Туристичний потенціал Львівської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Природні ресурси

1.1 Рельєф

1.2 Клімат

1.3 Водні ресурси

1.4 Корисні копалини

Розділ 2 Історико-культурні ресурси

2.1 Пізнавально-екскурсійні подорожі

2.2 Пам'ятки культури і природи

Розділ 3 Туристична інфраструктура

3.1 Туристичний ринок

3.2 Санаторно-курортне господарство

3.3 Готельне господарство

3.4 Ресторанне господарство

3.5 Розважальні заклади

3.6 Транспортне забезпечення

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Львівська область - надзвичайно цікавий регіон України, який охоплює дуже велику територію. Тут є й Карпатські гори, й озера Розточчя, і мальовничі пагорби Гологорів і Опілля. Неперевершена краса природи на Львівщині поєднується з багатьма пам'ятками архітектури, які залишила довга й цікава історія.

Львімвська омбласть -- адміністративно-територіальна одиниця (область) на крайньому заході України. Є однією з трьох областей історично-культурного регіону Галичина, частиною Карпатського єврорегіону. Одна з найрозвиненіших областей країни в економічному, туристичному, культурному та науковому напрямках. Утворена 4 грудня 1939 року після анексії Західної України Радянським Союзом за Пактом Молотова -- Ріббентропа.

Межує з Волинською, Рівненською, Тернопільською, Івано-Франківською та Закарпатською областями, має вихід до державного кордону з Республікою Польща. Адміністративно поділяється на 20 районів. Міста Борислав, Дрогобич, Львів, Моршин, Новий Розділ, Самбір, Стрий, Трускавець та Червоноград мають обласне підпорядкування.

Північ області відноситься до зони мішаних лісів, зокрема, Малого Полісся; середня частина -- до лісостепу, де виділяються пасма Розточчя, Гологір, Вороняк, Опілля та крайньої західної частини Подільської височини. Далі на південь йдуть карпатські передгір'я та, власне, Карпати. Вони представлені Бескидами. Південний кордон області збігається з Верховинським Вододільним хребтом. Територією регіону також проходить Головний європейський вододіл басейнів Чорного та Балтійського морів.

У Львівській області знаходиться південна частина Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну та західні частини Передкарпатської нафтогазоносної області та Передкарпатського сірконосного басейну. Найбільшими промисловими центрами є Червоноградський, Львівський та Бориславсько-Дрогобицько-Стебницький.

Актуальність теми індивідуального завдання «Характеристика туристсько-рекреаційних ресурсів Львівської області», полягає в тому, що вона розкриває специфічні особливості Львівського туристичного регіону, багаті туристичні ресурси області для створення неповторного туристичного продукту та організації незабутнього дозвілля для туристів. Наявність потужного природного та історико-культурного туристичного потенціалу. Тому необхідно детально вивчати ресурси,стан їх використання,визначати можливості їх використання в майбутньому без нанесення шкоди навколишньому середовищу.

Предметом індивідуального завдання є туристичний потенціал Львівської області для організації туризму,його особливості та специфіка.

Об'єктом є туристичні ресурси та їх складові,напрями освоєння і розвитку,а також їх безпосередній вплив на розвиток туризму.

Метою індивідуального завдання є дослідити туристичні ресурси,дати їм детальну характеристику, визначити їх вплив на розвиток туризму, визначити наявність цих ресурсів в Львівській області,стан їх використання та перспективи розвитку.

Новизна роботи полягає в тому,що вперше було здійснено туристичне районування Львівської області. Львівщину було поділено на декілька частин, в залежності від розміщення туристично-рекреаційних ресурсів, їх складу, від рельєфу території, територіально-адміністративного упорядкування. Також на основі туристичного районування був розроблений туристичний маршрут по Львівській області, який яскраво відобразив наявність великого туристичного потенціалу області.

Завдання даної роботи:

Дати характеристику туристичним ресурсам, дослідити методику їх вивчення;

Розглянути основні тенденції розвитку туристичних ресурсів Львівщини та їх вплив на туристичну галузь;

Зробити огляд всіх наявних ресурсів області, детально розглянути кожен з них;

Визначити територіальну спеціалізацію організації туризму;

Розробити туристичне районування Львівської області;

Дослідити наявні проблеми в розвитку туризму Львівщини та перспективи у розвитку туризму.

Методи дослідження. При виконанні роботи використовувались такі методи наукового дослідження: теоретичні та емпіричні методи, статистичні,математичні, проаналізована структура і проведена класифікація найбільш визначних архітектурно-історичних ТР України.



Розділ 1. Природні ресурси

1.1 Рельєф

Характерною особливістю Львівської області є строкатість природних умов і багатство природних ресурсів. Складній тектонічній та геологічній будові території Львівської області відповідає не менш складний та різноманітний рельєф, що робить область своєрідною, цікавою і привабливою:

- своєрідною, бо тут наявні низинний, височинний, горбогірний та гірський рельєф;

- цікавою, бо розгадка специфіки рельєфу веде до розгадки історії його походження;

- привабливою, бо рельєф тут живописний, привабливий для очей, привабливий різноманітністю, динамічністю.

Проїжджаючи з півночі Львівської області до півдня (а це можна здійснити приблизно за 4-5 годин) через Сокаль, Жовкву, Львів, Миколаїв, Дрогобич, Стрий, Сколе, Славське пересікаються: Сокальське пасмо Волинської височини, низовина Малого Полісся, хвилясте підвищення Пасмового Побужжя, видно височину Розточчя (справа перед Львовом), Львівське плато, Стільське горбогір'я (видно зліва перед Миколаєвом), Верхньо-Дністровську низовину, Дрогобицьку (передгірну) височину, низькогірні окраїнні хребти Карпат, середньогірні Сколівські Бескиди, низько- і середньогірні хребти Верховини.

Такий спектр нерівностей поверхні Землі (рельєфу) має свої умови, причини, та чинники формування.

В межах платформенної частини Львівської області рельєф рівнинний: низовинний і височинний. Діапазон висот тут коливається від 185 м до 471 м.

Найнижчий пункт розташований в руслі ріки Західний Буг на північній межі області. Найвищим пунктом є вершина г. Камула, яка розташована в пасмі Гологори, що належить до Подільської височини (біля с. Романів). Принагідно додамо, що ця вершина є найвищою на всьому рівнинному просторі від Карпат до гір Скандінавських, Уралу, Кавказу, Криму. Лише Хотинська височина з горою Берда, що розташована в межиріччі Пруту і Дністра (у Чернівецькій області) має більшу висоту - 515 м.

У північну частину Львівської області входить південне пасмо Волинської височини -- Сокальське. Це невисоке (до 290 м) хвилясте підвищення, що простягається широтно і продовжується на заході в Польщі і на сході -- у Волинській області. Височина розділена на окремі частини долиною р. Західний Буг -- широкою і добре сформованою з пологим і відносно низьким лівим берегом та високим правим берегом. У височину врізаються долини коротких річок, що виходять до основної долини -- до Бугу.

Відносні висоти (перевищення вододілів над долинами) тут коливаються у межах 100 м, хоч переважають 20-40 метрові перепади. Лівобережна частина височини має більш плавні форми рельєфу, сформовані терасові рівні. Правобережна частина височини ускладнена глибшими і різкішими врізами, крутішими схилами. З південного боку Сокальська височина закінчується виразним прямолінійним уступним зниженням до Малого Полісся.

Мале Полісся можна характеризувати як внутрішню котловину в межах Волино-Подільської височини. Розташоване між окремими пасмами цієї височини -- Волинським пасмом на півночі, Розточчям на заході і Поділлям на півдні та південному заході. Воно має форму пропорційного прямокутного трикутника, найкоротша сторона якого простягається вздовж Розточчя, прямий кут розташований на місці крутого повороту Подільського уступу (біля г. Камула), а гострий кут орієнтований на схід, де (вже на території Рівненської області) Мале Полісся «виклинюється» і вузькою «протокою» з'єднується з Житомирським Поліссям.

Мале Полісся -- найрівніша територія в межах області. Місцями вона настільки плоска, що нахили майже не помітні, а вода після дощу не спливає, як звично, схилами, а застоюється калюжами на місці випадання. В цілому, в межах Малого Полісся діапазон абсолютних висот коливається від 187 до 330 м, що не дозволяє відносити його до низовин. Найбільш вирівняною і плоскою є центральна смуга Малого Полісся.

Окраїнні частини (з усіх сторін) припідняті і слабо хвилясті. Особливо виразно це проявляється на північній (перед Волинською височиною) смузі -- біля сіл Карів, Домашів, Корчин, м. Радехів, с. Лопатин, де близько до поверхи виходять мергелі. Подібна ситуація спостерігається і з південного боку Малого Полісся, де відклади мергелю знову близькі до поверхні.

Своєрідною височинною складовою частиною Малого Полісся є Пасмове Побужжя, що розташоване у чотирикутнику між Жовквою, Буськом, Красне Відниками, Львовом. Воно складається з підвищених пасм і міжпасмових знижень, що простягаються паралельно з заходу на схід. Всього виділяється шість таких пасм: Смереківське, Куликівське, Грядецьке, Малехівське, Винниківське, Чижиківське. Пасма піднімаються над зниженнями на 30-50 м, мають майже плоскі, або слабохвилясті поверхні і досить виразні бокові схили. Деякі широкі пасма (Куликівське) мають внутрішні повздовжні зниження, що ніби розділяють ці пасма на окремі «поздовжні» блоки. Південні пасма у своїх східних частина) розділені поперечними річковими долинами на окремі «поперечні» блоки.

Міжпасмові зниження представляють собою широкі плоскі (абсолютно плоскі) долини, виповнені торфовищами. В межах долин усі річки спрямлені (перетворені на канали), прокладена сітка додаткових осушувальних каналів.

У центральній частині Малого Полісся поширена майже плоска поверхня з ледь вираженою хвилястістю і локальними перевищеннями 3-10 м. Річки тут течуть

у слабо виражених долинах, а на межиріччях багато майже безстічних заболочених знижень. Вододіли виражені дуже слабо і лише в окремих випадках (між ріками Рата і Болотня) простягаються виразними прямолінійними пасмами.

Дуже цікавими формами рельєфу тут є дюни, що розташовані поодиноко групами чи ланцюгами. Дюни мають відносні висоти 5-10-15 (до 25 м) м, а крутизна їх схилів -- 3-7-15 градусів. Смуга Малого Полісся, де дюни є характерним елементом рельєфу території простягаються від державного західного кордону (між м.Угнівом і Рава-Руська) до східних меж області в околицях Бродів. На топографічних картах цю смугу можна виділити за скупченням зелених плям лісів, які є індикатором піщаних відкладів і разом з ними -- дюн.

Дуже подібною за характером рельєфу є ще одна частина Львівської області -- трикутник між Розточчям на сході, лінією через міста Мостиська -- Судова Вишня на півдні і західною державною границею на заході. Подібність у них, тільки зовнішня -- за рельєфом, грунтами, рослинністю і четвертинними відкладами. Тектонічні структури даної території дуже різні: тут розташовані контакти Передкарпатського тектонічного прогину, Західно-Європейської та Східно-Європейської тектонічних плит. Дочетвертинні відклади також дуже відмінні (Яворівські поклади сірки). Проте, потужний шар відкладів четвертинного часу (піски, суглинки) і однакові рельєфотворчі процеси аналогічних малополіським привели до формування на описуваній території поліських рис рельєфу. Варто відзначити дещо сильніше виражену хвилястість поверхні.

1.2 Клімат

Львівська область розташована у смузі помірно-континентального, (на переході від морського до континентального) клімату.

Така «перехідна» характеристика клімату зумовлена географічним розташуванням території області в помірних широтах і на «перехресті» шляхів міграції повітряних мас, а також специфічними рисами її поверхні (наявність заболочених рівнин, піщаних територій, височин та гір).

Як відомо, специфіку клімату визначають кількість тепла, яка одержується від Сонця, кількість тепла чи холоду які приносяться з повітряними масами, кількість опадів, випаровування, вітри, хмарність.

Кількість тепла, що приходить від Сонця, залежить від кута падіння сонячних променів на землю та від тривалості сонячного сяяння, що обмежується тривалістю дня, хмарністю, крутизною схилів та їх орієнтацією відносно Сонця.

Географічна широта Львівської області забезпечує можливість падіння сонячних променів на горизонтальну поверхню, в середньому, під кутом 41°, що можна спостерігати в обідню пору під час весняного та осіннього рівнодення. Максимальний кут падіння сонячних променів досягається в час літнього сонцестояння (62°), а мінімальний -- в час зимового сонцестояння (17°). Як видно, діапазон змін кута падіння сонячних променів протягом року великий, що і обумовлює наявність сезонів: зими, весни, літа, осені.

Тривалість денної частини доби також залежить від географічної широти місця, бо визначається інтервалом часу між сходом і заходом сонця. У Львові цей час найдовшим є в липні і становить 16 год. 20 хв., а найкоротший у грудні - 8 год. 10 хв.

Орієнтація (експозиція) схилів та їх крутизна мають свій додатковий вплив на тривалість та інтенсивність прогріву поверхні землі і приземного шару повітря. В центрі області (на Розточчі) схили південної експозиції крутизною 15-20° одержують тепла стільки ж, скільки і горизонтальна поверхня в степовій частині України, а схили такої ж крутизни, але орієнтовані на північ можна прирівняти за кількістю сонячного тепла до горизонтальної поверхні на широті Санкт-Петербурга.

Тривалість сонячної інсоляції (сяяння) залежить від тривалості дня, але певну корекцію вносить хмарність. Львівська область належить до областей із значною хмарністю протягом усього року. При цьому слід пам'ятати, що хмарність в межах області нерівномірна і за сезонами, і територіально. Тривалість захмареного неба може досягати до 80% днів у грудні. Ймовірність ясного і малохмарного неба найвищі у серпні та вересні.

У період з малою хмарністю сонячне тепло є основним джерелом прогріву території, а тепло, що приходить з прогрітим повітрям -- менш впливове. Зворотні висновки стосуються хмарних днів: вирішальне значення тоді має температура повітряної маси, що надійшла на територію області.

Повітряні маси, що приносяться на територію Львівської області мають різне походження: морське (північне, західне, південно-західне) та континентальне (східне та південно-східне).

Основними центрами атмосфери, що впливають на рух повітряних мас, які приходять на територію області, є наступні: Азорський та Сибірський максимуми та Ісландський мінімум. Активність центрів збільшується в зимовий період.

Сибірський максимум (зимою) формує сухе та холодне повітря, що зрідка досягає Львівської області. Частіше сюди приходить повітря з півночі -- також морозне, але дещо вологіше. Періодично зимою приходить морське повітря з заходу та південного заходу -- сире і тепле, що приносить снігопади і обумовлює відлиги. Повітря, що сформувалось над Атлантичним океаном в південних широтах є настільки впливовим, що серед зими може забезпечити підняття температури до 5-15°С тепла.

Важливу роль у формуванні кліматичних характеристик має місцева циркуляція повітряних мас (правильніше -- модифікація циркуляції повітряних мас в певних географічних умовах).

Відомо, що сухі території швидше прогріваються і швидше остигають, ніж вологі, а піщані території мають більші контрасти температури і вологості, ніж суглинкові. У зв'язку з цим інтенсивніша місцева циркуляція спостерігається там, де є більші відмінності в будові земної поверхні -- де болота і перезволожені пониження розташовані поряд з сухими підвищеннями (як на Малому Поліссі), або де схили різної експозиції мають контрастну прогрітість. В цих умовах виникають конвективні (вертикальне піднімання) рухи, хмароутворення, а часом і опади.

1.3 Водні ресурси

Головні річки -- Дністер із притоками, Західний Буг із притоками, Вишня і Шкло. Місто Львів розташоване на р. Полтва.

1.4 Корисні копалини

Надра Львівської області багаті на корисні копалини; найбільше значення мають паливно - енергетичні та сировина для хімічної промисловості. Горючі корисні копалини представленні нафтою та природним газом (Передкарпатська нафтогазоносна область), кам'яним вугіллям (частина Львівсько - Волинського басейну), торфом. Значні поклади калійної та кам'яної солі (Передкарпатський соленосний басейн, у тому числі Стебницьке родовище калійної солі),сірки (Передкарпатський сірконосний басейн), озокериту (Бориславське родовище озокериту). Важливе значення мають запаси природних будівельних матеріалів (гіпсу, вапняку, мергелю, пісковиків, глини, у тому числі цементної). Є велика кількість різноманітних джерел мінеральних вод, а також лікувальної грязі.

Висновок

Рельєф досить складний та різноманітний, що робить область своєрідною, цікавою і привабливою. Для території області у всі сезони року характерними є швидкі зміни погоди, а разом з тим і різкі зміни метеорологічних показників -- температури і вологості повітря, температури грунту, напряму і швидкості вітру, кількості опадів, атмосферного тиску. Область також дуже багата на мінерально - сировинні ресурси, що є великим плюсом для цього регіону.



Розділ 2. Історико-культурні ресурси

2.1 Пізнавально-екскурсійні подорожі

Пріоритетним видом туризму на Львівщині є пізнавально-екскурсійні подорожі. Розроблено та впроваджено уніфіковані туристичні маршрути: “ Золота Підкова Львівщини ” та “ Сакральний шлях ” у Буському та Пустомитівському районах; “ Сакральний шлях ” у Сокальському районі; “ Фортеці Львівщини ” в Мостиському районі; “ Місцями партизанської слави воїнів УПА ” в Дрогобицькому та Старосамбірському районах; по річці Дністер; для автомобілів з підвищеною прохідністю у Львівській області “ Туризм 4х4 ”; “Шляхом бравого вояки Швейка” та ін. Розробляється уніфікований туристичний маршрут “Транскордонний шлях” ( Рава-Руська-Угнів-Белз-Варяж-Сокаль).

2.2 Пам'ятки культури і природи

Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування, і архітектури, монументального мистецтва в області налічують 3934.

У Львівській області знаходяться велика кількість музеїв, декілька театрів, картинні галереї та органний зал. Найвідомішими музеями є Національний музей, Музей-заповідник "Личаківський цвинтар"(один з найстаріших в Європі. Личаківський цвинтар виник у 1786 році. Кладовище призначалось для Середмістя і IV дільниці Львова. Оскільки в Середмісті мешкали найбільш заможні львівські міщани, а віддаленість цвинтаря від регулярної забудови забезпечувала можливість постійного розширення, то нове кладовище отримало статус репрезентаційного головного некрополя Львова, який зберігся до наших днів), Львівський історичний музей, Львівська державна картинна галерея,

Музей народної архітектури та побуту України, музей етнографії та художнього промислу, літературно-меморіальний музей І. Франка. З близько десяти професійних та самодіяльних театрів найбільш знаними є Львівський державний академічний театр опери та балету ім. Івана Франка, Львівський драматичний театр ім. М. Заньковецької, духовний театр "Воскресіння".

До найважливіших об'єктів туризму належать Львівський державний історико-архітектурний заповідник, Державний музей-заповідник “Олеський замок”, Державний історико-культурний заповідник “Тустань”(залишки наскельної фортеці ІХ-ХІV ст., Державний історико-культурний заповідник “Нагуєвичі”, філія Львівського історичного заповідника у Жовкві, монастирський комплекс у Крехові, давньоруські городища Х-ХІІІ ст. у Звенигороді та Стільському; Олеський замок ХІІІ-ХVІІ ст.; найдавніші архітектурні пам'ятки Львова - Високий замок, Миколаївська церква, Вірменський собор, пам'ятки в стилі готики, бароко - костьоли кармеліток босих 1644 р. та ін. В області є: 5 театрів, створено 14 державних музеїв, більшість яких - у місті Львові.

Місто Львів Львівської області займає перше місце в Україні за кількістю історико-архітектурних пам'яток. Львів завжди виділявся не лише серед міст України, але й усієї Центрально-Східної Європи свою неповторною красою, унікальними пам'ятками, мозаїкою архітектурних стилів. Центральна частина міста внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Місто Лева завжди славилося своїми парками. Окрасою міста є Стрийський парк, пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення, закладена у 1880-1890 рр. та 10 парків - пам'яток місцевого значення: парк Високий Замок, парк. ім Б. Хмельницького, парк Залізна Вода та ін.

Жовківщина багата пам'ятками історії, архітектури та культури. За кількістю пам'яток вона займає друге місце в області після Львова. Всього у районі: археологічних пам'яток - 27, пам'яток архітектури - 49, історичних - 82. Серед Жовківських пам'яток найбільш видатними є ансамбль костелу і монастиря домініканців у стилі барокко (1653р.), Парафіяльний костел св. Лаврентія

"Фара" (1606р.), Жовківський замок (1594-1606рр.), ренесансна синагога (1692-1700рр.). дерев'яна Святотроїцька церква, дерев'яна церква Параскеви (1723р.), у Крехові, ансамбль Крехівського монастиря (17-18 ст.), найдавніша на Галичині дерев'яна церква Св. Духа (1502р.) у с. Потеличі. Усі ці архітектурні пам'ятки мають загальноєвропейське значення, що робить їх об'єктами не тільки вітчизняного, а й міжнародного туризму.

В архітектурне обличчя нинішнього Золочева органічно вписуються пам'ятки старовини. Це замковий комплекс, Золочівський двір (поч. XV cт), - церкви: Воскресенська (1624-1627) та Миколаївська (кінець 16 ст., перебудова 1765 р.), костел (1730р.).

Перемишлянський район має значні ресурси: оздоровчі, спортивні та екскурсійно - туристичні. Об'єктами туризму є пам'ятки архітектури XV ст.: костел Станіслава у с. Дунаїв, замок у с. Свірж, пам'ятка оборонної архітектури XV- XIХ ст. - монастир - фортеця.

Область обiймає iсторичнi терени Галичини i є найбiльшою в Українi за кiлькiстю, рiзноманiтнiстю i ступенем збереження архiтектурно-мiстобудiвної спадщини. Вона представлена всiма типами будiвель широкого хронологiчного засягу - вiд Княжої доби до середини XX століття:

1) Державний iсторико-культурний заповiдник "Тустань" Сколiвського району - створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5 жовтня 1994 року на базi видатної пам'ятки iсторiї, археологiї й мiстобудування - наскельного оборонного комплексу мiста-фортецi Тустань IХ - ХIII ст. Пiдпорядкований Управлiнню культури Львiвської облдержадмiнiстрацiї.

2) Державний музей-заповiдник "Олеський замок" Буського району створено рiшенням Львiвського облвиконкому вiд 19 сiчня 1989 року на базi музею "Олеський замок" - вiддiлу Львiвської картинної галереї (вiдкритого 1975 р. пiсля завершення реставрацiї замку). В iнтер'єрах замку ХIII - XVIII столiть експонуються твори середньовiчного мистецтва (понад 500 одиниць зберiгання). На територiї довкола замку вiдтворено парк XVII - XVIII столiть, водойми, парковi споруди, влаштовано парк скульптур. Розмiщений бiля пiднiжжя замку монастир капуцинiв (1739 р.) використовується як фондосховище з вiдкритими фондами, у яких демонструється, зокрема, батальне полотно М.Альтамонте "Битва пiд Вiднем". Пiдпорядкований Львiвськiй картиннiй галереї.

3) Державний iсторико-архiтектурний заповiдник у м.Жовквi - створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 серпня 1994 року на базi ренесансних пам'яток iсторичного середмiстя. Площа заповiдника 27 га. Включає понад 40 пам'яток мiстобудування, архiтектури, iсторiї та монументального мистецтва, з яких 25 мають національне значення, зокрема замок Жолкевських-Собеських (1592-1674 рр.) - один з найвеличнiших в Європi, костел св.Лаврентiя (1604-1618 рр.), двi дерев'янi церкви (поч. XVIII ст.).

4) Золочівський замок - унікальний зразок ренесансного фортифікаційного будівництва. Відроджується завдяки реставрації. Цікавий якого розпочато створення японського саду. В недалекому майбутньому тут презентуватимуть відвідувачам чайну церемонію зі всіма належними атрибутами.

5) Замок в Підгірцях - вважався одним з найгарніших замків у міжвоєнній Польщі. Чудовий силует та добре збережені фортифікаційні мури. Гарне довкілля із залишками старого саду, старовинною бароковою каплицею. В зв'язку з реставрацією передбачено лише огляд замку ззовні та прогулянка по внутрішньому подвір'ю і відкритій галереї.

6) Замок у с. Свірж - найбільш романтичний із "Золотого кільця". Розташований над мальоничим озером з чудовими краєвидами довкола. Добре збережений перекидний міст через рів додає колориту старовинним замковим мурам. Саме тут знімали фільм "Д'Артаньян і три мушкетери" (епізод з отруєнням Констанци Буанасьє).



Висновок

Львівська область має дуже багату історико-культурну спадщину, яка зберігається в музеях області. Серед музеїв та музейних комплексів Львівської області працюють наступні: Львівський історичний музей (м. Львів, пл. Ринок) з його філіалами, Музей "Дрогобиччина" ( м. Дрогобич, вул. Гоголя, 42) з його філіалами.

Розділ 3. Туристична інфраструктура

3.1 Туристичний ринок

Львівська область - один із найперспективніших регіонів України для розвитку туризму. Його привабливість для вітчизняних та іноземних туристів зумовлюється вигідним географічним положенням, значною кількістю історико-культурних і архітектурних пам'яток, яких тут більше, ніж у всіх інших областях, багатими на лікувально-рекреаційні та природно-кліматичні ресурси. Прикордонне положення області сприяє тому, що її територією постійно курсує потік громадян, які перетинають кордон України. Значна частина людей, які рухаються через кордон, їде безпосередньо у Львів і Львівську область як туристи, тому завданням місцевої влади є якомога повніше використовувати переваги області, активно розвивати галузь туризму, яка може вносити значний вклад в економічний розвиток Львівщини, поповнювати обласний бюджет.

Сучасна індустрія туризму - одна із галузей, яка швидко прогресує. Швидкі темпи розвитку галузі можна обґрунтувати тим, що наприкінці XX - на початкуXXI ст. посилювалися інтеграційні процеси, зростали доходи пересічних громадян у країнах Західної Європи та США, підвищувався загальний рівень грамотності громадян (зростав рівень культури та освіти).

Крім того, значний вплив мали і досягнення науково-технічного розвитку, а саме - розвиток транспорту та інформаційних технологій.

Львів став одним з найбільш популярних туристичних міст України. Місто відвідую щорічно туристи із 120 країн світу. Найчастіше - громадяни Польщі, Німеччини, Російської Федерації, США, Австрії, Італії, Великої Британії, Білорусі, Угорщини, Канади, Франції, Ізраїлю.

Туристичні послуги надають 160 львівських туроператорів та турагентів. Екскурсійні маршрути обслуговують близько 200 кваліфікованих екскурсоводів та гідів-перекладачів. Готельні послуги надають понад 40 готельних підприємств, одноразова місткість яких становить майже 5 000 місць.

Місто Львів поступово стає відомим туристичним ринком Європи.

Річний обсяг туристичних потоків з 2000 року коливався в межах 90-100 тис. осіб - це тільки тих, хто обслуговувався суб'єктами туристичної діяльності. Однак динаміка обсягу окремих категорій туристів не може бути оцінена однозначно. Наприклад, можна радіти тому факту, що кількість туристів-громадян України, які виїжджають за кордон за період 2000-2007 рр. зросла вдвічі, але ж ця категорія туристів інвестує Україну тільки частково, основна ж частина суми потрачених ними коштів - це інвестиції в економіку тих країн, куди українці виїжджали. З іншого боку, - чому стабільно не розвивається внутрішньоукраїнський туризм, чому до 2003-2004 рр. йшло нарощування потоків цієї категорії туристів, а після цього періоду - різке падіння (у 2005 проти 2003 рр. - в 1,84 рази, тобто майже вдвічі).

Принциповим моментом формування стратегії розвитку рекреації в області є питання офіційного визнання місця і ролі санаторно-курортного господарства в економічній структурі і, відповідно, визначення курсу практичних дій на різних рівнях державної влади. З метою вироблення науково обґрунтованих підходів та здійснення цілісної стратегії щодо розвитку рекреаційної сфери рішенням колегії Львівської обласної державної адміністрації від 1 лютого 2002 року схвалено Концепцію розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області.

3.2 Санаторно-курортне господарство

На Львівщині санаторно-курортна справа є одним з найдавніших видів рекреації. Перші заклади в Україні, які почали функціонувати, використовуючи мінеральну воду для лікування, виникли у Шклі (1576), Трускавці (1827), Моршині (1877). Родовища сульфідних мінеральних вод заходу України широко використовуються курортами Немирів, Шкло, Любень Великий.

На Львівщині діє 118 санаторіїв та закладів відпочинку на 19,9 тис. місць. Із загальної кількості санаторно-курортних закладів: 50 санаторіїв, 16 пансіонатів з лікуванням, 7 санаторіїв-профілакторіїв, курортна поліклініка, 3 бальнеологічні лікарні та грязелікарні, 9 пансіонатів відпочинку та 32 бази відпочинку. У галузі відпочинку та оздоровлення перевага належить санаторно-курортному обслуговуванню - 66 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням (55,9% від усіх санаторно-курортних установ).

Впродовж 2006 року у санаторно-курортних закладах Львівщини було оздоровлено близько 230 тис. осіб, що на 6,5% більше ніж у 2005 році, на 6,9% зросла загальна сума платежів, сплачених до бюджетів усіх рівнів (39 млн. грн.). Санаторно-курортні заклади реалізували путівок на суму близько 361 млн. грн., що на 21% більше ніж у 2005 році. Сума коштів з власного бюджету санаторно-курортних закладів, виділена на розвиток інфраструктури населених пунктів територіальних громад, становить більше півмільйона грн., що на 47,9% більше в порівнянні з попереднім періодом .

Система санаторно-курортних закладів розвивалась в межах державної системи охорони здоров`я, її послуги були соціально орієнтованими і достатньо дешевими для громадян (за рахунок фонду соціального страхування та інших джерел фінансування). Але недостатньо розвинена матеріально-технічна база галузі, її низька пропускна спроможність і застаріле обладнання, навіть при високій кваліфікації персоналу і досконалості методик профілактики та лікування, робила санаторно-курортні заклади важкодоступними для більшості населення. Тому в період розвитку масового туризму в країні (60-80-ті роки ХХ ст.) курорти, особливо кліматичні, заповнювались неорганізованими відпочиваючими, які користувались переважно приватним житлом. Така традиція масової рекреації сформувала в основних курортно-рекреаційних зонах достатньо розвинений ринок пропозиції послуг розміщення на основі приватного житла.

В ринкових умовах сьогодення санаторно-курортна справа на Львівщині зазнає структурних змін. В першу чергу вони торкнулися організаційно-управлінських засад: зростаюча комерціалізація діяльності, вихід на ринок санаторно-курортної пропозиції, подальша сегментація даного ринку відповідно до змін попиту обумовили зміну форм власності (зокрема, розширилась колективна та приватна складові) та управлінської структури.

За унікальністю та цінністю природно-лікувальних ресурсів та рівнем облаштованості виділяються курорти державного та місцевого значення. Підставою для визначення території як курорту є наявність природних лікувальних ресурсів, необхідної інфраструктури для їх експлуатації та організації лікувально-профілактичної діяльності.

Розвиток санаторно-курортної справи на Львівщині потребує підтримки, узгодженого розвитку в межах всієї індустрії туризму країни. Курортно-лікувальний туризм є одним з пріоритетних напрямків розвитку внутрішнього та іноземного туризму в країні, одним з найбільш сталих видових туристичних ринків. Наявні та потенційні запаси лікувальних ресурсів, з огляду на їх якісні та кількісні характеристики, можуть бути основою створення інноваційного туристського продукту. Але існуюча матеріально-технічна база потребує значних капіталовкладень у розвиток та реконструкцію діючих курортів, у розвідку та облаштування нових курортів, чому повинні сприяти інвестиційні проекти, розраховані не тільки на зарубіжного, а й на вітчизняного інвестора.

Потребують пильної уваги питання забудови курортів, розробка генеральних планів їх розвитку, економічне та фінансове забезпечення функціонування, процеси приватизації.

Я пропоную відвідати пансіонат “Зелений Бір” (Львівська обл., смт.Східниця) знаходиться на висоті 630 метрів над рівнем моря і розріджене цілюще повітря сприяє лікуванню. Поблизу "Зеленого Бору" знаходяться два джерела типу "Нафтуся"-№25 та №26.

Проживання:

Люкс А (дерев'ний котедж,3-х кімнатний чотирьохмісний номер , загальна площа - 48-60 м.кв.) - двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, диван, 2 кабельні ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна, унітаз, умивальник, кількість рушників - 3 на особу).

Люкс В (двокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа - 30-40 м.кв.) - двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, диван, кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна або ванна, унітаз, умивальник, кількість рушників - 3 на особу).

Напівлюкс (однокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа - 25-35 м.кв.) - двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, диван, кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна або ванна, унітаз, умивальник, кількість рушників - 3 на особу).

Стандарт (однокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа - 20-25 м.кв.) - двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна або ванна, унітаз, умивальник, кількість рушників - 3 на особу).

Сімейний (двокімнатний, чотиримісний номер в котеджі, загальна площа - 30 м.кв.) - 2 двоспальні ліжка, 2 кабельні ТБ, холодильник, електрочайник,

столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна, унітаз, умивальник, кількість рушників - 2 на особу).

Суміжний (однокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа - 30 м.кв.) - 2 односпальні ліжка , кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол на 2 номери (душова кабіна, унітаз, умивальник, кількість рушників - 2 на особу).

Номер 2 категорії (однокімнатний, 2-3 місний номер в корпусі, загальна площа - 18 м.кв.) - 2-3 односпальні ліжка , кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, санвузол (унітаз, умивальник, кількість рушників - 2 на особу).

Номер 5 категорії (однокімнатний, 2-4 місний номер в корпусі, загальна площа - 16-18 м.кв.) - 2-4 односпальні ліжка , загальна відпочинкова кімната

(телевізор, холодильник), санвузол на поверсі (унітаз, умивальник, кількість рушників - 2 на особу).

При пансіонаті:

Лікувальний центр, їдальня (160 місць), спортивна площадка, дитяча площадка, альтанки, автостоянка, продовольчий кіоск.

Додаткові послуги які входять у вартість проживання - вечора відпочинку,дитяча площадка,настільний теніс.

Додаткові платні послуги: трансфер(Львів,Трускавець);організація екскурсій, автосоянка,прокат велосипедів.

Харчування: сніданок (9.00), обід (14.00), вечеря (19.00).

львівський санаторний природний туризм

3.3 Готельне господарство

За 2000-2007 роки за кількістю діючих підприємств готельного господарства Львівщина перемістилася з дев'ятого місця на перше серед інших регіонів України.

Якщо за період з 2000 по 2004 роки на Львівщині збудовано приміщень для готельних закладів на 415 місць, то у 2005-2007 роках - на 2487 місць, з них 599 місць - у 2007 році. Торік в області збудовано шосту частину усіх готелів, введених в експлуатацію в Україні. Серед об'єктів, введених у 2007 році, - 15готелів на 454 місця, 5 мотелів на 125 місць та 1 пансіонат на 20 місць. Треба зазначити, 11 об'єктів з 21 збудовані підприємцями-фізичними особами.

Послуги з тимчасового проживання у 2007 році надавали 71 готель, 6 мотелів, 20 молодіжних турбаз, 5 гуртожитків для приїжджих, 5 студентських літніх таборів та 21 інший заклад для тимчасового проживання. У 2007 році розпочали діяльність 9 нових готелів, серед них чотиризірковий “Швейцарський”, тризірковий “Наталія 18”, “Леополіс” .

Останнім часом поряд з традиційними підприємствами готельного господарства все більше з'являється літніх будиночків, котеджів, кімнат відпочинку тощо. На долю цих закладів у 2007 році припало 16,4% загальної кількості підприємств готельного господарства області. Поштовхом для подальшого розвитку готельного бізнесу області є також значне зростання (у 10 разів порівняно з 2000 роком) кількості туристичних баз та гірських притулків.

Збільшення кількості готельних закладів призвело до зростання порівняно з 2000 роком майже вдвічі їх місткості, станом на 1 січня 2008 року вона склала 9780 місць.

У 2007 році у готельному господарстві області працювало 3,1 тис. осіб, що на 34,6% більше, ніж у попередньому році.

3.4 Ресторанне господарство

Львів - велике місто, живе й динамічне. Тут щодня щось відбувається: відкриваються нові заклади чи змінюються старі.

Та, не дивлячись на безмежну кількість закладів харчування, переважно всі вони відповідають європейським стандартам. Якщо й трапляються часом “невдахи”, то одразу ж губляться серед кращих.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств торгівлі та ресторанного господарства за вісім місяців 2008 року становив 8,1 млрд. грн. і збільшився відносно аналогічного періоду 2007 року за порівнянними цінами на 15,3%. Підприємства торгівлі-юридичні особи забезпечили 60,1% від загального обсягу продажу споживчих товарів.

Оборот ресторанного господарства становив 552,6 млн.грн. і збільшився проти січня-серпня 2007 року за порівнянними цінами на 13,9%. У загальному обсязі продажу споживчих товарів оборот ресторанного господарства займав 4,1%.

У 2009 році оборот ресторанного господарства Львівської області зменшився проти 2008р. за порівнянними цінами на 12,4% і становив 895,6 млн.грн.

За вісім місяців 2008 року населенню було продано споживчих товарів на 13,4 млрд. грн., що за порівнянними цінами більше, ніж у відповідному періоді 2007 року, на 18,1%.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств торгівлі та ресторанного господарства за вісім місяців 2008 року становив 8,1 млрд. грн. і збільшився відносно аналогічного періоду 2007 року за порівнянними цінами на 15,3%. Підприємства торгівлі-юридичні особи забезпечили 60,1% від загального обсягу продажу споживчих товарів.

Майже третина обсягу продажу споживчих товарів (32,7%) сформувалась за рахунок обороту підприємців-фізичних осіб.

У задоволенні потреб населення у товарах значне місце належить ринкам. За рахунок організованих ринків сформувалось близько чверті (23,2%) продажу споживчих товарів. За вісім місяців 2008 року у розрахунку на одну особу реалізовано товарів на 5239 грн., що на 18,5% більше проти відповідного періоду 2007 року.

Заклади харчування області багатопрофільні. Кожен знайде щось для себе. Починаючи з всіляких екзотичних кухонь, типу азіатська кухня чи кухня південної Африки, і закінчуючи рідною українською чи російської кухнями. Також, не вийняток венгерська чи угорська кухні. Популярними, як і в більшості інших регіонів України, є італійська, іспанська французька, подекуди німецька та польська кухні.

Ціни, зазвичай лояльні. Мають виключення лише фешенебельні ресторани та заклади високого класу. По області існує також мережа закладів, де за ціну зазвичай прийнято вести торги з власником. Це, по-перше, являється дуже вигідним маркетинговим ходом, а, по-друге, приваблює туристів. Завжди цікаво, так би мовити, “поборотися за їжу”.

Ще одним приємним фактом є те, що багато закладів харчування різних профілей розміщуються на трасах, які пролягають через чисельні туристичні маршрути. Це дуже зручно для планування всілякого роду привалів в дорозі.

3.5 Розважальні заклади

Ринок розважальних послуг у Львові динамічно зростає, що обумовлено стабілізацією економічної ситуації, зростанням рівня доходів населення і його потребою в активних видах розваг та відпочинку.

Мешканці Львівщини щороку витрачають на індустрію розваг близько 689,9 млн. грн. (136,6 млн. $).

Кількість потенційних споживачів розважальних центрів у місті оцінюється приблизно в 200 тис. осіб. З них близько 130 тис. осіб можна вважати

активними споживачами послуг. Через велику кількість потенційних споживачів послуг на ринку розваг майже відсутні сезонні коливання. В той же час мають місце коливання попиту в залежності від дня тижня (в вихідні дні і на свята завантаженість клубів становить 80 - 100 %, в робочі дні завантаженість не перевищує 30 - 40 %). На думку молодіжного сегменту мешканців міста на сьогодні у Львові не вистачає розважальних закладів.

Велика ємність ринку спонукає розвиток конкуренції. Щороку у місті з'являється 1 - 2 нових клуби. На сьогодні у Львові послуги з розваг пропонують 23 розважальних центри, що позиціонуються як нічні клуби. Основною послугою всіх клубів виступає дискотека та фуд-корт (як правило, кафе або бар при дискотеці). Додаткові послуги відрізняються в залежності від позиціонування клубу, але достатньо великим колом послуг відрізняється лише клуб Мі100. Більшість існуючих розважальних центрів міста зорієнтовані на надання послуг молоді і зорієнтовані на один сегмент ринку. На сьогодні практично кожний існуючий клуб у місті має сформований контингент постійних споживачів.

За даними операторів ринку, послугами розважальних центрів користується населення Львову віком від 16 до 40 років. За даними дослідження компанії "GfK-USM" структура ринку поділяється наступним чином:

- 16 - 19 років - 30 % - за даними операторів ринку, переважна кількість споживачів в даному сегменті в віці 18 - 19 років (частка групи до 18 років становить близько 10 % ринку). Перевага надається дешевим демократичним клубам;

- 20 - 25 років - 20 % - даний сегмент, в залежності від рівня доходів в домогосподарстві, виступає споживачем практично всіх типів клубів. Найбільш привабливий сегмент для клубів чітко сегментованих за музичним напрямком.

- 26 - 44 років - 50 % - в даному сегменті перевага надається елітним клубам з рестораном і додатковими послугами. Ціна не виступає основним фактором при

прийнятті рішення. Менше значення має стиль музики та відомість діджеїв, але більше уваги приділяється клубній атмосфері, наявності шоу програм, оточуючому середовищу (відповідність відвідувачів даному сегменту).

Оператори ринку оцінюють своїх споживачів, як молодих осіб віком від 18 до 30 років.

В той же час існує значна диференціація споживачів за рівнем доходів, основна частина відвідувачів припадає на споживачів із середнім рівнем доходів.

Близько 60 - 65 % відвідувачів розважальних центрів становлять жінки. Більшість відвідувачів клубів становлять студенти (близько половини) та молоді робітники приватних підприємств.

Близько 60 - 65 % відвідувачів розважальних центрів становлять жінки. Більшість відвідувачів клубів становлять студенти (близько половини) та молоді робітники приватних підприємств.

3.6 Транспортне забезпечення

Львів має надзвичайно зручне географічне розташування - знаходиться на відстані 80 км до кордону з ЄС, крізь місто проходять два Європейські коридори та станом на сьогодні місто може похвалитися 15 міжнародними та 2 внутрішніми авіасполученнями.

Загальна довжина залізниць -- 1309 км, автошляхів -- 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям -- 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли -- Львів, Красне, Стрий. Область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: Київ -- Львів -- Прага (Будапешт), Варшава -- Перемишль -- Львів -- Бухарест. Найважливіші залізничні вузли -- Львів та Стрий. Головні автомагістралі:

Львів -- Рівне -- Київ, Львів -- Тернопіль -- Вінниця -- Київ, Львів -- Івано-Франківськ -- Чернівці, Львів -- Ужгород.

Протягом останніх півроку до Львова було відкрито три нових міжнародних рейси, що з'єднали місто з Лондоном, Дортмундом та нещодавно, за посередництвом німецької Люфтганзи, з Мюнхеном. Львів справді знаходиться в межах 2 годинного авіапольоту до більшості європейських міст.

На сьогодні у Львівській області діє 4 пункти перетину кордону, до 2012 року їх кількість збільшиться до семи, а їх розташування та пропускна здатність відповідатиме вимогам ЄС.

У 2008 році було реконструйовано 5-ий транспортний коридор, а цього року розпочинається реконструкція доріг, що ведуть від існуючих та планованих пунктів перетину кордону. Також на цей рік заплановано будівництво швидкісної траси від кордону до Києва, що пролягатиме через Львів.

Львівська залiзниця має добре оснащену мережу медичних закладiв, якi постiйно знаходяться в центрi її уваги i пiдтримуються матерiально. Незважаючи на складне фiнансове становище, 18 лiкарень i 17 полiклiнiчних вiддiлень, що безпосередньо функцiонують на магiстралi, не тiльки збережено, а й розширено. Так, в Ужгороді та Чернiвцях за кошти залiзницi збудували полiклiнiки, в Ковелi - оздоровчий комплекс при вузловiй лiкарнi, багато з лікарень оснастили сучасним медичним обладнанням. А в 1999 р. у Чопi здали в експлуатацiю вузлову лiкарню, яка за своїм комфортом і сучасним медичним обладнанням вважається однiєю з найкращих.

Львів розташований приблизно рівно віддалено до таких європейських міст як Варшава, Будапешт та Бухарест - менше 6 годин їзди авто. Така ж відстань від Львова до столиці України - Києва. Львiвська залiзниця є важливим центром у транспортних перевезеннях мiж Сходом та Захiдною Європою, оскільки межує з Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною. Це спонукає не лише до полiпшення органiзацiї перевезень, пiдвищення швидкостi передачi вагонiв, але й вiдкриття нових прикордонних переходiв, розширення i реконструкцiї розвантажувально-перевантажувальних пунктiв.

Висновки

Львівський регіон має специфічні особливості, які впливають на його економічний розвиток. Так, до факторів, що зумовлюють специфіку області і створюють переваги його стартових умов для прогресивного розвитку, в першу чергу, слід віднести геополітичний, історичні традиції, економічний, рекреаційний. Область відзначається різноманітністю природних умов і багатством природних ресурсів. Надра регіону багаті на корисні копалини, найбільше значення серед яких мають паливно-енергетичний та сировина для хімічної промисловості; є велика кількість різноманітних джерел мінеральних вод та лікувальних грязей. Важливе значення мають лісові ресурси області, які займають 25 % її території. Львівська область належить до одного з густонаселених (125 чол. на 1 км2) та найбільш урбанізованого (60,8 % міського населення) району нашої держави. Характерним для області є від'ємне значення природного приросту (-1,7 0/00) і значні обсяги маятникової міграції. Лише 13 % зайнятих задіяні у сільському господарстві, в той час, як 40 % - у промисловості, 8 % - у будівництві, 7 % - у сфері транспорту і зв'язку. Рівень безробіття на Львівщині є значно вищим, ніж в середньому по Україні. Регіон є індустріально-аграрним, галузями спеціалізації якого є машинобудування, хімічна промисловість, паливно-енергетична, лісова, деревообробна, легка та харчова промисловості. АПК області включає сировинну, переробну та обслуговуючі галузі. Близько 69 % території області зайнято у сільському господарстві (в т. ч. 29 % - посівні площі).



Список використаної літератури

1. Богуславська Л. Львів - перлина Європи // Обрій ПІБ. - 2002. - № 12. - с. 14-15.

2. Бортник В. Проблеми зайнятості жінок Львівської області // Україна: аспекти праці. - 2001. - № 2. - с. 7-9.

3. Корота С. Аграрні новації Львівщини: що за цифрами // Урядовий кур'єр. - 2002. - № 207. - с. 5.

4. Куйбіда В., Лесечко М, Чемерис А. Проблеми управління економікою м. Львова в перехідний період // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. - 2000. - № 2. - с. 359-365.

5. Нагребецька І., Мельник О. Львівщина: курс на стабілізацію // Урядовий кур'єр. - 2001. - 24 березня. - с. 2.

6. Швагуляк - Шостак О. Взявши реванш на ринку внутрішньому, зверни увагу на зовнішній // Галицькі контракти. - 2000. - 29 травня - 11 червня. - с. 51-57.

7. Географічна енциклопедія України т. ІІІ. «Львівська область» с. 304. К. УРЕ. 1990.

Размещено на Allbest.ru

...