Проблеми розвитку та вдосконалення рекреаційного комплексу Франції

Сільське господарство є найбільш опікуваною державою галуззю, хоча основа його - приватне землеволодіння. Вирішальну долю продукції дають крупні господарства (з наділом 20-100 гектарів), але чисельно переважають дрібні і середні. За об'ємом виробленій продукції Францію займає 1-е місце в Західній Європі і 3-е місце в світі після США і Канади. Це найбільший європейський виробник пшениці, вершкового масла, яловичини, сирів (більше 400 сортів). Більше 50 % продукції дає тваринництво (скотарство). Традиційно висока доля вин в експорті. Французькі фермери є головними противниками впровадження генетично зміненої продукції в Європі, оскільки французька продукція традиційно високо цінується із-за якості. Франція має в своєму розпорядженні найрозвиненішу в Європі мережу залізниць. Міра соціального захисту населення одна з найвищих в світі. Приблизно 30 % ВВП витрачається на соціальні потреби.

Та все ж, в такій високорозвиненій країні є багато проблем і негараздів, які відштовхують потенційного туриста, як внутрішнього, так і міжнародного.

Розвиток внутрішнього туризму у Франції стикається з двома основними проблемами - скороченням тривалості перебування в місцях призначення і сезонністю туристського попиту. Туристські поїздки стають менш тривалими, але більш частими.

Відомо, що туризм, як галузь економіки, є постійним і досить інтенсивним користувачем природних ресурсів. При цьому індустрія туризму не тільки широко використовує природні ресурси, але і забруднює оточуюче середовище. Тому подальший розвиток туризму взагалі можливий тільки на шляху його екологізації. Щоб покращити екологію необхідно:

- удосконалити на державному рівні механізм проведення екологічної політики в життя, взагалі, і в туризмі, зокрема, закінчивши при цьому розробку нормативно-правової бази природоохоронної діяльності;

- підняти рівень науково-методичного забезпечення по здійсненню екологізації туристичної діяльності;

- забезпечити якісно новий рівень підготовки фахівців для сфери туризму, особливо спеціалістів з екологічного менеджменту. Останні повинні мати інший кругозір знань, керуватись зовсім нетрадиційними правилами про пряму екологічну зацікавленість підприємств туристичної галузі у підвищенні якості природного середовища;

- вдосконалити, розширити і зміцнити систему екологічного моніторингу на базі існуючої мережі спостережень за станом компонентів природного середовища;

- відпрацювати чітку систему екологічної освіти і виховання населення нашої держави і, в першу чергу, туристів. Людина повинна усвідомлювати себе невід'ємною частиною всієї біосфери, а її діяльність базуватись на принципах гармонійного співіснування з рослинним і тваринним світом, тобто у повній відповідності до законів природи.

Багато в чому проблеми з екологією є загальними для південного узбережжя Франції та західного узбережжя Італії. Море в цьому районі не справляється з наслідками потужної промислової діяльності людини, сили саморегуляції виснажаться. У підсумку, кожен з десяти пляжів на ділянці від Канна до Капрі не відповідає нормам Європейського союзу. Значно скорочуються популяції тварин, що живуть на пляжах.

Не менш важливими проблемами у Франції є: забруднення повітря через надмірну кількість промислових викидів і велику кількість вихлопних газів автотранспорту, лісові пожежі, забруднення річкових і морських водоймищ стічними водами.

Над цією проблемою інтенсивно працює не тільки Франція, а й увесь світ: встановлення вітрових та сонячних електростанцій; заміна двигунів внутрішнього згорання автотранспорту на електричні, що працюють без шкідливих викидів. Встановлення у приватних помешканнях та офісних центрах сонячних батарей, енергозберігаючих ламп освітлення та систем збору дощової води для економії енерго- та водних ресурсів.

За підприємствами, які використовують в своєму виробництві водні ресурси, необхідно встановити постійний контроль і нагляд з боку держави та міжнародних екологічних інстанцій. За перевищений вміст забруднень у стічних водах організації підлягають штрафним санкціям, а підприємства, які викидають забруднень у стоки менше допустимої межі повинні заохочуватися податковими пільгами з боку держави.

Ще однією проблемою середземноморського узбережжя Франції є морський бур'ян, що розмножується з гігантською швидкістю і висвітлює токсин. У цілому, морепродуктами в цьому районі отруїтися поки не можна, але все ж таки їсти їх побагато не рекомендується: в їх складі дещо перевищені норми щодо ртуті і важких металів.

На мою думку, розв'язок цієї проблеми можна покласти на плечі вчених-генетиків. Які вивили б організм (мікроорганізм, рибу, тощо), для якого даний бур'ян був би основним джерелом харчування та в свою чергу чий організм не створював загрозу для навколишнього середовища та світового океану.

Розуміючи серйозність проблеми з екологією, уряд країни взяв під охорону Лазурний берег, де ситуація в останні роки поліпшується. А паралельно з поліпшенням екології зростає і кількість бажаючих купити тут елітну нерухомість.

Аналізуючи соціально - економічні передумови розвитку міжнародного туризму слід зупинитися на факторах, що стримують його зростання:

Ї циклічні та структурні кризи;

Ї соціально-економічні, зв'язані з можливим імпортом інфляції

(мається на увазі ситуація, коли в країну чи регіон прибуває значне число іноземних туристів з високою купівельною спроможністю. Це може викликати розлад ринку й інфляцію, що потім пошириться і на інші сектори економіки, викликаючи структурні порушення в соціально-економічній області);

Ї зростання безробіття;

Ї порушення умов товарообміну, а також відсутність планування та використання природних та трудових ресурсів.

Зазначені фактори гальмують розвиток туристичного ринку Європи. Однак, в результаті досліджень, проведених ВТО, міжнародні експертиз туризму прийшли до висновку, що туризм менше, ніж інші галузі економіки відчуває на собі вплив економічних криз, які можуть протягом певного відрізку часу лише частково загальмувати його розвиток.

Висновки

Можна зробити ряд важливих висновків щодо потенціалу зростання світового ринку туризму. Нові технології в туризмі і суміжних галузях економіки сприятимуть різкому ривку в розвитку сфери подорожей. Недаремно XXI століття оголошено століттям сфери обслуговування. Політична, соціальна і фінансова інтеграція Франції створить оптимальні умови для розвитку і вдосконалення готельної, транспортної, торговельної інфраструктури і інших ресурсів туристського ринку, а також забезпечення безпеки туристів під час подорожей, охорони і дбайливого використання в цілях туризму навколишнього середовища не тільки в розвинених, але і в країнах, що розвиваються. Є підстави стверджувати, що туризм у Франції має величезний потенціал і, отже, можна оцінювати перспективи його розвитку на перші десятиріччя XXI століття.

Соціальні і економічні тенденції в країні дозволяють припустити зростання попиту на міжнародний туризм.

Місце Франції у світовому туристичному процесі визначається культурно-пізнавальним, курортним, спортивно-оздоровчим напрямами туризму. Пріоритетні напрями розвитку туризму базуються на природних ресурсах, природно-заповідному фонді і культурно-історичних пам'ятках. Найбільш поширеним видом туризму є культурно-пізнавальний, основна мета якого - ознайомлення туристів з природою, культурно-історичним надбанням і сучасним життям країни.

У Франції зосереджена величезна кількість культурних цінностей, країна володіє прекрасними природними умовами, а також безліччю місць, пов'язаних з життям і діяльністю різних історичних особистостей. На розвиток туризму впливають соціально-економічні та економіко-географічні чинники, такі як високий рівень загальноекономічного розвитку, зростаючі доходи населення, висока урбанізація, наявність необхідної транспортної і соціальної інфраструктури, а також відносна близькість до інших основних туристським регіонам світу, високий рівень індустрії туризму, великий досвід його організації, а також політичні чинники. Організації туризму у Франції приділяється величезна увага з боку держави.

Окрім незліченних пам'ятників культури і стародавніх цивілізацій, країна володіє прекрасними природними умовами - білосніжними схилами альпійських гір, прекрасними пляжами атлантичного і середземноморського узбережжя, середньовічними замками, виноградниками і чарівними старими винокурнями, а також безліччю місць, пов'язаних з життям і діяльністю різних історичних діячів.

Серед напрямків розвитку організації рекреаційної діяльності у Франції та Європи загалом можна виділити наступні: розвиток транспортної інфраструктури і готельного бізнесу, залучення інвестицій до туристичної сфери, підвищення соціально-політичної культури нації, організація місць відпочинку та дозвільної діяльності відпочиваючих (розвиток оздоровчих та санітарно-курортних центрів), підвищення екологічної безпеки країни, організація спортивно-оздоровчої діяльності (велоспорт, гольф, гірськолижний спорт, серфінг тощо), розширення рекреаційної зони країни.

Туроператори повинні вибирати найоптимальніший метод ціноутворення, орієнтуючись на національній туристичний ринок, споживачів, ресурси, які є в розпорядженні. Країна має ставити собі за мету зайняти вигідне положення на міжнародному ринку туристичних послуг, так як це гарантує постійні надходження в бюджет, зміцнення вже існуючих міжнародних зв'язків і встановлення нових.

Збільшення оплачуваної відпустки, зростання особистого доходу, підвищення рівня освіти, прагнення до пізнання іншої культури - важливі чинники, що впливають на розвиток туристського ринку.

Отже, підводячи підсумки даної роботи, можна зробити наступні висновки:

· не дивлячись на політичну і економічну кризу, в туристському секторі наголошується зростання показників туристської діяльності;

· спостерігається велика конкуренція серед регіонів в залученні туристів;

· подальше зростання показників міжнародної туристської діяльності;

· постійний вплив економічної і політичної ситуації в світі на туризм.

На закінчення можна сказати, що в цієї країни ще все попереду. З кризи вона вже майже вийшла, люди, як відвідували столицю та інші екзотичні міста, так і продовжують милуватися неймовірними краєвидами та історичними пам'ятками культури.

Список використаних джерел

1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. - К.: Знання України, 2002.

2. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1999.

3. Бовсуновская А.Я. География туризма: учебное пособие. - Д., 2002.

4. Голіков А.П. Вступ до економічної та соціальної географії: підручник. - К.: Либідь, 1996.

5. Гостиничный и туристический бизнес: учебник. - М.: Тандем, 1998.

6. Економіка зарубіжних країн: підручник / Філіпенко А.С., Вергун В.А та інші. - К.: Либідь, 1996.

7. Соціально-економічна географія світу / За ред. Кузика С.П.. - Т.: Підручники та посібники, 1998.

8. Голіков А.П. "Вступ до економічної та соціальної географії"

9. Все про туризм. Туристична бібліотека.

10. Бібліотека BukLib.net - 5.2.1. Система класифікації готелів

11. Allbest Ru http://revolution.allbest.ru/sport/00225650.html

12. Данні Eurostat.

13. Всё для студента http://pda.coolreferat.com/

14. http://uk.wikipedia.org/wiki/Франція

15. http://www.vokrugsveta.ru/country/france/

16. http://www.world-tourism.org/

Размещено на Allbest.ru