Пейзажні парки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практична робота

Анімаційні послуги тематичних парків

на тему

Пейзажні парки

Виконав:

Феденько О.Д.

Зміст

Вступ

1. Походження пейзажного парку

2. Особливості садівництва в Англії

3.Основні характеристики пейзажного парку

4. Тематичність пейзажних парків

5. Анімаційні послуги пейзажних парків

Висновки

Перелік літератури

Вступ

пейзажний парк тематичність дозвілля

Невід'ємною складовою дозвілля є організація відпочинку в парках, які наприкінці XX ст. перетворилися на соціально-педагогічні комплекси, що виконують просвітницьку, рекреаційну, соціальну, виховну, культурну, екологічну функції. Паркові комплекси пропонують великий асортимент послуг: творчі заходи, гольф, теніс, велосипедні прогулянки, плавання, екскурсії, гральні майданчики для дітей, культурно-мистецькі клуби, групи здоров'я. У парках використовуються різноманітні форми організації дозвілля: вистави балету на воді, вечори відпочинку для дорослих, ігрові конкурси, спортивні змагання, рекреаційні програми.

Пейзажні парки або як їх ще називають - англійські, з'явилися у 18 ст. в Англії, яка і вважається родоначальницею цього садово-паркового напрямку в Європі.

1. Походження пейзажного парку

Пейзажний (англійський, іррегулярний, ландшафтний) парк - напрям в садово-парковому мистецтві, що з'явився в XVIII столітті в Англії на контрасті з бароковим, регулярним парком у "французькому стилі" Ленотра.

Першими майстрами пейзажних парків Британії стали Вільям Кент (1684--1748), Чарльз Бріджмен. У XVIII столітті їх справу продовжили Ланселот Браун (1715--1783) і Хамфрі Рептон (1752--1818).

Назва «Англійський парк» також досить не точна, як і назва «Французький парк» в свою чергу. Пейзажний парк спокійно існував ще поряд з регулярними садами Італії і Голландії XVI століття, але ніяк не називався і не входив тоді в коло культури.

Планування, якщо сад не мав визначеної тематичності, перестало відігравати значну ролю, як це було в садах бароко. Архітектурність, геометричність, що переважала в садах бароко, повсюдно викорінювалась заради картинності, відповідності краєвида пейзажним картинам. В Німеччині пейзажні садівники дійшли до створення парків за виглядом якоїсь картини. Тому такий парк мав лише одну виграшну позицію огляду. І якщо пагорб чи купа дерев заважали картинності, пагорб зрівнювали, а дерева безжально вирубали. І навпаки, якщо пагорба не було, його штучно створювали, а необхідні дерева наново садовили. Наново прокладали нові стежки, нові просіки заради розкриття на краєвиди і дальні перспективи.

Створення і існування пейзажних садів прийшлося на досить швидку зміну трьох ідейних течій - класицизму, сентименталізму, романтизму. Жодна з цих течій не цінувала, не шанувала жарти, веселощі або сміх, як це було в добу бароко. Веселощі, сміх повсюдно виганялися з пейзажних парків заради меланхолії, невеселих спогадів, сумних мрій, жалю по молодості чи особистим втратам.

Спогади про якісь події в минулому були найважливішою частиною образів пейзажних парків. Тому в пейзажних парках досі, 200-250 років потому, гордовито розповідають про відомих людей (поетів, композиторів, істориків, акторів), які сюди навідались і хоча б якийсь час перебували тут. Прикладами є могила Руссо в парку Ерменонвіль (Франція), павільон Глінки в саду Качанівки (Україна), погруддя поета Пушкіна в саду садиби Архангельське, кенотаф-обеліск на честь загиблих братів Брольї в парку Монрепо (Виборг, Росія), посмертний пам'ятник-ваза коханцю імператриці Катерини ІІ Ланському в пейзажній частині парку Царського Села тощо.

Поширеною атракцією пейзажних парків стала притворна, штучна Руїна. Вона відсилала пам'ять відвідувача парку в історичне минуле. Було зовсім необов'язковим, щоб руїна належала колишній споруді, палацу чи храму. Було досить самої руїни як натяку на життя, що ніби точилося тут і зникло (Руїна в парку Царицино, (Москва), Руїна-вежа в парку Царського Села, Руїнний мостик в парку Павловська, руїна на острівцю Руїнного ставка в Луговому парку (в передмісті Петербурга Петергофі) тощо).

2. Особливості садівництва в Англії

Садівництво в Англії пройшло довгий шлях розвитку до середини XVIII століття. Острівна відокремленість Англії сприяла появі своїх власних законів в плануванні садів, незважаючи на запозичені зразки садів Голландії чи Франції, що існували паралельно. Великі сади бароко на зразок Версалю мали місце лише біля королівських замків. Великі домішки культури Середньовіччя виявилися і в англійському садівицтві. Так, в планування садів Англії часто вводили різні лабіринти, поширені з часів готики. Геометричні форми регулярних садів не застосовувались. Теоретичні пошуки призвели до визнання принципу, що «Вся земля -- сад». Але цей сад зовсім не геометричних, регулярних форм, а пейзажний.

Тому в Британії почали рано відмовлятися від регулярних садів. Виник англійський, пейзажний сад. Він був значно дешевшим за парк французького зразку, не потребував багато садівників і копіював форми навколишніх краєвидів. На його форми мали вплив пейзажний живопис Пуссена, Сальвадора Рози і, особливо, Клода Лоррена. Тому в пейзажних садах Британії не відмовлялись від будівництва окремих павільйонів, мостів, штучних ставків тощо.

Випас худоби в пейзажному саді Англії -- звичайна річ, до того ж практична в міщанській і поміркованій країні. Зовні це були залишки великих вольєрів садів бароко і гра в сільську простоту. Монотонні галявини англійських пейзажних парків, домашні і дикі тварини (а також птахи) робили їх живими і схожими на краєвиди . Дикі олені і птахи є і досі окрасою і характерною рисою багатьох пейзажних парків країни.

Майстри англійського парку відводили велике місце елементу непередбачуваності і сюрпризу. Відвідувач англійського парку рідко міг передбачити, що чекає його за наступним поворотом алеї. Як правило, краєвид урізноманітнювали мальовничі містки і садові павільйони в Паладієвим стилі, навіяні архітектурними начерками Палладіо і його учнів. З пейзажним парком іноді поєднувалися і вкраплення східної екзотики або готичні мотиви.

3.Основні характеристики пейзажного парку

Віджомий англійський садівник, теоретик і практик ландшафтної архітектури Хамрі Рептон сформулював такі принципи побудови пейзажного парку:

· Вільне планування.

· Використання природних ландшафтів - підкреслення природної краси і маскування недоліків ландшафту.

· При створенні пейзажних композицій надавати їм ілюзію природності.

· Всі елементи саду підкоряти цілісності.

У побудові пейзажного саду вітається нерівний рельєф - височини, схили, яри, природні водойми і навіть болітця. Всі природні недоліки місцевості згладжуються, а достоїнства обіграються. Плоский ландшафт потрібно змінити штучно, створити водоймище, насипи або западини, ховаючи їх рукотворність.

Архітектурні споруди в пейзажному парку другорядні, вони повинні бути вписані в пейзаж. Наприклад, за допомогою рослинного обсягу значно перевищує обсяг споруд. Рослинністю маскують всі гострі кути і допоміжні конструкції.

Ефект пейзажного саду - враження, ніби рослини тут вже росли, а людина знайшла серед них вільне місце, щоб побудувати будинок. Незважаючи на те, що пейзажний сад, начебто просто відтворює природний пейзаж, в ньому існує свій порядок, ієрархія, строгий підбір рослин, дотримуючись яких створюється сад, однаково чудовий в усі пори року.

4. Тематичність пейзажних парків

Цікавою особливістю пейзажних парків стала їх тематичність. Звичайно, не всі вони мали чітко визначену тему, але тематичність була бажаною. Розквіт і модність пейзажних парків припала на війни в Європі, тому військова тематика стала переважати в парках можновладців.

· Пейзажна частина Царського Села при Катерині ІІ рясніє парковими спорудами, що уславлюють і увічнюють військові перемоги Російської імперії в російсько-турецьких війнах кінця XVIII ст. (Чесменська колона, Кримська колона, Турецька лазня). Декілька обелісків на честь військових перемог було встановлено за наказом імператриці і в Пелі (другій парадній резиденції Катерини ІІ), яку пізніше зруйнували.

· Палац Мезон-Лафіт у Франції. Чудову садибу з регулярним парком ще XVII століття у 1804 році придбав маршал Наполеона Жан Лан. Він зруйнував регулярний парк, а на його місці висадив італійські топомлі, що імітували розташування полків в битві при Монтебелло. Жан Лан дав алеям назви на честь наполеонівських генералів і військових перемог того часу.

· Садиба Студенець у Росії. Герой війни з Наполеоном Арсеній Закревський придбав садибу у князів Гагаріних. Закревський зробив пейзажний парк садиби пам'ятником війни 1812 року. За його наказом в парку зробили канали, а прямокутні ділянки-острови присвятили начальникам, під керівництвом яких служив вояк-поміщик. На кожному з острівців було встановлено погруддя відповідного воєначальника. Сьогодні залишки парку використовують для відпочинку як Парк культури і відпочинку «Красная Пресня».

5. Анімаційні послуги пейзажних парків

Невід'ємною складовою дозвілля є організація відпочинку в парках, які наприкінці XX ст. перетворилися на соціально-педагогічні комплекси, що виконують просвітницьку, рекреаційну, соціальну, виховну, культурну, екологічну функції. Паркові комплекси пропонують великий асортимент послуг: творчі заходи, гольф, теніс, велосипедні прогулянки, плавання, екскурсії, гральні майданчики для дітей, культурно-мистецькі клуби, групи здоров'я. У парках використовуються різноманітні форми організації дозвілля: вистави балету на воді, вечори відпочинку для дорослих, ігрові конкурси, спортивні змагання, рекреаційні програми.

Парк як центр дозвілля реалізує свої функції в різних формах і видах:

· театральні (театралізовані свята і видовища, лялькові вистави, фольклорні програми, мистецькі фестивалі, карнавали);

· музичні (музичні фестивалі, концерти, вечори ретро-музики, оперного мистецтва, музичні гуртки, дні музичної культури, вечори авторської пісні);

· просвітні (лекції, диспути, тематичні вечори, дослідження, культурно-просвітні проекти, екскурсії, експозиції, навчання);

· хореографічні (танцювальні шоу, хореографічні гуртки, вечори балету, народного танцю, виступи самодіяльних танцювальних колективів);

· декоративно-прикладні (флористика, декоративне квітникарство, ікебана, дизайн, конкурси моди та краси, різьблення по дереву, виставки-експозиції, фестивалі ремесел).

Пейзажні парки створюються з урахуванням особливостей місцевого ландшафту, підкреслюють його красу, зберігають природне різноманіття. Зразками таких парків є "Парк богів", "Світ природи", "Королівські володіння" (США).

Пейзажні парки є чудовим місцем для організації свят, театральних сценок, видовищ, екскурсій. Саме тут можна найяскравіше відтворити культуру історичної епохи.

Висновки

В Європі пейзажні парки стали поширюватись з XVIII ст, перш за все в Англії, де їм сприяли природні умови. Звідси і пішла назва англійського парку.

На противагу регулярному стилю пейзажний вимагає не відокремлювати сад, а навпаки - він вводить навколишній ландшафт в органічний зв'язок з ним. Йому характерна асиметричність. При цьому рух стає більш вільним. Можна побачити кожен об'єкт ландшафту,отримавши від нього задоволення. Предмети у такому парку розміщуються так, що створюють враження врівноваженості. Саме так розміщені рослини в природі. Тому для маленької садової ділянки це природніше.

Перелік літератури

1.Лихачев Д.С. «Поезия садов», Л, 1982

2.Горохов В.П. Лунц Л.Б. «Парки мира»,М, Стройиздат, 1985

3.Вергунов А.П. Горохов В.А. «Русские сады и парки»,М, «Наука», 1988

Размещено на Allbest.ru