Теоретико-методологічні аспекти екскурсії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

екскурсія музей місцевість відвідування

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти екскурсії

1.1 Поняття та зміст екскурсії

1.2 Класифікація екскурсій

Розділ 2. Особливості проведення тематичних екскурсій

2.1 Технологія підготовки і проведення екскурсій

2.2 Сучасні методики екскурсійного обслуговування та проведення тематичних екскурсій

Розділ 3. Розробка екскурсії “Площа ринок-музей під відкритим небом”

3.1 Технологічна карта екскурсії

3.2 Площа Ринок - унікальний музей під відкритим небом

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Актуальність теми. Екскурсія це туристична послуга, яка забезпечує задоволення духовних, естетичних, інформаційних та інших потреб туриста або екскурсанта.

Екскурсант - тимчасовий відвідувач, який перебуває менше 24 годин у країні або на об'єкті відвідування.

Екскурсійна діяльність - діяльність з організації подорожей, що не перевищують 24 годин, у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами, з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.

Під час екскурсії учасники мають можливість пізнавати навколишній світ, природні явища й утворення, історичні ситуації, побутові елементи, надбання та здобутки місцевості та ін.

Функціональне призначення екскурсії - відпочинок і дозвілля, підвищення пізнавального та культурного рівня, спілкування.

З моменту проголошення незалежності молода українська держава впевнено стала на шлях розбудови власної туристичної галузі. За час, що минув, завершується процес переорієнтації вітчизняного туризму з частини народногосподарського комплексу у високорозвинену галузь, та відповідає сучасному стану ринкового середовища, вимогам ефективного використання наявних туристських ресурсів.

Екскурсія є важливим засобом вивчення історії рідного краю, залучення широких верств населення, насамперед, учнів, молоді до пізнання історико-культурної спадщини, яку залишили нам попередні покоління.

підвищення кваліфікації екскурсоводів, створення центрального Методичного центру, а також центрів в усіх регіонах країни, налагодження атестації кадрів.

Метою нашої роботи є вивчення особливостей тематичних екскурсій.

Об'єктом дослідження виступають особливості проведення тематичних екскурсій.

Предметом дослідження виступають тематичні екскурсії.

Виходячи з мети нашої роботи основними завданнями є:

- охарактеризувати тематичні екскурсії;

- вказати особливості технології проведення тематичних екскурсій;

- проаналізувати основні ознаки тематичних екскурсій.

У роботі використовувалися наступні методи дослідження: спостереження, систематизація і класифікація, аналіз науково-методичної літератури.

Структура роботи: матеріали наукового дослідження викладені у вступі, трьох розділах і висновку. Робота містить список використаних джерел.



Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти екскурсії

1.1 Поняття та зміст екскурсії

Екскурсія являє собою цілеспрямований, наочний процес пізнання оточуючого, середовища. Цей процес будується з використанням заздалегідь відібраних об'єктів, які знаходяться в природних умовах, і відбувається під керівництвом кваліфікованого спеціаліста-екскурсовода у відповідності до заздалегідь визначеної тематики.

В контексті сервісного забезпечення турпродукту екскурсія покликана задовольнити духовні, естетичні, інформаційні потреби людини, реалізовуючи пізнавальну функцію туризму: розширення кругозору, організації культурного дозвілля, відпочинку, спілкування. Екскурсії сприяють поширенню наукових знань і є важливим засобом патріотичного виховання, вивчення історії країни або місцевості, героїчного минулого її народу, традицій, розвитку культури та мистецтва. Екскурсії як ефективна форма навчання використовуються в педагогічному процесі. їх педагогічними завданнями є побудова екскурсії на основі максимальної активності і самостійної розумової діяльності екскурсантів, формування у них навичок самостійного спостереження і аналізу візуальної інформації та зорових вражень. Таким чином, екскурсії виконують освітню і виховну функції.

Реалізацію функціонального змісту екскурсій забезпечує екскурсійна діяльність - специфічний вид діяльності людини з надання послуг організаційного, інформаційно-методичного і виробничого забезпечення проведення екскурсій - екскурсійного обслуговування.

Забезпечення активного впливу на уявлення, сприйняття, емоції, підсвідомість шляхом віддалених тематичних, ритмічних, географічних асоціацій (рекреаційної сугестивності) при проведенні екскурсій відіграє вирішальну роль в сучасній практиці екскурсійного обслуговування. Теоретичним підґрунтям цього виступає екскурсознавство - галузь теоретичних знань, яка вивчає проблеми моделювання ідеальної екскурсії і впливу екскурсії на свідомість людей; практичних методів підготовки екскурсій, техніки їх проведення, підготовки екскурсоводів.

Кожна екскурсія має свої особливості в методиці проведення і організації обслуговування. Ознаки екскурсії свідчать, як про її подібність іншим формам культурно-виховної роботи (лекції, конференції), так і про відмінності від них:

1. Тривалість у часі проведення (від академічної години до доби);

2. Наявність екскурсантів, їх активна діяльність (спостереження, вивчення, дослідження об'єктів);

3. Кваліфікований керівник-спеціаліст (екскурсовод);

4. Наочність, зорове сприйняття об'єктів;

5. Переміщення за заздалегідь визначеним маршрутом;

6. Цілеспрямованість огляду (тема).

Окрім таких загальних для всіх екскурсій ознак, у кожного виду екскурсій є свої специфічні ознаки.

Інструментом реалізації екскурсійного обслуговування є екскурсійний метод -- один з методів надання знань аудиторії, в основі якого лежить принцип наочності, обов'язкового поєднання двох елементів екскурсії -- показу та розповіді, і активної взаємодії таких учасників процесу екскурсійного обслуговування, як екскурсовод, об'єкт та екскурсант. Засобом дослідження об'єкта екскурсантами під керівництвом екскурсовода є екскурсійний аналіз: історичний, природничо-науковий, мистецтвознавчий, архітектурний, літературний, виробничо-економічний.

В практично-прагматичному сенсі екскурсія передбачає відвідування об'єктів і місцевостей, ознайомлення за допомогою екскурсовода з визначними пам'ятками і явищами в розвитку певного міста або регіону. Заздалегідь вибрані явища і об'єкти (об'єкти показу), які вивчаються на місці їх розташування, - матеріальна основа екскурсій[17, c. 5-7].

1.2 Класифікація екскурсій

Екскурсійна діяльність має свої характерні ознаки: зміст, тематику, склад учасників, місце проведення, впорядкований маршрут, тривалість за часом, форму проведення, спосіб пересування, наявність екскурсовода, тексту екскурсії, об'єктів показу і безпосередньо наявність самих учасників.

За змістом екскурсії бувають багатопланові (оглядові) і тематичні. Тематичні екскурсії, як правило, присвячені одній темі або події. Такі екскурсії поділяються на природознавчі, історичні, літературні, мистецькі, екологічні, виробничі та інші.

За складом учасників екскурсії поділяються на індивідуальні, групові, для школярів та студентів, для місцевого населення та приїжджих.

За місцем проведення екскурсії бувають: по місту, за містом та на міжміських маршрутах (інформація в дорозі).

За способом пересування екскурсії поділяються на пішохідні, з використанням транспортних засобів та комбіновані.

Тривалість екскурсії складає від 1 години до 1 доби.

За формою проведення екскурсії поділяються на звичайні, навчальні, рекламні, екскурсії-лекції, екскурсії-прогулянки, екскурсії-концерти.

Класифікація екскурсійних об'єктів проводиться за:

- видами:

пам'ятки - історичні, археологічні, мистецтва, документальні;

об'єкти природи - ліси, гаї, річки, заповідники, заказники, національні парки, урочища, ландшафтні комплекси.

- змістом:

однопланові;

багатопланові.

- функціональним призначенням:

основні, додаткові, супутні.

- ступенем збереженості :

повністю збережені;

перебудовані;

реконструйовані.

Реалізацію завдань екскурсійного обслуговування, з одного боку, забезпечують властивості екскурсійних об'єктів: пізнавальна цінність, відомість (популярність), незвичайність (екзотичність), виразність, збереженість, місце розташування, типовість (специфічність для даної місцевості), унікальність, аграктивність. З іншого боку, - змістовне наповнення пояснювального тексту (тексту екскурсії) і ефективність методичних прийомів проведення екскурсій, які мають задовольняти вимогам повноти і достовірності інформації, культурно-пізнавальної значимості, досконалості і довершеності композиції і виконання, естетичного задоволення. Особливе значення має дохідливість (доступність) та доказовість інформації, що надається, та застосування диференційного підходу до слухачів. Технологічними інструментами, які дозволяють забезпечити реалізацію відповідних потреб і вимог до екскурсійного обслуговування є:

1) логічні прийоми : аналіз, порівняння, синтез, абстрагування, узагальнення;

2) прийоми показу - попередній огляд, панорамний показ, візуальний аналіз, реконструкція, локалізація подій;

3) розповідь - екскурсійна довідка, опис, характеристика об'єкта, пояснення, репортаж, коментування, цитування, літературний монтаж[12, c. 46-48].

Тематичні екскурсії підрозділяються на вісім груп: історичні, історико-революційні, воєнно-історичні, виробничі, природознавчі, мистецтвознавчі, літературні й архітектурно-містобудівні.

Для екскурсій на архітектурно-містобудівні теми розповсюдженої є класифікація; екскурсії, пов'язані з показом пам'ятників архітектури певного періоду; екскурсії, що дають подання про творчість одного архітектора; екскурсії, що знайомлять із плануванням і забудовою міст по генеральних планах; екскурсії по новобудовах - показ сучасної архітектури й ходу будівництва будинків я цілих районів.

Подібні екскурсії іноді відносять до групи виробничих екскурсій. Потрібно помітити, що тематичні екскурсії того або іншого виду рідко існують ізольовано один від одного. Історичний матеріал використовується в екскурсіях на архітектурно-містобудівні теми. Історико-революційна й воєно-історична тематичність є основою для поглибленого аналізу творів образотворчого мистецтва на екскурсіях мистецтвознавчих. Елементи природознавчих екскурсій знаходять своє місце в екскурсіях майже кожної групи тематичних екскурсій.

Класифікація екскурсій по складу учасників вимагає внесення змін у зміст заходів, методику й техніку їхнього проведення, тривалість.

Екскурсії проводяться для дорослої аудиторії й для дітей; для місцевого населення й для приїжджаючих туристів; для міського й сільського населення; для організованих груп і для одиночних відвідувачів за рахунок особистих засобів трудящих.

По місцю проведення різняться екскурсії - міські, заміські, виробничі й музейні. Міська - передбачає показ усього міста або однієї з його частин, наприклад старої частини або району новобудов, що одержав влучну назву "Черемушки". Міська екскурсія може бути присвячена докладному знайомству з одним з адміністративних районів, однієї з міських вулиць або площ.

Класифікація екскурсій проводиться за різними ознаками:

Тематичні екскурсії присвячуються одній певній темі програми. Вони знайомлять учнів з практичним застосуванням явищ, які вивчаються в темі, або проявами цих явищ у природі.

Комплексні екскурсії проводяться за схожими темами кількох навчальних предметів. Наприклад, хімії, фізики, біології. Таке об'єднання дає можливість реалізувати принцип міжпредметних зв'язків і забезпечує ефективне розв'язання проблем, пов'язаних з організацією і проведенням екскурсій. Прикладом такої екскурсії може бути екскурсія в цех електролізу металургійного заводу, на якій учні знайомляться не лише з застосуванням хімічної дії струму, але і з хімічними аспектами технології.

Ввідні екскурсії є вступом у тему, їх головне завдання - створити проблематику теми, показати значення теми і тим самим зацікавити учнів, заохотити їх до вивчення навчального матеріалу.

Як правило, екскурсії проводяться як заключні (узагальнюючі). Саме цей вид екскурсій може бути комплексним. Тут здійснюється узагальнення вивченого матеріалу і прив'язування його до практики.

Дидактична ефективність екскурсії суттєво залежить, в першу чергу, від правильності вибору об'єкту.

Вибір об'єкту екскурсії обумовлюється не тільки змістом теми, але і виробничим та природнім довкіллям[6, c. 32-35].



Розділ 2. Організація та проведення тематичних екскурсій

2.1 Технологія підготовки і проведення екскурсій

Підготовка екскурсій проводиться в декілька етапів: вибір теми екскурсії, створення екскурсії під вибрану тему, підготовка екскурсовода для проведення екскурсії.

Вибір теми екскурсії залежить від потенційного попиту, конкретного замовлення або цілеспрямованого створення "банку" екскурсій. Тема екскурсії повинна об'єднувати всі об'єкти відвідування в єдине ціле.

Підготовка екскурсії проводиться творчою групою, склад якої залежить від теми екскурсії. Тут можуть бути залучені працівники музеїв, галерей, наукових закладів, спеціалізованих туристично-екскурсійних організацій і т. ін.

Робота розпочинається з підбору матеріалу по темі і його вивчення, відбору об'єктів показу, а також накопичення знань по всіх розділах теми.

При опрацюванні матеріалів по темі доцільно скласти бібліографію літературних та інших джерел, а також використати архівні матеріали, розповіді учасників подій та очевидців, кінохроніку та ін.

Екскурсії повинні бути чітко сплановані і старанно готуватися.

Плануються такі складові елементи екскурсій:

тема екскурсії;

об'єкт екскурсії;

час проведення;

оформлення результатів.

Вибір теми екскурсії і об'єкту екскурсії здійснюється комплексно, взаємопов'язано. В умовах обмеженості часу, який відводиться програмою на проведення екскурсій, учитель повинен вибрати таку тему, яка має практичне значення і втілення в даних умовах. І це втілення повинне бути якомога яскравішим і повнішим, зручним для спостереження.

Іншими словами: знаючи, які можливі об'єкти для екскурсії, потрібно вибрати тему, що узгоджується з місцевими умовами.

Важливим етапом створення екскурсії є правильний підбір об'єктів показу.

В Україні на державному обліку знаходиться велика кількість пам'ятників архітектури, історії, культури, археології, а в музеях країни зберігаються мільйони експонатів.

Об'єктами екскурсій можуть бути:

місця, пов'язані з історичними подіями;

природні об'єкти і заповідники;

будівлі і споруди;

меморіальні пам'ятники і комплекси;

об'єкти, пов'язані з життям і творчістю видатних особистостей;

пам'ятники мистецтва;

експозиції музеїв, картинних галерей, виставок, технічні експонати;

археологічні пам'ятки.

При великій кількості таких об'єктів необхідно звернути увагу на їх правильний відбір з урахуванням пізнавальної цінності, важливості, змісту, функціонального призначення, безпечності та ін.[8, c. 59-61]

Екскурсія не повинна бути перевантажена великою кількістю відвідуваних об'єктів, тому що це збільшує її тривалість і зменшує інтерес туристів. Оптимальна тривалість екскурсії по місту складає 2-3 години, при цьому з інтересом сприймається не більше 15-20 екскурсійних об'єктів.

При підготовці екскурсії доцільно скласти паспорт на кожний об'єкт, в який має бути внесено назву об'єкта, події, пов'язані з цим об'єктом та дати, коли відбувались ці події, місцезнаходження, джерела інформації про об'єкт та дані про авторів об'єкта, безпека при його відвідуванні, фотографії та відеозйомки та інші дані.

Процес створення екскурсії також включає в себе розробку екскурсійного маршруту, тексту екскурсії, методики проведення, розробку і виготовлення демонстраційного матеріалу (фото, відео, плакати), калькуляцію витрат і розрахунок ціни на екскурсійну послугу, затвердження екскурсії у встановленому порядку, рекламу екскурсійного маршруту.

При пробному обході або об'їзді маршруту екскурсовод зобов'язаний ознайомитися з планом розташування вулиць і площ, визначити місця стоянок транспортних засобів, місцезнаходження об'єкта та площадки для найкращого показу, провести хронометраж маршруту та ін.

Після пробного обходу або об'їзду затверджується контрольний текст екскурсії, на основі якого екскурсовод готує індивідуальний текст, а також різні варіанти даної екскурсії.

На основі контрольного тексту, індивідуального тексту екскурсовода, контрольного обходу або об'їзду, хронометражу маршруту, складається паспорт екскурсійного маршруту і всі ці документи разом подаються на засідання методичної комісії. Методична комісія приймає матеріали та шляхом відкритого захисту на методичній раді екскурсоводом, який брав участь в розробці екскурсії, затверджує екскурсійний маршрут.

Підготовка екскурсії відбувається в такій послідовності:

детальне ознайомлення з об'єктом екскурсії. Визначення тих частин об'єкту або технологічного комплексу, які безпосередньо становлять інтерес стосовно даної;

визначення екскурсовода на час проведення екскурсії. Ідеальним випадком потрібно вважати випадок, коли екскурсію веде сам учитель. Але на промислових об'єктах ерудиції вчителя може бути недостатньо. Тому, як правило, в таких випадках екскурсію проводить працівник підприємства, з яким заздалегідь проведена узгоджувальна бесіда щодо мети екскурсії і рівня підготовленості учнів;

визначення і вивчення маршруту, яким здійснюватиметься переміщення учнів з школи до об'єкта екскурсії;

проведення бесіди з учнями, під час якої учням повідомляється тема і мета екскурсії, повторюється потрібний теоретичний матеріал. Учні одержують питання, на які потрібно знайти відповідь під час екскурсії[9, c. 141-143].

2.2 Сучасні методики екскурсійного обслуговування та проведення тематичних екскурсій

Показ та розповідь є основою методики проведення екскурсій - сукупності прийомів, які є основою роботи екскурсовода під час надання екскурсійних послуг. Вона включає загальну і спеціальні методики. Загальна методика проведення екскурсій охоплює систему методичних прийомів показу і розповіді, незалежних від теми, складу групи та інших факторів. Спеціальна -- конкретизує методичні прийоми стосовно особливостей певного екскурсійного маршруту.

Сучасні методики екскурсійного обслуговування головну роль відводять показу -- спостереженню, огляду об'єкта під керівництвом екскурсовода, при якому екскурсант і не тільки бачить об'єкт, але й розрізняє в ньому окремі частини, бере участь в їх аналізі. Основою показу є три елементи: безпосереднє спостереження об'єкта, ознайомлення з експонатами «портфеля екскурсовода», зорова реконструкція для відтворення зовнішнього вигляду втраченого об'єкту, картини минулих подій, поведінки людей, про яких розповідає екскурсовод.

Показ в екскурсії -- не цілеспрямований, послідовний процес ознайомлення екскурсантів з об'єктами, що розкривають тему екскурсії. Використання цього прийому під час екскурсії має бути послідовним та логічним.

Розповідь екскурсовода -- невід'ємна частина екскурсії, хоча по відношенню до показу вона виконує вторинну роль. Адже надання екскурсоводом інформації про об'єкт не може підміняти самостійну, активну, аналітичну роботу екскурсантів, перетворювати екскурсію в лекцію. Під час розповіді екскурсовод має зацікавити і активізувати екскурсантів. Для цього в практиці екскурсійного обслуговування широко використовуються ілюстрації, наочні матеріали, активізуючи запитання. Особливості використання прийомів розповіді при забезпеченні екскурсійного обслуговування залежать від швидкості руху групи (ритму), підпорядкованості розповіді показу (вторинність), необхідності використання візуальних доказів.

Співвідношення показу та розповіді неоднакове в різних екскурсіях і залежить від теми екскурсії, наявності та характеру об'єктів показу, виду екскурсії та складу групи. їх дозування в часі зумовлює посилення ефективності і якості екскурсійного обслуговування. Практика доводить, що час показу - нормативний розрахунковий час, який виділяється на показ під час екскурсії, повинен займати не менше 2/3 всього екскурсійного часу і оптимально розподілятися за структурними складовими екскурсії: вступом, основною і заключною частинами.

Вступна частина екскурсії, як правило, складається з двох частин: організаційної (знайомство з аудиторією, інструктаж екскурсантів щодо правил поведінки, безпеки на маршруті тощо) та інформаційної (коротке повідомлення про тему, маршрут, його протяжність, тривалість, час і місце закінчення екскурсії). Основна частина будується на поєднанні показу конкретних екскурсійних об'єктів та розповіді про них, які підпорядковуються обраній темі. Досвід свідчить, що найбільш якісно розкрити основну тему дозволяє виділення від 5 до 12 окремих підтем.

1) висновки за темою екскурсії, які закріплюють її мету та

2) інформація про інші екскурсії, які можуть поглибити дану тему.

Розташування і співвідношення підтем, основних питань, вступу і заключної частини формують композицію екскурсії, основи якої визначаються в процесі проектування екскурсії. Етапи підбору і формування тексту і змісту екскурсії включають:

1) попередню роботу - підбір матеріалів, їх вивчення, відбір об'єктів, які стануть основою екскурсії;

2) розробку екскурсії: складання екскурсійного маршруту, обробку фактичного матеріалу; роботу над змістом екскурсії, її основною частиною (підтеми і основні питання кожної з них); підготовку контрольного тексту екскурсії; роботу над методикою проведення екскурсії; вибір найбільш ефективних методичних прийомів показу і розповіді та кращих точок, ракурсів огляду об'єктів показу; підготовка методичної розробки екскурсії, технологічної карти і схеми маршруту (для транспортної екскурсії), "портфеля екскурсовода".

Співвідношення цих двох стадій при розробках інноваційного екскурсійного продукту майже завжди співпадають.

Пошук оптимальних поєднань методів і прийомів екскурсійного обслуговування, визначення структури, композиції екскурсії і проектування екскурсійиих послуг зумовлюються класифікацією екскурсій: за змістом, складом учасників, місцем проведення, засобом пересування, формою проведення, кількістю учасників[19, c. 49-51].

До групи, класифікованої з критерієм змісту, належать дві підгрупи екскурсій - оглядові (багатопланові) та тематичні.

Оглядові екскурсії -- багатотемні, тобто розкривають різні аспекти життя міста тощо. Об'єкти показу різняться за формою та змістом (пам'ятки історії та культури, будинки, природні об'єкти, місця знаменних подій тощо). В цих екскурсіях поєднується історичний та сучасний матеріал. Хронологічні рамки оглядової екскурсії - час існування міста з дня його заснування до сьогодення. Відмінність оглядової екскурсії від тематичної простежується у змісті, глибині розкриття матеріалу; накладає відбиток на вступ та висновки, логічні переходи (підпорядковані, тотожні, протилежні, співвідносні тощо).

Тематична екскурсія присвячується одній темі. Тематичні екскурсії поділяються на ряд груп: історичні, істерико-революційні, воєнно-історичні, виробничі, природознавчі, мистецтвознавчі, літературні і архітектурно-містобудівні. Кожна з зазначених груп має відповідні підгрупи.

Так, за змістом історичні екскурсії поділяються на підгрупи: історико-краєзнавчі, археологічні і етнографічні. В екскурсіях на історико-революційні теми виділяють підгрупи, присвячені видатним революційним діячам, певним періодам боротьби. Воєнно-історичні екскурсії поділяються на екскурсії по пам'ятним місцям, де проходили бої; по місцям, пов'язаним з подвигами народних героїв; екскурсії до музеїв.

Виробничі екскурсії поділяються на історичні, виробничо-економічні, виробничо-технічні. Екскурсії на природознавчі теми поділяють на геологічні, географічні, гідрологічні, біологічні, ландшафтні.

В групі мистецтвознавчих екскурсій виділяють: театральні, історико-музичні, екскурсії до музеїв, на виставки, по місцям життя та діяльності майстрів мистецтва.

Літературні екскурсії доцільно групувати наступним чином:

літературно-біографічні -- по місцям, що зберігають пам'ять про життя та творчість певного письменника;

історико-літературні -- розкривають певні періоди розвитку літератури;

літературно-краєзнавчі -- присвячені вивченню природного або культурного комплексу за допомогою літературних творів;

літературні екскурсії на природу -- побудовані на літературному матеріалі, художньо описаних природних об'єктах.

Щодо екскурсій на архітектурно-містобудівну тематику існує наступна класифікація:

¦екскурсії, пов'язані з показом пам'яток архітектури певного періоду;

¦ екскурсії, що дають уявлення про творчість одного архітектора;

¦ екскурсії, що знайомлять з плануванням та забудовою

міст за генеральними планами.

Тематичні екскурсії певного виду рідко існують ізольовано одна від одної.

За складом учасників розрізняють екскурсії для дорослої аудиторії і для дітей; для місцевого населення та для туристів; для міського та сільського населення; для організованих груп та для поодиноких відвідувачів. За місцем проведення розрізняють екскурсії міські, позаміські, виробничі, музейні, комплексні.

Міські екскурсії передбачають показ усього міста або його частини. Вони бувають оглядовими та тематичними. Позаміська екскурсія організовується за межі міста, при цьому рекомендується, щоб відстань до кінцевого пункту слідування не перевищувала 100 км. Такі екскурсії також поділяються на оглядові та тематичні.

Місцем проведення виробничих екскурсій є підприємство.

Значні масштаби варіативності обслуговування характеризують екскурсії до музеїв: історичних, мистецтвознавчих, технічних, природничих, краєзнавчих, меморіальних тощо.

Особливо складними з точки зору змісту екскурсійного обслуговування є комплексні екскурсії, які поєднують міські та музейні екскурсії. Вони складаються з двох частин - оглядової та тематичної екскурсії під час відвідання музею, виставки. Обидві частини пов'язані однією загальною темою[18, c. 109-111].

За засобом пересування екскурсії бувають пішохідними та транспортними. Транспортні -- в основному автобусні екскурсії, але бувають і тролейбусні, теплохідні, залізничні тощо.

Пішохідні екскурсії більш насичені, оскільки надають можливість глибше вивчити об'єкти, але вони охоплюють меншу територію. Протяжність таких екскурсій не перевищує 5-6 км в місті, 10-12 км за містом.

Транспортні екскурсії мають свої особливості -- аналіз екскурсійних об'єктів здійснюється на зупинках з виходом із транспортного засобу, а також під час його руху.

За формою проведення розрізняють: екскурсії-масовки, екскурсії-прогулянки, бесіди, концерти, уроки, консультації тощо.

Екскурсія-масовка передбачає велику кількість учасників (10-30 автобусів). Крім екскурсії передбачається проведення мітингів, зокрема, на місці пам'ятних подій, зустрічей з їх учасниками.

Екскурсія-прогулянка поєднує загальноосвітні елементи та елементи відпочинку (частіше за все, це -- природознавчі екскурсії).

В екскурсії бесіді перевага надається розповіді (музейні екскурсії, відвідання виставок, підприємств). Закінчується така екскурсія обговоренням ЇЇ змісту.

Екскурсія-концерт проводиться в межах позаміських екскурсій, в процесі слідування до об'єкта показу.

Екскурсія-урок являє собою форму навчання або підвищення кваліфікації екскурсоводів.

Пробна екскурсія є заключним етапом індивідуальної роботи по підготовці до проведення екскурсії.

Важливим елементом екскурсійного забезпечення турпродукту є надання екскурсійних послуг широкого тематичного асортименту. Кожна екскурсія має свою тему - основу, на якій будується показ та розповідь. Тема пов'язана з об'єктами, адже вона ґрунтується на тому матеріалі, який повідомляється екскурсантам при показі цих об'єктів. Вона обумовлює зміст розповіді. Умовою якісного екскурсійного обслуговування, розкриття теми екскурсії є вірний підбір об'єктів. З великої кількості об'єктів відбираються найцікавіші, найбільш інформативні. Враховується їх виховне значення та художня цінність, ступінь збереження. Відбір об'єктів проводиться за наступними критеріями: пізнавальна цінність, відомість (популярність), незвичайність (екзотичність), неповторність, виразність, ступінь збереження, місцезнаходження. Для оглядової екскурсії рекомендується 15-20 об'єктів, для тематичної -- 8-10. На кожний об'єкт складається паспорт - картка[15, c. 83-86].

Сукупність об'єктів та явищ, які включаються до екскурсії, формує маршрут. Він може бути побудований за хронологічним, тематичним або тематико-хронологічним принципом і в просторовому аспекті визначає оптимальний шлях руху екскурсантів (екскурсійної групи) і задовольняє вимогам логічної послідовності об'єктів екскурсійного показу і атрактивності загального сприйняття.

Атрактивність -- це імперативний акцент екскурсійного обслуговування -- важливе відношення суб'єкта до ресурсу, яке визначає індивідуальну або групову привабливість місцевості (місця), природного ландшафту, міста, селища, культурно-історичної пам'ятки, країни, взагалі будь-якого природного тіла, явища або артефакту, які виступають предметами оцінки з боку екскурсантів (споживачів екскурсійної послуги). Дане відношення є інтегральним. Воно враховує інші властивості екскурсійних об'єктів - екзотичність, комфортність, виразність, унікальність, типовість і т.п. і максимально визначає рівень естетичної оцінки ресурса та його вибірковість.

Сприйняття, як цілісне відображення предметів, ситуацій, подій, яке виникає при дії фізичних подразників, є однією з важливих характеристик екскурсії, оскільки представляє її комплексну оцінку з урахуванням індивідуального досвіду особистого відпочинку, рекреаційних очікувань, моди, комплексної ціни на обслуговування.

Психологи стверджують, що 93% сприйняття ґрунтується на візуальних відчуттях. Суспільна психологія останнім часом акцентує увагу на їх екологізації, що має виключно важливе значення для екскурсійної діяльності в контексті аналізу механізмів сприйняття людиною естетичності ландшафтів. Так, ландшафт сприймається як незвичайний, якщо його композиція і глибока перспектива чітко виражені. Досвід свідчить, що візуальний прояв контрастності не повинен бути дуже сильним -- ця властивість саме в малих дозах підкреслює необхідність природного комплексу. В цілому, сприйняття естетичності ландшафтного комплексу залежить від його екологічного стану. Саме тому, особливо корисними при визначенні перспектив розвитку пізнавально-рекреаційного типу природокористування, виборі естетично цінних ландшафтів, вирішення завдань екскурсійної маршрутизації і проведенні системи природоохоронних заходів є, так звані, ментальні карти, які в останні роки набули значного поширення.

Сприйняття пов'язане з мисленням, пам'яттю, увагою і спрямовується мотивацією. Спеціальні дослідження, які ґрунтуються на визнанні пріоритету «принципу діяльності», пояснюють мотивацією не тільки вибір, але й поведінку людей під час подорожі, екскурсії. А це означає і той досвід, який розвивають рекреаційно-туристичні потреби та їх задоволення, в тому числі в процесі екскурсійного обслуговування.

Одним з обов'язкових каналів сприйняття екскурсії, окремої події або об'єкта є спогади - емоційний настрій (позитивний чи негативний), який залишається в пам'яті екскурсанта, як результат взаємовідносин, що витікають з процесу обслуговування. Сприйняття проявляється в різних емоційних станах, які ранжуються від максимально позитивних до максимально негативних: приємне відчуття, задоволення, захоплення, прикрість, роздратування, обурення.

Факторами, що впливають на сприйняття екскурсійного обслуговування і якість сервісного забезпечення турпродукту є безпека, постійність (відчуття високої якості обслуговування протягом всього часу), повнота обслуговування (відповідність всіх запропонованих послуг отриманим), умови (навколишнє середовище і фізичне оточення), доступність, поведінка і зовнішній вигляд обслуговуючого персоналу.

В Україні на державному обліку знаходиться велика кількість пам'ятників архітектури, історії, культури, археології, а в музеях країни зберігаються мільйони експонатів.

Об'єктами екскурсій можуть бути:

- місця, пов'язані з історичними подіями;

- природні об'єкти і заповідники;

- будівлі і споруди;

- меморіальні пам'ятники і комплекси;

- об'єкти, пов'язані з життям і творчістю видатних особистостей;

- пам'ятники мистецтва;

- експозиції музеїв, картинних галерей, виставок, технічні експонати;

- археологічні пам'ятки.

При великій кількості таких об'єктів необхідно звернути увагу на їх правильний відбір з урахуванням пізнавальної цінності, важливості, змісту, функціонального призначення, безпечності та ін.

Екскурсія не повинна бути перевантажена великою кількістю відвідуваних об'єктів, тому що це збільшує її тривалість і зменшує інтерес туристів. Оптимальна тривалість екскурсії по місту складає 2-3 години, при цьому з інтересом сприймається не більше 15-20 екскурсійних об'єктів.

При підготовці екскурсії доцільно скласти паспорт на кожний об'єкт, в який має бути внесено назву об'єкта, події, пов'язані з цим об'єктом та дати, коли відбувались ці події, місцезнаходження, джерела інформації про об'єкт та дані про авторів об'єкта, безпека при його відвідуванні, фотографії та відеозйомки та інші дані.

Процес створення екскурсії також включає в себе розробку екскурсійного маршруту, тексту екскурсії, методики проведення, розробку і виготовлення демонстраційного матеріалу (фото, відео, плакати), калькуляцію витрат і розрахунок ціни на екскурсійну послугу, затвердження екскурсії у встановленому порядку, рекламу екскурсійного маршруту.

При пробному обході або об'їзді маршруту екскурсовод зобов'язаний ознайомитися з планом розташування вулиць і площ, визначити місця стоянок транспортних засобів, місцезнаходження об'єкта та площадки для найкращого показу, провести хронометраж маршруту та ін.

Після пробного обходу або об'їзду затверджується контрольний текст екскурсії, на основі якого екскурсовод готує індивідуальний текст, а також різні варіанти даної екскурсії.

На основі контрольного тексту, індивідуального тексту екскурсовода, контрольного обходу або об'їзду, хронометражу маршруту, складається паспорт екскурсійного маршруту і всі ці документи разом подаються на засідання методичної комісії. Методична комісія приймає матеріали та шляхом відкритого захисту на методичній раді екскурсоводом, який брав участь в розробці екскурсії, затверджує екскурсійний маршрут[7, c. 94-97].



Розділ 3. Розробка екскурсії “Площа Ринок-музей під відкритим небом”

3.1 Технологічна карта екскурсії

Технологічна карта екскурсії являє собою підсумковий документ, який складається в кінці творчого процесу по створенню екскурсії, перед останнім його етапом - здачі приймальної комісії під час проведення пробної екскурсії. У ній вказується тема, мета, завдання, оптимальний варіант маршруту, його протяжність і тривалість, об'єкти показу, місця зупинок, підтеми, організаційні та методичні вказівки, методичні прийоми показу і розповіді, якими повинен користуватися екскурсовод у своїй розповіді . Технологічна карта показує, як результативніше, на конкретних об'єктах донести зміст екскурсії до екскурсантів. Її мета - вказати екскурсоводу вірний шлях до досягнення позитивного результату при проведенні екскурсії.

Технологічна карта екскурсії:

Тема екскурсії “Площа Ринок - унікальний музей під відкритим небом”

Протяжність (км) 1 км

Тривалість (час) 2 години 10 хвилин

Автор-розробник: студентка 3 курсу СНУ імені Лесі Українки спеціальності організація туристичного обслуговування, Довжик Тетяна Миколаївна.

Зміст екскурсії: пішохідна екскурсія по Площі Ринок у місті Львові.

Маршрут екскурсії: м. Львів, Площа Ринок.

Ділянки маршруту екскурсії	Місця зупинок	Об'єкти показу	Тривалість екскурсії (час затрачений на показ об'єкту)	Найменування підтем і перелік основних тем	Організаційні вказівки	Методологічні вказівки
Площа Ринок, Ратуша	Площа Ринок	Ратуша	15 хв.	Історія споруди	Розповідь починається в точці початку маршруту, і ведеться при одночасному панорамному огляді споруди.	Використовувати прийом питання-відповідей, розкриваючи історію планування будівлі, використовувати прийом-пояснення, а також матеріали з “портфеля екскурсовода”
Площа Ринок 4 “Чорна кам'яниця”	Площа Ринок	“Чорна кам'яниця”	20 хв.	Історія споруди, сучасний стан	Розповідь починається навпроти входу у кам'яницю	Використовувати прийом питання-відповідей, розкриваючи історію планування будівлі,використовувати прийом-пояснення, а також матеріали з “портфеля екскурсовода” (фотографії зовнішнього вигляду у XVII-XIX ст.)
Площа Ринок 6 “палац Корнякта”	Площа Ринок	“палац Корнякта”	15 хв.	Історія споруди,сучасний стан	Розповідь починається біля місця розташування	Використовувати прийом питання-відповідей, розкриваючи історію планування будівлі,використовувати прийом-пояснення, а також матеріали з “портфеля екскурсовода” (фотографії 1580-х років)
Площа Ринок 10 “Палац Любомирських”	Площа Ринок	“Палац Любомирських”	20 хв.	Історія споруди, сучасний стан	Розповідь починається біля місця розташування і рухаємо у напрямку вулиці Галицької	Використовувати прийом питання-відповідей, розкриваючи історію планування будівлі,використовувати прийом-пояснення
Площа Ринок 23 Кам'яниця Шольц-Вольфовичів	Площа Ринок	Кам'яниця Шольц-Вольфовичів	15 хв.	Історія споруди	Розповідь починається біля місця розташування	Використовувати прийом питання-відповідей, розкриваючи історію планування будівлі, використовувати прийом-пояснення та матеріали з «портфеля екскурсовода »
Площа Ринок 28 Кам'яниця Гепнерівська також “Кам'яниця з афоризмами”	Площа Ринок	Кам'яниця Гепнерівська	25 хв.	Історія споруди та сучасний стан	Розповідь починається біля місця розташування	Використовувати прийом-бесіда, питання-відповіді, розкриваючи історію планування будівлі і матеріали з “портфеля екскурсовода”
Площа Ринок Фонтани: Амфітрта, Діани, Нептуна і Адоніса.	Площа Ринок	Фонтани: Амфітріти, Діани, Нептуна і Адоніса	20 хв (по 5 хв)	Історія фонтанів та сучасний вигляд	Розповідь ведеться при об'єктах показу.	Використовувати прийом-пояснення та матеріали з “портфеля екскурсовода”

3.2 Площа Ринок - унікальний музей під відкритим небом

Площа Ринок - це серце та головна визначна пам'ятка Львова, сукупність архітектурних пам'ятників Середньовіччя. Ця старовинна частина міста є історико-архітектурним заповідником та перебуває під егідою ЮНЕСКО. Шість століть історії міста нерозривно пов'язані з цією порівняно невеликою, майже квадратною площею. В архітектурному ансамблі львівської площі дивним чином гармонійно злилися воєдино різні стилі - італійський, німецький, східно-європейський. Будувалася Площа Ринок у XIV-XIX століттях. Початок забудови пов'язаний з епохою Відродження. Ця епоха диктувала свої принципи містобудування, головним з яких було суворе дотримання загальних пропорцій будівель. Всі будівлі площі повинні були мати приблизно однакову ширину та висоту. Обов'язковим елементом фасаду була наявність трьох вікон. Хто порушував ці принципи, каралися великими податками.

Площа Ринок за розміром майже квадратна (142 на 129 метра). У центральній частині львівської площі розташована Ратуша. Ця будівля Ратуші вже четверта. Перша споруда зводилася ще в XIV столітті. Її знищила пожежа. Така ж доля спіткала й наступну будову. Третя ратуша, побудована в 1619 році, обвалилася в 1826 році, прослуживши трохи більше 200 років Сучасна Ратуша, розташована в центрі площі, була побудована в стилі віденського класицизму на місці старої в 1827-1835 рр. Сьогодні на 65-метрову центральну башту можна піднятися, здолавши 350 сходинок, аби оглянути панораму Львова і побачити зблизька механізм великого ратушного годинника. Вхід в ратушу стережуть два леви з гербами міста на щитах.

Практично кожна будівля на Площі Ринок - це архітектурний пам'ятник із багатою історією.

До числа кращих споруд площі належить “Чорна кам'яниця” (Площа Ринок, 4), побудована італійськими архітекторами в XVI столітті. Будівля виконана в стилі ренесанс. Спочатку її було побудовано з білого пісковику та пофарбовано. Згодом фарба потьмяніла, і будова набула не то темно-сірого, не то чорного кольору. Соковите орнаментальне різьблення порталів і віконних обрамлень на тлі рустованих діамантовими квадрами стенів від фундаменту до аттику створює дивовижний живописний вигляд будівлі. Прикрашають фасад будівлі скульптури Божої Матері, апостолів і Св. Мартіна. Зараз у кам'яниці розміщений історичний музей м. Львова.

Справжнім шедевром є будинок № 6 - так званий “палац Корнякта” - власність багатого львівського купця грецького походження. Побудований в 1580 р. львівським архітектором Петром Барбоном, палац має затишний двір, так званий «італійський дворик», оточений з трьох сторін відкритою триярусною аркадою.

Корняктовський будинок, на жаль, не зберігся таким, яким був в 1580 р. Тоді у нього був красивий багатоколонний портал, який доходив до середини нинішнього тротуару (знесений в 1860 р.).

У палаці Корнякта, як і в «Чорній кам'яниці» знаходиться Історичний музей, а в італійському дворику проходять концерти, виставки, вистави і інші художні акції.

“Палац Любомирських”. Сьогоднішнього вигляду кам'яниці надав її власник князь Станіслав Любомирський, що об'єднав близько 1760 р. декілька будинків і з них побудував один, - в стилі рококо. Палац Любомирських ще називають будинком орла, оскільки аттик будівлі прикрашає скульптура орла, який зривається у політ. У 1772-1821 рр. в будинку знаходилася резиденція австрійських губернаторів Галичини.

Найцікавішим будинком західної сторони площі є кам'яниця власника з Силезії Шольц-Вольфовича найбагатшої міщанської родини середньовічного Львова. Будинок Шольц-Вольфовичів виконаний у стилі ренесанс. Фасад будинку Шольц-Вольфовичів має три вікна, як того вимагали тодішні закони. Прикрасою цієї споруди стала високохудожня скульптурна композиція "Хрещення", що змальовує біблейську сцену з фігурами Ісуса Христа та Івана Хрестителя, розміщена на розі будинку на рівні третього поверху. Окрім величних композицій, тут також знайшлося місце і для гротеску - скульптурні тодішні «батьки міста» змальовані в товаристві біса і блазня.

На Площі Ринок, 28 розташована Геппнерівська кам'яниця, яку було зведено в 1610 році. Це ще один пам'ятник Ренесансу. Тут жив міський радник та лікар Павло Геппнер, ім'ям якого і називають будинок. Фасад кам'яниці рясніє латинськими афоризмами на моральну тематику. Він прикрашений численними зображеннями лева.

Особливу увагу привертають фонтани на львівській площі, що датуються 1793 роком. Їх творець - скульптур Г. Вітвер. У центрі восьмигранної чаші кожного фонтану розташовані статуї персонажів античної міфології - Адоніса, Амфітрити, Нептуна, Діани та ін.



Висновки

Навчальне значення екскурсії полягає в тому, що під час екскурсії здійснюється реалізація дидактичних принципів зв'язку з життям, політехнічного навчання, наочності і т.п.

Сьогодні, коли немає обмежень у тематиці екскурсій, ідеологічного тиску, перед екскурсійною справою відкриваються нові горизонти. Із року в рік розширюється тематичний спектр екскурсій, оновлюється їх зміст, що сприяє правдивому висвітленню вітчизняної історії.

Систематично розробляються нові і обновляються діючі тематичні екскурсії різноманітної тематики. На сьогодні в м. Києві діє більше 100 тематичних екскурсійних маршрутів.

Заслуговує на увагу досвід роботи багатьох туристичних організацій та їхніх філій щодо організації екскурсійного обслуговування. Вони розробляють комплексну екскурсійну програму для дітей шкільного віку, поновляють методичну документацію по всіх екскурсійних маршрутах, підготовлюють описи об'єктів показу, проводять підвищення кваліфікації штатних і позаштатних працівників.

Об'єктивне і всебічне вивчення історії, історико-культурної спадщини мають стати основою організації екскурсійної справи в Україні на сучасному етапі.

Робота екскурсовода неможлива без серйозної методичної підготовки. Тому сьогодні вкрай необхідно при підтримці держави відтворити в туристичній галузі структуру методичних служб, що стали б центрами цієї роботи в регіонах, а також методичних секцій екскурсоводів як осередків підвищення фахової майстерності.

Екскурсійна діяльність має свої характерні ознаки: зміст, тематику, склад учасників, місце проведення, впорядкований маршрут, тривалість за часом, форму проведення, спосіб пересування, наявність екскурсовода, тексту екскурсії, об'єктів показу і безпосередньо наявність самих учасників.

За змістом екскурсії бувають багатопланові (оглядові) і тематичні. Тематичні екскурсії, як правило, присвячені одній темі або події. Такі екскурсії поділяються на природознавчі, історичні, літературні, мистецькі, екологічні, виробничі та інші.

За складом учасників екскурсії поділяються на індивідуальні, групові, для школярів та студентів, для місцевого населення та приїжджих.

За місцем проведення екскурсії бувають: по місту, за містом та на міжміських маршрутах (інформація в дорозі).

За способом пересування екскурсії поділяються на пішохідні, з використанням транспортних засобів та комбіновані.

Тривалість екскурсії складає від 1 години до 1 доби.

За формою проведення екскурсії поділяються на звичайні, навчальні, рекламні, екскурсії-лекції, екскурсії-прогулянки, екскурсії-концерти.



Cписок використаних джерел

1. Про внесення змін до Закону України «Про туризм» від 18.11.2003 // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 32.

2. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року № 583 // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під заг. ред. проф. В.К. Федорченка. - К.: Хрінком Інтер, 2022. - с. 32-40.

3. Бас В.В. Шевченків край: Фотопутівник. - К.: Мистецтво, 1989. - 264 с.

4. Грибанова С.В. До питання про підготовку екскурсійних кадрів в Україні на початку XX ст. /Туристично-краєзнавчі дослідження. Вип.1., 4.2. К., 1998.-С. 165-170.

5. Грибанова С.В. Роль наукових товариств та видатних науковців Києва в розвитку екскурсійної справи в Україні у другій половині XIX -- на початку XX ст. /Туристично-краєзнавчі дослідження. - К., 2000. - 215 с.

6. Гецевич Н.А. Основы экскурсоведения: Учеб. пособие. Минск, Изд-во «Университетское», 1999. -- 160 с.

7. Емельянов Б.В. Основы экскурсоведения. М.: ЦРИБ «Турист», 1981.

8. Емельянов Б.В. Экскурсионное обслуживание населення. Учеб. пособие. -М.: ЦРИБ «Турист», 1983.

9. Емельянов Б.В. Экскурсоведение. Учебник. -- 4-е изд. -- М.: Советский спорт, 2003.-- 216 с.

10. З історії вітчизняного туризму: 36. наук. ст. - К.: ФПУ, Інститут туризму, 1997. --280 с.

11. Зінченко В.А. Молодіжний міжнародний туризм в Україні (70-80-ті роки ХХст.) - К.: Інститут історії України НАН України, 2002. - 58 с.

12. Квартальнеє В.А., Сенин В.С. Организация туристско-экскурсионного обслуживания. Уч. пособ. - М.: ЦРИБ «Турист», 1999.

13. Квартальнеє В.А., Федорченко В.К. Туризм социальный: история и современность. - К.: Вища шк., 1989. - 342 с.

14. Логинов Л.М., Рухлов Ю.В. История развития туристско-экскурсионного дела М.: ЦРИБ «Турист», 1989. -- 77 с.

15. Науменко Г.П. Проблеми розвитку внутрішнього туризму в Україні / Внутрішній туризм в Україні: окремі аспекти. -- К., 2002. - 160 с.

16. Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів «Намисто Славутича» /Г.П. Науменко, С.В. Грибанова, О. П. Дорошкотаін. - К., 1998.- 401 с.

17. Основні напрями розвитку екскурсійної діяльності в Україні «ДІЛОВИЙ ВІСНИК» № 07(122), 2005.

18. Розвиток туризму в Україні: Проблеми і перспективи: 36. наук. ст. - К.: 1ВЦ «Слав'ян. діалог», 1995-244 с.

19. Туристично-краєзнавчі дослідження. -- К.: ФПУ, Інститут туризму, 1998.--Вип. 1,ч. 2.-- 360 с.

20. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні. Навч. посіб. -- К.: Вища шк., 2002.

21. Федорченко В.К., Мініч І.М. Туристський словник-довідник. К.: Дніпро, 2000. - 155 с.

Размещено на Allbest.ru

...