Передумови становлення та розвитку туристичного господарства Закарпатської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Географічний факультет

Кафедра географії та менеджменту туризму

Курсова робота

Передумови становлення та розвитку туристичного господарства Закарпатської області

Напрям: 0504 - Туризм

Спеціальність: 6.050400 - Туризм

Спеціалізація: - «Міжнародний туризм»

Виконавець

студентка ІV курсу

географічного фак-ту

Гнатюк Віра

Науковий керівник

асистент Ясенчук В. І

Чернівці, 2012р.



Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика регіону

1.1 Фізико-географічна характеристика та природно-рекреаційний потенціал

1.2 Соціально-економічне становище Закарпатської області

1.3 Історія краю

Розділ 2. Історико-культурний потенціал в Закарпатті

2.1 Пам'ятки та пам'ятні місця досліджуваної області

2.2 Музеї та музейні комплекси

Розділ 3. Аналіз сучасного стану і перспектив розвитку туризму Закарпатської області

3.1 Аналіз сучасного стану розвитку туризму Закарпаття

3.2 Подальші перспективи розвитку туризму

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Актуальність теми. Стратегічна мета розвитку туризму в Україні полягає у створенні конкурентоспроможного на внутрішньому та світовому ринках національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби населення України, розширенні внутрішнього туризму та постійному зростанні обсягів в'їзного туризму, забезпеченні на цій основі комплексного розвитку курортних територій та туристичних центрів з урахуванням соціально - економічних інтересів їх населення, збереженні та відновленні природного середовища та історико-культурної спадщини, завдань щодо наповнення державного і місцевих бюджетів

Посилення ролі України у світових та загальноєвропейських процесах, формування уявлення про нашу державу як країну з багатою, унікальною культурою та історичною спадщиною, як надійного і передбачуваного партнера потребує подальшої активізації інформаційно-пропагандистської діяльності, спрямованої на підвищення міжнародного авторитету України, саме тому розвиток міжнародного туризму має велике значення для України.

Результати діяльності підприємств галузі формується в плідній роботі кожної області України для галузі, формує загальну оцінку діяльності підприємств туристської сфери. З кожним роком зростають всі показники роботи суб'єктів туристичної діяльності. Все це говорить про те туризм посідає важливе місце в економіці України, саме тому дослідження його туристичних ресурсів тема дуже актуальна.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є одна з найпривабливіших у туристичному відношенні в Україні Закарпатська область. Закарпаття - мальовничий край у самісінькому географічному центрі Європи. Область з самобутньою історією і культурою. Межує одразу з 4 країнами Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Румунією. Майже 70 відсотків території регіону займають неповторні у своїй красі, чарівні у всі пори року гори. Потужний природно-рекреаційний й курортний потенціал сприяли тому, що й сьогодні це одне з найпопулярніших місць відпочинку і лікування людей.

Зважаючи на зазначений туристичний потенціал Закарпатської області я обрала тему своєї курсової роботи "Передумови становлення та розвитку туристичного господарства Закарпатської області".

Хронологічні рамки курсової роботи охоплюють період від X ст. до сучасності.

Географічні рамки курсової роботи обмежені територією Закарпатської області.

Джерельна база. Під час роботи було використано 26 джерел, зокрема були використані енциклопедії - "Географічна енциклопедія України" Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Редкол: О. М Мариніч (голова) та інші. - К., 1993 - Т 3. - 480 с., путівники "Україна Путівник" Україна. Путівник І під ред. О. Зінкевича, В Гули - К., 1999 - 450 с. та підручники "Туристичні ресурси України" Туристичні ресурси України: 36. Наук.

Метою курсової роботи є визначення впливу на розвиток індустрії туризму з використанням історико-культурного потенціалу Закарпатської області.

Завдання курсової роботи. Згідно до мети я ставлю перед собою завдання:

- визначенні загальної характеристика регіону Закарпатської області, наданні фізико-географічної характеристики та визначенні природно-рекреаційний потенціалу області,

- дослідження музеїв та музейних комплексів , що можуть використовуватись в туризмі,

- дослідженні історико-культурного потенціалу туризму у Закарпатської області, пам'яток і пам'ятних міст та їх можливостей використання в туризмі.

- аналізі сучасного стану і перспективи розвитку туризму в Закарпатській області,

- наданні обґрунтованих висновків, щодо проведеної роботи.

Структурно робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.



1. Загальна характеристика регіону

1.1 Фізико-географічна характеристика та природно-рекреаційний потенціал

Закарпаття - наймолодша область України, як адміністративно-територіальна одиниця перебуває у складі України з 22 січня 1946 року.

Область розташована на південному заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат та північно-східну частину Середньодунайської низовини по річці Тиса і її притоках. Її територія становить 128 тис. кв. км, 80% території гори, 20% - низини і тераси річок. На 1 січня 1998 року чисельність населення краю склала 1288,2 тис. чоловік у тому числі 502,7 тис чоловік або 39% міського.

У складі області 13 регіонів, 295 сільських та 20 селищних Рад, 609 населених пунктів, з яких 20 селищ міського типу, 10 міст, у тому числі Ужгород, Мукачево, Хуст - обласного підпорядкування.

Область знаходиться в межах двох великих фізико-географічних одиниць - Карпатської гірської та Закарпатської низовинної. Відомо, що Закарпатська низовина - частина Середньодунайської рівнини в Закарпатській області. Поверхня плоска, східчаста слабонахилена на південний захід. Складається головним чином з вулканічних порід і моласів, перекритих глинами .

Що ж до Українських Карпат, то вони займають 4/5 території області. Вони входять у Карпатську гірську систему, що лежить на території шести країн Європи. Гори простягаються з північного заходу на південний схід, в цьому ж напрямі збільшується їх висота, змінюється вигляд.

Найвищими в Українських Карпатах є центральне пасмо гір, яке утворене Полонинським хребтом, масивами Свидовець і Чорногора. Полонинський хребет тягнеться від річки Уж та її притоки Іличка до річки Тересва. Продовженням Полонинського хребта на сході є масив Свидовець з найвищою вершиною Близниця (1883 м).

На південний схід від Свидовця між Чорною Тисою і Білою Тисою лежить Чорногірський масив. Це - найвища частина Закарпаття й України. Тут знаходяться найвищі вершини Українських Карпат - гори Говерла (2061 м), Бребенескул (2032 м), Петрос (2020 м), Піп Іван Чорногірський (2022 м).

Закарпаття - єдина область України, яка розташована за головними Карпатськими хребтами. Це підсилює її транспортну віддаленість від решти території країни, зв'язок з якою можливий лише через перевали. Найбільше значення серед тих мають Ужоцький (абсолютна висота 889 м), Верецький або Ворітський (839 м), Воловецький (1014 м), Яблуницький (931 м).

Відомо, що Закарпатська область є географічним центром Європи: за однієї з версій біля с. Ділове Рахівського району міститься географічний центр Європи.

Унікальне геополітичне та географічне розташування Закарпатської області можна характеризувати у багатьох вимірах. Але основним з них є безпрецендентна повіть для світової практики позиційна дислокація з чотирма країнами Європи - Польшею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. Тому необхідно розумно використати вигоди географічного розташування області і зберегти екологічний феномен території, в тому числі і при вирощуванні екологічно чистої рослинницької і тваринницької продукції. Майбутня соціально-економічна модель Закарпаття сформується при раціональному і розумному використанні ресурсно-сировинної бази усіх природно-економічних підзон аграрної сфери, лісового і рекреаційного комплексів (продукція побічного користування лісу, лікувально-столові мінеральні води) для потреб харчової і переробної промисловості

Закарпаття, завдяки вигідному, географічному розташуванню, наявності унікальних рекреаційних ресурсів є одним із найпопулярніших регіонів санаторного лікування, туризму і відпочинку.

В області виявлено і досліджено 360 джерел мінеральних вод, з яких 62 у Свалявському, Міжгірському, Мукачівському, Хустському, Рахівському, Ужгородському районах мають експлуатаційне значення.

На зазначеній основі функціонують 17 санаторіїв, 14 санаторіїв-профілакторіїв, 3 пансіонати та будинки відпочинку, 26 інших баз відпочинку та 15 туристичних баз. їх кількість та рівень комфортності за аналізований період суттєво не змінилися, хоча й відбулися організаційні зміни управління галузями. [26]

1.2 Соціально-економічне становище Закарпатської області

Капітальні інвестиції.

За 2011р. в розвиток економіки області підприємствами та організаціями за рахунок усіх джерел фінансування вкладено 1986,2 млн.грн. капітальних інвестицій. Інвестиції в основний капітал (у капітальне будівництво та придбання машин і обладнання) зросли порівняно з відповідним періодом минулого року майже на чверть і склали 1785,4 млн.грн.

Рекреаційно-туристичний потенціал.

В регіоні розвинуті майже всі види рекреаційної діяльності: від санаторно-курортного лікування до відпочинку і різних видів туризму, що здійснюються практично протягом цілого року і в літній, і в зимовий періоди.

Туристично-рекреаційна діяльність є одним із пріоритетних напрямів розвитку економіки області. На сьогодні мережа туристично-рекреаційних закладів області нараховує понад 170 об'єктів, які готові до одночасного прийому біля 13 тисяч відпочиваючих. В області сформована база для подальшого розвитку сільського (зеленого) туризму. За останнє десятиріччя кількість санаторно-курортних та оздоровчих закладів Закарпатської області збільшилась майже на третину (30,8 %) виключно за рахунок відпочинкових закладів - баз відпочинку.

Діяльність готельної галузі є прибутковою - в середньому за рік один готельний номер приніс 31,3 тис.грн. прибутку. Зальна сума доходів готелів та інших місць для короткотермінового проживання склала 55,5 млн.грн.

Трохи більше половини (56,1%) припадало на доходи від основної діяльності - плати за проживання, 35,7% склали доходи від надання додаткових послуг (автостоянки, сауни, ресторану, кафе, бару, аптечного кіоску), 8,2% припало на доходи від іншої діяльності.

Доходи від обслуговування іноземних громадян зросли на 12,8% до 10,2 млн. грн.

Розпочали роботу 32 об'єкти (фізичні та юридичні особи) туристично-рекреаційного призначення: по одному в м.Ужгород, Виноградівському, Хустському районах, 2 - у Велико-березнянському районі, 3 - у Воловецькому, по 4 - у Свалявському та Тячівському, 16 - у Рахівському. Враховуючи, що в період пікових навантажень (влітку, взимку в період новорічно-різдвяних свят) не вистачає ліжко-місць для розміщення всіх бажаючих відпочити у Закарпатті, дуже своєчасним є введення в експлуатацію нових об'єктів. Зокрема деякі з них: міні-готель “Верховинський двір” (с.Кострино, Великоберезнянський район), торгово-готельний комплекс “Гранд” (смт.Воловець), 10 міні-готелів на полонині Драгобрат (Рахівський район), 2 мисливсько-рекреаційні (с.В.Бичків, Рахівський район), база відпочинку “Ельдорадо” (с.Солочин, Свалявський район), пансіонат “Славутич - Закарпаття” (с.Поляна, Свалявський район), міні-готель “Діана” (смт.Буштино, Тячівський район).

Продовжується будівництво та реконструкція ще 43 об'єктів туристично-рекреаційного призначення. Це такі об'єкти, як готель “Виноградів” (Виноградівський район), кемпінг в урочищі “Майдан” (Воловецький район), санаторій-профілакторій “Менчул” (Міжгірський район), ТОК “Синевирське озеро” (Міжгірський район), готельно-ресторанний комплекс “Європа” (Рахівський район), у санаторії “Поляна” реконструкція спального корпусу на 258 місць (Свалявський район), зона відпочинку “Едем” (Тячівський район), готельний комплекс з конференцзалом та СПА-центром на території бази відпочинку “Карпатія” (Хустський район).

У 2005 році було введено в дію пансіонат “Сонячна долина” на 119 місць та кемпінг (у власності фізичних осіб) на 13 місць у Свалявському районі, готель на 12 місць у Виноградівському районі. Фактична вартість основних фондів склала 38,4 млн.грн.[23]

Серед новозбудованих - заклади високого рівня, які за короткий проміжок часу завоювали прихильність відвідувачів: бази відпочинку “Воєводино” (Перечинський район), “Ельдорадо”, готель “Фортуна” (Свалявський район), готель-ранчо “Золота гора”, готель “Камелот” (Ужгородський район), готель “Гостинний дім”, чотиризіркові “Олд контінент” та “Едуард” (м.Ужгород). В більшості готелів, що знаходяться у власності фізичних осіб спектр додаткових послуг урізноманітнюється, це: руські лазні, конференц-зали, інтернет-клуби, салони краси, масажні кабінети, тренажерні зали, тенісні корти, більярд, фітнес-центри, кальян-клуби, винний фонтан, солярії, джакузі, казіно, прокатні пункти лижного спорядження, власні підйомники, прокатні пункти гірських велосипедів, прогулянки на конях, ловля риби у власних ставках та форельниках тощо.

У 2011 року область суттєво покращила становище у загальнодержавній комплексній оцінці соціально-економічного розвитку регіонів України і зайняла в ній 5 загальне місце серед 27 областей і міст держави проти 15-го за підсумками 2010 року та 21-го - у І кварталі 2010 року.

Таке покращення рейтингового місця області обумовлене тим, що за підсумками І кварталу цього року область покращила порівняно із січнем-березнем 2010 року 25 із 39, або 64% показників, а погіршила - лише 12 (31%) показників, залишилися на рівні відповідного періоду минулого року 2 показники загальнодержавної комплексної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів України.

Хоча область не займає останнього 27 місця за жодним із 39 показників оцінки, проте знаходиться за 4 показниками на 24-26 місцях в державі. Зокрема, це 26 місце за темпами зростання доходів місцевих бюджетів (105,6 відс., в середньому по Україні -109,4 відс.), 25 місце - за темпами зростання обсягу заборгованості із виплати заробітної плати в цілому по області, 24 місця - за обсягом інвестицій в основний капітал у розрахунку на 1 жителя області (1746 грн. за 2010 рік проти 3298 грн. в середньому по Україні) та за темпами зростання обсягу заборгованості із виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах (177,7% порівняно з початком 2011 року проти 105,6% по Україні).

Також область займає низькі 21-22 місця ще за 5 показниками - часткою інноваційно - активних промислових підприємств, абсолютним приростом обсягу реалізованих платних послуг на 1 жителя, темпами і зменшенням обсягів прямих іноземних інвестицій та рівнем середньомісячної заробітної плати.

При цьому, варто відзначити, що за 7 показниками область займає 1-3 місця в державі. Зокрема, регіон має найменшу в Україні питому вагу збиткових підприємств, найменший індекс зростання споживчих цін та найвищий рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг. За рівнем оплати спожитого природного газу та динамікою зростання чисельності населення область знаходиться на 2 місці в державі, за темпами зменшення податкового боргу та рівнем злочинності - на 3 місці.

Окрім цього, регіон характеризується 4 місцем за темпами зменшення обсягу збитків, 6-ми місцями - за питомою вагою податкового боргу області в загальнодержавному показнику та темпами зменшення заборгованості до Пенсійного фонду, 7 місцями - за темпами зростання обсягу експорту товарів та за часткою працівників із заробітною платою менше прожиткового мінімуму, 8 місцем - за темпами введення в експлуатацію житла та 9 місцем - за темпами зростання обсягу інвестицій в основний капітал.[12,21]

закарпаття географічний замок музей



1.3 Історія краю

Закарпаття - край високих гір і швидких річок, прекрасних ландшафтів. Тут первозданна природа, чисте цілюще повітря.

Різноманітна географія іноземних туристичних маршрутів: Болгарія, Греція, Іспанія і багато інших країн. У міжнародному туризмі переважають автобусні маршрути, які пов'язані з розташуванням краю (тут, як відомо, знаходиться географічний центр Європи).

Верховина та Гуцульщина, кам'яні фортеці і дерев'яні церкви, Синевирське озеро і закарпатська гостинність запам'ятаються будь-кому, хто приїде в Закарпатті.

Місто Ужгород, обласний центр Закарпатської області, розташований на берегах річки уж біля підніжжя південно-західного схилу Східних Карпат. Як свідчать археологічні джерела, в першій половині 1-го тисячоліття нашої ери на цій території жили предки слов'янського племені, відомого в історії під назвою білих хорватів, яке збудував тут ранньофеодальна поселення-центр слов'янського князівства на чолі якого стояв легендарний князь Лаборець.

В кінці IX - на початку X ст. місто було зруйноване кочовими угорськими племенами. З Х ст. Ужгород входив до складу Київської Русі. Наприкінці ХІ ст. місто увійшло до складу Угорського королівства. Після приходу угорців навколо замку починає турбуватися і розширюватися містечко. У 1241 році 40-тисячна монголо-татарська орда, прорвавши оборону угорської війська в районі Вереганского перевалу, просунулася на південь і захопила ряд фортець, у тому числі і Ужгород. Кочівники знищили фортеця, вчинили криваву розправу над населенням. Але в 1242 році монголо-татарська орда покинула Закарпатті та місто було відбудовано заново. У другій половині ХІІ ст. угорські королі створили тут Ужанскую жупу (комітат) з центром в місті Ужгороді. З 1318 р. господарями міста стали італійські графи Другетів, які володіли ним протягом 360 років. Другет будує нову кам'яну фортецю на місці сучасного замку. Разом з замком засмучується місто. У 1430 р. Ужгород отримує привілеї від короля і офіційно називається "Привілейований місто Ужгород".

У 1635 році місто отримало право на користування печаткою, на якій було написано: "Друк міста Ужгорода, г.1635". В середині був зображений виноградний кущ з гронами. У цей період місто був втягнутий у релігійну боротьбу між реформаторської Трансільванією і католицької Австрією. В 1646 році в Ужгородському замку під егідою Ватикану була проголошена Ужгородська унія та утворена греко-католицька церква на Закарпатті. У цьому ж році вдова Яна Другета Ганна Якушич завершила будівництво римо-католицького собору. У 1775 році імператриця Марія-Терезія передала цей храм і прилеглу до нього резиденцію у володіння греко-католицької єпархії.

Наприкінці ХVІІ ст. Ужгород потрапляє під владу Австрії. Ці події викликали невдоволення деякої частини дворянства, трудового населення, яке призвело до повстання на чолі з И.Текели. Повстанці виступили проти австрійської влади і захопили Ужгород, розправилися з Другетами і їх союзниками - єзуїтами. Восени 1685 р. австрійська армія захопила Ужгород. Під час цих подій місто випробував руйнування. Настав кінець майже 400-літнього пануванню Другетів в Ужгороді. Новим володарем міста став граф М. Берчени.

Національно-визвольна війна в Угорщині 1703-1711 рр. не обійшла місто стороною. У червні 1703 р. місто, в якому перебував австрійський гарнізон, був оточений загонами князя Ракоці. У лютому 1704 р. гарнізон капітулював, в місто ввійшли загони повстанців. У 1707 р. Ужгород став резиденцією керівника національно-визвольної війни угорського народу Ференца II Ракоці. Але війна в 1711 році закінчилася поразкою повстанців. Австрійські війська жорстоко розправилися з учасниками боротьби. Ужгород разом з замком перейшов до державної скарбниці.

12 січня 1919 року Ужгород окупували чехословацькі війська. В умовах окупації були проведені збори представників буржуазних верств населення, які прийняли рішення про приєднання Закарпаття до Чехословаччини. Ужгород став центром так званої Підкарпатської Русі.

У 1938 році, коли формувався перше уряд Карпатської України, угорські війська зайняли південну частину краю і столиця була переведена з Ужгорода в Хуст.

27 жовтня 1944 р. частини Червоної Армії розгорнули бої за звільнення Ужгорода. Внаслідок вдало проведеної бойової операції війська п'ятої гвардійської Новоросійської танкової бригади і 875-го автомобільного артилерійського полку визволили від фашистських окупантів.

Сучасний Ужгород - старовинний європейське місто з численними історико-архітектурними пам'ятками. Серед них Ужгородський замок, греко-католицький собор, Горянська ротонда ХІІ ст. та інші. Все це, а також природно-рекреаційний потенціал регіону, створює унікальні можливості для всіх сфер туристичного бізнесу.[25]



2. Історико-культурний потенціал в Закарпатті

2.1 Пам'ятки та пам'ятні місця досліджуваної області

Закарпаття насправді вважається одним із центрів перетину західної та східної культур, а його культура повноцінною часткою світової культурної спадщини.

В області знаходиться 1839 пам'яток археології, історії та мистецтва, 6 із яких загальнодержавного значення. В даному розділі розглянемо основні пам'ятки та пам'ятні місця Закарпатської області.

Більшість міст Закарпаття розташовані у мальовничих долинах рік. Ужгород - місце цікавих історичних пам'яток і архітектурних ансамблів, місто червонодеревників і творців надточних приладів. Ужгород обрав для себе долину Ужа. У часи Русі на сторожі міста стояли два замки - Ужгородський і Невецькийж Таке розташування фортець пояснюється просто в кого ключі від долин, той хазяїн в горах. Скотарство в ті далекі часи відігравало першорядну роль. [1]

З якої б сторони не наближались до Ужгорода, у поле зору завжди попадає різьблений обрис старовинного замку. Сіре суворе громаддя височить над містом, що розкинулося навколо.

Ужгородський замок належить до найцінніших історичних і військово-архітектурним пам'яток Закарпаття. Історія замку нараховує понад тисячу років. Замок має форму неправильного чотирикутника з бастіонами в кутах і обнесений кріпосним муром. Головний корпус являє собою, не враховуючи підвалів, двоповерховий будинок у стилі ренесансу. Тут містилася також в'язниця і катівня для жертв феодальної сваволі.

З часом замок втратив своє стратегічне значення, і в 1775 р австрійський двір подарував його уніатській єпархії, яка розмістила ту богословський ліцей.[2]

В Ужгороді розташований Хрестовоздвиженський кафедральний собор, 1646р. Споруджений як собор монастиря ієзутів, з 1773 - греко-католицький.

Також в Ужгороді є такі пам'ятки культури, як Горянська ротонда. ХІІ ст. Храм у формі шестигранника з могутніми стінами завтовшки 2-2,5 м. Збереглися фрески, виконані в 1360-1370рр, та Будинок лісництва, XVII ст.

Урочище Невицьке знаходиться за 12 км на північ від Ужгороду. У гірських пейзажах на вершині розкинулися руїни древнього замку До замку веде вузька стежка по крутому схилу Замкової гори, висота якої 125 м. На арену історії Левицький замок виступає в ХШ ст. У документах він вперше згадується, як королівський замок. Він вражає своєю архітектурно-художньою композицією, вмілим використанням місцевості для воєнно-оборонної мети. Він має неправильну овальну форму Всередині є невелике внутрішнє подвір'я, в кам'яному монопіл якого видовбана глибока криниця Нині іде реставрація фортеці У відбудованому приміщенні розташовується музей, бібліотека та ін, обладнані в середньовічному стилі.[13]

У місті Берегове, за 72 км від Ужгорода, що пересікає канал Верке, який з'єднує, ріки Боржаву і Латорицю, знаходяться старі назви Лампертхаз, Берегсас. У 1237 році орди хана Батия настільки спустошили місто, що угорський король змушений був переселити сюди із сусідніх сіп та гірських поселень нових жителів, надавши їм ряд привілеїв У районі знаходиться Закарпатський науково-дослідний інститут аграрного виробництва, розвідане одне з найбільших в Україні покладів золота, Готичний костьол, XV ст в Чепіївці, на околиці міста та Графське подвір'я, 1629 року.

У селі Вільховиця, за 13 км від Мукачевого і 3 км від Чина дієвого, знаходиться дерев'яна Миколаївська церква, XVIII ст.

У місті Виноградів (до 1946 -- Севлюш), за 100 км від Ужгорода, у X- XI ст. угорці, прийшовши на територію Закарпаття, збудували прикордонну укріплену засіку, яка захищала від набігів печенігів і половців. Тут знаходиться замок Канков, ХШ-ХІУ ст., руїни якого збереглися, костел Францисканців з келіями ХІУ-ХУ ст, Палац барона Перені XV ст.

У Селищі Воловець - за 115 км від Ужгорода, біля підніжжя гір Плай і Темнатик, знаходиться дерев'яна Покровська церква і дзвіниця, XVIII ст., у присілку Канора. [3]

У Селище Міжгір'я (до 1953 -- Волове), що знаходиться в гірській котловині, яку оточують з полонини Боржава і Красна, за 154 км від Ужгорода, яке вперше згадується як одне з володінь угорських феодалів Урмезеїв у 1415 році, розташований відомий центр туризму Тут є дві туристські бази -- «Міжір'я» і «Карпати» Вони організовують екскурсії на Синевирське озеро, яке називають «морським оком» Карпат, на Теребле- Ріцьку ГЕС, що з'єднала води двох річок в одному 4 - кілометровому тунелі. Туристичні маршрути ведуть на полонину Боржаву, водоспад Шипот, до музею лісу і сплаву поблизу с Синевир. [4]

У місті Мукачеве, за 40 км від Ужгорода, яке виникло в IX ст як військове укріплення і поселення східнослов'янського племені білих хорватів та у Х-Х) ст. входило до Київської Русі-України, знаходиться Миколаївська церква та келії монастиря Заснований князем Ф.Корятовичем монастир спочатку був дерев'яним, у 1772 перебудований з каменю в стилі барокко Замок Поланок, ХІУ-ХУІІ ст. Колишня резиденція князя Ф.Корятовича. Могутні стіни замку, оспівані в легендах і переказах, неодноразово відбивали навалу ворогів. Ведуться реставраційні робот Палац «Білий будинок», ХУ-ХУІП ст. належав графам Шенборнам. У 1746-48 перебудований у стилі барокко. Прикрашений багатим орнаментом. [1,5]

Про Рахів місто на р.Тисі, за 209 км від Ужгорода, перша згадка датується 1447р., а його першими поселенцями були селяни з Галичини і Закарпаття Тут був особливо поширений опришківський рух під проводом О. Довбуша, Ф Бойка. І Пискливого. Нині - це улюблене місце туристів, до послуг яких турбаза «Тиса». У місті знаходиться краєзнавчий музей, а також Карпатський державний заповідник.

Згадки про Сваляву сягають XII ст. До 1264 року місто входило до складу Галицько-волинського князівства, потім належало численним угорським феодалам. Рід графів Шенборн-Бухгейм володів ним два століття Це відомий Курортний район Тут знаходиться близько 100 мінеральних джерел - майже третина з усіх відомих на Закарпатті. Працюють санаторії «Поляна», «Квітка полонини», «Сонячне Закарпаття», дитяча оздоровниця «Човен», профілакторії «Кришталеве джерело», «Квасний потік» 3 культурних пам'яток, Михайлівська церква, 1588 року Дерев'яна (Присілок Бистрий), Історичний музей.[6]

Місто Хуст, за 100 км від Ужгорода, засноване в XI ст. У 1329 році Хуст отримує право коронного міста. 1511 року угорський король віддав його в оренду угодчанському жупану Ґ.Перені. Місто зазнавало руйнівних набігів татар і турків. У 1769 лід час бурі від блискавки загорівся і вибухнув пороховий погріб, від чого була знищена більшість - будівель. Замок перетворився в руїни. Єлизаветинська церква XV ст. Країзнавчий музей. Карпатський державний заповідник, 1968 р. Масив «Долина нарцисів».

Також в м. Середнє недалеко від Ужгорода розташована архітектурна пам'ятка замок XII-XIII ст.

В місті Голубине та Зав'ялене розташовані архітектурні пам'ятки - Курганний могильник VI-IV ст. до н. е. та VIII- IX ст. н. е.

Під містом Карданове та містом Білки розташовані археологічні пам'ятки - городище VI-III ст. до н.е. та X-XII ст.

Далі розглянемо замки та фортеці Закарпатської області.

З-поміж тих 26 фортець України - пам'яток історії і архітектури, які дійшли до нас із часів середньовіччя, третина знаходиться в Закарпатті. Це й не дивно, адже край, де ще в XIX столітті (біля міста Рахів) був установлений символічний пам'ятний знак "Центр Європи", завжди був ласим шматком для завойовників.

"Замкнене", за товстелезними мурами, середовище, яке могло служити водночас для оборони, для проживання та для розваг знаті - це і "замок" Колишні (їхні хазяї за товстими мурами захищалися від нападників). У більшості випадків ці будови, яким незатишно в нових часах, збереглися частково. Декотрі пише обрисами нагадують про їхній колись величавий вигляд. [7]

З усіх замків Закарпаття - Ужгородського, Мукачівського, Невицького, Середнянського, Мужіївського, Квасівського. Виноградівського, Коропевського, Хустського -- до сьогоднішніх днів майже незмінними зосталися перші два. Про колишню неприступність інших промовляють самі мури, в деяких випадках непоказні руїни Навіть без цих залишків колишньої величі (вік пам'яток по півтисячі й більше років), дуже збідніли б карпатські краєвиди. [8]

Щоб запобігти нападам кочівників, 1090 року угорський король Ласло в долині, яка мала вигляд хустки, повелів закласти украплений замок. Сторічне спорудження твердині супроводжувалося безплатною трудовою повинністю всього без винятку населення Хуста, котре мусило десять років носити на 150-метрову гору гальку, пісок і сланці. Спід також зазначити, що коли київські Золоті ворота зводилися на вапні з яєчним білком, то Хустський замок споруджувався ще й на сирі.

По навалі монголо-татарів було зміцнено фортечну систему оборонних споруд - зведено нові кам'яні вежі, бастіони. На випадок тривалої облоги споруджено складські приміщення, арсенал і видовбано колодязь - 160 метрів у скелястій породі.

Під захистом фортечних мурів Хуст розвивався, і 1329 року він отримує магдебурзьке право, однак замок залишався королівським. А 1511 року король ЛаслоII теж потрапивши «на мілину», здав замок разом з соляними копальнями в оренду за 20 000 злотих магнату Табору. Перені Мацюк О. [9]

На початку 1514 року папа римський Лев X оголосив хрестоносне рушення проти турків і Хустаський замок став притулком для більшості дворянських родів Мараморошу, котрих прийняв гостинний Перені.

Після трагічної поразки 1526 р. Угорщини в битві з Туреччиною під Могачем. Хуст і Мукачево втрачають незалежність. Однак спритний Запопяї визнає васалітет Трансильвані під протекторатом Туреччини, і Хуст стає його королівською власністю. Більш того, щоб утвердитися в якості монарха Заполяї розпочинає в замку карбування монети.

У середині XVI століття замок перебував у зеніті слави і могутності - неприступна цитадель, перед головним входом котрої було вирито 8-метровий рів, підйомний міст у піднятому стан надійно закривав масивні металеві ворота 7 бастіонів і 4 вежі, кожна з котрих могла оборонятися навіть тоді, коли впали всі інші оборонні споруди, надійно захищали замок.

Після придушення повстання Ференца І Ракоци, котрого підтримували і повстанці Хуст а, віденський двір вирішив зруйнувати замок. Однак плани зірвала 20-тисячна татарська орда, котра 1717 року з'явилася в околицях міста.[25]

Ужгородський і Мукачівський замки добре збереглися не через особливу міцність їхніх стін, а через те, що тут ніколи не переставали жити люди Тепер у них розміщуються музеї -- Закарпатський краєзнавчий І категорії і Мукачівський історичний II категорії Варга Степан Степанович Мукачівський замок "Паланок".

Перший володіє неоціненними багатствами (понад 120 тисяч експонатів, у тому числі 40-тисячна колекція археологічних знахідок, відкопаних на території Закарпаття), другий набагато скромніший за фондами. Лише кілька років як одержав статус самостійного, однак набирає силу.

Торік Ужгородський замок - історико-архітектурну будову ХПІ-ХУШ стопіть - відвідали близько 50 тисяч осіб.

Сьогодні у замку діє кузня, де сучасні майстри працюють за «дідівськими» методами, просто на очах у відвідувачів Тут можна замовити будь-яку ковану річ, і, заплативши за неї. понести додому як сувенір. Пізніше тут будуть відкриті й інші майстерні - з вишивки, ткацтва, різьби по дереву, виготовлення виробів із шкіри.[18]

Мукачівський замок - колишня маєтність відомого княжого роду Ракоці, є пам'яткою ХУІ століть і однією з перлин європейського фортифікаційного будівництва.[11]

Тут діють магазин-галерея з продажем виробів народних умільців, художників відкриється ще в цьому році. У церкві, що колись діяла в замку і тепер відновлена, обвінчуються молодята. Після їхнього вінчання в самому ж замку можна відгуляти весілля.

Всього за кілька років музей збагатився картинною галереєю, сформованою з робіт художників України, Угорщини, Словаччини та Румунії, на одному з внутрішніх дворів влаштовано парк садових скульптур, подарованих учасниками трьох міжнародних пленерів є і відділ етнографі. Експозиція «Природа і примітивне землеробство на території краю».

Є на території Виноградівського району немала кількість пам'ятників архітектури До них слід віднести в першу чергу руїни замків XII ст. Над містом Виноградів на виступі Чорної Гори стоїть замок Канюв, який має чотирикутну форму. Це один з найстаріших замків Закарпаття, що стоїть на місці давнього слов'янського городища початку X століття. Багато легенд пов'язано з замком Нялаб, що біля селища Королево, де бурхлива Тиса спускається на широкі простори Дунайської рівнини. [1,8]

2.2 Музеї та музейні комплекси

Краєзнавчий музей

Закарпатський краєзнавчий музей міститься у головному корпусі замку і займає 30 великих експозиційних залів, не враховуючи службових і різних допоміжних приміщень

Фонди музею нараховують 40 тис експонатів, серед яких с чимало унікальних. Експозиція має три відділи природи краю, історії дореволюційного періоду і історії післяреволюційного періоду.

Художній музей

Музей відкрито у 1948 р У ньому зібрані багаті колекції творів російського , українського західноєвропейського мистецтва - понад 2000 творів живопису, графіки та скульптури.

Зали музею займають північно-східне крило головного корпусу замку. В експозиції представлені роботи о. В Тропініна, В Маковського, І Шишкіна, і Айвазовського, Т Шевченка, К Трутовського, О Мурашка та ін. У в 1903 році в музею відкритий зал іконопису 17-18 ст. Історія української культури.[3,4]

Музей народної архітектури та побуту.

На південному схилі Замкової гори, поряд із замком, розташований один з небагатьох в країні скансенів - Закарпатський музей народної архітектури і побуту. Займає він площу 3,5 гектара Всі його експонати розташовані просто неба, бо являють собою взірці будівель низинних і гірських районів Закарпаття.

Музей відкрито 27 червня 1970р. Для музею були відібрані найбільш характерні для кожного району та для кожної етнографічної групи будівлі і перевезеш в Ужгород.В інтер'єрах, які відтворюють побут закарпатців, можна побачити цікаві вироби народних умільців - різьбярів, ткаль, вишивальниць, гончарів, килимарів, святкове і буденне вбрання, стародавній домашній посуд, жіночі прикраси, знаряддя праці тощо.

Архітектура дерев'яних храмів відрізняється великою різноманітністю форм та стилів. У двох залах головного корпусу представлені фотографи, макети та інші матеріали, що розповідають про архітектуру і побут сучасного закарпатського села.

За 7 км від Мукачевого розташований історичний музей Замок «Паланок» ХІУ-ХУ ст. Розташований посеред парку. Двоповерхова споруда замкового тилу з бійницями, вежами і підземними ходами. Отже Закарпатська область мас великий історико-культурний потенціал, що може бути використаний у туристичній діяльності.[20, 7]



3. Аналіз сучасного стану і перспектив розвитку туризму Закарпатської області

3.1 Аналіз сучасного стану розвитку туризму Закарпатської області

Управлінню по туризму та курортах ОДА спільно з органами місцевого самоврядування Закарпаття у 2003 році вдалося подолати кризові явища у туристично-рекреаційній галузі регіону та перетворити у економічну складову соціально-економічного розвитку краю. Внаслідок чого туристично-рекреаційна галузь починає відігравати дедалі вагомішу роль в соціально економічному розвитку області. В результаті проведеної роботи розвиток туристично-рекреаційної галузі Закарпаття характеризується позитивними тенденціями.[24]

Зокрема, за даними, що надійшли з райдержадміністрацій, міськвиконкомів основні показники фінансово - господарської діяльності туристично-рекреаційних закладів 2010 порівняно з 2011 становили:

- збільшилася кількість обслуговуваних на 34,1 тис. чол..(ріст 21%) і склала 195 тис. чол,

- обсяг наданих послуг збільшився на 17,2 млн. гри. (ріст - 32%) і склав 70,4 млн. грн,

- сума одержаного балансового прибутку збільшилася на 40,9 тис. грн (ріст - 2%) і склала 2,7 млн гри.,

- зросли на 1,2 млн. грн..(ріст -12 %) платежі до бюджетів всіх рівнів (місцевого та державного), їх сума становить 10,9 млн грн,

- збільшилася на 1,3 млн грн. (ріст - 16%) сума коштів , направлених на модернізацію (реконструкцію) матеріально-технічної бази і склала 9,1 млн грн.

Аналізуючи основи показників фінансово-господарської діяльності туристично-рекреаційних закладів області за січень-лютий 20010 року в порівнянні з аналогічним періодом 20011 роком можна констатувати, що зимовий сезон на Закарпатті відбувся:

- значно збільшилася кількість обслуговуваних на 14,8 тис чол (ріст - 62%) і склала 38,7 тис чол.

- обсяг наданих послуг збільшився на 4,1 млн. грн. (ріст - 48%) і склав 12,7 млн грн.

- суттєво збільшилася на 141,5 тис. грн. (ріст - 56%) сума одержаного балансового прибутку і склала 395,7 тис. грн., зросли на 40,7 тис. грн. (ріст - 9 %) платежі до місцевого бюджету і становлять 500 тис. грн.,

- суттєво зросли на 410,0 тис. грн. (ріст - 56 %) платежі до державного бюджету і становлять 1,1 млн. грн.,

* значно збільшилася на 811,7 тис. грн. (ріст - в 3 рази) сума коштів, направлених на модернізацію (реконструкцію) матеріально-технічної бази і склала 1,2 млн. грн.

З початку року в туристично-рекреаційній галузі створено 18 робочих місць.

Розпочали роботу 17 об'єктів туристично-рекреаційного призначення : - рекреаційно-туристичний комплекс "Береги-то" (Берегівський район),

- готельний комплекс "Високий камінь" (Воловецький район),

- новий корпус бази відпочинку "Затишок" (Міжлрський район),

- готель на 40 місць в комплексі відпочинку "Карпатський мисливець" (Мукачівський район),

- 2 МІНІ-готелі на полонині Драгобрат (Рахівський район),

- готель "Сіпьвер" в м Рахів,

- міні-готель "Смерекова хата" в м Рахів,

- міні-мотель "Фортуна" (Рахівський р-н),

- мотель на автодорозі Долина-Хуст (Торунський перевал),

- ресторанио-готельний комплекс "Уклин" та 2 нові корпуси на території санаторію "Сонячне Закарпаття" (Свалявський район),

- готельний комплекс "У ґазди" (с. Сусково Свалявського району),

- готель-ресторан "Янтар" (с. Сторожниця Ужгородського району),

- готельно-ресторанний комплекс "Круїз" (с. Хопмок Ужгородського району), готель "Гостинний дім" (М Ужгород).

Здійснювалася реконструкція 16-ти туристично-рекреаційних закладів: - пансіонату "Боржава" (Берегівський район),

- готелю в зоні відпочинку Ніошо" (Берегівський район),

- готелю-ресторану "Золота пава" (м Берегово),

- санаторію Теплиця" (м Виноградово),

- бази відпочинку "Думка" (Воловецький район),

- санаторію-профілакторію "Едельвейс" (Великоберезнянський район),

-санаторію-профілакторію "Менчул" та бази відпочинку "Кам'янка" (Міжгірський район),

- оздоровчих таборів "Білочка", "Юність" і табору відпочинку "Карпати" (Мукачівський район),

- комплексу туристично-оздоровчого комплексу "Трембіта" (Рахівський район),

- санаторію профілакторію "Колос", турбази "Его-Невицьке" (Ужгородський район),

- санаторію Теребля 2" (Тячівський район).

Змінено форму власності 8-ми об'єктів туристично рекреаційного призначення:

- санаторію-профіпакторію Теплиця" (Винофадіе),

-готелю "Виноградів" - частково (м Виноградів),

- пансіонату "Смерічка" (Воповецький район),

- недобудованого санаторного комплексу "Сойми" (с Сойми Міжгірського району),

- санаторію-профілакторію "Сопем мпаки" (Мукачівський район)

- спального корпусу туристично-оздоровчого корпусу Тиса" (м Рахів),

- турбази "Едельвейс" (емт Ясіня Рахівського району),

- готелю-ресторану "Лісова казка" (с Кваси Рахівського району).

Результати опитування туристів на Закарпапі показали:

1) головною метою їх приїзду є відпочинок (39,5%) і катання на пижах (46,0%);

2) кількість тих, хто прибув на короткий період від 1до 4 ночівель становить 48,1% на довгий період (від 4 ночівель)-51,1%,

3) віддають перевагу турбазам 32,7%. приватним квартирам -13,2. квартирам родичів і знайомих (13,6%),

4) свою поїздку туристи організовують самі 66,8%, при цьому майже завжди беруть з собою родичів 20,9%, знайомих - 32,7%, чоповіка чи дружину - 26,5%,

5) власні видатки туристи характеризують як середні - 68,3%, рідше - 24,4% Вони мають таку структуру,

6) туриста використовують вільний час, як показано на діаграмі 32 Діаграма 32 Використання вільного часу туристами Закарпатського району

7) власною мандрівкою туристи переважно задоволені (60,6%). зокрема послугами нічлігу (34 2% оцінили I на56алів. 47,0% - на 4 бали), харчування (33,3% - 5 балів, 39,5% - 4 бали), культурою обслуговування (49.5% )

8) туриста незадоволені торгівлею - 30,6% (3 бали), туристичними шляхами і туристичною інформацією.

9) 5 балів найчастіше дають:

а) Костинносп місцевих жителів (53,8%),

б) тиші і спокою (51,4%)

в) стану природного середовища (62,5%).Найгірше ознакування туристичних маршрулв (27,9% дали 3 бали, 28,5% - 2 бали) та можливість зробити потрібні покупки (36.5% дали 3 бали. 20,4% - 2 бали).

10) вікова структура туристів.

З найбільшого розвитку в області набули таю види туризму:

- оздоровчо - лікувальний,

- активні види відпочинку (пішохідний, гірськолижний, водний, кінний).

- сільський зелений.

- екскурсійна діяльність.[16]

За кількістю обслуговуваних та обсягом наданих послуг на першому місці - оздоровчо-лікувальний туризм. Так за даними основних показників фінансово-господарської діяльності туристично-рекреаційнш і готельних закладів у Свалявському та Мукачівському районах, в яких переважна більшість закладів - це санаторно - курортні. Обслуговувано 16234 та 15438 рекреантів відповідно. (19% усіх обслуговуваних), при цьому обсяг наданих послуг становить 19 млн. 370,6 тис.грн. та 14 млн. 448,6 тис.грн. відповідно (56% валового доходу всіх туристично-рекреаційних та готельних підприємств області), перераховано до державного та місцевого бюджетів понад 5 млн. грн. І на даний час. який для туристично-рекреаційних закладів с переважно періодом міжсезоння з характерним для нього спадом у завантаженні, в закарпатських оздоровницях мало вільних місць.

Активні види відпочинку - користуються надзвичайною популярністю і набувають дедалі більшого поширення Проводилася робота по розробці і впорядкуванню туристичних маршрутів Розроблено та видано накладом 1000 примірників карти-схеми 'Туристські маршрути Міжпрщини" Відділами по туризму та рекреації Воловецького та Берегівського районів розроблено 5 нових спільних веломаршрутів, що пролягають через територію декількох районів області. В Берегівському районі встановлено 6 карт-схем (на українській та угорській мові) з рекламою та вказівками руху до туристично-рекреаційних об'єктів.

Надзвичайно популярними в Закарпатті і зимові види відпочинку. Про це свідчить 100% завантаженість протягом усього зимового періоду на закладів розміщення, поблизу яких с гірськолижні витяги. В окремих районах (Рахівському, Міжгірському, Великоберезнянському, Половецькому) на цей період припадає пік завантаженості всіх об'єктів.[17]



3.2 Подальші перспективи розвитку туризму

Для того, щоб підняти туристичну привабливість регіону, було приділено значну увагу підняттю якості послуг у сфері туризму, модернізації та реконструкції об'єктів розміщення, а також пошуку ефективних власників туристично-рекреаційних об'єктів і залученню інвестицій у галузь. Проводилася реконструкція 16 туристично - рекреаційних закладів. Протягом року змінено форму власності 8 об'єктів туристично-рекреаційного призначення, розпочали роботу 17 закладів туристично-рекреаційної діяльності. Здійснюється будівництво ще 6 об'єктів

На стан розвитку туризму та рекреації суттєво вплинув сприятливий інвестиційний клімат, визначений Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області" В даний час на території області на основі укладених з облдержадміністрацією угод реалізується 7 інвестиційних проектів 5 - у галузі санаторно-курортного обслуговування, 2 - у галузі готельного та ресторанного бізнесу. Сукупна кошторисна вартість інвестиційних проектів - 8,25 млн доп США, на протязі року освоєно 4,6 млн дол США (55,7% кошторисної вартості). Найбільший за обсягом фінансування проект - будівництво санаторно - лікувального корпусу в с. Сопочин Свапявського району вартістю 3,5 млн. дол. США, який реалізує ТОВ "Сузір'я". Без розвитку інфраструктури і відповідно, додаткових туристичних послуг туристичні заклади Закарпаття не матимуть попиту на ринку послуг. Тому минулому році було проведено велику роботу щодо розвитку супутньої інфраструктури (мережі закладів харчування, транспорт, зв'язок, стан автодоріг, тощо). Так, для прикладу, стрімкий розвиток гірськолижного комплексу "Драгобрат" (Рахівський район) забезпечив одночасно і ремонт більшої частини підїзної дороги на полонину, і прокладення нових гірськолижних трас.

Супутня до туристично-рекреаційної галузі інфраструктура суттєво впливає на обсяги надання послуг та надходження до бюджетів в цілому Так, згідно моніторингових спостережень, кошти у сумі понад 60 млн. грн., вкладені у туристично-рекреаційну галузь за 2003 рік, дали додатково ще близько 20 млн. грн. опосередкованих валових доходів (харчування, транспортне обслуговування, організація дозвілля рекреантів, тощо), що в свою чергу забезпечило понад 3 млн. додаткових надходжень у бюджет виключно завдяки супутньому обслуговуванню відпочиваючих

Туристично-рекреаційний комплекс області допомагає у вирішенні нагальних соціально-економічних проблем краю, зокрема тих, що стосуються зайнятості (за 2003 рік в галузі створено 216 робочих місць) та стану селянських господарств - завдяки розгортанню сільського зеленого туризму в області.[19]

В цілому розвиток туристично-рекреаційної галузі здійснюється у відповідності із Програмою розвитку туризму та рекреації в Закарпатській області. Так, було розроблено та погоджено комісією облдержадміністрації генеральний план забудови полонини Драгобрат. Крім цього, з метою планового розвитку та дотримання санітарно-екопогічних вимог розроблено та погоджено генеральний план забудови Боржавських полонин (с Пипипець Міжпрського району). В стадії розробки генеральні плани забудови 2-х інших перспективних місцевостей курортної території місцевого значення "Сопотвино" та гірськолижного центру "Красія".

Управлінням по туризму та курортах здійснено загальнообласну інвентаризацію 226 туристично- рекреаційних, санаторно-курортних закладів та готельних господарств, що дозволило визначити реальний стан об'єктів туристично-рекреаційної галузі.

Управлінням по туризму та курортах розроблено і ведеться робота по реалізації таких перспективних проектів у туристично-рекреаційній галузі:

1. Розбудова комплексу туристично-спортивного призначення "Боржавські полонини" (Міжпрський район),

2. Будівництво оздоровчих об'єктів (по типу панеюналв) на базі термальних джерел у Берегівському районі,

3. Розбудова гірськолижного центру "Драгобрат" (Рахівський район),

4. Облаштування об'єктів регіональної кухні та винних погребів у Виноградівському районі ,

5. Створення центру обслуговування туристів при ПІДЙОМІ на Говерпу (Рахівський район),

6. Трансформація вузькоколійної залізниці (750 мм) Берегово Іршава у туристичну та розвиток інфраструктури навколо неї,

7. Будівництво сучасного лікувально-рекреаційного комплексу на території курорту "Сопотвино" (Тячівський район),

8 Розвиток туристично-рекреаційної інфраструктури Національного природного парку "Синевир" (Міжпрський район).[21]

Відновлення слави туристичного краю неможливе без розвитку курортно-рекреаційних зон та наповнення цих термінів реальним змістом

Найбільш активно розбудовуються курортні території Свалявщти, Мукачівщини, Тячівщини Завершується експертиза проекту оголошення місцевості Луги (с Соломин) Свалявського району курортною територією місцевого значення.

Ужгородська міська рада ХІУ сесії ІУ скликання прийняла рішення від 31 01 03 р №8 "Про надання статусу земель оздоровчого призначення" земельним ділянкам зони Боздошського парку з свердловиною № 8 Уж 13-Н та земельній ділянці мікрорайону "Радванка" з свердловиною № 5

Рішенням виконавчого комітету Виноградівської міської ради визнано міською рекреаційною зоною відпочинку територію правого берегу р. Тиси в урочищі Виннички.

Згідно розпорядження голови ОДА від 270203 № 120 Державним управлінням екополі та природних ресурсів було здійснено перевірки за дотриманням водокористувачами гідромінеральних ресурсів ліцензійних умов щодо видобутку мінеральних вод (експлуатація свердловин) та охороною родовищ. Були проведені також режимні спостереження за родовищами мін вод.

Є у туристів зацікавленість до спуску по гірських річках Закарпаття. Але на сьогодні таку послугу пропонує Виноградівська районна спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму спільно з Угорським клубом любителів природи і водного туризму. Спуск здійснюється на ділянці р. Тиса; починаючи від рекреаційної зони "Віннички", де в літній період розбивається наметове містечко, і до с.Сотмарчеке (Угорщина).

Значну перспективу в Закарпатській області мас кінний туризм. На сьогодні осередки кінного туризму наявні в Свалявському (с. Яювське, с. Сопочин). Міжпрському (с. Синевирська Поляна, с. Річка), Великоберезнянському (с. Вишка, с. Ставне). Перечинському (с. Пумшори). Ужгородському (с. Андріївна) районах та м. Беретові.

Сільський туризм, який уже став традиційним видом відпочинку у Виноградівському та Берегівському районах, починає набувати розвитку у Воловецькому, Мукачівському, Хустському районах Для прикладу, протягом зимового періоду послугами гостинності Воловецьких сіл скористалися понад 200 відпочиваючих.

В області є всі умови для розвитку інших видів внутрішнього та іноземного туризму, які набули популярності, однак, у силу різних обставин. Їх розвиток не досяг належного рівня. Це стосується окремих видів екстремального туризму (пара-, детьтапланеризм, спелеотуризм сю-тури), частково - спортивного та культурно- історичного туризму.[15]

Рекламно-інформаційна діяльність управління по туризму та курортах.

Для пропаганди наявного туристично-рекреаційного потенціалу управлінням по туризму та курортах видано путівник "Сім див туристичного Закарпаття", спільно з Асоціацією туристичних підприємств буклети 'Музеї Закарпаття" "Моє Закарпаття" (про найцікавіші туристичні атракції); а спільно з ТОВ "Асоціація - ІнтерАРГ - 4 випуски газети "ТурЄвроЦентр".

...