Розвиток сфери рекреаційних послуг регіону в умовах транскордонного співробітництва (на прикладі єврорегіону "Верхній Прут")

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил

і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Розвиток сфери рекреаційних послуг регіону

в умовах транскордонного співробітництва

(на прикладі єврорегіону “Верхній Прут”)

Кифяк Олександр Васильович

Львів - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор

Євдокименко Валерій Кирилович,

Буковинський університет,

перший проректор

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор

Стеченко Дмитро Миколайович,

Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”,

професор кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук

Гулич Ольга Іванівна,

Інститут регіональних досліджень НАН України,

старший науковий співробітник

Захист відбудеться “26” жовтня 2007 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “25” вересня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наукЖовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Поступовий перехід суспільства від моделі життєзабезпечення до моделі змістовного проведення вільного часу, характерний для постіндустріальних країн, дає підстави фахівцям прогнозувати значний світовий приріст попиту на рекреаційні послуги та подальше урізноманітнення їх функцій. Комп'ютерні технології та Інтернет формують глобальний мегапростір для рекреаційної діяльності. Рекреації стає притаманне ускладнення внутрішньої структури внаслідок розширення запитів населення до відпочинку, що відбивається на територіальній організації сфери рекреаційних послуг. Очікується посилення сегментації європейського туристичного ринку, триваюче зростання конкуренції та суттєве підвищення якості послуг. Отже, проблема підвищення конкурентоспроможності регіонів, які володіють рекреаційним потенціалом, стає визначальною в стратегічних планах їхнього розвитку.

Для багатьох областей України розвиток рекреаційного бізнесу є реальною стратегією економічного зростання, тому дедалі більшої вагомості набуває необхідність наукового забезпечення організаційно-економічного механізму розвитку сфери рекреаційних послуг в регіонах. Важливого значення при цьому набуває участь українських територій у різних формах транскордонного співробітництва, що, враховуючи глобальні інтеграційні процеси та сусідство з Євросоюзом, може виступати для них рушійною передумовою прискорення темпів зростання обсягів рекреаційних послуг.

Теоретико-методологічні та прикладні засади функціонування сфери рекреаційних послуг та туризму були і є предметом наукового інтересу багатьох вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема, таких, як А.Алєксандрова, О.Амоша, Р.Браймер, Р.Бріттон, В.Герасименко, О.Гулич, М.Долішній, В.Євдокименко, І.Зорін, Н.Кабушкін, В.Квартальнов, Н.Коніщева, В.Кравців, К.Лайл, В.Мацола, Н.Мікула, І.Мініч, Г.Папірян, Є.Пузакова, Т.Ткаченко, В.Федорченко, В.Цибух, І.Школа та інші. Проблемам ліквідації суттєвих диспропорцій соціально-економічного розвитку українських регіонів та питанням регіональної політики присвячені праці таких вчених, як П.Бєлєнький, Є.Бойко, З.Варналій, М.Долішній, В.Євдокименко, В.Кравців, М.Лендьєл, В.Пила, С.Романюк, Д.Стеченко, О.Чмир. Матеріали досліджень цих та інших авторів, зокрема, класиків економічної думки (С.Брю, К.Макконнелл, М.Портер) були використані при проведенні даного дослідження.

Незважаючи на той факт, що кількість публікацій з цієї тематики зросла протягом останніх кількох років, необхідно зазначити, що більшість з них присвячені загальнонаціональним або суто місцевим проблемам розвитку. Порівняльні дослідження регіонів в контексті функціонування сфери рекреаційних послуг взагалі є виключеннями, так само як і праці, що інтегрують більшість складових господарського комплексу регіону в концепцію розвитку рекреації. Існує необхідність в дослідженні ресурсів та інфраструктури, рівень концентрації та комбінування яких дозволили б спеціалізувати певні території на виконанні певних рекреаційних функцій. Особливого значення при цьому набувають дослідження розвитку сфери рекреаційних послуг в прикордонних регіонах, які сприятимуть активізації туризму в контексті сучасних глобалізаційних процесів та інноваційної спрямованості регіональної економіки. Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок про те, що цей напрямок потребує подальших наукових розробок.

Актуальність та необхідність вирішення цілого ряду проблем, пов'язаних із стимулюванням розвитку сфери рекреаційних послуг в умовах транскордонного співробітництва, зокрема, в єврорегіоні “Верхній Прут”, а також вдосконаленням його організаційного, інвестиційного та інформаційного забезпечення для посилення конкурентоспроможності визначили тему даної дисертаційної роботи, зумовили зміст, мету, завдання і структуру досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи, яка проводиться економічним факультетом Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича, і відноситься до планової теми "Регіональні фактори науково-технологічної (інноваційно-інвестиційної) моделі сталого екологічно-безпечного розвитку" (реєстраційний номер 0199U001897). Матеріали роботи також були використані при підготовці Стратегічного плану розвитку міста Чернівці на 2004-2011 роки та Концепції соціально-економічного розвитку Чернівецької області на період до 2011 року.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних та методичних основ розвитку сфери рекреаційних послуг, розробка рекомендацій та пропозицій організаційно-економічного характеру, спрямованих на стимулювання розвитку сфери рекреаційних послуг в умовах транскордонного співробітництва.

Для досягнення поставленої мети в роботі було здійснено ряд теоретичних розробок та послідовно вирішено такі завдання:

визначення ролі і місця рекреації як виду діяльності в національній і регіональній економіці, обґрунтування його соціально-економічного впливу на суспільство та природне середовище;

виокремлення основних тенденцій функціонування сфери рекреаційних послуг, аналіз передумов та можливостей розвитку даного виду діяльності в Україні;

узагальнення особливостей функціонування сфери рекреаційних послуг як об'єкту регіонального управління та транскордонного співробітництва;

дослідження сучасного стану та перспектив розвитку сфери рекреаційних послуг в умовах єврорегіону "Верхній Прут" та Чернівецької області як його складової;

виявлення ключових причин, які гальмують в регіоні розвиток рекреації як виду економічної діяльності;

розробка методичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення організаційного, інституційного та інвестиційного забезпечення реалізації регіональної стратегії розвитку сфери рекреаційних послуг;

розробка моделі визначення споживачем оптимальної рекреаційної території;

обґрунтування концептуальних підходів до посилення інтегральної конкурентоспроможності сфери рекреаційних послуг єврорегіону “Верхній Прут”.

Об'єктом дослідження є сфера рекреаційних послуг єврорегіону “Верхній Прут”.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні положення організаційного та інноваційно-інвестиційного забезпечення підвищення ефективності розвитку сфери рекреаційних послуг регіону в умовах транскордонного співробітництва.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження складають положення сучасної економічної теорії, теорій регіонального розвитку, публікації вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань розвитку рекреаційно-туристичної діяльності та транскордонного співробітництва. В процесі дослідження використані: методи емпіричного рівня дослідження - спостереження та порівняння (при розробці моделі визначення рекреантом оптимальної рекреаційної території та характеристиці територіально-адміністративних одиниць, які входять до єврорегіону “Верхній Прут”), абстрагування, аналізу та синтезу, SWОT-аналізу (при визначенні передумов та тенденцій розвитку сфери рекреаційних послуг, в процесі визначення проблем її розвитку в регіоні), програмно-цільовий, системно-структурного аналізу та економіко-статистичні методи (при розробці, систематизації і вдосконаленні концептуальних підходів до посилення інтегральної конкурентоспроможності транскордонного регіону).

Інформаційно-правовою базою дослідження є закони та законодавчі акти України з питань економічної діяльності; державна статистична звітність, що характеризує результати функціонування суб'єктів рекреаційно-туристичної діяльності в державі в цілому та в регіоні зокрема; дані Міністерства культури і туризму та Національної туристичної організації України; фактичні та статистичні матеріали, опубліковані в періодичних виданнях та монографіях; результати власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні положення наукової новизни, отримані в результаті проведеної роботи, полягають в наступному:

вперше:

запропоновано концепцію формування транскордонного рекреаційно-туристичного кластеру як інструменту посилення інтегральної конкурентоспроможності регіону, основні положення якої характеризують його суть, мету та завдання, структуру та організаційне становлення;

розроблено модель визначення оптимальних рекреаційних зон в умовах транскордонного співробітництва за критерієм наближеності ресурсів та зручності їх відвідування споживачами;

удосконалено:

структуру чинників, що мають найвищу атрактивність для рекреантів та здійснюють визначальний вплив на розвиток сфери рекреаційних послуг певної території;

методологічні підходи до посилення рекреаційної конкурентоспроможності транскордонного регіону (на прикладі Чернівецької області), які базуються, зокрема, на впровадженні регіональних програм, інноваційних методів організації рекреаційної діяльності, вдосконаленні процесу отримання та аналізу статистичних даних та ін.;

методику визначення економічної ефективності капіталовкладень в сфері рекреаційних послуг шляхом введення коефіцієнтів використання інфраструктури в умовах максимального та регулярного попиту;

методологічну основу системи збереження та відновлення природного середовища регіону - запропоновано здійснити диференціацію територій рекреаційного призначення шляхом проведення їх розподілу на групи масового використання, обмеженого використання та елітної рекреації.

дістало подальший розвиток:

поглиблення суті і змісту поняття “рекреація” як економічної категорії, зокрема, запропоновано ввести в науковий обіг термін “інертна рекреація” для означення пасивних видів відтворення фізичних, розумових та моральних сил людини, які не пов'язані з туристичною або лікувально-оздоровчою діяльністю за межами місця постійного проживання;

теоретичні положення визначення оптимальної рекреаційної території з точки зору споживача рекреаційних послуг;

вдосконалення та доповнення практичних рекомендацій, спрямованих на стимулювання розвитку сфери рекреаційних послуг регіону в умовах транскордонного співробітництва, зокрема, запропоновано розробити концепцію транскордонного співробітництва в сфері рекреаційних послуг, здійснити апробацію спеціалізованих рекреаційних маршрутів в межах єврорегіону, запровадити стандартизацію та екологічне маркування агросадиб, сформувати єдиний інформаційний простір.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що узагальнені теоретичні положення та розроблені пропозиції щодо впровадження організаційних та інноваційно-інвестиційних важелів стимулювання розвитку регіональної сфери рекреаційних послуг разом із запропонованими концептуальними підходами до посилення конкурентоспроможності регіону при комплексному застосуванні дадуть змогу прискорити темпи розвитку рекреаційного комплексу єврорегіону “Верхній Прут” та інтенсифікувати процес надання відповідних послуг із забезпеченням необхідної їх якості.

Окремі положення та пропозиції, викладені в дисертації, використані Державною туристичною адміністрацією при складанні заходів по виконанню Державної програми розвитку туризму (лист від 27.01.2005р. № 1.4/08-53); Чернівецькою обласною державною адміністрацією при розробці концепції соціально-економічного розвитку Чернівецької області на період до 2011р. (лист від 20.01.2005р. № 07.35/65-52), Асоціацією працівників туристичної сфери Чернівецької області “Туристична Буковина” при розробці рекомендацій для підприємств, які здійснюють діяльність в сфері рекреаційних послуг (лист від 17.11.2005р. № 12/11).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням автора. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення та ідеї, що одержані внаслідок особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на VII Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених “Конкурентоздатність територій і підприємств у взаємозалежному світі” (Донецьк, 24 березня 2005р.), ІХ Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації” (Чернівці, 4-6 квітня 2000р.), XV Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації” (Чернівці, 27 січня 2004р.), V Міжнародній науково-практичній конференції “Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків” (Донецьк, 27-28 травня 2005р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою та проблеми підготовки фахівців” (Бердянськ, 15-16 вересня 2005р.), XVI Міжнародній науково-практичній конференції “Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону” (Чернівці, 17-18 травня 2007р.); на наукових семінарах кафедри міжнародної економіки та науково-методичних семінарах економічного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 22 наукові праці, в тому числі 11 статей у фахових наукових виданнях, 10 - в інших виданнях, 1 монографія (у співавторстві).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 192 сторінках комп'ютерного тексту, містить 18 таблиць та 22 рисунки. Список використаних джерел нараховує 220 найменувань і займає 16 сторінок.

Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади розвитку сфери рекреаційних послуг в контексті транскордонного співробітництва” узагальнено теоретичні основи розвитку сфери рекреаційних послуг, визначено та поглиблено понятійний апарат дослідження, виокремлено передумови та тенденції розвитку сфери рекреаційних послуг та проаналізовано її функціонування як об'єкта регіонального управління та транскордонного співробітництва. Показано значення сфери рекреаційних послуг як важливої складової регіонального господарського комплексу, якій на сучасному етапі притаманні випереджальні темпи розвитку, інтенсивна диверсифікація галузевої структури, територіальна диференціація залежно від рівня соціально-економічного розвитку регіонів.

Стратегія розвитку сфери рекреаційних послуг повинна базуватись на наявних конкурентних перевагах, мобілізації та концентрації усього комплексу чинників з метою оптимального використання потенціалу всіх регіонів України. Важливим є той факт, що в сфері рекреаційних послуг створюється мультиплікативний ефект (ефект синергії), який позитивно впливає на економічне зростання регіонів та держави в цілому.

В сучасних умовах сфера рекреаційних послуг як одна з складових господарського комплексу держави спирається на сприятливий ресурсний потенціал. Отже, вирішальною передумовою розвитку рекреації в Україні є наявність в ній унікального поєднання культурно-історичної та природної спадщини з надзвичайно широким діапазоном біологічно-ландшафтного різноманіття. Крім того, до загальних передумов можна віднести пожвавлення економіки України, зростання доходів населення, збереження світових тенденцій в цій сфері, участь українських регіонів у транскордонному співробітництві; причинами, які вказують на необхідність розвитку рекреаційної діяльності, є незадовільна демографічна ситуація в Україні, проблеми безробіття та трудова міграція, стан навколишнього середовища та ряд інших.

Автором пропонується розрізняти різні види рекреаційної діяльності за ознакою людської активності, що дасть змогу більш конкретно визначати завдання для суб'єктів сфери рекреаційних послуг. В зв'язку з цим рекомендується ввести в науковий обіг термін “інертна рекреація” (інертність - від лат. iners, род. відм. inertis - відсутність активності, бездіяльність). Категорію “інертна рекреація” пропонується визначати як сукупність щоденних або регулярних заходів та дій людини, спрямованих на відновлення її фізичних, інтелектуальних, духовних сил, які не пов'язані з виїздом із постійного місця проживання.

Актуальним елементом пріоритетної політики держави та наукових досліджень сьогодні постає транскордонне співробітництво, однією з найбільш поширених форм якого є єврорегіони. Серед головних напрямків, які мають реалізовуватися через взаємовигідне транскордонне співро-бітництво та безпосередні контакти у єврорегіоні, знаходиться і розвиток сфери рекреаційних послуг. Враховуючи вищевикладене, пропонується здійснювати розробку і реалізацію стратегії розвитку сфери рекреаційних послуг в умовах єврорегіону “Верхній Прут” за такими етапами (рис. 1):

Рис. 1. Модель формування та реалізації стратегії розвитку сфери рекреаційних послуг в умовах єврорегіону “Верхній Прут”

Рекреаційний комплекс регіону виступає об'єктом дій, спрямованих на поглиблення і диверсифікацію взаємовигідних форм співпраці.

В другому розділі “Аналіз функціонування та проблеми розвитку сфери рекреаційних послуг в єврорегіоні “Верхній Прут” наводиться характеристика сучасної регіональної сфери рекреаційних послуг, зокрема інфраструктура та природно-рекреаційний потенціал Чернівецької області як складової єврорегіону “Верхній Прут” та визначаються проблеми розвитку сфери рекреаційних послуг в контексті транскордонного співробітництва.

Дослідження свідчать, що території всіх членів єврорегіону розміщені на межі різнотипних природних, історико-географічних, етнографічних і виробничо-господарських комплексів і систем в зонах найактивнішої їх взаємодії та зв'язків, що відкриває ряд викладених в дисертаційній роботі можливостей для плідної співпраці в напрямку формування транснаціонального ринку вражень.

Загалом сфера рекреаційних послуг єврорегіону “Верхній Прут” може бути охарактеризована кількісними та якісними показниками, які відображені в таблиці 1. Як бачимо, румунські та українські учасники мають переваги практично за всіма характеристиками, тоді як молдовські території значно відстають, що пояснюється відсутністю у них рекреаційних ресурсів.

Таблиця 1

Підприємства сфери рекреаційних послуг єврорегіону “Верхній Прут”

Регіони	Кількість підприємств, що надають турпослуги*	% у загальній кількості	Кількість закладів розміщення	% у загальній кількості	Кількість місць	% у загальній кількості	Коефіцієнт завантаженості закладів розміщення
Сучавський повіт(Румунія)	182	47	73	46	5269	40,5	0,5
Ботошанський повіт(Румунія)	60	15	21	13	1664	13	0,3
Івано-Франківська область (Україна)	56	14	35	22,5	3310	25	0,3
Чернівецька область(Україна)	76	19	17	11	1718	13	0,25
Белцький муніципій(Молдова)	12	3	8	5	718	5,5	0,2
Єдинецький район(Молдова)	7	2	4	2,5	316	3	0,4
Всього	391	100	158	100	12995	100	-

* Не враховуючи приватні садиби, які практикують сільський туризм

Результати функціонування сфери рекреаційних послуг єврорегіону представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Показники діяльності підприємств сфери рекреаційних послуг єврорегіону “Верхній Прут”

Регіони	Кількість обслугованих туристів, осіб	Обсяг наданих послуг(дол. США)	Середній обсяг послуг на людину (дол. США)	Середня тривалість перебування (днів)
Сучавський повіт (Румунія)	320530	106159000	331	3
Ботошанський повіт (Румунія)	46356	11129440	240	3
Івано-Франківська область (Україна)	58378	3362376	58	2.5
Чернівецька область (Україна)	61929	3378217	55	2
Белцький муніципій (Молдова)	26307	1087324	41	1.8
Єдинецький район (Молдова)	18289	713271	39	1,8
Всього	531789	125829638	-	-

Беззаперечним лідером за обсягом наданих послуг є Сучавський повіт Румунії, який володіє рекреаційними ресурсами та умовами, що подібні до українських територій. Для молдовських регіонів-учасників характерним є найнижчий рівень реалізації рекреаційних послуг. Саме через це стратегічними партнерами для України в процесах транскордонного співробітництва пропонується обрати Сучавський та Ботошанський повіти Румунії, як такі, що найбільш повною мірою сприятимуть спеціалізованому розвитку сфери рекреаційних послуг в єврорегіоні.

Аналізуючи статистичні дані, слід відзначити значне скорочення кількості працюючих в даній галузі протягом останніх років, яке бере свій початок з 2002р. Цей процес був пов'язаний з очікуваними змінами у законодавстві, яке ускладнило вступ та перебування на ринку найменш фінансово забезпечених підприємств з 1 січня 2004р. Якщо в 2001р. в Чернівецькій області функціонувало 134 туристичні фірми, то станом на 1.01.2006р. - лише 76.

Окрім туристичних підприємств, в Чернівецькій області нараховувалось ще 32 заклади туризму і рекреації, діяльність яких не підлягає ліцензуванню. З них 15 - санаторно-курортні заклади (8 з них не працювало через відсутність коштів на експлуатацію), що становить 0,5% від їх загальної кількості в Україні, та 17 - підприємства готельного господарства (1,4% від загального числа в державі). Всі установи лікування, масового відпочинку та туризму здійснювали курортно-рекреацiйне обслуговування як місцевих жителів, так i приїжджих з інших регiонiв та із-за кордону. Не зважаючи на значний природно-рекреаційний потенціал, в санаторно-курортних закладах Чернівецької області було оздоровлено лише 0,1% від загальної кількості осіб, що оздоровлювалися в Україні.

За методикою Й.Вишнякової на основі наявних статистичних даних автором було здійснено прикладне дослідження можливостей використання туристичної інфраструктури в Чернівецькій області. Розрахунки показують, що можливості використання інфраструктури в регіоні вичерпані, і для подальшого розвитку галузі в регіоні потрібні капіталовкладення в інфраструктурне забезпечення. В зв'язку з цим, а також враховуючи непідготовленість території до підвищених рекреаційних навантажень та низьку екологічну культуру населення, фактична рекреаційна ємність території Буковини не повинна перевищувати 30% від перспективної.

Ведучи мову про капіталовкладення, зазначимо, що розраховувати їх економічну ефективність та оцінювати потребу в них доцільно за формулою визначення економічної ефективності, адаптованою автором до умов сфери рекреаційних послуг:

(1)

де E-розрахункова економічна ефективність капіталовкладень в сфері рекреаційних послуг;

Q-загальна кількість рекреантів за рік;

P-прибуток з 1-го рекреанта на добу;

S-капіталовкладення в розвиток інфраструктури;

n-термін окупності капіталовкладень.

Загальну кількість рекреантів на рік (Q) можна вираховувати за наступною формулою:

(2)

де М-місткість рекреаційного закладу (території);

K1-коефіцієнт використання (завантаженості) рекреаційної інфраструктури в період максимального попиту;

K2-коефіцієнт використання (завантаженості) рекреаційної інфраструктури в умовах регулярного попиту;

d1-кількість днів в періоді максимального попиту;

d2-кількість днів в періоді звичайного попиту.

Апробація даної методики була проведена на прикладі рекреаційно-туристичного комплексу “Мигово” (Чернівецька область).

Більш повне використання природно-рекреаційного потенціалу Чернівецької області можливе через впровадження регіональних програм, що можуть бути реалізовані в межах єврорегіону "Верхній Прут".

Розвиток сфери рекреаційних послуг на територіях українських учасників єврорегіону гальмується рядом проблем, основними з яких визначено наступні: відсутність інформації про рекреаційний потенціал у потенційних партнерів та рекреантів, низький рівень конкурентоспроможності, нерозвинута транспортна та інформаційно-комунікаційна інфраструктура, нестабільність законодавчої бази, недостатні фінансові можливості підприємств сфери рекреаційних послуг, низька кваліфікація персоналу, занедбаність історико-культурних та природних пам'ятників тощо.

В контексті транскордонного співробітництва в цій сфері також існує ряд недопрацювань, які гальмують досягнення ефективних результатів на територіях всіх учасників єврорегіону “Верхній Прут”: у законодавстві трьох країн не визначені необхідні правові підстави для здійснення їх прикордонними регіонами спільної діяльності у сфері рекреаційних послуг та співпраці з європейськими партнерами, передбаченої установчими документами і наступними рішеннями єврорегіону "Верхній Прут"; відсутня збалансована система політичного (лобіювання), технічного та фінансового забезпечення реалізації конкретних транскордонних проектів в сфері рекреаційних послуг та туризму; відсутні механізми взаємодії урядових і парламентських структур щодо розгляду і узгодження на рівні трьох держав питань транскордонного співробітництва; немає чіткої нормативно-правової основи для спільного фінансування транскордонних проектів і забезпечення відповідних гарантій; існує нагальна потреба в збільшенні пропускної спроможності пунктів перетину кордону за рахунок розширення інфраструктури та вдосконалення якості послуг; населення єврорегіону не інформується про діяльність його адміністративно-територіальних одиниць через засоби мас-медіа.

Результатом проведення автором загального SWOT-аналізу Чернівецької області стала сформована система її переваг і недоліків (сильних і слабких сторін) та можливостей і загроз в контексті перспектив розвитку сфери рекреаційних послуг. Зауважимо, що Чернівецька область розглядалася нами, як одна з складових частин єврорегіону “Верхній Прут”, на прикладі якої можна відобразити деякі риси, що є характерними для єврорегіону в цілому.

У третьому розділі “Перспективи та шляхи активізації розвитку сфери рекреаційних послуг в умовах транскордонного співробітництва” запропоновані інституційні важелі регулювання та перспективи розвитку транскордонного співробітництва в сфері рекреаційних послуг, а також шляхи підвищення конкурентоспроможності сфери рекреаційних послуг єврорегіону “Верхній Прут”.

Виходячи з потреб розвитку рекреаційного комплексу територій, досліджуваних в даній роботі, пропонується впровадити кластерну модель господарювання в межах існуючого єврорегіону „Верхній Прут”, зокрема, на території Чернівецької та Івано-Франківської областей України та Сучавського і Ботошанського повітів Румунії. Створення такого кластеру має забезпечити, з одного боку, практичну реалізацію інтересів держави на регіональному рівні, з іншого - внутрішні інтереси самих регіонів в межах єдиного простору єврорегіону.

Головна суть даної кластерної концепції полягає в забезпеченні послугово-комерційної діяльності та вдосконаленні ділових та особистих взаємовідносин між бізнес-партнерами з регіонів України та Румунії, які повинні носити характер взаємопов'язаного та безперервного ділового співробітництва.

Повномасштабна структура кластеру в межах єврорегіону (в даному випадку - „Верхній Прут”) формується на основі територіально-вузлового підходу. Кожний регіональний вузол являє собою територіально відособлений рекреаційний комплекс, який володіє базовим набором ресурсів, необхідних для його функціонування в межах всього кластеру. Сукупні функціональні можливості всіх вузлів (з врахуванням своїх особливостей) повинні забезпечувати весь асортимент послуг, які дозволяють повноцінно існувати елементам кластеру.

Консолідація мережі рекреаційно-оздоровчих та туристично-розважальних закладів надасть можливість при обмежених ресурсах підвищити якість надання послуг в даному регіоні. Крім того, фірми кластеру часто поділяють ринок на сегменти, а така сегментація сприяє збільшенню асортименту послуг і створенню нових підприємств. Окремо зауважимо, що кластер слід розглядати як мережу фірм, не обов'язково однієї галузі, але пов'язаних між собою для надання послуг високої якості за рахунок ефекту синергії.

Крім формування кластеру, також висувається пропозиція стосовно проведення диференціації рекреаційних територій з метою збереження і відтворення природних рекреаційних ресурсів, а також залучення фінансових ресурсів в сферу надання рекреаційних послуг. Дана диференціація повинна бути здійснена на основі вигідності тих чи інших груп відпочиваючих для певної ділянки рекреаційної зони Чернівецької області (і/або інших територій, які приймають участь в транскордонному співробітництві в рамках проекту "Верхній Прут"). В разі впровадження такий захід може стати одним із інструментів відновлення природної рівноваги та відкрити можливості для надходження фінансових ресурсів.

Пропонується здійснити розподіл територій рекреаційного призначення на три групи:

І. Території масового відпочинку - поширені місця щоденної (в т.ч. інертної) рекреації, які не володіють специфічними умовами, в більшості не обладнані спеціальними спорудами та пристроями для рекреаційної діяльності. Дані площі повинні бути загальнодоступними і використовуватись відпочиваючими безкоштовно.

ІІ. Території обмеженого використання - місця та райони, що володіють особливими природно-рекреаційними ресурсами, забезпечені прибиранням та обладнанням для відпочинку, інфраструктурою, охороною тощо. Ці об'єкти можуть бути використані відпочиваючими за доступну плату.

ІІІ. Території елітної рекреації - рідкісні місця або райони, які володіють унікальними ресурсами (невідновлюваними або такими, що нелегко відновлюються) або важкостворюваними умовами відпочинку, потребують кваліфікованого догляду та охорони. Плата за доступ повинна бути досить високою.

Для проведення такої диференціації необхідно в першу чергу розробити відповідні методики визначення шкідливої дії відвідувачів, а також скласти максимально докладний список видів рекреаційної діяльності (класифікатор), що здійснюється на території певного регіону. Зауважимо також, що неможлива виключна орієнтація на елітний відпочинок, повинна бути зацікавленість також в недорогих і масових видах рекреації.

Також до переліку організаційних важелів та заходів щодо інституційного забезпечення розвитку сфери рекреаційних послуг, що пропонуються до впровадження в умовах транскордонного співробітництва, потрібно включити такі пункти, як:

розробка стратегічного плану розвитку сфери рекреаційних послуг (стратегію необхідно переглядати принаймні щорічно, щоб переконатися, що розвиток цього сектору економіки йде відповідно до поставленої мети);

розширення транскордонного співробітництва у сфері рекреаційних послуг, розробка механізму взаємодії місцевих органів виконавчої влади в цілому, і спеціалізованих підрозділів та управлінь українських та закордонних адміністрацій зокрема, з метою узгодження плану практичних дій та заходів щодо оновлення, розбудови та використання рекреаційної інфраструктури в межах єврорегіону;

запровадження екологічного маркування агросадиб (як один з кроків стимулювання розвитку сільського туризму та приведення його до європейських стандартів);

розробка сучасних прогресивних інформаційних (комп'ютерних) систем для сфери рекреаційних послуг регіону, створення єдиного реєстру туроператорів, турагентів, підприємств розважального, готельного і транспортного господарств та санаторно-курортного комплексу, закладів харчування тощо, які готові прийняти участь в транскордонному співробітництві;

створення обласного комунального екскурсійно-методичного центру, який матиме повноваження створювати свої представництва в регіонах, налагодження його співпраці з партнерами в межах єврорегіону „Верхній Прут”;

враховуючи обмеженість можливостей виїзду за межі міста для багатьох жителів обласного центру, актуальною є потреба в формуванні міських зон рекреації (парків, скверів, зелених зон, штучних водойм) і облаштуванні місць громадського відпочинку;

покласти відповідальність на підприємства та організації, які працюють в сфері рекреаційних послуг, незалежно від форм власності, за проведення маркетингових досліджень, організацію реклами, підготовку інформації про туризм;

забезпечення соціального діалогу між владою різних рівнів, громадськими організаціями, трудовими колективами і населенням, підтримка розвитку численних недержавних організацій, націлених на соціальну активізацію населення в конструктивній формі, що опосередковано сприятиме соціально-економічному підйому територій.

Результатом проведених досліджень стало визначення та структурування факторів, які здійснюють визначальний вплив на розвиток сфери рекреаційних послуг певної території за рахунок їхньої найбільшої привабливості для споживачів, зокрема, в умовах єврорегіонів. Такими факторами пропонується визнавати: природні рекреаційні ресурси, культурно-історичну спадщину, повноцінну інфраструктуру, високий рівень обслуговування, прийнятний рівень цін, розважальні заходи та заклади, екологічну рівновагу, суспільно-політичну стабільність, транспортне забезпечення та зв'язок, безпеку, сприятливі кліматичні умови, інноваційні методи та підходи до організації відпочинку.

На даний момент часу науковцями доведено, що схильність до здійснення подорожі конкретним індивідом залежить від таких чинників, як його вік, доходи, стан здоров'я тощо. На основі цих відомостей, а також даних, отриманих в результаті опитування була розроблена модель визначення оптимальної (тієї, яка знаходиться поза конкуренцією) рекреаційної дестинації, яка характеризує процес вибору споживачем території для відпочинку, та чинники, які здійснюють вплив на цей вибір (рис. 2).

Рис. 2. Модель визначення оптимальної рекреаційної території

Дана модель відображає етапи процесу вибору та прийняття рішення про відвідування, через які проходить потенційний споживач рекреаційного продукту певної території, а також фактори, які можуть вплинути на його схильність до здійснення подорожі. Мета даної моделі, як теоретичної розробки, полягає в тому, що вона може бути використана як у практичних дослідженнях при вирішенні маркетингових завдань, так і при подальшому поглибленні теоретичної бази туризму.

Необхідно зазначити, що конкурентоспроможність регіону, як і його привабливість для потенційних відвідувачів посилюється при умові більшої концентрації рекреаційних ресурсів на його території - так, наявність двох і більше видів ресурсів на певній території при інших рівних умовах буде відігравати вирішальну роль при виборі оптимального місця подорожі для споживача. Тільки в разі виключно важливого значення певного ресурсу для рекреанта (конкретний лікувальний ефект) він відмовиться від подорожі до місцевості, яка є більш забезпеченою рекреаційно-ресурсним потенціалом.

Враховуючи цей фактор, в роботі було проведене дослідження на основі розробленої моделі, спрямоване на визначення оптимальних рекреаційних зон в умовах транскордонного співробітництва за критерієм наближеності ресурсів та зручності їх відвідування споживачами. Проведені розрахунки показують, що місця найбільшої концентрації рекреаційних ресурсів знаходяться переважно на українській частині єврорегіону - в Івано-Франківській (район Яремчі) та Чернівецькій (Хотин-Вижниця) областях, та частково в Румунії - в Сучавському повіті (Сучава-Кимпулунг-Ватра-Дорней). Верифікація отриманих результатів проведена на основі нечіткого моделювання (розробленої гібридної нейромережевої системи).

Слід відмітити, що велика активність рекреантів не потребує в цих районах високорозвинутого організованого туризму за рахунок великої концентрації цікавих для відпочинку місць. Зауважимо, що навіть при дещо меншій скупченості рекреаційних районів у Румунії, їх значимість є досить високою особливо за наявності організованого туризму та якісних шляхів-сполучень. Таким чином, оптимальним рішенням в умовах єврорегіону є розвиток транскордонної співпраці на території українських та румунських Карпат. Відзначимо також, що за умови якісного транспортного забезпечення та спрощення митних формальностей транскордонні подорожі до Молдови можуть користуватися попитом, зокрема з боку румунських рекреантів.

Пропонована в даному дослідженні стратегія підвищення конкурентоспроможності території як частини єврорегіону являє собою комплексну програму дій по пріоритетним напрямам розвитку сфери рекреаційних послуг з орієнтацією на наступні вузлові рішення та проекти:

Формування позитивного рекреаційного іміджу регіону.

Збереження та відновлення природно-заповідного фонду.

Сприяння розвитку сільському туризму.

Впровадження інновацій.

Впровадження регіональних програм.

Створення в м. Чернівцях Інформаційного рекреаційно-туристичного центру (ІРТЦ).

Пропоновані нові форми транскордонного співробітництва реалізують принцип орієнтації регіональною рекреаційної політики не на поточні, а на майбутні перспективні потреби прикордонних територій (української, румунської та молдовської), на спільну діяльність усіх інститутів у процесі здійснення різних спільних соціально-економічних проектів і програм.

Висновки

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки, що відображають сутність дисертаційної роботи:

1. Для формування ефективної стратегії розвитку українським регіонам необхідно узгоджувати власні економічні інтереси та пріоритети з сучасними тенденціями глобальних еволюційних змін в світі. Стратегія розвитку сфери рекреаційних послуг повинна базуватись на наявних конкурентних перевагах, мобілізації та концентрації усього комплексу чинників з метою оптимального використання потенціалу всіх регіонів України.

2. Обґрунтовано необхідність розширення понятійного апарату сфери рекреаційних послуг, зокрема, шляхом введення в науковий обіг терміну “інертна рекреація”. Запропоновано визначати дану категорію як сукупність щоденних або регулярних заходів та дій людини, спрямованих на відновлення її фізичних, інтелектуальних та духовних сил, які не пов'язані з виїздом із постійного місця проживання (тобто з туристичною діяльністю).

3. Доведено, що транскордонне співробітництво постає актуальним елементом пріоритетної регіональної політики та наукових досліджень у сфері рекреаційних послуг. Серед головних напрямків, які мають реалізовуватися через взаємовигідне транскордонне співро-бітництво та безпосередні контакти у єврорегіонах, знаходиться і розвиток сфери рекреаційних послуг. Запропоновано етапи розробки та реалізації стратегії розвитку сфери рекреаційних послуг регіону в умовах транскордонної співпраці та згруповано чинники, що впливають на формування цієї стратегії та вимагають дослідження: потенційні ресурси, законодавче поле, фінансово-економічне поле, зовнішнє та внутрішнє оточення, системи управління.

4. Визначено ряд проблем, що гальмують розвиток рекреаційної діяльності в межах єврорегіону “Верхній Прут”:

а) характерні для українських членів єврорегіону: відсутність інформації про рекреаційний потенціал у потенційних партнерів та рекреантів, низький рівень конкурентоспроможності, нерозвинута транспортна та інформаційно-комунікаційна інфраструктура, нестабільність законодавчої бази, недостатні фінансові можливості підприємств сфери рекреаційних послуг, низька кваліфікація персоналу, занедбаність історико-культурних та природних пам'ятників тощо.

б) спільні для всіх учасників єврорегіону: у законодавстві трьох країн не визначені необхідні правові підстави для здійснення їх прикордонними регіонами спільної діяльності у сфері рекреаційних послуг та співпраці з європейськими партнерами, передбаченої установчими документами і наступними рішеннями єврорегіону "Верхній Прут"; відсутня збалансована система політичного (лобіювання), технічного та фінансового забезпечення реалізації конкретних транскордонних проектів в сфері рекреаційних послуг; відсутні механізми взаємодії урядових і парламентських структур щодо розгляду і узгодження на рівні трьох держав питань транскордонного співробітництва; немає чіткої нормативно-правової основи для спільного фінансування транскордонних проектів і забезпечення відповідних гарантій; існує нагальна потреба в збільшенні пропускної спроможності пунктів перетину кордону за рахунок розширення інфраструктури та вдосконалення якості послуг; населення єврорегіону не інформується про діяльність його адміністративно-територіальних одиниць через засоби мас-медіа.

5. Вперше розроблено і запропоновано до використання концепцію формування транскордонного рекреаційного кластеру, яка визначає його суть, мету, структуру та основні засади функціонування. Виходячи з потреб розвитку транскордонної співпраці в сфері рекреаційних послуг, пропонується впровадити кластерну модель функціонування рекреаційного комплексу в межах єврорегіону „Верхній Прут” (зокрема, на території Чернівецької та Івано-Франківської областей України та Сучавського і Ботошанського повітів Румунії), як інструмент посилення інтегральної конкурентоспроможності регіонів за рахунок синергетичних зв'язків.

6. З метою збереження і відтворення природних рекреаційних ресурсів, а також залучення фінансових ресурсів в сферу рекреаційних послуг висунута пропозиція стосовно проведення диференціації рекреаційних територій регіону на основі вигідності певних груп рекреантів в конкретній місцевості. Пропонується здійснювати розподіл територій рекреаційного призначення на три групи:

території масового відпочинку - поширені місця щоденної рекреації, які не володіють специфічними умовами, в більшості не обладнані спеціальними спорудами та пристроями для рекреаційної діяльності (загальнодоступні та безоплатні);

території обмеженого використання - місця та райони, що володіють особливими природно-рекреаційними ресурсами, забезпечені прибиранням та обладнанням для відпочинку, інфраструктурою, охороною тощо (можуть бути використані відпочиваючими за доступну плату);

території елітної рекреації - рідкісні місця або райони, які володіють унікальними ресурсами (невідновлюваними або такими, що нелегко відновлюються) або важкостворюваними умовами відпочинку, потребують кваліфікованого догляду та охорони. (з високою оплатою за доступ).

7. Удосконалено структуру та здійснено ієрархію основних груп факторів, які здійснюють визначальний вплив на розвиток сфери рекреаційних послуг певної території за рахунок їхньої найбільшої привабливості для споживачів, зокрема, в умовах єврорегіонів. Такими факторами пропонується визнавати: природні рекреаційні ресурси, культурно-історичну спадщину, повноцінну інфраструктуру, високий рівень обслуговування, прийнятний рівень цін, розважальні заходи та заклади, екологічну рівновагу, суспільно-політичну стабільність, транспортне забезпечення та зв'язок, безпеку, сприятливі кліматичні умови, інноваційні методи та підходи до організації відпочинку.

8. Запропоновано модель визначення оптимальної (тієї, яка знаходиться поза конкуренцією) рекреаційної території, яка відображає етапи процесу вибору та прийняття рішення про відвідування, через які проходить потенційний споживач рекреаційного продукту певної території, а також фактори, які можуть вплинути на його схильність до здійснення подорожі та чинники, які здійснюють вплив на цей вибір.

9. Проведено математичне дослідження на основі розробленої моделі, спрямоване на визначення оптимальних рекреаційних зон в умовах транскордонного співробітництва за критерієм наближеності ресурсів та зручності їх відвідування споживачами. Опосередковано результати дослідження підтверджують необхідність формування транскордонного рекреаційного кластеру єврорегіону, оскільки вказують на те, що зони оптимальної концентрації рекреаційних ресурсів знаходяться в пропонованих автором межах території кластеру - Чернівецька та Івано-Франківська області України та Сучавський і Ботошанський повіти Румунії.

Запропоновані варіанти політики стимулювання розвитку сфери рекреаційних послуг в умовах транскордонного співробітництва відображають потреби всіх зацікавлених сторін і можуть слугувати орієнтиром для вироблення стратегії урядових структур.

Основні положення дисертації та результати досліджень відображені в наступних публікаціях:

Монографії

Правові аспекти діяльності підприємств сфери туризму / Кифяк О.В., Брижак П.М., Кифяк В.Ф. -Чернівці: Зелена Буковина, 2004. -176 с. (Особистий внесок: охарактеризовано транскордонне співробітництво в сфері рекреаційно-туристичних послуг в контексті вимог українського та європейського законодавства).

Статті у наукових фахових виданнях

Кифяк В.Ф., Кифяк О.В. Розвиток туризму та його вплив на регіональну економіку // Регіональна економіка, - 2001. - № 2. -С.167-171. (Особистий внесок: визначено основні фактори, які формують функціонування рекреаційно-туристичного ринку).

Кифяк О.В. Деякі тенденції розвитку туризму на Буковині на початку ХХІ століття // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. - 2001р. - № 3.-С.136-139.

Кифяк О.В. „Позиціонування конкурентних переваг регіону в контексті необхідності залучення інвестиційних ресурсів” // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. - 2004р. -Вип.1. Ч.1. -С. 300-304.

Кифяк О.В. Можливості транскордонної співпраці в рекреаційній сфері на прикладі єврорегіону “Верхній Прут” // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2005. - Вип. 233. -С. 81-84.

Кифяк О.В. Регіональні фактори розвитку ринку рекреаційно-туристичних послуг // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. -2005 р. -Вип. ІІІ. -С. 520-522.

Кифяк О.В. Рекреаційна індустрія Буковини як пріоритетний напрям стратегії соціально-економічного розвитку краю // Регіональна економіка. -2005р. -№ 1-С. 230-233.

Кифяк О.В. Розвиток рекреаційних ринків регіонів // Фінанси України. -2005р. -№ 9. -С.64-69.

Кифяк О.В. Основні напрями рекреаційно-туристичної діяльності в Чернівецькій області та важелі стимулювання їх розвитку // Вісник ДІТБ, серія “Економіка, організація і управління підприємствами (в туристичній сфері)”. - 2005р. -№ 9. - С.122-127.

Кифяк О.В. Основні засади формування рекреаційно-туристичного кластеру в межах єврорегіону (на прикладі єврорегіону “Верхній Прут”) // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. - 2005 р. -Вип. ІV, ч.2. -С. 185-193

Кифяк О.В., Євдокименко В.К. Організаційно-економічні підходи до територіального управління розвитком рекреаційного комплексу // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. -2005 р. -Вип. ІV, ч.1. -С. 63-68. (Особистий внесок: внесено пропозиції, спрямовані на вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування регіонального рекреаційно-туристичного ринку).

Кифяк О.В., Кифяк В.Ф. Стратегічні напрямки розвитку сфери рекреації і туризму в Закарпатській області та її вплив на соціально-економічний стан регіону // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Соціально-економічний розвиток регіону: діагностика, стратегія, управління. -2006. -Вип. 4(60). -С. 130-150. (Особистий внесок: проведено аналіз можливостей та перспектив розвитку сфери рекреаційних послуг в Закарпатській області).

Кифяк О.В., Кифяк В.Ф., Виклюк Я.І. Визначення оптимальних рекреаційно-туристичних зон в умовах транскордонного співробітництва // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць.. -2007. -№ 1 (68)-С. 132-136. (Особистий внесок: згруповано рекреаційні ресурси, які є визначальними для територіальної організації туризму, розроблено основу методики визначення меж оптимальних рекреаційно-туристичних зон).

Тези доповідей та інші публікації

Кифяк О.В. Деякі особливості економічного розвитку України на перехідному етапі // Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації: ІХ Міжн. наук.-практ. конф. 4-6 квітня 2000р., Чернівці - Чернівці, 2000. -С.171-172.

Кифяк О.В. Оцінка рекреаційних ресурсів і формування рекреаційного продукту в сучасних умовах // Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації: XV Міжн. наук.-практ. конф. 27 січня 2004р., Чернівці. -Чернівці, „Рута”, 2004. -С. 443-446.

Стратегічний план розвитку міста Чернівці на 2004 - 2011 роки / Кифяк О.В., Євдокименко В.К., Гуменюк А.М., Кифяк В.Ф., Філатова Н.Г., Мартинчук Н.Ф., Мельник А.П., Оленюк М. І., Пильтяй О.В., Порчук М.Д. -Чернівці: МВІЦ „Місто”, 2004. -114 с. (Особистий внесок: запропонована та описана програма розвитку м. Чернівців як центру туристичної індустрії Буковини).

Кифяк О.В. Єврорегіон як проблемно-орієнтована форма транскордонної співпраці територій // Конкурентоздатність територій і підприємств у взаємозалежному світі: VII Всеукр. наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених.24 березня 2005р. -Донецьк: ТОВ „ДЕГІ”. -Ч.2, 2005. С. 78-80.

Кифяк О.В. Перспективи рекреаційного комплексу регіону в контекті інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку економіки України // Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків: V Міжнар. наук.-практ. конф. 27-28 травня 2005р. Донецьк. - Донецьк, 2005. -С. 144-146.

Кифяк О.В. Основні напрямки регулювання рекреаційно-туристичного сектору економіки України // Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою та проблеми підготовки фахівців: Міжн. наук.-практ. конф. 15-16 вересня 2005р., Бердянськ. -Бердянськ: АУІТ “АРІУ”, 2005. -С.97-98.

Kyfyak A. The practical approaches to the territorial management of the recreational complex (Практичні підходи до територіального менеджменту рекреаційного комплексу) // Amfiteatru Economic, № 18,2005. P.113-115.

Кифяк О. Інфраструктурне забезпечення сфери рекреаційних послуг Чернівецької області // Рекреація й туризм: сучасні тенденції та регіональні особливості: Міжн. наук.-практ. конф. “Інноваційні моделі розвитку туристичної інфраструктури України. Буковинське та світове старообрядництво: історія, культура, туризм”. Чернівці, 23-23 вересня 2006 р. -Чернівці, 2006. -Ч. 1. - С. 108-114.

...