Профілактика та корекція порушень постави у дівчат 7-8 років, що займаються художньою гімнастикою

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

УДК 796.412.2+37.037

ПРОФІЛАКТИКА ТА КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ ПОСТАВИ У ДІВЧАТ 7-8 РОКІВ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ ХУДОЖНЬОЮ ГІМНАСТИКОЮ

24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидат наукз фізичного виховання і спорту

Білошицька Наталія Віталіївна

ЛУЦЬК - 2000

АНОТАЦІЇ

Білошицька Н.В. Профілактика та корекція порушень постави у дівчат 7-8 років, яки займаються художньою гімнастикою - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Волинський державний університет імені Лесі Українки, Луцьк, 2000.

В результаті виконаної роботи виявлено специфіку порушень опорно-рухового апарату у представниць спортивних видів гімнастики; виявлені причини виникнення і прогресування сколіотичних порушень у поставі дівчат, що займаються художньою гімнастикою; визначено рівень розвитку окремих показників сили і гнучкості у юних гімнасток і дівчат молодшого шкільного віку, котрі не займаються спортом; виявлено взаємозв'язок між показниками сили окремих м'язових груп, рухливістю хребта та станом постави у юних гімнасток; розроблені та експериментальне обгрунтовані методичні положення щодо поєднаного розвитку силових якостей та гнучкості з метою попередження та корекції порушень постави.

Ключові слова: стан постави, профілактика, корекція, рівень розвитку сили, рівень розвитку гнучкості, художня гімнастика, фізичне виховання.

АННОТАЦИЯ

Белошицкая Н.В. Профилактика и коррекция нарушений осанки у девочек 7-8 лет занимающихся художественной гимнастикой - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту поспециальности 24.00.02 - Физическая культу ра, физическое воспитание разных групп населения, Волынский государственный университет имени Леси Украинки, Луцк, 2000.

В результате выполненой роботы определена специфика нарушений порушень опорно-двигательного апарата у представительниц спортивных видов гимнастики; определены причины возникновения и прогресирования сколиотических нарушений осанки у девочек занимающихся художественной гимнастикой; определен уровень развития отдельных показателей сили и гибкости у юных гимнасток и девочек младшего школьного возраста, которые не занимаються спортом; разработаны и експериментально обоснованы методические положения совмещенного развития силовых качеств и гибкости у юных гимнасток с целью профилактики и коррекции нарушений осанки.

Ключевые слова: состояние осанки, профилактика, коррекция, уровень развития силы, уровень развития гибкости, художественная гимнастика, физическое воспитание.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Цільовою комплексною програмою " Фізична культура - здоров'я нації" приорітетним напрямком розвитку галузі на найближчих п'ять років визначено оздоровлення населення, і, особливо, підростаючого покоління, фізичний стан якого визнано незадовільним. Програма ставить перед фахівцями фізичного виховання завдання виховати в учнівської молоді потребу до фізичного самовдосконалення, вибираючи при цьому найефективніші та привабливі для учнів засоби рухової активності. Одним з таких засобів для дівчат є художня гімнастика.

Багаторічні спостереження за дітьми, які займались художньою гімна-стикою в дитячих садках та за 7-8 річними дівчатками в групах дитячих спортивних шкіл переконали дослідників (Л. Кечеджієва, 1985; О.Д. Дубогай, 1998; Б.М. Шйян, 1998), що вони готові до навчання і функціонального вдосконалення з допомогою специфічних засобів художньої гімнастики. Адекватно підібрані вправи можуть бути природним регулятором нормального розвитку. Водночас недотримання біологічних закономірностей призводить до негативних наслідків у функціонуванні життєво-важливих органів. Між 4-7 роками у дівчат також починається окостеніння довгих кісток і надмірні силові навантаження можуть порушити цей процес (Л. Кечеджиєва, 1985; І. Микітчак, 1998; А-А. Х.М. Джасер, 1998). У цьому віці формуються вигини хребта і має місце недостатньо компенсований поперековий лордоз. Це є причиною порушення постави. Водночас, продумане, обережне використання відповідних вправ сприяє правильному розвиткові хребта. У дітей 5-8 років еластичні зв'язки і рухомі суглоби, що робить цей вік особливо сприятливим для цілеспрямованого розвитку гнучкості у дівчат (М.А. Годик, 1991; Л. Кечеджиєва, 1995; В.М. Платонов, 1997).

Аналіз літературних джерел та карт медичного обстеження свідчить, що у представників спортивних видів гімнастики зустрічаються порушення у поставі, які мають тенденцію до погіршення зі зростанням спортивної майстерності (І.Р. Воронович, С.В. Макарович, 1984; Т.Г. Аксенова, 1985; О.Д. Дубогай, 1995, 1998; Ю.О. Короп, 1997). На думку авторів, дана проблема, з одного боку, пов'язана з пристосувальною реакцією організму на специфічні навантаження, які викликають морфологічні зміни опорнорухового апарату, з другого боку,- з особливостями методики розвитку рухових якостей.

У сучасній науково-методичній літературі детально розроблені методики розвитку гнучкості (М.А. Шабір, 1983; Е.І. Зуєв, 1990; Л.А. Березіна, 1991; В.М. Платонов, 1997; М.S. Аlter, 1990; G.Schnabel, 1995) і силових якостей (Ю.В. Верхошанський, 1988; В.М. Платонов, 1997; 8. АїЬа, 1981 ). Разом з тим, проблема поєднаного розвитку окремих видів цих якостей в гімнастиці залишається не вивченою. Не знайшов наукового обгрунтування методичний прийом поєднаного розвитку силових якостей та гнучкості, як один із заходів попередження і корекції порушень у поставі, що й зумовило тему дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темпами. Робота виконала на підставі Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту Державного комітету України з фізичної культури і спорту на 1998-2000 рр. за темою 1.3.1.03. "Обгрунтування та розробка диференційованого програмування фізкультурно-оздоровчих занять".

Мета дослідження полягає у формуванні системи фізичної підготовки дівчаток 7-8 років, які займаються художньою гімнастикою, що дозволить уникнути порушення постави.

Завдання дослідження:

1. Виявити види і ступінь порушень постави у спортсменок, які займаються спортивними видами гімнастики.

2. Дослідити рівень розвитку окремих показників сили, гнучкості та стану постави дівчат молодшого шкільного віку, які не займаються спортом, а також у гімнасток різного віку і кваліфікації.

3. Встановити взаємозв'язок між рівнем розвитку гнучкості, окремими показниками сили та сколіотичними порушеннями постави у дівчат 7-8 років, що займаються художньою гімнастикою.

4. Сформувати і експериментально перевірити методику поєднаного розвитку силових якостей та гнучкості у юних гімнасток з метою попередження та корекції порушень постави.

Наукова новизна одержаних результатів:

* виявлено специфіку порушень опорно-рухового апарату у представниць спортивних видів гімнастики;

* виявлені причини виникнення і прогресування сколіотичних порушень у поставі дівчат, що займаються художньою гімнастикою;

* визначено рівень розвитку окремих показників сили і гнучкості у юних гімнасток і дівчат молодшого шкільного віку, котрі не займаються спортом;

* розроблено шкалу оцінки силових якостей і гнучкості для дівчат 7-8 років;

* виявлено взаємозв'язок між показниками сили окремих м'язових груп, рухливістю хребта та станом постави у юних гімнасток;

* проаналізовано рівень розвитку окремих показників сили і гнучкості, а також стан постави у гімнасток різної спортивної кваліфікації, що займаються художньою гімнастикою;

* розроблені та експериментальне обґрунтовані методичні положення щодо поєднаного розвитку силових якостей та гнучкості з метою попередження та корекції порушень постави. Практичне значення роботи полягає у розробці шкали для оцінки рівня розвитку окремих показників силових якостей та гнучкості у юних гімнасток; у розробці комплексу методичних прийомів розвитку силових якостей і гнучкості, які одночасно сприяють профілактиці порушень постави у представниць художньої гімнастики. Шкала оцінки рівня розвитку сили та гнучкості у юних гімнасток та комплекс методичних прийомів розвитку сили і гнучкості, що сприяють профілактиці порушень постави використовуються тренерами дитячих спортивних шкіл та вчителями загально освітніх шкіл м. Львова.

Особистий внесок здобувана полягає у постановці проблеми, висуванні гіпотези, визначенні напрямків досліджень, безпосередньої їх організації та проведення, аналізі і теоретичному обґрунтуванні отриманих даних. У спільно виконаних публікаціях автору належить проведення експерименту та аналіз отриманих результатів.

Апробація результатів роботи.

За матеріалами досліджень зроблено 8 доповідей на всеукраїнських, загальноінституцьких та кафедральних наукових конференціях: на Всеукраїнській науковій конференції аспірантів галузі фізична культура і спорт "Молода спортивна наука України", Львів, 1997,1998; на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Роль фізичної культури в здоровому способі життя, Львів, 1997; на щорічних науково-методичних конференціях кафедри теорії та методики гімнастики Львівського державного інституту фізичної культури 1996, 1997, 1998, 1999; на науково-практичній конференції "Сучасні проблеми теорії та методики гімнастики", м. Львів, 1999.

Публікації.

За результатами опубліковано 11 наукових праць, в тому числі 3 статті у фахових виданнях України, 1 - брошура і 8 - у збірниках матеріалів і тез конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури і додатків. Текст дисертації викладений на 151 сторінках, включаючи 12 таблиць, 17 малюнків і 2 додатка. Бібліографія складається з 198 джерел, із них 15 іноземних.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми; визначено мету та задачі дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок автора; описано сферу апробації результатів дослідження, зазначено кількість публікацій, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі - "Проблеми будови тіла в теорії і практиці фізичного виховання" подано аналіз та узагальнення наукових праць з проблеми дослідження. Аналіз літературних джерел дозволив дати характеристику правильної постави та визначити фактори які викликають її порушення (А.В. Бойко,1990; О.Д. Дубогай, 1991; А-А. Х.М. Джасер, 1998 та інші); визначити анатомо-фізіологічні особливості опорно-рухового апарату дітей 6 -9 років; розкрити значення силових якостей та гнучкості для формування правильної постави. Ці знання є необхідною умовою успішної розробки та здійснення профілактичних заходів з використанням фізичних вправ, що спрямовані на покращання постави і попередження її порушень (Т.Г. Аксенова, 1985; А.А. Путилова, 1985; О.Д. Дубогай, 1998; Ю.О. Короп, 1997 та ін).

Карти медичного обстеження представниць спортивних видів гімнастики свідчать, що 82% спортсменок мають різноманітні порушення постави, з них: 21% - крилоподібні лопатки, 14,3% - деформацію грудної клітки; 5,1% - сколіотичну поставу; 1,2% - остеохондроз; 8,4% лордотичну поставу, 32% -сколіози І та II ступеня.

У другому розділі - "Методи та організація дослідження" представлена загальна стратегія, обгрунтований обраний напрямок роботи, дана характеристика методів дослідження та визначені організаційні умови виконання дисертаційної роботи.

Для вирішення поставлених завдань в роботі використовувались такі методи досліджень: аналіз науково-методичної і спеціальної літератури; антропометричні методи досліджень (динамометрія, електрогоніометрія); медико-біологічні методи досліджень (визначення ромба Машкова, маятникова гоніометрія); педагогічні методи досліджень (педагогічні спостереження, педагогічний експеримент); методи математичної статистики.

Дослідження проводились у чотири етапи в продовж 1997-1999 років на базі львівського обласного фізкультурне - лікувального диспансеру, ДЮСШ "Здоров'я", ДЮСШ ДЩФК, СШ № 91 та спортивному товаристві "Динамо" м. Львова. Всього у дослідженні взяли участь 430 дітей віком від 7 до 15 років, з них 180 гімнасток представниць різних видів гімнастики, 50 дівчат, що не займаються спортом, 140 - юних гімнасток, 60 - кваліфікованих спортсменок, що займаються художньою гімнастикою. Зроблено 13840 вимірювань.

У третьому розділі - "Характеристика окремих показників фізичного розвитку дівчат різного віку" було проаналізовано рівень розвитку окремих показників сили, гнучкості і стану постави у дівчат 7-8 років, які не займаються спортом, а також у гімнасток різного віку і кваліфікації. У зв'язку з відсутністю в літературних джерелах відомостей про оцінку рівня розвитку активної гнучкості і силових якостей (окрім станової сили) у дітей 7-8 років за методикою Є.Г. Мартіросова, нами було розроблено п'ятирівнева шкала оцінки даних якостей за результатами обстеження 100 дівчат молодшого шкільного віку.

Порівняльний аналіз окремих показників фізичного розвитку і стану постави у дівчат 7-8 років, які не займаються спортом, і юних гімнасток свідчить про те, що у дівчат, які не займаються спортом, вірогідно нижчі показники рухливості в різних суглобах порівняно з аналогічними показниками юних гімнасток, окрім показника рухливості в гомілковостопному суглобі при згинанні та розгинанні стопи (а<0,05; табл. 3). Отримані дані можна пояснити великою кількістю вправ силового характеру в художній гімнастиці, які пов'язані з рухами в гомілковостопному суглобі (відштовхування під час стрибків, рівноваги, повороти, вправи хореографії ), що призводить до зменшення рухливості стопи. У юних гімнасток порівняно з аналогічними показниками дівчат, які не займаються спортом отримані високі показники рухливості в хребті (134,6 ± 8,2° і 148,8 ±8,7°).

Нами було виявлено незначну правостороння асиметрія за у юних гімнасток показниками рухливості в кульшових суглобах при відведенні ноги в сторону, КА (коефіцієнт асиметрії) становить 1,8 %.

У юних гімнасток виявлені також вірогідно вищі показники сили окремих м'язових груп (а>0,001) ніж у дівчат 7-8 років, які не займаються спортом. Тільки за показниками сили м'язів розгиначів стегна та м'язів згиначів стопи вірогідних відмінностей не виявлено (а<0,05). У дівчат, що займаються художньою гімнастикою, була виявлена незначна лівостороння асиметрія за показниками розгиначів стегна (коефіцієнт асиметрії становить 1,5%).

У дівчат, які не займаються спортом та у юних гімнасток зареєстровані низькi показники станової сили м'язів розгиначів тулуба (1,41 - 0,17 у.о. і 1,77 - 0,24 у.о.).

Проведене дослідження стану постави дозволяє відзначити, що у юних гімнасток виявлено 60% сколiотичних порушень у поставi та різних ступенів прояву сколiозу, що на 24% менше ніж у школярок, які не займаються спортом.

Таким чином, окремі показники фізичного розвитку юних гімнасток у порівнянні з аналогічними показниками дівчат, які не займаються спортом, відрізняються:

- вірогідно більшою рухливістю в основних суглобах (а>0,001);

- вірогідно більшим розвитком сили м'язів згиначів плеча і стегна, розгиначів гомілки, стопи та тулуба (а>0,001);

-зменшенням КА за показниками сили окремих м'язових груп;

-зменшенням на 24% кількості сколiотичних порушень у поставi та різних ступенів прояву сколiозу.

З метою виявлення взаємозв'язку між показниками гнучкості, окремими показниками сили та сколіотичними порушеннями постави у дівчат 7 - 8 років був проведений кореляційний аналіз, який показав, що не усі дані однаковою мірою впливають на стан постави. Так ступінь прояву сколіозу залежить від сили м'язів розгиначів стегна лівої ноги і розгиначів хребта (позитивний взаємозв'язок (r = 0,44; а>0,01), а також рухливості у хребті при розгинанні (негативний взаємозв'язок (r = 0,56; а>0,01). Виявлено вплив КА за показниками сили м'язових груп і рухливості в суглобах верхніх і нижніх кінцівок на величину прояву сколіотичної постави і ступінь сколіозу (позитивний взаємозв'язок (r =0,83; а>0,01).

З віком і ростом спортивної майстерностi у гiмнасток спостерiгаються позитивні зміни у досліджуваних показниках гнучкостi та сили окремих м'язових груп. Разом з тим відзначаються збільшення рухової функціональної асиметрії за показниками рухливості в окремих суглобах та сили окремих м'язових груп.

Проведений порівняльний аналіз дозволив виявити порушення постави у 22% юних і у 70 % кваліфікованих гімнасток. При цьому гімнастки у яких зареєстровані сколіотичні порушення постави мають низькі показники станової сили м'язів розгиначів хребта (1,63-0,09 у.о.) та високі показники його рухливості (110-125 у.о.).

Аналіз результатів антропометричних вимірювань свідчить про те, що у гімнасток-початківців спостерігаються незначні сколіотичні порушення постави: сумарний показник сколіозу становить X = 0,94 ± 0,06 град. Отримані дані дозволяють зробити висновок, що у 22% спортсменок молодших розрядів виявлено незначні сколіотичні порушення постави. Зі зростанням спортивної майстерності вірогідно погіршується сумарний показник сколіозу (а> 0,001) і становить X = 9,7 ± 1,8 град., що за класифікацією В.А. Гамбурцева відповідає II-III ступеням сколіозу. Таким чином у кваліфікованих гімнасток відхилення набувають характеру захворювань хребта, які спостерігаються у 70% спортсменок.

Аналiз композицiй квалiфiкованих гiмнасток показав, що 90% елементiв вищої групи складностi виконуються в одну сторону. Отже очевидно тривала робота, пов'язана з асиметричним виконанням складних гімнастичних елементiв, якi пред'являють високі вимоги до одночасного прояву гнучкостi і сили призводить до збільшення рухової функцiональної асиметрiї, що є однією з причин прогресування сколіотичних порушень у поставі гiмнасток високого класу.

Аналiз лiтературних джерел, педагогiчнi спостереження, опитування тренерiв, та власнi дослiдження дозволили видiлити основні причини виникнення і прогресування сколiотичних порушень постави у дiвчат, що займаються художньою гiмнастикою.

У четвертому розділі - “Методика поєднаного розвитку силових якостей і гнучкості у юних гімнасток з метою попередження порушень постави та експериментальне обгрунтування її ефективності” описані та розроблені нами методичні положення та наслідки проведених , педагогічних спостережень та перехресних експериментів. Їх суть полягає в тому, що :

в процесі поєднаного розвитку силових якостей і гнучкості необхідно дотримуватися рівномірності між м'язами антагоністами при виконанні вправ для розвитку силових якостей, а також при їх розтягуванні;

почергове використання вправ на силу і гнучкість викликає сходинчаті зміни рухливості ланок тіла, що працювали: виконання кожної силової вправи зменшує рухливість у суглобах, а після вправ спрямованих на розвиток рухливості в суглобах відбувається значне збільшення гнучкості;

попереднє використання вправ на розвиток гнучкості, а потім силових можливостей ефективне при удосконаленнi здатності до виконання силових вправ з максимальною амплітудою;

попереднє виконання вправ на розвиток сили, а потім на розтягування працюючих м'язів доцільно використовувати в тих рухових діях, де гнучкість відіграє вирішальну роль;

розтягуванню повинні піддаватися ті м'язові групи, які попередньо виконували силову роботу;

динамічна силова робота поступального характеру на максимальній амплітуді призводить до вірогідного покращання показників сили і гнучкості більшою мірою ніж неузгоджена робота з розвитку названих якостей.

В результаті педагогічного експерименту відбулося вірогідне зростання показників сили основних м'язовирозгиначів хребта на 4 %; згиначів плеча правої руки на 34 % та лівої руки -37 %, розгиначів плеча правої руки на 13 % та лівої руки на 15 %; згиначів стегна правої ноги на 17 %; лівої на 16 %; розгиначів стегна лівої ноги на 19 %; правої ноги на 20 %; розгиначів гомілки лівої ноги на 22 % правої на 23 %; згиначів стопи правої і лівої ноги на 19 %; розгиначів стопи правої ноги на 16 % і на 15 % лівої ноги.

Після занять за експериментальною методикою спостерiгалось збільшення активної рухливості в плечових суглобах при згинанні плеча правої руки на 11 % , лівої на 10 %; при розгинанні плеча правої і лівої руки на 36 %; в кульшових суглобах при згинанні стегна правої ноги на 79 %, лівої ноги на 78 %, при розгинанні правої ноги на 35 %, лівої ноги на 34 %, при відведенні стегна правої і лівої ноги на 72 %; в гомілковостопних суглобах при згинанні стопи правої ноги на 18 %, лівої - на 17 %; при розгинанні стопи правої ноги на 28 %, лівої - на 25 %.

В процесі експерименту відбулося збільшення пасивної рухливості в хребті при розгинанні на 14 %; в кульшових суглобах у вправі шпагат правою на 34 %, у вправі шпагат лівою на 32 %; в плечових суглобах при згинанні плеча на 12 %, при розгинанні на 37 %.

У юних спортсменок експериментальної групи відбулося зниження коефіцієнтів асиметрії за показниками сили і гнучкості, а також зниження кількості сколіотичних порушень постави на 20% та зменшення ступеня прояву сколіозу.

У п'ятому розділі - “Аналіз одержаних даних та їх обговорення” зроблено підсумок проведених досліджень. У роботі вперше експериментально досліджено: специфіку порушень опорно-рухового апарату у представниць спортивних видів гімнастики; виявлені причини виникнення і прогресування сколіотичних порушень у поставі у дівчат, що займаються художньою гімнастикою; розроблена шкала оцінки силових якостей і гнучкості для дівчат 7 - 8 років; виявлений взаємозв'язок між показниками сили окремих м'язових груп, рухливістю у хребті та станом постави у юних гімнасток; проаналізовано рівень розвитку окремих показників сили і гнучкості, а також стан постави у гімнасток різної спортивної кваліфікації, що займаються художньою гімнастикою; розроблені та експериментально обгрунтовані методичні положення стосовно поєднаного розвитку силових якостей та гнучкості з метою попередження та корекції порушень постави.

гімнастика сколіотичний постава гнучкість

ВИСНОВКИ

1. Аналіз карт медичного обстеження представниць спортивних видів гімнастики свідчить, що 82 % спортсменок мають різноманітні порушення постави, серед них: 21 % - криловидні лопатки, 14,3 % - деформацію грудної клітки; 5,1 % - сколіотичну поставу; 1,2 % - остеохондроз; 8,4 % лордотичну поставу, 32 % - сколіози І та ІІ ступеня. Найбільша кількість порушень постави та захворювань хребта(50%) спостерігається у представниць художньої гімнастики, 20 % у акробаток і 30 % у гімнасток-спортивниць. При цьому у представниць художньої гімнастики та акробатики переважають лівосторонні сколіотичні порушення опорно-рухового апарату, а у тих хто займається спортивною гімнастикою - правосторонні.

2. Аналiз змагальних композицiй у квалiфiкованих гiмнасток показав, що 90% елементiв вищої групи складностi виконуються в одну сторону. Тривале тренування, пов'язане з асиметричним виконанням складних елементiв, в яких необхідно одночасно проявити високий рівень розвитку гнучкостi і сили призводить до збільшення рухової функцiональної асиметрiї, що є однією з причин прогресування сколіотичних порушень у поставі гiмнасток високого класу.

3. Дані лiтературних джерел, педагогiчнi спостереження, опитування тренерiв, та власнi дослiдження дозволили видiлити i інші причини виникнення і прогресування сколiотичних порушень постави у дiвчат, що займаються художньою гiмнастикою. До таких причин можна вiднести:

- загальнi (не пов'язанi з особливостями виду спорту);

- пов'язанi з технiкою виконання, методикою навчання i вдосконалення вправ з предметами i без предметiв;

- пов'язанi з розвитком рухових якостей;

- пов'язанi з правилами змагань.

4. Дослідження рівня розвитку окремих показників сили, гнучкості та стану постави у дівчат 7-8 років показало, що:

?розвиток силових якостей окремих м'язових груп знаходяться на рівні нижче середнього, показники рухливості в основних суглобах при згинанні і розгинанні - на середньому рівні.

?84 % дівчат 7-8 років, які не займаються спортом мають різноманітні порушення опорно - рухового апарату, з них 54 % складають сколіотичні відхилення у поставі та різні ступені прояву сколіозу;

?дівчата зі сколіотичними порушеннями постави мають низькi показники станової сили (1,31 - 0,05 у.о.) та високi показники рухливостi в хребтi при розгинанні (126,8 - 8,7 у.о.) у порівнянні з дітьми, які не мають подібних відхилень (а>0,01).

5. Порівняльний аналіз рiвня розвитку окремих показникiв сили та гнучкостi, а також стану постави у гiмнасток різного віку дозволяє вiдзначити, що:

?зi зростанням спортивної майстерностi вiрогiдно покращуються показники рухливості в основних суглобах (а>0,001). Винятком є показник рухливості в хребті, який при розгинаннi має тенденцiю до стабiлiзацiї (а<0,05);

?у юних гiмнасток не виявлено рухової функцiональної асиметрiї за показниками рухливості в різних суглобах; у квалiфiкованих спортсменок зареєстрована правостороння рухова функцiональна асиметрiя за всіма показниками рухливості в суглобах;

?з віком і ростом спортивної кваліфікації у гімнасток спостерігається вiрогiдне зростання показників сили окремих м'язових груп разом з тенденцією до збільшення рухової функціональної асиметрії;

?сколіотичні порушення постави у нижньогрудних і верхньопоперекових сегментах виявлені у 30 % юних і у 60 % кваліфікованих гімнасток. Спортсменки зі сколіотичними порушення постави мають низькі показники станової сили (1,63-0,09) та високi показники рухливості в хребтi при розгинанні (110-125) .

6. Результати кореляційного аналізу окремих показників силових якостей, рухливості у суглобах виявили, що не усі дані однаковою мірою впливають на стан постави. Так, ступінь прояву сколіозу залежить від рухливості у кульшових суглобах при розгинанні лівої ноги (r = 0,44; а>0,05)і м'язів розгиначів хребта (r = від 0,56 ; а>0,05) - (негативний взаємозв'язок), а також рухливості у хребті при розгинанні (r = 0,83; а>0,001) - (позитивний взаємозв'язок). Виявлено вплив КА за показниками сили і рухливості в плечових, кульшових і гомілковостопних суглобах на ступінь прояву сколіотичної постави і сколіозу.

7. Комплексна методика поєднаного розвитку силових якостей і гнучкості в художній гімнастиці повинна враховувати:

?при необхідності виконання переважно силових вправ з максимальною амплітудою ефективнішим є методичний прийом попереднього використання вправ на розтягування, а потім на силу. В рухових діях де перевага надається рухливості в суглобах методичний прийом “ сила - гнучкість” дає вірогідно кращі результати;

?динамічна силова робота уступаючого характеру з максимально можливою робочою амплітудою призводить до вірогідного покращання сили і рухливості в суглобах, більшою мірою, ніж робота з розвитку кожної якості окремо;

?розтягування м'язів після тренувань силового характеру дозволяє збільшити розтяжимість, як м'язів синергістів, так і антагоністів, що сприяє виконанню рухів з великою амплітудою;

?при розвитку силових якостей та гнучкості м'язів синергістів і антагоністів необхідно дотримуватись методичного прийому рівномірності і симетричності.

8. Доцільність використання розробленої методики підтверджена показниками експериментальної групи в який було одержано:

?зростання показників сили основних м'язових груп (від 4 % до 37 %);

?збільшення активної і пасивної рухливості в суглобах (від 10 % до 79 %);

?зниження коефіцієнтів асиметрії за показниками сили основних м'язових груп і рухливості в суглобах правої і лівої верхніх та нижніх кінцівок;

?зменшення кількості сколіотичних порушень постави на 20%.

У обстежених експериментальної групи вдалось запобігти сколіотичних порушень постави з боку опорно-рухового апарата.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1. Білошицька Н. Взаємозв'язок окремих показників фізичного розвитку та стану постави дітей молодшого шкільного віку // Матеріали III Всеукраїнської наукової конференції аспірантів "Молода спортивна наука України" - Львів, 1999. - С. 121 -124.

2. Білошицька Н. Особливості методики сумісного розвитку силових якостей та гнучкості у дітей 6-9 років, що займаються художньою гімнастикою // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: 36. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. -Харків: ХХПІ, 1999. - № 7. - С.3-5.

3. Білошицька Н. Методичні особливості розвитку силових якостей та гнучкості у дітей 6-9 років // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: 36. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 1999. - № 13. - С.3-5.

4. Білошицька Н. Аналіз стану постави і окремих показників фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку // Матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції "Роль фізичної культури в здоровому способі життя" - Львів, 1997.- С.7-8.

5. Білошицька Н. Характеристика окремих показників фізичного розвитку та стану постави у дівчат, що займаються художньою гімнастикою // Матеріали І Всеукраїнської наукової конференції аспірантів "Молода спортивна наука України" - Львів, 1997. - С. 124-126.

6. Білошицька В. Причини виникнення порушень постави у представниць художньої гімнастики // Наукові записки ТДПУ. Серія 3: Педагогіка і психологія. - 1998. № 4. -С.139-141.

7. Білошицька Н. Характеристика стану постави у представниць спортивних видів гімнастики // Матеріали II Всеукраїнської наукової конференції аспірантів "Молода спортивна наука України"(ІІ частина) -Львів,1998.-С.93-96.

8. Білошицька Н. Нетрадиційна методика розвитку гнучкості //Сучасні проблеми теорії та методики гімнастики (Збірник наукових статей) -Львів, 1999.-С. З-5.

9. Sosina V., Biloshitska N. Technique of the combined development of power qualities and flexibility of young gymnasts with the purpose of warning of the violations of bearing // The proceedings of " The modem Olympic sports" International scientific congress.- Warshava, Poland, 1999.-P. 124.

10.Білошицька Н. Профілактика та корекція порушень постави у учнів загальноосвітніх шкіл: - Львів: "Логос", 1999. - 32 с.

Размещено на Allbest.ru