Моделювання тактичних дій у процесі підготовки юнацьких команд з футболу

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ДУЛІБСЬКИЙ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 796.332 + 796.052.2 : 001.891.57

Моделювання тактичних дій у процесі підготовки юнацьких команд з футболу

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ - 2001



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Львівському державному інституті фізичної культури, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент, Фалес Йосип Георгійович, Львівський державний інститут фізичної культури, завідувач кафедри теорії і методики футболу.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, Похоленчук Юрій Тимофійович, Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, завідувач кафедри фізичного виховання і спорту;

кандидат педагогічних наук, доцент, ПОПОВ Анатолій Володимирович, технічний директор Федерації футболу України.

Провідна установа: Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 19 ” жовтня 2001 р. о 15 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий “ 18 ” вересня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор наук з фізичного виховання і спорту Т.Ю. Круцевич.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Прогрес сучасного спорту пов'язаний з удосконаленням методики підготовки спортсменів високої кваліфікації та забезпеченням рівня їх підготовленості у відповідності з вимогами змагальної діяльності (Келлер В.С., Платонов В.М., 1993).

Підвищення майстерності футболістів команд майстрів, у свою чергу, пов'язане із кваліфікованим навчанням грі дітей, які займаються футболом (Panfil R., 1991, Петухов А.В., 1997, Пшибильські В., 1998).

Особливе місце в процесі навчання юних футболістів повинно бути відведене процесу виховання індивідуальної та командної “тактичної грамотності” гравців (Полишкис М.С., 1976, Годик М.А., 1989, Лисенчук Г.А. із співавторами, 1991). При сучасному високому рівневі спортивних досягнень саме тактична підготовленість окремих футболістів і команд в цілому набуває першочергового значення (Torrelles A.S., Frattarde C., 1993, Зеленцов А.М., Лобановский В.В., 1998, Фалес Й.Г., 2001).

Проте, низка аспектів, які стосуються побудови моделей у футболі, свідчить, що проблема моделювання тактичних дій у процесі підготовки юних футболістів залишається недостатньо дослідженою і вимагає грунтовнішого наукового аналізу.

Вищезазначене доводить актуальність даного дослідження, в якому зроблена спроба вдосконалення методики використання інформації про змагальну діяльність юних футболістів з метою моделювання тренувальних і змагальних навантажень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи Міністерства України у справах молоді і спорту на 1996 - 1998 рр. за темою 1.5.1. “Cтруктура змагальної діяльності у спортивних іграх та методика підвищення її ефективності” (№ державної реєстрації 0196U010526), а також згідно Зведеного плану науково-дослідної роботи Державного комітету України з фізичної культури та спорту на 1998 - 2000 рр. за темою 2.2.16. “Моделювання тактичної підготовленості футболістів різної кваліфікації”. Роль автора полягає у розробці та експериментальному обґрунтуванні методики застосування комплексних засобів тактичної підготовки юних футболістів.

Метою дослідження було вдосконалення тактичної підготовки на основі використання моделей тактичних дій у процесі змагальної діяльності юних футболістів.

Здійснення мети роботи передбачало вирішення таких основних задач:

1. Виявити індивідуальну, групову та командну структури змагальної діяльності юних футболістів.

2. Вдосконалити критерії оцінки техніко-тактичної підготовленості юних футболістів.

3. Визначити кількісні показники та варіативність індивідуальних і командних модельних характеристик змагальної діяльності юних футболістів.

4. Розробити і експериментально обґрунтувати методику вдосконалення тактичної підготовки юних футболістів на основі використання моделей тактичних дій.

Об'єкт дослідження - тактична підготовка юних футболістів.

Предметом вивчення в роботі виступали моделі побудови та ведення гри юнацькими командами з футболу.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

- вперше в практиці підготовки юних футболістів цілеспрямовано використано методи моделювання змагальної діяльності в системі навчально-тренувального процесу юнацьких команд з футболу;

- доповнено дані про характерні особливості змагальної діяльності та вдосконалено модельні характеристики техніко-тактичної підготовленості юних футболістів;

- вдосконалено методику визначення кількісної та якісної оцінки техніко-тактичної підготовленості юних футболістів;

- експериментально обґрунтовано методику застосування комплексних засобів тактичної підготовки юних футболістів з метою вдосконалення індивідуальних, групових і командних тактичних дій.

Практичне значення отриманих результатів обумовлене можливістю застосування методики вдосконалення тактичних дій на основі використання методів моделювання змагальної діяльності юних футболістів.

У процесі педагогічного експерименту розроблено та апробовано чотири комплекси вправ, спрямованих на вдосконалення техніко-тактичної підготовленості юних футболістів. На основі експериментальних даних опубліковано методичні посібники “Ігри та ігрові вправи техніко-тактичного характеру у підготовці футболістів” (1998 р.), “Моделювання тактичних дій у процесі підготовки юнацьких команд з футболу” (2001 р.) і “Техніко-тактична підготовка юних футболістів” (2001 р.).

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в практику підготовки юнацьких команд Львівського вищого училища фізичної культури, СДЮШОР “Карпати” (Львів), СДЮШОР-4 (Львів), ДЮСШ “Сокіл” (Перемишляни) та команд майстрів України “Динамо” (Київ), “Карпати” (Львів), “Нива” (Тернопіль), а також у лекційний матеріал з дисципліни “Теорія і методика обраного виду спорту” для студентів III - IV курсів Львівського державного інституту фізичної культури та навчальний процес аспірантів ЛДІФК у лекційному матеріалі з теми “Використання методів моделювання в наукових дослідженнях” (акти впровадження додаються до дисертації, всього десять актів впровадження).

Особистий внесок здобувача полягає у постановці мети, задач, організації та проведенні досліджень, аналізі та узагальненні літературних джерел за даною темою, у проведенні педагогічного експерименту і статистичній обробці отриманих результатів, науковому обґрунтуванні критеріїв техніко-тактичної підготовленості та визначенні модельних характеристик юних футболістів, впровадженні результатів дослідження в практику підготовки юнацьких і дорослих команд з футболу. У спільних публікаціях автору належать результати експериментальних досліджень, їх обгрунтування та аналіз.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на Всеукраїнських наукових конференціях аспірантів галузі фізичної культури і спорту “Молода спортивна наука України” (Львів, 1997 - 2000 рр.), Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Актуальні питання підготовки футболістів” (Київ, 2000, 2001 рр.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Застосування обчислювальної техніки, математичного моделювання та математичних методів у наукових дослідженнях” (Львів, 1997 р.), наукових конференціях викладачів кафедри теорії і методики футболу Львівського державного інституту фізичної культури 1996 - 2001 рр., а також на?обл?сни? і ?сеу?раї?ськ?х с?мінарах фахівців з футболу (1997 - 2001 рр.).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 20 наукових праць, з яких 6 статей представлено у спеціалізованих фахових виданнях, затверджених ВАК України, видано три методичні посібники (два - у співавторстві).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 151 сторінці, складається із переліку умовних позначень, вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій і 13 додатків. Матеріали дослідження ілюстровані 33 таблицями і 75 рисунками. Список використаних джерел складається з 270 найменувань, 100 з яких - іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету та задачі дослідження, його об'єкт і предмет, описано рівень наукової новизни та практичне значення роботи, розкрито особистий внесок автора, а також наведені дані про апробацію роботи та впровадження результатів дослідження в практику.

Перший розділ “Застосування методів моделювання у процесі підготовки команд з футболу” присвячений аналізу вітчизняної та іноземної науково-методичної літератури, яка стосується проблематики використання методів моделювання змагальної діяльності та різноманітних моделей підготовки в навчально-тренувальному процесі футбольних команд.

Практика підготовки провідних команд з футболу засвідчує ефективність застосування методів моделювання в цьому виді спорту. Завдяки змодельованим на навчально-тренувальних заняттях ситуаціям, наближеним до реальних умов змагальної діяльності, апробуються моделі гри з конкретним суперником (Stuіa A., 1999). У сучасному футболі нагромаджено певний досвід моделювання тактичної підготовки, розроблено значну кількість моделей тренувальних програм (Benk G., 1991, Зеленцов А.М., Лобановский В.В., 1998). Проте стратегія підготовки футболістів, і особливо юних футболістів, практично не відпрацьовується.

У другому розділі “Методи та організація досліджень” описуються методи, етапи та організація роботи відповідно до мети і задач дослідження. З метою вивчення різноманітних підходів до вирішення проблеми тактичної підготовки юнацьких футбольних команд проводилося опитування тренерів і спеціалістів футболу України, Російської Федерації та Республіки Польщі. За допомогою результатів анкетування фахівців футболу визначалися особливості використання методів моделювання в процесі підготовки юнацьких команд з футболу та коефіцієнти значущості техніко-тактичних дій юних футболістів. Проаналізовано відеоматеріали і створено базу даних 55 футбольних матчів, з них 26 - за участю висококваліфікованих українських і зарубіжних команд з футболу, 29 - за участю юнацьких команд з футболу. Вивчалися і аналізувалися матеріали всесвітньої комп'ютерної мережі “Інтернет”.

При дослідженні змагальної діяльності футбольне поле умовно ділилося на три зони: перша зона - зона захисту (25 - 30 метрів від “своїх” воріт); друга зона - зона підготовки власних атак і перешкод наступальним діям суперника; третя зона - зона безпосереднього ведення наступальних дій (25 - 30 метрів від воріт суперника). Підрахунок техніко-тактичних дій (ТТД) кожного гравця проводився за допомогою спеціально розробленої комп'ютерної програми.

Рівень фізичної підготовленості юних спортсменів перевірявся за дев'ятьма контрольними нормативами: біг на 15 метрів з місця та з ходу, біг на 30 і 60 метрів з місця - приймалися для оцінки швидкісних можливостей; стрибок з місця вперед і стрибок уверх з місця - для визначення швидкісно-силових можливостей; біг на 400 метрів - для оцінки анаеробно-гліколітичної витривалості. Для оцінки аеробно-анаеробної продуктивності використовувалися біг 10 разів на 30 метрів і біг на 3000 метрів. Отримані результати аналізувалися у відповідності з математичною теорією тестів.

Для визначення рівня техніко-тактичної підготовленості використовувалися спеціально підібрані та розроблені тести, до яких належали: ведення м'яча на 30 метрів (фіксувався час) (3 спроби); точність передач м'яча на середню відстань (5 спроб); точність передач м'яча на велику відстань (5 спроб); точність передач м'яча на середню відстань після обведення 3-х стійок (3 спроби); точність передач м'яча на велику відстань після обведення 3-х стійок (3 спроби) та комплексний тест “трикутник” (2 серії з трьох спроб).

Дослідження проводилися протягом 1996 - 1999 років. У процесі роботи обстежено 185 юних футболістів 1980 - 1984 років народження, в тому числі 16 - кандидатів в майстри спорту України, 88 - юних спортсменів 1-го розряду, 81 - 2-го розряду. Серед обстежених налічувалося 28 членів збірних юнацьких команд Львівської області та України з футболу, 20 - кандидатів в члени збірних юнацьких команд області та країни.

Педагогічний експеримент здійснювався у два етапи (1-й етап - січень-грудень 1997 р., 2-й етап - січень-грудень 1998 р.). Основний етап педагогічного експерименту (січень - грудень 1998 р.) проводився протягом двох підготовчих, двох змагальних та одного перехідного періоду з юними футболістами Львівського вищого училища фізичної культури (експериментальна група (n = 16)) та СДЮШОР “Карпати” (Львів) і СДЮШОР-4 м. Львова (контрольні групи (n = 32)). В експерименті взяли участь 48 юних футболістів: 16 кандидатів в майстри спорту України та 32 юних спортсмени 1-го розряду.

Математично-статистичний аналіз проводився за допомогою готових програмних продуктів EVRIKA, GID, MATCHARD, STATISTICA і створених нами на основі прикладного пакету WORKS для WINDOWS, що дозволило здійснити якісний аналіз отриманих показників.

У третьому розділі “Визначення та аналіз техніко-тактичної підготовленості юних футболістів” подані результати вивчення індивідуальної та командної структури техніко-тактичних дій юних футболістів, а також удосконалення критеріїв інтегральної оцінки техніко-тактичної підготовленості і визначення модельних характеристик юних футболістів.

Аналіз індивідуальної структури техніко-тактичної діяльності виявив, що юні футболісти застосовують складні технічні прийоми (передачі вперед, довгі передачі, удари в площину воріт) не так часто, як футболісти команд майстрів України. До того ж, коефіцієнт надійності виконання таких техніко-тактичних дій (ТТД) юними спортсменами (відповідно - 0,55; 0,44; 0,46) нижчий від показників висококваліфікованих футболістів (відповідно - 0,60; 0,51; 0,55 (максимальний показник було прийнято за 1)). Крім того, юні футболісти помиляються значно частіше (коефіцієнт ефективності таких дій у команд майстрів України - відповідно - 0,61; 0,64; 0,40; у юних спортсменів - відповідно - 0,52; 0,57; 0,34).

Аналогічна картина спостерігається і при організації групових та командних тактичних дій. При практично рівній кількості організованих комбінацій, проведених атак і виконаних завершальних ударів юні футболісти помиляються при цьому значно частіше (коефіцієнт ефективності таких дій у команд майстрів - відповідно - 0,62; 0,64; 0,45; у юних спортсменів - відповідно - 0,53; 0,57; 0,34).

Педагогічні спостереження за змагальною діяльністю юних футболістів доводять, що ефективність комбінаційних тактичних дій найбільш відчутна тоді, коли взаємодіють двоє або троє гравців. Простота і несподіваність розіграшів м'яча є основними умовами, які визначають ефективність гри груп з двох чи трьох гравців або “зв'язок”-пар чи “зв'язок”-трійок юних футболістів.

За допомогою використання математичної теорії графів і елементів комбінаторики було встановлено, що загальна кількість “зв'язок”-пар (двійок), які теоретично одночасно можуть існувати на футбольному полі, становить 55, “зв'язок”-трійок - 165. Для отримання цих результатів застосовувалися граф-модель поліцентричної схеми тактичних взаємозв'язків футболістів і формула комбінаторики - сполуки.

У сучасному юнацькому футболі гра “зв'язками” гравців викликана практичною необхідністю. Наявність “зв'язок”, присутність у “зв'язках” гравців конструктивного плану, а у взаємодіях партнерів у рамках однієї “зв'язки” - завчасно розучених ходів, є основою логічних комбінаційних дій юних футболістів.

Як свідчать наукові дослідження (Качалин Г.Д., 1986, Nosal J., 1997), схеми і механізми організації гри, які забезпечують складну структуру юнацького футболу, не повинні складатися з громіздких комбінацій. У представленій граф-моделі кожен гравець команди (2 - 11), в тому числі, і воротар (1), схематично пов'язаний з десятьма партнерами. Моделювання у навчально-тренувальному процесі взаємодій різноманітних “зв'язок”, зображених на рис. 1, створюватиме передумови для ефективної тактичної діяльності юних футболістів.

Усвідомлюючи переваги комбінаційної гри, теоретики та практики футболу (Люкшинов М.М., 1989, Їmuda W., 1993) вважають, що взаємодії чотирьох - п'яти “зв'язок” футболістів забезпечують команді значні переваги над суперником. Наявність восьми - десяти “зв'язок” - характеристика суперкомандної гри, проти якої практично немає можливості захистити ворота. Дана модель доводить, що можливості використання тактичних дій у футболі практично невичерпні.

Окрім того, вихідними в тактичних діях юних футболістів повинен бути загальний тактичний задум, принципи ведення гри, які відпрацьовуються до матчу як основна лінія організації дій, взаємозв'язків окремих гравців і ланок та подолання протидій суперників на шляху до мети (Симаков В.И., 1987).

На основі цього, згідно способу і напрямку переміщення м'яча, нами розроблено і проаналізовано основні типи тактичних взаємозв'язків.

Проведені дослідження допомогли встановити, що перший вид тактичних взаємозв'язків у процесі змагальної діяльності юних футболістів зустрічається у 18,1 % комбінацій, другий - у 16,3 %, третій - у 14,9 %, четвертий - у 17,8 %, п'ятий - у 14,2 %, шостий - у 18,7 %. Такий рівномірний розподіл, на нашу думку, пов'язаний із значною різноманітністю тактичних дій юнацьких команд з футболу, а також високим рівнем сучасної спеціалізації та універсалізації юних футболістів.

Встановлено, що рівень індивідуальної техніко-тактичної підготовленості залежить від синтезу спеціалізації та універсалізації футболіста (Зеленцов А.М. із співавторами, 1989). В свою чергу, універсалізація базується на високому рівні спеціалізації (Oliva A., 1994, Фалес Й.Г., 2000), тому основним, в даному випадку, є надійне виконання функцій і обов'язків свого амплуа. Необхідно також враховувати не тільки якість виконання окремих прийомів, але і їх ефективність, значущість та місце виконання.

У процесі дослідження індивідуальні техніко-тактичні дії (ТТД) умовно були розділені на дві групи:

активні (контактні) ТТД, спрямовані на подолання опору суперника;

підготовчі (неконтактні) ТТД, які виконувалися без протидії суперника.

Ефективність ТТД оцінювалася за методикою Лисенчука Г.А., Лооса В.Г., Догадайла В.Г. На думку багатьох спеціалістів (Соломонко В.В., 1982, Зеленцов А.Н., 1989, Panfil R., 1991), в оцінці змагальної діяльності футболістів не менш важливими є надійність техніко-тактичних дій та змагальна активність гравців.

Надійність ТТД і змагальна активність визначалися за формулами Голденка Г.А. Для визначення значущості певного ТТД в загальному арсеналі тактичних дій було використано методику Годика М.А. Завдяки цим методикам при виникненні необхідності можна розрахувати значущість техніко-тактичного прийому і вклад кожного гравця в результат гри.

Проте, часто гравці демонструють найвищі (модельні) показники за рахунок виконання прийомів (передачі впоперек-назад) в ігрових ситуаціях, що не сприяють загостренню гри і не мають великого значення для досягнення переможного результату. Інші футболісти, які виконують техніко-тактичні дії, що загострюють ігрову ситуацію, не досягають високих результатів у надійності виконання техніко-тактичних прийомів у зв'язку з частими втратами м'яча (Stula A., 1999).

Тому для визначення рівня виконання модельних характеристик змагальної діяльності необхідно використовувати оцінку спеціалізації та інтегральну оцінку техніко-тактичної підготовленості футболістів, при формуванні яких треба опиратися на поняття ефективності, надійності та змагальної активності, а також враховувати коефіцієнти значущості техніко-тактичних дій юних футболістів різних амплуа.

На основі використання такого підходу, а також математичної обробки результатів анкетування спеціалістів футболу, визначено коефіцієнти значущості техніко-тактичних дій гравців різних амплуа, в тому числі і воротаря, виконаних в трьох умовних зонах футбольного поля.

Отримані коефіцієнти продемонстрували високий кореляційний зв'язок (Р < 0,05) з результатами анкетування фахівців футболу і сприяли розробці кількісних оцінок рівня спеціалізації та універсалізації юних футболістів.

Протягом трирічного періоду юні футболісти експериментальної (n = 16) та контрольних груп (n = 32) обстежувалися три рази. За рівнем фізичної, техніко-тактичної підготовленості та за показниками психофізіологічних функцій всі групи на початковому етапі експерименту були практично одинаковими.

Рівень фізичного розвитку юних футболістів розраховувався за загальноприйнятими методиками. Досліджувалися показники PWC170, МПК і ПАНО ЧСС. Реєструвалися показники спірометрії, ЧСС і ЕКГ. На основі отриманих даних вираховувалася оцінка працездатності, визначався рівень ПАНО і шляхом розрахунку - МПК.

Аналіз отриманих результатів доводить, що в період дослідження показники фізичного розвитку, фізичної і техніко-тактичної підготовленості змінювалися гетерохронно із значною достовірністю приросту (Р < 0,05). Виявлено, що показники рухової активності юних футболістів у грі мають міцний кореляційний зв'язок саме з показниками МПК, PWC170, ЧСС при ПАНО (Р < 0,01).

Для встановлення параметрів модельних характеристик психічної підготовленості використовувалися анкетне визначення психічної стійкості (за Мільманом В.З.), шістнадцятифакторне дослідження особистості (за Кеттелем Р.), дослідження міжособистісного сприйняття у групі (за Петровським О.П.).

Інтегральним критерієм підготовленості футболістів є показники ігрової (змагальної) діяльності, які визначалися за кількістю виконаних техніко-тактичних дій (ТТД), їх точністю та надійністю (% браку). Крім того, визначалася відстань швидкісних переміщень гравців під час ігор. Ці показники реєструвалися у 99 матчах за участю юних футболістів.

Результати контрольних педагогічних тестувань спортивної діяльності, психофізичних тестів та медико-біологічних спостережень були оброблені за допомогою кореляційного аналізу і продемонстрували високу надійність та інформативність.

Використання методики Зеленцова А.М. - Лобановського В.В. (1989) щодо реєстрації техніко-тактичних дій із внесеними корективами щодо особливостей змагальної діяльності юних футболістів створило можливість визначити командні модельні показники техніко-тактичних дій.

Індивідуальні модельні характеристики розроблялися з урахуванням амплуа юних футболістів та структури їх тренованості. Кількісні їх значення подано у змісті дисертації.

У четвертому розділі “Експериментальне обґрунтування методики вдосконалення тактичної підготовки на основі використання методів моделювання змагальної діяльності юних футболістів” подано результати проведеного педагогічного експерименту на основі розробленої методики.

Результати проведених досліджень дозволили припустити, що найефективнішими засобами підвищення техніко-тактичної підготовленості юних футболістів можуть бути тренувальні моделі впливів, при яких враховуються особливості змагальної діяльності.

Під час даного етапу дослідження збільшувався загальний обсяг занять техніко-тактичної спрямованості, застосовувалися спеціальні вправи, при моделюванні яких враховувалися специфічні функції і рівень спеціальної підготовленості юних футболістів.

При підборі ігрових вправ, спрямованих на вдосконалення індивідуальних та колективних наступальних тактичних дій, ми виходили із вимог відповідності до структури змагальної діяльності. У вправах, що моделювали наступальні групові взаємодії, було встановлено суворий контроль за кількістю ходів, напрямком запропонованих комбінацій, вибором найбільш ефективних зон для останньої передачі м'яча, а також за оптимальною дистанцією результативних завершальних ударів. Значне місце посідали складні координаційно-спеціалізовані вправи, сутність яких полягала у моделюванні тактичних взаємодій у завершальній фазі атаки.

Результати проведеного підсумкового тестування дозволили встановити, що юні футболісти експериментальної групи статистично достовірно (P < 0,01) переважали юних спортсменів із контрольних груп у чотирьох контрольних спробах з фізичної підготовленості та в п'яти - із техніко-тактичної.

В кінці педагогічного експерименту всі юні футболісти експериментальної групи (n = 16) досягли рівня модельних характеристик за основними показниками техніко-тактичної діяльності, при цьому достовірно підвищилася інтегральна оцінка спеціалізації та універсалізації у грі (Р < 0,05). Покращилися показники техніко-тактичної діяльності: відбулося збільшення основних техніко-тактичних дій (ТТД) та загальної кількості ТТД від 615 до 675 за гру (Р < 0,01).

У п'ятому розділі “Аналіз і обговорення результатів дослідження” проаналізовано матеріали власних досліджень, подано порівняння результатів роботи з дослідженнями інших авторів, що присвячені моделюванню тактичних дій у футболі, визначено напрямки подальших досліджень. Обговорення результатів дослідження продемонструвало, що ступінь обгрунтованості отриманих даних, їх достовірність забезпечено підбором адекватних щодо вирішуваних задач і методів та достатньою кількістю фактичних матеріалів.

Виявлено, що вправи, які використовуються у техніко-тактичних заняттях юних футболістів, за своєю структурою ідентичні до вправ, які застосовуються під час тренувань команд майстрів (Годик М.А., Беляков А.К., 1985). Різниця полягає тільки в умовах виконання. Вправи, які пропонуються юним футболістам, менш варіативні і значно коротші, виконуються в умовах, далеких від ігрових, гравцям не часто пропонується виконання конкретних завдань.

В техніко-тактичних заняттях юних футболістів рідкісними є вправи, які спрямовані на вдосконалення “скритих” середніх та довгих передач м'яча різними способами. В індивідуальних та колективних вправах з виконанням завершального удару відсутні завдання на точність (Panfil R., Їmuda W., 1996). Переважають вправи стереотипного характеру, без певного тактичного змісту, що не сприяє підвищенню техніко-тактичної підготовленості юних футболістів.

Тому у процесі дослідження застосовувалися серії ігрових вправ різноманітної складності, які вимагали участі різної кількості юних футболістів, для вирішення певних тактичних завдань у грі. У зв'язку з цим, тривалість ігрових серій була різною, так як і кількість повторень (наприклад, індивідуальні вправи, спрямовані на розвиток спеціальних швидкісних якостей та вдосконалення техніки ведення м'яча і наступним ударом у площину воріт). Крім того, було проаналізовано фактори, які посилюють або зменшують ефект впливу різноспрямованих тренувальних засобів на організм юних футболістів.

Застосування запропонованої нами методики, яка враховує наведені вище розбіжності та сприяє оптимізації процесу підготовки юних футболістів, дозволило отримати кращі кількісно-якісні показники техніко-тактичної підготовленості юних спортсменів експериментальної групи.



ВИСНОВКИ

футбол технічний тактичний підготовка

1. Аналіз науково-методичної літератури з футболу доводить, що питання методики тактичної підготовки юних футболістів висвітлюється досить односторонньо, і, як правило, автори наукових робіт обмежуються узагальненням досвіду підготовки дорослих спортсменів. Проведений аналіз сучасних публікацій засвідчив, що дослідження даної проблеми може доповнити уявлення про закономірності процесу тактичної підготовки юних футболістів.

2. Встановлено, що у процесі гри юнацькі команди з футболу проводять, в середньому, до 140 різноманітних комбінацій, з яких 55,4 % мають наступальний характер. Наступальні дії з використанням флангів складають 59,4 %, через центр проводиться 40,6 % атак. 59,9 % забитих м'ячів припадає на дії, які розпочинаються на флангах і завершуються в центральній зоні на відстані 10 - 18 метрів від воріт.

3. Характерною рисою організації гри юнацьких команд з футболу є проведення дво-три-чотириходових комбінацій (52,3 %). Після таких тактичних дій забивається більше половини всіх м'ячів (51,4 %). При збільшенні кількості ходів у комбінаціях відповідно знижуються показники виконання завершальних ударів і забитих м'ячів (r = 0,684; Р < 0,01).

4. Встановлено, що найбільш ефективними засобами ведення наступальних тактичних дій є комбінації, які базуються на застосуванні діагональних передач, флангові атаки з низовими, переважно прострільними передачами вздовж лінії воріт у завершальній фазі, різноманітні удари у площину воріт з несподіваною траєкторією польоту м'яча з відстані 25 - 30 метрів як в ігрових ситуаціях, так і при виконанні стандартних положень (r = 0,532; Р < 0,05).

5. Встановлено, що якість навчально-тренувального процесу обумовлена максимальним наближенням тренувальних завдань до структури змагальної діяльності юних футболістів (до 80 % тренувальних завдань повинні моделювати основні типи ігрових епізодів, при цьому перевагу необхідно надавати моделюванню простих ігрових моментів).

6. На основі математичної обробки результатів анкетування спеціалістів футболу та використання низки формул визначено коефіцієнти значущості техніко-тактичних дій гравців різних амплуа, в тому числі, і воротаря. Найбільш значущими для крайніх захисників є відбір м'яча (31,1), перехоплення м'яча (15,6), гра головою (8,9); для заднього центрального захисника - перехоплення (22,8), відбір (16,5), довгі передачі (12,1); для переднього центрального захисника - відбір (22,5), перехоплення (22,1), гра головою (12,5); для опорного півзахисника - довгі передачі (19,2), короткі та середні передачі вперед (17,0), відбір (14,9); для крайніх півзахисників - короткі та середні передачі вперед (19,9), довгі передачі (16,3), дриблінг (11,8); для центрального півзахисника - короткі та середні передачі вперед (19,8), дриблінг (17,4), удари у площину воріт (15,4); для нападників - удари у площину воріт (26,2), дриблінг (22,5), гра головою (10,2). Для воротаря, який приймає участь у техніко-тактичних діях, що характерні для змагальної діяльності польових гравців, найбільш значущими є довгі передачі (5,5) і короткі та середні передачі вперед (4,8). Дані коефіцієнти доцільно використовувати при оцінці техніко-тактичної діяльності юних футболістів.

7. Розроблено моделі навчально-тренувальних вправ, занять і тренувальних мікроциклів різної тривалості та спрямованості, вдосконалено індивідуальні та командні модельні характеристики з урахуванням амплуа і структури підготовленості юних футболістів, а також визначено параметри модельних характеристик загальної фізичної, функціональної та психічної підготовленості юних спортсменів.

8. В кінці педагогічного експерименту юні спортсмени експериментальної групи (n = 16) досягли рівня модельних характеристик за основними показниками техніко-тактичної діяльності та фізичної підготовленості, а також достовірно підвищилася інтегральна оцінка спеціалізації та універсалізації юних футболістів у грі, про що свідчить посилення статистичних зв'язків (r = 0,632; Р < 0,05).

9. Результати проведеного педагогічного експерименту вірогідно підтвердили, що використання методів моделювання з урахуванням особливостей змагальної діяльності в практиці підготовки юнацьких футбольних команд позитивно впливає на підвищення техніко-тактичної підготовленості та ефективності індивідуальних (r = 0,532; Р < 0,05), групових (r = 0,532; Р < 0,05) і командних (r = 0,623; Р < 0,01) тактичних дій.



СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дулібський А.В. Моделювання тактичних дій у процесі підготовки юнацьких команд з футболу // Методичний посібник. - К.: Науково-методичний комітет Федерації футболу України, 2001. - 130 с.

2. Дулібський А.В., Фалес Й.Г. Техніко-тактична підготовка юних футболістів // Методичний посібник. - К.: Науково-методичний комітет Федерації футболу України, 2001.- 61 с.

3. Фалес Й.Г., Огерчук О.Ф., Колобич О.В., Дулібський А.В. Ігри та ігрові вправи техніко-тактичного характеру в підготовці футболістів // Методичний посібник. - Львів: ВКП ф. ВМС, 1998. - 112 с.

4. Дулібський А.В. Визначення модельних характеристик техніко-тактичної діяльності юних футболістів // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей аспірантів галузі фізичної культури і спорту. - Львів: ЛДІФК, 2000. - Випуск 4. - С. 216 - 219.

5. Дулібський А.В. Застосування методів моделювання у процесі підготовки юнацьких команд з футболу // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научн. труд. под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 1999. - № 10. - С. 31 - 35.

6. Дулібський А.В. Розробка та експериментальне обґрунтування моделей міжігрових циклів з урахуванням особливостей змагальної діяльності юних футболістів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 1999. - № 16. - С. 3 - 8.

7. Дулібський А.В. Моделювання як ефективний метод підготовки юнацьких команд з футболу // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей аспірантів галузі фізичної культури і спорту. - Львів: ЛДІФК, 1999. - Вип. 3. - С. 298 - 304.

8. Дулібський А.В. Моделювання тактичних взаємодій у структурі змагальної діяльності юних футболістів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 1998. - № 5. - С. 3 - 4.

9. Дулібський А.В. Модельні характеристики юних футболістів 14 - 16 років учнів училища фізичної культури // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: Зб. наук. праць ВДУ ім. Л. Українки. - Луцьк: Медіа, 1999. - С. 963 - 965.

10. Дулібський А.В., Гусін А.Л. До питання про взаємозв'язок варіативності вибору моделей гри та оцінки техніко-тактичної майстерності футболістів високої кваліфікації // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: Зб. наук. праць ВДУ ім. Л. Українки. - Луцьк: Медіа, 1999. - С. 965 - 969.

11. Дулибский А.В. Теоретические аспекты тактических взаимодействий футболистов // Тез. докл. научн.-практ. конфер. “Проблемы физического воспитания и спорта в современных условиях”. - Калининград: КГУ, 1997. - С. 48.

12. Дулибский А.В. Моделирование атакующих тактических действий юных футболистов // Тез. докл. Межд. научн. конгресса “Человек в мире спорта: новые идеи, технологии, перспективы”.- Москва: РГАФК, 1998. - Т. 1. - С. 287 - 289.

13. Dulibski A. Modelowanie wspуіdziaіaс piіkarzy w dziedzinie taktyki // Miкdzynarodowy Kongres Naukowy „Sydney - 2000”. - Prace naukowe. - Warszawa-Spala: AWF, 1998. - S. 251 - 252.

14. Дулібський А.В. Застосування різноманітних структурних моделей у процесі підготовки юнацьких команд з футболу // Матеріали 2-ої Всеукр. наук. конф. аспірантів “Молода спортивна наука України”. - Львів: ЛДІФК, 1998. - Випуск 2. - С. 40 - 48.

15. Дулібський А.В. Моделювання наступальних колективних тактичних дій у структурі змагальної діяльності юних футболістів // Зб. наук. праць Тернопільського ун-ту. - Серія 3: Педагогіка і психологія. - № 4. - Тернопіль, 1998. - С. 135 - 139.

16. Дулібський А.В. Ефективність методів моделювання у процесі підготовки юнацьких команд з футболу // Практикум з футболу. Матеріали 1-ої Всеукр. наук.-практ. конфер. “Актуальні питання підготовки футболістів”. - К.: Науково-методичний відділ Федерації футболу України, 2000. - С. 83 - 88.

17. Фалес Й.Г., Дулібський А.В. Структурний аналіз процесу підготовки юних футболістів у підготовчому та змагальному періодах // Практикум з футболу. Матеріали 1-ої Всеукр. наук.-прак. конфер. “Актуальні питання підготовки футболістів”. - К.: Науково-методичний відділ Федерації футболу України, 2000. - С. 94 - 99.

18. Дулібський А.В. Теоретико-ігрова модель тактичних взаємодій футболістів. // Матеріали 1-ої Всеукр. наук. конф. аспірантів “Молода спортивна наука України”. - Львів: ЛДІФК, 1997. - Випуск 1. - С. 128 - 129.

19. Дулібський А.В., Фалес Й.Г. Проблеми математичного моделювання в футболі // Тези доп. Всеукр. наук.-прак. конф. “Застосування обчислювальної техніки, математичного моделювання та математичних методів у наукових дослідженнях”. - Львів: ЛДУ ім. І. Франка, 1997. - С. 33 - 34.

20. Фалес Й.Г., Дулібський А.В., Огірко І.В. Математична модель тактичних взаємодій футболістів у зв'язках // Тези доп. ІІ Всеукр. наук.-прак. конфер. “Сучасні проблеми розвитку теорії та методики спортивних і рухливих ігор”. - Львів: ЛДІФК, 1997. - С. 27 - 28.



АНОТАЦІЯ

Дулібський А.В. Моделювання тактичних дій у процесі підготовки юнацьких команд з футболу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт. - Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2001.

В дисертаційному дослідженні захищаються теоретичні та практичні аспекти тактичної підготовки на основі використання методів моделювання змагальної діяльності юних футболістів. В дисертації розроблено новий напрямок у системі навчально-тренувального процесу юних футболістів, який ґрунтується на використанні методів моделювання змагальної діяльності юнацьких команд з футболу. Обґрунтовано основні вимоги щодо підбору тренувальних засобів, спрямованих на вдосконалення тактики гри. Встановлено, що застосування різноманітних засобів тактичної підготовки в умовах, які моделюють ігрову діяльність юних футболістів, ефективно впливає на якісні показники виконання техніко-тактичних прийомів і проведення індивідуальних, групових і командних тактичних дій. Основні результати дисертаційної роботи впроваджено у процес підготовки українських юнацьких і дорослих висококваліфікованих команд з футболу.

Ключові слова: юні футболісти, тактичні дії, моделювання, навчально-тренувальний процес, змагальна діяльність.



АННОТАЦИЯ

Дулибский А.В. Моделирование тактических действий в процессе подготовки юношеских команд по футболу. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт. - Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2001.

В диссертационном исследовании защищаются теоретические и практические аспекты тактической подготовки на основании использования методов моделирования соревновательной деятельности юных футболистов.

При организации эксперимента было сделано предположение о том, что разработку и практическое использование новых эффективных способов тактической подготовки юных футболистов необходимо проводить в условиях, которые моделируют игровые ситуации и учитывают особенности, которые были выявлены в процессе наблюдения за соревновательной деятельностью юных спортсменов.

Эффективность влияния разработанных и предложенных средств технико-тактической подготовки юных футболистов определялась в процессе эксперимента по таким показателям:

1. Результаты выступлений юных спортсменов в официальных соревнованиях.

2. Качество выполнения в официальных играх различных технико-тактических действий (коротких, средних и длинных передач, ведения мяча и обыгрывания соперника, завершающих ударов в створ ворот).

3. Структура игровых комбинаций, после которых было зафиксировано взятие ворот соперников (учитывались направление и количество ходов в организованных юными футболистами атакующих действиях, оптимальная дистанция выполнения результативных ударов в створ ворот и зоны футбольного поля, с которых выполнялись последние (голевые) передачи мяча).

4. Соотношение технико-тактических действий с мячом в зависимости от избранной модели игры (фиксировались количество и % брака технико-тактических приёмов в условиях отсутствия игрового пространства (прессинг на “чужой” половине поля) и наличия игрового пространства (встречный отбор, прессинг на “своей” половине поля)).

5. Частота участия каждого из футболистов в коалициях (группах) игроков разных амплуа, которые организовывали комбинационные действия.

6. Распределение частоты использования различных технико-тактических приёмов футболистами в процессе игры.

7. Результаты тестирования игроков в лабораторных исследованиях и при сдаче контрольных нормативов по физической и технико-тактической подготовленности.

В результате исследования установлено, что надёжность выполнения специфических технико-тактических действий (ТТД) защитниками в значительной мере зависит от уровня стартовой скорости (- 0,532 r - 0,783), дистанционной скорости (- 0,635 r - 0,991), общей выносливости (- 0,424 r - 0,766) и скоростной выносливости (- 0,459 r - 0,917).

Надёжность выполнения специфических технико-тактических действий (ТТД) полузащитниками зависит от уровня скоростной выносливости (- 0,522 r - 0,828) и стартовой скорости (- 0,378 r - 0,901).

Надёжность выполнения специфических технико-тактических действий (ТТД) нападающими зависит от уровня стартовой и дистанционной скорости (-0,527 r -0,918) и скоростной выносливости (- 0,603 r - 0,657).

Обоснованы основные требования по подбору тренировочных средств, направленных на совершенствование тактики игры. Разработаны индивидуальные и командные модельные характеристики с учётом амплуа и структуры тренированности юных футболистов, а также параметры модельных характеристик общей физической, функциональной и психической подготовленности юных спортсменов.

Предложенная методика содействует повышению технико-тактической подготовленности и улучшению основных показателей функциональной подготовленности юных футболистов, а также прямо влияет на спортивный результат. Полученные результаты свидетельствуют о том, что применение методов моделирования в процессе подготовки юношеских команд по футболу содействует повышению уровня технико-тактической и специальной подготовленности юных футболистов.

Анализ соревновательной деятельности продемонстрировал, что количество технико-тактических действий в официальных играх всех юношеских команд, которые принимали участие в эксперименте, является практически одинаковым. Но качественные показатели выполнения юными футболистами отдельных технико-тактических приёмов и эффективность проведения индивидуальных, групповых и командных действий игроками экспериментальной группы были значительно выше.

Основные результаты диссертационной работы внедрены в процесс подготовки украинских юношеских и взрослых высококвалифицированных команд по футболу.

Ключевые слова: юные футболисты, тактические действия, моделирование, учебно-тренировочный процесс, соревновательная деятельность.



SUMMARY

Dulibskyj A.V. Modelling of tactics actions in training process of young footballers' teams. - Manuscript.

Dissertation for a Candidate's of Science degree in physical education and sports by speciality 24.00.01 - Olympic and Professional Sport. - The National University of Physical education and Sport of Ukraine, Кyiv, 2001.

Theoretical and experimental investigation results of using modelling methods in the training of young footballers' teams are given in the dissertation. A new direction in a system of training process of the young footballers is elaborated which based on the using of modelling methods of the competitive activity young footballers' team. There is substantiated the principal demands about the selection of training means directing on a perfection of the game's tactics. There is established that the using various means of tactics training in a terms simulated of the game activity young footballers have an influence on a qualitative exponents of carrying out tactics actions and realisation the individuals, groups and teams tactics actions too. The results of investigation were introduced into practice during preparation of Ukrainian young and high qualified footballers' teams.

Key words: young footballers, tactics actions, modelling, training process, competitive activity.

Размещено на Allbest.ru

...