Програмування фізкультурно-оздоровчих занять дівчат 12–13 років

Размещено на http://www.allbest.ru/

14

Размещено на http://www.allbest.ru/

Програмування фізкультурно-оздоровчих занять дівчат 12-13 років

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Загальна характеристика роботи

Актуальність. Неухильне збільшення числа школярів з відхиленнями в стані здоров'я обумовлює значимість досліджень, присвячених науковому обґрунтуванню безпечних і ефективних параметрів фізкультурно-оздоровчих занять з підлітками (В.А Шаповалова, 1992; Б.М. Шиян, 1993; Т.Ю. Круцевич, 2000). На думку ряду авторів (С.М. Пожидаєв, О.В. Перепелиця, 1995, М.Д. Зубалій, 2000; О.М. Крайнов, 2000; R. Weiss Maureen, 2000), щоб досягти результатів у поліпшенні фізичного здоров'я підростаючого покоління потрібні принципово нові підходи, засоби і технології, які мають відповідати індивідуальним особливостям тих, хто займається, максимально ефективно реалізувати їхні інтереси, схильності, здібності. Програмування фізкультурно-оздоровчих занять для школярів має грунтуватися на адекватних методах педагогічного контролю і раціональних параметрах занять.

Проте, незважаючи на те, що накопичені численні дані про вплив фізичних вправ на організм школярів (С.Д. Антонюк, 1991; В.К. Бальсевич, 1987; К. Купер, 1989; В.О. Романенко, 1999; О.В. Чудиновський., 1998; J. Devis, 1992; A. Hofman, 1987 та ін.), й до цього часу недостатньо розроблені аспекти регламентації рухової активності, визначення нормативних параметрів фізкультурно-оздоровчих занять. Розробка основ програмування фізкультурно-оздоровчих занять дівчат-підлітків з урахуванням їхнього біологічного віку, рівня фізичного здоров'я і підготовленості дозволить ефективніше здійснювати диференційований підхід на заняттях з 12-13-річними ученицями.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація виконана згідно Зведеного плану науково-дослідної роботи у галузі фізичної культури і спорту на 1998-2000 роки по темі 1.2.1. «Обгрунтування і розробка методів оцінки індивідуального здоров'я людини», номер державної реєстрації 0196U010542, теми 1.2.3. «Режими рухової активності дітей, які мешкають у різних зонах радіаційного забруднення» (1996-2000 рр., номер держреєстрації 0199U000935), а також теми на 2001-2005 рр. 2.1.11. «Удосконалення системи державних тестів і нормативів фізичної підготовленості школярів і учнівської молоді».

Робота виконана в напрямі реалізації розділу Цільової комплексної програми «Фізичне виховання - здоров'я нації»: «Науково-методичне забезпечення», п. 85 «Розробка програм фізкультурно-оздоровчих занять для різних груп населення».

Мета роботи - обгрунтувати зміст програм фізкультурно-оздоровчих занять з дівчатами 12-13 років, спрямованих на досягнення стабільного рівня фізичного здоров'я.

Задачі дослідження:

1. Виявити мотиви до фізкультурно-оздоровчих занять дівчат 12-13 років.

2. Визначити взаємозв'язок між показниками морфофункціонального статусу, фізичної підготовленості, біологічного віку і рівнем фізичного здоров'я дівчат 12-13 років.

3. Обґрунтувати раціональні параметри фізкультурно-оздоровчих занять дівчат 12-13 років з різним рівнем фізичного здоров'я.

4. Перевірити ефективність розробленої програми фізкультурно-оздоровчих занять.

Об'єкт дослідження - методика фізкультурно-оздоровчих занять дівчат 12-13 років.

Предмет дослідження - параметри фізкультурно-оздоровчих занять.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених задач застосовувався комплексний підхід з використанням: 1) аналізу та узагальнення літературних джерел; 2) анкетування; 3) контент-аналізу; 4) антропометричних методів; 5) Фремінгемської методики визначення добової рухової активності; 6) визначення рівня фізичного здоров'я; 7) педагогічного тестування; 8) методів оцінки біологічного віку; 9) фізіологічних методів досліджень; 10) методів математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів:

Уперше визначена вікова динаміка захворюваності на повторні гострі респіраторні вірусно-інфекційні захворювання дівчат, виявлений критичний період зниженої опірності організму несприятливим факторам довкілля у 12-13 років, а також динаміка захворюваності протягом року, що надає можливість варіювання спрямованості профілактично-оздоровчих засобів фізичного виховання в різні місяці та навчальні чверті (семестри).

Уперше встановлений статистичний взаємозв'язок показників фізичної підготовленості і фізичного здоров'я дівчат-підлітків, що дозволило розробити нормативи фізичної підготовленості, які відповідають стабільному рівню здоров'я.

Модифікована система оцінки біологічного віку дівчат-підлітків із варіантами використання в наукових дослідженнях і практиці фізичного виховання.

Зміст програмно-нормативних засад фізичного виховання доповнений обгрунтуванням раціонального співвідношення спрямованості фізичних навантажень та їхнього нормування на фізкультурно-оздоровчих заняттях.

Практична значимість отриманих результатів полягає у розробці і впровадженні програм фізкультурно-оздоровчих занять з дівчатами 12-13 років.

Усі основні положення дисертації використані для: вдосконалення навчальної дисципліни «Теорія і методика оздоровчої фізичної культури і масового спорту» і подані у вигляді курсів лекцій та практичних занять для студентів Національного університету фізичного виховання і спорту України; удосконалення методики оцінки біологічного віку дівчат-підлітків; розробки програми фізкультурно-оздоровчих занять з дівчатами 12-13 років; розробки нормативів фізичної підготовленості дівчат-підлітків, які відповідають стабільному рівню їхнього здоров'я; розробки дванадцятибальної системи оцінювання в рухових тестах, які відповідають новим Державним стандартам шкільної освіти.

Особистий внесок дисертанта полягає в постановці проблеми, формуванні методології, проведенні досліджень, аналізі й узагальненні отриманих результатів. У спільній статті дисертанту належать результати дослідження, їх математична обробка.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на Міжнародному конгресі «Человек в мире спорта: новые идеи, технологии, перспективы» (Москва, 1998), на IV міжнародному науковому конгресі «Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини і реабілітації» (Київ, 2000), II, III і V Всеукраїнських конференціях аспірантів галузі «Фізичне виховання і спорт» «Молода спортивна наука України» (Львів, 1998, 1999, 2001), на науково-практичній конференції «Стратегія формування здорового способу життя» (Київ, 2000), на наукових конференціях Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у семи наукових статтях у провідних фахових виданнях і матеріалах восьми наукових конференцій (з них 14 публікацій одноосібних).

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'ятьох розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, викладена на 187 сторінках. Цифрові дані подані у 29 таблицях і проілюстровані 16 рисунками. У роботі використано 222 літературні джерела, з яких 67 - іноземних авторів.

Основні результати досліджень

Розділ 1. Теоретичне і методичне обґрунтування фізкультурно-оздоровчих занять з дітьми і підлітками.

Аналіз даних літератури показав, що використання засобів фізичної культури з оздоровчою метою є пріоритетним напрямком наукових досліджень у світовій і вітчизняній практиці. У результаті таких розробок установлена роль рухової активності, сформульовані загальні принципи використання фізичних вправ, уточнені мета та завдання занять, запропоновані тести і системи оцінки фізичного здоров'я, фізичної підготовленості, встановлена ефективність використання окремих засобів програмування на фізкультурно-оздоровчих заняттях (А.Г. Сухарев, 1991; В.В. Петровский, 1992; В.Г. Ареф'єв, 1996; М.Д. Зубалій, 1997; Т.Ю. Круцевич, 1999; Л.П. Сергієнко, 2001 та ін.).

Проте, за наявності характеристик нормативів окремих показників фізичної підготовленості, дані про їхні кількісні значення суперечливі. І, що дуже істотно, у літературі практично відсутня інформація про взаємозв'язок цих показників з захворюваністю і рівнем фізичного здоров'я школярів (Т.Ю. Круцевич, 1999; В.В. Веселова, 2000). Незважаючи на значну кількість робіт, у яких описані системи оцінювання фізичного здоров'я (Г.Л. Апанасенко, 1985, 1992; В.І. Белов, 1989; В.А. Шаповалова, 1993 та ін.) і біологічного віку школярів (І.І. Бахрак, Р.Н. Дорохов, 1980; К.П. Дорожнова, 1983 та ін.), у літературі відсутні дані про інформативність цих систем, що не дозволяє зробити висновок про перевагу того чи іншого діагностичного методу та його використання в системі фізкультурно-оздоровчих заходів. У значній мірі знижує ефективність оздоровчих заходів відсутність адекватної оцінки індивідуальних особливостей організму дітей. Недостатньо розроблені питання програмування фізкультурно-оздоровчих занять з дівчатами-підлітками, хоча саме школярки мають значно гірші, ніж хлопчики, показники здоров'я (В.А. Шаповалова, 1993; Б.М. Шиян, 1997), і, крім цього, вік 12-13 років - найбільш варіабельний у плані морфофункціонального стану (В.Г. Властовский, 1973).

Аналіз стану питання дозволив уточнити предмет дослідження, робочу гіпотезу і загальну спрямованість експериментальної частини роботи.

Розділ 2. Методи й організація дослідження. Методологічною основою досліджень були положення теорії і методики фізичного виховання й оздоровчої фізичної культури. У другому розділі дисертації описано методи первинного збору інформації. Дослідження проводилися в кілька етапів:

I етап (1995-1996 рр.) - аналіз науково-методичної і спеціальної літератури, опитування, педагогічні спостереження.

II етап (1997-1998 рр.) - вивчення показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості, біологічного віку, рівня здоров'я, рухової активності, захворюваності дівчат 12-13 років. З цією метою був проведений констатуючий експеримент з дослідженням школярок 12-13 років, які мешкають у м. Києві (усього 205 учениць).

III етап (1998-1999 рр.) - аналіз експериментальних даних; виявлення найінформативнішого методу оцінки біологічного віку, показників, які найбільшою мірою визначають стабільний рівень здоров'я; розробку й обґрунтування нормативів фізичної підготовленості, які відповідають стабільному рівню здоров'я.

IV етап (2000-2001 рр.) - розробка методики фізкультурно-оздоровчих занять з школярками 12-13 років і перевірка ефективності розроблених програм у ході формуючого експерименту (усього 58 учениць) у загальноосвітніх школах №№32, 80 м. Києва.

Розділ 3. Обґрунтування системи педагогічного контролю за фізичним станом дівчат 12-13 років. У розділі викладений матеріал, присвячений дослідженню мотиваційних факторів фізкультурно-оздоровчих занять дівчат 12-13 років, визначення біологічного віку, захворюваності, стану і рівня фізичного здоров'я та фізичної підготовленості 12-13-річних учениць.

Результати дослідження стану фізичного здоров'я школярів свідчать, що найбільше число пропущених через хворобу днів припадає на учнів шостих класів (12-13 років). У середньому на одного учня (кількість обстежених шестикласників - 101) зафіксований 21 пропуск (або 2079 людино-днів). Найменша кількість пропусків через хворобу в навчальному році виявлена у випускників шкіл і учнів молодших класів (в середньому 11-13 днів). Пояснити дану динаміку пропусків через хворобу можна віковими закономірностями біологічного розвитку учнів. Гетерохронний характер їхнього розвитку в більшості випадків призводить до дисгармонії фізичного і функціонального стану, що і є в цілому причиною послаблення організму підлітків (Л.В. Волков, 1986).

Вікова динаміка числа пропусків через хворобу відрізняється серед хлопчиків і дівчат. У хлопчиків частота захворюваності на 9% нижча, ніж у дівчат. Спостерігається три критичних періоди погіршення здоров'я з піками в другому, шостому і дев'ятому класах; у дівчат такий період - у шостому-сьомому класах. Таким чином, уперше визначена вікова динаміка захворюваності на повторні гострі респіраторні вірусно-інфекційні захворювання дівчат, виявлені критичний період зниженої опірності організму несприятливим факторам довкілля і динаміка захворюваності протягом року (рис. 1), що надає можливість варіювати спрямованість профілактично-оздоровчих засобів фізичного виховання в різні місяці року.

Факт незадовільного стану здоров'я обстежених учениць зафіксований і при оцінці інтегрального рівня фізичного здоров'я. Тільки 20% з них мають середній рівень, 80% - низький і нижчий за середній, а вищий за середній і високий рівні у дівчат не виявлені взагалі.

Аналіз стану фізичної підготовленості школярок 12-13 років виявив незадовільні результати при оцінці показників силової витривалості (36,9%), гнучкості (47,0%), сили (25,5%), аеробної витривалості (18%), швидкісно-силових якостей (10,3%) і спритності (14,7%).

Взаємодію рівня фізичної підготовленості і рівня здоров'я визначали за допомогою аналізу співвідношення рівнів фізичної підготовленості і фізичного здоров'я обстежених учениць та шляхом кореляційного аналізу.

Результати аналізу співвідношення рівнів фізичної підготовленості і фізичного здоров'я (рис. 2) показують, що з 117-ти можливих у 82-х (або у 70%) порівняннях зафіксовано позитивну взаємодію, тобто, чим кращий був рівень фізичної підготовленості (РФП) школярок, тим вищий був їхній рівень фізичного здоров'я (РФЗ).

Результати кореляційного аналізу свідчать, що коефіцієнт канонічної кореляції між показниками фізичного здоров'я, з одного боку, і фізичної підготовленості, з іншого, у школярок з низьким РФЗ дорівнює 0,616, нижчим за середній РФЗ - 0,656 і середнім РФЗ - 0,754, тобто кожний більш високий рівень фізичного здоров'я обстежених дівчат обумовлений більш якісним станом їхньої фізичної підготовленості. Це підтверджує взаємозв'язок показників фізичної підготовленості та фізичного здоров'я дівчат-підлітків.

У процесі занять фізичними вправами можливе регулювання рівня фізичного здоров'я школярок шляхом розробки адекватних фізкультурно-оздоровчих програм. Тому наступним кроком нашого дослідження було визначення кореляційного зв'язку між компонентами фізичного здоров'я і фізичної підготовленості з метою виявлення ступеня їхньої взаємодії і статистичної вагомості впливу показників окремих рухових якостей на складові фізичного здоров'я.

З 105 коефіцієнтів кореляції між окремими компонентами фізичного здоров'я і фізичної підготовленості 12-13-річних школярок 64% мають середню і високу залежність. При цьому звертає на себе увагу підвищення в більшості випадків коефіцієнтів кореляції між взаємозалежними показниками від низького до середнього РФЗ обстежених дівчат. Ця обставина підтверджує відому думку про позитивне значення диференціювання рівня нормативних вимог і фізичних навантажень для конкретного стану фізичного здоров'я тих, хто займається (Т.Ю. Круцевич, 1999 та ін.).

Головними компонентами фізичної підготовленості в плані впливу на фізичне здоров'я дівчат 12-13 років є аеробна витривалість (з = 0,427-0,773), швидкісно-силові якості (з = 0,324-0,699), сила та силова витривалість (з = 0,311-0,719). Їхній пріоритет обумовлений найбільш значимими коефіцієнтами кореляції з чотирма із п'яти складових фізичного здоров'я обстежених учениць.

Стосовно оцінки біологічного віку учнів у літературі не існує єдиної думки. З цією метою пропонується значна кількість методик. Для вибору найінформативнішої методики оцінки біологічного віку була вивчена їхня взаємодія на одній вибірці (101 чоловік). Факторний аналіз показав, що серед досліджуваних методик немає жодної, яка б достатньою мірою була взаємопов'язана з іншими. Біологічний вік дівчат 12-13 років може бути визначений за допомогою комплексу як мінімум трьох методик: Л.В. Волкова (1981), С.А. Пушкарьова (1983) і В.С. Соловйової (1973). З урахуванням результатів проведених досліджень розроблена модифікована методика оцінки біологічного темпу розвитку дівчат-підлітків, яка рекомендується для використання в наукових цілях (табл.), і експрес-оцінка - для застосування у практиці фізичного виховання.

Схема оцінки біологічного віку дівчат 12-13 років

Умовні позначення: Р - ретардант; С - біологічний вік відповідає паспортному; А - акселерат. Ступінь оволосіння: А_0-3 - у пахві, Р_0-3 - на лобку; Ма_0-3 - ступінь розвитку грудних залоз, Ме - наявність менструації.

Ступінь біологічного розвитку дівчат-підлітків визначали відповідно до розробленої модифікованої методики оцінки. Серед досліджених школярок виявлено, що в 48% - біологічний вік відповідає середньому, у 19% - випереджає середній і в 33% - відстає. Хоча, відповідно до літературних даних вік початку менархе 11-13,5 років (А.Г. Хрипкова, 1990), серед досліджених школярок 12-13 років тільки 4% мають менструальний цикл. Можливо пізніший початок менархе пов'язаний з поганими соціальними умовами життя дівчат-підлітків і недостатнім харчуванням, про що свідчать результати анкетного опитування. Проте, отримані дані не виходять за верхню межу норми, оскільки встановлено, що в нормі початок менархе можливий у віці до 15 років.

Проведені дослідження темпів біологічного розвитку і рівня фізичного здоров'я 12-13-річних учениць дозволили визначити співвідношення цих показників. Серед школярок з низьким і нижчим за середній рівнем фізичного здоров'я переважають дівчата, чий біологічний вік випереджає паспортний (88%). Високий рівень біологічного розвитку не завжди узгоджується з функціональними можливостями кардіореспіраторної системи, не завжди супроводжується більш ефективними реакціями кровообігу на навантаження й у більшості випадків не відповідає стабільному рівню здоров'я і є провокуючим чинником захворюваності. Школярки з середніми показниками біологічного розвитку менше, ніж інші, схильні до захворюваності. Про це свідчить кількість пропущених через хворобу днів у навчальному році.

Для розробки методики фізкультурно-оздоровчих занять враховували ставлення дівчат-підлітків 12-13 років до занять фізичними вправами і їхні мотиви занять масовим спортом. Результати анкетування показали, що серед обраних цілей занять фізичними вправами переважають потреба в рухах (70,3%), поліпшення форми тіла (62,6%), поліпшення здоров'я (50,6%), активний відпочинок (28%), досягнення спортивного результату (25,3%) і потреба у спілкуванні (17,3%).

Результати анкетування показали, що 78% обстежених школярок не займаються у фізкультурно-оздоровчих групах. Проте, 39,9% дівчат з їх числа хотіли б займатися оздоровчими видами гімнастики, 36% - ігровими видами, 17,2% - нетрадиційними видами. Більшість дівчат вибрали групові форми занять (72%). Така тенденція зберігається з віком, що підтверджується даними інших досліджень (К.Г. Козакова, 1991; Ю.В. Таран, 1997).

Розділ 4. Програмування фізкультурно-оздоровчих занять зі школярками 12-13 років. Даний розділ містить визначення належних нормативів фізичної підготовленості 12-13-річних дівчат, які забезпечують стабільний рівень здоров'я, раціональні параметри фізкультурно-оздоровчих занять, перевірку ефективності експериментальної методики фізкультурно-оздоровчих занять. У розділі також визначений кількісний взаємозв'язок між показниками фізичного здоров'я і фізичної підготовленості. На основі цих даних розроблені належні нормативи фізичної підготовленості 12-13-річних учениць.

Важливе значення для розробки методики фізкультурно-оздоровчих занять має дослідження раціонального співвідношення фізичних навантажень різної спрямованості для даного контингенту (Л.Я.Іващенко, 1998, Т.Ю. Круцевич, 2000). Раціональне співвідношення навантажень різної спрямованості визначалося за допомогою факторного аналізу. У результаті факторизації матриці кореляцій 13 показників рухових можливостей 101-ї школярки виділено п'ять статистично незалежних чинників: силова витривалість (1), швидкісно-силові якості (2), спритність (3), аеробна витривалість (4) і швидкість (5) (табл.).

Сумарний внесок даних чинників до узагальненої дисперсії вибірки склав 89,6%. На підставі факторного аналізу раціональним варіантом планування фізичної підготовки дівчат-підлітків є такий, коли на розвиток силової витривалості відводиться 29% часу, запланованого на фізичну підготовку; на розвиток швидкісно-силових якостей і спритності - 20-21%, на аеробну витривалість - 18% і на швидкість - 12%.

Факторна структура фізичної підготовленості школярок 12-13 років

Для оздоровчого тренування, крім знань про раціональне співвідношення фізичних навантажень різної спрямованості, велике значення має вибір пульсових режимів у процесі даних навантажень, які обумовлюють тренуючий вплив (Т.Ю. Круцевич, 1999, 2000). Відповідно до нашого дослідження тренувальний діапазон для дівчат з низьким і нижчим за середній рівнями фізичного здоров'я дорівнює 140-155 уд/хв, а для школярок із середнім рівнем фізичного здоров'я - 155-165 уд/хв.

Заняття контрольної групи проводилися за загальноприйнятою методикою. При розробці програм занять для експериментальної групи ураховувалися:

мотиваційні пріоритети (на думку дівчат заняття повинні бути спрямовані на корекцію фігури, нормалізацію маси тіла, корекцію постави, поліпшення здоров'я);

інтерес до певних видів рухової активності, який виявляється у виборі рухів під музику, танцювальних вправ, різноманітних видів оздоровчих гімнастик, спортивних ігор, які підвищують емоційність занять;

вибір часу початку занять протягом навчального року з урахуванням динаміки захворюваності;

максимальний рівень інтенсивності фізичних навантажень залежно від фізичного стану дівчат-підлітків;

вибір співвідношення засобів різноманітної спрямованості на фізкультурно-оздоровчих заняттях залежно від відсоткового внеску кожного чинника фізичного стану дівчат;

гармонійне сполучення різноманітних видів рухової активності (різновиду аеробіки, атлетичної і релаксаційної гімнастики, стретчинга, елементів спортивних ігор, танцю тощо), що забезпечувало широку рухову «базу» для моделювання фізкультурно-оздоровчих програм.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рекомендації щодо формування програм фізкультурно-оздоровчих занять дівчат 12-13 років з різним рівнем фізичного здоров'я

На основі даних положень, з урахуванням індивідуального підходу до вибору засобів була розроблена методика фізкультурно-оздоровчих занять, яка враховувала рівень фізичного здоров'я, розвитку рухових здібностей, особливості статури, інтереси тих, хто займається. Програма передбачала наявність спеціалізованих «блоків», які давали можливість здійснювати вибірковий вплив на різноманітні компоненти фізичної підготовленості учениць. При цьому також здійснювався зворотний зв'язок у вигляді контролю за реалізацією поставлених фізкультурно-оздоровчих завдань і переформування комплексів вправ та вибором широкого спектру музичного супроводу занять. Рекомендований зміст занять вміщував різноманітні види оздоровчих гімнастик, спортивні ігри, нетрадиційні види рухової активності (табл. 3).

Критеріями ефективності фізкультурно-оздоровчих занять в експериментальній групі були: збільшення обсягу й інтенсивності добової рухової активності, зниження захворюваності (зниження кількості повторних захворювань і пропущених через хворобу днів), підвищення рівня здоров'я і фізичної підготовленості, підвищення інтересу і мотивації до систематичних занять фізичною культурою і спортом.

В експериментальній групі індекс рухової активності (за Фремінгемською методикою) помітно збільшився і в середньому складав 40,3 бала проти 35,8 балів на початку навчального року. Його зростання відбулося за рахунок збільшення на 60 хв. часу, який припадав на високий рівень рухової активності (табл.).

Показники добової рухової активності дівчат 12-13 років експериментальної групи (до і після проведення експерименту)

Рис. 3. Після проведеного експерименту була повторно оцінена захворюваність дівчат 12-13 років. Аналіз результатів дослідження показав, що і в контрольній, і в експериментальній групах значно скоротилася кількість днів, які були пропущені через хворобу. В експериментальній групі також змінилася динаміка захворюваності за місяцями (рис. 3). Вірогідні відмінності між показниками захворюваності контрольної і експериментальної груп виявлені після двох місяців занять.

Поліпшилися показники фізичної підготовленості (приріст результатів рухових тестів в експериментальній групі склав за швидкістю і спритністю 5-6% (р<0,001), швидкісно-силовими якостями - 10% (р<0,01), силовими - 12% (р<0,001), витривалістю - 15% (р<0,001) і тільки за гнучкістю істотних змін не виявлено - 3% (р>0,05)). Таким чином, результати експерименту підтверджують ефективність розробленої програми фізкультурно-оздоровчих занять 12-13-річних учениць.

Висновки