Управління руховою активністю чоловіків розумової праці першого зрілого віку

Роботу виконано у Львівському державному інституті фізичної культури Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Приступа Євген Никодимович, Львівський державний інститут фізичної культури, професор кафедри теорії і методики фізичного виховання.

Ріпак Ігор Миронович. Управління руховою активністю чоловіків розумової праці першого зрілого віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Львівський державний інститут фізичної культури, Львів, 2003 р.

Об'єкт дослідження - рухова активність людей зрілого віку.

Мета дослідження - визначити обсяги рухової активності чоловіків першого зрілого віку, які займаються розумовою працею, та оптимізувати її параметри.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було застосовано комплекс теоретичних, соціологічних, педагогічних і медико-біологічних методів, методи математичної статистики.

Наукова новизна полягає в отриманні даних про зміст та параметри добової рухової активності чоловіків. Вперше розроблено апаратно-програмний комплекс "Пристрій для оцінки рухової активності" (деклараційний патент № 39293 А). Доповнено відомості про значення мотиваційного чинника у досягненні оптимального рівня рухової активності, підтверджено значення оптимального рівня рухової активності для збереження, зміцнення здоров'я і працездатності.

У констатуючому експерименті визначено рівні рухової активності, фізичного стану; проаналізовано адаптаційний потенціал ССС; визначено рівень фізичної підготовленості; спосіб життя чоловіків розумової праці першого зрілого віку. Розроблено та експериментально обґрунтовано програму оптимізації рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку. Проведений експеримент підтвердив доцільність розроблених рекомендацій з оптимізації рухової активності чоловіків, що дозволяє рекомендувати програму для широкого впровадження у практику організованих та самостійних занять фізичними вправами.

Ключові слова: рухова активність, чоловіки першого зрілого віку, розумова праця, апаратно-програмний комплекс, оптимізація рухової активності.

Рипак Игорь Миронович. Управление двигательной активностью мужчин умственного труда первого зрелого возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. - Львовский государственный институт физической культуры, Львов, 2003 г.

Объект исследования - двигательная активность людей зрелого возраста.

Цель исследования - определить объемы двигательной активности мужчин первого зрелого возраста, занятых умственным трудом, и оптимизировать ее параметры.

Методы исследования. Для решения поставленных задач был использован комплекс теоретических, социологических, педагогических и медико-биологических методов: анализ литературных источников по проблемам оптимизации двигательного режима и управления двигательной активностью человека; анкетирование; оценка адаптационного потенциала сердечно-сосудистой системы и определение уровня физического состояния; тестирование, педагогический эксперимент; использование аппаратно-программного комплекса для определения количественных характеристик суточной двигательной активности; методы математической статистики.

Новизна работы - получены новые данные о содержании и параметрах двигательной активности мужчин первого зрелого возраста, выполняющих умственную работу; впервые разработан и защищен патентом на изобретение аппаратно-программный комплекс (АПК) (декларативный патент № 39293 А), который позволяет регистрировать физические нагрузки в реальных условиях, обеспечивает высокую эффективность и точность оценки физической нагрузки, фиксирует количественные показатели спонтанной и специально организованной двигательной активности, дополнены данные о значении мотивационного фактора для достижения необходимого уровня двигательной активности; подтверждено, что оптимальный уровень двигательной активности способствует сохранению, укреплению здоровья и работоспособности.

В диссертации проведен анализ научно-методической литературы, свидетельствующий о том, что в настоящее время имеется незначительное количество работ, которые посвящены проблеме управления двигательной активностью людей. Это в полной мере касается мужчин первого зрелого возраста, выполняющих умственную работу.

В практике физического воспитания недостаточно обоснована методика определения объемов двигательной активности, что побудило автора диссертации к разработке новой методики их измерения.

Во введении обоснована актуальность проблемы, определены цель и задачи исследования, его объект и предмет, описана научная новизна и практическое значение работы, а также показан личный вклад соискателя.

Первый раздел посвящен аналитическому обзору современных взглядов на управление двигательной активностью, дана характеристика мужчин зрелого возраста, обобщен опыт использования средств и форм физического воспитания в организации их двигательной активности.

Во втором разделе "Методы и организация исследования" содержится информация об использованных методах: теоретическом анализе литературных источников, педагогическом эксперименте, педагогических тестах, медико-биологических методах, методах математической статистики.

В третьем разделе приводятся результаты анкетного опроса преподавателей высших учебных заведений г. Львова (n = 385). В ходе анкетирования изучено место и объем двигательной активности в режиме дня мужчин первого зрелого возраста, выполняющих умственную работу, дана характеристика мотивов и интересов респондентов к разным видам двигательной активности. В констатирующем эксперименте с использованием АПК установлены следующие уровни двигательной активности: низкий (у 26,7% мужчин), ниже среднего (у 13,3%), средний (у 30%), выше среднего (у 16,7%), высокий (у 13,3%).

Четвертый раздел посвящен теоретико-методическому обоснованию задач, средств и форм специально организованной двигательной активности мужчин 30-40 лет, выполняющих умственную работу. Дана характеристика содержания экспериментальной программы оптимизации двигательной активности мужчин первого зрелого возраста "Двигательная активность - здоровье", выполняющих умственную работу. Программа предусматривала оптимизацию двигательной активности в течение дня, недели. При ее разработке были учтены исходные параметры двигательной активности, а также мотивы и интересы мужчин первого зрелого возраста к разным видам двигательной активности. В программу были включены комплексы физических упражнений для использования в режиме рабочего дня, разнообразные формы физкультурно-оздоровительных занятий в свободное время.

Результаты проведенного педагогического эксперимента свидетельствуют о том, что реализация экспериментальной программы способствовала повышению уровня двигательной активности мужчин 30-40 лет занятых умственным трудом, оказала положительное влияние на уровень их физического состояния и физической подготовленности.

Методика оценки параметров двигательной активности с использованием АПК внедрена в трех высших учебных заведениях г. Львова. Предложенные методические рекомендации позволяют мужчинам 30-40 лет, выполняющим умственную работу, самостоятельно выбирать адекватные формы занятий физическими упражнениями, которые компенсируют недостаточность двигательной активности в течении дня, недели, способствуют укреплению здоровья.

Ключевые слова: двигательная активность, мужчины первого зрелого возраста, умственный труд, аппаратно-программный комплекс, оптимизация двигательной активности.

Ripak Igor Myronovuch. Management of movement activity of men of the first adult age involved into mental activity. - Manuscript.

The thesis for searching Candidate of Science in physical education and sport scientific degree in speciality 24.00.02. - Physical culture, physical education of different population groups. - L'viv State Institute of Physical Culture. L'viv, 2003.

Object of investigation - movement activity of mature men.

Aim of investigation - define the amount of movement activity of men of the first adult age, who are involved into mental activity and optimize its parameters.

Methods of investigation. We have used complex of theoretical, sociological, pedagogical and medico-biological methods and methods of mathematical statistics with a purpose to solve the problems put in front of us.

Scientific novelty of obtained results: new data dealing with contents and parameters of daily movement activity of men have been obtained; apparatus-programming complex "Device for measurement of movement activity" has been for the first time worked out and protected by license (declaration license № 39293 A); data concerning motivation in reaching optimal level of movement activity have been complied; it has been confirmed that optimal level of movement activity facilitate saving and strengthening of health and working capacity.

The levels of movement activity are defind in the stating experiment as well as of physical condition; the adaptation potential of cordial-vascular system, has been analyzed the level of physical preparedness has been defined as well as the way of life of the first adult age men.

The program of optimization of movement activity of men of the first adult age involved into mental activity has been worked out and experimentally proved. The experiment being carried out proved the expediency of the worked out recommendations in optimization of men movement activity, that allows us to recommend the program for vast use in practice of organized and independent training sessions in physical education.

Key words: movement activity, men of the first adult age, mental activity, apparatus-programming complex, optimization of movement activity.

Загальна характеристика роботи

Актуальність. Раціональна організація рухової активності (РА) в сучасному суспільстві набула особливої актуальності внаслідок зростання захворюваності серед населення, порушення балансу між споживаною їжею, фізичними навантаженнями і відпочинком людини (В.П. Мурза, 1991; В.С. Лозинський, 1993; М.М. Линець, Г.М. Андрієнко, 1993; Б.М. Мицкан, 2001). Це повною мірою стосується організації рухового режиму осіб розумової праці, робота яких пов'язана із малою РА, що стає реальною загрозою їхньому здоров'ю та ефективній працездатності (О.Л. Благій, 1997).

Обґрунтування оптимальних обсягів рухової активності були предметом багатьох досліджень: розглянуто питання виміру та оцінки режиму рухової активності (В.А. Леонова, 1991; О.С. Куц, 1997; А.Г. Рыбковский, 1998), досліджено добовий та тижневий обсяги рухової активності осіб різного віку і фізичного стану (В.В. Митрохина, Л.Н. Нифонтова, 1981; Е.А. Пирогова, Л.Я. Иващенко, Н.П. Страпко, 1986).

У сучасній теорії оздоровчого тренування критерії визначення обсягів рухової активності не уніфіковані. На практиці використовуються різноманітні методики для визначення окремих параметрів рухової активності. Не проводилося комплексних досліджень рухової активності із використанням сучасних технологій, зокрема апаратно-програмних комплексів. Ще не вирішеною проблемою є нормування рухової активності людини, визначення мінімальних і максимальних величин фізичного навантаження під час занять фізичними вправами представників різних соціально-демографічних груп населення (А.О. Навакатикян, А.И. Ковалева, 1989; А.З. Колчинская, 1991), у тому числі чоловіків розумової праці.

Дослідження проблем рухової активності дорослого населення в останні роки переважно стосуються осіб віком понад 40 років (К.Г. Айрапетова, 1997; О.Л. Благій, 1997, 1999). Разом з тим, фахівцями з рекреаційно-оздоровчої діяльності підкреслюється важливість визначення раціональної рухової активності осіб першого зрілого віку (С.Б. Шенкман, 1987; О.М. Жданова, А.М. Тучак, І.В. Поляковський, І.В. Котова, 2000).

Для ефективного управління руховою активністю людини необхідно володіти об'єктивною, оперативною інформацією про її параметри, що не можливо без використання сучасних комплексних технічних засобів вимірювання, реєстрації та оброблення інформації.

Наведене свідчить, що дослідження рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку із використанням апаратно-програмних комплексів є актуальним і дасть можливість оптимізації фізичного стану, рухових режимів, забезпечення стабільного рівня здоров'я, підвищення працездатності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося відповідно до планів кафедри теорії і методики фізичного виховання Львівського державного інституту фізичної культури та теми 2.1.3 "Управління руховою активністю людини (оздоровчі та спортивні аспекти)" Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 роки Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України, номер державної реєстрації 0196 U 021118.

Роль автора полягала у розробці методики вимірювання рухової активності та програми її оптимізації, визначенні рівнів фізичного стану та фізичної підготовленості, аналізі адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи, способу життя чоловіків розумової праці першого зрілого віку.

Об'єкт дослідження - рухова активність людей зрілого віку.

Предмет дослідження - управління руховою активністю чоловіків першого зрілого віку, зайнятих розумовою працею.

Мета дослідження - визначити обсяги рухової активності чоловіків першого зрілого віку, які займаються розумовою працею, та оптимізувати її параметри.

Завдання дослідження:

Визначити мотиви та інтереси чоловіків першого зрілого віку, зайнятих розумовою працею, до різних видів рухової активності.

Розробити інструментальну методику вимірювання цілодобової рухової активності людини для оцінки рівня фізичних навантажень.

Вивчити із застосуванням апаратно-програмного комплексу кількісні характеристики добової рухової активності чоловіків першого зрілого віку, які зайняті розумовою працею.

Розробити та експериментально перевірити програму оптимізації рухової активності викладачів Львівського державного аграрного університету.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було застосовано комплекс теоретичних, соціологічних, педагогічних і медико-біологічних методів: аналіз літературних джерел з проблем оптимізації рухового режиму та управління руховою активністю людини; анкетування; оцінка адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи і визначення рівня фізичного стану; тестування, педагогічний експеримент; використання апаратно-програмного комплексу для визначення кількісних характеристик добової рухової активності; методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів:

- отримано нові дані про зміст та параметри рухової активності чоловіків першого зрілого віку, які займаються розумовою працею;

- розроблено і захищено патентом на винахід (деклараційний патент № 39293 А) апаратно-програмний комплекс "Пристрій для оцінки рухової активності", який дозволяє реєструвати навантаження в реальних умовах, забезпечує високу ефективність і точність оцінки фізичного навантаження, фіксує кількісні показники спонтанної та спеціально організованої рухової активності;

- доповнено відомості про значення мотиваційного чинника для досягнення високого рівня рухової активності;

- підтверджено, що оптимальний рівень рухової активності сприяє збереженню, зміцненню здоров'я і працездатності.

Практичне значення дослідження:

- розроблено апаратно-програмний комплекс для вимірювання параметрів рухової активності (частоти серцевих скорочень, кількості рухів);

- застосовано інструментальну методику оцінки кількісних параметрів рухової активності у навчальному процесі вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації м. Львова: Львівському державному аграрному університеті, Національному університеті "Львівська політехніка";

- зареєстровано параметри рухової активності в режимі навантажень різного характеру, що покладено в основу експериментальної програми;

- апробовано і впроваджено у Львівському державному аграрному університеті програму оптимізації рухової активності викладачів - чоловіків першого зрілого віку;

- обрано адекватні форми занять фізичними вправами, які компенсують недостатність рухової активності впродовж дня, тижня та сприяють зміцненню здоров'я чоловіків першого зрілого віку;

- доповнено новими відомостями навчальний курс "Теорія і методика фізичного виховання дорослого населення" для студентів Львівського державного інституту фізичної культури;

- матеріали дослідження можуть бути використані у розробці спецкурсів та спецсемінарів для студентів ВНЗ фізкультурного профілю.

Впровадження результатів наукового дослідження і розроблених рекомендацій підтверджено актами Львівського державного аграрного університету, Львівського державного інституту фізичної культури, Національного університету "Львівська політехніка".

Особистий внесок дисертанта полягає у самостійному вивченні проблеми, розробці стратегії дослідження, безпосередньому виконанні всіх експериментальних досліджень, аналізі отриманих даних, формулюванні висновків і розробці практичних рекомендацій з оптимізації управління руховою активністю чоловіків першого зрілого віку, які займаються розумовою працею. У співавторстві розроблено апаратно-програмний комплекс для кількісного вимірювання параметрів рухової активності. Дисертантові належить розробка принципу дії та матеріально-технічного забезпечення роботи, самостійне застосування комплексу у дослідженні.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень були опубліковані у збірках матеріалів наукових конференцій різних рівнів, зокрема IV Міжнародного наукового конгресу "Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації" (Київ, 2000), міжнародного симпозіуму "Наука і підприємництво" (Мукачево, 2001), IV Міжнародної науково-практичної конференції "Фізична культура, спорт та здоров'я нації" (Київ-Вінниця, 2001); доповідались та увійшли до збірок конференцій: всеукраїнської наукової конференції "Молода спортивна наука України" (Львів, 1999-2003), всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми підготовки спеціалістів в галузі фізичної культури і спорту" (Івано-Франківськ, 2000), ІІ і ІІІ Реґіональної науково-практичної конференції "Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення" (Львів, 2000, 2002), міжреґіональної науково-практичної конференції "Кінезіологія в системі культури" (Івано-Франківськ, 2001), всеукраїнської конференції "Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві" (Луцьк, 2002), І Міжреґіональної науково-практичної конференції "Здоровий спосіб життя" (Славута, 2002), на наукових конференціях кафедри теорії і методики фізичного виховання, засіданнях наукового гуртка аспірантів Львівського державного інституту фізичної культури.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені у 21 публікації, дев'ять з яких надруковано у фахових виданнях ВАК України; 12 праць виконано одноосібно, отримано деклараційний патент на винахід, видано методичні рекомендації. У роботах, виконаних у співавторстві, дисертантові належить зібраний і опрацьований фактичний матеріал, аналіз експериментальних даних, сформульовані висновки та практичні, методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 164 сторінках і складається з переліку умовних скорочень, вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота проілюстрована 27 рисунками, 33 таблицями, доповнена 8 додатками. Перелік використаних літературних джерел налічує 244 найменування, з яких 23 - іноземні.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання дослідження, розкрито наукову новизну отриманих результатів та їхнє практичне значення; окреслено сферу апробації результатів дослідження і кількість публікацій; висвітлено особистий внесок автора.

У першому розділі "Сучасні підходи до оптимізації рухової активності людини" здійснено аналіз та узагальнення сучасних поглядів на нормування рухової активності, мінімальних і максимальних величин навантаження під час занять фізичними вправами, оптимального режиму рухової активності.

У третьому розділі "Характеристика рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку" наведено результати анкетування 385 викладачів ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації м. Львова, вказано місце та обсяги рухової активності в режимі дня респондентів, подано характеристику їхніх мотивів та інтересів до різних видів рухової активності. Проаналізовано кількісні параметри добової рухової активності 30 викладачів ВНЗ, отримані із застосуванням апаратно-програмного комплексу.

Респонденти у більшості випадків (70%) оцінюють власну професійну діяльність як малорухливу або із незначними фізичними навантаженнями. Виявлено, що лише 7% опитаних не відчувають втоми у процесі професійної діяльності. Для відновлення працездатності ними переважно використовуються пасивні засоби (масаж, водні процедури, сон), активні засоби (заняття фізичними вправами) застосовують 11,4% чоловіків.

Згідно з результатами опитування, на дозвіллі чоловіки розумової праці першого зрілого віку надають перевагу перегляду телевізійних програм, читанню літератури, заняттям особистими справами, тобто проводять вільний час пасивно. Побутовим видам рухової активності присвячують дозвілля 17,8% респондентів. Заняття спортом займають п'яте рейтинґове місце серед інших занять на дозвіллі. Цей вид захоплення відзначили 14,6% опитаних.

Анкетування дозволило встановити, що систематично займаються фізичними вправами лише 18,4% респондентів, серед них тих, що дотримуються рекомендованих вченими (Л.Н. Нифонтова, В.А. Кабачков, 1983; Е.А. Пирогова, Л.Я. Иващенко, Н.П. Страпко, 1986) норм РА (6-10 год. на тиждень), - 21,3%. Установлено, що чоловіки першого зрілого віку переважно займаються: спортивними іграми - 17,9%, ходьбою - 14,7%, ранковою гігієнічною гімнастикою - 13,6%, атлетичною гімнастикою - 10,4%. Значна кількість респондентів (32,5%) активно займається фізичними вправами влітку, взимку та навесні виконують фізичні вправи 12,2%, восени - 4,9%. руховий фізичний здоров'я працездатність

Проаналізовано, як визначають заняття фізичними вправами викладачі ВНЗ. Складовою здорового способу життя назвали фізичні вправи 43,3% опитаних, можливістю загартування тіла і духу - 13,1%, способом самовдосконалення - 12,7%, стилем життя - 6% опитаних.

Мотиви до занять фізичними вправами респонденти назвали такі: бажання бути здоровим (30,7% відповідей), зняття втоми й активізація розумової діяльності (16,1%), бажання мати гарну статуру (14,7%). Основні причини, що перешкоджають чоловікам займатися фізичними вправами, такі: відсутність вільного часу (28,9% відповідей), умов для занять (12,1%), недостатній рівень мотивації (10,4%). Разом з тим, відсутність інвентарю, обладнання, необхідного для занять фізичними вправами, назвали лише 15,4% респондентів, відсутність відповідних методичних рекомендацій - 4,8%. Нестачу фінансів як перешкоду до занять фізичними вправами відзначили 9,8% опитаних.

Виявлено чинники, які заважають дотримуватися здорового способу життя. Це зокрема порушення режиму праці та відпочинку (17%), незбалансоване харчування (17,5%), заклопотаність домашніми і професійними справами (21,8%).

Отримані результати досліджень були враховані нами при побудові програми оптимізації рухової активності чоловіків першого зрілого віку, які займаються розумовою працею.

За допомогою апаратно-програмного комплексу здійснювалася реєстрація фізичних навантажень у стані спокою та в режимі роботи різного характеру. Досягнуто високої ефективності, точності оцінки параметрів фізичного навантаження в реальних умовах життєдіяльності. Застосування апаратно-програмного комплексу дало змогу аналізувати обсяги рухової активності і показники частоти серцевих скорочень конкретного досліджуваного у різні періоди доби.

Із числа учасників експерименту найбільша кількість рухів за добу була зареєстрована у Н.Р. - 14836 рухів, найменша - у Г.В. - 2582 рухи. Середнє значення кількості рухів у досліджуваних за добу дорівнює 76613061.

Використання порівняльних норм рухової активності чоловіків першого зрілого віку дозволило виділити п'ять рівнів рухової активності (кількість рухів за добу): низький (? 1538); нижче середнього (1539 - 4599); середній (4600 - 10722); вище середнього (10723 - 13783); високий (? 13784). Переважна кількість обстежених чоловіків (60%) мала середній рівень рухової активності, високий рівень рухової активності мали лише 3,35% чоловіків.

Установлено такі сумарні показники частоти серцевих скорочень (ЧСС) за добу: максимальний - 117986 уд./добу, мінімальний - 95040 уд./добу; середнє значення - 1053136336,2 уд./добу (p>0,01). Показники ЧСС за 1 хв впродовж доби у досліджуваних знаходилися в межах 66-82 уд./хв. Середнє значення ЧСС для групи обстежених чоловіків першого зрілого віку дорівнює 73,14,0 уд./хв (p>0,001).

У четвертому розділі "Педагогічні шляхи підвищення обсягів та вдосконалення змісту рухової активності" наведено результати досліджень вихідного стану рівня фізичного стану, адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи, способу життя, рівня фізичної підготовленості учасників експерименту, подано теоретико-методичне обґрунтування та зміст експериментальної програми оптимізації рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку "Рухова активність - здоров'я".

При теоретико-методичному обґрунтуванні програми були враховані міжнародний досвід розробки програм РА для різних вікових груп населення та положення вітчизняної наукової школи оздоровчого тренування. Розроблена програма оптимізації рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку "Рухова активність - здоров'я" відповідала таким вимогам: різноманітність, варіативність, можливість вибору оздоровчих занять; поступовість індивідуальних навантажень у межах можливостей тих, хто займається, наявність просвітницької інформації про місце рухової активності у здоровому способі життя та її вплив на стан здоров'я людини. У процесі виконання програми здійснювалась оцінка, перевірка рівнів рухової активності, фізичного стану, фізичної підготовленості.

Включення вправ у програму "Рухова активність - здоров'я" здійснювалося за педагогічними критеріями та клініко-фізіологічними показниками. Враховуючи численні дослідження зарубіжних та вітчизняних учених, програма передбачала широкий вибір вправ на розвиток загальної та спеціальної витривалості. Для розвитку загальної витривалості програмою "Рухова активність - здоров'я" передбачені такі форми РА: швидка (тренуюча) ходьба; оздоровчий біг; їзда на велосипеді; ходьба, біг на лижах; піша прогулянка; велопрогулянка; орієнтування на місцевості; похід вихідного дня. Для розвитку силової (динамічної) витривалості пропонувалися такі форми РА, як заняття атлетичною гімнастикою, заняття на "станціях" "стежок здоров'я", спортивні ігри, фізична праця. Для розвитку швидкісної витривалості пропонувалися заняття циклічними вправами і спортивні ігри.

Просвітницька інформація щодо програми "Рухова активність - здоров'я" передбачала забезпечення кожного учасника експерименту авторськими методичними розробками, у яких вказувалось оздоровче значення окремих видів фізичних вправ, подавалися методичні рекомендації до окремих форм занять, способи дозування фізичного навантаження, методика самоконтролю.

У п'ятому розділі "Аналіз та узагальнення результатів дослідження" подано результати педагогічного експерименту.

Впровадження програми, яка передбачала збільшення обсягу фізкультурно-оздоровчої рухової активності в режимі робочого дня та у вільний час, сприяло збільшенню показників кількості рухів за добу, вимірюваних за допомогою апаратно-програмного комплексу.

Встановлено підвищення рівнів рухової активності чоловіків ЕГ порівняно з чоловіками, які належали до КГ.

Впровадження програми оптимізації РА у виробничий процес ЛДАУ підтвердило високу її ефективність. Встановлено покращення адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи, рівня фізичного стану, рівня фізичної підготовленості науково-педагогічних працівників - чоловіків першого зрілого віку.

Так, до експерименту у 13,3% чоловіків ЕГ та КГ було виявлено незадовільну адаптацію організму до умов навколишнього середовища, у 46,7% - напруження адаптаційних механізмів, у 40% - задовільну адаптацію. Після експерименту у чоловіків ЕГ незадовільної адаптації не було встановлено, число осіб з напруженням адаптаційних механізмів зменшилося до 33,3%. Одночасно збільшилася кількість чоловіків ЕГ (з 40% до 66,7%), що мають задовільну адаптацію. У КГ адаптаційний потенціал серцево-судинної системи після експерименту не змінився.

Оптимізація рухової активності учасників експерименту сприяла підвищенню їхнього рівня фізичного стану. Після експерименту на 13,3% збільшилася кількість осіб із високим рівнем фізичного стану, на 20% зменшилася кількість осіб із низьким та нижче середнього рівнем фізичного стану.

За даними тесту університету м. Ювяскюля (Фінляндія), до і після експерименту жоден із досліджуваних ЕГ не мав низького та нижче середнього рівня фізичної підготовленості. До експерименту середній рівень фізичної підготовленості мали 73,3%, вище середнього - 20%, високий - 6,7% обстежених; після експерименту середній і вище середнього рівень фізичної підготовленості мали 40%, високий - 20% досліджуваних. До експерименту у чоловіків КГ встановлено середній рівень фізичної підготовленості - 66,6% обстежених, вище середнього - 26,7%, високий - 6,7%. Після експерименту рівень фізичної підготовленості у чоловіків КГ не змінився.

Проведення індивідуального тесту здоров'я (В.С. Лозинський, 1993) дозволило встановити, що реалізація програми оптимізації рухової активності сприяла зміні способу життя науково-педагогічних працівників Львівського державного аграрного університету.

Так, здорового способу життя почали дотримуватися 46,7% чоловіків ЕГ, на 20% зменшилася кількість осіб, які мали шкідливі звички. Водночас чоловіки КГ спосіб життя практично не змінили.

Зміна способу життя чоловіками ЕГ стала реальною завдяки реалізації експериментальної програми оптимізації рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку, яка передбачала РА у вільний час та у режимі робочого дня.

Висновки

1. Численними дослідженнями підтверджено, що рухова активність була і залишається одним із чинників зміцнення і збереження здоров'я, підвищення розумової та фізичної працездатності, продовження активного довголіття. Разом з тим питання оптимальної рухової активності чоловіків першого зрілого віку, які займаються розумовою працею, недостатньо висвітлені. Рекомендації, які містяться в літературних джерелах, з оптимізації рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку практично не враховують реальних її обсягів. Існує необхідність розробки інструментальної методики вимірювання параметрів рухової активності чоловіків з метою управління їхньою руховою активністю.

2. Чоловіки розумової праці першого зрілого віку визнають важливість занять фізичними вправами для зміцнення здоров'я, поліпшення самопочуття, але, декларуючи необхідність занять фізичними вправами, у більшості своїй залишаються пасивними. Визнання ролі фізичних вправ для зміцнення здоров'я і підвищення працездатності не впливає на включення рухової активності у повсякденну діяльність. Це підтверджується тим, що лише 18,4% чоловіків займаються систематично.

3. Анкетуванням установлено основні мотиви, які спонукають чоловіків розумової праці першого зрілого віку до занять фізичними вправами. До них належать бажання бути здоровим (30,7%) та зняття втоми і активізація розумової діяльності (16,1%). Основними причинами, що перешкоджають чоловікам займатися фізичними вправами, є відсутність вільного часу (28,9% відповідей), умов для занять (12,1%), недостатній рівень мотивації (10,4%). Одночасно відсутність інвентарю, обладнання, необхідного для занять фізичними вправами, назвали причиною пасивності лише 15,4% респондентів, а відсутність відповідних методичних рекомендацій - 4,8%.

4. У ході дослідження розроблено і запатентовано як винахід апаратно-програмний комплекс для кількісних вимірів рухової активності людини, який дозволив об'єктивно дослідити параметри рухової активності чоловіків першого зрілого віку, які займаються розумовою працею, а отже, фізичне навантаження і фізіологічний стан їхнього організму в реальних умовах життя. Результати вимірювання параметрів рухової активності чоловіків за допомогою апаратно-програмного комплексу свідчать, що у досліджуваних спостерігаються індивідуальні відмінності у показниках кількості рухів і частоти серцевих скорочень. Максимальні показники кількості рухів становили 14836 рухів за добу, мінімальні - 2582 рухи за добу.

5. Зроблено розподіл досліджуваних за рівнями рухової активності: до експерименту до нижче середнього рівня рухової активності належали 20% чоловіків ЕГ і 26,7% чоловіків КГ, до середнього рівня рухової активності - 60% учасників ЕГ та КГ, до вище середнього рівня рухової активності - 13,3% досліджуваних обох груп, до високого рівня рухової активності - 6,7% чоловіків ЕГ. Після експерименту у ЕГ до високого рівня рухової активності належали 40% досліджуваних, до вище середнього - 26,7%, до середнього - 33,3%, низький та нижче середнього рівні рухової активності не виявлені у жодного із досліджуваних. У КГ змін у рівні рухової активності досліджуваних після експерименту практично не відбулося. За показниками частоти серцевих скорочень учасників експерименту віднесено до певного рівня адаптації серцево-судинної системи до фізичних навантажень: до низького рівня належали 23,3% чоловіків, до нижче середнього рівня - 13,3%, до середнього - 13,3%, до вище середнього - 26,8%, до високого рівня належали 23,3% чоловіків.

6. Збільшення обсягів рухової активності, зафіксоване апаратно-програмним комплексом, залучення чоловіків розумової праці першого зрілого віку до різноманітних форм фізкультурно-оздоровчих занять в режимі робочого дня та у вільний час сприяло покращенню функціональних можливостей організму учасників експерименту. Так, інтеґральний показник, яким виступає рівень фізичного стану людини, у членів ЕГ змінився таким чином: зменшилася кількість осіб із низьким та нижче середнього рівнем фізичного стану: до експерименту - 26,7%, після - 6,7%. Безпечний рівень фізичного здоров'я або високий рівень фізичного стану до експерименту мали 6,7% чоловіків, після - 20%. У чоловіків КГ рівень фізичного стану не змінився. Кількість чоловіків із високим рівнем фізичного стану у КГ до і після експерименту дорівнювала 6,7%.

7. Аналіз показників адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи досліджуваних ЕГ та КГ дозволив встановити, що до початку експерименту жодний із обстежених чоловіків розумової праці першого зрілого віку не мав зриву адаптації, що супроводжується низьким рівнем функціональних можливостей організму; незадовільна адаптація до умов навколишнього середовища спостерігалась у 13,3% осіб ЕГ та КГ. Після експерименту кількість чоловіків із задовільною адаптацією організму до умов навколишнього середовища при високих чи достатніх функціональних можливостях організму збільшилася в ЕГ з 40% до 66,7%, у КГ змін не відбулося.

8. Тестування учасників ЕГ та КГ до і після упровадження програми "Рухова активність - здоров'я" дозволило виявити позитивну динаміку показників рівня фізичної підготовленості в ЕГ, що відобразилося у зменшенні кількості чоловіків із середнім рівнем фізичної підготовленості та відповідним збільшенням осіб із рівнем фізичної підготовленості вище за середній та високим. В ЕГ кількість осіб із рівнем фізичної підготовленості вище середнього до експерименту дорівнювала 20%, після - 40%, з високим рівнем фізичної підготовленості - відповідно 6,7% та 20%. У КГ на першому та другому етапах кількість осіб із вище середнього рівнем фізичної підготовленості становила 26,7%, кількість чоловіків із високим рівнем фізичної підготовленості - 6,7%.

9. Здоровий спосіб життя до експерименту вели лише 20% чоловіків першого зрілого віку ЕГ і 26,7% чоловіків КГ. Неправильний спосіб життя, який терміново вимагає зміни звичок, вели близько третини досліджуваних обох груп. Решта чоловіків вели близький до здорового спосіб життя, але він також потребував корективів. Установлено, що чоловіки КГ після експерименту майже не змінили свого способу життя. В ЕГ спосіб життя змінився у значної кількості чоловіків: зменшилася кількість осіб (на 20%), які вели неправильний спосіб життя, здоровий спосіб життя почали вести 46,7% учасників експерименту.

10. Доведено ефективність запропонованої оздоровчої програми, що виявилося у підвищенні обсягів рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку. Проведений експеримент підтвердив доцільність рекомендацій з оптимізації рухової активності чоловіків. Це дозволяє рекомендувати її для широкого впровадження у режим дня чоловіків першого зрілого віку різних професій, пов'язаних із розумовою працею.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Ріпак І.М. Методика визначення рухової активності дорослого населення: Методичні рекомендації. - Л.: ЛНУ ім. І.Франка, 2002. - 42 с.

Ріпак І.М. Рухова активність - здоров'я: Програма оптимізації рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку. - Л.: ЛНУ ім. І.Франка, 2001. - 24 с.

Ріпак І.М. Теоретико-методичні аспекти рухової активності чоловіків 30-40 років // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей аспірантів галузі фізичної культури та спорту. - Л., 1999. - Вип. 3. - С.207-210.

Приступа Є.Н., Ріпак І.М., Соколовський В.М. Методика кількісних вимірів рухової активності людини // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С.Єрмакова. - Х., 1999. - №7. - С.10-13.

Ріпак І.М. Проблема мотивації до занять фізичними вправами чоловіків першого зрілого віку // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фізичної культури та спорту. - Л., 2000. - Вип. 4. - С.185-187.

Виноградський Б.А., Ріпак І.М., Швай О.Д. Педагогічні методи вдосконалення рухової активності людини // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С.Єрмакова. - Х., 2000. - №10. - С.25-29.

Ріпак І.М. Особливості рухової активності чоловіків першого зрілого віку, які займаються розумовою працею // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фізичної культури та спорту. - Л., 2001. - Вип. 5. - Т.1. - С.239-242.

Ріпак І.М. Визначення окремих параметрів рухової активності дорослих чоловіків методом їх безперервної реєстрації // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. - Л., 2002. - Вип. 6. - Т.1. - С.362-368.

Ріпак І.М. Взаємозв'язок між руховою активністю та енерговитратами дорослих чоловіків // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С.Єрмакова. - Х., 2002. - №9. - С.43-48.

Ріпак І. Педагогічні шляхи підвищення обсягів та вдосконалення змісту рухової активності чоловіків 30-40 років, зайнятих розумовою працею // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фізичної культури та спорту. - Л., 2003. - Вип. 7. - Т.2. - С.389-392.

Пристрій для оцінки рухової активності / Б.А. Виноградський, В.І. Матвіїв, Є.Н. Приступа, І.М. Ріпак, В.М. Соколовський: Деклараційний патент України на винахід. - №39293А. - 2001. - 15 червня. - Бюл. №5. - С.1.21.

Приступа Є.Н., Ріпак І.М. Параметри рухової активності чоловіків першого зрілого віку // Фізична культура, спорт та здоров'я нації: Зб. наук. праць. - К.; Вінниця, 2001. - С.48-52.

Приступа Є., Ріпак І. Реєстрація параметрів рухової активності людини за допомогою апаратно-програмного комплексу // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: Зб. наук. праць Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2002. - Т.2. - С.18-21.

Приступа Є.Н., Виноградський Б.А., Ріпак І.М. Пристрій для оцінки рухової активності людини // Наука і підприємництво: теорія і практика перебудови економіки: Матеріали Міжнародного симпозіуму: Зб. наук. праць / За ред. В.І.Хомякова. - Вінниця; Мукачево, 2001. - Спец. вип. - С.268-272.

Приступа Є.Н., Ріпак І.М. Формування потреби у руховій активності дорослих на засадах урахування особливостей їхньої мотивації та інтересів // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - Л., 2001. - Вип. 15. - Ч.2. - С.235-239.

Ріпак І.М. Рухова активність людини як важливий фактор здорового способу життя // Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації: Тези доп. IV Міжнар. наук. конґр. - К., 2000. - С.540.

Ріпак І.М., Ріпак М.О. Негативні фактори, що впливають на здоров'я людини // Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення: Матеріали ІІ Реґіон. наук.-практ. конф. - Л., 2000. - С.42-43.

Ріпак І.М. Мотиваційні аспекти чоловіків до занять фізичними вправами // Актуальні проблеми підготовки спеціалістів в галузі фізичної культури і спорту: Тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. - Івано-Франківськ, 2000. - С.94-95.

Приступа Є.Н., Ріпак І.М. Рухова активність в житті дорослих чоловіків // Кінезіологія в системі культури: Тези міжреґіон. наук.-практ. конф. - Івано-Франківськ, 2001. - С.62-63.

Ріпак І. Застосування засобів для відновлення працездатності дорослих чоловіків розумової праці // Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення: Матеріали ІІІ Міжреґіон. наук.-практ. конф. - Л., 2002. - С.81-82.

Ріпак І.М. Здоровий спосіб життя - запорука активного довголіття // Здоровий спосіб життя: Зб. матеріалів І Міжреґіон. наук.-практ. конф. - Славута; Л., 2002. - С.31-33.

Размещено на Allbest.ru