Корекція фізичної підготовленості студенток ВУЗу в процесі занять оздоровчими видами плавання

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ФАНИГІНА ОКСАНА ЮРІЇВНА

УДК 796.21. -055.2

КОРЕКЦІЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СТУДЕНТОК ВУЗУ В ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ОЗДОРОВЧИМИ ВИДАМИ ПЛАВАННЯ

24.00.02 -- Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ -- 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.

Науковий керівник -- кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений тренер України Шульга Людмила Михайлівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри водних видів спорту.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Волков Леонід Вікторович, Переяслав-Хмельницький педагогічний університет, завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання; кандидат педагогічних наук, професор Краснов Валерій Павлович, Національний аграрний університет України, завідувач кафедри фізичного виховання.

Провідна установа -- Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, кафедра плавання, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, м.Дніпропетровськ

оздоровче плавання корекція студентка

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Проблема удосконалення процесу фізичної підготовки студенток уже багато років є предметом вивчення фахівців. Тому у сфері освіти, у тому числі вищої, коли йдеться про фізичну культуру основоположним має бути принцип наступності. Особливо значущою є роль занять фізичною культурою і масовим спортом для дітей, підлітків, юнацтва -- у зв'язку з необхідністю ефективного розв'язання завдань їхнього гармонійного розвитку з урахуванням таких вельми серйозних факторів як недостатня рухова активність та зростаючі навантаження розумової діяльності під час навчання (В.Н. Платонов, 1990). Педагогічний процес ґрунтується на розв'язанні основних завдань поліпшення здоров'я, формування рухових навичок, а також передачі студенткам вищих навчальних закладів спеціальної системи знань для усвідомлення ними пропонованих засобів та методик фізичного виховання.

Навчальна дисципліна „Фізичне виховання” у вузі є складовою частиною системи освіти і виховання майбутніх фахівців і має удосконалюватися у руслі сучасної концепції вищої школи, розв'язуючи завдання зміцнення здоров'я та оптимального розвитку фізичних якостей (Л.І. Язвинська, 1980; А.Б. Артемов, 1991, І.А. Анохін, 1995). Одним із найважливіших завдань фізичного виховання студенток є усвідомлення значущості фізкультурно-спортивної діяльності та формування протягом навчання особистої потреби у фізичному самоудосконаленні (В.А. Головин та ін., 1983; Т.Ю. Круцевич, 2003; В.І. Ільїнич, 2003).

Вивчення організації фізичного виховання у вузі виявило невідповідність між цільовими настановами навчально-виховного процесу та ступенем активності студенток на заняттях фізичною культурою. Це, у свою чергу, викликає протиріччя між вимогами до особистості та професійної підготовки майбутніх фахівців і реальним рівнем їхнього розвитку у процесі занять фізичною культурою і спортом.

Досвід свідчить, що одним з найефективніших засобів впливу на організм студенток з метою підвищення рівня їхньої фізичної підготовленості слід вважати рухову активність в умовах водного середовища (H. Kohiler, 1981; M. Goulet, 1989; Ю.П. Кобяков, 2003).

На сучасному етапі розвитку фізична культура є одним з важливих факторів у формуванні, зміцненні та збереженні здоров'я людини. Усе це має безпосереднє відношення до студентської молоді. Заняття фізкультурою сприяють формуванню гармонійно розвинутої особистості та підготовці молодої людини до майбутньої професійної діяльності. Це положення відображене в Цільовій комплексній програмі „Фізичне виховання -- здоров'я нації” (1998), де сказано, що у сучасних умовах в Україні склалася критична ситуація зі станом здоров'я населення. Різко зросла захворюваність. Близько 90 % дітей, учнів та студентів мають різні відхилення у стані здоров'я, понад 50 % -- незадовільну фізичну підготовленість.

Теоретичний аналіз науково-методичної літератури (М.Ф. Сауткин, 1985; А.Б. Артемов, 1991; І.А. Анохін, 1995; Р.В. Александрова, 1999; D. Lawrence, 1999; В.П. Зайцев, 2000; С.А. Савчук, 2002 та ін.) показав, що для того, щоб домогтися результатів у поліпшенні фізичної підготовленості студентської молоді, потрібні принципово нові підходи, засоби та технології, котрі мають відповідати індивідуальним особливостям студенток, сприяти максимально ефективній реалізації їхніх інтересів, схильностей та здатностей. Корекція фізичної підготовленості студенток у вузі має будуватися з використанням різних форм фізкультурно-оздоровчих занять з урахуванням мотивації та рівня здоров'я.

Незважаючи на численні дані про благотворну дію водного середовища на організм (М.М. Булатова, К.П. Сахновський, 1988; А.А. Ваньков, 1991; О.А. Іванова та ін., 1993; Д.А. Викулов, 1994; W.E. Prentice, 1997; Н.Ж. Булгакова та ін., 2000; Р.В. Кууз, 2001 та ін.), до цього часу недостатньо розроблені питання регламентації рухової активності студенток на заняттях з фізичного виховання та визначення нормативних параметрів занять оздоровчим плаванням (аквааеробікою) у навчальному процесі.

Аналіз досліджень щодо питань застосування оздоровчого плавання (аквааеробіки) у навчальному процесі студенток, показав, що наявні внутрішньокурсові відмінності, зумовлені їхнім станом здоров'я, рівнем фізичного розвитку, рухової активності та функціональними можливостями (Ю.О. Усачев, 1998; Л.В.Хайкін, 1998; С. Савельєва та ін., 2000; В.В. Романенко, 2003).

Зважаючи на вищесказане, актуальною є проблема корекції фізичної підготовленості студенток засобами оздоровчого плавання в системі фізичного виховання у вузі. Розробка засобів і методів фізкультурно-оздоровчих занять плаванням (аквааеробікою) у навчальному процесі зі студентками з урахуванням їхнього віку, рівня здоров'я та рухової активності буде також сприяти забезпеченню їхньої нормальної життєдіяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно зі „Зведеним планом науково-дослідних робіт з фізичної культури і спорту на 2001--2005 рр.” Держкомспорту України за темою 2.1.17 „Формування, розвиток та функціонування сучасної системи фізкультурно-оздоровчих фітнес-програм (номер державної реєстрації 0103U003021) та у напрямі реалізації розділу Цільової комплексної програми „Фізичне виховання -- здоров'я нації”: „Науково-методичне забезпечення”, пункт 85 -- „Розробити фізкультурно-оздоровчі програми для різних вікових груп населення”.

Мета дослідження -- обґрунтувати зміст програм фізкультурно-оздоровчих занять оздоровчим плаванням, спрямованих на корекцію фізичної підготовленості та фізичного здоров'я студенток віком 17--21 рік.

Задачі дослідження:

Узагальнити наукові знання та передовий досвід побудови занять оздоровчим плаванням (аквааеробікою) на основі аналізу науково-методичної літератури.

Вивчити фізичний стан, рухову активність та мотиваційні фактори до занять оздоровчим плаванням студенток вузу.

Виявити взаємозв'язок показників фізичного розвитку, функціональної та фізичної підготовленості і розробити нормативи для корекції фізичної підготовленості, котрі відповідають рівню здоров'я студенток вищого за середній.

Визначити зміст програм фізкультурно-оздоровчих занять аквааеробікою, спрямованих на корекцію фізичної підготовленості студенток у навчальному процесі.

Розробити комп'ютерну програму фізкультурно-оздоровчих занять аквааеробікою та перевірити ефективність пропонованих рекомендацій під час проведення занять зі студентками.

Об'єкт дослідження -- процес фізичного виховання студенток віком 17--21 рік у вузі.

Предмет дослідження -- корекція фізичної підготовленості студенток з використанням засобів оздоровчих видів плавання у процесі фізичного виховання.

Методи дослідження. Для досягнення мети і розв'язання завдань досліджень застосовувалися такі методи: вивчення та аналіз науково-методичної літератури; анкетування; визначення добової рухової активності студенток і антропометрія; педагогічні методи дослідження; фізіологічні методи дослідження; методи дослідження психомоторних якостей; оцінка рівня фізичної підготовленості студенток; методи статистичної обробки результатів.

Наукова новизна отриманих результатів:

Уперше визначено комплекс організаційно-педагогічних умов фізичного виховання студенток з використанням засобів аквааеробіки у навчальному процесі вищих навчальних закладів, котрий включає мотиваційні фактори, засоби і методи контролю, нормативи фізичної підготовленості, що відповідають „стабільному” рівню здоров'я, способи розробки програм занять, комп'ютерну діагностику та моделювання змісту занять.

Розроблено та обґрунтовано функціональну характеристику студенток віком 17--21 рік із різним рівнем фізичної підготовленості, що включає соматоскопічні та фізіометричні показники, обсяг рухової активності та нормативи, які відповідають „стабільному” стану здоров'я.

Розроблено та науково обґрунтовано навчальну програму занять аквааеробікою оздоровчої спрямованості, специфічну за технологією побудови, з урахуванням шкали оцінки рівня фізичної підготовленості студенток за дванадцятьма тестами.

Доповнено дані про закономірності взаємозв'язку показників фізичної підготовленості психомоторних якостей та рівня фізичного здоров'я студенток, конкретизовано особливості мотиваційної структури до занять аквааеробікою у студенток вищих навчальних закладів України.

Суттєво розширено теоретичні уявлення про механізми управління фізичною підготовленістю студенток та практичне використання для цієї мети аквааеробіки за допомогою розробленої комп'ютерної програми.

Практичне значення дослідження. Результати проведених досліджень успішно впроваджено у практику підготовки студенток різних вузів, що підтверджується відповідними актами. Матеріали з проведення занять оздоровчим плаванням (аквааеробікою) включено до навчальних програм з дисципліни „Фізичне виховання у вищому навчальному закладі” Дніпропетровського національного університету.

Розроблено та опубліковано три методичних рекомендації: „Організаційно-методичні основи оздоровчого плавання”; „Організація та проведення фізкультурно-оздоровчих занять аквааеробікою у навчальному процесі зі студентками університету”; „Особливості побудови процесу фізичного виховання студенток у програмі оздоровчого плавання”.

Розроблено комп'ютерну програму фізкультурно-оздоровчих занять аквааеробікою для студенток з різним рівнем фізичної підготовленості та впроваджено у процес фізичного виховання студенток 1-- 4-го курсів навчання у Дніпропетровському національному університеті, яка також може бути рекомендована для індивідуального використання.

Особистий внесок дисертанта полягає у постановці проблеми, формуванні методології, самостійному проведенні дослідницької та експериментальної роботи, статистичної обробки та узагальненні отриманих результатів, розробці комп'ютерної програми.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Результати досліджень представлено у доповідях на Міжнародній науково-практичній конференції „Удосконалення системи фізичного виховання та оздоровлення дітей, учнівської молоді в умовах Північного Заходу” (Петрозаводськ, 2001 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми фізичного виховання студентів” (Дніпропетровськ, 2003 р.), щорічних науково-практичних конференціях з проблем організаційно-методичних основ фізичного виховання Дніпропетровського національного університету у 2001--2003 рр.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у шести статтях, із яких п'ять статей представлені у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, та трьох методичних рекомендаціях для фахівців з фізичного виховання вищих навчальних закладів. Зареєстровано свідоцтво авторського права на твір “Комп'ютерна програма обчислення балу фізичної підготовленості “Aquastudent+” в Державному департаменті інтелектуальної власності. Усі праці особисті.

Структура та обсяг дисертації. Текст дисертаційної роботи викладено на 282 сторінках комп'ютерного набору і складається зі вступу, шести розділів особистих досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури та 16 додатків. Цифрові дані представлено у 58 таблицях, проілюстровано 23 рисунками. У роботі використано 264 літературних джерела, з котрих 26 -- іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, особистий внесок автора, вказано сферу апробації та впровадження у практику результатів дослідження.

У першому розділі дисертації „Проблеми побудови занять оздоровчими видами плавання у вузі” представлено тематичний аналіз вітчизняних та зарубіжних публікацій з теоретичних та навчально-методичних проблем фізичної підготовленості студенток, частиною котрого є використання аквааеробіки у навчальному процесі вищих навчальних закладів (Л.А.Товченко, 1991; Є.М. Федоров, 1993; І.Р. Хорольська, 1996; Ю.О. Усачев, 1998; А.В. Чуб, 2000; І.Р. Смирнова, 2001; В.В. Романенко,2003). На фоні загального розвитку процесу фізичного виховання, фізичної підготовки студенток проведено системний аналіз теоретичних підходів до дисципліни в аналітичному та структурному плані, що дозволяє визначити принципи використання аквааеробіки, її застосування та властиві їй тенденції розвитку.

У результаті автором визначено структурну схему побудови занять аквааеробікою у навчальному процесі та шляхи впровадження у навчальний процес розробок і досліджень фахівців щодо фізкультурно-оздоровчих занять у воді, а також сучасних наукових розробок у галузі фізичного виховання.

У другому розділі дисертації „Методи та організація дослідження” розкрито методологію з даної проблеми, показано методи та організацію досліджень. Використано такі методи: вивчення та аналіз методичної літератури; анкетування (анкети В.П. Войтенко та ін.); визначення добової рухової активності студенток (за Фремінгемською методикою); антропометрія; педагогічні методи дослідження включали констатуючий та формуючий експерименти, де здійснювалося тестування рухових якостей з використанням „Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України” та системи EUROFIT; фізіологічні методи дослідження; методи дослідження психомоторних якостей (з 5 проб різної спрямованості); оцінка рівня фізичного стану студенток (за допомогою „Експрес-оцінки”), методи статистичної обробки результатів.

Проведення досліджень відбувалося у кілька етапів.

Перший етап (1999--2000 рр.) включав аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури вітчизняних та зарубіжних авторів, опитування, педагогічні спостереження, аналіз комп'ютерних програм з оздоровчих занять та проведення попереднього експерименту (було проаналізовано 26 занять загальною тривалістю 910 хв).

Другий етап (лютий--липень 2001) був спрямований на вивчення показників рухової активності, фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціонального стану та психомоторних якостей студенток, рівня їхнього здоров'я, фізичного стану та фізичної підготовленості. Для цього був проведений констатуючий експеримент зі студентками у віці 17--21 рік, а також обробка експериментальних даних, виділення найбільш інформаційних показників.

Третій етап (липень 2001 -- грудень 2002 рр.) включав розробку та обґрунтування нормативів фізичної підготовленості, що відповідають рівню здоров'я вищому за середній, розробку програми фізкультурно-оздоровчих занять аквааеробікою з урахуванням рівня фізичної підготовленості студенток та перевірку ефективності розробленої програми у ході формуючого експерименту, де було апробовано програми занять аквааеробікою, а також розробку комп'ютерної програми занять.

Четвертий етап (2002--2003 рр.). На даному етапі роботи було проведено обговорення матеріалів дослідження, зроблено висновки, підготовлено практичні рекомендації та оформлено дисертаційну роботу згідно з вимогами ВАК України.

Дослідження проведене у Дніпропетровському національному університеті зі 140 студентками хімічного факультету відповідно до навчального розкладу на 1-4-му курсах навчання.

У третьому розділі дисертації „Обґрунтування педагогічного контролю фізичної підготовленості студенток 17--21 року” представлено результати дослідження рухової активності, мотивації та зацікавленості до фізкультурно-оздоровчих занять студенток, порівняльний аналіз фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем, фізичної підготовленості, взаємозв'язку показників фізичного розвитку та фізичної підготовленості, стану фізичного здоров'я та психомоторних якостей, взаємозв'язку рівня фізичної підготовленості та фізичного стану, оцінки рівня фізичної підготовленості методом перцентилів та системи оцінки фізичної підготовленості у балах, функціональну характеристику студенток із різним рівнем фізичної підготовленості.

Результати проведених досліджень показали, що енерговитрати добової рухової активності випробовуваного контингенту у дні, коли немає занять з фізичного виховання, знаходяться у межах 2500--2600 ккал (у середньому по віковій групі), що на 500 ккал нижче за фізіологічну норму.

У результаті досліджень, спрямованих на вивчення мотивів та зацікавленості студенток до оздоровчих занять у воді, встановлено, що переважна більшість позитивно ставиться до занять оздоровчими видами плавання (аквааеробікою). Стимулом підвищення мотивації до відвідування занять є оздоровчі мотиви, спрямовані на поліпшення здоров'я (37,9 %) через загартування (75,7 %), що підтверджує їхню прихильність до занять у воді та прагнення до нормалізації маси тіла і поліпшення статури, а не досягнення нормативів державних тестів.

Під час аналізу самооцінки фізичного здоров'я студенток 1--4-го курсів за результатами анкетування виявлено скарги на незадовільний стан основних систем організму (нервову, серцево-судинну, травну, дихальну); чотирнадцять осіб оцінили стан свого здоров'я як незадовільний. Ці суб'єктивні відчуття було підтверджено об'єктивними показниками оцінки фізичного стану (табл. 1).

Результати дослідження свідчать, що 53,5 % студенток мали низький і нижчий за середній рівень фізичного стану.

Таблиця 1

Рівень фізичного стану студенток 1--4-го курсів, % (n = 140)

РФС	Кількість студенток по курсах	Середнє значення
	1-й	2-й	3-й	4-й
Низький	20,0	14,2	28,6	8,6	17,8
Нижчий за середній	45,7	40,0	25,7	31,4	35,7
Середній	31,4	42,9	42,9	48,6	41,5
Вищий за середній	2,9	2,9	2,8	11,4	5,0
Високий	0	0	0	0	0
Разом	100	100	100	100	100

Вивчення рівня прояву психомоторних якостей виявило, що у процесі навчання у вузі у студенток розвиваються здатності до мобілізації довільної уваги та корекції своїх дій і погіршується здатність до мобілізації своєї діяльності за умов обмеженого часу, що свідчить про необхідність її цілеспрямованого розвитку. Визначено статистичну залежність рівня фізичного стану студенток 1--4-го курсів від сукупного впливу показників фізичної підготовленості. Коефіцієнти канонічної кореляції між показниками фізичного стану, з одного боку, і фізичної підготовленості, з другого, мали позитивні і високого ступеня значення: у студенток 1-го курсу -- 0,796, 2-го -- 0,821, 3-го -- 0,889, 4-го -- 0,867. Тобто вищий рівень фізичного стану студенток 2--4-го курсів був зумовлений і кращим станом їхньої фізичної підготовленості.

У результаті кореляційного аналізу визначено значущий взаємозв'язок між обсягом рухової активності та показниками, що характеризують морфофункціональний стан студенток, такими як обхватні розміри тіла, шкірно-жирові складки, функції зовнішнього дихання та фізичної підготовленості. Виявлені у результаті кореляційного аналізу взаємозв'язки дозволяють припустити, що крім загальновідомих показників фізичного стану рівень психомоторних якостей у взаємозв'язку з руховою активністю впливають на рівень фізичної підготовленості студенток.

Розробка нормативів та системи оцінки фізичної підготовленості студенток здійснювалася з застосуванням перцентильного аналізу результатів тестування з використанням державних тестів, а також додаткових тестів EUROFIT та 20-бальної оцінки. Розроблено шкалу та оціночні таблиці для визначення рівня фізичної підготовленості. Область низьких величин була у коридорі до 5 центилів, нижче за середні -- від 5 до 25, середніх -- від 25 до 75, була найбільш характерного для вікової групи 17--21 рік, вище за середні -- від 75 до 95 і високих -- від 95 до 100 центилей. У разі 20-бальної системи оцінки можливе спостереження за індивідуальним приростом результатів кожної студентки за допомогою профільної карти. Профільні групові карти можуть бути використані для порівняння результатів фізичної підготовленості студенток окремих груп, факультетів, вузів під час проведення змагань, а також для внесення корекції до навчальної програми фізичного виховання (Т.Ю. Круцевич, 1999; М.В. Курочкіна,2001 та ін.).

На основі центильних оцінок виявили гармонійність розвитку рухових здатностей студенток, котра визначалася за різницею номерів рівнів оцінки кожного рухового тесту (коридор). З різким дисгармонійним розвитком рухових якостей на 1-му курсі було відмічено 49,2 %, 2-му -- 45,8 %, 3-му -- 40,0 % та на 4-му -- 37,1 % студенток.

Для визначення функціональних характеристик студенток з різним рівнем фізичної підготовленості - низьким, нижчим за середній, середнім та вищим за середній, було зроблено порівняльний аналіз показників фізичного розвитку, фізичного стану, фізичної підготовленості, рухової активності та психомоторних якостей випробовуваних. З отриманих даних виходить, що функціональні показники, котрі характеризують рівень фізичної підготовленості як вищий за середній, у багатьох випадках достовірно вищі, ніж з низьким, нижчим за середній та середнім рівнями фізичної підготовленості.

Розроблено модельні характеристики функціонального стану студенток з рівнем фізичної підготовленості вищим за середній за 46 показниками. Однак невисокі результати тестування деяких функціональних показників серцево-судинної та дихальної систем не дозволяють визначити їх у якості „належних” норм. Найвірогідніше, рівень фізичної підготовленості вищий за середній відповідає „стабільному” рівню здоров'я і характеризується стійкою адаптацією організму до довколишнього середовища. У зв'язку з тим, що до цього рівня фізичної підготовленості віднесено лише 8,6 % дівчат, метою розробки експериментальної методики фізкультурно-оздоровчих занять було досягнення студентками середнього та вищий за середній рівнів фізичної підготовленості.

Четвертий розділ „Розробка методики фізкультурно-оздоровчих занять аквааеробікою для корекції фізичної підготовленості студенток 1--4-го курсів” присвячено обґрунтуванню методологічного підходу до організації занять аквааеробікою у навчальному процесі. Для цього було проведено факторний аналіз, що визначав питому вагу окремих фізичних якостей у загальній структурі фізичної підготовленості студенток. У результаті факторизації матриці інтеркореляцій 12 показників фізичної підготовленості, виділено 8 статистично незалежних факторів: стійкість до гіпоксії, аеробна витривалість, силова динамічна витривалість, м'язова сила, швидкісно-силовий фактор, вестибулярна стійкість, спритність та диференціювання м'язових зусиль. Сумарний внесок цих факторів до узагальненої дисперсії склав: у студенток 1-го курсу 83,7, 2-го -- 89,5, 3-го -- 87,7 та 4-го -- 75,9 %.

На підставі факторного аналізу раціональним варіантом планування занять з фізичної підготовки студенток є такий, коли на розвиток стійкості до гіпоксії відводиться 20 % часу, що планується на фізичну підготовку, м'язової сили -- 20 %, швидкісно-силових якостей -- 18 %, силової динамічної витривалості -- 17 %, аеробної витривалості -- 11 %, диференціювання м'язових зусиль -- 9 %, вести-булярної стійкості -- 3 % та спритності -- 2 %. Навантаження контролювали за ЧСС протягом заняття, ураховуючи пульсову вартість вправ та їхню інтенсивність (А.В. Виру, Т.А. Юримяе, Т.А. Смирнова, 1989; Р.В. Кууз, 2001). Для визначення меж “робочого” пульсу у воді використовувалася формула M. Karvonen (Т.Г. Меньшуткіна, 2001).

Розроблено структуру і зміст програм фізкультурно-оздоровчих занять аквааеробікою у навчальному процесі фізичного виховання студенток 1--4-го курсів навчання з урахуванням їхньої фізичної підготовленості.

Структура занять передбачала наявність спеціалізованих блоків, що додають можливість здійснювати вибірковий вплив на різні компоненти фізичної підготовленості студенток, зворотний зв'язок у вигляді контролю та корекції комплексів та музичного супроводу занять. Рекомендований зміст занять містив різні варіанти фізичних вправ (рис. 1).

Для оцінки ефективності запропонованої методики фізкультурно-оздоровчих занять аквааеробікою у навчальному процесі фізичного виховання студенток було проведено порівняльний аналіз соматометричних та функціональних показників перед та після формуючого експерименту.

У процесі порівняльного аналізу було виявлено суттєві відмінності у бік поліпшення (р<0,05) по 9 показниках (шкірно-жирові складки та ін.) у студенток 1-го курсу, по 13 показниках (обхвату плеча, стегон, шкірно-жирові складки та ін.) -- 2-го курсу, по 11 та 3 показниках (обхвати талії, стегон, шкірно-жирові складки та ін.) -- 3-го та 4-го курсів. Виявлено зниження маси тіла на 1,5 %, зменшення обхватних розмірів (талії, живота, стегон) на 2,3 %. Для визначення спрямованості змін решти показників було застосовано один з найпростіших непараметричних методів статистики -- критерій знаків; при цьому з усіх показників фізичного розвитку студенток 1--4-го курсів (n=140) статистично значущі зміни (поліпшення) зареєстровано у 87 % випадків.

Рис. 1. Структура та зміст занять аквааеробікою у навчальному процесі

При порівнянні показників функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем студенток 1--4 курсів встановлено, що всі досліджувані показники поліпшилися (р<0,001), наприклад, ЧСС знизилася на 4,5 %, проба Руф'є -- на 28,85 %, артеріальний тиск -- на 3,05 % (систолічний) та 5,05 % (діастолічний).

Порівнюючи рівні фізичного стану студенток різних курсів після занять аквааеробікою виявлено, що у студенток 1--4-го курсів вони змінилися статистично значуще (р<0,05) і підвищилися у середньому на 28,8 %, від низького і нижчого за середній до середнього і вищого за середній. У результаті занять поліпшилися психомоторні якості: моторна координація, здатність до довільної мобілізації та корекції дій (р<0,05) і, меншою мірою, психічна швидкісна витривалість та реакції на ускладнення умов діяльності.

За результатами обробки анкети мотивів та впливу оздоровчого плавання на здоров'я 100 % студенток відмічали позитивний вплив занять аквааеробікою, котрий виявлявся у поліпшенні самопочуття у 61,4 % та зниженні захворюваності у 32,9 % обстежених. Окрім того, 87,3 % студенток основним фактором здорового способу життя стали вважати рухову активність (рис. 2).

Повторне тестування показників фізичної підготовленості визначило їхній приріст. Застосування критерію знаків дозволило визначити достовірність спрямованості змін в усіх досліджуваних рухових тестах і рівня фізичної підготовленості (РФП) студенток 1--4-го курсів навчання (табл. 2).

Рис. 2. Оцінка студентками 1-4-го курсів провідних факторів здорового способу життя після проведення експерименту (n=140):

-- рухова активність; -- збалансоване харчування

-- загартовування; -- відсутність шкідливих звичок

Таблиця 2

Ефективність експериментальної програми за показниками фізичної підготовленості

Курс навчання	Усього показників	Z (+)	Z (-)	Z (о)	Достовірність змін показників
1-й	420	326	55	39	Достовірні
2-й	420	298	56	66	Достовірні
3-й	420	309	60	51	Достовірні
4-й	420	289	82	49	Достовірні

Оцінка інтегрального рівня фізичної підготовленості студенток за перцентильними шкалами свідчила про його підвищення: зі 140 студенток після перетворюючого експерименту осіб з ни-зьким рівнем фізичної підготовленості не було, 5 % мали рівень фізичної підготовленості нижчий за середній, 55,1 % -- середній, 28,5 % -- вищий за середній та 11,4 % -- високий (рис. 3). Кількість студенток з гармонійним розвитком рухових якостей збільшилася на 23,5 %, а з різко дисгармонійним розвитком зменшилося у 2,5 рази.

Під час оцінки рівня фізичної підготовленості студенток 1--4-го курсів (n=140) перед та після формуючого експерименту за загальною профільною картою встановлено, що найбільший приріст (у балах) був по таких показниках: диференціювання м'язових зусиль (43,4%), човниковий біг (20,2 %), вис на зігнутих руках (18,8 %), стрибок у довжину з місця (16,4 %) та біг 2000 м (11,2%). За допомогою факторного аналізу було зроблено коригування змісту фізичної підготовки на наступний шестимісячний період фізкультурно-оздоровчих занять аквааеробікою зі студентками 1--4-го курсів, при цьому було збільшено час на розвиток швидкісно-силових якостей на 12 %, вестибулярної стійкості на 4 %, за рахунок зменшення часу на розвиток переважно аеробної витривалості на 9 %.



а б

Рис. 3. Оцінка рівня фізичної підготовленності студенток 1--4-го курсів (n=140) перед (а) та після (б) занять аквааеробікою:

-- низький; -- нижчий за середній; -- середній;

-- вищий за середній; -- високий

Таким чином, результати експерименту свідчать про правильність розробленої програми занять аквааеробікою для корекції фізичної підготовленості студенток 1--4-го курсів.

У п'ятому розділі дисертації „Комп'ютерна програма фізкультурно-оздоровчих занять аквааеробікою” представлено матеріали, що характеризують конструктивно-впроваджувальну діяльність з розробки комп'ютерної програми “Aquastudent+”. Було розроблено структуру і зміст комп'ютерної програми, що дають змогу моделювати заняття таким чином, щоб як найповніше ураховувати інтереси та рівень фізичної підготовленості студенток. Розроблена комп'ютерна програма складається з трьох частин: „Тестування”, „Програма занять” та „База вправ”. В оздоровчих програмах виділено три комплекси вправ: втягуючий комплекс -- для студенток з низьким та нижчим за середній рівнями фізичної підготовленості, оздоровчий комплекс № 1 -- з середнім та вищим за середній рівнями і оздоровчий комплекс № 2 -- з високим рівнем.

Програма “Aquastudent+” дозволяє здійснювати етапний контроль у ході реалізації поставлених фізкультурно-оздоровчих завдань. Вона виявила свою ефективність як сучасний, технологічний, активний метод навчання, завдяки якому студентки самостійно отримують інформацію про рівень своєї фізичної підготовленості і, відповідно до цього, рекомендований режим рухової активності з використанням засобів аквааеробіки.

У шостому розділі „Обговорення результатів дослідження” підбиваються підсумки дисертаційної роботи, проведено порівняння основних положень з існуючими концепціями застосування фізкультурно-оздоровчих програм занять зі студентками у вищих навчальних закладах.

У результаті проведених досліджень нами підтверджено, що недостатня рухова активність студенток спричинена низькою мотивацією до занять з фізичного виховання; більшість показників фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем, фізичного стану студенток 1--4-го курсів мають суттєві відмінності.

Доповнено й розширено дані про рухову активність, самооцінку стану здоров'я, мотивів та зацікавленості до занять з фізичного виховання, а також про взаємозв'язок показників фізичної підготовленості, рухової активності, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем і психомоторних якостей.

Представлено нові дані про комплекс організаційно-педагогічних умов фізичного виховання студенток з використанням засобів аквааеробіки у навчальному процесі вищих навчальних закладів, котрий включає мотиваційні фактори, засоби та методи контролю, нормативи фізичної підготовленості, що відповідають „стабільному” рівню здоров'я, способи розробки програм занять, комп'ютерну діагностику та моделювання змісту занять.

ВИСНОВКИ

У дисертації узагальнені теоретичні відомості і наведене нове вирішення завдань, які науково обґрунтовують зміст програм фізкультурно-оздоровчих занять оздоровчим плаванням, спрямованих на корекцію фізичної підготовленості та фізичного здоров'я студенток віком 17-21 рік.

Аналіз науково-методичної літератури дозволив виявити основні проблеми у системі фізичного виховання студенток. Одна з них - розробка науково-обґрунтованої програми занять з включенням оздоровчих видів плавання, добір методів і засобів з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей. До числа маловивчених аспектів цієї проблеми відносяться: взаємодія показників фізичного здоров'я та фізичної підготовленості студенток, нормативна оцінка їхньої фізичної підготовленості та обґрунтування доцільності (і навіть необхідності) включення занять аквааеробікою до навчального процесу фізичного виховання. Аналіз стану впровадження комп'ютерних технологій у процес фізичного виховання студенток виявив потребу викладачів та студенток у їх застосуванні.

У констатуючому експерименті виявлено особливості показників фізичної та функціональної підготовленості, фізичного стану та розвитку, котрі проявляються у неоднорідності отриманих результатів.

Серед студенток не виявлено жодної з високим рівнем фізичного стану. Основна маса випробовуваних (53,5 %) мали низький та нижчий за середній рівні фізичного стану, близько 90% - дисгармонійний розвиток рухових якостей.

Під час вивчення рівня прояву психомоторних якостей виявлено, що у процесі навчання у вузі у студенток розвивається здатність мобілізації довільної уваги і корекції своїх дій та погіршується здатність до мобілізації своєї діяльності за умов обмеженого часу, що свідчить про необхідність її цілеспрямованого розвитку у процесі фізичного виховання, оскільки ця якість лежить в основі стійкості до стресових ситуацій.

З'ясовано, що основна маса студенток позитивно ставиться до занять оздоровчим плаванням. Найпривабливішими є заняття аквааеробікою, оскільки вони більш емоційні і проводяться під музичний супровід. Стимулом підвищення мотивації до відвідання фізкультурних занять є оздоровчі мотиви, спрямовані на поліпшення здоров'я (37,9 %) через загартування (75 %), що підтверджує їхню схильність до занять у воді та прагнення до нормалізації маси тіла і поліпшення статури, а не до досягнення нормативів державних тестів.

Встановлено прямо пропорційну залежність між рівнями фізичного стану і фізичної підготовленості. Рівень фізичного стану студенток старших курсів зумовлений якіснішим станом їхньої фізичної підготовленості і коефіцієнт канонічної кореляції між показниками фізичного стану, з одного боку, і показниками фізичної підготовленості, з іншого, дорівнює: у студенток 1-го курсу -- 0,796; 2-го -- 0,821; 3-го -- 0,889; 4-го -- 0867.

У результаті кореляційного аналізу визначено значущий взаємозв'язок між обсягом рухової активності і показниками, що характеризують морфофункціональний стан студенток, такими як: обхватні розміри тіла, шкірно-жирові складки, функції зовнішнього дихання, фізичної підготовленості.

Аналіз взаємозв'язку функціональних показників дозволяє припустити, що, окрім загальновідомих показників фізичного стану, психомоторні якості у взаємозв'язку з руховою активністю впливають на рівень фізичної підготовленості студенток.

За допомогою 20-бальної перцентильної оціночної таблиці визначено загальний рівень фізичної підготовленості студенток, котрий можна оцінити як „задовільний”. Розроблені 20-бальні оціночні шкали результатів рухових тестів та комплексна система оцінки рівнів фізичної підготовленості (низький, нижчий за середній, середній, вищий за середній та високий) є об'єктивними, про що свідчить нормальність розподілу представників різних груп як у загальній масі, так і всередині курсів.

Проведені дослідження свідчать про те, що функціональні показники, котрі характеризують вищий за середній рівень фізичної підготовленості студенток, у багатьох випадках достовірно вищий, ніж у студенток з нижчим за середній та середній рівнями фізичної підготовленості, однак невисокі результати тестування деяких функціональних характеристик серцево-судинної та дихальної систем не дозволяють визначити їх у якості „належних” норм. Найвірогідніше рівень фізичної підготовленості вищий за середній відповідає „стабільному” рівню здоров'я дівчат і характеризується стійкою адаптацією організму до навколишнього середовища. У зв'язку з тим, що до цього рівня фізичної підготовленості віднесено усього 8,6 % дівчат, то метою розробки експериментальної методики фізкультурно-оздоровчих занять було досягнення основною масою студенток середнього та вищого за середній рівнів фізичної підготовленості.

Вивчення загальної дисперсії та відсоткового внеску кожного з факторів фізичної підготовленості дало можливість визначити раціональне співвідношення засобів різної спрямованості у фізкультурно-оздоровчих заняттях зі студентками 1--4-го курсів. Так, на розвиток стійкості до гіпоксії відводиться 20 % часу, що планується на фізичну підготовку, м'язової сили -- 20 %, швидкісно-силових якостей -- 18 %, силової динамічної витривалості -- 17 %, аеробної витривалості -- 11 %, диференціювання м'язових зусиль -- 9 %, вестибулярної стійкості -- 3 % та спритності -- 2 %.

Отримані дані стали основою для розробки програми занять аквааеробікою з метою корекції фізичної підготовленості. Оптимальним вважається такий розподіл навантажень: 65--70 % -- у режимі аеробної спрямованості; решта -- 30--35 % -- у режимі змішаної спрямованості; ЧСС - у діапазоні 120--150 уд·хв-1, мінімум 2 рази на тиждень, по 40--60 хв з інтенсивністю 60--80 % максимальної.

Результати проведеного порівняльного аналізу, перед та після формуючого експерименту, свідчать про ефективність розробленої методики фізкультурно-оздоровчих занять аквааеробікою:

в основної маси студенток поліпшилися гармонійність та рівень фізичної підготовленості. Після експерименту студенток з низьким рівнем фізичної підготовленості не було (перед експериментом -- 6,4 %), 5 % мали рівень фізичної підготовленості нижчий за середній (перед експериментом -- 7,9 %), 55,1 % -- середній (перед експериментом -- 77,1 %), 28,5 % -- вищий за середній (перед експериментом -- 8,6 %) та 11,4 % -- високий рівень, що не відмічалося у первинному обстеженні;

змінилася факторна структура фізичної підготовленості -- знизився внесок аеробної витривалості, більшої ваги набули швидкісно-силові та силові здатності;

поліпшилися психомоторні якості: моторна координація, здатності до довільної мобілізації та корекції дій і, меншою мірою, психічної швидкісної витривалості та реакції на ускладнення умов діяльності;

скоротилася на 48,8 % кількість скарг, тобто поліпшився загальний стан основних систем організму;

змінилися мотиваційні пріоритети, 87,3 % студенток серед основних факторів здорового способу життя назвали рухову активність.

Основні підходи до складання програм занять аквааеробікою (планування спрямованості засобів, обсяг, інтенсивність і зміст занять) залежно від рівня фізичної підготовленості студенток покладено в основу комп'ютерної програми “Aqua- student+”, котра пройшла апробацію у Дніпропетровському національному університеті. Вона виявила свою ефективність як сучасний, технологічний, активний метод навчання, використовуючи який студентки самостійно отримують інформацію про рівень фізичної підготовленості і, відповідно до цього, рекомендований режим рухової активності з використанням засобів аквааеробіки.

Результати дослідження свідчать про те, що розв'язання проблеми корекції фізичної підготовленості студенток можливе тільки у разі комплексного підходу до вибору раціональної методики фізкультурно-оздоровчих занять аквааеробікою у навчальному процесі. Наша програма, що побудована з урахуванням раціонального обсягу та інтенсивності рухової активності, мотивації, рівня фізичної підготовленості студенток, може бути використана у практиці фізичного виховання і спорту вищих навчальних закладів. Перспективою подальших досліджень є вивчення формування психічного, фізичного та соціального здоров'я студенток та комплексне використання різних засобів, методів та видів рухової активності як у воді, так і на суші.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Фанигіна О.Ю. Організаційно-методичні основи оздоровчого плавання: Метод. рекоменд. -- К.: Науковий світ, 2000. -- 31 с.

Фаныгина О.Ю. Особенности построения процесса физического воспитания студенток в программе оздоровительного плавания: Метод. рекоменд. -- К.: Науковий світ, 2003. -- 33 с.

Фаныгина О.Ю. Организация и проведение занятий оздоровительными видами плавания в учебном процессе со студентками университета: Метод. рекоменд. -- К.: Науковий світ, 2003. -- 19с.

Фанигіна О.Ю. Раціональні параметри фізкультурно-оздоровчих занять аквааеробікою зі студентками вищих навчальних закладів віком 17 -- 21 рік // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. -- 2004. -- № 1. -- С. 41 -- 47.

Фанигіна О.Ю. Методичні підходи побудови програмних занять гідроаеробікою для студенток вищого навчального закладу // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. -- Львів: НВФ „Українські технології”, 2003. -- Вип. 7. -- Т.2. -- С. 294 -- 297.

Фанигіна О.Ю. Організаційні форми та методика занять гідроаеробікою у навчальному процесі вузу // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб.наук.пр. -- Харків: ХДАДМ, 2003. -- №3. -- С.61--66.

Фанигіна О.Ю. Організаційно-методичні основи впровадження оздоровчих видів плавання (на прикладі гідроаеробіки) // Слобожанський науково-спортивний вісник: Зб. наук. ст. -- Харків, 2002. -- Вип. 5. -- С. 24 -- 26.

Фаныгина О.Ю. Двигательная активность студенток в режиме учебно-трудовой деятельности, быта и отдыха // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. -- Харків: ХДАДМ, 2002. -- № 11. -- С. 89 -- 93.

Фаныгина О.Ю. Организационно-методические основы внедрения оздоровительных видов плавания (на примере аквааэробики) // Совершенствование системы физического воспитания и оздоровления детей, учащайся молодежи в условиях Северо-Запада: Материалы науч.-практ. конф. -- Петрозаводск, 2001. -- С. 102 -- 105.

Комп'ютерна програма обчислення балу фізичної підготовленості “Aqua- student+”: А.с. 10734. Україна, М-во освіти і науки України / О.Ю.Фанигіна - КВ № 6018; Заявлено 16.06.04; Публ. 30.03.05, Бюл. № 6 - 5с.

АНОТАЦІЇ

Фанигіна О.Ю. Корекція фізичної підготовленості студенток вузу в процесі занять оздоровчими видами плавання. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 -- Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. -- Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена актуальній проблемі організації фізичного виховання у вузі з використанням фізкультурно-оздоровчих занять аквааеробікою для корекції фізичної підготовленості, підвищення рівня здоров'я, зниження захворюваності студенток віком 17--21 рік. Розроблено належні норми фізичної підготовленості, що відповідають стабільному вищому за середній рівню здоров'я, 20-бальну оцінку фізичної підготовленості студенток. Обґрунтовано раціональні параметри фізкультурно-оздоровчих занять у фізичному вихованні студенток у навчальному процесі. Висновки підтверджені даними тестових випробовувань за результатами впровадження у практику фізичного виховання студенток вузів.

Розроблену уніфіковану технологію перевірено на ефективність у напрямі термінового та віддаленого впливу. Виявлено позитивний вплив на рівень підготовленості, морфологічний статус, стан здоров'я та самопочуття студенток. Комп'ютерна програма дає змогу ефективно користуватися результатами досліджень.

Одержані результати дозволили рекомендувати розроблені нормативи фізичної підготовленості, комп'ютерну програму, методику занять аквааеробікою для практичного використання у системі фізичного виховання студенток у зв'язку з можливістю коригування рівня фізичної підготовленості.

Ключові слова: здоров'я, фізична підготовленість, студентки, нормативи, система оцінки, комп'ютерна програма, аквааеробіка.

Фаныгина О.Ю. Коррекция физической подготовленности студенток вуза в процессе занятий оздоровительными видами плавания. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 -- Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. -- Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена актуальной проблеме организации физического воспитания в вузе с использованием физкультурно-оздоровительных занятий аквааэробикой для коррекции физической подготовленности, повышения уровня здоровья, снижения заболеваемости студенток в возрасте 17--21 год.

Проведенный анализ самооценки здоровья и двигательной активности позволил определить возрастную особенность заболеваемости и низкий уровень двигательной активности, что дало возможность целесообразно использовать оздоровительные средства аквааэробики в физическом воспитании вуза.

Изучение показателей морфофункционального статуса, физической подготовленности студенток во взаимосвязи с особенностями психомоторных качеств позволило выделить группу студенток, имеющих уровень физической подготовленности и соматического здоровья выше среднего, что обусловило определение этих показателей в качестве модельных при оценке функционального состояния и уровня здоровья студенток.

Были изучены показатели физической подготовленности и физического состояния студенток, с использованием корреляционного анализа, подтверждена взаимосвязь этих показателей и разработаны нормативы, соответствующие среднему и выше среднего уровням физической подготовленности.

С целью коррекции физической подготовленности исследуемого контингента изучена факторная структура их двигательных возможностей. Полученные данные позволили дополнить содержание нормативных основ физического воспитания студенток, обосновать рациональное соотношение физической нагрузки и продолжительности занятий с использованием наиболее полезных видов двигательной активности.

Используя метод перцентильного анализа, разработана 20-балльная система оценки каждого из 12 тестов, характеризующая качественный уровень физической подготовленности -- низкий, ниже среднего, средний, выше среднего, высокий.

Комплексные исследования позволили разработать теоретико-методическое обоснование программы занятий аквааэробикой. Занятия строятся из блоков различной целевой направленности, которые в совокупности охватывают полный круг задач оздоровительной аквааэробики и учитывают предпочтения студенток. Выделены блоки: разминочный, прыжково-беговой, партерный, с предметами, дистанционного плавания, в положении стоя, в парах, танцевальный, дыхательных упражнений, игровой, стретчинга.

Педагогический анализ разработанной программы в целом показал ее специализированное влияние на различные компоненты физической подготовленности студенток. Разработанная компьютерная программа “Aquastudent+” содержит средний объем информации, включает разнообразные средства оздоровительной аквааэробики. Программа предусматривает первичное тестирование, учет динамики сдвигов показателей. Студентка может выбирать усредненные варианты уроков с учетом уровня подготовленности или моделировать занятия различной направленности. Программа учитывает мотивацию и интересы студенток в возрасте 17-21 год, дает возможность получить видеопрограмму упражнений.

Полученные результаты позволяют рекомендовать разработанные нормативы физической подготовленности, компьютерную программу, методику занятий аквааэробикой для практического использования в системе физического воспитания студенток вуза в связи с возможностью корректировать и совершенствовать их физическое состояние, физическую подготовленность и способствовать достижению выше среднего уровня здоровья.

Ключевые слова: здоровье, физическая подготовленность, студентки, нормативы, система оценки, компьютерная программа, аквааэробика.

Fanygina O.Y. Correction of physical preparation of students of students of university in process of studies of health-related of swimming. -- Manuscript.

The Dissertation for Obtaining Candidate's Degree in physical Education and Sports in specialty 24.00.02 -- Physical culture, Physical education of different groups of population. -- National University of Physical Education and Sport of Ukraine, Kyiv, 2005.

The actual problem of physical organization of physical education in university with use of health-related activites studies of acvaaerobic for correction of physical performance, increasing of health? Lowering of students at the age of 17--21-years morbidity is investigated. The system of testing 20 points rate of estimation of physical performance. The rational parameter of health-related physical activies are grounded. Conclusions are confirmed by data of testing, after the results of their realization in practice of physical education establishments.

Computer type of unified methods was offered. Its effectiveness on the body of those persons involved in health-related studies sessions was demonstrated.

Significant positive influence on the level of physical fitness and morphofunctional status of females engaged in health-related studies of acvaaerobic was shown.

Key words: health, physical performance, student, developing, rating system, computer program, acvaaerobic.

Размещено на Allbest.ru

...