Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет

фізичного виховання і спорту України

Ярмолюк Олена Володимирівна

УДК 796.032

роль екологічного маркетингу в розвитку сучасного олімпійського спорту

24.00.01 Олімпійський і професійний спорт

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Мічуда Юрій Петрович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор Візітей Микола Миколайович, Національний інститут фізичного виховання та спорту Молдови, професор кафедри соціально-економічних і гуманітарних дисциплін;

кандидат педагогічних наук, професор Матвєєв Сергій Федорович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри олімпійського та професійного спорту

Провідна установа Львівський державний інститут фізичної культури, кафедра економіки фізичної культури; Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту, м. Львів

Захист відбудеться "27" січня 2006 р. о 16 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ - 150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ - 150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий "20" грудня 2005 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Екологічна тематика набуває в сучасному світі актуального характеру. Керівні органи олімпійського руху (Міжнародний олімпійський комітет, Організаційні комітети Олімпійських ігор, Національні олімпійські комітети) у зв'язку з цим змушені постійно враховувати у своїй діяльності зміни, що відбуваються на світовій політичній та соціально-економічній арені. З початку 70-х років XX століття ця проблема з особливою гостротою постала під час проведення Олімпійських ігор.

Сучасна спортивна громадськість набула певного досвіду у вирішенні екологічних проблем. Великий фактичний матеріал про стан та перспективи розвитку екологічної діяльності міститься в інформаційних виданнях Міжнародного олімпійського комітету, зокрема комісії "Спорт та навколишнє середовище", а також у статтях, виступах, інтерв'ю засобам масової інформації керівників олімпійського руху (L. DaCosta, 1997; J. Samaranch, 1998; P. Ottesen, 1999; H. Cantelon, 2000; J. Rogge, 2004). Питанням взаємодії економічного та екологічного розвитку спорту був присвячений ряд симпозіумів і конференцій. Дослідження загальних маркетингових стратегій були проведені різними фахівцями з маркетингу, менеджменту й охорони довкілля та опубліковані в численних закордонних і вітчизняних виданнях. Однак у даних дослідженнях не реалізований системний підхід до аналізу екологічної діяльності в олімпійському спорті на різних рівнях її здійснення.

Одним із засобів реалізації природоохоронної політики, яка інтенсивно запроваджується розвинутими країнами світу, є екологічний маркетинг. Це поняття нині широко використовується в різноманітних сферах людської діяльності та досліджується багатьма вченими (Ф. Котлер, 1992; Є. Дихтель, Х. Хершген, 1995; М. Прокоп, 1995; О. Бровкова, 1999; З. Шишпандлер, Л. Богун, 1999; А. Хачатуров, Т. Гусєва, І. Кретов, Г. Панін, 2001).

Деякі автори (Ван дер Зеде, 1989; С. Гуськов, 1997; В. Рогозкін, О. Антипова, 1997; М. Зайдіє, 1999; А. Литвин, 2001) висвітлюють лише загальні аспекти спортивного маркетингу в олімпійському спорті; окремі аспекти (соціально-економічні, правові) його практичного застосування знайшли відображення у роботах як закордонних, так і вітчизняних авторів (А. Гутін, 1991; І. Крікос, 1993; Г. Стапп, 1993; Ю. Мічуда, 1998; С. Рубін, 1998).

Стан розробки даної проблеми у вітчизняній науці можна охарактеризувати як незадовільний. Наукова література, підручники і практичні посібники з екологічного маркетингу, що віддзеркалюють взаємозв'язок бізнесу, екології та спорту в Україні, відсутні. Спортивна наука вимагає заповнити інформаційний дефіцит в області екології, економіки та спорту, а також створити теоретичні основи впровадження найбільш ефективних методів екологічного маркетингу в практичну діяльність керівних органів олімпійського спорту в Україні.

Детального наукового аналізу потребує вивчення змісту екологічного маркетингу, як явища, обумовленого не лише внутрішніми потребами олімпійського руху, а й, передусім, вимогами сучасного суспільства. Зокрема, недостатньо досліджені об'єктивні передумови становлення та розвитку екологічного маркетингу в олімпійському спорті, не визначені основні компоненти і напрями маркетингової політики керівних органів олімпійського спорту в сфері екології. В зв'язку з цим важливо визначити шляхи вдосконалення економічної діяльності керівних органів олімпійського спорту щодо охорони довкілля.

В Україні, як державі, яка є активним учасником міжнародного олімпійського руху, існує нагальна потреба розгортання цього виду діяльності, що вимагає відповідного наукового обґрунтування. Світовий досвід пропонує різноманітний економічний інструментарій вирішення екологічних проблем. Однак для того, щоб не завдати ще більшої шкоди довкіллю необґрунтованим застосуванням нововведень, потрібен багатосторонній аналіз еколого-економічної діяльності керівних органів олімпійського спорту з урахуванням сучасних реалій. Існує також нагальна потреба наукового обґрунтування шляхів та методів впровадження екологічного маркетингу в систему управління спортивною діяльністю в Україні.

З огляду на це постає необхідність проведення всебічного дослідження з метою визначення основних закономірностей, напрямів і принципів розвитку природоохоронної діяльності в сфері сучасного олімпійського спорту.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дослідження проводились в рамках теми 2.3.1 "Теоретико-методологічні та прикладні аспекти застосування ринкових технологій фізкультурно-спортивними організаціями України" (№державної реєстрації 0101U006319) "Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр." Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України, яка виконувалась на кафедрі гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Мета дослідження визначити загальні закономірності становлення, головні принципи і напрями розвитку екологічного маркетингу в сучасному олімпійському спорті, обґрунтувати шляхи застосування екологічного маркетингу керівними органами олімпійського спорту України.

Задачі дослідження:

1. Виявити об'єктивні передумови здійснення екологічного маркетингу в сучасному олімпійському спорті.

2. Визначити підходи до формування концепції екологічного маркетингу в олімпійському спорті.

3. Визначити шляхи вдосконалення еколого-економічної діяльності керівних органів олімпійського спорту.

4. Виявити передумови впровадження екологічного маркетингу в систему управління олімпійським спортом України.

5. Розробити рекомендації щодо здійснення екологічного маркетингу в олімпійському спорті в Україні.

Об'єкт дослідження природоохоронна діяльність керівних органів сучасного олімпійського спорту - Міжнародного олімпійського комітету, організаційних комітетів Олімпійських ігор, національних олімпійських комітетів, міжнародних спортивних федерацій з олімпійських видів спорту.

Предмет дослідження екологічний маркетинг як компонент управління природоохоронною діяльністю керівних органів сучасного олімпійського спорту.

Методи дослідження: контент-аналіз наукової літератури, аналіз офіційних документів керівних органів олімпійського спорту, системний аналіз, анкетування, методи математичної статистики, метод експертних оцінок, метод аналогій.

Наукова новизна одержаних результатів:

– вперше визначені підходи до теоретичного обґрунтування концепції екологічного маркетингу в сучасному олімпійському спорті, які передбачають виявлення передумов становлення, суб'єктів та категорій екологічного маркетингу в олімпійському спорті;

– вперше сформований понятійно-категорійний апарат еколого-економічної діяльності в олімпійському спорті, який включає визначення власне екологічного маркетингу в олімпійському спорті, екологічно-орієнтованої послуги олімпійського спорту, виробників екологічно-орієнтованої послуги олімпійського спорту, супутніх товарів екологічного призначення та споживачів екологічно-орієнтованої послуги олімпійського спорту;

– обґрунтовані передумови й особливості застосування екологічного маркетингу в системі сучасного олімпійського спорту, які полягають в урахуванні погіршення екологічної ситуації в світі наприкінці ХХ ст., появи екологічних проблем глобального характеру, які пов'язані із проведенням спортивних заходів, у тому числі Олімпійських ігор, комерціалізації олімпійського спорту, активної природоохоронної діяльності організацій не олімпійського профілю, а також можливостей залучення представників бізнесу до фінансування природоохоронних проектів;

– обґрунтовані шляхи вдосконалення еколого-економічної діяльності керівних органів олімпійського спорту, що полягають у створенні системи природоохоронного менеджменту; плануванні інфраструктури й експлуатації спортивних споруд під час проведення Олімпіади, а також після її завершення; у впровадженні схем ресурсозабезпечення, орієнтованих на зменшення питомої ваги невідновлюваних природних ресурсів і раціональне споживання відновлюваних; в активному залученні спонсорів, постачальників, меценатів, волонтерів до спільної реалізації природоохоронних проектів; впровадженні екологічного аудиту та моніторингу.

Практична значущість роботи полягає у визначенні особливостей та шляхів впровадження екологічного маркетингу керівними органами олімпійського спорту України, що передбачає створення відповідних умов: підвищення рівня екологічної культури населення України; посилення ролі еколого-правової освіти; створення системи екологічного права; забезпечення стабільного фінансування природоохоронних проектів; удосконалення загальної моделі природокористування шляхом впровадження екологічного управління; застосування екологічного моніторингу довкілля; впровадження у практику управління природоохоронними процесами у спорті екологічного аудиту.

Результати досліджень впроваджені у процес підготовки фахівців зі спортивного менеджменту та маркетингу кафедри гуманітарних і соціально-економічних дисциплін Національного університету фізичного виховання і спорту України у вигляді дидактичних блоків дисципліни "Спортивний маркетинг", а також в діяльність Національного олімпійського комітету України та Асоціації спортивної боротьби України, що підтверджено відповідними актами впровадження.

Особистий внесок здобувача в розробці наукової проблеми полягає у застосуванні власного підходу до визначення ролі екологічного маркетингу в сучасному олімпійському спорті, який ґрунтується на вивченні змісту і структури маркетингової діяльності керівних органів олімпійського руху з охорони довкілля; організації соціологічних досліджень серед фахівців та керівних працівників сфери олімпійського спорту, а також опрацюванні отриманих результатів, що дало змогу визначити основні категорії концепції екологічного маркетингу в олімпійському спорті; формулюванні науково обґрунтованих пропозицій щодо впровадження екологічного маркетингу в практику діяльності керівних органів олімпійського спорту в Україні.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися здобувачем на ІХ Міжнародному семінарі для аспірантів з олімпійських наук (м. Олімпія, 2001 р.), VІ, VІІ Міжнародній науковій конференції "Молода спортивна наука України" (м. Львів, 2002-2003 рр.), IV Міжнародній науковій конференції "Фізична культура, спорт та здоров'я" (м. Харків, 2002 р.), І Міжнародній зимовій сесії для молодих вчених з олімпійських наук (м. Флахау, 2003 р.), IX Міжнародному науковому конгресі "Олімпійський спорт і спорт для всіх" (м. Київ, 2005 р.), ІІ Всеросійській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених "ВНЗ як центр інтеграції науки, спорту, освіти та культури" (м. Москва, 2005 р.), а також на науково-методичних конференціях Національного університету фізичного виховання і спорту України (20002005 рр.).

Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення у семи опублікованих статтях, шість з них - у фахових науково-теоретичних журналах та збірниках наукових праць.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 166 сторінках, містить вступ, перелік умовних скорочень, п'ять розділів, висновки, практичні рекомендації, список використаних джерел, у якому подано 264 літературних джерела, у тому числі англійською мовою 116 джерел, російською та українською мовою 128 джерел, в мережі Інтернет - 20 електронних джерела, та шість додатків. Дисертація містить 19 рисунків і 19 таблиць.

Основний зміст роботи

екологічний маркетинг олімпійський спорт

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; розкрито новизну і практичну значущість роботи, особистий внесок здобувача; окреслено сферу апробації результатів досліджень, вказано кількість публікацій; представлено структуру та обсяг дисертації.

Перший розділ "Охорона довкілля як об'єкт олімпійського маркетингу" присвячений аналізу висвітлення стану еколого-економічної діяльності в спорті. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що концепція екологічного маркетингу з'явилась порівняно недавно - наприкінці ХХ ст. В науці ще не накопичено фундаментальних знань і сформованої теоретичної бази в цій галузі. Аналіз літературних джерел (Ф. Котлер, 1992; І. Крикос, 1993; С. Гуськов, 1995, 1997; Ю. Мічуда, 1995, 1998; О. Бровкова, 1999; А. Литвин, 2001) показав існування лише окремих тенденцій використання маркетингу в різних сферах діяльності.

Питанням взаємодії економічного й екологічного розвитку спорту був присвячений ряд симпозіумів і конференцій. Дослідження загальних маркетингових стратегій були проведені різними фахівцями в області маркетингу, менеджменту й охорони довкілля та опубліковані в численних закордонних і вітчизняних виданнях (S. Chernushenko, 1995; L. DaCosta, 1997; О. Веклич, 1998; J. Ottman, 1998; P. Bendandi, 1999; В. Жуляєв, 1999, 2002). Однак, наукова література, підручники і практичні посібники по екологічному маркетингу, що віддзеркалюють взаємозв'язок бізнесу, екології й спорту й особливо еколого-економічну ситуацію на Україні, цілком відсутні.

Слід окремо зазначити, що в результаті аналізу літературних джерел не було виявлено жодного матеріалу, присвяченого саме екологічному маркетингу в олімпійському спорті. Стан розробки даної проблеми у вітчизняній науці можна охарактеризувати як незадовільний. Огляд літератури з проблеми довкілля в олімпійському спорті показав необхідність проведення глибокого дослідження в цій області з метою визначення основних закономірностей, напрямів і принципів розвитку екологічного маркетингу в сфері сучасного олімпійського спорту.

Однією з важливих умов розвитку олімпійського руху є заповнення теоретичного пробілу в дослідженнях взаємозв'язку між екологією, економікою та спортом, а також створення необхідних теоретичних основ впровадження найбільш ефективних компонентів екологічного маркетингу в практичну діяльність керівних органів олімпійського спорту.

Другий розділ "Методи та організація досліджень" містить інформацію про використані методи та організацію дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань дослідження застосовувались наступні методи дослідження: контент-аналіз науково-методичної літератури, періодичних видань, а також офіційних документів Міжнародного олімпійського комітету (МОК), Організаційних комітетів Олімпійських ігор (ОКОІ), Міжнародних спортивних федерацій (МСФ), Національних олімпійських комітетів (НОК); системний аналіз; анкетування; методи математичної статистики (визначення мінімального об'єму вибірки, варіаційні ряди); метод експертних оцінок; метод аналогій.

В дисертаційній роботі було застосовано методику організації та проведення досліджень, яка враховує особливості наукового аналізу проблем екологічного маркетингу в сфері олімпійського спорту. До особливостей даної методики належать: точне вимірювання і кількісний опис масових суспільних явищ, до яких належить і здійснення еколого-економічної діяльності у сфері спорту; введення узагальнюючих визначень для характеристик об'єктивних статистичних закономірностей, у нашому випадку це тенденції становлення та розвитку екологічного маркетингу в сучасному міжнародному олімпійському спорті й в Україні; використання сучасних інформаційних комп'ютерних технологій для проведення анкетування в електронної мережі Інтернет та обробки отриманих даних.

Дослідження були проведені на базі Міжнародної олімпійської академії, Центру олімпійських наук Міжнародного олімпійського комітету, Національної олімпійської академії України та Національного університету фізичного виховання і спорту України протягом 20002003 років і здійснювались у чотири етапи. На першому етапі було організовано інформаційний пошук і змістовий аналіз літературних джерел. На другому етапі були виявлені передумови становлення екологічного маркетингу у світі, а також особливості природоохоронної політики керівних органів олімпійського спорту. На даному етапі був також реалізований системний аналіз природоохоронної діяльності керівних органів олімпійського спорту. На третьому етапі був проаналізований зміст екологічного маркетингу, визначена його структура та охарактеризовані основні складові компоненти маркетингової політики МОК, ОКОІ, НОК щодо охорони довкілля, а також визначені шляхи вдосконалення еколого-економічної діяльності керівних органів олімпійського спорту. Протягом 2001 року було проведено анкетне опитування серед фахівців міжнародного олімпійського руху, використовуючи систему Інтернет (50 фахівців). Опитування припускало визначення ролі екологічного маркетингу в сучасному олімпійському спорті. На четвертому етапі були виявлені передумови здійснення еколого-економічної діяльності керівними органами олімпійського спорту України. Дослідження, у якому прийняло участь 8 спеціалістів, проводилось у 2002 р. з метою обґрунтування підходів до організації та реалізації природоохоронної діяльності в сфері олімпійського спорту.

Анкетування функціонерів олімпійського руху в Україні з питань впровадження маркетингових технологій в практику охорони довкілля при проведенні спортивних заходів охопило невелику кількість спеціалістів, тому виникла необхідність виявлення ступеня узгодженості відповідей респондентів. З цією метою нами був використаний метод експертних оцінок, який дозволив за допомогою коефіцієнта конкордації провести виміри суб'єктивних оцінок експертів.

На основі вивчення загальних засад екологічного маркетингу в інших галузях людської діяльності методом аналогій були визначені підходи до формування концепції екологічного маркетингу в системі олімпійського спорту. За аналогією природоохоронної діяльності керівних органів міжнародного олімпійського руху були розроблені рекомендації керівним органам олімпійського руху України щодо створення умов для впровадження екологічного маркетингу.

Третій розділ "Становлення та розвиток екологічного маркетингу в сучасному олімпійському спорті". Спираючись на основні положення загальної теорії маркетингу в даному розділі були розглянуті соціально-економічні основи екологічного маркетингу. Так, в сучасному олімпійському спорті виникли такі передумови становлення екологічного маркетингу:

Катастрофічне погіршення екологічної ситуації в світі наприкінці ХХ століття, виникнення екологічних проблем глобального характеру та пов'язаних із проведенням спортивних заходів, змагань, у тому числі й Олімпійських ігор.

Результати проведеного дослідження показали, що найбільш поширеними видами забруднень довкілля, які перешкоджали спортивній діяльності, є забруднення повітря (14,3%), смог (14,0%), шум (13,0%), забруднення землі (12,0%), сигаретний дим (11,5%) та інші (рис.1). Перераховані вище погрози представляють серйозну небезпеку розвитку спорту в світі та вимагають рішучих заходів щодо їх ліквідації або, принаймні, нейтралізації.

Комерціалізація олімпійського спорту.

Активна участь спонсорів у фінансуванні природоохоронних проектів.

За даними проведених досліджень головним джерелом фінансування маркетингових проектів з охорони довкілля серед керівних органів олімпійського спорту є саме рекламно-спонсорські надходження (31,5%). Решта джерел фінансування, такі як надходження з МОК, державні дотації, власний прибуток, благодійні внески тощо, відображені на рис.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світовий банк є одним з основних джерел коштів для подібних проектів. Кредитування екологічних проектів складає 1-2 млрд. доларів у рік при загальних витратах 22 млрд. доларів у рік (UNEP and WWF for Nature, 1991).

Активна діяльність організацій не олімпійського профілю, таких як "Грінпіс", ЮНЕСКО з охорони довкілля.

Екологічна політика керівних органів олімпійського спорту.

В розділі були охарактеризовані суб'єкти маркетингової політики, а також розкриті основні напрями природоохоронної діяльності в олімпійському спорті.

Автором були окреслені підходи до формування концепції екологічного маркетингу в олімпійському спорті, яка являє собою сукупність ринкових механізмів управління діяльністю керівних органів олімпійського спорту щодо охорони довкілля в процесі підготовки та проведення Олімпійських ігор.

Мета екологічного маркетингу в олімпійському спорті полягає не в отриманні прибутку від комерційної діяльності, а в створенні та реалізації екологічно орієнтованої послуги олімпійського спорту для задоволення соціальних потреб споживачів та підвищення іміджу виробників екологічно орієнтованої послуги олімпійського спорту.

Послуга олімпійського спорту характеризується складною багатокомпонентною структурою. В рамках раніше вивчених компонентів, таких як: 1) культурно-світоглядний, 2) комунікативний, 3) політичний, 4) видовищний, доцільно виділити п'ятий екологічний.

Формування концепції екологічного маркетингу в олімпійському спорті обумовило розробку понятійно-категорійного апарату, а саме визначення основних категорій, принципів і функцій екологічного маркетингу в олімпійському спорті.

В результаті проведених досліджень було встановлено, що Олімпійські ігри взагалі є різновидом спортивно-видовищної послуги, тобто "зелені" Олімпійські ігри можна вважати екологічно орієнтованою послугою олімпійського спорту, одним з виробників якої виступають керівні органи олімпійського спорту.

Реалізація екологічного маркетингу в структурі діяльності керівних органів олімпійського спорту збігається із загально економічними законами та має певний алгоритм, що складається з семи етапів: 1) розробка маркетингової стратегії природоохоронної діяльності в олімпійському спорті; 2) проведення маркетингових досліджень; 3) вибір цільового ринку; 4) розробка екологічно орієнтованої ПОС; 5) політика ціноутворення; 6) маркетингова комунікація; 7) система моніторингу та контролю.

Особливе місце в концепції екологічного маркетингу в олімпійському спорті займає розробка маркетингової стратегії природоохоронної діяльності в олімпійському спорті, визначення змісту маркетингових досліджень, принципів сегментування та вибору цільового ринку, розробка екологічного орієнтованої послуги олімпійського спорту, компонентів політики ціноутворення в олімпійському спорті.

В даному розділі в рамках концепції екологічного маркетингу в олімпійському спорті були адаптовані з загально економічної теорії поняття "маркетингова комунікація", "екологічний контроль та моніторинг" з урахуванням специфіки олімпійського руху. Сформована концепція екологічного маркетингу в олімпійському спорті дала змогу перейти до більш детального розгляду природоохоронної політики суб'єктів маркетингової діяльності в наступних розділах роботи.

Четвертий розділ "Маркетингова політика керівних органів олімпійського спорту щодо охорони довкілля" присвячений обґрунтуванню екологічної періодизації сучасного олімпійського руху, в основу якої було покладено визначення ступеня впливу керівних органів олімпійського спорту на стан довкілля в процесі підготовки та проведення Ігор. Основними етапами екологічної періодизації є наступні:

1. 18961936 рр. (Ігри І Олімпіади ІV зимові Олімпійські ігри): екологічно нейтральні Олімпійські ігри.

2. 19481972 рр. (Ігри XIV Олімпіади ХІ зимові Олімпійські ігри): екологічно несприятливі Олімпійські ігри.

3. 19761992 рр. (Ігри XXI Олімпіади ХVІ зимові Олімпійські ігри): екологічно негативні Олімпійські ігри.

4. 19942002 рр. (XVII ХVІІІ зимові Олімпійські ігри): екологічно орієнтовані Олімпійські ігри.

5. З 2004 р. (Ігри XXVІІI Олімпіади ХІХ зимові Олімпійські ігри): екологічно позитивні Олімпійські ігри.

Автором визначені елементи механізму формування та реалізації маркетингового проекту з охорони довкілля в олімпійському спорті (рис.2). Соціальне замовлення на виконання маркетингового проекту з охорони довкілля формується під впливом громадського екологічного руху та органів державного управління країни, де проводяться Олімпійські ігри. Представники ЗМІ та бізнесу, які мають свої інтереси у сфері олімпійського спорту, здійснюють економічну підтримку та висвітлення діяльності маркетингового проекту.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Під впливом вище означених організацій керівні органи олімпійського спорту формують екологічну політику, яка реалізується на трьох рівнях: глобальному, регіональному та національному. На глобальному рівні екологічну діяльність олімпійської спільноти координують МОК та МСФ, на регіональному рівні реалізується маркетингова політика ОКОІ щодо охорони довкілля під час проведення Олімпійських ігор, на локальному рівні концепцію екологічного маркетингу впроваджують НОКи та спортивні федерації країн.

В результаті досліджень було виявлено компоненти організаційної структури управління реалізацією природоохоронних проектів, а саме: директорат, секретаріат, департамент екологічного контролю, робочі групи та волонтери. В роботі визначено рівні управління екологічним маркетингом (рис.3), а саме: 1) адміністративний менеджмент; 2) координуючий менеджмент; 3) операційний менеджмент.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльний аналіз відділів, що реалізують природоохоронну політику, в структурах Організаційних комітетів Олімпійських ігор показав, що структура управління має дві рівнобіжні, але взаємозалежні гілки: перша відбиває ієрархію всередині проекту, друга поза нього. В проекті повну владу має директор проекту, що репрезентує вищий рівень управління адміністративний менеджмент. Департамент екологічного контролю представляє другий рівень управління координуючий і відповідає за розробку екологічних заходів. У його обов'язки також входить регулярне представлення звітів про виконану роботу, зокрема, на раді директорів, яка формує загальну концепцію екологічного проекту в олімпійському спорті. Спеціальні задачі, безпосередньо пов'язані з реалізацією маркетингових проектів з охорони довкілля, екологічної освіти, моніторингу тощо, вирішуються на третьому рівні операційному або практичному менеджменті. Друга гілка представлена контрольною комісією. Вона включає спонсорів, представників ЗМІ, бізнесу, спортивних діячів і інших учасників екологічного проекту, безпосередньо не працюючих в організації. Їх функція полягає в контролі за діяльністю маркетингового проекту щодо реалізації природоохоронних завдань.

Особливу увагу було приділено інформаційному забезпеченню маркетингового проекту з реалізації природоохоронної політики керівними органами олімпійського спорту, що було представлено в схемі руху інформаційних потоків між основними структурами маркетингового проекту.

В даному розділі визначені складові компоненти інфраструктури екологічного маркетингу в олімпійському спорті та наведені шляхи вдосконалення еколого-економічної діяльності керівними органами міжнародного олімпійського спорту, що дозволило адаптувати концепцію екологічного маркетингу в олімпійському спорті для системи олімпійського спорту в Україні.

Проаналізована екологічна ситуація, що склалася на Україні в цілому та в сфері спорту зокрема, були наведені стратегічні напрями державної політики щодо забезпечення екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та зберігання генофонду українського народу.

З метою впровадження концепції екологічного маркетингу в систему сучасного олімпійського спорту країни було виявлено наявність та необхідність певних умов, а саме:

підвищення рівня екологічної культури;

збільшення рівня еколого-правової освіти;

створення системи екологічного права;

забезпечення стабільного фінансування природоохоронних проектів;

впровадження екологічного менеджменту;

застосування екологічного моніторингу;

введення екологічного аудиту.

Застосування екологічного маркетингу дозволить керівним органам олімпійського спорту в Україні опанувати маркетингові механізми залучення спонсорів до природоохоронних проектів з метою впровадження концепції стійкого розвитку. Що сприяє не тільки підвищенню якості спортивної послуги за рахунок додаткових джерел фінансування, але й запобіганню можливим екологічно несприятливим наслідкам спортивної діяльності.

Розділ включає аналіз факторів, що ускладнюють впровадження екологічного маркетингу в систему олімпійського руху на національному рівні, а також рейтинг пріоритетних напрямів природоохоронної діяльності в сфері олімпійського спорту для країни, що стало основною розробки практичних рекомендацій керівним органам олімпійського руху України.

У п'ятому розділі "Обговорення результатів досліджень" наведено повноту розв'язання завдань дослідження. У процесі роботи було одержано три групи даних: підтверджуючі, доповнюючи та абсолютно нові. Підтверджуючими є одержані нами дані про можливості використання такого економічного інструменту, як маркетинг, в сфері фізичної культури і спорту (В. Бєляєв, 1995; Р. Болховських, 1997; С. Гуськов, 1997; В. Рогозкін, О. Антіпова, 1997; Ю. Мічуда, 1998) та природоохоронну спрямованість спортивних організацій (Л. Тюріна, 1990; А. Oittinen, 1995; В. Жуляєв, 1999, 2002).

Доповнюючими - нечисленні дані літератури про використання природоохоронних технологій в спортивній галузі (S. Chernushenko, 1995; L. DaCosta, 1997; J. Ottman, 1998; P. Bendandi, 1999; D. Fuller, 2000), загально економічні поняття принципів, функцій та алгоритму маркетингової діяльності (Ф. Котлер, 1992; В. Бровкова, 1999), а також розроблені компоненти послуги олімпійського спорту (М. Зайдіє, 1999).

Передумови становлення та елементи концепції екологічного маркетингу в олімпійському спорті, екологічна періодизація олімпійського руху, компоненти структури та рівні управління маркетинговою діяльністю керівних органів олімпійського спорту в області екології, інформаційне забезпечення маркетингового проекту з реалізації природоохоронної політики суб'єктами олімпійського руху, а також умови впровадження екологічного маркетингу в систему олімпійського руху в Україні представляють нові дані.

Висновки

Ярмолюк О.В. Роль екологічного маркетингу в розвитку сучасного олімпійського спорту. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 - Олімпійський та професійний спорт. - Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2005.

У роботі представлені об'єктивні передумови становлення та розвитку екологічного маркетингу в сучасному олімпійському спорті. Наведена характеристика суб'єктів маркетингової діяльності з охорони довкілля в олімпійському русі. Визначені підходи до теоретичного обґрунтування концепції екологічного маркетингу в олімпійському спорті.

Під екологічним маркетингом можна розуміти сукупність ринкових механізмів управління діяльністю керівних органів олімпійського спорту щодо охорони довкілля в процесі підготовки та проведення Олімпійських ігор. Основними категоріями концепції є екологічно орієнтована послуга олімпійського спорту, виробники та споживачі екологічно орієнтованої послуги олімпійського спорту.

Автором розроблено екологічну періодизацію сучасного олімпійського руху. Визначено зміст та структуру маркетингової діяльності керівних органів олімпійського спорту з охорони довкілля. Окреслені шляхи вдосконалення еколого-економічної діяльності суб'єктів міжнародного олімпійського спорту. Наведені необхідні умови впровадження екологічного маркетингу в систему олімпійського руху на Україні.

Ключові слова: екологічний маркетинг, олімпійський спорт, природоохоронна діяльність.

Ярмолюк Е.В. Роль экологического маркетинга в развитии современного олимпийского спорта. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 Олимпийский и профессиональный спорт. Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2005.

В работе представлены объективные предпосылки становления и развития экологического маркетинга в современном олимпийском спорте, а именно: катастрофическое ухудшение экологической ситуации в мире в конце ХХ столетия, появление экологических проблем глобального характера и связанных с проведением Олимпийских игр; коммерциализация олимпийского спорта, которая обусловила использование маркетинга; участие спонсоров в финансировании природоохранных проектов; активная деятельность организаций не олимпийского профиля, таких как “Гринпис", ЮНЕСКО, по охране окружающей среды; экологическая политика руководящих органов олимпийского спорта.

Приведена характеристика субъектов маркетинговой деятельности по охране окружающей среды в олимпийском движении. Определены подходы к теоретическому обоснованию концепции экологического маркетинга в олимпийском спорте.

Под экологическим маркетингом можно понимать совокупность рыночных механизмов управления деятельностью руководящих органов олимпийского спорта по охране окружающей среды в процессе подготовки и проведения Олимпийских игр. Основными категориями концепции являются экологически ориентированная услуга олимпийского спорта, производители и потребители экологически ориентированной услуги олимпийского спорта.

Применение метода аналогий базовых понятий экономической теории с учетом специфики олимпийского спорта позволило адаптировать маркетинговую стратегию природоохранной деятельности, проведение маркетинговых исследований, выбор целевого рынка, разработать экологически ориентированную услугу олимпийского спорта, процесс ценообразования, маркетинговой коммуникации и систему мониторинга и контроля.

Автором разработана экологическая периодизация современного олимпийского движения, которая включает пять этапов: І. Экологически нейтральные Олимпийские игры (18961936 гг. Игры І Олимпиады ІV зимние Олимпийские игры); II. Экологически неблагоприятные Олимпийские игры (19481972 гг. Игры XIV Олимпиады ХІ зимние Олимпийские игры); III. Экологически негативные Олимпийские игры (19761992 гг. Игры XXI Олимпиады ХVІ зимние Олимпийские игры); IV. Экологически ориентированные Олимпийские игры (19942002 гг. XVIIХVІІІ зимние Олимпийские игры); V. Экологически положительные Олимпийские игры (с 2004 г. Игры XXVІІI Олимпиады ХІХ зимние Олимпийские игры).

Определено содержание и структура маркетинговой деятельности участников олимпийского движения по охране окружающей среды. Анализ природоохранной деятельности руководящих органов олимпийского спорта позволил выделить три уровня глобальный, региональный и национальный. На глобальном уровне экологическую деятельность олимпийского сообщества координируют МОК и МСФ, на региональном уровне реализуется маркетинговая политика ОКОИ по охране окружающей среды во время проведения Олимпийских игр, на национальном уровне концепцию экологического маркетинга внедряют НОКи стран.

Анализ деятельности организационных структур ОКОИ позволил выявить компоненты, которые непосредственно обеспечивают реализацию маркетинговых проектов по охране окружающей среды, к ним относится: директорат, секретариат, департамент экологического контроля, рабочие группы и волонтеры.

Особое внимание в диссертационной работе сконцентрировано на информационном обеспечении маркетингового проекта по реализации природоохранной политики руководящими органами олимпийского спорта, что было представлено в разработанной схеме движения информационных потоков через основные структуры маркетингового проекта.

Нами были обозначены пути усовершенствования эколого-экономической деятельности руководящих органов международного олимпийского спорта, которые заключаются в содействии созданию природоохранной системы менеджмента; планировании инфраструктуры и практическом использовании спортивных сооружений во время проведения Олимпиады, а также после ее завершения; улучшении планов ресурсообеспечения, ориентированных на уменьшение удельного веса не возобновляемых природных ресурсов и рациональное потребление возобновляемых ресурсов; активном привлечении спонсоров, поставщиков, меценатов и других инвесторов, а также граждан и волонтеров к совместной реализации природоохранных проектов; содействии внедрению новейших технологий в практику организации и проведения Олимпийских игр, строительства спортивных сооружений и предоставления сопутствующих услуг; содействии усовершенствованию транспортного обеспечения спортивных соревнований; стимулировании внедрения новой стратегии утилизации отходов, основывающейся на сокращении и повторном использовании ресурсов; введении экологического аудита и мониторинга.

Проведенные исследования позволили выявить определенные условия внедрения экологического маркетинга в систему олимпийского спорта на национальном уровне, а также рейтинг направлений природоохранной деятельности в сфере олимпийского спорта в Украине.