Формування та удосконалення навички штрафного кидка у баскетболі з використанням технічних засобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Формування та удосконалення навички штрафного кидка у баскетболі з використанням технічних засобів

Олімпійський і професійний спорт

Харків-2006

Загальна характеристика роботи

Актуальність. Проблема підвищення результативності штрафних кидків постійно знаходиться в полі зору спеціалістів з баскетболу (В.М. Корягін, 1975, 1998; С. Бєлов, 1985; З.М. Хромаєв, Г.С. Защук, В.З. Бабушкін, 2002; А.І. Вальтін, 2003; Ж.Л. Козіна, 2005; Краузе, Джеррі В., 2006) оскільки очки від їх реалізації складають, як правило, більше 20% загального рахунку гри. На сучасному етапі розвитку баскетболу значущість цього показника ще більше зростає, у зв'язку з тенденцією до активізації ігрових дій.

Аналіз результативності кращих баскетбольних команд світу показує, що протягом останнього десятиріччя цей ігровий показник стабілізувався, незважаючи на значний обсяг роботи над кидкам під час тренувального процесу (А.І. Вальтін, 2003).

Крім того, існує факт недостатнього рівня підготовленості в цьому компоненті гри українських баскетболістів. Так, на останньому чемпіонаті Європи середні показники реалізації штрафних кидків збірної команди України склали 62,9%, а у призерів першості - 69,9%.

У теперішній час у теорії і практиці спорту відбувається активний пошук нових форм, засобів, методів навчання та тренування. Деякі дослідження (В.М. Платонов, 1997; С.С. Єрмаков, 1998; В.А. Друзь, 2005; А.С. Ровний, 2005) показують, що підвищити ефективність спортивних рухів дозволяє цілеспрямований вплив на сенсорні системи спортсменів за рахунок застосування засобів термінової інформації і тренажерів. Однак, обґрунтованих науково-методичних рекомендацій щодо цього напрямку підготовки баскетболістів з високим рівнем результативності виконання штрафних кидків у наукових джерелах ми не змогли виявити.

Таким чином, актуальність обраного напрямку досліджень визначається не тільки важливістю самої проблеми, а й перспективою розробки її рішення за допомогою нового комплексного технологічного підходу до побудови спортивного тренування на основі застосування тренажерних пристроїв, приладів термінової інформації, зорових орієнтирів та засобів педагогічного контролю.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту на 2001-2005 р за темою 1.3.11 «Формування системи сенсорного контролю точнісних рухів спортсменів» (номер державної реєстрації 0101U006476) і за темою 1.2.18 «Оптимізація навчально-тренувального процесу спортсменів різного віку і кваліфікації в спортивних іграх» (номер державної реєстрації 0101U006471). Роль автора у виконанні цих тем полягає у розробці методики удосконалення у баскетболістів точності відтворення параметрів траєкторії польоту м'яча і підвищенні на цій основі результативності виконання штрафних кидків.

Мета дослідження - підвищення ефективності процесу навчання та удосконалення техніки штрафного кидка у баскетболі способом однією рукою зверху на основі застосування орієнтирів, тренажерів та засобів термінової інформації.

Завдання дослідження:

1. Вивчити сучасний стан проблеми підвищення результативності кидків м'яча у баскетболі, встановити фактори, що її визначають.

2. Визначити рухову програму виконання штрафного кидка способом однією рукою зверху, розробити засоби педагогічного контролю рівня техніки і параметрів траєкторії польоту м'яча.

3. Розробити спеціальні технічні засоби та методики їх застосування в процесі навчання техніці та розвитку точності штрафного кидка.

4. Експериментально перевірити ефективність запропонованих методик у практиці роботи ДЮСШ та чоловічих баскетбольних команд.

Об'єкт дослідження - система підготовки баскетболістів на різних етапах багаторічної підготовки.

Предмет дослідження - засоби і методи навчання техніці та розвиток точності штрафних кидків у баскетболі.

Методи дослідження - аналіз науково-літературних джерел, моделювання, фотозйомка, відеозйомка з комп'ютерним аналізом, тестування, лабораторний експеримент, педагогічний експеримент, математична статистика.

Наукова новизна.

Вперше:

- отримано і представлено форми траєкторій польоту баскетбольного м'яча як засоби наочного навчання;

- розроблено та упроваджено в навчально-тренувальний процес тренажер для навчання техніці баскетбольного кидка та методику педагогічного контролю за станом компонентів системи, які забезпечують результативність кидка;

- експериментально визначено ступінь взаємозв'язку між результативністю штрафних кидків та факторами точності;

- розроблено і впроваджено в практику методику розвитку точності кидків на основі застосування засобів термінової інформації та тренажерів.

Доповнено класифікацію факторів, які впливають на точність кидків у баскетболі та теорію розрахунку оптимальних кутів баскетбольного кидка.

Модифіковано орієнтири, що застосовуються при навчанні кидка з оптимальною траєкторією польоту м'яча та уточнені координати їх розташування.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблену в процесі дослідження методику навчання техніці й розвитку точності штрафного кидка упроваджено в практику навчально-тренувального процесу відділення баскетболу ДЮСШ «Кіровець» м. Харкова, чоловічої баскетбольної команди БК «Кіровець», чоловічої баскетбольної команди ХДАФК, про що свідчать акти впровадження від 14.05.03, 09.10.03, 17.03.04, 10.12.04, 15.12.05.

Результати дослідження розширюють уявлення про застосування технічних засобів навчання, використовуються в навчальному процесі ХДАФК при вивченні курсу теорії і методики баскетболу (акти впровадження від 15.09.04, 20.09.05).

Особистий внесок здобувача полягає в розробці орієнтирів, тренажерів та засобів педагогічного контролю, в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці рекомендованих до впровадження в практику методик навчання техніці й розвитку точності штрафного кидка способом однією рукою зверху, в упровадженні результатів дослідження в практику.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, експериментальні дані та висновки обговорювалися на засіданнях кафедри спортивних та рухливих ігор ХДАФК, семінарах тренерів, федерації баскетболу Харківської області, на Міжнародній науково-практичній конференції «Спортивні ігри у фізичному вихованні» (м. Смоленськ, 2002), Українсько-російській науково-методичній конференції «Дидактика спорту: проблеми, тенденції, перспективи» (м. Донецьк, 2003), Міжнародних науково-практичних конференціях «Фізична культура, спорт і здоров'я» (м. Харків, 2004), «Фізичне виховання і спорт у вищих навчальних закладах: інтеграція в європейський освітній простір» (м. Харків, 2005), ІХ Міжнародному науковому конгресі «Олімпійський спорт і спорт для всіх» (м. Київ, 2005), VII Міжнародній науковій конференції «Фізична культура, спорт і здоров'я» (м. Харків, 2005), науково-методичних конференціях Харківської державної академії фізичної культури (1999-2005 рр).

Структура й обсяг роботи. Дисертаційну роботу викладено на 212 сторінках тексту. Робота складається зі вступу, переліку умовних скорочень, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел - 239 (38 з яких - зарубіжних авторів), додатків. Роботу ілюстровано 17 таблицями та 57 рисунками.

Основний зміст дисертаційної роботи

штрафний кидок м'яч навчання

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, методи, об'єкт, предмет дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, особистий внесок автора, відображено апробацію результатів дисертації, кількість публікацій, представлено структуру й обсяг роботи.

У першому розділі «Проблема підвищення результативності штрафних кидків у баскетболі» проаналізовано науково-методичну літературу, що дозволило оцінити стан і перспективу досліджуваної проблеми, визначити коло факторів, визначають точність баскетбольних кидків, намітити основні шляхи оптимізації навчально-тренувального процесу в розділі кидкової підготовки.

Вивчення літературних джерел показало, що до теперішнього часу в практику баскетболу не впроваджені важливі положення теорії спортивної підготовки (Л.П. Матвєєв, 1999; В.М. Платонов, 1997) та управління точнісними рухами (А.С. Ровний, 2001), які вважають за необхідність удосконалювати функції сенсорних систем, що забезпечують виконання конкретної рухової дії. Для цього при підготовці гравців з високим рівнем точності баскетбольних кидків слід використовувати сучасні засоби тренування: тренажери, прилади термінової інформації про параметри польоту м'яча при кидках та адекватні засоби контролю. Усе це зумовлює необхідність спеціальних досліджень, що і стало основною метою нашої роботи.

У другому розділі «Методи й організація досліджень» визначено систему логічно послідовних, взаємозв'язаних єдиною метою теоретичних, організаційних і наукових методів дослідження та його основні етапи.

Дослідження проводилося в Харківській державній академії фізичної культури на кафедрі спортивних та рухливих ігор, у науковій лабораторії ХДАФК, у ДЮСШ «Кіровець» м. Харкова, в чоловічій команді баскетбольного клубу «Кіровець», яка брала участь в чемпіонаті України серед команд І ліги.

На першому етапі було проаналізовано та узагальнено дані науково-методичних джерел, які стосуються проблеми підвищення результативності виконання штрафних кидків, вивчалися фактори, які визначають і впливають на точність кидків; розроблялась модель техніки штрафного кидка однією рукою зверху; обґрунтовувалися біомеханічні параметри кидка; досліджувалися форми траєкторій польоту м'яча в залежності від параметрів кидка; розроблялись орієнтири та розраховувалися координати їх установки; розроблялися тренажери та прилади термінової інформації.

На другому етапі проводилася розробка й експериментальна перевірка ефективності методики навчання техніці штрафного кидка способом однією рукою зверху в ДЮСШ. Основу даної методики складає застосування в навчально-тренувальному процесі наочних посібників, орієнтирів, тренажерів, засобів педагогічного контролю, що дозволяють оцінювати кут вильоту м'яча і ступінь відповідності поточного стану техніці кидка його моделі.

Третій етап підготовки дисертаційної роботи був спрямований на дослідження можливості підвищення результативності за рахунок удосконалення механізмів, що забезпечують точність відтворення параметрів штрафного кидка, котре здійснювалося шляхом застосування засобів термінової інформації в тренувальному процесі.

У третьому розділі «Результати розрахунків модельних характеристик техніки штрафного кидка способом однією рукою зверху» подано сформовану рухову програму техніки виконання кидка однією рукою зверху, викладено обґрунтування оптимальних параметрів кидка, досліджено форми траєкторії польоту м'яча, описано виготовлені наочні посібники та розроблено орієнтири, тренажери й прилади термінової інформації, а також засоби педагогічного контролю.

Навчальна модель техніки штрафного кидка однією рукою зверху виконана на основі аналізу та узагальнення вивчених нами науково-літературних джерел. Основою моделі є техніка виконання штрафного кидка олімпійським чемпіоном С. Бєловим.

Параметри цих траєкторій ( - кут вильоту м'яча, V₀ - початкова швидкість, Ш - кут ризкання - точність напрямку) називаються розрахунковими. Оскільки діаметр м'яча менший від діаметра кільця (20,2 - 21,1 см) можливі деякі відхилення від розрахункових значень параметрів траєкторії, при яких м'яч все ж влучає в кільце. Ці відхилення називаються допустимими.

Для штрафного кидка при збільшенні кута вильоту м'яча (рис. 2а) величина допустимого відхилення Д зростає у максимумі при 55? і потім зменшується, ДV₀ - зростає, ДШ - зменшується. Значення початкової швидкості при збільшенні кута вильоту м'яча знижується до мінімуму при 52? і після цього починає зростати.

Таким чином, для штрафного кидка кути вильоту м'яча в межах 52?-57? можна вважати оптимальними, оскільки їм у цьому діапазоні відповідає: максимум допустимого відхилення за кутом вильоту м'яча, мінімум початкової швидкості, а також середні величини допустимих відхилень з початкової швидкості у куту ризкання.

В експерименті використовувалися кидки з дистанції 4, 5, 6, 7 метрів з низькою, середньою і високою траєкторією польоту м'яча. Відскановані фотознімки вводилися в комп'ютер і оброблялися за допомогою програм «Photoshop» і «TPAK», розроблених у науковій лабораторії ХДАФК (рис. 3б, табл. 1).

Таблиця 1. Параметри траєкторії кидків з різних дистанцій

Аналіз показав, що величини кутів вильоту м'яча ( - 1) дорівнюють величині кутів його падіння (- 2) в межах точності виміру. Також однакові числові значення мають відстані від проекції точки максимальної висоти траєкторії (h) до точок пересічення траєкторій польоту м'яча і площини кошика (L - 1, L - 2).

Таким чином, форма траєкторії польоту баскетбольного м'яча при кидках з основних ігрових дистанцій являє собою криву, яка відповідає основним властивостям параболи.

У четвертому розділі «Ефективність використання спеціальних технічних засобів у процесі навчання техніки й розвитку точності штрафного кидка» викладені результати лабораторного та педагогічного експериментів.

На першому етапі педагогічного експерименту перевірялась ефективність використання допоміжних засобів навчання в процесі формування техніки штрафного кидка.

У першій частині експерименту визначалася наявність взаємозв'язку результативності виконання штрафних кидків з показниками рівня техніки кидка й точності відтворення кута вильоту м'яча, а також можливість оптимізації величини кута кидка за допомогою спеціальних орієнтирів. Потім визначався ступінь ефективності використання в процесі навчання техніці штрафного кидка способом однією рукою зверху виготовленого нами механічного тренажера.

Техніка виконання штрафного кидка оцінювалася за протоколом, в якому цілісний рух був поділений на 15 складових, а його максимальна оцінка складала 40 балів. Оцінка техніки проводилась в ході виконання тесту із 30 штрафних кидків.

Проведений кореляційний аналіз показав середній взаємозв'язок між показником рівня техніки кидка й результативністю виконання тесту, де коефіцієнт дорівнювався r = 0,65 (t = 4,49; t_гр = 3,67; p < 0,001).

Для оцінки значення кута кидка застосовувалася розроблена нами методика, основана на фотозйомці польоту білого м'яча на чорному фоні і проекціювання його негативного зображення на шаблон, розмічений в кутових градусах. За цією методикою досліджувалася точність відтворення кута вильоту м'яча при виконанні штрафних кидків хлопцями молодшого, середнього і старшого віку.

Проведений кореляційний аналіз показав, що чим точніше відтворюється кут вильоту м'яча, тим вище точність влучення в кільце. Загальний для усіх груп коефіцієнт кореляції дорівнює r = 0,68 (t = 6,23; tгр = 3,29; p < 0,001).

Оптимізація кута вильоту м'яча, тобто приведення його значення в зону рекомендованих величин 52?-57?, здійснювалась на основі орієнтирів (рис. 5а, б, в, г).

Експеримент показав, що технологія комплексного застосування орієнтирів забезпечує швидке і якісне формування навички кидка з оптимальним кутом вильоту м'яча. Це підтверджує порівняння середніх арифметичних значень кута вильоту до (48,8?) і після експерименту (53,7?), яке виявило достовірність різниці (t = 8,08; t_гр = 4,14; p < 0,001). У той же час, різниця в точності влучання після експерименту (55%) в порівнянні з вихідним рівнем (53,1%) не достовірна (t = 0,28; t_гр = 2,15; p > 0,05).

У другій частині першого етапу експерименту використовувалася методика навчання техніці штрафного кидка однією рукою зверху на основі застосування механічного тренажера. Конструктивно тренажер являє собою штангу, по якій пересувається платформа з закріпленим баскетбольним м'ячем.

Таблиця 2. Показники рівня техніки і результативності у контрольній (n₁=15) і експериментальній (n₂=15) групах за період експерименту

При цьому встановлено, що при достовірному збільшенні середнього бала за техніку виконання кидків їх результативність зростає також на достовірну величину. Ця закономірність відмічена як в експериментальній, так і в контрольній групах.

Значно більший приріст показників, що досліджувалися, отримано в експериментальній групі. Після експерименту різниця показників за техніку виконання штрафних кидків склала 8,7 балів (t = 7,8; t_гр= 4,14; p< 0,001). Різниця між показниками результативності виконання штрафних кидків склала 9,9% (t = 3,28; t_гр = 2,98; p < 0,01).

На другому етапі педагогічного експерименту досліджувалась ефективність застосування в тренувальному процесі методики розвитку точності штрафних кидків у баскетболі на основі використання тренажерних пристроїв та засобів термінової інформації.

Для реєстрації значень кута вильоту (И) й початкової швидкості польоту м'яча (V₀) застосовувалася методика комп'ютерної обробки відеозйомки штрафних кидків. Точність відтворення цих параметрів у серії кидків визначалася за величиною середньоквадратичного відхилення (і ).

Удосконалення точності відтворення кута вильоту (И) і початкової швидкості (V₀) польоту м'яча проводилося за допомогою сконструйованих нами тренажерів. Оптико-електронний тренажер дозволяє гравцям отримувати термінову інформацію про величину кута вильоту м'яча, електромеханічний тренажер - про швидкість руху платформи з м'ячем в імітаційних кидках.

У процесі лабораторного експерименту визначався кореляційний взаємозв'язок між результативністю штрафних кидків і такими показниками:

а) точністю відтворення кута кидка (r = - 0,52; t = 1; t_гр = 2,26; p > 0,05) і точністю відтворення початкової швидкості (r = - 0,69; t = 2,70; t_гр = 2,26; p<0,05) за даними відеозйомки;

б) точністю відтворення кута вильоту м'яча у вправах на оптико-електронному тренажері (r = - 0,57; t = 3,6; t_гр = 2,76; p < 0,01);

в) точністю відтворення швидкості руху м'яча в імітаційних кидках на електромеханічному тренажері (для групи КМС, І р r = - 0,72; t = 4,3; t_гр = 3,88; p < 0,001; для групи ІІ спортивного розряду r = - 0,61; t = 2,4; t_гр = 2,26; p<0,05);

г) рівнем розвитку сили м'язів руки, що здійснюють кидок (r = 0,74; p<0,01). Розроблений нами тест оцінки рівня розвитку силових можливостей у кидковому русі базується на використанні імітаційних кидків на дальність із початкового положення «сидячи на стільці» в умовах моделювання оптимального кута вильоту м'яча.

Оцінка ефективності запропонованої методики розвитку точності штрафних кидків здійснювалася в педагогічному експерименті на основі порівняння поточного приросту результативності у досліджуваної групи, що досягнуто в порівнянні з початковим. При цьому, за контрольні показники результативності нами були взяті програмні нормативи для груп спортивного удосконалення ДЮСШ України.

Так, якщо початковий рівень результативності - 67%, то експеримент повинен був продовжуватися до моменту перевищення експериментальною групою 74,5% влучення. В експериментальному періоді тренувальні мікроцикли були побудовані за схемою «6-1». В останній день кожного мікроциклу виконувався тест із 30 штрафних кидків.

Розрахункове значення рівня результативності, що відповідає умовам проведення експерименту, було досягнуте після восьмого мікроциклу, коли різниця між початковим і поточним показником склала 9% (при t=2,47; t_гр=2,26; p<0,05 - різниця достовірна).

З метою підтвердження достовірності отриманих результатів, було проведено ще два тренувальні мікроцикли за тією ж програмою.

Тестування результативності й точності відтворення параметрів траєкторії польоту м'яча після експерименту (рис. 9) показало, що середній показник влучення в експериментальній групі досяг значення 76,3%, що склало 9,3% приросту в порівнянні з початковим показником (t = 2,54; t_гр = 2,26; p<0,05).

За той же час показник точності відтворення кута вильоту м'яча зменшився з 2,37 до 1,63 (при t = 3,08; t_гр = 2,82; різниця достовірна при p<0,02), показник точності відтворення початкової швидкості також достовірно поліпшився - з 0,19 до 0,13 (t = 3,9; t_гр = 3,25; p < 0,01).

У п'ятому розділі «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» узагальнено й проаналізовано результати дослідження з погляду оцінки їх новизни та практичної значимості.

У роботі обґрунтована доцільність застосування механічного тренажера, який дозволяє моделювати траєкторію руху м'яча в основній фазі кидка при навчанні техніці кидка м'яча в баскетболі способом однією рукою зверху. Цим досягається можливість реалізації методичного прийому «навчати відразу тільки правильно».

Вперше показана ефективність застосування запропонованої методики розвитку точності кидків на основі використання тренажерних пристроїв та засобів термінової інформації. Отримані результати підтверджують ефективність застосування на практиці положення, висунутого В.М. Платоновим про необхідність цілеспрямованого впливу на сенсорні аналізаторні системи, які забезпечують результативність діяльності спортсмена. У цілому, система розвитку точності баскетбольних кидків ґрунтується на перевірених на практиці положеннях теорії навчання тренування та управління рухами (В.С. Фарфель, 1975; В.М. Платонов, 1997; Л.П. Матвєєв, 1999; А.С. Ровний, 2005).

Висновки

1. Аналіз літературних джерел показав, що до факторів, які визначають високу результативність виконання кидків у баскетболі, належать: техніка кидка, траєкторія польоту м'яча, точність відтворення параметрів траєкторії (початкової швидкості, кута вильоту й напрямку польоту м'яча), а також рівень розвитку сили м'язів руки, що виконують кидок, адекватний дистанції і куту вильоту м'яча. У доступній нам літературі не в повній мірі освітлені питання про вдосконалення факторів впливу, які визначають високу стабільність кидків у баскетболі. Це й спонукало до вибору даної теми дослідження.

2. У процесі експерименту розроблено рухову програму для навчання техніці штрафного кидка способом однією рукою зверху, запроваджено засоби педагогічного контролю параметрів траєкторії польоту м'яча й рівня відповідності технічного виконання кидка модельному варіанту. Виявлено позитивний достовірний взаємозв'язок між рівнем техніки штрафних кидків і результативністю їх виконання (r = 0,65; p < 0,001). Між точністю відтворення кута вильоту м'яча й результативністю установлено негативний взаємозв'язок (r = - 0,68; p < 0,001). Тобто, чим менша помилка відтворення кута вильоту м'яча, тим вище процент влучення.

3. Величини оптимальних кутів для навчання кидкам з середньої і дальньої дистанції знаходяться в зоні 48? - 55?. Значення кута зменшується із збільшенням відстані до кільця й висоти точки кидка м'яча. Оптимальний кут вильоту м'яча для штрафного кидка складає 52? - 57?. Для стабільної результативності у виконанні штрафних кидків баскетболіст повинен уміти відтворювати значення параметрів траєкторії польоту м'яча з точністю: кут вильоту ±2,5?; кут ризкання ±0,5? - 0,6?; початкова швидкість кидка ±0,55 - 0,65 м/с.

4. Доведено, що при навчанні техніки штрафного кидка способом однією рукою зверху застосування модифікованих, а також розроблених нами орієнтирів і механічного тренажеру забезпечує більший приріст результативності, ніж при використанні загальноприйнятої методики, яка ґрунтується на повторному виконанні кидків з епізодичним виправленням помічених недоліків. Різниця у показнику результативності виконання штрафних кидків між контрольною та експериментальною групами за результатами заключного тестування склала 9,9% (t=3,28; t_гр = 2,98; p < 0,01). При цьому різниця оцінок за техніку виконання штрафних кидків склала 8,7 бала (t = 7,8; t_гр= 4,14; p < 0,001).

5. Установлено, що при вдосконаленні точності штрафних кидків у баскетболістів надійність управління тренувальним процесом забезпечує методика реєстрації кута кидка И та величини початкової швидкості польоту м'яча V₀. Розроблена на основі відеозйомки з подальшим комп'ютерним аналізом методика дозволяє визначити рівень показників точності відтворення параметрів траєкторії кидка. За даними лабораторного експерименту коефіцієнт кореляції між результативністю виконання штрафних кидків і точністю відтворення кута вильоту м'яча склав r = - 0,52 (p<0,05); між результативністю і точністю відтворення початкової швидкості польоту м'яча він рівняється r=-0,69 (p < 0,005).

6. Розроблена нами методика експериментально доказала, що цілеспрямований вплив на сенсорні системи засобами термінової інформації сприяє підвищенню точності біомеханічних параметрів і результативності штрафних кидків. За період експерименту показник точності відтворення кута вильоту м'яча () з 2,37 зменшився до 1,63 (t = 3,08; t_гр = 2,82; p < 0,02), показник точності відтворення початкової швидкості () також достовірно поліпшився - з 0,19 м/с до 0,13 м/с (t = 3,9; t_гр = 3,25; p < 0,01). У результаті підвищення показників точності відтворення цих параметрів результативність виконання штрафних кидків в експериментальній групі досягла 76,3%, що на 9,3% більше, ніж порівнюючи з початковим показником, що дорівнює 67% (p<0,05).

7. Взаємозв'язок між результативністю виконання штрафних кидків і показником рівня розвитку сили м'язів руки, що здійснює кидок, характеризується високим коефіцієнтом кореляції (r = 0,74; p < 0,01). У дитячому віці рівень розвитку цієї сили істотно відстає від необхідного для виконання кидків з 4 і більше метрів, тому при проведенні вправ з кидками в кошик тренеру важливо дотримуватися принципу відповідності силових можливостей юного баскетболіста вибраній відстані. Аналіз динаміки розвитку сили м'язів руки, що здійснює кидок, показує, що її величина зростає із збільшенням віку і спортивної кваліфікації баскетболістів.

Подальші дослідження доцільно здійснювати у напрямку вивчання питань розвитку точності відтворення параметрів штрафних кидків та підвищення їх результативності в умовах впливу на спортсменів збиваючих факторів, які присутні особливо на змаганнях високого рівня.

Размещено на Allbest.ru