Технологія навчання гри в баскетбол учнів загальноосвітньої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Технологія навчання гри в баскетбол учнів загальноосвітньої школи

Львів - 2007

Загальна характеристика роботи

Актуальність. Одним з ефективних засобів фізичного виховання учнів є баскетбол. Завдяки чималій різноманітності й доступності його вправ, усебічному впливу на організм і оздоровчій спрямованості багато вчителів фізичної культури і школярів з-поміж багатьох спортивних ігор надають перевагу вивченню саме навчального матеріалу з баскетболу. Заняття баскетболом сприяють гармонійному розвитку учнів, комплексному і різнобічному впливу на організм, покращенню здоров'я (Бабушкин В.З., 1991; Мозола Р.С., 1993; Корягин В.М., 1994; Портнов Ю.М., 2001; Поплавський Л.Ю., 2004 та інші).

Серед фахівців з баскетболу немає єдиної думки щодо визначення сприятливого віку для початку занять. Одні рекомендують починати вивчати прийоми баскетболу вже в дошкільних навчальних закладах (Адашкявичене Э.И., 1980; Колоскова Н.А., 1997; Бейба Л., 2003), інші (Портнов Ю.М., 1988; Чуча Ю.И., 1996; Сарапкин А.Л., 2003) - із 7-9 років. Інші фахівці (Тихвинский С.Б., 1991, Кофман Л.Б., 1998; Волков Е.П., 2000; Сотник О., 2003) рекомендують починати вивчення баскетболу з 11-12, а то й з 13-15 років (Платонов В.Н., Сахновский К.П., 1988).

Така палітра поглядів учених позначилась і на змісті шкільних навчальних програм, які рекомендували вивчати прийоми гри в баскетбол з 5-го (1988 р., 1993 р.), а пізніше з 2-го (1998 р. та 2001 р.) класу.

Для підвищення ефективності вивчення прийомів баскетболу та гри в цілому необхідна відповідна система, яка б через цілісну рухову діяльність забезпечувала мотивацію учнів; передбачала б чітке визначення завдань і змісту навчання, засобів розвитку фізичних якостей та засвоєння технічних прийомів. Вирішити ці проблеми покликана технологія навчання.

У працях фахівців з баскетболу висвітлено питання історії, техніки і тактики гри, досліджено методику спортивного тренування, організацію і проведення змагань. Водночас технологія навчання гри в баскетбол учнів загальноосвітньої школи не була предметом окремого дослідження.

Отже, актуальність дослідження зумовлена, з одного боку, цінністю баскетболу як засобу фізичного виховання учня, з іншого - відсутністю теоретично обґрунтованої, ефективної технології навчання гри в баскетбол учнів загальноосвітньої школи. Усе це визначило вибір теми дисертаційного дослідження: «Технологія навчання гри в баскетбол учнів загальноосвітньої школи».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики спорту і туризму України за темою 2.1.6 «Комплексний підхід до фізичного виховання учнівської молоді» (номер державної реєстрації 0102U005721).

Роль автора полягала у розробці технології концентрованого навчання гри в баскетбол учнів загальноосвітньої школи та експериментальній перевірці її ефективності.

Об'єкт дослідження - засоби фізичного виховання школярів.

Предмет дослідження - баскетбол як засіб фізичного виховання школярів та технологія його навчання в загальноосвітній школі.

Мета дослідження полягає у розробці науково обґрунтованої технології концентрованого навчання учнів грати в баскетбол та експериментальній перевірці її ефективності.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

1. Уточнити найсприятливіший вік початку занять баскетболом учнів загальноосвітньої школи та обґрунтувати технологію концентрованого навчання учнів гри в баскетбол.

2. Розробити технологічні схеми формування мікротехнологій навчання прийомів гри в баскетбол і самостійної роботи з їхнього опанування та мезотехнологій ігрової й тактичної підготовки.

3. Розробити систему оцінювання рівня володіння учнями загальноосвітньої школи прийомами гри та грою в баскетбол у цілому.

4. Визначити педагогічні умови реалізації технології навчання гри в баскетбол.

Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження: аналіз і узагальнення наукової та методичної літератури, опитування (анкетування, бесіди); біологічні методи визначення рівня соматичного здоров'я школярів; педагогічне тестування; педагогічне спостереження та педагогічний експеримент; методи математичної статистики.

Наукова новизна дослідження:

§ уперше розроблено технологію концентрованого навчання гри в баскетбол учнів 6-го класу загальноосвітньої школи, що містить технологічні схеми навчання окремих прийомів гри в баскетбол, тактичної, ігрової підготовки та самостійної роботи;

§ уточнено сприятливий вік для навчання гри в баскетбол учнів загальноосвітньої школи;

§ удосконалено систему тестів оцінки рівня володіння учнями прийомами гри в баскетбол та грою в цілому;

§ визначено педагогічні умови ефективної реалізації технології концентрованого навчання гри в баскетбол.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані вчителями фізичної культури у процесі навчання учнів гри в баскетбол. Для цього нами розроблено поурочне планування приоритетного використання засобів баскетболу для учнів шостих класів загальноосвітніх шкіл; визначено параметри навантаження в процесі навчання прийомів гри в баскетбол. Розроблено методичні рекомендації «Технологія навчання баскетболу учнів загальноосвітньої школи», які впровадженні у практику роботи шкіл Тернопільської області.

Результати дослідження можуть бути використані у підготовці навчальних програм з фізичної культури для учнів загальноосвітніх шкіл та навчальних посібників для ВНЗ фізичного виховання та спорту.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес студентів факультету фізичного виховання Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (акт упровадження №2 від 21.05.06); у загальноосвітніх школах Тернопільської області (довідка №3 від 22.05.06).

Особистий внесок автора полягає у розробці, науковому обґрунтуванні технології концентрованого навчання гри в баскетбол учнів шостих класів загальноосвітньої школи та її впровадженні у практику. У праці, виконаній у співавторстві, авторові належать експериментальні дані та їх аналіз.

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом оприлюднення результатів дослідження на міжнародних наукових конференціях «Молода спортивна наука України» (Львів, 2004-2006), «Актуальні проблеми розвитку руху «Спорт для всіх» у контексті європейської інтеґрації України» (Тернопіль, 2004), на Всеукраїнській науково-методичній конференції «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2005), а також на загальнофакультетських та кафедральних науково-методичних конференціях Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (Тернопіль, 2004-2006).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у 10 працях, з них 9 є одноосібними. Серед публікацій 8 статей у наукових фахових виданнях України та методичний посібник «Технологія навчання баскетболу учнів загальноосвітньої школи» (2005).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (236 найменувань, з них 14 - іноземними мовами), додатків (обсяг 116 сторінок). Робота містить 34 таблиці і 16 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 313 сторінок, обсяг основного тексту - 176 сторінок.

баскетбол гра школа тест

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано його мету, завдання, представлено методи, висвітлено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, подано відомості про апробацію результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі «Теоретичні основи технології навчання гри в баскетбол учнів загальноосвітньої школи» проаналізовано проблему технологій навчання, висвітлено питання щодо сприятливого віку для початку занять баскетболом та впливу гри на організм дитини, особливостей навчання баскетболу та його місця у шкільних програмах з фізичної культури.

Аналіз науково-методичної літератури виявив, що поняття «педагогічна технологія» фахівці інтерпретують як багатоаспектне поняття: як діяльність; як науку; як процес управління; як процес засвоєння знань; як сукупність засобів; як спосіб підвищення ефективності досягнення мети; як педагогічну систему; як педагогічну діяльність; як систему знань; як мистецтво і майстерність педагога; як модель педагогічного процесу; як процес, що забезпечує гарантований результат.

У нашій роботі технологію навчання ми трактували як частину педагогічної технології, яка містить методику навчання, організацію навчального процесу і управління ним, що забезпечують досягнення запланованого результату.

У галузі фізичного виховання і спорту такі технології розробляються, проте на даний час немає розробленої технології навчання учнів загальноосвітньої школи баскетболу.

Серед фахівців з баскетболу та шкільних методистів до цього часу немає єдиної думки щодо сприятливого віку для початку вивчення баскетболу, що позначилося на змісті шкільних програм з фізичної культури. Програмою з фізичної культури учнів загальноосвітньої школи 1993 р. передбачалось розпочинати вивчення елементів баскетболу з 5 класу; програми 1998 р. та 2001 р. - рекомендують вивчати прийоми баскетболу вже з 2-го класу, а навчальну гру - з 6-го класу. Отже учні 2, 3, 4, 5 і частково 6-х класів повинні працювати лише над вивченням прийомів, що не викликає в них інтересу до таких занять, оскільки не задовольняється прагнення дітей грати і змагатись. Водночас, вивчення матеріалу з баскетболу частинами у різних класах не забезпечує досконалого володіння учнями прийомами баскетболу.

У другому розділі «Методи і організація дослідження» представлено відомості про організацію дослідження й контингент обстежених, етапи дослідження, охарактеризовано методи дослідження.

Дослідження проводилося протягом 2003-2006 рр. у чотири етапи:

Перший етап - аналітико-пошуковий (вересень 2003 - березень 2004 р.) - було присвячено теоретичному дослідженню проблеми, вивченню й узагальненню наукової літератури та документів; проведенню спостережень і бесід з учителями фізичної культури загальноосвітніх шкіл Тернопільської області.

На другому етапі - констатуючому (квітень 2004 - серпень 2004 р.) - проводили опитування (анкетування, бесіди) вчителів фізичної культури та модельний експеримент (квітень 2004 - травень 2004 р.) з визначення сприятливого віку школярів для засвоєння прийомів гри в баскетбол; розробляли експериментальну технологію навчання гри в баскетбол для учнів шостого класу.

Третій етап - формуючий (вересень 2004 - листопад 2005 р.) - передбачав проведення формувального педагогічного експерименту; обробку та аналіз отриманих результатів, порівняння результатів тестування учнів експериментального та контрольного класів.

Заняття в експериментальному і контрольному класах мали спільні та відмінні ознаки. Спільні ознаки: в обох класах заняття проводили згідно з чинною програмою, за винятком розділу спортивних ігор. Відмінні ознаки: учні контрольного класу вивчали матеріал з баскетболу з 2-го класу, а учні експериментального класу не вивчали матеріал з баскетболу в попередніх класах; години, відведені на спортивні ігри в контрольному класі, присвячувалися вивченню матеріалу з баскетболу та волейболу, передбаченого програмою для 6-го класу, а в експериментальному класі в цей час вивчали лише матеріал з баскетболу, передбачений експериментальною технологією.

Четвертий етап - завершальний (грудень 2005 - вересень 2006 р.) - включав узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків та оформлення роботи.

У третьому розділі «Організаційно-методичні засади формування технології навчання гри в баскетбол учнів загальноосвітньої школи» подано результати опитування вчителів з питань методики навчання баскетболу учнів загальноосвітньої школи та результати модельного експерименту, які переконують, що найсприятливішим віком для вивчення гри в баскетбол є вік 12 років (6-й клас). Саме для учнів 6-го класу загальноосвітньої школи було розроблено відповідну технологію концентрованого навчання гри в баскетбол та визначено педагогічні умови її реалізації.

Оскільки опанування гри в баскетбол передбачає оволодіння теоретичними знаннями, певною сукупністю технічних прийомів гри, тактикою ведення гри, то й технологія навчання гри в баскетбол, за аналогією систем та підсистем, складається з «менших» технологій. Для кращого розуміння і тлумачення рівнів технологій ми ввели поняття «мікро-», «мезо-» і «макротехнологія». Сукупність і визначена послідовність мікротехнологій формують мезотехнології, а сукупність мезотехнологій - макротехнологію.

У нашому дослідженні технологія навчання гри в баскетбол відповідає рівню макротехнології, а технології тактичної, ігрової підготовки - мезотехнології. Відповідно технології навчання прийомів гри в баскетбол та самостійної роботи з їх опанування - мікротехнології.

Для навчання окремих прийомів гри в баскетбол ми розробили технологічну схему (рис. 1), яка використовувалася для формування технологій навчання прийомів баскетболу і передбачала низку взаємопов'язаних процедур:

Ё Забезпечення передумов ефективного навчання прийому:

- належний руховий досвід, який є запорукою вивчення прийому;

- необхідний рівень розвитку фізичних якостей, що гарантує успішне засвоєння технічного прийому баскетболу;

- теоретичні знання, інформація про техніку виконання прийому, його різновиди, місце і доцільність використання у грі.

Ё Підбір ефективних форм навчання:

- вивчення прийому на уроці;

- вивчення у процесі різноманітних самостійних занять відповідно до технології самостійної роботи.

Ё Визначення технологічних кроків навчання:

- конкретних завдань з вивчення прийому, що передбачає забезпечення всіх сторін підготовки (фізичної, теоретичної, технічної, тактичної та ігрової);

- передбачення можливих помилок під час вивчення прийому та шляхів їх профілактики й усунення;

- засобів для вирішення кожного завдання та профілактики виникнення помилок, враховуючи позитивний перенос навичок;

- методів та методичних прийомів навчання і тренування;

- дозування навантажень;

- організація навчання;

- взаємозв'язок прийому з іншими прийомами та навчальним матеріалом інших розділів шкільної програми;

- визначення кількості уроків і їх розташування протягом навчального року;

- засобів контролю і самоконтролю.

Ця технологічна схема може використовуватися і під час вивчення інших спортивних ігор, навчального матеріалу з легкої атлетики, гімнастики, туризму тощо. Вона придатна для розробки технології навчання рухових дій дітей різного віку та статі.

Технологічна схема мікротехнологій самостійної роботи під час вивчення прийомів гри в баскетбол, яку ми розробили, складається із чотирьох взаємопов'язаних підсистем:

1. Передумови ефективної організації самостійної роботи:

ѕ налаштованість і готовність учителя організовувати і забезпечувати самостійну роботу учнів;

ѕ націленість педагогічного колективу забезпечувати міжпредметні зв'язки;

ѕ взаємодія з батьками у процесі організації самостійної роботи;

ѕ психологічна готовність учнів та їхня переконаність й налаштованість на самостійну роботу;

ѕ цілеспрямоване формування у школярів здатності до самопізнання, саморозвитку та підвищення ресурсів свого здоров'я засобами фізичної культури;

ѕ урахування потреб та інтересів учнів під час формування змісту самостійної роботи на основі особистісно-діяльнісного підходу;

ѕ посильність завдань та поступовість у підвищенні навантажень;

ѕ матеріально-технічне та санітарно-гігієнічне забезпечення самостійної роботи.

2. Підсистема засобів передбачає чотири групи вправ: засоби обов'язкового виконання з правом вибору варіантів, засоби за вибором, додаткові засоби та засоби на канікулярний час.

Усі перелічені групи засобів містять: а) вправи для розвитку фізичних якостей; б) вправи для засвоєння техніки рухів; в) матеріал, що забезпечує теоретичну підготовку; г) координаційні вправи; д) виготовлення інвентаря та обладнання.

3. Підсистема засобів контролю передбачає: а) оцінювання теоретичних знань; б) контроль виконання технічних прийомів за допомогою тестів оцінювання техніки виконання прийомів, їхньої швидкості та влучності; в) оцінювання якості виконання координаційних вправ шляхом відтворення нових рухових дій без підготовки та з попередньою підготовкою, а також через здатність формувати нові рухові дії; г) контроль розвитку фізичних якостей за допомогою тестування; д) оцінювання якості та практичної значимості виготовленого інвентаря й обладнання.

4. Форми самостійної роботи можуть бути індивідуальними і груповими.

Технологічна схема самостійної роботи придатна для розробки технології самостійної роботи під час вивчення та вдосконалення різноманітних рухових дій дітей різного віку та статі.

Технологічна схема мезотехнології ігрової підготовки містить:

1. Передумови ефективності ігрової підготовки: необхідний рівень розвитку фізичних якостей; знання з правил ігор, техніки безпеки, техніки виконання прийомів; володіння прийомами гри в баскетбол; відповідне матеріально-технічне забезпечення.

2. Підготовчі ігри, об'єднані у три групи: ігри, що сприяють засвоєнню командних взаємодій; ігри, що формують «школу рухів з м'ячем»; ігри з використанням прийомів (на техніку, на швидкість та на результативність).

3. Навчальні ігри за спрощеними правилами (зменшена кількість гравців, розміри майданчика; з недотриманням деяких правил).

4. Ігри з ускладненими правилами шляхом обмеження кількості прийомів, які можна використовувати під час ігор; обов'язковим виконанням визначених прийомів; обмеженням функцій або виконанням додаткових функцій окремими гравцями.

Сукупність мікротехнологій навчання прийомів гри в баскетбол складає мезотехнологію технічної підготовки, а поєднання останньої з мезотехнологіями теоретичної, фізичної, тактичної та ігрової підготовки складає цілісну макротехнологію навчання гри в баскетбол (рис. 2).

Успішно реалізувати технологію навчання учнів гри в баскетбол дозволяють відповідні педагогічні умови, які забезпечують позитивне мотиваційне налаштування учнів на засвоєння навчального матеріалу, усвідомлення ними потреби та необхідності у самовдосконаленні шляхом широкого використання ігрового та змагального методів; гуманізацію навчально-виховного процесу; єдність усіх сторін (теоретичної, фізичної, технічної, тактичної та ігрової) підготовки під час вивчення навчального матеріалу з баскетболу; взаємозв'язок навчального матеріалу з баскетболу з іншими розділами шкільної програми; організацію системного контролю й самоконтролю.

У четвертому розділі «Ефективність авторської технології навчання баскетболу, її вплив на фізичний стан та пізнавальні процеси учнів експериментального класу» подано характеристику рівня володіння шестикласників прийомами гри в баскетбол та грою в цілому, проаналізовано рівень фізичної підготовленості, соматичного здоров'я та пізнавальні процеси учнів дослідних класів до та після педагогічного експерименту, а також проаналізовано результати анкетування учнів.

Для перевірки ефективності технології були сформовані контрольний і експериментальний класи, які за рівнем фізичної підготовленості до початку формувального експерименту практично не відрізнялися. Контрольний клас складали 28 учнів 6-го класу, які вивчали матеріал з баскетболу з 2-го класу, експериментальний клас - 27 учнів, які не вивчали матеріал з баскетболу в попередніх класах.

Результати випробувань учнів на володіння прийомами гри в баскетбол після експерименту (рис. 3; табл. 1) показали, що учні експериментального класу краще оволоділи прийомами гри в баскетбол, ніж однолітки з контрольного. У 50% тестів хлопці експериментального класу показали статистично достовірно кращі результати, ніж однолітки з контрольного, а дівчата у 78,6% тестів переважали дівчат з контрольного класу (p<0,05).

Дії учнів експериментального класу оцінювалися вище, ніж учнів контрольного класу, і під час двосторонніх ігор (рис. 4). Середня оцінка за гру учнів контрольного класу становила 5,4±0,6 бала, а учнів експериментального - 7,8±0,5 бала (P<0,05). Результати двосторонніх ігор між учнями контрольного та експериментального класів засвідчують перевагу останніх за результатами гри, а також за масовістю володіння навчальним матеріалом з баскетболу. В експериментальному класі у двосторонніх іграх брали участь всі школярі на відміну від контрольного класу, в якому уміння грати в баскетбол виявили 4-6 школярів.

Застосування експериментальної технології навчання гри в баскетбол позитивно вплинуло на рівень фізичної підготовленості шестикласників експериментального класу. Якщо між школярами контрольного та експериментального класів не спостерігалося статистично достовірних відмінностей у розвитку окремих фізичних якостей, то після експерименту хлопі експериментального класу показали кращі результати у розвитку спритності та витривалості (P<0,01). Значно підвищилися показники швидкісно-силових якостей у школярів експериментального класу порівняно з показниками, отриманими до експерименту (P<0,05), що не спостерігалось в учнів контрольного класу (p>0,05).

Експериментальна технологія практично не позначилася на соматичному здоров'ї учасників дослідження. Водночас діти, які навчалися за експериментальною технологією, випередили однолітків з контрольного класу за результатами випробувань з визначення стійкості і концентрації уваги, зорової пам'яті, розподілу уваги та сприйняття часу (P<0,05). Запропонована технологія навчання гри в баскетбол сприяла поліпшенню поля зору кольорової і силуетної чутливості ока шестикласників експериментального класу.

Опитування шестикласників виявило здатність учнів експериментального класу критично і компетентно оцінити власні досягнення в засвоєнні навчального матеріалу з баскетболу та здатність навчити баскетболу інших дітей. Учні контрольного класу такої здатності не виявили, що теж свідчить про ефективність експериментальної технології.

У п'ятому розділі «Аналіз і узагальнення результатів дослідження» підведено підсумок дослідження, у процесі якого було виокремлено три групи даних.

Результати наших досліджень підтверджують такі висновки інших авторів: більшість учителів та учнів надають перевагу вивченню навчального матеріалу зі спортивних ігор, зокрема з баскетболу (Портных Ю.И., 1984; Цьось А.В., 1994; Воробей Г.В., 1997; Вольчинський А.Я., 1998; Левків В.І., 1998; Презлята Г.В., 2006); заняття баскетболом позитивно впливають на рівень фізичної підготовленості, стан соматичного здоров'я та пізнавальні процеси школярів (Коряги В.М., 1989; Мозола Р.С., 1989; Яхонтов Е.Р., 1987; Бабушкин В.З., 1991; Поплавський Л.Ю., 2004); ефективним є поєднане вивчення баскетболу з іншими розділами навчального матеріалу шкільної програми (Зеленов И.И., 1961; Виленский М.Я., Литвинов Е.Н., Туркунов Б.И., 1993); поняття «технології» є багатоаспектним (Нісимчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т., 2000; Чорноштан А.Г., 2002; Вітвицька С.С., 2003). Також підтверджено висновки Т.Я. Зельдовича, С.А. Кераманиса (1964), В.П. Филина, Н.А. Фомина (1980), С.Б. Тихвинского (1991), Л.Б. Кофмана (1998); В.Г. Окіпняка, Л.Ю. Поплавського (1999), В.П. Мурзи (2001), щодо сприятливого 12-річного віку дітей для засвоєння гри в баскетбол.

Другу групу складають результати дослідження, які доповнюють попередні розробки. Так, фахівці (Линдеберг Ф., 1971; Петерсон Т.Я., 1973) зазначали, що починати двосторонні ігри можна тільки після достатнього оволодіння технікою прийомів, ознайомлення з правилами гри і самою грою, проте переліку техніко-тактичних прийомів фахівці не наводили. Ми доповнили ці положення шляхом визначення мінімуму прийомів гри в баскетбол, які є найнеобхіднішими і достатніми для двосторонніх ігор. Також встановлено послідовність їх вивчення на уроках фізичної культури у загальноосвітній школі. Удосконалено систему контрольних випробувань для оцінювання рівня володіння учнів загальноосвітньої школи прийомами гри шляхом збільшення кількості тестів та розробленням 12-бальної шкали їх оцінювання. Розроблено протокол оцінювання вміння учнів грати в баскетбол. Це доповнює наявні контрольні випробування, пропоновані фахівцями (Семашко Н.В., 1976; Коряги В.М., 1978; Леонов А.Д., 1999; Вальтин А.И., 2003; Поплавськтий Л.Ю., 2004), що працювали з кваліфікованими баскетболістами або юними баскетболістами у спортивних школах і розробляли критерії для означеної категорії учасників.

Абсолютно новими є такі результати:

- визначено сутність поняття «вміння учня грати в баскетбол»;

- введено в обіг поняття «мікро-», «мезо-» і «макротехнологія»; сукупність і визначена послідовність мікротехнологій (навчання прийомів гри в баскетбол та самостійної роботи з їх опанування) формують мезотехнології, а сукупність мезотехнологій (ігрової, технічної та тактичної підготовки) - макротехнологію;

- розроблено технологічні схеми для формування всіх рівнів технологій; визначено послідовність дій у процесі формування будь-якої нової макротехнології;

- виявлено педагогічні умови ефективної реалізації технології навчання баскетболу шестикласників загальноосвітньої школи.

Висновки

1. Аналіз наукової та методичної літератури і практики фізичного виховання школярів з обраної проблеми свідчить що:

ѕ засоби баскетболу різнобічно впливають на організм, сприяють вирішенню оздоровчих, виховних та освітніх завдань; формують основу рухових умінь і навичок, необхідних людині у процесі її життєдіяльності; вони мають значні переваги в організації і широкому їх використанні, позаяк викликають позитивні емоції у дітей та бажання займатися фізичними вправами;

ѕ чинна практика навчання гри в баскетбол не сприяє задоволенню прагнень школярів грати через тривале вивчення окремих прийомів у різних класах;

ѕ недостатньо вивченим залишається питання щодо визначення найсприятливішого віку школярів для засвоєння прийомів гри в баскетбол;

ѕ на сьогодні відсутнє однозначне тлумачення поняття «технологія», не розроблено чітких критеріїв її формування та не розроблено технологій навчання гри в баскетбол, що вимагає уваги науковців;

ѕ малодослідженими є теоретико-методичні засади формування технології концентрованого навчання учнів загальноосвітньої школи грати в баскетбол;

ѕ переважна більшість учителів фізичної культури у своїй роботі з-поміж різних спортивних ігор надають перевагу навчанню баскетболу і вважають недоцільним вивчення матеріалу з баскетболу з 2-го класу; кількість годин, пропоновану навчальною програмою, вважають недостатньою для успішного засвоєння матеріалу, а також стверджують, що за тестами, визначеними навчальною програмою, не можна об'єктивно оцінити рівень володіння учнів матеріалом з баскетболу і рекомендують розробити науково-обґрунтовану технологію навчання гри в баскетбол.

2. Найсприятливішим віком для засвоєння прийомів гри в баскетбол є вік 12 років (6-й клас). Шестикласники здатні засвоїти навчальний матеріал з баскетболу, якщо цей процес забезпечить мотивацію учнів до навчання та передбачить визначення: змісту; загальних і конкретизованих завдань навчання, засобів розвитку фізичних якостей, засвоєння технічних прийомів та навчального матеріалу передбаченого шкільною програмою; методів навчання і тренування; можливих помилок, шляхів їх профілактики та усунення; форм та умов реалізації завдань навчання; норм навантаження; послідовності технологічних дій і процедур; засобів контролю й оцінки діяльності учнів, що в підсумку забезпечує бажаний результат навчання - уміння учнів грати в баскетбол.

3. Експериментальна технологія навчання гри в баскетбол передбачає засвоєння комплексу рухів та рухових дій, що складають цілісну рухову діяльність - гру в баскетбол, тому вона отримала назву макротехнології. Вона містить мезотехнології технічної, тактичної, ігрової підготовки, а також мікротехнології навчання прийомів гри в баскетбол та самостійної роботи з їх опанування.

Технологічні схеми, розроблені для кожного рівня технології, можуть використовуватися і для вивчення інших спортивних ігор та навчального матеріалу з легкої атлетики, гімнастики, туризму. Вони придатні для розробки технологій вивчення та вдосконалення рухових дій дітей різного віку та статі. Навчаючи окремих нескладних фізичних вправ, можна обмежитися мікротехнологією. Вправи, що складаються з певної сукупності складних рухів та рухових дій, передбачатимуть формування усіх рівнів технологій (мікро-, мезо - та макро-).

4. Реалізація експериментальної технології вимагає розробки системи тестів та критеріїв оцінювання рівня володіння прийомами гри та грою в баскетбол учнів за 12-бальною шкалою. Для розробки шкали оцінювання швидкості виконання прийомів ми модифікували 5-ти бальну шкалу у 12 бальну і на цій основі розробили критерії оцінювання прийомів гри в баскетбол у 6-му класі. За цими критеріями оцінювали швидкість виконання ловіння і передачі м'яча двома руками від грудей та однією від плеча (час, затрачений учнем на виконання 20 точних передач у стінку), швидкість ведення (24 м з обведенням перешкод та 36 м з поворотом) та швидкість переміщень (20Ч5 м зі зміною напрямку), влучність кидків з близької відстані (кількість влучень із 15 спроб) та з подвійного кроку (кількість влучень із 7 спроб). При цьому враховували техніку володіння прийомами.

5. Педагогічними умовами реалізації експериментальної технології є: позитивне мотиваційне налаштування учнів на засвоєння навчального матеріалу, їхнє усвідомлення потреби у самовдосконаленні шляхом широкого використання ігрового та змагального методів; гуманізація навчально-виховного процесу; єдність всіх сторін (теоретичної, фізичної, технічної, тактичної та ігрової) підготовки під час вивчення навчального матеріалу з баскетболу; взаємозв'язок навчального матеріалу з баскетболу з іншими розділами шкільної програми; організація системного контролю й самоконтролю процесу та результатів навчальної діяльності.

Дотримання визначених педагогічних умов дозволило ефективно реалізувати технологію концентрованого навчання гри в баскетбол у формувальному експерименті, у результаті якого діти експериментального класу краще оволоділи прийомами гри в баскетбол, ніж однолітки з контрольного класу. У 50% тестів хлопці експериментального класу показали статистично достовірно кращі результати, ніж однолітки з контрольного класу, а дівчата у 78,6% тестів переважали дівчат з контрольного класу (p<0,05).

6. Дії учнів експериментального класу оцінювалися вище, ніж учнів контрольного класу, під час двосторонніх ігор. Середня оцінка за гру учнів контрольного класу становила 5,4±0,6 бала, а експериментального класу - 7,8±0,5 бала (P<0,05). Результати двосторонніх ігор між учнями контрольного та експериментального класів засвідчують перевагу останніх і за результатами гри (хлопці 16:14; 13:18; 12:18 та дівчата 2:14; 0:12; 2:12). Це стосується і масовості володіння навчальним матеріалом з баскетболу учнів дослідних груп, оскільки в експериментальному класі практично всі хлопці і дівчата навчились грати в баскетбол, а в контрольному - уміння грати в баскетбол виявили 4-6 учнів.

Застосування експериментальної технології навчання гри в баскетбол позитивно вплинуло на рівень фізичної підготовленості шестикласників експериментального класу. У кінці експерименту хлопці експериментального класу показали кращі результати у розвитку спритності та витривалості (P<0,01) і значно підвищили показники швидкісно-силових якостей порівняно з показниками, отриманими до експерименту (P<0,05), що не спостерігалося в учнів контрольного класу (p>0,05). Це дає підстави стверджувати, що запропонована технологія може забезпечити початкову спортивну підготовку дітей в умовах загальноосвітньої школи, як на це націлює доктрина, прийнята І Спортивним конгресом України.

7. Експериментальна технологія суттєво не позначилася на соматичному здоров'ї учасників дослідження. Водночас діти, які навчалися за експериментальною технологією, випередили однолітків з контрольного класу за результатами випробувань з визначення стійкості і концентрації уваги, зорової пам'яті, розподілу уваги та сприйняття часу (P<0,05). Запропонована технологія навчання гри в баскетбол сприяла підвищенню показників поля зору кольорової і силуетної чутливості ока шестикласників експериментального класу.

8. Опитування учнів експериментального класу виявило їхню здатність критично і компетентно оцінити власні досягнення в засвоєнні навчального матеріалу з баскетболу, що свідчить про ефективність експериментальної технології навчання учнів грати в баскетбол.

Наше дослідження не розкриває всіх аспектів означеної проблеми, оскільки залишається не вирішеним питання щодо формування змісту навчального матеріалу та вивчення спортивних ігор у наступних класах, що є кроком подальшої роботи у визначені пошуку шляхів оптимізації фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи.

Размещено на Allbest.ru