Модельно-цільові характеристики фізичної підготовленості юнаків призовного віку в системі фізичного виховання

6. Аналіз результатів факторного аналізу груп студентів, що були штучно диференційовані нами за показниками більш високого рівня фізичного здоров'я і вище середнього рівня фізичної підготовленості, дає змогу визначити особливості структури їх фізичного стану. Більший дисперсійний внесок мають показники, за якими були сформовані групи. Так, у групі Е-1 найкращі показники ті, що характеризують функціональний стан серцево-судинної системи - ЧСС у стані спокою, АТ, відновлення ЧСС після навантаження, МСК, адаптаційний потенціал. Вони мають загальний внесок 25,6%, що майже вдвічі більше, ніж у групі Е-2 (13,3). У групі Е-2 більший внесок мають фактори з фізичними якостями. Зокрема, із силовими - 35,4% (у групі Е-1 - 25,7%), із швидкістю та спритністю - 12,3% (в Е-1 - 10,7). Згідно з факторною структурою фізичного стану груп Е-1 і Е-2 були розроблені програми занять з фізичного виховання, що відрізняються за співвідношенням засобів фізичного виховання і їх спрямованістю. У контрольній групі заняття проводилися за загальноприйнятою методикою.

7. Після проведення навчальних занять за диференційованою методикою було визначено, що за середньостатистичними показниками юнаки групи Е-1 найбільшою мірою підвищили результати у рухових тестах, а 88% юнаків цієї групи (15 осіб) підвищили своє фізичне здоров'я до „безпечного” рівня. У той же час, в групі Е-2 жоден юнак не досяг “безпечного” рівня здоров'я. На підставі цього можна зробити висновок, що ефективною і більш адекватною виявилась методика фізичного виховання з урахуванням РФЗ, ніж з урахуванням рівня фізичної підготовленості, яка є традиційною у підготовці юнаків до служби у Збройних Силах. У результаті аналізу даних усіх проведених досліджень було виявлено, що спільною рисою для всіх трьох груп є приріст результатів у кожному із трьох семестрів, відмінною - темпи приросту показників у семестрах. Так, посеместровий аналіз динаміки показників фізичного розвитку, функціонального стану і фізичної підготовленості засвідчив найбільший приріст показників у третьому семестрі. Саме на цей час припадає проведення нашого експерименту із диференційованим підходом.

8. Проведення тесту моторно-кардіальної кореляції (Е.Булич, І.Муравов, 2003) засвідчило складність його використання в умовах масових досліджень, а отримані результати не дали змоги провести градацію юнаків за РФЗ через відсутність єдиного інтегрованого показника і рівнів його оцінки.

9. Оскільки експериментальна методика занять у групі Е-1 дозволила 88% юнаків досягнути вище середнього рівня здоров'я, ми отримали змогу визначити функціональні характеристики нижньої межі “безпечного” рівня здоров'я. Порівняльний аналіз їх із показниками груп з середнім та нижче середнього рівнями фізичного здоров'я свідчить, що найсуттєвіше вони відрізняються за показниками економізації діяльності серцево-судинної системи у спокої (10%-14%), відновлення ЧСС після стандартного фізичного навантаження (43%-48%) та загальним балом фізичного здоров'я, тобто біоенергетичним потенціалом організму (65%).

10. Проведені дослідження дозволяють відмітити, що розробка “належних” норм фізичної підготовленості відносно соматометричних показників фізичного розвитку юнаків є інформативним засобом корекції нормативів фізичної підготовленості. Завдяки використанню інформативних взаємозв'язків соматометричних, фізіометричних показників та показників фізичної підготовленості нами були розроблені модельно-цільові характеристики фізичної підготовленості юнаків призовного віку для використання їх у практиці фізичного виховання.

11. Диференціація студентів призовного віку на відносно однорідні групи у процесі спрямованої фізичної підготовки за показниками фізичного здоров'я у наших дослідженнях визначилася як більш ефективна, тому що дала змогу адекватно нормувати фізичне навантаження відносно функціонального стану юнаків. Перспективою подальших досліджень можна вважати розробку “належних” норм фізичної підготовленості юнаків для служби в армії у різних родах військ та пошук шляхів підвищення мотивації для свого фізичного вдосконалення.

Список праць, які опубліковані за темою дисертації

1. Круцевич Т.Ю., Лошицька Т.І. Стан фізичної підготовленості призовників // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. С.С.Єрмакова. - Харків: ХДАДМ, 2003. - №4. - С .54-59. Особистий внесок автора полягає у вивченні і аналізі матеріалів та статистичних даних, наданих військкоматом м. Кременчука відносно фізичної підготовленості та придатності юнаків до служби, вивченні та аналізі діагнозів за якими була визначена непридатність до служби.

2. Гуменный В.С., Лошицкая Т.И. Комплексный контроль физической подготовленности студентов политехнических вузов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. под ред. С.С.Ермакова. - Харьков: ХГАДИ, 2003. - №4. - С. 97-104. Особистий внесок автора полягає у отриманні та статистичній обробці результатів тестування юнаків 1-х курсів.

3. Лошицька Т.І. Рухова активність юнаків-студентів призовного віку // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. С.С.Єрмакова. - Харків: ХДАДМ, 2004. - №6. - С.34-41.

4. Лошицька Т. Взаємозв'язок ФП та якості професійного навчання студентів політехнічних вузів // Теорія і методика фізичного виховання. - К. - 2004. - №2. - С. 106-109.

5. Севрюк М.П., Ціпов'яз А.Т., Лошицька Т.І. Залучення студентів технічних ВНЗ до занять фізичною культурою і спортом з метою формування здорового способу життя // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. С.С.Єрмакова. - Харків: ХДАДМ, 2005. - №21. - С. 73-79. Особистий внесок полягає у розробці анкети та проведенні і обробці результатів тестування студентів.

6. Лошицька Т.І. Аналіз функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем у юнаків 18-20 років з різними рівнями фізичного здоров'я та фізичної підготовленості // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. С.С.Єрмакова. - Харків: ХДАДМ, 2005. - №18. - С. 44-49.

7. Лошицька Т.І. Особливості фізичного розвитку юнаків призовного віку // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. С.С.Єрмакова. - Харків: ХДАДМ, 2005.-№6.-С.34

8. Лошицька Т.І. Особливості фізичного стану юнаків-студентів 18-20 років // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. С.С.Єрмакова. - Харків: ХДАДМ, 2006. - №12. - С.107-110.

9. Лошицька Т.І., Юхименко С.М., Конова Л.А. Максимальне споживання кисню юнаками 18-20 років з різними рівнями фізичного здоров'я та фізичної підготовленості // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. С.С.Єрмакова. - Харків: ХДАДМ, 2007. - №1. - С.76-78. Особистий внесок автора полягає у комп'ютерній обробці та аналізі результатів тестових випробовувань.

10. Лошицька Т. Фізична підготовленість та стан здоров'я юнаків призовного віку // Матеріали 5-ої міжнародної конференції „Фізичне виховання, спорт, здоров'я”. - Харків, 2003.

11. Лошицька Т. Способи формування груп для занять фізичними вправами з урахуванням РФЗ // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „ФВ і С у сучасних умовах” .- Черкаси, 2004.- С. 96-101.

12. Лошицька Т. Особливості рухової активності юнаків призовного віку // Матеріали 7 науково-практичної конференції „Наука і освіта 2004”. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 33-34.

13. Лошицька Т. Моделювання належних норм фізичної підготовленості призовників // Сучасні технології у сфері фізичного виховання, спорту та валеології: Зб. тез міжн. (Інтернет) наук. практ. конф. - Харків: Акад. ВВ МВС України, 2007. - С. 237-239.

Размещено на Allbest.ru