Фізична реабілітація спортсменів-ігровиків з остеохондрозом шийно-грудного відділу хребта

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет фізичного виховання і спорту України

24.00.02 -- Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Фізична реабілітація спортсменів-ігровиків з остеохондрозом шийно-грудного відділу хребта

Аль Хамі Ібрагім

Київ - 1999



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний Комітет України з фізичної культури і спорту.

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, доцент кафедри фізичної реабілітації Національного університету фізичного виховання і спорту України Клименко Світлана Костянтинівна

Науковий консультант:

кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри ігрових видів спорту Національного університету фізичного виховання і спорту України Латишкевич Леонід Антонович

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор, Львівський медичний університет, завідувач кафедрою фізичного виховання, спортивної медицини та ЛФК Магльований Анатолій Васильович

доктор педагогічних наук, Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, завідувач лабораторією спеціального харчування Смульський Валерій Леонідович

Провідна організація: Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, Міністерство освіти України, м. Київ.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (252150, м. Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор педагогічних наук, професор Іващенко Л.Я.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Остеохондроз хребта є одним із найрозповсюдженіших хронічних захворювань (Я.Ю. Попелянський, 1983; В.Я. Фіщенко зі співавт., 1989; Hayes et al., 1989; Turneret al., 1989 та ін.). Питома вага його клінічних проявів серед усієї патології периферійної нервової системи становить від 67 до 95 % (І.П. Антонові Г.К. Недзьведь, 1984; Porter, 1989).

Прояви остеохондрозу суттєво обмежують фізичні та функційні можливості пацієнтів. Особливе значення це має для спортсменів, на яких постійно впливають підвищені, часто замежові навантаження, які за даними деяких дослідників є одним із чинників, що провокують подальше загострення проявів остеохондрозу.

Переважна більшість досліджень присвячена проявам остеохондрозу хребта у дорослих пацієнтів, однак за останній час з'явилися відомості, що це захворювання в 5,3-21% випадків уражає осіб молодого віку, починаючи з 10 років життя (Л.А. Бородіна, 1980; Т.З. Ахмадов,1981; М.І. Хвисюк зі співавт., 1985; Г.Г. Шанько та С.І. Окунєва, 1985; В.В. Сувакі А.В. Фадєєв, 1992).

Серед усіх локалізацій цієї патології остеохондроз грудного та шийного відділів хребта має особливе значення для спортсменів-ігровиків, тому що на цьому рівні знаходяться центри соматичної та веµетативної регуляції діяльності життєво важливих органів грудної клітки та верхнього поверху черева, а також м'язові масиви, що грають важливу роль у руховій активності.

До теперішнього часу багато питань, що стосуються фізичної реабілітації проявів остеохондрозу хребта, особливо у спортсменів-ігровиків високої кваліфікації, далекі від остаточного вирішення. Зокрема не вивчене питання впливу патології хребта на рухові функції спортсменів-ігровиків. Не висвітлена ефективність застосування у них таких загальновживаних реабілітаційних і профілактичних заходів, як мануальна терапія в поєднанні з масажем і комплексом спеціальних вправ, направлених на стабілізацію хребта. Вимагає окремого вирішення питання ефективності комплексу реабілітації з долученням мануальної терапії у спортсменів високої кваліфікації.

Тому розробка й експериментальне обµрунтування нових методів фізичної реабілітації уявляються необхідними й виправданими. Все наведене вище визначає реабілітаційні, педагогічні, соціальні й економічні аспекти актуальності виконаного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Тема дисертаційної роботи є розділом теми звідного плану НДР з фізичного виховання та спорту на 1996-2000 рр. за третім напрямком: "Валеологія та фізична реабілітація", тема 3.1.2.: "Структура та зміст медико-біологічних дисциплін на факультеті здоров'я та фізичної реабілітації" (№ держреєстрації 0196И010545).

Метою роботи є: обґрунтування й розробка програми фізичної реабілітації проявів остеохондрозу грудного й шийного відділів хребта у спортсменів-ігровиків високої кваліфікації з використанням мануальної терапії, масажу та лікувальної гімнастики.

Виходячи з цього, були поставлені такі завдання:

1. Вивчити особливості проявів остеохондрозу грудного та шийного відділів хребта у спортсменів-ігровиків високої кваліфікації, які піддаються підвищеним фізичним навантаженням.

2. Розробити методику комплексного застосування мануальної терапії, масажу та лікувальної гімнастики у спортсменів-ігровиків високої кваліфікації з проявами остеохондрозу грудного та шийного відділів хребта, визначити принципи, характер і послідовність їх використання при різних варіантах проявів остеохондрозу хребта.

3. Дослідити зміни функційного стану тонусу колохребтових м'язів грудного та шийного відділів хребта, центрального та периферійного кровообігу у висхідному стані та в процесі здійснення реабілітаційних заходів.

4. Оцінити ефективність застосування розробленої комплексної методики фізичної реабілітації у тематичних пацієнтів.

Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні, подальшій розробці та удосконаленні автором комплексних програм фізичної реабілітації при проявах шийного та грудного остеохондрозу хребта у спортсменів-ігровиків високої кваліфікації і поглибленому визначенні закономірностей змін вивчаємих функційних показників у динаміці відновної реабілітації, в тому числі вперше викритих закономірностей порушень сегментарного кровообігу верхніх кінцівок.

Теоретична значимість роботи визначається обґрунтуванням автором комплексних програм фізичної реабілітації проявів остеохондрозу грудного та шийного відділів хребта у спортсменів-ігровиків високої кваліфікації, які піддаються підвищеним фізичним навантаженням, із залученням методів мануальної терапії, масажу та лікувальної гімнастики і встановленні закономірностей змін функційних показників, що вивчаються, у динаміці реабілітаційного процесу.

Практична значимість полягає в розробці науково обґрунтованого комплексу найпридатніших засобів і методів фізичної реабілітації та встановленні інформативних показників оцінки виконаної кінезітерапії у спортсменів-ігровиків високої кваліфікації, які можуть бути використані безпосередньо в практиці тренувального та змагального процесів, а також у спеціалізованих фізкультурних диспансерах для відновної реабілітації спортсменів з цією патологією.

Результати виконаної дисертаційної роботи впроваджені в практичну діяльність: кафедри мануальної терапії медичного інституту української асоціації народної медицини, та використовуються в учбовому процесі на кафедрі фізичної реабілітації Національного університету фізичного виховання і спорту України, про що є відповідні акти впровадження.

Особистий внесок автора роботи визначається постановкою мети й завдань дослідження, розробкою та виконанням комплексу реабілітаційних заходів 52 пацієнтам з проявами грудного та шийного остеохондрозу хребта, виконанням усіх об'єктивних клінічних та інструментальних досліджень у тематичного контингенту пацієнтів, а також у 26 здорових спортсменів контрольної групи. Окрім того, отриманий матеріал узагальнений та оброблений особисто автором з використанням придатних методів математичного аналізу -- варіаційної статистики, кореляційно-реµресійного та частотного аналізу, на підставі чого здійснено обговорення результатів дослідження та зформульовані висновки.

У співавторстві виконано 6 робіт, в яких дисертанту належить узагальнення по аналізу результатів реабілітації контингенту пацієнтів, що обстежувались, організація та виконання досліджень, а також розробка програми фізичної реабілітації спортсменів-ігровиків високої кваліфікації з проявами остеохондрозу шийного та грудного відділів хребта.

Апробація результатів дисертації. За основними положеннями дисертаційної роботи були зроблені доповіді на міжнародній конференції "Мануальна терапія в комплексному лікуванні дегенеративно-дистрофічних захворювань опорно-рухового апарату" (Київ, 1997); 2-й Всеукраїнській конференції аспірантів "Особливості підготовки фахівців з фізичної реабілітації" (Львів, 1998); науково-методичних конференціях Українського державного університету фізичного виховання і спорту в 1996-1998 р.р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано двоє методичних рекомендацій, 4 роботи у збірниках матеріалів міжнародних і всеукраїнських конференцій і 2 роботи у збірниках трудів.

Об'єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 157 сторінках і складається з вступу, огляду літератури, розділу "Матеріал, методи й організація досліджень", трьох розділів власних досліджень, заключення, висновків і списку літератури, що охоплює 233 джерела (зокрема 70 -- далекого зарубіжжя); робота ілюстрована 33 таблицями та 23 малюнками.



ГОЛОВНИЙ ЗМІСТ

1. Сучасні уявлення про прояви остеохондрозу хребта у спортсменів

Аналіз та узагальнення сучасних даних, наведених у літературі, дозволили визначити, що до нинішнього часу питанням реабілітації проявів остеохондрозу шийного та грудного відділів хребта у спортсменів-ігровиків високої кваліфікації приділялася недостатня увага. Відомі реабілітаційні програми з залученням мануальної терапії не адаптовані до особливостей м'язової системи спортсменів, що мають потужні колохребтові м'язи, недостатня увага приділяється комплексному поєднанню прийомів мануальної терапії з різними видами фізичних вправ і масажем.

Безумовне практичне значення в цьому плані буде мати й індивідуалізація програм відновної реабілітації в залежності від рівня й простяжності ураження хребта, боку ураження та давності виникнення проявів остеохондрозу.

В теоретичному аспекті виявляться корисними подальші дослідження функційних змін органів і систем, інервованих ураженими спинномозковими корінцями, що супроводжують розвиток проявів остеохондрозу та їх динаміку в процесі застосування реабілітаційних заходів.

2. Методологія, методи й організація дослідження

Методологія виконаної роботи ґрунтується на об'єктивній оцінці функційного стану органів і систем, що отримують інервацію від шийного та грудного відділів хребта, а також кровопостачання по артеріях, анатомічно залежних від структурних змін у хребті.

Дослідження були виконані на базах кафедри фізичної реабілітації і кафедри біомеханіки Українського державного університету фізичного виховання і спорту.

У дисертаційній роботі були використані об'єктивні клінічні, антропометричні, фізіологічні, педагогічні методи досліджень, анкетування, міотоносейсмометрія, комп'ютерна реовазографія, стабілографія, методи математичної статистики.

Під нашим спостереженням знаходились 52 спортсменів ігрових видів спорту високої кваліфікації (майстри спорту й кандидати в майстри спорту) у віці 16-35 років (27 юнаків і 25 дівчат). Із них 16 займалися гандболом, 14 -- ватерполо, 11 -- баскетболом і 9 -- волейболом.

Окрім того, були обстежені 26 спортсменів аналогічного віку та спортивної кваліфікації (12 юнаків і 14 дівчат) без клінічних проявів остеохондрозу хребта, що склали контрольну групу.

Інструментальні дослідження у пацієнтів виконувались у висхідному стані (до проведення їм реабілітації), а потім двічі повторювались -- після закінчення курсу мануальної терапії з масажем і після завершення всього курсу реабілітаційних заходів, що охоплював курс лікувальної гімнастики.

Оцінка результатів реабілітації виконувалась за загальноприйнятими критеріями, які забезпечували співставність наших даних з літературними: "гарний" результат реабілітації визначався при повному регресі проявів остеохондрозу; "задовільний" результат фіксувався при вираженій позитивній динаміці проявів остеохондрозу; "незадовільним" результатом могла вважатися відсутність позитивної динаміки проявів остеохондрозу чи погіршення стану.

3. Висхідний стан клінічних і функційних показників у обстежених спортсменів

У обстежених спортсменів контрольної групи не було виявлено ніяких об'єктивних патологічних ознак ураження хребта (нормальні поза та постава, відсутність обмеження рухомості тулуба та шиї, зміщення вістюкових відростків, зон набряклості тканин; шкірний червоний дермографізм був слабко вираженим і симетричним). У них не спостерігалось також порушень тонусу колохребтових м'язів, центральної кардіогемодинаміки, сегментарного кровообігу верхніх кінцівок і рівноваги тіла.

Розподіл обстежених пацієнтів по рівню, розповсюдженості та боку ураження хребта наведений у табл.1. Показово, що майже в половині всіх випадків (48%) ураження хребта було розповсюдженим і захоплювало як шийний, так і грудний відділи.

Термін, що минув від моменту виникнення проявів остеохондрозу хребта до моменту звернення пацієнтів за допомогою складав від 3 діб до 1,5 місяців і в середньому становив 6,5-2,1 діб. При цьому давність до 1 тижня відзначена у 31 спортсмена (59,6%), до 1 місяця -- у 17 (32,7%) і понад 1 місяць -- у 4 пацієнтів (7,7%).

Таблиця 1

Розподіл обстежених спортсменів з остеохондрозом хребта по рівню ураження та боку переважання його проявів

Рівень ураження хребта	Однобічні прояви	Двобічні прояви	Усього
Шийний	7 (13,5 %)	4 ( 7,7 %)	11 (21,2 %)
Грудний	9 (17,3 %)	7 (13,5 %)	16 (30,8 %)
Розповсюджений	16 (30,7 %)	9 (17,3 %)	25 (48,0 %)
Усього:	32 (61,5 %)	20 (38,5 %)	52 (100 %)

Клінічні ознаки, що спостерігались у обстежених пацієнтів, наведені в табл. 2. Із них найчастішими були біль у хребті й відчуття втоми у спині, відзначені, відповідно, у 94,2 та 78,8% пацієнтів. Переважання лише одного з симптомів відзначено лише у 7 пацієнтів (13,5%), у інших 45 (86,5%) спортсменів вони спостерігались у різному поєднанні (в середньому у кожного з них поєднувалось 3,48 симптоми ураження хребта).

Об'єктивні ознаки проявів остеохондрозу, виявлені у наших пацієнтів, наведені в табл.3. Суттєвої різниці між частотою їх виявлення визначено не було, хоча найчастіше виявлялися обмеження рухомості хребта та зміщення вістюкових відростків.



Таблиця 2

Частота вертеброгенних проявів у спортсменів з остеохондрозом хребта різних локалізацІій

Клінічні вертеброгенні ознаки	Частота виявлення
	Шийний	Грудний	Розповсюджений	Усього
Біль у хребті	9	13	27	49
Біль в ділянці серця	1	8	11	20
Біль за ходом міжребер. проміжків	--	7	7	14
Біль у руках	8	--	8	16
Відчуття втоми у спині	5	14	22	41
Скутість рухів	6	10	18	34
Відчуття оніміння в руках	4	--	3	7
Усього:	33	52	96	181

У той же час за рентгенологічними ознаками ступінь вираженості змін у хребті не завжди співпадала зі ступенем вираженості клінічних проявів патології, що співпадає з даними деяких авторів (Hayeset al., 1989; Shafter et al., 1990).

Таблиця 3

Частота об'єктивних ознак ураження хребта у спортсменів з остеохондрозом хребта різних локалізацій

Об'єктивні ознаки ураження хребта	Частота виявлення
	Шийний	Грудний	Розповсюджений	Усього
Обмеження рухомості	8	12	20	40
Зміщення вістюкового відростка	10	15	17	42
Болючість вістюкового відростка	9	12	17	38
“М'язовий валок”	4	14	19	37
Червоний шкірний дермоµрафізм	5	13	14	32
Усього:	36	66	87	189

Результати об'єктивного клінічного обстеження були підтверджені даними інструментальних досліджень, результати яких співставлялися з даними, отриманими у контрольної групи здорових спортсменів.

У нашого контингенту пацієнтів до виконання їм реабілітації було виявлено підвищення пластичного тонусу колохребтових м'язів, що відбивалося достовірним зниженням (P < 0,05) індексу жорсткості на 26,4%, підвищенням (P < 0,05) індексу демпферності на 21,9% й помірним (P > 0,05) зниженням різниці частоти коливань м'язів у стані ізометричного та ізотонічного напруження на 16,1%.

Ці зміни показників міотоносейсмометрії були характерними в першу чергу для м'язів на рівні ураженого відділу хребта, при чому при однобічних проявах остеохондрозу -- з боку найбільшої вираженості проявів патології. При двобічних проявах остеохондрозу вони спостерігалися з обох боків хребта. Тонус підвищувався також у шийних колохребтових м'язах при переважному ураженні грудного відділу хребта (0,1 > P > 0,05), тоді як при ураженні шийного відділу таке підвищення тонусу в грудних м'язах було менш вираженим (P > 0,05).

Описана закономірність змін м'язового тонусу, виявлена нами вперше, відбиває розвиток місцевої та обмеженої міофіксації як реакції на подразнення спинномозкових корінців. Місцева міофіксація розвивається в колохребтових м'язах на рівні ураження хребта, переважно з боку ураження, як при шийному, так і при грудному остеохондрозі. Обмежена міофіксація розвивається переважно при грудному остеохондрозі, захоплюючи й шийний відділ, тоді як при шийному остеохондрозі її вираженість на грудному рівні менш значна. Цей процес можна трактувати як охоронну реакцію нервово-м'язового апарату, направлену на стабілізацію ураженого сегменту хребта.

Скорочувальна функція серця, обстежена методом реокардіографії, у спортсменів з остеохондрозом хребта виявилась практично не порушеною: нам не вдалося виявити достовірних змін її показників.

Дослідження периферійного кровообігу у верхніх кінцівках методом реовазографії та стабільності тіла методом стабілографії виявили, що грудна локалізація остеохондрозу хребта практично не впливає на ці функції. Усі цифрові показники наведених методів досліджень при грудному остеохондрозі не відрізнялись від нормальних значень (P > 0,05).

У той же час при проявах шийного остеохондрозу в руці з боку його найбільших проявів відзначалось суттєве (P < 0,05) зниження амплітуди РЕО-хвилі (на 25-41% у порівнянні з контрольною групою здорових спортсменів і контралатеральним передпліччям), з її помірним (P > 0,05) підвищенням на одноіменному плечі (на 8-15%), внаслідок чого відношення амплітуди РЕО-хвилі передпліччя до плеча підвищувалось до 98-136% (при нормальному значенні 72,2-4,6%). Аналогічні зміни виявлені також у спортсменів з розповсюдженим остеохондрозом.

Знайдені зміни показників реовазограм свідчать про розвиток периферійного судинного спазму в зоні інервації ураженого спинномозкового корінця з компенсаторним перерозподілом пульсового об'єму крові в проксимальнішому сегменті кінцівки (у плечі). Такі зміни кровообігу в передпліччях обумовлені не стільки випадінням функції корінців, скільки їх подразненням.

У спортсменів з шийним остеохондрозом були виявлені зміни стабільності тіла. Вони полягали в достовірному (P < 0,05) підвищенні амплітуди коливань проекції центру ваги тіла в поземній площині. На відміну від нормальних стабілограм, які характеризувалися циркулярним характером коливань тіла, у спортсменів з шийним остеохондрозом вони набували лінійчастого характеру, при чому коливання при однобічних проявах остеохондрозу були направлені, як правило, вперед -- у бік переважання проявів остеохондрозу й назад -- у протилежний бік.

Враховуючи, що стабільність тіла забезпечується функцією мізочка, який кровопостачається в значній мірі по системі хребтової артерії, описані зміни стабільності тіла у спортсменів з шийним остеохондрозом можна пояснити розвитком рефлекторного спазму хребтової артерії під впливом подразнення синувертебральних нервів як наслідок розвитку проявів шийного остеохондрозу.



4. Методи реабілітації вертеброгенних проявів остеохондрозу хребта

Для реабілітації проявів остеохондрозу у нашого контингенту спортсменів була розроблена програма фізичної реабілітації, яка охоплювала методи мануальної терапії, масажу та лікувальної гімнастики з елементами біодинамічної самокорекції. Ці методи ґрунтувалися на принципах, адаптованих до спортсменів-ігровиків високої кваліфікації та забезпечували проведення реабілітаційних заходів безпосередньо під час тренувального та змагального процесів.

Зокрема, нами був модифікований ряд прийомів мануальної терапії для забезпечення більшої ефективності та контрольованості маніпуляції с урахуванням підвищеної сили колохребтових м'язів у контингенту тренованих спортсменів високої кваліфікації, що спостерігалися нами, а також розроблений комплекс лікувальної гімнастики із вправ двох типів -- ізотонічних (динамічних) та ізометричних (статичних).

Головним завданням застосування ізометричних вправ було підвищення статичної витривалості м'язів хребта, підтримання хребтових рухових сегментів у коригованому положенні. Динамічні вправи вживалися переважно для самокорекції, а також для компенсації об'єму та виду рухів, яких виявлялося недостатньо в тому виді спорту, якому присвятив себе спортсмен.

Як правило, весь комплекс фізичної реабілітації адаптувався індивідуально до кожного пацієнта, в залежності від стадії розвитку проявів остеохондрозу та етапу здійснення реабілітації. З усієї різноманітності прийомів мануальної терапії, масажу та розроблених нами вправ лікувальної гімнастики вибиралися найадекватніші проявам остеохондрозу, які були у конкретного спортсмена.

В домашніх умовах пацієнтам рекомендували спати на жорсткому ліжку, систематично займатися лікувальною гімнастикою, плаванням, обмежувати прямовисні навантаження на хребет. На цьому етапі реабілітації застосовувався комплекс вправ змішаного типу, що забезпечував профілактику відновлення проявів остеохондрозу.

5. Вплив реабілітації на клініко-функційні показники у спортсменів з остеохондрозом хребта

Ефективність застосування програми фізичної реабілітації оцінювалася за суб'єктивними оцінками пацієнтів, об'єктивними клінічними ознаками та результатами інструментальних досліджень. Для аналізу результатів реабілітації широко застосовувалось анкетування, що забезпечило отримання катамнестичних даних при неможливості прямого контакту з пацієнтами (знаходження на момент урахування результатів на тренувальних зборах, змаганнях тощо).

Всього нашим пацієнтам було виконано 162 сеанси реабілітації, зокрема 5 спортсменам -- 1, 11 -- 2, 20 -- 3, 8 -- 4, 5 -- 5 і 3 -- 6 сеансів. Гарних результатів було досягнено у 42 (80,8%) спортсменів і задовільних у 10 (19,2%). Незадовільних результатів у наших пацієнтів відзначено не було. Таким чином для усунення проявів остеохондрозу хребта для 70% спортсменів виявилися достатніми 2-3 сеанси реабілітації.

У наших спортсменів вже під час самого процесу реабілітації визначалася позитивна динаміка клінічного стану. Так, після першого-другого сеансів мануальної терапії значно зменшувалися больові відчуття й відчуття скутості у спині, збільшувався об'єм рухів тулуба й верхніх кінцівок. До кінця курсу реабілітації як зазначені скарги, так і об'єктивні клінічні ознаки ураження хребта у більшості пацієнтів практично зникли.

Після завершення курсу реабілітації відчуття втоми та скутість у спині турбували лише п'ять (9,6%) спортсменів; значно зменшилася частота знаходження больових відчуттів у грудному відділі хребта -- вони продовжували турбувати лише трьох (5,8%) пацієнтів. Біль за ходом міжреберних проміжків і в ділянці серця, а також біль і відчуття затерпнення в руках після реабілітації не спостерігались. Бічний зсув вістюкового відростка від середньої лінії та в передньо-задньому напрямках, його болючість, а також "м'язовий валок" і шкірний червоний дермографізм після пальпації залишились лише у п'яти пацієнтів із задовільними наслідками реабілітації (9,6%), однак їх вираженість також значно зменшилась.

Результати інструментальних досліджень підтвердили виражений позитивний вплив застосованої програми фізичної реабілітації.

Так, пластичний тонус колохребтових м'язів як на грудному так і на шийному рівнях знижувався вже до кінця курсу мануальної терапії з масажем, що клінічно поєднувалося з усуненням “м'язового валка” та зниженням інтенсивності червоного дермографізму. На міотоносейсмограмах це відбивалося підвищенням індексу жорсткості (IF) та частоти коливань м'язів у стані ізометричного та ізотонічного напруження (Fн-Fр) й підвищенням індексу демпферності (IQ), динаміка яких на рівні ураження хребта з боку проявів остеохондрозу була достатньо вираженою (рис.1), хоча нормальних значень до цього терміну спостереження зазначені показники ще не досягали (0,1 > P > 0,05). З протилежного боку та на суміжному рівні вимірювання вони практично не відрізнялися від нормальних значень (P > 0,1).

Рис. 1. Динаміка показників міотоносейсмометрії у обстежених спортсменів у різні періоди реабілітації



На момент завершення всього курсу реабілітаційних заходів у спортсменів з гарними наслідками реабілітації показники міотоносейсмометрії практично не відрізнялися від норми. При задовільних наслідках вони залишалися дещо зміненими, але ці залишкові зміни були статистично недостовірними (P > 0,05).

Описана динаміка міотоносейсмометричних показників у поєднанні з об'єктивними клінічними ознаками свідчила про підвищення скорочувальної здатності та силових характеристик колохребтових м'язів (потужності скорочувального процесу) в поєднанні з усуненням як місцевої, так і розповсюдженої міофіксації, тобто про успішне розблокування хребтових рухових сегментів, які вже не потребували рефлекторної стабілізації, що й було головним завданням здійсненої реабілітації.

У першу чергу на момент завершення курсу мануальної терапії з масажем усувається розповсюджена міофіксація (яка є характернішою для грудного остеохондрозу) та значно зменшується місцева міофіксація.

Після завершення всього курсу реабілітаційних заходів у спортсменів з її гарними наслідками усувається й місцева міофіксація, а при задовільних наслідках реабілітації вираженість місцевої міофіксації значно зменшується.

Периферійний кровообіг у верхніх кінцівках у спортсменів з шийним остеохондрозом під впливом здійсненої реабілітації також нормалізувався, при чому при однобічному характері ураження хребта й гарних наслідках реабілітації на момент завершення курсу мануальної терапії з масажем було відзначено виражене (0,1 > P > 0,05) зниження відносного амплітудного показника до 84,2±3,6% за рахунок підвищення амплітуди РЕО-хвилі (АРГ) на гомолатеральному передпліччі й деякого зниження цього показника на одноіменному плечі, яке досягло рівня статистичної достовірності на момент завершення всього курсу реабілітаційних заходів (рис. 2).

спортсмен остеохондроз мануальний гімнастика



Рис. 2. Динаміка показників реовазографії у обстежених спортсменів у різні періоди реабілітації

Описана динаміка показників реовазографії була характерною для пацієнтів як із гарними, так і з задовільними наслідками реабілітації та поєднувалася з повним усуненням у них больових відчуттів і відчуття затерпнення в руках після реабілітації. Ліквідація периферійного спазму судин передпліччя під впливом здійснюваної реабілітації є позитивним чинником, який забезпечує повноцінне функціонування важливих у професійному відношенні м'язових груп у спортсменів-ігровиків і може сприяти підвищенню їх спортивної результативності.

Результати стабілографії, виконаної після здійснення реабілітації у спортсменів з однобічними проявами шийного остеохондрозу що знаходилися під нашим спостереженням, також свідчили про нормалізацію функції рівноваги (рис. 3). Вже на момент закінчення курсу мануальної терапії з масажем відзначалося суттєве (0,1 > P > 0,05) зниження амплітуди коливань (A max.) як осьових, так і вектора центру ваги в порівнянні з висхідними даними. Ці ж показники на момент завершення всього курсу реабілітаційних заходів практично нормалізувалися (P > 0,05). Планіметрично стабілограми цих пацієнтів поверталися до нормального циркулярного вигляду. Суттєвої різниці в динаміці показників стабілографії між підгрупами пацієнтів з гарними й задовільними наслідками реабілітації виявлено не було.

Рис. 3. Динаміка показників стабілографії у обстежених спортсменів у різні періоди реабілітації

Таким чином, наслідки апробації розробленого нами комплексу реабілітаційних заходів дозволили зробити підсумок, що він є ефективним засобом реабілітації проявів остеохондрозу хребта у спортсменів-ігровиків високої кваліфікації. Використання знань про принципи застосування та специфіку дії фізичних чинників дозволило нам запропонувати диференційовані програми фізичної реабілітації в залежності від рівня ураження хребта й вираженості проявів остеохондрозу та в подальшому довести ефективність такого методу.



ВИСНОВКИ

1. Остеохондроз хребта у спортсменів, за даними аналізу сучасних джерел літератури, характеризується раннім початком, швидким перебігом і значною вираженістю проявів, чому сприяють підвищені фізичні навантаження, характерні для сучасного спорту, внаслідок чого усунення згаданих порушень потребує чіткого узгодження реабілітаційних заходів методами кінезітерапії з особливостями проведення тренувального та змагального процесів у кожному конкретному виді спорту.

2. У спортсменів-ігровиків високої кваліфікації з остеохондрозом грудного та шийного відділів хребта спостерігається широкий спектр проявів цієї патології у вигляді больових і вегетативних синдромів, рухових і чуттєвих порушень у зонах інервації уражених спинномозкових корінців, при чому їх особливістю у нашого контингенту пацієнтів було те, що кардіалµічні прояви обумовлені не стільки кардіопатією, скільки специфічно локалізованим міжреберним провідниковим больовим синдромом, що підтверджується нормальними даними досліджень центральної гемодинаміки методом реокардіографії з відсутністю їх динаміки в процесі реабілітації.

3. Виявленні зміни суб'єктивних і об'єктивних клінічних ознак функційного стану хребта й показників інструментальних досліджень у обстежених спортсменів-ігровиків з проявами остеохондрозу грудного та шийного відділів хребта визначають необхідність розробки комплексу методів фізичної реабілітації цих проявів, що дозволить підвищити ефективність реабілітації та скоротити терміни відновлення нормальної спортивної активності пацієнтів.

4. Для здійснення реабілітації проявів остеохондрозу у спортсменів-ігровиків, з урахуванням специфічності дії фізичних чинників, розроблена комплексна методика фізичної реабілітації з використанням методів мануальної терапії, адаптованих для спортсменів високої кваліфікації з високими силовими характеристиками колохребтових м'язів, масажу та лікувальної гімнастики з поєднанням статичних і динамічних вправ, яка ґрунтується на засадах комплексності застосування зазначених методів, їх індивідуального диференціювання в залежності від періоду реабілітаційного процесу, локалізації патології хребта й динаміки стану пацієнта, а також спадкоємності комплексів лікувальної гімнастики на протязі проведення курсу реабілітаційних заходів і після його закінчення.

5. У спортсменів-ігровиків з грудним і шийним остеохондрозом розвивається місцева й розповсюджена міофіксація колохребтових м'язів внаслідок подразнення спинномозкових корінців, що відбивається підвищенням їх пластичного тонусу, який визначається методом міотоносейсмометрії, при чому при грудному остеохондрозі виражена розповсюджена міофіксація на рівні шийного відділу хребта, тоді як при шийному остеохондрозі вираженість міофіксації на грудному рівні суттєво менша; окрім того при шийному остеохондрозі виникає судинний спазм у зоні інервації уражених спинномозкових корінців, який відбивається зниженням амплітуди РЕО-хвиль на передпліччі на 31,3±3,6% (P < 0,05 у порівнянні з нормальними значеннями) з її підвищенням на плечі на 11,0±3,9% й порушується стабільність тіла у прямовисному положенні, що відбивається підвищенням амплітуди коливань центра ваги тіла по поземній площині на 127-190% зі зміною форми стабілограм з нормальної циркулярної на овальну.

6. Здійснення розробленого комплексу реабілітаційних заходів сприяє усуненню суб'єктивних та об'єктивних клінічних ознак остеохондрозу хребта у спортсменів-ігровиків з одночасною нормалізацією показників інструментальних досліджень, що відбивається зникненням як місцевої, так і розповсюдженої міофіксації колохребтових м'язів за рахунок нормалізації їх пластичного тонусу, відновленням нормального кровообігу у верхніх кінцівках і стабільності положення тіла у прямовисному положенні.

7. Комплекс об'єктивних інструментальних методів досліджень, що охоплював дослідження м'язового тонусу, кровообігу верхніх кінцівок і стабільності тіла по прямовисній осі, забезпечує отримання даних, які дозволяють об'єктивно оцінити висхідний функційний стан спортсменів-ігровиків високої кваліфікації з проявами остеохондрозу грудного та шийного відділів хребта та його динаміку в процесі реабілітації, при чому найінформативніші показники при грудному остеохондрозі забезпечує міотоносейсмометрія, тоді як при шийному остеохондрозі -- реовазографія верхніх кінцівок і стабілографія, при цьому реокардіографія для діагностики зазначених параметрів і контролю за їх динамікою виявилась найменш інформативною.

8. Комплекс методів фізичної реабілітації з долученням мануальної терапії, масажу та лікувальної гімнастики є ефективним засобом усунення проявів грудного та шийного остеохондрозу хребта у спортсменів-ігровиків високої кваліфікації, забезпечуючи досягнення позитивних наслідків у 100% випадків (із них гарних наслідків -- у 80,8% випадків).



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Аль Хами И. Физическая реабилитация спортсменов-игровиков с шейно-грудным остеохондрозом: Брошюра.-- К.: ООО "Междунар. фин. агентство", 1998.-- 23 с.

2. Верич Г.Е., Клименко С.К., Аль Хами И., Хаджи Бек С. Физическая реабилитация при остеохондрозе: Брошюра.-- К.: "Олимпийская литература", 1998.-- 26 с.

3. Клименко С.К., Макарова Е.В., Клименко А.В., Аль Хамі І. Кінезітерапія у профілактиці остеохондрозу у спортсменів ігрових видів спорту // Фізична культура, спорт та здоров'я: Зб. наук. робіт.-- Харків, 1997.-- С.225--227.

4. Клименко С.К., Клименко А.В., Аль Хами И. Реабилитационно-оздоровительные мероприятия для спортсменов-гандболистов с остеохондрозом шейного отдела позвоночника // Соврем. проблемы физ. культуры и спорта / Сб. науч. трудов.-- Белгород, 1997.-- С.487--489.

5. Аль Хамі І. Динаміка м'язевого тонуса та рівноваги тіла в процесі реабілітації спортсменів-ігровиків із проявами остеохондрозу шийно-грудного відділу хребта // Молода спортивна наука України: Матер. 2-ї Всеукраїнської конфер. аспірантів та науково-практ. семінару “Особливості підготовки фахівців з фізичної реабілітації”.-- Львів: ЛДІФК, 1998.-- С.182-187.

6. Клименко С.К., Аль Хами И. Клинические признаки шейного остеохондроза у спортсменов различных специальностей // Мануальная терапия в комплексном лечении дегенеративно-дистрофических заболеваний опорно-двигательного аппарата: Матер. междунар. конференции.-- К., 1997.-- С.30.

7. Клименко С.К., Аль Хами И. Кинези- и бальнеотерапия шейных остеохондрозов // Мануальная терапия в комплексном лечении дегенеративно-дистрофических заболеваний опорно-двигательного аппарата: Матер. междунар. конференции.-- К., 1997.-- С.75--76.

8. Клименко С.К., Аль Хами И. Реабилитация спортсменов-гандболистов с остеохондрозом шейного отдела позвоночника // Мануальная терапия в комплексном лечении дегенеративно-дистрофических заболеваний опорно-двигательного аппарата: Матер. междунар. конференции.-- К., 1997.-- С.76--77.



АНОТАЦІЇ

Аль Хамі Ібрагім

Фізична реабілітація спортсменів-ігровиків з остеохондрозом шийно-грудного відділу хребта -- рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту за спеціальністю 24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення.

Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 1999.

Захищається система реабілітації проявів остеохондрозу грудного та шийного відділів хребта у спортсменів-ігровиків високої кваліфікації, яка охоплює мануальну терапію, масаж та лікувальну фізкультуру, а також результати інструментального виявлення названих порушень і контролю ефективності реабілітації методами міотонометрії, реографії та стабілографії.

Ключові слова: Остеохондроз хребта, спортсмени-ігровики, реабілітація, мануальна терапія, масаж, лікувальна фізкультура, міотонометрія, реографія, стабілографія.

Аль Хами Ибрагим

Физическая реабилитация спортсменов-игровиков с остеохондрозом шейно-грудного отдела позвоночника -- рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения.

Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 1999.

Защищается система реабилитационных мероприятий проявлений остеохондроза грудного и шейного отделов позвоночника у спортсменов-игровиков высокой квалификации, включающая мануальную терапию, массаж и комплексы лечебной физкультуры, а также результаты инструментального выявления указанных нарушений и контроля эффективности реабилитации.

Были обследованы 52 спортсмена (мастера спорта и кандидаты в мастера спорта) в возрасте 16-35 лет (27 юношей и 25 девушек) с проявлениями шейного и грудного остеохондроза. Им было выполнено клиническое исследование субъективных проявлений патологии, а также проведены объективные инструментальные исследования состояния пластического тонуса паравертербальных мышц, центральной и периферической гемодинамики верхних конечностей и стабильности тела в исходном состоянии и после выполнения реабилитационных мероприятий методами миотонометрии, реографии и стабилографии. Кроме того, инструментальными методами были обследованы 26 практически здоровых спортсмена аналогичного возраста и спортивной квалификации, составившие контрольную группу.

У обследованных спортсменов с остеохондрозом клинически был выявлен широкий спектр проявлений данной патологии в виде болевых и вегетативных синдромов, двигательных и чувствительных нарушений в зонах иннервации пораженных спинномозговых корешков, как правило, сочетавшихся в различных комбинациях. При этом было установлено, что кардиологические проявления обусловлены преимущественно специфически локализующимся межреберным проводниковым болевым синдромом, так как существенных изменений показателей реокардиографии и их динамики в процессе реабилитации выявлено не было.

По данным инструментальных исследований было установлено, что проявления остеохондроза ведут к развитию местной и распространенной миофиксации, проявляющейся повышением тонуса паравертебральных мышц. При этом при грудном остеохондрозе выраженной была как местная (на уровне пораженного сегмента позвоночника), так и распространенная (в шейном отделе позвоночника) миофиксация, тогда как при шейном остеохондрозе миофиксация проявляется преимущественно на сегментарном уровне шейного отдела. Существенных нарушений периферического кровообращения верхних конечностей и равновесия тела при грудном остеохондрозе выявлено не было.

При шейном остеохондрозе отмечалось рефлекторное нарушение периферической гемодинамики верхних конечностей, проявляющееся артериальным спазмом в зоне иннервации ирритированных спинномозговых корешков со снижением сосудистого тонуса в соседних сегментах конечности. Кроме того, при шейном остеохондрозе наблюдалось нарушение стабильности тела в виде увеличения амплитуды колебаний проекции центра тяжести тела на горизонтальную плоскость, проявлявшееся также овальной формой стабилограмм.

Проведенная реабилитация, включавшая методы мануальной терапии, массаж и лечебную гимнастику, состоящую из упражнений динамического и статического типа, обеспечивала устранение как субъективных, так и объективных проявлений остеохондроза. Положительные результаты достигнуты у всех спортсменов, в том числе хорошие (полная и длительная ремиссия проявлений патологии) - в 80,8% случаев. Результативность реабилитации имела выраженную корреляцию с длительностью существования проявлений остеохондроза до ее начала. Так, при ее раннем начале достаточно было 1-3 сеансов мануальной терапии с полным устранением проявлений патологии, тогда как у спортсменов с длительным существованием проявлений остеохондроза требовалось от 4 до 6 сеансов мануальной терапии, а частота удовлетворительных исходов была выше.

После выполнения реабилитации наблюдалось устранение как клинических субъективных проявлений, так и нормализация данных инструментальных исследований. Отмечалось устранение явлений миофиксации, вначале распространенной, а после завершения всего курса реабилитационных мероприятий -- и местной; нормализация периферического кровообращения в верхних конечностях с устранением сосудистого спазма в зоне иннервации ирритированных корешков; восстановление равновесия тела, что проявлялось существенным снижением амплитуды колебаний проекции центра тяжести на горизонтальную плоскость и восстановлением нормальной циркулярной формы таких колебаний.

Ключевые слова: Остеохондроз позвоночника, спортсмены-игровики, реабилитация, мануальная терапия, массаж, лечебная физкультура, миотонометрия, реография, стабилография.

Al Hami Ibrahim

Physical rehabilitation of sportsmen-players with thoracal and neck osteochondrosis -- manuscript.

The thesis on receiving of a scientific degree of the Candidate of Sciences on physical education and sports on a speciality 24.00.02 - Physical Culture, Physical Education for various groups of the population.

National University of Physical Education and Sports of Ukraine, Kyiv, 1999.

There is defended the rehabilitation system for the manifestations of the thoracic and neck osteochondrosis in sportsmen-players of high qualification, that includes the manual therapy, massage, and physical training, as well as the results of investigations of the named disturbances and the rehabilitation efficiency with the methods of myotonometry, rheocardiography, rheovasography, stabilography.

Key words: Spinal osteochondrosis, sportsmen-players, rehabilitation, manual therapy, massage, physical training, myotonometry, rheography, stabilography.

Размещено на Allbest.ru

...