Вплив кінезітерапії на серцевосудинну систему та функціональні можливості опірно-рухового апарату дітей зі сколіотичною хворобою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив кінезітерапії на серцево-судинну систему та функціональні можливості опірно-рухового апарату дітей зі сколіотичною хворобою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Численні епідеміологічні дослідження розповсюдження сколіотичної хвороби серед дитячого контингенту практично усіх країн світу свідчать про те, що сколіоз був і є однією з найрозповсюдженіших патологій опірно-рухового апарату, яка до того ж має виражену у різних ступенях тенденцію до прогресування (Казьмін А.І., Кон І.І., Біленький В.Є., 1981; Ловейко І.Д., 1990; Фіщенко В.Я., Улещенко В.О., Вовк Н.Н., 1994; Каптелін А.Ф., Лебедєва І.П. 1995; та ін.).

Дана патологія суттєво впливає на стан внутрішніх органів дитини, порушуючи функціонування дихальної, серцево-судинної, ендокринної та інших систем дитячого організму.

Вчені єдині в одному - лише тяжкі форми сколіозу підлягають хірургічному лікуванню, за більш легких форм можливий відносний регрес захворювання або його стабілізація (Вайнруб Є.М., Волощук О.С., 1988; Путилова А.А., 1990; та ін.). Методи консервативного лікування початкових виявів сколіозу у дітей постійно вдосконалюються, змінюються і доповнюються. Серед цих методів на думку вчених (Бачу Г.С., 1990; Епштейн Г.Г., 1990; Нікітіна Г.І., 1991 та ін.), найбільш ефективні та легко відтворювані такі: лікувальна фізична культура, масаж, гідро - та механотерапія, електростимуляція, раціональне харчування, режим дня тощо. Природно, що такого роду комплексні лікування набагато легше здійснювати у спеціалізованих навчальних закладах, бо лише за цих умов можливе суворе дотримання реабілітаційних заходів (Шаргородський В.С., Коваль Д.Є., 1982; Клепікова Р.А., Колпачнікова В.А., Кузнєцова Т.Н., 1983; Молотков Ю.Н., 1987 та ін.). Існуючі програми фізичної реабілітації даного контингенту хворих дітей мають як сильні, так і слабкі сторони.

Задача вчених і полягає у тому, щоб знайти оптимальні співвідношення різних методів впливів на хворих дітей, створити досить просту та ефективну платформу, на засадах якої і стане можливою побудова конкретних індивідуальних програм, які здатні, з одного боку, призупинити розвиток сколіотичної хвороби, а з іншого - покращити функціональний статус хворої дитини.

Викладене визначає актуальність обраної теми дисертаційної роботи, її теоретичне та соціальне значення.

Зв`язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконана згідно зі зведеним планом НДР з фізичного виховання і спорту на 1996-2000 роки, третього напрямку «Валеологія та фізична реабілітація» за темою 3.1.2. «Структура та зміст медико-біологічних дисциплін на факультеті здоров`я та фізичної реабілітації» (номер державної реєстрації 0196U010545).

Мета роботи - підвищити ефективність відновлювального лікування початкових виявів сколіотичної хвороби у дітей у школах - інтернатах спеціалізованого профілю на підставі дослідження функціонального стану серцево-судинної системи та опірно-рухового апарату протягом року.

Задачі дослідження:

1. Вивчити особливості змін функцій серця, параметрів центральної, периферійної, регіонарної гемодинаміки та опірно-рухового апарату у піддослідного контингенту дітей протягом року.

2. Вдосконалити та розробити найбільш адекватні режими і послідовність застосування фізіокінезітерапії для дітей з початковими виявами сколіотичної хвороби.

3. Вивчити динаміку змін серцево-судинної системи та опірно-рухового апарату у дітей зі сколіозом, які будуть проходити курс відновлювального лікування за запропонованою вдосконаленою програмою.

4. Оцінити ефективність запропонованого консервативного лікування сколіотичної хвороби дітей за даними оцінки функціонального стану серцево-судинної системи та опірно-рухового апарату.

5. Встановити найбільш інформативні показники функції серця та судин, які дозволять об`єктивно оцінити найближчі та віддалені результати проведеного консервативного лікування дітей з початковими виявами сколіотичної хвороби.

У дисертації використані фізіологічні (комп`ютерна реовазографія, електрокардіографія тощо), антропометричні, педагогічні методи дослідження, методи математичної статистики.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у виявленні змін функціонального стану серцево-судинної системи та опірно-рухового апарату дітей зі сколіотичною хворобою і на підгрунті цього у розробці шляхів удосконалення програм фізичної реабілітації. Виконана робота дозволяє доповнити відомості про вплив сколіотичної хвороби на стан внутрішніх органів дітей, оцінити динаміку цього процесу та визначити найбільш ефективні методи корекції.

Теоретична та практична значимість роботи визначається внеском автора у проблему вивчення особливостей перебігу сколіотичної хвороби у хлопчиків та дівчаток на підставі поглибленого вивчення функцій серця та судин, показників опірно-рухового апарату, порівняльної оцінки різних програм фізичної реабілітації контингенту хворих дітей, який вивчається, а також у вдосконаленні науково-обгрунтованого комплексу засобів та методів фізичної реабілітації, який дозволяє більш ефективно попереджувати або стабілізувати зміни показників діяльності серця та судин дітей з початковими виявами сколіотичної хвороби. Запропонований комплекс може використовуватися як додатковий у спеціалізованих школах-інтернатах і для практичної роботи у дитячих санаторіях, будинках відпочинку тощо. Отримані дані дозволяють визначити подальші перспективні дослідження у галузі знань, яка вивчається.

Особистий внесок автора дисертаційної роботи визначається постановкою мети та задач дослідження, аналізом, осмисленням та узагальненням джерел літератури, проведенням інструментальних досліджень.

Аналіз та статистична обробка отриманих даних автором проведені самостійно, матеріали оброблялися із залученням сучасних методів математичної статистики. Сформульовані коректні висновки.

Апробація дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладалися на Міжнародному конгресі «Сучасний олімпійський спорт» (Київ, 1997), другій Загальноукраїнській конференції аспірантів «Молода спортивна наука України» (Львів, 1998), науково-методичних конференціях Національного університету фізичного виховання і спорту України у 1996, 1997, 1998 роках.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових статей, дві тези та 1 методичний посібник.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 183 сторінках і складається зі вступу, огляду літератури, розділу «Методи та організація досліджень», трьох розділів особистих досліджень, заключної частини, висновків, практичних рекомендацій та переліку джерел літератури, який вміщує 229 публікацій вітчизняних авторів та авторів країн СНД і 53 публікації авторів з країн далекого зарубіжжя. Дисертація ілюстрована 28 таблицями та 13 рисунками.

Основний зміст

сколіотичний лікування опорний руховий

Аналіз та узагальнення даних літератури показують, що діти зі сколіотичною хворобою страждають порушеннями функціонального стану багатьох органів та систем, особливо опірно-рухового апарату, дихальної, нервової та серцево-судинної системи. Пошук ефективних засобів, методів, принципів консервативного лікування дітей, які страждають на сколіоз, продовжується як у країнах ближнього, так і далекого зарубіжжя. На сколіотичну хворобу частіше хворіють дівчатка, ніж хлопчики, приблизно у співвідношенні 2-6: 1; можна вважати фактично встановленими етіологічний та патогенетичний фактори сколіотичної хвороби. Небезпека сколіотичної хвороби полягає у прогресуванні сколіотичної деформації, яка часто зустрічається; найбільш ефективними методами фізичної медицини у комплексі консервативного лікування цього захворювання є лікувальна фізкультура, масаж, гідрокінезітерапія, електроміостимуляція, дієтотерапія, раціональний режим дня. Вивченню змін функціонального стану серцево-судинної системи у дітей зі стандартною програмою відновлювального лікування у спеціалізованій школі-інтернаті присвячені лише поодинокі роботи, у яких функція серця і судин оцінювалась за інтегральними показниками; практично немає робіт, які стосуються цілеспрямованого включення до комплексних програм фізичної реабілітації методів фізичної реабілітації, які сприяють усуненню або попередженню порушень функціонального стану серцево-судинної системи, важливим фактором у вивченні змін функцій серця та судин є з`ясування найбільш інформативних показників та навантажувальних проб, які дозволяють оцінити на різних етапах ефективність проведеного відновлювального лікування.

Методи та організація досліджень

Методологія виконаної роботи ґрунтується на об`єктивній оцінці сучасними методами дослідження та адекватними навантажувальними пробами функціонального стану серцево-судинної системи та опірно-рухового апарату дітей зі сколіотичної хворобою у динаміці відновлювального лікування, яке спрямоване на стабілізацію або покращення перебігу патологічного процесу. Матеріали дисертаційної роботи отримані під час проведення досліджень на базі спеціалізованої школи-інтернату для дітей зі сколіотичною хворобою м. Києва, у Київському обласному лікарсько-фізкультурному диспансері, на кафедрі фізичної реабілітації НУФВС України.

Обґрунтування режиму консервативного лікування дітей зі сколіотичною хворобою на підґрунті вивчення у них змін функціонального стану серцево-судинної системи та опірно-рухового апарату протягом навчального року

Всі обстежувані діти були поділені на такі групи:

1-а група - дівчатка з початковими виявами сколіозу та сколіозом I ступеня (n= 18).

2-а група - хлопчики з початковими виявами сколіозу і сколіозом I ступеня (n =15).

3-я група - дівчатка зі сколіозом II ступеня (n = 17).

4-а група - хлопчики зі сколіозом II ступеня (n = 12).

5-а група - контрольна група дівчаток (n = 12).

6-а група - контрольна група хлопчиків (n = 11).

Зміни показників функціонального стану серцево-судинної системи оцінювались за даними центральної та регіонарної гемодинаміки плеча, передпліччя, стегна та гомілки.

Показники кровообігу фіксувалися восени, взимку та навесні.

Дані проведених досліджень представлені у табл. 1 та на рис. 1.

Таблиця 1. Параметри центральної гемодинаміки у дітей, які хворі на сколіоз, протягом навчального року

Як бачимо з даних, які представлені у таблиці 1, показники центральної гемодинаміки у дітей, які хворі на сколіоз, змінювались протягом навчального року неоднозначно. Це стосувалося як показників дітей з різним ступенем сколіозу, так і показників кровообігу дітей зі сколіозом відносно здорових хлопчиків та дівчаток.

Серцевий ритм у групах хлопчиків та дівчаток зі сколіозом був дещо уповільненим відносно даних цього параметра у здорових дітей. Особливо помітні відмінності спостерігались у групах хлопчиків та дівчаток зі сколіозом ІІ ступеня у весняному періоді - на 13,0% та 12,2% відповідно.

Можна відзначити, що у дітей зі сколіозом протягом навчального року показник частоти серцевих скорочень мав тенденцію до зменшення.

Середній артеріальний тиск у дітей зі сколіозом та у здорових весь період спостереження змінювався відносно мало. У той же час можна також відзначити його зменшення у групах дітей з ІІ ступенем сколіозу відносно груп дітей з початковими ознаками сколіозу або сколіозу І ступеня.

Слід також звернути увагу на те, що у зимовий та весняний періоди у дітей 3 групи відносно контролю спостерігалося зменшення середнього артеріального тиску на 23,0% та 21,9% відповідно, що хоча і не є достовірним, але в той же час має явну тенденцію до достовірності.

В усіх групах дітей параметри середнього артеріального тиску зменшились у період осінь-зима-весна.

Якщо показники частоти серцевих скорочень та середнього артеріального тиску мали лише тенденцію до достовірності наявних змін, то серед показників хвилинного об`єму крові наявні уже достовірні відмінності - це показник хвилинного об`єму крові у дівчаток з ІІ ступенем сколіозу у весняний період. Зміна цього параметра відбулася на 23,8% (Р<0,05).

Варто також відзначити, що практично в усіх дітей зі сколіозом хвилинний об`єм крові був меншим, ніж у контрольних груп хлопчиків та дівчаток.

Ударний об`єм крові також зменшувався у дітей зі сколіозом і на більші величини із зростанням ступеня сколіозу.

Під час кількісної та якісної оцінки хвиль реограм можна відмітити, що вони характеризувалися достатньою регулярністю, хорошою виваженістю вершини, інцизури та дікротичної хвилі.

Разом з тим у дітей, які хворі на сколіоз, частіше реєструвалися додаткові хвилі, що може розцінюватись як наявність ангіоспазму. Більшою мірою, ніж у здорових дітей, спостерігалася і наявність асиметрії судинного тонусу та пульсового кровонаповнення.

У дівчаток зі сколіотичною хворобою були наявні, порівняно з хворими хлопчиками, відмінності від здорових дітей у показниках регіонарної гемодинаміки, які вивчалися.

Таким чином, варто відзначити, що існуюча програма фізичної реабілітації спеціалізованих шкіл-інтернатів для дітей зі сколіотичною хворобою потребує корекції відносно функціонального стану серцево-судинної системи. Під час визначення основних моментів деякої модернізації програми фізичної реабілітації слід, на нашу думку, приділяти більшу увагу фізичним вправам та іншим засобам фізичної медицини, які спрямовані на попередження або усунення негативних наслідків шийного остеохондрозу, бо зміни, які спостерігаються, можуть обумовлюватися саме останнім, що доводиться досить широким розповсюдженням цього захворювання у піддослідних дітей. Слід також більш диференційовано підходити до вибору програм фізичної реабілітації для дівчаток зі сколіотичною хворобою. Можливо, що для вказаного контингенту знадобиться розробка додаткових мотиваційних програм з метою більш ефективного консервативного лікування сколіотичної хвороби.

Для коректного виконання дисертаційної роботи нами вибиралися ті з наявних функціональних навантажень, які могли б дозволити оцінити не лише стан серцево-судинної системи та її регуляторних механізмів, але і пов`язаних з нею численними функціональними зв`язками дихальної та вегетативної нервової систем.

Можна підкреслити, що наш вибір був достатньо аргументованим, бо у процесі виконання цієї дисертаційної роботи були встановлені досить чіткі відмінності у піддослідних груп дітей у динаміці навчального року відносно здорових дітей під час проведення усіх обраних нами функціональних навантажувальних проб.

Весняний період брався тому, що саме тоді у хворих на сколіоз дітей нами були встановлені найбільші відхилення параметрів, які вивчаються, відносно аналогічних показників у здорових дітей.

Із зростанням вираженості сколіотичної хвороби зростала кількість дітей, у яких функціональний стан серцево-судинної системи визначався під час проведення навантажувальних проб як «природний» результат.

Зміни та порушення з боку роботи серця та судин у дівчаток зі сколіотичною хворобою були більшими відносно аналогічних груп хлопчиків.

Із застосованих навантажувальних проб найбільшу інформативність, на наш погляд, несуть зміни артеріального тиску під час ортопроби та проби з визначенням індексу 30:15.

Під час проведення проби Руфьє у групах дівчаток та хлопчиків із початковими виявами сколіозу та сколіозом І та ІІ ступенів восени та навесні реєструвалося збільшення кількості дітей із середньою та поганою працездатністю серця (зменшення з хорошою працездатністю), причому у весняний період ці відхилення були більш помітними.

Слід, на нашу думку, звернути увагу на те, що у весняний період вказані порушення набували статистично достовірних відмінностей.

Серед дівчаток спостерігався відносно більший відсоток осіб, у яких працездатність серця оцінювалася зі значенням «середня» та «погана».

Найбільші відхилення відбулися у групі дівчаток із сколіозом ІІ ступеня у весняному періоді: група дітей із хорошою працездатністю зменшилась на 15,6%, а група дітей з поганою працездатністю зросла на 25,5% відносно показників здорових дітей.

Під час аналізу показників Гарвардського степ-тесту спостерігалась приблизно аналогічна картина, хоча виявлений відсоток дітей з низькою працездатністю серця був відносно меншим.

Таким чином, можна зробити висновок, що проведені навантажувальні проби підтвердили наші інтегральні результати визначення змін показників центральної та регіонарної гемодинаміки і показали, що і у дітей зі сколіозом, переважно у весняний період, спостерігаються відхилення та порушення як з боку діяльності серцево-судинної системи, так і з боку систем, які забезпечують цю діяльність.

Під час аналізу даних оцінки функціонального стану опірно-рухового апарату дітей зі сколіотичною хворобою протягом навчального року першочергово звертає на себе увагу той факт, що зміни показників тестів функціональних можливостей опірно-рухового апарату дітей зі сколіотичною хворобою різного ступеня та здорових дітей в усі періоди дослідження суттєво не відрізняються порівняно з показниками, які характеризують функцію серця та судин.

Більш детальний розгляд показників, які вказувались першими, свідчить про те, що тести на гнучкість хребта виконуються краще дівчатками, а тести на витривалість м`язів розгиначів спини та м`язів черевного пресу - хлопчиками.

Із розвитком сколіотичної хвороби тести на гнучкість виконуються з дещо меншою амплітудою рухів, а тести на витривалість - з відносно меншою кількістю повторень.

Максимальні відмінності у відсотку дітей, які виконали тести з оцінкою «норма», знаходились у межах 7 - 9%, що було статистично недостовірним.

Деяке покращення функціональних можливостей опірно-рухового апарату дітей у зимовий період змінювалося невеликим їх зменшенням навесні.

Під час оцінювання динамометрії правої та лівої руки та станової сили скільки-небудь значимих відхилень на спрямованості змін груп хлопчиків та дівчаток зі сколіотичною хворобою різних ступенів порівнюються, і здорових дітей, які порівнюються, з`ясувати не вдалося.

Фізична реабілітація дітей зі сколіотичною хворобою

Отримані нами дані функціональних досліджень системи кровообігу свідчать про наявність у дітей зі сколіотичною хворобою зрушень та порушень з боку серцево-судинної системи і її регуляції.

З цих позицій нами пропонуються вправи лікувальної гімнастики, масаж для як найбільш повної корекції виявлених порушень серцево-судинної системи у даного контингенту дітей.

Зокрема, пропонуються вправи, які сприяють покращенню мозкового кровообігу, та вправи, які спрямовані на попередження розвитку остеохондрозу шийного відділу хребта. З цією метою нами модифіковано комплекс вправ, який запропонувала Горяна Г.А. у 1994 році. Всі комплекси вправ складені таким чином, щоб у русі були задіяні м`язи тулуба (для зміцнення м`язового корсета) та м`язові групи шийного відділу хребта.

До комплексу реабілітаційних заходів увійшли також і прийоми масажу, які спрямовані на покращення регіонарного кровотоку: масаж шийно-комірцевої зони, курс лікування - 8 - 10 сеансів, масаж верхніх кінцівок - 10 сеансів, самомасаж.

Оцінка ефективності проведення фізичної реабілітації дітей зі сколіотичною хворобою за даними вивчення змін показників серцево-судинної системи та опірно-рухового апарату

Дослідження змін показників серцево-судинної системи та функціональних можливостей опірно-рухового апарату дітей зі сколіотичною хворобою, які займалися за запропонованою нами комплексною методикою фізичної реабілітації, проводилось у процесі амбулаторного лікування на базі Київського обласного лікарськго-фізкультурного диспансеру.

Для дослідження були обрані, в основному, показники та навантажувальні тести, інформативність яких була нами встановлена у попередніх дослідженнях за оцінкою функціонального стану серцево-судинної системи та опірно-рухового апарату дітей у спеціалізованій школі-інтернаті.

1-у групу дітей склали дівчатка з початковими виявами сколіозу та сколіозом І ступеня (n=28).

2-у групу склали хлопчики з початковим виявом сколіозу та сколіозом І ступеня (n=18).

Вказані діти проходили обстеження на початку (жовтень) та в кінці (квітень) відновлювального лікування.

Дані вивчення параметрів центральної гемодинаміки у дітей зі сколіотичною хворобою під час відновлювального лікування представлено у табл. 2.

Таблиця 2. Параметри регіонарної гемодинаміки правого плеча у дітей, які хворіють на сколіоз, в період відновлювального лікування

Умовні позначення: ЧШН - час швидкого наповнення реограми; АР - амплітуда реограми; РСІ - реографічний систолічний індекс; ЧПСТ - часовий показник судинного тонусу; ВВ - венозний відтік.

Під час аналізу отриманих даних слід звернути увагу на такі моменти.

Показники регіонарної гемодінаміки кінцівок у дітей у період спостереження «осінь - весна» відрізнялися між собою на статистично незначимі цифри.

Можна відзначити тенденцію до змін окремих параметрів гемодинаміки, які характеризують кровообіг у передпліччях та стегнах обстежуваних дітей (більшою мірою це зауваження стосується групи дівчаток).

Як у дівчаток, так, більшою мірою, у хлопчиків запропонована програма фізичної реабілітації дозволила нівелювати ті зміни та порушення, які були нами з`ясовані під час аналізу аналогічних даних у дітей у спеціалізованій школі-інтернаті.

Тою чи іншою мірою вказані зміни можна пояснити і тією обставиною, що всі діти в даному випадку знаходилися в умовах домашнього харчування, яке все ж є більш збалансованим відносно всіх харчових нутрієнтів, однак ці діти не отримували всього комплексу відновлювального консервативного лікування, яке передбачається програмою шкіл-інтернатів, і ті позитивні зрушення у функціональному стані серцево-судинної системи можна віднести за рахунок застосованої нами схеми відновлювальної терапії.

Природно, що більш переконливі свідоцтва можна було б отримати, порівнюючи групи дітей у школах-інтернатах, які б навчалися за звичайною та за запропонованою нами методиками фізичної реабілітації, однак впровадження останньої вимагає заходів адміністративного втручання, і вказана перевірка знайде своє повне підтвердження у подальших дослідженнях.

Для вивчення змін показників функціонального стану дітей, які займаються відновлювальною терапією за модифікованою нами методикою фізичної реабілітації для дітей зі сколіотичною хворобою, за навантажувальні проби та тести ми обрали вегетативний індекс Кердо, дихальний коефіцієнт Хольденбранда, оцінку змін частоти серцевих скорочень під час ортопроби, визначення індексу 30:15, пробу Руфьє, які добре зарекомендували себе у попередніх дослідженнях.

Під час оцінювання результатів навантажувальних проб ми не встановили яких-небудь суттєвих відхилень у групах дівчаток та хлопчиків зі сколіотичною хворобою між даними вимірів у весняний та осінній періоди.

Можна лише відзначити, що під час вивчення дихального коефіцієнта Хольденбранда у групі дівчаток у весняний період було відмічене відносне зростання відсотку осіб з парасимпатичною реакцією на навантаження.

У тій же групі під час проби Руфьє спостерігалася тенденція до зменшення працездатності серця порівняно з цим же показником в осінній період.

Характерними ж є дані оцінки індексу 30:15, які не виявили практично ніяких відмінностей у порівнюваних групах дітей, які проходили курс реабілітаційного лікування за запропонованою методикою.

Під час оцінювання стану опірно-рухового апарату дітей у період відновлювального лікування, які займалися за запропонованою методикою фізичної реабілітації, нами використовувались тести та методи, які апробовувалися раніше.

Аналіз отриманих даних дозволив встановити, що:

тести на гнучкість дали практично однакові результати як між групами хлопчиків і дівчаток, так і в осінній та весняний періоди спостереження;

тести на витривалість показали більшу зацікавленість у їх виконанні хлопчиків, у яких були і кращі показники відносно дівчаток. Що ж стосується порівняльних даних між групами дівчаток і хлопчиків в осінній та весняний період, то відповідних суттєвих відмінностей знайдено не було;

оцінка показників динамометрії правої та лівої руки і станової сили дозволила встановити її відносний приріст у весняний період, особливо серед хлопчиків, однак статистично значимих результатів знайдено не було.

Таким чином, можна зробити висновок, що запропоновані вправи та курс масажу для програми фізичної реабілітації дітей зі сколіотичною хворобою дозволили, в цілому, уникнути змін та відхилень у функціональному стані серцево-судинної системи дітей у весняний період. Можна відмітити і відносне зростання функціональних можливостей опірно-рухового апарату у дітей з груп, за якими ми спостерігали.

Висновки

1. Узагальнення, аналіз та оцінка даних вітчизняної літератури, літератури країн СНД та досліджень іноземних авторів, які стосуються консервативного лікування сколіотичної хвороби у дітей, показали, що етіопатогенез, діагностика та лікування сколіозу охоплюють велику кількість робіт. Не дивлячись на наявні дослідження порушень функціонального стану різних систем та органів під час сколіотичної хвороби, робіт, які присвячені вивченню змін параметрів центральної та периферійної гемодинаміки у дітей з різним ступенем сколіотичної хвороби протягом навчального року, ми не зустрічали. Наявні лише поодинокі дослідження, у яких би оцінювались механізми порушень функціонального стану серця та судин дітей, які хворі на сколіоз. Проведення такого роду досліджень має безсумнівну теоретичну цінність та практичну значимість.

2. Модифікована програма фізичної реабілітації із додаванням елементів лікувальної гімнастики, які спрямовані на усунення або профілактику виявів шийного остеохондрозу у хворих на сколіоз дітей, різниться достаною практичністю та гнучкістю своєї побудови. Підбір вправ здійснюється для кожного ступеня сколіотичної хвороби, а її спрямованість допоможе відновити порушені функції серця і тонус судин.

3. Включення у дослідження сучасних методів оцінювання функціонального стану системи кровообігу, різноманітних за спрямованістю навантажувальних проб дозволила отримати досить об`єктивні дані змін параметрів центральної гемодинаміки та регіонарної динаміки кінцівок.

4. Під час оцінювання змін опірно-рухового апарату дітей, які навчаються у спеціалізованому інтернаті для дітей зі сколіозом, встановлено, що наявні програми фізичної реабілітації для консервативного лікування даного контингенту в цілому задовольняють лікувальним та гігієнічним вимогам до їх побудови та змісту. Основними елементами фізичних методів консервативного лікування є лікувальна гімнастика, масаж, плавання, електростимуляція, раціональний режим дня, гігієнічна гімнастика, дієтотерапія, повітряний режим.

5. У дітей зі сколіотичної хворобою встановлені зміни параметрів центральної та регіонарної гемодинаміки у проміжку осінь-зима-літо, особливо у весняний період. Виявлені відносна брадикардія, зменшення ударного об`єму крові, зміни загального периферійного опору судин, збільшення часу швидкого наповнення на реограмах кінцівок, зменшення реографічного систолічного індексу та амплітуди реограми, відносне уповільнення венозного відтоку.

6. Існуюча програма фізичної реабілітації спеціалізованих шкіл інтернатів для дітей зі сколіотичною хворобою потребує корекції відносно функціонального стану серцево-судинної системи. Під час визначення основних моментів модернізації програм фізичної реабілітації слід приділяти велику увагу фізичним вправам та іншим засобам фізичної медицини, які спрямовані на попередження або усунення негативних наслідків шийного остеохондрозу. Слід також більш диференційовано підходити до вибору програм фізичної реабілітації для дівчаток зі сколіотичною хворобою. Можливо, що для вказаного контингенту стане необхідною розробка додаткових мотиваційних програм більш ефективного консервативного лікування сколіотичної хвороби.

7. Проведені навантажувальні проби підтвердили наші інтегральні результати визначення змін показників центральної та регіонарної гемодинаміки і показали, що у дітей зі сколіозом, головним чином у весняний період, спостерігаються відхилення та порушення як з боку діяльності серцево-судинної системи, так і з боку систем, які забезпечують цю діяльність.

8. Найбільш інформативними показниками та навантажувальними пробами для оцінювання функціонального стану серцево-судинної системи дітей зі сколіотичною хворобою виявилися: загальний периферійний опір судин, час швидкого наповнення та реографічний систолічний індекс, проба Руфьє, зміна артеріального тиску під час ортостатичної проби та проба з визначенням індексу 30:15.

Перелік робіт, які опубліковані за темою дисертації

Шрим М. Состояние сердечно-сосудистой системы у детей со сколіозом в течение учебного года // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / Під ред. С.С.Єрмакова. - Харків: ХХІІІ, 1999. - №4. - С. 25-30.

Шрим М. Состояние показателей регионарной гемодинамики у детей при сколіотичної хвороби // Фізичне виховання студентів творчих спеціальностей: Зб. наук. праць / Під ред. С.С.Єрмакова. - Харків: ХХІІІ, 1999. - №5. - С. 23-29.

Шрим Мурад Оценка эффективности проведения физической реабилитации детей со сколіотичної болезнью по данным изменения показателей сердечно-сосудистой системы и опорно-двигательного аппарата // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / Під ред. С.С.Єрмакова. - Харків: ХХІІІ, 1999. - №8. - С. 47-51.

Шрім М. Вплив кінезітерапії на сколіотичну хворобу дітей // Матеріали ІІ Всеукр. конф. аспірантів галузі фізичної культури і спорту «Молода спортивна наука України». - Львів, 1998. - Ч. 1. - С. 179-182.

Шрим М. Влияние физической реабилитации на показатели центральной и регионарной гемодинамики у детей с начальными проявлениями сколіоза // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - Вінниця, 1998. - Ч. 2. - 103-105.

Верич Г.Е., Банникова Р.А., Шрим М.А. Нефиксированные изменения и статические деформации опорно-двигательного аппарата // Метод. пособие. - К.: Олимпийская литература, 1998. - 30 с.

Размещено на Allbest.ru