Індивідуалізація тренувального процесу борців високої кваліфікації у циклах безпосередньої підготовки до змагань

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

УДК: 796. 81. 071. 5

ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ БОРЦІВ ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ У ЦИКЛАХ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗМАГАНЬ

24. 00. 01 - Олімпійський і професійний спорт

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет України з фізичної культури і спорту.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент БОЙКО ВАЛЕРІЙ ФЕДОСІЙОВИЧ, Національний університет фізичного виховання і спорту України, декан факультету спортивних єдиноборств.

Офіційні опоненти: - доктор педагогічних наук, професор ЗАПОРОЖАНОВ ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, Академія фізичного виховання, м. Гданьськ, Польща, професор-консультант; кандидат педагогічних наук, професор МАТВЕЄВ СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ, Національний університет фізичного виховання і спорту України, професор кафедри олімпійського і професійного спорту.

Провідна організація: Харківський державний інститут фізичної культури, Державний комітет України з фізичної культури і спорту, м. Харків.

Захист відбудеться 1 вересня 1999 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованної вченої ради Д 26. 829. 01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (252150, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (252150, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

борець висока кваліфікація тренування

Актуальність теми. Аналіз теорії та практики підготовки спортсменів високого класу, результати численних досліджень у галузі теорії та методики спортивного тренування, які проводилися за останні роки, дозволяють визначити основні напрямки, які обумовлюють прогрес спорту у світі (Бойко В.Ф., 1982; Запорожанов В.О., 1988; Платонов В.М., 1997 та ін.). До найважливіших з них провідні вчені та фахівці спорту відносять створення організаційних умов, постійну конкуренцію на змаганнях та у тренувальних заняттях і використання їх як фактора для підвищення працездатності, більш повної мобілізації функціональних резервів організму та оптимізації адаптативних процесів спортсменів (Матвеєв Л.П., 1991; Колесов О.І., 1993; Платонов В.М., Булатова М.М., 1995 та ін.). Реалізація цих напрямків під час підготовки борців високого класу тісним чином повязана з індивідуалізацією тренувального процесу, особливо у циклах безпосередньої підготовки до змагань.

Необхідність цього викликає постійно зростаючий рівень досягнень у спорті, загострення конкуренції на змаганнях у країні та у світі, що в свою чергу, викликало збільшення обсягу засобів тренування, які використовуються у підготовці спортсменів. У звязку з цим великого значення у передзмагальній підготовці висококваліфікованих борців набуває потяг до використання рухових режимів, які відповідають режиму турнірів або перевищують його за інтенсивністю вияву спеціальної підготовленості спортсменів.

Зростання вимог до спеціальної фізичної підготовленості спортсменів деякою мірою зменшує діапазон вияву індивідуального стилю ведення поєдинків та збільшує значимість індивідуалізації тренувального процесу (Дахновський В.С., Лещенко С.С., 1989; Ягелло В., 1991; Іванов В.В., 1993).

Таким чином, виходячи із загальнотеоретичних положень про те, що процес підготовки спортсменів високої кваліфікації повинен носити достатньо виражений індивідуальний характер та грунтуватися на обєктивній інформації про реакції організму борців на різноманітні тренувальні навантаження, можна передбачити, що обгрунтування методології керування станом спеціальної працездатності борців на етапі безпосередньої підготовки до змагань шляхом використання спеціальних навантажень, які відповідають індивідуальним особливостям спортсменів, є розвязанням задач підготовки висококваліфікованих спортсменів.

Звязок роботи з планами НДР. Дисертаційна робота виконана згідно зі Зведеним планом НДР НУФВС України на 1995-1999 рр., узагальненою темою 1. 2. 5 (№ держреєстрації 0196U010522) та приватною темою “Індивідуалізація тренувального процесу борців високої кваліфікації у циклах безпосередньої підготовки до змагань”.

Мета роботи - науково обгрунтувати технологію індивідуальної побудови тренування у циклах безпосередньої підготовки до змагань, яка базується на діагностиці поточного стану спеціальної працездатності борців високої кваліфікації за показниками сенсомоторної системи та швидкісно-силових компонентів рухової функції.

Задачі дослідження:

1. Опрацювати комплекс інформативних показників з метою поточного контролю за станом спеціальної працездатності борців високої кваліфікації та охарактеризувати прогностичність тестів за умов підготовки спортсменів до змагань.

2. Обгрунтувати технологію використання показників поточного контролю за умов повсякденного тренувального процесу.

3. Індивідуалізувати тренувальний процес борців високої кваліфікації у мікроциклах безпосередньої підготовки до змагань.

3. Сформулювати науково обгрунтовані практичні рекомендації з корекції тренувального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей борців.

Наукова новизна дослідження та теоретична значимість отриманих результатів полягає у розробці оригінального комплексу контрольних показників та технології організації поточного контролю за станом спеціальної працездатності борців.

Результати дослідження суттєво доповнюють загальнотеоретичні знання у галузі контролю у спорті, набуті видатними фахівцями на попередніх етапах у результаті обгрунтування системи тестів, яка комплексно характеризує стан швідкісно-силових компонентів, спеціальної витривалості та сенсомоторної системи борців. Таким чином, вперше сформована ефективна технологія поточного контролю підготовленості борців, що дозволяє індивідуалізувати підготовку до змагань.

Практична значимість дослідження обумовлена розвязанням низки прикладних задач, які дозволяють вдосконалити технологію керування тренувальним процесом та індивідуалізувати підготовку борців високої кваліфікації до змагань на підгрунті використання:

- інформативного комплексу контрольних показників стану спеціальної працездатності борців у мікроциклах тренування, включаючи цикли безпосередньої підготовки до головних змагань;

- модельних характеристик спеціальної фізичної підготовленості борців високої кваліфікації, які дозволяють розвязувати задачі відбору до основного складу команд, включаючи національні команди для участі у міжнародних змаганнях, найбільш підготовлених спортсменів;

- технології поточного контролю спеціальної працездатності борців, яка дозволяє вивчити характер термінових та відставлених реакцій організму спортсменів на загальноприйняті у практиці засоби та методи підготовки. Запропонувати на цьому підгрунті спортсменам такі навантаження, які б відповідали загальній стратегії підготовки та індивідуальним особливостям борців; оптимізувати тренувальний процес, включаючи цикли безпосередньої підготовки до змагань з таким розрахунком, щоб до дня змагань борці знаходилися у стані максимально високої працездатності відносно загального рівня підготовленості на етапі тренування;

- багаторічного досвіду борців високої кваліфікації, який виражається у конкретних планах побудови тренування у циклах безпосередньої підготовки спортсменів до відповідальних змагань, включаючи чемпіонати світу та Ігри Олімпіад.

Ці розробки суттєво доповнюють прикладні знання у питаннях підготовки борців, одержані у результаті досліджень багатьма фахівцями у спортивній боротьбі (Блохін І. П. та ін., 1972; Бойко В. Ф., 1982; Бурдін Н. Ф., Вахун М, 1983; Воловик О. Є., 1993 та ін.).

Реалізація рекомендацій та розробок здійснюється у роботі наукової групи із забезпечення підготовки борців збірної команди України до чемпіонатів світу, Європи, Олімпійських Ігор, у роботі клубів з боротьби, під час читання лекційних курсів з боротьби у фізкультурних навчальних закладах.

Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні напрямку, мети, конкретизації задач дослідження, накопиченні теоретичного та експериментального матеріалів, аналізі отриманих даних. У двох сумісних публікаціях автору належать дані педагогічних експериментів, їх опрацювання та практичні висновки.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень представлені у двох доповідях на наукових конференціях кафедри єдиноборств та атлетизму Національного університету фізичного виховання і спорту України, використовувались у роботі наукових груп з науково-методичного забезпечення збірної команди України з вільної боротьби та провідних спортивних клубів країни, що підтверджується відповідними актами впровадження.

Публікації. Основні положення відображені у наукових роботах, опубліковані у трьох спеціальних виданнях, двох брошурах, матеріалах міжнародної науково-практичної конференції.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 167 сторінках, вміщує 20 таблиць, сім рисунків, складається зі вступу, 5 розділів, включаючи обговорення результатів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій. У роботі використано 200 літературних джерел, з яких 42 - іноземні.

Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовується актуальність досліджуваної проблеми індивідуалізації тренувального процесу борців, мета та задачі дослідження, теоретична та практична значимість роботи, особистий внесок дисертанта.

У першому розділі - “Загальнотеоретичні положення індивідуалізації тренувального процесу спортсменів та особливості їх реалізації у боротьбі” міститься аналіз даних літератури з питань теоретико-методичних положень проблеми керування у навчально-тренувальному процесі та контролю у мікроциклах на етапі безпосередньої підготовки до змагань, особливостей організації тренування борців перед відповідальними змаганнями.

У другому розділі - “Методи та організація досліджень” представлені загальні відомості про використання методики та організації досліджень.

Рівень загальної та спеціальної фізичної підготовленості визначався з використанням педагогічних та медико-біологічних показників. Обстеження проводились з використанням таких методів: вимірювання максимальної сили у статичному та динамічному режимах, вимірювання швидкості, визначення точності відтворення часових, силових та просторових характеристик специфічних вправ, вимірювання рівня максимального споживання кисню, різних фракцій максимального кисневого боргу під час виконання тестових вправ на велоергометрі.

У третьому розділі - “Експериментальне обгрунтування комплексу показників поточного контролю спеціальної працездатності борців у мікроциклах тренування” представлена характеристика окремих показників тестів та програм, які характеризують спеціальну фізичну підготовленість борців.

Інформативність тестів поточного контролю визначалась на підставі співставлення повсякденної динаміки показників, які реєструвалися, у спортсменів, з виконуваними тренувальними навантаженнями та спортивною майстерністю борців. З цією метою розраховувались кореляційні залежності між рангом спортсмена за показниками спортивної майстерності обстежуваних борців та результатами у контрольних тестах.

Результати досліджень цього розділу свідчать, що найбільш суттєві кореляційні залежності між даними спортивної майстерності та контрольними тестами виявились стосовно силових показників, витривалості, точності відтворення різних силових характеристик, анаеробної потужності та ін. (табл. 1).

Аналіз кореляційних залежностей між результатами тестів у борців показує також різний характер підготовленості та наявність суттєвих відмінностей у індивідуальних показниках спортсменів, що свідчить про неоднорідність характеру підготовки та наявність суттєвих відмінностей у підготовленості спортсменів.

Дані проведених досліджень показують, що показники, які використовуються, дозволяють достатньою мірою оцінити рівень спеціальної підготовленості борців. Разом з цим враховувалось, що наявність високого рівня кореляційних взаємозвязків між конкретними показниками попереджувала паралельну зміну їх у процесі тренування, а це дало можливість використати один із тестів - найбільш інформативний.

Під час формування комплексу обирались контрольні тести, які відображують специфічні здібності, які лімітують зростання рівня спортивної майстерності борців.

Таблиця 1

Загальна характеристика показників, які використовуються для поточного контролю спеціальної фізичної підготовленості борців

Примітка: r - кореляція показника з рівнем майстерності спортсменів; rtt - внутрішньотестова кореляція.

Таким чином, нам вдалося сформувати комплекс показників з метою поточного контролю за станом спеціальної працездатності борців високої кваліфікації, який є інформативним і не потребує значної кількості часу на обстеження спортсменів.

Четвертий розділ - “Оптимізація тренувального процесу на підставі вивчення індивідуальних реакцій спортсменів на тренувальні навантаження”. Результати, які було отримано з використанням тренувального комплексу контрольних показників, дозволили виявити залежність між виконуваними тренувальними навантаженнями та змінами стану тренувальної працездатності борців протягом передзмагального мікроциклу тренування (табл. 2), підтвердили літературні дані про наявність таких взаємозвязків та дозволили розширити отримані уявлення про побудову тренувального процесу у мікроциклах безпосередньої підготовки до змагань.

Таблиця 2

Зміст тренувального процесу на етапі підготовки до змагань (двотижневий цикл)

Виявлено, що реакції різних спортсменів на однакову тренувальну програму не співпадали (рис. 1). Для одних спортсменів характерне зменшення швидкісно-силових показників на четвертий та шостий день мікроциклу, а зростання стану працездатності виявлялося на третій та пятий день мікроциклу. У інших борців пік працездатності приходився на четвертий та сьомий день мікроциклу. Це підтверджує думку про те, що процес підготовки борців високої кваліфікації має здійснюватися суворо індивідуально, особливо у структурних утвореннях тренувального процесу на етапах безпосередньої підготовки до змагань.

З практичної точки зору, отримані результати цікаві тим, що показують неможливість оцінки повсякденної динаміки коливань стану спеціальної працездатності борців за допомогою одного, навіть найінформативнішого показника. Для цього необхідна роздільна комплексна оцінка стану різних фізичних якостей, функцій та систем організму спортсменів.

У процесі досліджень не вдалося знайти пояснюваних закономірностей про реакції борців різних вагових категорій на тренувальні навантаження, які використовувалися. Так, борці вагових категорій 54-63 кг виявилися найбільш стабільними у реакціях на заплановані тренувальні навантаження за показниками максимальної сили. Коливання показників сили, які реєструвалися, у різних спортсменів складали 11, 4%. В той же час за показником індексу витривалості ці ж борці відрізнялися один від одного більшою мірою, ніж двох інших груп у вагових категоріях 69-85 кг та 97-130 кг (32%).

У наших дослідженнях, не дивлячись на яскраво виражений індивідуальний характер реакцій окремих борців на тренувальну програму циклу безпосередньої підготовки до змагань, простежується певна загальна закономірність зміни працездатності у різні дні мікроциклу (рис. 2).

Привертає увагу те, що найбільш високі показники працездатності борців виявлялися на другий та сьомий день мікроциклу. Разом з цим, на другий день мікроциклу середні показники групи ставали дещо вищими, а дисперсія показників сили нижчою, ніж на сьомий день. Якщо розглядати цей факт з точки зору підготовки спортсменів до змагання, яке умовно планувалося на кінець тижня, тобто на сьомий день, то можна зробити висновок про те, що такий план побудови тренувань недостатньо досконалий, оскільки група борців, як єдине ціле, на другий день мікроциклу була у кращому стані - 89% борців у цей день демонстрували найбільш високі показники відносно індивідуальних середніх за тиждень. В той, час як до умовного дня змагань вищої працездатності досягло лише 63% спортсменів.

Разом з тим аналіз індивідуальних реакцій спортсменів на окремі тренувальні навантаження, які використовувалися кожного дня у мікроциклі, дозволив зробити висновок про те, що у загальній групі борців виділилося дві категорії спортсменів. Одні з них у межах плану підготовки до умовного дня змагань вийшли на високий рівень спеціальної працездатності, який перевищує рівень попередніх днів мікроциклу. Для цієї категорії спортсменів запропонований план підготовки виявився адекватним і дозволив розвязати задачі підготовки до головного змагання у стані підвищеної працездатності.

Для другої категорії борців така побудова тренування призвела до негативного ефекту - низької працездатності до дня змагань.

Ця обставина викликала необхідність індивідуального аналізу та класифікації борців за типом реагування на заплановані тренувальні завдання (табл. 3). Такий підхід дозволив виділити дві групи борців.

До групи А увійшли спортсмени, які адекватно реагували на тренувальну програму і до кінця циклу (умовного дня початку змагань) демонстрували відносно високі показники спеціальної працездатності, які перевищують середньотижневий рівень.

До групи Б увійшли борці, у яких тренувальні навантаження попередніх занять у тижневому циклі до умовного дня початку змагань призвели до негативного результату - зменшення показників спеціальної працездатності

Таблиця 3

Роздільна характеристика варіативності показників спеціальної працездатності борців групи А (числівник) та групи Б (знаменник) у мікроциклі безпосередньої підготовки до змагань (V%)

Примітка: група А - борці, які досягли високої працездатності до дня змагань (n=19) ; група Б - борці, які не досягли високої працездатності до дня змагань (n=13)

Результати цієї серії досліджень свідчать про те, що методика підготовки спортсменів до змагань повинна передбачати вивчення індивідуальних реакцій та характер протікання відновлювальних процесів у борців після навантажень, які типові для загальної системи тренування.

Враховуючи вище описані особливості реакцій організму борців на тренувальні навантаження у мікроциклах підготовки до змагань, які характеризувалися низькою відтворюваністю реакцій одного і того ж спортсмена на окремі тренувальні навантаження, які повторюються у суміжних мікроциклах, та суттєвим неспівпаданням реакцій різних борців на одну й ту ж тренувальну програму, ми визнали можливим і, природньо, доцільним використання методу індивідуальної повсякденної корекції тренувальних навантажень залежно від того, у якому стані знаходився борець безпосередньо до початку чергового тренувального заняття.

Разом з цим, загальна схема побудови тренувальних навантажень у циклі безпосередньої підготовки до змагань залишалась принципово незміненою. Однак, кількісні характеристики основних засобів тренування передбачали їх варіативність залежно від індивідуальних особливостей борців і, зокрема, від показників поточного контролю, які обєктивно характеризують стан спортсмена до початку чергового тренувального заняття.

Найбільш цінними для практики спорту можна вважати наші результати, які розкривають специфічні особливості реакцій організму борців на загально прийняті тренувальні навантаження у мікроциклах тренування, та рекомендації, які звідси випливають, з індивідуального нормування тренувальних програм, зокрема, на етапі безпосередньої підготовки до змагань.

Цей напрямок досліджень також узгоджується із загальними вимогами до організації тренування, розкриває специфічні особливості підготовки борців в одному із складних та трудоємних видів спорту, які вимагають максимального вияву фізичних та психічних виявів спортсменів.

У пятому розділі - “Обговорення результатів особистих досліджень” підведено підсумок виконаної роботи, у результаті якої були:

- підтверджені дані літератури про відсутність достовірних даних про методологію безпосередньої підготовки борців до головних змагань, включаючи чемпіонати світу, Європи, Олімпійські Ігри, на підставі досконалої організації поточного контролю, який дозволяє індивідуалізувати тренувальний процес (Дахновський В. С., Лещенко С. С., 1989; Ягелло В., 1991; Новиков А. А., 1981).

- у результаті узагальнення передового досвіду та за результатами особистих досліджень систематизовані і розширені загально-теоретичні знання у галузі поточного контролю у мікроциклах тренування, включаючи мікроцикли безпосередньої підготовки до змагань;

- отримані нові дані:

- про технологію поточного контролю спеціальної працездатності борців вільного стилю високої кваліфікації;

- про рівень інформативності та надійності спеціальних тестів для здійснення поточного контролю за спеціальною працездатністю борців;

- про особливості реакцій різних борців на повсякденні навантаження у мікроциклах безпосередньої підготовки до змагань;

- про можливості реалізації статистичних методів з метою розвязанння задач опрацювання інформативних та надійних тестів для організації поточного контролю за станом працездатності борців.

Висновки

1. Аналіз вітчизняної та зарубіжної спеціальної літератури та узагальнення передового досвіду організації навчально-тренувального процесу з позицій теорії керування у спорті, які викладені у першому розділі дисертації, показали своєчасність та доцільність опрацювання методології безпосередньої підготовки борців до головних змагань, включи чемпіонати світу та Ігри Олімпіад.

2. Результати дослідження розкривають основні теоретико-методичні положення організації поточного контролю у загальній схемі передзмагальної підготовки борців вільного стилю високої кваліфікації, які дозволяють індивідуалізувати тренувальний процес на підставі загальних вимог до керування, які реалізуються у спорті вищих досягнень.

3. У дисертації розкрита методологія обгрунтування комплексу інформативних тестів та показників, які реєструються і обєктивно характеризують поточні повсякденні зміни спеціальної працездатності борців у мікроциклах тренування. За допомогою таких тестів, як апарату поточного контролю, розкрита технологія керування тренувальним процесом спортсменів у мікроциклах безпосередньої підготовки до змагань. Показана ефективність індивідуального нормування тренувальних навантажень не етапі безпосередньої підготовки до змагань.

4. На першому етапі досліджень вивчена інформативність тринадцяти спеціальних тестів, які гіпотетично висунуті з метою поточного контролю за станом працездатності борців. За допомогою кореляційного аналізу відібрана група найбільш інформативних з них стосовно спортивної майстерності спортсменів. До цієї групи увійшли: показник максимальної сили під час згинання у ліктьових суглобах (r - 0, 840), точності відтворення 50% максимальної сили (r - 0, 893), точності відтворення часу досягнення 50% максимальної сили (r - 0, 731), точності відтворення кута у ліктьовому суглобі (r - 0, 734), коефіцієнт витривалості (r - 0, 737), індекс витривалості (r - 0, 859) та показник потужності роботи у 60-секундному ергометричному тесті (r - 0, 800).

5. Надійність цих тестів за умов поточного контролю розраховувалась у двох напрямках. По-перше, визначалось відтворення показників під час повторного вимірювання в один і той же день циклу. З цією метою використовувався метод кореляційного аналізу між першою та другою спробами у вимірюванні. Найбільш надійними у цій задачі виявилися показники точності відтворення кута у ліктьових суглобах (r - 0, 880), відтворення 50% максимальної сили (r - 0, 560), індексу витривалості (r - 0, 660) та максимальної сили (r - 0, 550).

По-друге, розраховувалась єдиноспрямованість реакцій борців у кожний з днів циклу. Для цього використовувався метод двофакторного дисперсійного аналізу. Статистично достовірне співпадання реакцій борців на тренувальні навантаження виявлялося у показниках максимальної сили, точності відтворення 50% максимальної сили, індексу витривалості та максимальної ергометричної потужності у 60-секундному тесті.

6. За допомогою показників максимальної сили, точності відтворення зусиль та індексу витривалості виявлені особливості реакцій різних борців на повсякденні тренувальні навантаження у двох мікроциклах безпосередньої підготовки до змагань.

Встановлено, що загальний план передзмагальної підготовки виявився ефективним лише для 63% спортсменів, які до дня початку змагань підходили на рівні оптимально високої працездатності, що свідчить про недостатню ефективність некерованого тренувального процесу.

7. Вивчення реакцій організму борців на тренувальні навантаження, які передбачені загальним планом підготовки до змагань, дозволило рекомендувати кожному спортсмену індивідуально нормувати програму підготовки у кожний з днів циклу за умов дотримання загальної стратегії побудови передзмагального циклу.

Ідивідуальний підхід, який грунтується на використанні інформації, яка отримана за допомогою поточного контролю, дозволив більшості учасників дослідження (83%) підійти до умовного дня змагань у стані оптимально високої працездатності.

8. Індивідуальний підхід до нормування повсякденних тренувальних навантажень борців високої кваліфікації, який базується на використанні технології поточного контролю, дозволив підвищити ефективність тренувального процесу спортсменів на етапі безпосередньої підготовки до змагань на 20% порівняно із загальними підходами, які наявні у практиці. Ці дані свідчать про доцільність реалізації опрацьованих у наших дослідженнях показників поточного контролю у процесі підготовки борців.

Повсякденна орієнтація на показники поточної працездатності відкриває можливості підвищення ефективності тренувального процесу.

9. У процесі досліджень показана достатньо висока інформативність показників ергометричної потужності роботи у 15-, 60- та 240-секундних тестах. Ці показники обєктивно характеризують стан системи дихання та енергозабезпечення, яка багато в чому лімітує спеціальну витривалість борців у анаеробному, змішаному та аеробному режимах мязової діяльності, які наявні за умов змагальної діяльності.

Враховуючи, що повсякденна реєстрація цих показників за умов тренувального процесу затруднена, рекомендується використовувати один з них - 60-секундний тест - на початку мікроциклу тренування. Кореляція цього показника з іншими ергометричними показниками складає 0, 411 - 0, 541.

10. Матеріали дисертаційної роботи суттєво доповнюють як загальнотеоретичні знання у галузі теорії спорту, так і знання у галузі теорії та методики боротьби таким чином:

- розкривають особливості реакцій організму борців високої кваліфікації на різні за обсягом, інтенсивністю та спрямованістю тренувальні навантаження, які використовуються у мікроциклах безпосередньої підготовки до змагань;

- науково обгрунтовують комплекс засобів поточного контролю у боротьбі та технології його використання у повсякденній практиці підготовки спортсменів;

- відкривають можливості реалізації низки статистичних методів з метою розвязання задач опрацювання інформативних та надійних тестів для організації поточного контролю за станом працездатності борців.

За темою дисертації опубліковані такі роботи:

1. Данько Г.В. К вопросу управления и контроля на этапе непосредственной подготовки к соревнованиям борцов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Зб. наук. праць. - Харків: ХХПІ, 1999. - № 5. - С. 46-51.

2. Данько Г.В. Оптимизация тренировочного процесса борцов в циклах тренировки // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. трудов. - Харьков: ХХПИ, 1999. - № 6. С. 3-7.

3. Данько Г.В., Бойко В.Ф. Текущий контроль за состоянием специальной работоспособности борцов // Наука в олимпийском спорте. - 1997. - № 2. - С. 17-23.

4. Данько Г.В., Бойко В.Ф. Управление и контроль в тренировочном процессе борцов: Брошюра. - К. : УГУФВС, 1997. - 50 с.

5. Данько Г.В. Проблемы индивидуализации тренировочного процесса в борьбе: Брошюра. - К. : НУФВСУ, 1998. - 40 с.

6. Данько Г.В., Бойко В.Ф. Модельные характеристики как критерии отбора борцов в состав национальных команд // Мат. ІІІ Міжнар. наук. -практ. конф. “Фізична культура, спорт та здоровя нації” (Київ - Вінниця 22-24 жовтня 1998 р.) - Київ: УАННП, 1998. - С. 145-147.

Данько Г.В. “Індивідуалізація тренувального процесу борців високої кваліфікації у циклах безпосередньої підготовки до змагань”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю - 24. 00. 01 - Олімпійський і професійний спорт. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 1999.

У дисертаційній роботі представлені експериментальні дані про зміст засобів і методів організації поточного контролю за станом спеціальної працездатності борців високої кваліфікації у циклах тренування на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань. Обгрунтовано комплекс інформативних контрольних тестів, розкрито загальні закономірності у реакціях організму борців на загальноприйняті тренувальні програми.

Ключові слова: тренувальний процес, керування, контроль, інформативні тести, індивідуальні особливості спортсмена високої кваліфікації, головні змагання, плани підготовки.

Данько Г.В. “Индивидуализация тренировочного процесcа борцов высокой квалификации в циклах непосредственной подготовки к соревнованиям”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности - 24. 00. 01 - Олимпийский и профессиональный спорт. Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 1999.

В диссертации представлены результаты исследований, позволяющие выдвинуть теоретико-методические положения, очерчивающие требования одной из актуальных проблем в вопросах подготовки борцов высокой квалификации - проблемы индивидуализации тренировочного процесса на основе использования текущей информации о состоянии специальной работоспособности спортсменов.

Необходимость этого вызывает постоянно возрастающий уровень достижений в спорте, обострение конкуренции на соревнованиях в стране, Европе и мире, что, в свою очередь, вызвало увеличение в тренировке объема средств, используемых в подготовке спортсмена. В этой связи большую значимость в предсоревновательной подготовке высококвалифицированных борцов приобретает стремление к использованию двигательных режимов, соответствующих нагрузкам в турнирах либо превышающих их по интенсивности и объему.

В результате обобщения передового опыта и результата собственных исследований систематизированы и расширены общетеоретические знания в области текущего контроля в микроциклах тренировки, включая микроциклы непосредственной подготовки к соревнованиям, а также экспериментально обоснована технология текущего контроля специальной работоспособности борцов высокой квалификации. Программа контроля за уровнем специальной подготовленности борцов высокой квалификации по данным нашего исследования включает:

- комплекс контрольных показателей, характеризующих состояние силовых компонентов двигательной функции, специальной выносливости и сенсомоторной системы, обеспечивающих специальную работоспособность борцов;

- рекомендации по использованию текущего контроля в повседневной практике подготовки борцов высокой квалификации в целях индивидуального нормирования тренировочных нагрузок в зависимости от реального состояния спортсмена к моменту начала очередного занятия;

- описание типичных реакций и динамики восстановительных процессов организма борцов высокой квалификации на применяемые тренировочные нагрузки, используемые в микроциклах, включая микроциклы непосредственной подготовки к соревнованиям.

В диссертации раскрыта методология обоснования комплекса информативных тестов и регистрируемых показателей, объективно характеризующих текущие повседневные изменения специальной работоспособности борцов в микроциклах тренировки. С помощью этих тестов, как аппарата текущего контроля, раскрыта технология управления тренировочным процессом спортсменов в микроциклах непосредственной подготовки к соревнованиям. Показана эффективность индивидуального нормирования тренировочных нагрузок на этапе непосредственной подготовки к соревнованиям.

Изучение реакций организма борцов на тренировочные нагрузки, предусмотренные общим планом подготовки к соревнованиям, позволило рекомендовать каждому спортсмену индивидуально нормировать программу подготовки в каждый из дней цикла при условии соблюдения общей стратегии построения предсоревновательного цикла.

Индивидуальный подход, основанный на использовании информации, полученной с помощью текущего контроля, позволил большинству участников исследований подойти к условному дню соревнований в состоянии оптимально высокой работоспособности.

Индивидуальный подход к нормированию повседневных тренировочных нагрузок борцов высокой квалификации, основанный на использовании технологий текущего контроля, позволил повысить эффективность тренировочного процесса спортсмена на этапе непосредственной подготовки к соревнованиям на 20% в сравнении с общими подходами, имеющими место в практике. Эти данные свидетельствуют о целесообразности реализации разработанных в наших исследованиях показателей текущего контроля в процессе подготовки борцов.

Повседневная ориентация на показатели текущей работоспособности открывает возможности повышения эффективности тренировочного процесса.

Это направление исследований согласуется с общими требованиями к организации тренировки, раскрывает специфические особенности подготовки борцов и имеет большую практическую значимость.

Ключевые слова: тренировочный процесс, управление, контроль, информативные тесты, индивидуальные особенности, спортсмены высокой квалификации, главные соревнования, планы подготовки.

Danko G.V. “Individualization of training process with elite wrestlers in the cycles of pre-competitive proximate training”. - Manuscript.

A thesis on the competition for Academic Degree of Candidate in Physical Education and Sport, Speciality - 24. 00. 01 - Olympic and professional sports. National University of Physical Education and Sports of Ukraine, Kyiv, 1999.

The dissertative work contains experimental data about organisation means and methods of current control of elite wrestlers' special working capacity state during training cycles of pre-competitive preparation before means contests. There has been created a complex of informative control tests, revealed some general laws in common training programs' reaction of wrestlers' organism.

Key words: training process, ruling, control, informative tests, individual peculiarities, elite sportsmen, main competitions, preparation plans.

Размещено на Allbest.ru