Контроль фізичного стану спортсменів за компонентами респіраторної вологовтрати та експірату

Особливості термінової та кумулятивної адаптації респіраторної вологовтрати до фізичних навантажень різної інтенсивності. Метод контролю функціонального стану спортсменів за складом конденсату видихуваного повітря з врахуванням показників дихання.

Рубрика Спорт и туризм
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 21.11.2013
Размер файла 230,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Виявлено тісний зв`язок кількісних та якісних показників конденсату видихуваного повітря. У тих спортсменів, які характеризувалися більшим індексом респіраторної вологовтрати у стані спокою і меншим ІРВ після фізичного навантаження зустрічалися вищі концентрації молочної, піровиноградної кислот, більша активність ЛДГ.

В процесі роботи найбільш інформативними виявилися показники ІРВ та МК після аеробного навантаження, які у кожній групі змінювалися односпрямовано. Висунуто пропозицію оцінювати ступінь адаптації за величиною їх добутку. Зростання ступеня адаптації супроводжується збільшенням величини цього добутку, що підтверджується її кореляцією з іншими функціональними показниками. Перевагами такого методу є неінвазивність, атравматичність, швидкість визначення, яка обумовлена використанням експрес - методу вимірювання концентрації МК.

ВИСНОВКИ

Згідно з даними наукової літератури об'єм і склад експірату індивідуальні, а також відображають рівень метаболізму в нормі, патології і під час адаптації до умов довкілля, які постійно змінюються, в тому числі і до фізичних навантажень.

Кількісні та якісні характеристики респіраторної вологовтрати і експірату, їх співвідношення з показниками кардіореспіраторної системи адекватно відображають фізичний стан спортсменів, рівень їх адаптації до фізичних навантажень і тому можуть використовуватись як критерії функціональної підготовленості спортсменів. Показано, що коефіцієнт кореляції об`єму експірату і виду вправ до яких адаптований спортсмен - 0,57; об`єму експірату і ЧСС після навантаження - 0,41; вміст глюкози в експіраті після навантаження корелює з приростом артеріального тиску (r = 0,58), з площею легень (r = 0,43).

Фізичні навантаження всіх типів енергозабезпечення супроводжуються зростанням величини респіраторної вологовтрати за рахунок збільшення вентиляції легень, зменшенням питомої вологості видихуваного повітря, яка прямо пропорційна інтенсивності та потужності виконуваної роботи. У нетренованих осіб після аеробного навантаження хвилинний об`єм дихання зріс на 320 %, дихальний об`єм - на 221 %, об`єм експірату - на 94 %, індекс респіраторної вологовтрати зменшився на 102% .

У осіб, які адаптовані до систематичних фізичних навантажень у стані спокою спостерігається вірогідно більша величина об`єму втраченої з видихуваним повітрям вологи (у спортсменів циклічних видів вона становить 297 мл/доб, ациклічних видів - 259 мл/добу, у осіб, які не займаються спортом - 200 мл/добу). Фізичне навантаження у цих осіб призводить до виключення механізмів підтримки водно-сольового гомеостазу, що полягає у значному зменшенні питомої вологи видихуваного повітря. Після ступінчасто-зростаючого велоергометричного навантаження індекс респіраторної вологовтрати нетренованих осіб зменшується на 102 %, поряд зі зменшенням його у спортсменів циклічних видів спорту на 374 %.

Зростання анаеробної гліколітичної працездатності спортсменів супроводжується збільшенням респіраторної вологовтрати у стані спокою та зменшенням її відносної величини після фізичного тестування, що може слугувати діагностичним критерієм. Так, у спортсменів, які виконували анаеробне навантаження з максимальною потужністю 500 Вт та 400 Вт об`єм експірату відрізнявся на 26 %.

Величина респіраторної вологовтрати є похідною функцією від показників зовнішнього дихання, гемодинаміки, рівня адаптації до фізичних навантажень. Абсолютну величину респіраторної вологовтрати у стані спокою вірогідно обумовлюють сумісний вплив хвилинного об`єму дихання та кінематичних характеристик виду спорту (30 %), належної ваги тіла та ЧСС (12 %). Відносне зменшення видихуваної вологи після анаеробного навантаження залежить від поєднаної дії величини належної ваги тіла та зміни дихального об`єму після навантаження на 32 %, від кінематичних характеристик виду спорту на 11 %, від величин дихального об`єму та систолічного артеріального тиску (36 %), ЧСС та частоти дихання (27%).

Особи з посиленим руховим режимом характеризуються підвищеною метаболічною активністю легень, що виявляється у збільшені в експіраті у стані спокою рівня лактату, активності лактатдегідрогенази, зменшенні концентрації піровиноградної кислоти, глюкози, сечовини. Вміст тканиноспецифічного ферменту лактатдегідрогенази, який є індикатором інтенсивності процесів вуглеводного обміну, у експіраті спортсменів циклічних видів становив 0,215 мккат/л, у спортсменів ациклічних видів - 0,2 мккат/л, у нетренованих осіб - 0,179 мккат/л.

Співвідношення чинників експірату тісно пов`язано з типом енергозабезпечення фізичних вправ. Рівень лактату в експіраті у стані спокою на 60 % залежить від кінематичних та енергетичних характеристик виду спорту, на 25 % від його вмісту у крові: а після навантаження на цей показник впливає поєднана дія величини анаеробної лактатної працездатності та тип енергозабезпечення фізичних вправ, які характерні для даного виду спорту.

9. Розроблений нами метод індексів, який представляє математичний вираз взаємозв'язку кількісних показників експірату, дозволяє проводити неінвазивну експрес-оцінку анаеробної гліколітичної працездатності спортсменів.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Цирульников В.А., Дроздовська С.Б. Оцінка респіраторної вологовтрати та компонентів експірату в комплексному визначенні фізичного стану спортсменів // Брошура - К.: “Знання”, 1999. - 52 с.

Дроздовська С.Б. Діагностичне значення компонентів експірату для контролю за фізичною підготовкою спортсменів різних видів спорту // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр.- Харків: ХХПІ, 1998.- №3.- С.5-6.

Дроздовська С.Б. Респіраторна вологовтрата як інформативний показник функціональних можливостей спортсменів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр.- Харків: ХХПІ, 1998.- №11.- С.3-7.

Дроздовська С..Б.Оцінка фізичної підготовленості спортсменів різних видів спорту за компонентами експірату // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр.- Харків: ХХПІ, 1999.- №6.- С.3-13.

Дроздовська С.Б. Кількісні характеристики респіраторної вологовтрати як адекватні показники функціонального стану організму спортсменів // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 1999. - №1.

Дроздовська С.Б. Інформативність показників, що характеризують респіраторну вологовтрату у спортсменів // Матеріали І Всеукр. конф. аспірантів галузі фізичної культури і спорту “Молода спортивна наука України”.- Львів, 1997. - С.143 - 144.

Дроздовська С.Б. Нові підходи до вивчення стану основних енергозабезпечуючих систем організму спортсменів // Матеріали ІІ Всеукр. конф. аспірантів галузі фізичної культури і спорту “Молода спортивна наука України”.- Львів, 1998. - С.115 - 119

АНОТАЦІЇ

ДРОЗДОВСЬКА СВІТЛАНА БОГДАНІВНА Контроль фізичного стану спортсменів за компонентами респіраторної вологовтрати та експірату

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту зі спеціальності 24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 1999р.

Дисертація присвячена проблемі вивчення особливостей респіраторної вологовтрати і складу експірату у кваліфікованих спортсменів різних видів спорту у стані спокою та під час навантаженнях різної інтенсивності і обгрунтуванню метода визначення величини компонентів загальної фізичної працездатності організму спортсменів за цими показниками.

Зміни обсягів респіраторної вологовтрати розглядаються як один з механізмів адаптації організму спортсмена до постійних фізичних навантажень, з однієї сторони, і як результат функціонування системи ПАРл(поверхнево-активних речовин легень) з іншої. Результати дослідження свідчать, що респіраторну вологовтрату можна розглядати як інтегральний прояв системних та організмових процесів, а склад видихуваного повітря є результатом нереспіраторних функцій легень, які знаходяться в залежності від рівня рухової активності людини.

Аналіз отриманих даних дозволив визначити найбільш інформативні показники респіраторної вологовтрати, які корелюють з потужністю роботи, яку виконують спортсмени і з функціональними показниками дихання і гемодинаміки. Це дозволило рекомендувати метод визначення цих показників для контролю за функціональним станом організму спортсмена.

Ключові слова: контроль фізичного стану, респіраторна вологовтрата, конденсат видихуваного повітря, експірат, сурфактанти легень, адаптація до фізичних навантажень, лактат.

ДРОЗДОВСКАЯ СВЕТЛАНА БОГДАНОВНА Контроль физического состояния спортсменов по компонентам респираторной влагопотери и экспирата.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт, Национальный университет физического воспитания и спорта Украины , Киев, 1999 г.

Современный уровень тренировочных и соревновательных нагрузок достиг физиологических пределов. Систематическая робота спортсменов на таком уровне повышает вероятность развития предпатологических и патологических состояний организма и требует постоянного контроля физического состояния спортсменов. Главными современными тенденциями повышения эффективности физиологического контроля являются комплексное использование разных видов контроля и разработка новых, неинвазивных, но достаточно точных методик.

В данной работе изучается возможность использования для комплексного контроля физического состояния спортсменов качественных и количественных компонентов респираторной влагопотери.

Диссертация посвящена проблеме изучения особенностей респираторной влагопотери и состава конденсата выдыхаемого воздуха (экспирата) у квалифицированных спортсменов различных видов спорта в покое и при физических нагрузках разной интенсивности, и обоснованию метода определения величины компонентов общей физической работоспособности организма спортсменов по этим показателям.

Изменения респираторной влагопотери рассмотрены как один из механизмов адаптации к постоянным физическим нагрузкам, с одной стороны, и как результат функционирования системы ПАРл (поверхностно-активных веществ лёгкого) с другой.

Установлено, что физические нагрузки всех типов энергообеспечения вызывают увеличение величины респираторной влагопотери за счет увеличения вентиляции лёгких, уменьшением относительной влажности выдыхаемого воздуха, пропорционально интенсивности и мощности выполняемой работы. Сравнение реакций организмов различных групп испытуемых позволило выявить тот факт, что физические нагрузки у адаптированных лиц вызывают включение механизмов поддержания водно-солевого гомеостаза, что состоит в уменьшении относительной влажности выдыхаемого воздуха.

Между количественными проявлениями респираторной влагопотери, составом конденсата и функциональными показателями системы дыхания обнаружены тесные функциональные и статистические связи. Регрессионные модели, построенные на анализе этих взаимосвязей, позволяют точно определить вклад каждого фактора в изменение влаговыделительной функции лёгких.

Полученные результаты свидетельствуют о том, что респираторную влагопотерю можно рассматривать как интегральное проявление системных и организменных процессов, а состав выдыхаемого воздуха является результатом нереспираторных функций лёгких, находящихся в зависимости от уровня двигательной активности человека.

Установлено наличие в экспирате метаболитов, которые используются в спортивной физиологии как маркеры определения определенных сторон функциональной подготовленности спортсменов. К ним относятся молочная кислота, определение которой занимает доминирующее положение в биохимии спорта на протяжении многих лет, ПВК, ЛДГ, мочевина и глюкоза. Концентрация этих метаболитов в экспирате тесно связана с уровнем двигательной активности лиц, с функциональными показателями дыхания и кровообращения

Анализ данных определил наиболее информативные показатели респираторной влагопотери, которые коррелируют с мощностью выполняемой спортсменами работы и функциональными показателями дыхания и гемодинамики, что позволило рекомендовать метод определения этих показателей для контроля за функциональным состоянием организма спортсменов.

Ключевые слова: контроль физического состояния, респираторная влагопотеря, конденсат выдыхаемого воздуха, экспират, сурфактанты лёгких, адаптация к физическим нагрузкам, лактат.

SVITLANA DROZDOVSKA Checking of the physical state of sportsmen based on the components of respiration moisture loss and expirate

This thesis (a manuscript) for a Candidate's of Sciences degree in Physical Education and Sports by a speciality 24.00.01 - Olympic and Professional Sports, National University of Physical education and sports of Ukraine, Kyiv, 1999.

The thesis is devoted to problem of studying the peculiarities of respiration moisture loss and the expirate composition of qualified sportsmen participating in various kinds of sports in the states of both rest and physical loads of various intensity as well as to the substantiation of the method of determining the quantity of the components of the total physical fitness of sportsmen body system as per these indicators.

The adaptation to the regular physical loads is expressed in increasing condensation volume in the state of physical load due to increasing the indicators of outward respiration and ventilation as well as due to the simultaneous decreasing the quantity of the moisture in the exhaled air. With the perfection of sports skill the condensation volume of the exhaled air after the aerobic load increases whereas the index of respiration moisture loss decreases.

In this thesis it is proved that unlike the individuals, which do not participate in sports, sportsmen are characterised by the increased activity of lungs' metabolic functions on the one hands as well as by the increased penetration of certain substances into the alveolar membrane.

The analysis of the obtain data helped to determine the most highly informative indicators of respiration moisture loss which are correlated by both the intensity of the work implemented by a sportsman and the functional indicators of respiration and haemodynamics. The above - mentioned indicators are represented by the relative increments of the index of respiration moisture loss and the concentration of the lactate in the expirate after physical load. Therefore, this method can be recommended for determing these indicators to check the functional conditions of sportsmen's body systems.

Key words: checking of physical state, respiration moisture loss, condensation of the exhaled air, expirate, lung's surfactants, adaptation to physical loads.

Размещено на Allbest.ur

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.