Підготовка старшокласників і відбір до навчання на факультеті фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка старшокласників і відбір до навчання на факультеті фізичного виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Загальна характеристика роботи

Актуальність. У законах України «Про освіту», «Про фізичну культуру і спорт», Державній національній програмі «ОСВІТА (Україна XXI ст.)», Державній програмі розвитку фізичної культури і спорту в Україні звертається увага на необхідність підготовки нової генерації працівників, підвищення їхнього професійного та загальнокультурного рівня.

Проблемі підготовки вчителя фізичної культури присвячено багато досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів. В їх полі зору були переважно такі питання: орієнтація на професію вчителя фізичної культури (С.Ю. Балбенко, 1973; З.Н.В'яткіна 1977; Є. П. Каргаполов, 1981; М.В. Моторін, 1981; Є. О. Нікітіна, 1983; В.В. Шисляков, 1984; Г.А. Лоза, 1994; В.Г. Омельяненко, 1995); методологія відбору у вищі навчальні заклади, які готують фахівців з фізичного виховання (А.Н. Фомічова, Р. І. Хмелюх, 1970; А.Т. Маленко, 1973; Л.М. Бєляєва, 1974; Л.В. Левченко, 1976; Г.Б. Ричкова, 1977; Л.А. Молодцова, 1981; С.В. Меднікова, 1982; В.Н. Шляпнікова, 1983; С.А. Голованова, 1987; А.В. Лопатін, 1989; В.М. Готліб, О. І. Гульчаров, О. І. Мокрицький, 1994; С.Ю. Балбенко, В.А. Олефір, 1994; Н.Н. Чесноков, 1998); пошук шляхів оптимальних програм вступних іспитів на факультет фізичного виховання (А.В. Лопатін, 1989; Г.І. Андросов, 1994; Ю. Феккі, Л.Я. Іващенко, 1996); структура діяльності вчителя фізичної культури (О.С. Куц, В.А. Леонова, Л.А. Галайдюк, 1996; Б.М. Шиян, 1997).

Водночас, незважаючи на такий широкий спектр напрямків дослідження, проблеми підготовки вчителя фізичної культури, питання підготовки і відбору абітурієнтів до оволодіння професією спортивного педагога вивчено недостатньо, що негативно позначається на процесі професійного становлення фахівців з фізичного виховання. Адже якість підготовки фахівців визначається рівнем готовності студентів до засвоєння знань, умінь та навичок необхідних педагогу.

Отже, актуальність теми нашого дослідження зумовлюється, з одного боку, об'єктивними суспільними потребами у підготовці високваліфікованих фахівців з фізичного виховання у педагогічних вузах, котрі б відповідали вимогам сьогодення, з іншого - відсутністю експериментального обґрунтування змісту та методики підготовки і відбору абітурієнтів до навчання на факультеті фізичного виховання як основи формування їх професійної майстерності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності із зведеним планом НДР Міністерства України у справах молоді і спорту на 1990-1995 років. За темою 1.3.1.03. «Обґрунтування та розробка системи диференційованого програмування фізкультурно-оздоровчих занять і його кадрове забезпечення» (номер державної реєстрації 910026146).

Гіпотеза дослідження. Передбачалося, що удосконалення змісту та організації вступних випробувань і методики підготовки до них на засадах комплексного підходу допоможе успішно підготуватись до вступних іспитів старшокласникам та навчатись на факультеті, що зрештою сприятиме підвищенню рівня професійної компетентності вчителя фізичної культури до ефективного виконання професійних обов'язків.

Мета дослідження. Теоретично обґрунтувати і вдосконалити систему підготовки і відбору старшокласників до навчання на факультеті фізичного виховання.

У відповідності з метою та гіпотезою перед дослідженням ставились такі задачі:

1. Вивчити стан підготовки і відбору старшокласників до навчання на факультеті фізичного виховання в теорії і практиці фізичного виховання.

2. Сформувати базову систему підготовки і відбору до навчання на факультеті фізичного виховання та експериментально перевірити її педагогічну ефективність.

3. Розробити методичні рекомендації щодо підготовки старшокласників до вступу та навчання на факультеті фізичного виховання.

Об'єкт дослідження - довузівська підготовка та відбір старшокласників до навчання на факультеті фізичного виховання вищих педагогічних закладів освіти.

Предметом дослідження є зміст і форми підготовки та відбору старшокласників до навчання на факультеті фізичного виховання.

Наукова новизна дослідження полягає у:

обґрунтуванні необхідності комплексного підходу до процесу підготовки старшокласників і відбору абітурієнтів до навчання на факультеті фізичного виховання, що передбачає єдність теоретичної, рухової та психологічної підготовки;

визначенні комплексу організаційно - педагогічних умов удосконалення процесу підготовки старшокласників і відбору до навчання на факультеті фізичного виховання, що включає спеціально організовану довузівську підготовку та адекватну вимогам моделі підготовленості абітурієнтів систему відбору.

Практична значущість роботи полягає у:

обґрунтуванні необхідності комплексного підходу до процесу підготовки і відбору старшокласників на факультет фізичного виховання;

розробці програми підготовки старшокласників до вступу на факультет фізичного виховання та методики відбору абітурієнтів до навчання на факультеті фізичного виховання, яка може використовуватись у вищих педагогічних закладах освіти України і дасть можливість отримати об'єктивну інформацію про їх стан.

Впровадження результатів. Результати дослідження впроваджені в практику підготовки старшокласників загальноосвітніх шкіл м. Тернополя та Тернопільської області до вступу на факультет фізичного виховання та при формуванні програми вступних випробувань із спеціальності на факультеті фізичного виховання Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, про що свідчать відповідні акти.

Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалась шляхом виступів на Всеукраїнській практичній конференції «Освіта в галузі фізичної культури та спорту» (Львів, 1996), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Культура та екологія юнацтва» (Хмельницький, 1996), Всеукраїнській науковій конференції «Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти» (Тернопіль, 1997), Другій Всеукраїнській науковій конференції аспірантів «Молода спортивна наука України» (Львів, 1998), Науково-практичній конференції «Про державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України» (Кременець, 1998), а також на загальнофакультетських та кафедральних науково-методичних конференціях.

Особистий внесок дисертанта полягає у науковому обґрунтуванні і розробці змісту вступних випробувань на факультет фізичного виховання та програм підготовки до них.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у методичних рекомендаціях для абітурієнтів факультету фізичного виховання та 13 статтях у наукових фахових виданнях та матеріалах конференцій.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація складається з п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Робота виконана на 213 сторінках, містить 43 таблиці, 10 рисунків та 2 схеми. У роботі використано 260 літературних джерел, з яких 23 іноземні.

Основний зміст роботи

навчання фізичний виховання

У вступі обґрунтовується актуальність дисертаційного дослідження, розкривається його практична значущість, вказується мета, гіпотеза, об'єкт та предмет дослідження, розкривається сфера апробації.

У першому розділі «Теоретичне обґрунтування підготовки та відбору старшокласників до вступу на факультет фізичного виховання» аналізується структура професійної діяльності вчителя фізичної культури і форми профорієнтаційної роботи з старшокласниками, проблеми прогнозування в процесі підготовки та відбору до навчання на факультеті фізичного виховання; сторони цієї підготовки та вимоги до здоров'я абітурієнтів.

В другому розділі «Завдання, методика та організація і контингент дослідження» представлені завдання, етапи дисертаційного дослідження, методика його проведення, відомості про організацію та контингент досліджуваних.

В процесі дослідження у 1996-1997 роках нами проаналізовано зміст та організацію вступних випробувань на факультетах фізичного виховання педагогічних вузів України.

З метою формування базової програми вступних випробувань із спеціальності, проаналізовано і піддано кореляційному аналізу показники тестування рівня рухової, теоретичної, психологічної підготовленості та стану здоров'я абітурієнтів факультету фізичного виховання Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка протягом 1992-1996 рр. і досліджено їх вплив на успішність навчання протягом першого курсу. На цій основі сформовано базову програму вступних випробувань та систему їх оцінювання. Ця програма апробована на факультетах фізичного виховання Тернопільського державного педагогічного університету імені В. Гнатюка (1997, 1998), Івано - Франківського державного університету імені В. Стефаника (1997) та у Кам'янець - Подільському державному педагогічному університеті (1998). Апробація дала позитивні результати.

В результаті анкетування абітурієнтів, що вступають на факультет фізичного виховання в 1995 та 1996 роках виявлено форми підготовки до вступних іспитів та труднощі, з якими зустрічались вступники.

На основі розроблених і апробованих модельних характеристик абітурієнтів факультету фізичного виховання та результатів їх опитування, нами було розроблено експериментальну програму довузівської підготовки.

Для перевірки ефективності впровадження цієї програми були сформовані дві експериментальні і контрольна групи.

Заняття груп підготовки учнів старших класів до вступу на факультет фізичного виховання проводились на базі Тернопільського педагогічного ліцею та загальноосвітніх шкіл м. Тернополя.

В третьому розділі «Система вступних випробувань на факультет фізичного виховання» представлені результати власних досліджень.

З метою вивчення думки фахівців щодо змісту і організації вступних випробувань нами проведене анкетування вчителів фізичної культури, тренерів ДЮСШ, викладачів факультетів фізичного виховання педвузів України, інспекторів з фізичного виховання районних управлінь освіти. Зміст анкети для всіх респондентів був однаковий.

Узагальнивши результати опитування різних груп респондентів, нами отримана інформація щодо позицій всіх зацікавлених сторін в підготовці вчителя фізичної культури і на основі цього вироблено підходи удосконалення змісту системи відбору абітурієнтів до навчання на факультеті фізичного виховання.

Більшість опитаних (93,6%) висловились за те, щоб проводити вступні випробування із спеціальності при відборі абітурієнтів на факультет фізичного виховання. Із запропонованих на вибір респондентів двох систем оцінювання (бальна і система «здав - не здав») вступних випробувань більшість (74,5%) опитаних висловились за бальну систему оцінювання

Не має єдиної думки серед фахівців щодо оцінювання рівня спортивної майстерності абітурієнтів факультету фізичного виховання. Більшість опитаних (64,5%) схиляються до думки про доцільність її перевірки. Проте більше третини всіх фахівців (35,5%) вважають за недоцільне включення у вступні випробування перевірку рівня спортивної майстерності.

П'ятдесят відсотків опитаних фахівців висловились за необхідність визначати рівень функціональних можливостей претендентів на студентські місця, інші 50% - «проти» таких випробувань. Найбільше прихильників цих тестів було серед тренерів.

Враховуючи викладене, та окремі думки фахівців, висловлених ними в бесідах, інтерв'ю та у відповідях при анкетуванні, рекомендуємо використовувати функціональні проби при медичних оглядах у фізкультурно - оздоровчому диспансері абітурієнтів і слухачів довузівських підготовчих відділень.

Наші опитування виявили доцільність проведення перевірки рівня спеціальних теоретичних знань шкільної програми з фізичної культури при відборі абітурієнтів до навчання на факультеті фізичного виховання. За неї висловилось 76% респондентів. Щодо змісту теоретичної частини вступних випробувань то більшість опитаних віддали перевагу розділу знань з видів спорту (40%), основ анатомії людини і здорового способу життя (34%). Інші розділи знань одержали від 0 до 20%. Значна кількість респондентів (63,5%) висловились за визначення психологічного статусу абітурієнтів.

Сьогодні в практиці фізичного виховання використовується велика різноманітність тестів для визначення фізичної підготовленості людини. В практиці фізичного виховання школярів найчастіше користуються двадцятьма двома руховими тестами. Вони запропоновані нами фахівцям для рангування щодо використання в практиці відбору на факультет фізичного виховання.

Для дівчат від 74% до 55% набрали такі тести: стрибок в довжину з місця; плавання без врахування часу; згинання рук в упорі лежачи; біг 100 м. Від 41% до 30% такі тести: метання гранати; біг 1000, 60 м; нахил вперед. Від 23% до 20% такі тести: біг 2000, 30 м.

Для хлопців від 72% до 64% набрали такі тести: стрибок в довжину з місця; плавання без врахування часу; підтягування в висі на перекладині; біг 100 м. Від 43% до 30% такі тести: метання гранати; біг 3000 м; підйом переворотом в упор на перекладині. Від 27% до 21% такі тести: біг 1500, 1000, 60 м.

Визначення оптимальної програми вступних випробувань в першу чергу повинно базуватись на ґрунтовному аналізі попереднього досвіду формуванні її змісту на факультетах фізичного виховання педвузів України та колишнього СРСР. Аналіз програм за останні 60 років дає підстави об'єднати вимоги, що пред'являлись до абітурієнтів в три групи. До першої групи входять випробування, які визначають рівень фізичної підготовленості, до другої - тестові вправи які визначають рівень володіння технікою фізичних вправ шкільної програми і до третьої групи - випробування, які визначають рівень спеціальних знань з фізичної культури. При цьому остання група вимог була включена в програми випробувань лише з 1991 року на окремих факультетах фізичного виховання, що свідчить про нове бачення змісту підготовки фахівців даного профілю деякими колективами педагогічних навчальних закладів.

Нами виявлено також реґіональні особливості змісту вступних випробувань та оцінки показників.

Аналіз нормативів рухових тестів, які використовуються для оцінки рівня фізичної підготовленості різними факультетами фізичного виховання України свідчить, що вони суттєво відрізняються.

Якщо вимоги до фізичної підготовленості абітурієнтів факультету фізичного виховання не викликають заперечень і тут можна полемізувати лише з приводу кількісних показників, то випробування з плавання ставлять в абсолютно нерівні умови абітурієнтів. Зрозуміло, що для засвоєння спортивних способів плавання необхідні як мінімум три умови: наявність кваліфікованих фахівців; обладнаних місць для цілорічних занять; включення розділу плавання в шкільні програми і розклади уроків.

Навіть без глибокого аналізу сьогоднішньої ситуації в державі зрозуміло, що у переважної кількості випускників шкіл такі умови відсутні. Отже, для виконання сьогоднішніх вимог потрібні над зусилля абітурієнтів і їх батьків, а в окремих випадках навіть такі зусилля не дадуть позитивного результату. Адже сьогодні в Україні в кращому випадку функціонує один басейн на 150 тисяч населення і знаходяться вони виключно у великих містах, а відкриті водойми, якщо вони є, то забруднені і в них санепідемслужби не рекомендують плавати.

Отже, проблему плавання рекомендуємо вирішувати шляхом виключення із змісту вступних випробувань, або в крайньому випадку перейти на залік з плавання у відповідності з нормативами передбаченими «Державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України для 17-річних юнаків.

З 1992 по 1996 роки нами була проаналізована динаміка показників фізичної підготовленості і визначено, що середні результати більшості показників не відрізняються.

Крім цього потрібно відзначити, що при загальній оцінці фізичної підготовленості спостерігається певна дисгармонійність розвитку окремих фізичних якостей. Очевидно в загальноосвітній школі склалась практика, коли вчителі фізичної культури та і тренери ДЮСШ в процесі занять не приділяють значної уваги гармонійному розвитку фізичних якостей.

Отримати повну інформацію про рухову підготовленість абітурієнтів факультету фізичного виховання можна лише, доповнивши дані про розвиток фізичних якостей даними про рівень володіння ними технікою вправ шкільної програми. Це одночасно дає змогу оцінити координаційні можливості абітурієнтів та рівень розвитку гнучкості. Адже якісне виконання вправ шкільної програми висуває значні вимоги до прояву цих якостей.

Рівень володіння абітурієнтами 1992 і 1996 років вступу вправами шкільної програми ми виявляли за допомогою перевірки якості виконання вправ з гімнастики. Отримані дані свідчать, що середні результати загалом не відрізняються у абітурієнтів 1992 і 1996 років.

Аналізуючи рівень спеціальних знань, ми перевіряли всі блоки знань, які є підґрунтям успішного навчання на факультеті. До них ми віднесли: основи теорії і методики фізичного виховання та теорії видів спорту, історії фізичної культури, анатомії і фізіології людини та здорового способу життя. В програму перевірки включались лише ті питання, які мають місце в шкільній програмі з фізичної культури, біології та валеології. Визначався відсоток опитаних, які змогли дати позитивну відповідь на поставлені питання з вище перерахованих блоків знань.

Різниці між результатами опитування абітурієнтів 1992 та 1996 років вступу ми не виявили окрім відповідей з основ валеології. Тут дещо зріс відсоток позитивних відповідей, що очевидно пов'язано з викладанням основ валеології у шкільній програмі.

Психологічні особливості абітурієнтів факультету фізичного виховання досліджувались у 1996-1997 рр. і оцінювались за методикою Thill E (1984), яка передбачає оцінку окремих психологічних якостей в залежності від ступеня їх вираженості.

Аналіз карти психологічного профілю свідчить, що у хлопців 1995 та 1996 років вступу більшість якостей мають середню ступінь вираженості (в межах оціночної зони). Проте на відміну від рухової і теоретичної підготовленості, аналіз їх психологічних особливостей (абітурієнтів різних років вступу) виявив певні відмінності.

Відмінності спостерігаються у виражені таких психологічних якостей як: впевненість у собі, здатність до спілкування. Ці якості мають у хлопців 1995 року вступу ступінь вираженості вище середнього, а у абітурієнтів 1996 року імпульсивність, безпечність, легковажність, схильність до спонтанних дій, динамічність та енергійність мають ступінь вираженості вище середнього.

У дівчат, так як у хлопців, більшість психологічних якостей мають середню ступінь вираженості, але дівчата - абітурієнти 1995 року вступу мають вище середнього ступінь вираженості з таких якостей як: ініціативність, соціальна активність та соціабельність. На відміну від вступників дівчат 1995 року, абітурієнти 1996 року вступу мають вище середнього ступінь вираженості з таких якостей як: схильність до спонтанних дій, динамічність та енергійність.

Очевидно, і позитивні, і негативні прояви психологічних якостей абітурієнтів, які ми спостерігали, віддзеркалюють з одного боку сучасну соціально-економічну ситуацію в державі, з іншого - зниження рівня виховуючого впливу школи.

Стан здоров'я визначали за допомогою анкетування, що є суб'єктивною оцінкою останнього. Ступінь можливого розвитку серцево-судинних захворювань встановлювали за методикою Душаніна С.О. (1980), а самооцінка здоров'я визначалась за методикою Войтенка В. П (1991).

Опитування студентів першого курсу щодо самооцінки здоров'я і ступеня можливого розвитку серцево-судинних захворювань показали, що як хлопці так і дівчата найбільшу кількість несприятливих відповідей дали на питання, які за симптомами характеризуються, як неврози, що підтверджується аналогічними дослідженнями Дрозд О.В. (1998).

Отримані нами результати можна пояснити тим, що у перші дні навчання у студентів першого курсу проявляються залишкові явища напруження психічних функцій і емоційного перевантаження, яке виникло в процесі підготовки і складання вступних іспитів. Отже, вихід з цього положення ми вбачаємо в удосконаленні системи вступних випробувань і методики підготовки до них.

Система оцінки результатів рухової підготовленості абітурієнтів нами розроблялась на основі перцинтильного аналізу показників рухових тестів. Відповідно до рекомендацій Metivierg et all (за Leger I., 1980) до низького рівня підготовленості віднесені результати, значення яких доступні більш ніж 80% протестованих, нижче середнього - 60-79%, до середнього - 40-59%, до вище-середнього - 20-39%, до високого менше ніж 20%. Перцентильна шкала сформована на базі десяти рангової шкали. Таким чином до низьких результатів віднесено 0-2 бали, нижче середнього - 3-4 бали, середній - 5-6 балів, вище середнього - 7-8 балів, високий - 9 -10 балів.

З метою визначення оптимального змісту вступних випробувань з фізичної підготовленості абітурієнтів нами проаналізовано близько 50 рухових тестів, 19 з яких найчастіше зустрічаються в практиці фізичного виховання школярів. На основі результатів математичного аналізу виявлено вплив цих рухових тестів на успішність студентів першого курсу факультету фізичного виховання із спортивно-педагогічних дисциплін.

Аналіз показав, що найбільш прогностичними визначились шість таких рухових тестів: 1) підтягування в висі (хлопці) (r=0,520 P<0,01); 2) згинання і розгинання рук в упорі лежачи(дівчата) (r=0,485 P<0,01); 3) біг 3000 м. (хлопці) (r=0,395 P<0,05); 4) біг 2000 м. (дівчата) (r=0,395 P<0,05); 5) стрибок в довжину з місця (хлопці r=0,512 P<0,01, дівчата-r=0,465 P<0,01); 6) біг 100 м. (хлопці-r=0,341 P<0,05, дівчата-r=0,383 P<0,05).

Зазначимо, що вище перераховані тести рекомендуються всіма категоріями опитаних. Ті ж тести найчастіше зустрічаються в програмах вступних випробувань із спеціальності на факультетах фізичного виховання педвузів України.

На основі кореляційного аналізу було встановлено, що найбільший вплив на успішність навчання із спортивно-педагогічних дисциплін мають вправи з розділу гімнастики, на другому місці (за величиною впливу) знаходяться спортивні та рухливі ігри. Це очевидно послужило підставою для включення ігор у програму вступних випробувань у Південноукраїнському університеті ім. К.Д. Ушинського.

Одним з критеріїв відбору на факультет фізичного виховання є визначення рівня спеціальних теоретичних знань.

Перед початком експерименту нами була висловлена гіпотеза про те, що рівень теоретичної підготовленості необхідно визначати за допомогою перевірки тих знань, які є базою вивчення окремих дисциплін навчального плану факультету фізичного виховання.

Кореляційний аналіз залежності успішності студентів перших курсів від засвоєння різних розділів шкільної програми показав, що тільки п'ять її розділів знань мають достовірний вплив на успішність навчання на факультеті фізичного виховання, як у хлопців так і дівчат. Це знання з розділів анатомії людини, теорії і методики фізичного виховання, теоретичних основ видів спорту, історії фізичної культури та валеології.

З метою формування оптимальної системи визначення психологічної готовності до освоєння професії вчителя фізичної культури, нами проаналізовано п'ять психологічних властивостей особистості абітурієнта, які в свою структуру включають шістнадцять психологічних рис.

На основі результатів математичного аналізу виявлено величини впливу психологічних властивостей і рис особистості абітурієнта на успішність навчання на факультеті фізичного виховання.

Найбільший вплив на успішність навчання мають такі психологічні риси (es, cp, ce, do, so), які входять у мотиваційну, діяльну, контрольну та релятивну сторони особистості абітурієнта. Риси, які характеризують відвертість, не мають достовірних впливів на успішність навчання на факультеті фізичного виховання.

Параметри експериментальної програми відбору абітурієнтів визначались шляхом кореляційного і перцентильного аналізу, показників фізичної, теоретичної і психологічної підготовленості. На основі цього були розроблені належні модельні характеристики підготовленості абітурієнтів факультету фізичного виховання.

Результати психологічного тестування ми використовували як додаткову інформацію, без якої прогнозування успішності навчання на факультеті фізичного виховання не є надійним.

На основі прогностичних модельних характеристик окремих сторін підготовленості абітурієнтів факультету фізичного виховання ми визначили діапазон середнього балу, який дає можливість прогнозувати рівень позитивної успішності майбутніх студентів.

Проаналізувавши успішність навчання за перше півріччя, ми виявили, що їх результати і прогноз зроблений нами за експериментальною системою відбору суттєво не відрізняються. Різниця становила всього два відсотки.

Таким чином, запропонована нами програма вступних випробувань дає можливість надійно прогнозувати успіхи майбутніх студентів в навчанні, що дасть можливість при її використанні суттєво підвищити рівень професійної компетентності випускників факультету фізичного виховання педвузів України.

У четвертому розділі «Довузівська підготовка вступників факультету фізичного виховання» розглядаються проблеми підготовки абітурієнтів до вступу та навчання. З цією метою нами вивчались думки студентів першого курсу, як недавніх абітурієнтів, які максимально враховувались при формуванні змісту програми довузівської підготовки.

Результати опитування показали, що тільки 37% респондентів не зустріли жодних труднощів при підготовці до вступних випробувань. Двадцять сім відсотків абітурієнтів відчули ускладнення в процесі підготовки до теоретичного опитування з фізичної культури. Це в першу чергу пов'язано з відсутністю методичної літератури, чи інших методичних матеріалів, за якими можна готуватись до цього іспиту. 36% опитаних відчули значні труднощі при підготовці до випробувань з рухової підготовленості. Що з одного боку пов'язано з рівнем вимог, які є значно вищими ніж нормативи шкільної програми, а з іншого - з невмінням будувати сам процес підготовки.

Відповіді на питання щодо форм підготовки показали, що найбільша кількість абітурієнтів (77%) готувались до вступних випробувань самостійно так, як спеціально організованої довузівської підготовки абітурієнтів фактично не існує.

Нами було знайдено економічно раціональну і логічну структуру викладання навчального матеріалу. Навчальні заняття проводились у вигляді лекцій, семінарів, тренувань, психолого-педагогічного практикуму і самостійної роботи.

В результаті дослідження показників фізичної підготовленості було встановлено, що найпомітніших змін зазнають силові якості учнів. Це яскраво видно на результатах виконання тестів силового характеру, де зрушення в підтягуванні у хлопців становлять 25% і 16% у дівчат в згинанні і розгинанні рук в упорі лежачи. Певні зрушення у бік зростання спостерігаються і у інших тестах. Найменші прирости результатів спостерігаються у бігових тестах. Причиною такого становища є низький рівень розвитку вольових якостей старшокласників.

Найпомітніші зміни з усіх розділів підготовленості вступників на факультет фізичного виховання, які пройшли спеціальну підготовку за даною програмою, спостерігаються із теоретичного розділу.

Певні зміни спостерігаються і у проявах психічних процесів старшокласників експериментальних груп. Слухачі цих груп стали емоційно стабільнішими, лабільнішими у спілкуванні з іншими людьми, менше піддаються негативним впливам. У цих учнів значно зріс ступінь концентрації зусиль щодо вирішення поставлених завдань, з'явилась впевненість у виступах перед аудиторією тощо. На відміну від експериментальних груп, у контрольних групах помітних змін у показниках психічних процесів ми не спостерігали.

Зазначимо, що слухачі з нижче середнім рівнем вийшли на середній рівень підготовленості за всіма показниками. Отже результати експерименту дають підставу зробити висновок, що успішне вирішення завдань підготовки до навчання на факультеті можливе лише за умови комплексного підходу до неї.

В п'ятому розділі «Аналіз і узагальнення результатів дослідження» підводиться підсумок дисертаційної роботи.

В результаті досліджень нами одержані три групи даних: підтверджуючі (1 група); дані, що доповнюють існуючі розробки (2 група) та абсолютно нові з піднятої проблеми.

В дослідженні підтвердились дані (Лопатина А.В., 1987; Кенхадзе А.С., 1991; Туманцева В.М., 1976), щодо залежності засвоєння програмового матеріалу із спортивно-педагогічних дисциплін від рівня рухової підготовленості студентів. Підтвердились також висновки авторів досліджень (Балбенко С.Ю., Олефира В.А., 1994; Нющенкова М.Л., 1975; Омельянеко В.Г., 1996) про наявність взаємозв'язку між рівнем володіння вступниками вправами шкільної програми на оцінку «відмінно» та їх успішністю із спортивно-педагогічних дисциплін під час навчання на факультеті фізичного виховання.

До другої групи одержаних нами даних відносяться результати досліджень опрацьованих методом кореляційного аналізу, які доповнюють результати проведених аналогічних досліджень про залежність між розвитком фізичних якостей і технікою виконання вправ (Феккі Ю., 1996).

В нашому дослідженні значно доповнено раніше отримані дані про вимоги до психологічних властивостей особи вчителя фізичної культури (Вишнева Л.В., 1976; Крічфалуший М.В., 1994; Ложкін Г.В., 1994; Мухамедалиев А., 1979). Це дає змогу готувати до вступу і здійснювати відбір для навчання на факультеті фізичного виховання на якісно новому рівні.

Суттєво доповнено результати досліджень про вплив особистих якостей абітурієнтів факультету фізичного виховання на успіхи в навчанні (Феккі Ю., 1996). Зокрема, конкретизовано величини прояву психологічних властивостей.

Новими є отримані нами дані про використання при вступі на факультети фізичного виховання педвузів України за останні 5 років тестових випробувань.

До цієї групи даних належать також розробка та обґрунтування змісту програм вступних випробувань та довузівської підготовки вступників на факультет фізичного виховання, які спрямовані на покращання процесу фахової підготовки вчителя фізичної культури.

Висновки

1. Аналіз літератури та практики з проблем підготовки і відбору абітурієнтів до навчання на факультеті фізичного виховання виявив, що:

- проблема довузівської підготовки абітурієнтів факультету фізичного виховання недостатньо досліджена і це позначається на їх подальшому навчанні на факультеті;

- невирішеною залишається проблема формування єдиних базових вимог до абітурієнтів факультету фізичного виховання України, які передбачали б оцінки їх теоретичної, рухової та психологічної підготовленості;

- недостатня розробка моделі вчителя фізичної культури негативно позначається на якості підготовки фахівців з фізичного виховання.

2. Аналіз програми вступних випробувань на факультети фізичного виховання України засвідчує, що:

- контрольні вправи, які використовуються різними факультетами фізичного виховання педвузів України, суттєво відрізняються;

- у програмах вступних випробувань із спеціальності більшості факультетів відсутні випробування для перевірки рівня спеціальних знань з фізичної культури, що знижує мотивацію для випускників загальноосвітніх шкіл України щодо їх засвоєння;

- у вступних випробуваннях на факультети фізичного виховання педвузів України не використовуються психологічні методики, що не дозволяє в повній мірі оцінити потенційні можливості абітурієнтів.

3. Проведене дослідження дає можливість науково обґрунтувати комплекс аудентичних тестів для визначення рухової підготовленості абітурієнтів. Виявлено достовірний зв'язок (P<0,05, P<0,01) успішності навчання студентів факультету фізичного виховання із спортивно-педагогічних дисциплін з результатами виконання запропонованих нами тестів. Це дозволяє рекомендувати їх для використання в процесі відбору до навчання на факультетах фізичного виховання педвузів України.

4. Оцінку рівня спеціальних знань з фізичної культури в процесі відбору абітурієнтів до навчання на факультеті фізичного виховання слід проводити за такими блоками знань: теорія і методика фізичного виховання; теоретичні основи видів спорту; історія фізичної культури; основи анатомії і фізіології людини; основи валеології.

Якість цих знань достовірно (P<0,05; P<0,01) впливає на успішність навчання студентів з усіх предметів навчального плану.

5. Розроблена нами методика психологічного тестування абітурієнтів підвищує надійність прогнозування успішності навчання з усіх циклів дисциплін навчального плану факультету.

6. На факультет фізичного виховання повинні поступати лише здорові юнаки і дівчата, які особисто мають бути прикладом для наслідування. Виняток можуть складати абітурієнти, які спрямовано готуються для роботи з певними категоріями інвалідів, або для специфічних зон проживання населення.

7. На основі розробленої моделі підготовленості абітурієнтів факультету фізичного виховання сформована програма довузівської підготовки вступників, яка передбачає поглиблене вивчення теоретичних відомостей з фізичної культури, оволодіння технікою вправ, набуття професійно-значимих умінь і навичок та підвищення рівня рухової підготовленості. Це дає змогу належно підготуватись до вступних випробувань на факультет фізичного виховання і в подальшому успішно навчатись.

8. Розроблені і апробовані методичні рекомендації дають змогу не тільки покращити рівень фізичної підготовленості вступників факультету фізичного виховання, але і успішно готуватись до Державного тестування та складання контрольних нормативів шкільної програми з фізичної культури.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Огнистий А. Підготовка майбутніх абітурієнтів до вступних випробувань з фізичної підготовки у вищі заклади освіти: Методичні рекомендації. - Тернопіль, 1998. -42 с.

2. Огнистий А. Підготовка старшокласників до вступу на факультет фізичного виховання // Фізичне виховання в школі. -1997. - N4. - С. 47-50.

3. Огнистий А.В. Система професійного відбору на факультет фізичного виховання // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. - 1998. - N2. - С. 48-51.

4. Огнистий А.В. Аналіз програм вступних випробувань із спеціальності на факультети фізичного виховання України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. - 1998. - N4. - С. 141-142.

5. Огнистий А.В. До питання підготовки вчителя фізичної культури // Педагогіка, психологія та медико - біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. - Харків: ХХПІ, 1999. - №1. - С. 13-14.

6. Огнистий А.В. Актуальні проблеми довузівської підготовки вступників факультету фізичного виховання // Педагогіка, психологія та медико - біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. - Харків: ХХПІ, 1999. - №1. - С. 15-16.

7. Огнистий А.В. Залежність успішності з спортивно-педагогічних дисциплін від результатів у тестових вправах студентів I курсу факультету фізичного виховання // Матеріали всеук. наук. конф. «Освіта в галузі фізичної культури: стан проблеми перспективи». - Ч. I. - Львів, 1996. - С. 212-215.

8. Огнистий А.В. Валеологія з основами анатомії людини, як компонент процесу підготовки вчителя фізичного виховання // Збірник матеріалів IV наук-прак. конф. «Актуальні проблеми валеології та оздоровчої фізкультури в навчальних закладах України». - Кіровоград, 1997. - С. 44-50.

9. Огнистий А.В. Фізичний розвиток і фізична підготовленість студенток факультету фізичного виховання // Матеріали всеук. наук. конф. «Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти». - Київ-Тернопіль, 1997. - С. 243-246.

10. Огнистий А.В. Фізична підготовленість студентів факультету фізичної культури // Матеріали I міжн. наук-прак. конф. «Роль фізичної культури в здоровому способі життя». Львів, 1995. - С. 52.

11. Огнистий А.В. Здоров'я як компонент становлення вчителя фізичного виховання // Матеріали ІІ всеук. наук-метод. Конференції «Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України». - Кіровоград, 1996. - С. 63.

12. Огнистий А.В. Проблема фізичного розвитку старшокласників // Культура і екологія юнацтва. - Хмельницький: 1996. - С. 61-62.

13. Огнистий А.В. Екзамен із спеціалізації-першооснова становлення вчителя фізичного виховання // Матеріали міжн. наук-прак. конф «Адаптаційні можливості дітей і молоді». - Одеса, 1996. - С. 57-59.

14. Огнистий А.В. Визначення рівня фізичної підготовленості абітурієнтів факультету фізичного виховання // Тези доповідей всеук. наук-прак. конф. «Студентський фізкультурно-спортивний рух в Україні на порозі XXI століття». - Київ, 1998. - С. 116.

Размещено на Allbest.ru

...