Все про футбол

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

на тему:

"Все про футбол"

Виконала

Соляр Діана



ВСТУП

футбол матч гравець тактика

ФУТБОЛ (анг.football, відfoot нога іball м'яч), командна спортивна гра спеціальному майданчику (полі) розміром 100-110 м x 64-75 м з воротами 7,32 x 2,44 м; у команді по 11 осіб у полі; мета гри забити м'яч ногами будь-якої іншої частиною тіла (крім рук) в одні ворота суперників.

Футбол - це жагуче протиборство двох команд, у якому виявляються швидкість, сила, спритність, швидкість реакції. Як зазначив кращого футболіста сучасності бразилець Пеле, «футбол це важка гра, либонь у неї грають ногами, а думати треба головою». Футбол це мистецтво, мабуть, жоден вид спорту неспроможна з нею зрівнятися за популярністю.

ІСТОРІЯ ЗАРОДЖЕННЯ ФУТБОЛУ

Одне з перших згадувань гра у м'яч ногами належить до 2000 до зв. е. Китайські воїни з її допомогою покращували свою фізичну форму. У 1027-256 до зв. е., за правління династії Чжоу, гра ногами в набитий пір'ям птахів та волоссям тварин шкіряний м'яч була улюбленим народної потіхою у Давньому Китаї. Згодом, за правління династії Хань (206 до зв. е. 220 зв. е.), ця гра стала неодмінним атрибутом урочистих церемоніалів, які відбуваються що честь дні народження імператора, і називалась «>цзу-чу» («м'яч, пробитий ногою»).

Під час правління династії Цинь (221-207 зв. е.) з'явилися м'яч, надутий повітрям, ворота і перші правил гри, які з 25 пунктів. У командах може бути принаймні по 10 гравців.

У древньому Єгипті схожа на футбол гра був відомий в 1900 до зв. е. У Стародавню Грецію гра у м'яч була популярною у різних проявах на чотири в. до зв. е., про що свідчить зображення жонглюючі м'ячем юнаки на давньогрецької амфорі, що зберігається у музеї, у Афінах. Серед воїнів Спарти була популярною гра у м'яч «>Эпискирос», у якому грали і руками, і ногами. Цю гру римляни назвали «>Гарпастум» («гандбол») і кілька видозмінили правила. Їх гра відрізнялася жорстокістю. Саме завдяки римським завойовникам гра у м'яч один в. зв. е. відомою на Британських островах, швидко отримавши популярність серед їх корінних жителів бриттів і кельтів. Бритти виявилися гідними учнями в 217 зв. е. м. Дербі вони вперше перемогли команду римських легіонерів.

Жорстокість у грі римлян передалася їх послідовникам. Англійці і шотландці грали життя, але в смерть. Інколи, відповідно до переказів, м'ячем їм служила голова вбитого розбійника чи слуги. 13 квітня 1314 жителям Лондона був зачитаний королівський указ Едуарда II, під страхом ув'язнення який забороняє гру у місті...

У 1365 настала черга Едуарда III заборонити футбол, зважаючи на те, що війська воліли цю гру вдосконаленню у стрільбі з цибулі. Річард ІІ своєму заборону згадав 1389 і футбол, й кістки, і теніс. Футбол не подобався наступним англійським монархам від Генріха IV до Якова IV.

Але гра ставала дедалі популярнішими завдяки їхній доступності. У неї грали ремісники, вуличні торговельники й знатні молоді аристократи (зокрема Олівера Кромвеля).

На початку 19 століття, у Великобританії стався перехід від «футболу натовпу» до організованого футболу, перші правила якого було розроблено у 1846 вРегби-Скул і через уточнені в Кембриджі. На 1857 в Шеффілді організували першим у світі футбольний клуб. Шість років представники вже 7 клубів запланували на Лондоні, щоб створити єдині правил гри й немислимо організувати Національну футбольну асоціацію.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЄДИНИХ ФУТБОЛЬНИХ ПРАВИЛ

Майже кожен школа й у футбольний клуб мали свої власні склепіння правил. Одні правила допускали ведення і передачу м'яча руками, інші -- категорично відкидав і; десь кількість гравців у кожному команді обмежувався, десь - немає. У одних командах дозволялося штовхати, робити підсікання і бити суперника по ногах, за іншими це були суворо заборонено.

ОСВІТА ФУТБОЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ

Футбольна асоціація Англії заснована жовтні 1863 р. Її підставі передувала зустріч представників усіх провідних англійських футбольних клубів у лондонській таверні "Вільні каменярі" на Грейт-Куин-стрит. Мета зустрічі визначалася як "установа єдину організацію встановлення конкретного зводу правил". Головував у цьому засіданні А. Пембер, а містер Э.С. Морли призначили почесним секретарем. Містеру Морли доручили скласти і розіслати звернення до керівництва найстаріших престижних приватних шкіл із закликом вимагати приєднатися до руху організований футбол. Друге засідання відбулося кілька днів пізніше. Деякі команди встигли надіслати відповідь, й Росії представники шкіл Харроу, Чартерхаус і Вестмінстер написали, що батьки воліють дотримуватися власних правил. На третьому засіданні Футбольної асоціації присутнім зачитали листа від містера Трінга з Аппингем-Скул, коли він висловлював згоду прийняти правила Асоціації. Тоді ж були остаточно сформульовані закони та правил гри, опубліковані 1 грудня 1863 р. На шостому засіданні призначили перший комітет Асоціації.

На той час загальна кількість членів ФА, включаючи клуби і які пристали асоціації, зросла до 128. У тому числі 80 ставилися до Південної Англії, 41 -- до Північної Англії, б-- до Шотландії та 1 -- до Австралії. Ходили затяті чутки про, що чимало клуби з північних районів Англії платять гравцям через те, що вони виступали право їх команди. У зв'язку з цим у 1882 р. до правил ФА додалося ще одне (№16): "Кожен гравець клубу, який одержує від клубу винагороду у якій не пішли формі або грошове відшкодування, що перевищує його власні витрати чи кошти, що він загубив у зв'язки Польщі з виходом на або ту гру, автоматично усувається з участі у змаганнях на Кубок, у різноманітних змаганнях під егідою ФА й у міжнародних турнірах. Клуб, нанявши такого гравця, автоматично виключається з Асоціації". Деякі клуби зловживали цій маленькій вольністю в правилах, що стосуються "відшкодування фактичних витрат". Таке невідповідність з аматорським статусом гравців південні клуби вважали наслідком поширення неспортивного духу серед клубів північних і центральної графств Англії. Шотландські команди вважались найбільш сильними у Великій Британії, і зовсім дивовижно, що англійські клуби почали "поглядати" північ і залучати шотландців з метою посилення своїх команд. Спочатку ФА закривала цього очі, але наприкінці кінців керівництву Асоціації все-таки довелося взяти заходи, бо зразу три футбольні асоціації -- Шеффілд, Ланкашира і Бірмінгема -- були звинувачені в заохочення професіоналізму. У 1883 р. було призначено спеціальна перевірочна комісія ФА. У неї ввійшли:К.У.Элкок,Н.Л.Джексон, Дж.X. Кофилд,Т. Хиндл і Дж.Р. Харви. Комісія окремо не змогла нічого довести. Проте невдоволення провідних аматорських клубів зростало, і окремі -- хай і у завуальованій формі -- погрожували бойкотувати Кубок Англії буквально напередодні відкриття сезону 1883/84 р. Грім гримнув на початку 1884 р., коли клуб ">Аптон Парк" висунув офіційне обвинувачення у заохочення професіоналізму проти ">Престона". Цей випадок привернув увагу широкій міжнародній громадськості. Вільям Саделл, Президент і менеджер ">Престона", публічно визнав, що його клуб платить своїм гравцям, та заодно він заявив, що ІСД може довести, що подібну практику існує переважають у всіх найсильніших клубах Ланкашира і Центральних графств. >fanat.com.ua/history/foto_vefpravil/vefp01.html"Престон" дискваліфікували на сезон і усунуто від участі у Кубку Англії, але відверті заяви Саделла змусили керівництво Асоціації визнати, що реальність диктує умови. На наступному зборах комітету К.У. Элкок заявив, що "час легалізувати професійний футбол". Йому вторив доктор Морли, проте усіх членів комітету був із цим згодні. Пристрасті вирували майже півтора року і, але у липні 1885 р. професійний футбол усе було легалізований. Проте суперечки аматорському і на професійному статусі футболу не припинялися ще кілька років, але тільки в Англії, а й у інших країнах. Наприкінці 20-х рр. Аргентині побутували два офіційні ліги -- любительська і також фахова, які суперничали між собою. Та поступово професіоналізм набував сили. І саме розвиток професійного футболу сприяло установі чемпіонату світу, тоді як Олімпійські гри, у яких згідно з регламентом виступають любителі, що неспроможні похвалитися тим, які дають уявлення про справжню силі національних збірних.

Британські асоціації були категорично незгодні з регламентом ФІФА, сплачуючи так звану плату за простий: практику, коли він гравцю-любителю виплачувалося відшкодування через те час, що він грав у футбол не міг одержувати гроші на основній роботі. Через війну конфлікту чотири Асоціації "домашніх країн" (Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії) вийшли з ФІФА. Цей жест коштував їм права щодо участі у трьох чемпіонатах світу, попередніх Другу світову війну. А такий тривалий неучасть у міжнародних турнірах справила серйозне негативний вплив в розвитку техніки британського футболу, що підтвердила перемога угорської збірної в товариському матчі з Англією в 1953 р

ОСВІТА ФІФА

У другій половині ХІХ століття футбол почали поширювати у Європі, а невдовзі із надзвичайною легкістю здобув i всю планету.

Мільйони людей всіх континентах нашої влаштували «завойовнику» захоплену зустріч. Ось і панує він над світом і душами людей більш як століття, і ні в кого досі не виникло і думки про позбавлення від «ненависного ярма».

Отже, «захворівши» футболом, англійці до початку ХХ століття «заразили» їм Європу та до Америки. Невдовзі знадобилися об'єднанні докладає зусиль до створення міжнародної футбольної організації. Спроби представників континентальної Європи налагодити контакти з Британськими островами нічого не привели. Горді, самолюбні англійці, поблажливо дивлячись згори донизу на немовляти в коротких штанцях, робив перші боязкі кроки, не почули, вірніше, не зволили почути слабкий «писк», котрий прозвучав з іншого боку Ла-Маншу.

Тоді ініціативи французів представники Бельгії, Голландії, Данії, Іспанії, Франції, Швеції та Швейцарії, зібравшись на Установчий конгрес до Парижа, 21 травня 1904 року утворили Міжнародну федерацію футбольних асоціацій (нині його іменують так: Федерація інтернаціональна футбольних асоціацій -- ФІФА). Присутні прийняли Статут нової організації та вибрали її президента. У знак визнання заслуг французів у створенні конгресу його учасники обрали президентом ФІФА представника Франції Робера Герена.

Основні мети ФІФА викладені у її Статуті: «усіляко сприяти розвитку футболу у світі будь-якими прийнятними і доцільними коштами Німеччини та методами, розвивати приятельські зв'язки між керівниками і футболістами національних федерацій за допомогою організації товариських й офіційних змагань всіх вікових категорій, контролювати футбол, приймаючи всі необхідні й належних заходів для запобігання порушень Статуту чи Правил гри, недопущення расової, релігійної чи політичної дискримінації незалежно від цього, є гравці любителями чи професіоналами».

Вищим органом ФІФА є конгрес.

У проміжках між засіданнями конгресу роботою займається робочий орган ФІФА -- Виконавчий Комітет. Він з президента, 8 віце-президентів, 12 членів комітету і генерального секретаря.

«Столиця» ФІФА, а точніше, її штаб-квартира перебуває у швейцарському місті Цюріху.

Протягом 90 років ФІФА очолювали 8 президентів. Усі вони у міру своїх зусиль і здібностей внесли ділений внесок у розвиток світового футболу і тому гідні згадки.

От їх імена.

1. Робер Герен (Франція) -- 22.05.1904 -- 04.06.1906

2. Даніел Вулфолл (Англія) -- 04.06.1906 - 24.10.1918.

3. Жуль Ріме (Франція) -- 01.03.1921 - 21.06.15

4.Рудольф-ВильямСелдрейерс (Бельгія) -- 21.06. - 07.10.1955.

5. Артур Дрюри (Англія) - 09.06.1956 -- 25.03.19

6. Стенлі Роуз (Англія) -- 28.09.1961 -- 11.06.1974;

7. Жоао Авеланж (Бразилія) -- 11.06.1974 -- 08.06.1998.

8. Йозеф (Зепп) Блаттер (Швейцарія) -- 08.06.1998.

ІСТОРІЯ ФУТБОЛЬНОЇ ТАКТИКИ

З розвитком футболу змінювалися тактичні побудови гравців на полі.

Тактика ділиться втричі основні категорії :

1) розстановка гравців;

2) дії команди при атаці або за обороні, щодо або всієї команди, то її частини;

3) стандартні становища.

Для гравців і тренерів важливо визначити роль кожного гравця на полі, і способи, якими вони мають досягати мети гри, -- забити гол і дозволити це зробити суперникам. І тому доводиться перейматися всіх трьох аспектам тактики, і навіть ознайомитися з еволюцією гри акторів-професіоналів у цілому.

Розстановка гравців

Розстановка гравців визначає місце кожного гравця на полі. Хоча у ідеалі футбол може бути спонтанної грою, повної імпровізації, все успішні команди приділяють багато уваги ігровий дисципліни. Гравці команди повинні дотримуватися розстановку, яку розробив тренер.

З часом розроблялися дедалі нові системи. Вперше гра придбала організованого характеру у середині ХІХ ст. У дні немає практично ніяких тактичних схем, бо було чітких ігрових позицій. Як діти зараз, так дорослі футболісти бігали натовпом за м'ячем у дні. Тоді переважали індивідуальні навички, зокрема дриблінг.

Згодом гра стала складнішою. Цього чималої мері сприяло правило офсайду. Він був що запозичене зі регбі й отримало розвиток у публічних школах, де і гралися до футболу. Тоді офсайдом вважалася ситуація, коли пас віддавався гравцю, який був ближчі один до чужим воріт, ніж м'яч. У цьому байдуже було, скільки суперників перебуває проти нього. У цьому вся був нічого дивного для часів, як у атаку йшли восьмеро. На своєї половині поля залишалися воротар та двоє захисників, одна з яких іменувався півзахисником, тобто наполовину захисником, наполовину форвардом. Отже, було створено тактична схема, що можна позначити як 1-1-1-8. Через короткий термін одне із форвардів був відтягнуть на позицію крайнього півзахисника, що створило систему 1-1-2-7.

Невдовзі, проте, стало відчуватися вплив шотландського футболу. Бо у Шотландії правила було прийнято раніше, ніж у якому не пішли, у шотландців можна було варіювати методи ігри та зовсім використовувати пас поруч із дриблінгом. Ведучий шотландський клуб «>Куинз Парк» підняв мистецтво паса рівня, у якому м'яч передавався і вздовж, і впоперек поля, а гравці займалися безглуздої біганиною.

І тому методу гри потрібно було відтягнути тому одного нападаючого і від використовувати фланги. Так з'явилася система 1-2-2-6. І коли всі зрозуміли, що м'яч можна передавати з однієї флангу в інший, сталися радикальні зміни і з'явилася система WM.

У 1866 р. правило офсайду було змінено. Тепер гравець не вважався в офсайді, якщо розрив між них і воротами суперника функціонували на крайнього заходу троє гравців протилежної команди (одна з яких міг стати воротарем), в останній момент коли було зроблено пас. Тепер було віддавати м'яч вперед. Використання системи 1-2-3-5 поєднання пасу й дриблінга призвела до того, що було забиватися більше голів. Проте захисник «Нью касла» Білл Маккрекен організував оборону своєї команди в такий спосіб, що у його сигналу все гравці відходили від своїх воріт і суперники траплялися у боргову пастку. Як і кожна інша успішна тактика, у неї підхоплена іншими командами. Атаки тепер убивалися в зародку, в середині поля. У деяких матчах гра тепер зупинялася аж кожні дві хвилини. Аби зберегти відовішність гри, розробили нові правила. 1925-го р. законодавчий Міжнародний рада запропонував про зміну правила офсайду. Тепер гравець не вважався в офсайді, якщо розрив між них і воротами перебували двоє, а чи не троє гравців. Ефект був приголомшливим: тоді як попередній сезон в Англійської лізі забито всього 4700 голів, тепер їх кількість зросла до 6373. При про використання атакуючого центрального півзахисника і гострої грі на флангах число забитих голів різко зростала. У сезоні 1926/27 р. Джордж Кемзелл встановив рекорд, забивши 59 м'ячів. Вже наступного сезоні його результат перекрив Діксі Дін, забивши 60 м'ячів (цей рекорд тримається досі). Перевага центрфорвардів повітря і кількість голів, що вони забивали, поселили жах у середовищі захисників. Але невдовзі їх врятували двоє, капітан і тренер.

Чарлі Бучан, одне із найбільш дорогих футболістів свого часу й тренер його клубу, «Арсеналу», Герберт Чепмен намагалися розробити нової судової системи гри. У ньому центральний півзахисник, який раніше розташовувався в одній лінії з іншими хавбеками, одсувався тому за лінію між двома захисниками. Спочатку в цій позиції спробували Джека Батлера, але тільки Херби Роберте став на цю позицію постійно. Тепер центральний півзахисник (точніше, центральний захисник) став називатися стоппером. Система працювала успішно, і Чепмен відтягнув двох нападаючих в лінію півзахисту. Вийшла система 1-3-2-3 чи WM. Її було названо так бо якщо дивитися попереду, виходить літера «M», і якщо ззаду, то «W». Цю систему було прийнято у Британії, а й у більшості країн Європи. Завдяки йому «Арсенал» домігся чудових успіхів: у 30-х рр. він виграв п'ять чемпіонських звань і двоє Кубка Англії. З іншого боку, англійські тренери і команди «завезли» її у інших країнах. Однак у декого з тих вона розвинули. У Австрії, Швейцарії та Угорщини було інші ідеї.

Командна тактика

У Австрії національна збірна під керівництвом Хуго Майзля продовжувала грати вже з атакуючим центральним півзахисником. У Італії Вітторіо Поццо намагався прищепити своїм командам більш мобільний гру, використовуючи довгий пас. У Швейцарії було розроблено систему, відома як «LeVerrou», тобто «замок». У ньому використовувався атакуючий центральний півзахисник, захисники прикривали центральну зону, а крайні півзахисники захищали фланги. Одне з інсайдів зволікався тому і відігравав в одній лінії з центральним півзахисником, але захисники розташовувалися одна одною. Отже, задній захисник виконував роль «чистильника». Оскільки до центрфорвардам ставилися з великою побоюванням, метою системи було використовувати двох гравців проти центрального нападаючого. Як і більшість системи з допомогою «чистильника», за умови правильного виконанні вона надавала команді велику волю атаці. Італійці залишилися осторонь новацій. Їх система з атакуючим центр хавом нагадувала «замок», але ще більше «закритою». Такі тренери, як Альфредо Фони, Нерео Рокко і -- вища від всіх -- Эленио Еррера, розробили систему катеначчо. З нею «чистильник» розташовувався позаду 3 або чотирьох захисників і майже брав участь у атаках. Його роботою було зупиняти будь-якого, хто проривався через лад захисників. Якщо «швейцарський замок» виглядав як 1-1-3-2-4, то, прикатеначчо розстановка була ,1-1-3-3-3 чи 1-1-3-4-2 або 1-1-4-3-2.

Однією з тренерів, які залишили Англію і там, був Джиммі Хоган. Він попрацював Австрія, потім транзитом через Італію перейшов до Угорщину. Угорська збірна 1950-х рр. діяла дуже ефективно. Вона першої змогла обіграти англійців з їхньої землі та започаткувала Революції британському футболі. Тоді всюди існував культ центрфорвардів, але угорці повністю змінили неї. Їх номер «9»НандорХидегкути був відтягнуть в полу захист і відігравав разом із двома крайніми, а двоє «забивних» нападаючих грали під традиційними номерами інсайдів. З іншого боку, угорці відтягнули однієї з крайніх півзахисників на позицію у центрі оборони та створили систему 1-4-2-4.

Хоча єдиним міжнародним трофеєм угорців було золотоОлимпиади-52, вони грали найкраще у Європі. Потім їх система 4-2-4 була «відкрита» знову, причому абсолютно незалежно, бразильцями, котрі виграли троє фахівців з чотирьох чемпіонатів світу з 1958 по 1970 р. Пізніше вони переглянули її. Лівий крайній Маріо Загалло був відтягнуть в полу захист і виходила система 1-4-3-3.

У перервах між перемогами бразильців сер Альф Рамсей розробив нової судової системи, яка спиралася на інтенсивні дії півзахисті. У цій схемі крайні нападаючі відтягалися до середини поля. Тоді як "більшість англійських команд застосовували систему 4-2-4, що вони запозичили в угорців і бразильців, Рамсей використовував крайніх нападаючих в такий спосіб, що виходила схема 1-4-4-2. Під його керівництвом «Іпсвич» виграв чемпіонат Англії, а згодом і збірна перемогла чемпіонат світу. З того часу англійські команди, і велика кількість європейських використовують систему 4-4-2. Відтак зникла гра на флангах. Були повернути до життя WM, а її насправді представляла з себе схему 3-3-4. Але хто команди хотів приймати цю схему, воліючи грати за системою 4-3-3 чи 4-4-2. Голландці двічі майже стали чемпіонами світу, використовуючи «тотальний футбол». Вони намагалися починати атаку з кожного точки поля. Коли їх захисники ішли у атаку, оборонні обов'язки приймали він нападаючі. На жаль, цю систему більш, ніж будь-яка інша, вимагала наявності у команді виключно розумних і технічних виконавців, які б з однаковим легкістю відігравати й у розбійному нападі, й у захисту. Можна сміливо сказати, що підсумкові невдачі голландців немає від слабкість їхніх захисників під час атаки, а зі слабкістю форвардів в обороні. Відтак лише одиниці збірні чи клубні команди зважилися повторити сміливий і видовищний голландський експеримент.

У сучасний футбол помітні багато різноманітних схем. Хоча у Англії переважає розстановка 4-4-2, деякі клуби та його тренери зрештою віддали перевагу дуже ефективну систему, піонером якої стала Аргентини, успішно застосувавши в чемпіонаті світу 1986 року.

Наставник аргентинців Карлос Сальвадор Білардо, враховуючи, що його суперники використовують лише двох постійних центральних нападаючих, дійшов висновку, що надійність оборони справді може забезпечити «чистильник» разом із двома центральними захисниками, граючими персонально. Отже, інші захисники тепер могли висуватися в середню лінію і сковувати творчі дії суперників. Звісно, деякі команди мають нападаючими класу Дієго Марадони чи Хорхе Вальдано, здатними забезпечити гостроту під час атаки. Однак у 1990-ті рр. логіка використання трьох захисників здавалася незламною. Цю систему було прийнято повсюдно у Німеччині, та проникла й у тактично консервативний англійський клубний футбол. Серед команд, що експериментувли з новими схемами, радянська, та був російська збірна кінця 1980-х і початку 1990-х рр. Тренер збірної Валерія Лобановського використовував у обороні «чистильника» і чотири захисників, а середині поля -- чотирьох півзахисників. Трохи командам вдавалося подолати ці оборонні редути. З іншого боку, таку схему з упором на оборону залишала місце тільки до одного чистого форварда, який завершував зусилля команди у контратаках -- його роль виконував Олег Блохін чи Олег Протасів.

Така сама схема було використано «Тоттенхемом» під керівництвом Девіда Плита. Єдиний гравець «Тоттенхема», котрий грав попереду, Клайв Аллен забив 40 м'ячів за сезон. Пізніше, вже близько керівництвом Освальдо Ардилеса, «Тоттенхем» застосовував модну тоді «схему діаманта». Її розробили у тому, щоб зробити більше простору для чотирьох гравців півзахисту.

Звісно, тренери не можуть іти шляхом удосконалення вже схем гри. Та, вочевидь, що здійснювати життя захисну тактику набагато простіше, ніж атакуючу, і кожна спроба забивати голи з допомогою нової формули гри провокує створення методів оборони.

У Великобританії розробили так звана «діагональна система», чи «собача лапа». Відповідно до в цій системі троє захисників завжди розташовувалися в лінію в такий спосіб, що, якщо правий захисник виходив назустріч лівому крайньому суперників, центральний захисник розташовувався відразу його. У той самий час далекий захисник обіймав позицію за центральним, але трохи осторонь. Це розташування нагадувало зігнуту собачу лапу. Коли команда використовує чотирьох захисників, які вміщено у лінію, з'являється спокуса використовувати офсайдну пастку: захисники виходять до центральної лінії в такий спосіб хіба що «віджимають» гру на чужу половину поля. І тут будь-якого гравця суперника, який залишився поза їх спинами, перебувають у офсайді. Існують і різні модифікації цієї схеми. Наприклад, двоє центральних захисників можуть розташовуватися трохи позаду крайніх. При системі з допомогою «чистильника» одне із захисників займає позицію позаду інших і атакує будь-якого, хто зміг прорватись через лад чотирьох захисників.

У широкому значенні вибір захисних схем невеликий. Можна грати вже з «>чистильщиком» і застосовувати персональну опіку (наприклад, як у систем і катеначчо, коли кожний захисник «прикріплений» до жодного з гравців суперника та слід його з усього полю) або скористатися зонну захист. У разі гравець відповідає «свій» ділянку поля і має завадити кожному, хто спробує прорватися крізь його зону. Ця тактика потребує гарного порозуміння і зіграності, оскільки захисникам доводиться «передавати» опонентів одна одній.

Стандартні становища - кутові

>Кутові-- 1 із 3 основних стандартних положень, разом із вільними ударами і вкиданнями. Підраховано, що як 50 відсотків м'ячів забивається саме з стандартних положень.

>Кутові діляться втричі типу: подача м'яча на близьку штангу, на далеку штангу чи короткий розіграш. Багато років у Англії воліли довгу передачу на далеку штангу, де нападаючий отримує шанс ударити головою. У 60-х рр. «Тоттенхем» вважав за краще короткий розіграш. Денни Бленчфлауер пасував Томмі Хармеру, той просувався до воріт, та був або намагався обвести захисників, або робив довгу чи коротку передачу. Навіс на близьку штангу використовував «Уїмблдон» своєму шляху від низів англійського футболу до прем'єр-ліги. Цю тактику використовував також «Арсенал», зокрема у свій чемпіонський сезон 1989 р. Брайан Марвуд направляв м'яч на близьку штангу, Стів Боулд кидал його далі, та її партнер за командою діставав змогу забити гол, перебуваючи або за центру воріт, або в дальньої штанги. При подачі на близьку штангу можна й відразу бити по воріт -- у такий спосіб Джекки Милберн з «Ньюкасла» забив м'яч головою на фіналі Кубка Англії 1955 р. проти «Манчестер Сіті».

Стандартні становища - вільні удари

Можливість забити м'яч зі вільного удару залежить від відстані до воріт і південь від того, прямий це чи ні. «Вест Хем», зокрема, розробив розіграш вільного із подачею на близьку штангу, і він чудово спрацював на завершення чемпіонату світу 1966 р. Боббі Мур закрутив м'яч на близьку штангу, і Джефф Герст головою вразив ворота збірної ФРН, зрівнявши рахунок у матчі. Бразильцев завжди відзначали право їх удари зі вільних із дальньої відстані. Саме такою способом Пеле, Гарринча і Ривелино забивали чудові голи в чемпіонатах світу 1966 і 1970 рр. Пізніше Рональд Куман забив гол в одні ворота англійців у відбірковому матчі чемпіонату світу. Він хитро підсік м'яч майже з лінії штрафний, і був повторний удар -- першого удару суддя не зарахував.

Стандартні становища - вкидання

>Вкидання м'ячі у штрафного майданчика то, можливо розіграно двома шляхами: або гравець скидає м'яч свого партнера, або відразу б'є воріт. «Тоттенхем» в 1961 р., що він зробив «золотий дубль», грав м'яч в такий спосіб:Дейв Маккей вкидав м'яч на голову Боббі Сміту, що стояв на лінії воротарського, а Сміт скидав його свого партнера, що й забивав гол. Якщо захисник встигав до м'ячу першим, «Тоттенхем» заробляв по крайнього заходу кутовий, але йому дуже часто цей розіграш закінчувався голому. Якось дуже видовищний розіграш вкидання вдався «>Арсеналу». Кліфф Холтон укинув м'яч на 11-метрову оцінку, і Дуг Лишмен перекинув м'яч через воротаря Боббі Брауна. Це сталося престижному товариському матчі 1951-го р. «>Куинз Парк Рейнджерс» зрівняв рахунок у фіналі Кубка Англії 1982 р. проти «Тоттенхема», коли Боб Хейзелл укинув м'яч на Террі Фенвика, що й забив гол. Подібною Девід Уебб з «Челсі» забив переможного гола в перегрі фіналу Кубку Англії 1970 р. проти «Лідса». М'яч тоді укинув Ієн Хатчинсон.

ФУТБОЛЬНА ЕКІПІРОВКА

Гравці й на фотографіях перших клубних команд -- як-от «>Олд Харровианз» і «>Хемпстед-Хитенз», -- більше нагадують героїв роману «Маленький лорд Фаунтлерон», аніж серйозних спортсменів. Але з спливанні якогось десятиліття з'явився набрав сили професійний футбол.

Тепер у англійському футболі домінували команди із півночі Англії, що складалися із помітних представників робітничого класу. Природно, вимоги до екіпіруванні таким команд іншими: форма мала бути проста та дешевої.

І нині, коли спорт стає дедалі і більше комерційним, базова екіпірування футболіста залишається порівняно недорогий проти екіпіруванням інших напрямів спорту. Саме цим, напевно, і пояснюється величезна популярність і стрімкий розвиток футболу у країнах третього світу.

Професійний футбол існують вже більш як століття, проте базовий дизайн більшості складових екіпірування гравців мало змінився. З розвитком технологій змінилися лише матеріали, але у плані функціональному деталі екіпірування залишилися так само, якими були й століття тому.

Футбол привабливий такою, що його екіпірування цілком демократична і потребує великих витрат. Правило IV зводу правилами гри говорить : "Базова обов'язкова екіпірування гравця складається з светри чи футболки, трусів, гетрів, щитків і спортивного взуття. Гравцеві забороняється виходити на полі одязі, яка може становити загрозу здоров'ю інших гравців. Колір форми воротаря може бути відмінними від кольору форми інших гравців і арбітра.

Розвиток технологій виробництва футбольної екіпірування найповніше проявилося під час виготовленні і дизайні бутс. Сьогодні виробництво бутс - ціла високо розвинена індустрія, оборот якої не один мільйон фунтів і який використовує новітні досягнення у галузі науково-технічних пошуків.

З часом вся футбольна екіпірування, до м'ячів і рукавичок воротарів, однак змінювалася. Змінювався і дизайн шапок члена збірної, але це відомо тільки тим небагатьом, кому пощастило заслужити ці трофеї..

ІСТОРІЯФУТБОЛЬНИХ ТУРНІРІВ

Футбол на сучасних Олімпійських іграх

На Олімпійських іграх Греції (1896) відбувся показовий турнір футболістів з участю трьох команд: збірної в Данії та міст Салонік і Ізміра. У фіналі датчани обіграли команду Ізміра з рахунком 15:0. Офіційний статус олімпійського виду спорту футбол одержав у 1908. Переможцями Олімпійських турнірів ставали: 1908 і 1912 Великобританія; 1920 Бельгія; 1924 і 1928 Уругвай; 1936 Італія; 1948 Швеція; 1952, 1964 і 1968 Угорщина; 1956 і 1988 СРСР; 1960 Югославія; 1972 Польща; 1976 НДР; 1980 Чехословаччина; 1984 Франція; 1992 Іспанія; 1996 Нігерія.

>Новатори, чемпіони, кумири

Ініціаторами більшості починань, які сприяли прогресу світового футболу в $ 20 в., були французькі спортивні діячі і журналістів. У 1904 мови у Франції ґрунтувалася Міжнародна федерація футбольних асоціацій (ФІФА). У 1921-54 її очолював француз Жуль Рімі (1874-1957), який став у 1930 організатором розіграшів чемпіонатів світу серед національних збірних команд. Переможцями чемпіонатів світу (1930-94) ставали: 1930 і 1950 Уругвай; 1934, 1938 і 1982 Італія; 1954, 1974 і 1990 Німеччина; 1958, 1962, 1970, 1994 Бразилія; 1966 Англія; 1978 і 1986 Аргентина.

У 1960 на пропозицію президента Французької федерації футболу Анрі Делоні (1883-1955) було проведено перший кубок Європи серед національних збірних (згодом чемпіонат Європи). Переможці чемпіонатів Європи (1960-96): 1960 СРСР; 1964 Іспанія; 1968 Італія; 1978, 1980, 1996 Німеччина; 1976 Чехословаччина; 1984 Франція; 1988 Нідерланди; 1992 Данія.

З ініціативи французького тижневика «Франс футбол» близько сорока років (1956 початок 1990-х) проводили опитування найбільших європейських спортивних газет та часописів визначення кращого футболіста року в континенті і вручення йому престижного призу «Золотий м'яч». По тричі його володарями чи були такі зірки світового футболу, як нападаючі А. ді Стефано (Іспанія), Р.Копа і М.Платини (Франція), Эйсебио (Португалія), М. ван Бастен і Й. Круифф (Голландія), захисник Ф. Беккенбауер (ФРН). Єдиним володарем призу серед воротарів став Л. Яшин (СРСР).

У 1966-91 розігрувався приз «Золота бутса» (організатори «Франс футбол» і «Адідас»), вручається кращому європейському бомбардиру, забившему найбільше голів у національному чемпіонаті. Двічі володарями почесного призу ставали Эйсебио, Р. Мюллер, Д. Джорджеску (Румунія). Останньому належить рекорд результативності, встановлений чемпіонаті Румунії (1977) 47 голів. У 1985 радянський футболіст Про. Протасів забив 35 голів і він визнаний гідним «Срібною бутси». За третій результат вручалася «Бронзовий бутса».

>Кубки та клуби

футбол гра полі

У 1955 відомий французький журналіст ГабріельАно (1889-1968) і спортивний журнал «>Экип» стали ініціаторами проведення Кубка європейських чемпіонів (у ньому участь переможці національних чемпіонатів), що є найпопулярнішим змаганням серед найсильніших футбольних клубів Європи. Найчастіше про змагання перемагали: «Реал» (Мадрид); «Мілан» і «Ліверпуль» по 4 разу; тричі «Баварія» (Мюнхен) і «Аякс» (Амстердам); двічі «Інтер» (Мілан) і «Бенфіка» (Лісабон). З 1991/92 замість Кубка європейських чемпіонів проводиться Ліга чемпіонів.

Другим за значенням змаганням серед найкращих клубних команд Європи вважається Кубок власників кубків чи Кубку кубків (беруть участь власники національних кубків). У цьому вся змаганні, проведеному з 1960/61, частіше від інших перемагали: «Барселона» 3 разу; «Мілан» і «Динамо» (Київ) 2 разу. Призери національних чемпіонатів беруть участь у Кубку УЄФА (в 1955-70 Кубок ярмарків). Успішніше від інших тут виступали: «Лідс Юнайтед» і «Боруссія» (>Менхенгладбах) виграли по три турніру; «Барселона», «>Ювентус» (Турін), «Інтер» (Мілан), «>ТоттенхемХотспур» (Лондон) по 2 разу. На пропозицію голландського клубу «Аякс» з 1972 переможці Кубка європейських чемпіонів і Кубка кубків розігрують Суперкубок для виявлення найсильнішого клубу Європи. Двічі Суперкубком володіла бельгійська команда «>Андерлехт» (Брюссель). У 1975 володарем Суперкубку стала радянська команда «Динамо» (Київ).

За прикладом Європейського кубка чемпіонів і Південній Америці здійснюється з 1960 Кубок Лібертадорес (Кубок визволителів Америки), у якому беруть участь переможці національних чемпіонатів. Сім разів у яких перемагав аргентинський клуб «>Индепендьенте» (Буенос-Айрес), 5 перемог у уругвайського клубу «>Пеньяроль» (Монтевідео), по три у «>Эстудиантеса» (>Ла-Плата, Аргентина) і «>Насьоналя» (Монтевідео).

З 1960 з ініціативи клубу «Реал» (Мадрид) проводиться Міжконтинентальний кубок, у якому зустрічаються переможці Кубка європейських чемпіонів і Кубка Лібертадорес. У цьому вся розіграші виявляється клубний чемпіон світу. Найчастіше Міжконтинентальний кубок вигравали: «>Пеньяроль» 3 разу, «Інтер» (Мілан), «>Индепендьенте» і бразильський «>Сантос» (Сан-Паулу) 2 разу.

Легіонери

Один із примітних явищ сучасного професійного футболу широка міграція спортсменів у пошуках кращих контрактів і умов. Футболістів-професіоналів, виступаючих за контрактом у національних чемпіонатах в іншій країні, називають «легіонерами». Кількість легіонерів зростає з кожним роком. Перед стартом футбольного сезону 1996/97 в заявочних списках команд найсильніших і престижних національних чемпіонатів Європи був: чемпіонат Англії 151 легіонер, зокрема два футболіста із Росії; чемпіонат Німеччини 104 (2); чемпіонат Італії 83 (3); чемпіонат Іспанії 128 (22). У чемпіонаті Росії грають легіонери з колишніх радянських республік, Бразилії, Нігерії, Сирії, Югославії. Легіонери, зазвичай, є головними гравцями клубу. Завдяки, наприклад, блискучої грі аргентинця Д. Марадони маловідомий італійський клуб «Наполі» (Неаполь) став чемпіоном Італії (1987) і вигравши кубок УЄФА (1989).

>Стадіони і прості уболівальники

З розвитком футболу зростав і глядацький інтерес до цієї захоплюючої грі. 1950-го у Ріо-де-Жанейро до чемпіонату світу побудували найбільший футбольний стадіон світу «Маракана», яка вміщує близько 200 тисяч глядачів. На ньому Пеле забив в 1969 свій тисячний гол! Серед знаменитих стадіонів назвемо також «Уемблі» у Лондоні (прибл. 100 тис. місць), «Сантьяго Бернабеу» у Мадриді (прибл. 90 тис.), «Ноу Кампо» в Барселоні (84 тис.), «>Сан-Сиро» в Мілані (79 тис.), «>Ацтека» у Мехіко (110 тис.), «Лужників» у Росії (прибл. 100 тис.), «>Сентенарио» в Монтевідео (прибл. 75 тис.), «Парк де Пренс» у Парижі (прибл. 70 тис.). У різних країнах уболівальників називають по-різному: «тифозі» Італії, «>торсида» у Бразилії, «інчас» хто в Іспанії, «фани» в Англії, «фанати» у Росії. Кожен клубу свої вболівальники, свої прапори, свої заздалегідь заготовлені скандування. Без уболівальників немає футболу, оскільки грати при порожніх трибунах стадіону однаково що артистові виступати перед порожнім зоровим залом.

Жіночий, пляжний і міні-футболи

Жінки завжди вважали, що може робити всі буде не гірший чоловіків, зокрема і до футболу. Відомо, що ще 1911 у Москві було організовано три «дамські» команди: «Пушкіно», «>Петровсько-Розумовська ліга» і команди Комерційного училища. Через 80 років (в1991) у Китаї відбулося перше чемпіонат світу з жіночому футболу, у якому 1-е місце посіла команда США; через чотири роки у Швейцарії прийшла першою збірна Норвегії. З 1996 жіночий футбол включено до програми Олімпійських ігор.

Бразильці кажуть, що й сини спочатку навчаються бити по м'ячу, і потім вже ходити. Уранці до ночі на знаменитих пляжах Копакабани киплять футбольні пристрасті саме тут осягають ази футболу майбутні майстра. «>Пляжний футбол» завдяки їхній загальнодоступності став популярний у багатьох країн світу, а 1997 відбувся чемпіонат світу з «пляжного футболу», у якому перемогла збірна Бразилії.

>Мини-футбол це, можна сказати, футбол в мініатюрі: і майданчик, і ворота вдвічі нижча звичайного, а м'яч легше. У команді за 11, а, по 5 гравців (воротар і чотири польових). У міні-футболі лідерами є команди Бразилії, Іспанії, Італії, Росії, навіть Німеччини.

КОРОТКА ХРОНОЛОГІЯ ФУТБОЛУ

1848 У Кембриджі складено перший правила гри.

1855Образован найстарший у світі футбольний клуб «Шеффілд».

1862Образован другий найстарший у світі клуб -- «>Ноттс Каунті».

1863 26 жовтня освічена ФА (Футбольна асоціація Англії).

1871 Створено Кубок ФА (Кубок Англії).

1872Регламентирован суворо певний розмір м'яча. Минув першу офіційну міжнародний матч національних збірних: Англія -- Шотландія, нічия (0:0).

1873 Утворено Футбольна асоціація Шотландії та заснований її Кубок.

1874 Сем Уеллер Уиддоусон з «>Ноттингем Форест» (Англія) винайшов щитки.

1875 Стрічку над прилавками воріт замінили перекладиною.

1876 Утворено Футбольна асоціація Уельсу.

1878 На стадіоні «>Ноттингем Форест» арбітр уперше вжив свисток.

Минув перший матч при штучному висвітленні. Зустрічалися два клубу графства Шеффілд. Було присутнє 20 000 глядачів. Стадіон висвітлювали 4 прожектора, встановлені на дерев'яних вежах заввишки 27 м.

1882Образован Міжнародний рада.

1883 З'явилося вкидання двома руками.

1885Легализован професіоналізм.

1888 Утворено Футбольна ліга, дітище Вільяма Макгрегора, керівника клубу «Астон Вілла». Перші матчі на першість Футбольної ліги були зіграні 8 вересня.

«>Рентой», володар Кубка Шотландії, переміг володаря Кубка Англії -- «Вест Бромвич» -- в матчі за звання чемпіона світу.

1889 Непереможний «>Престон» (прізвисько команди -- «>Неукротимие») стає котра першою історії клубом, який зробив «золотий дубль», вигравши чемпіонат ліги і Кубок.

1890 Запроваджено шотландський і ірландський чемпіонати.

1891 З'явилися пенальті і сітка на воротах. Арбітри на полі і судді на лініях замінили суддів на трибуні і бічних суддів.

1892Образован другий дивізіон Англійської ліги.

1893Образован найстарший Італії футбольний клуб «>Дженоа».

1895 У Бірмінгемі украдений Кубок ФА, що у той час володів клуб «Астон Вілла». Кубок не знайдено досі.

1897Образован Союз гравців. Образован «>Ювентус».

1898 З'явився обмін команд між лігами.

1899 Утворено «Барселона».

1901 Встановлено стелю максимальної зарплати гравців-професіоналів.

«Тоттенхем Хотспур» був першим професійним південним клубом, які завоювали Кубок Англії.

Вперше на матчі були присутні більше 100 000 глядачів (фінал Кубка Англії стадіону «>Кристал Пелас»; 110 802 глядача). Минув перший міжнародний матч між країнами Південної Америки. Аргентина виграла у Уругваю (3:2).

1902 Трагедія на «>Айброкс Парк». Під час матчу Шотландія -- Англія впала дерев'яна трибуна. 25 людина загинуло. Утворений «Реал» (Мадрид). У Відні відбувся перший у Європі міжнародний матч поза межами «домашніх» країн. Австрія виграла Угорщина (5:0).

1904 Утворено ФІФА, куди ввійшли сім країн.

1905 Англія вступив у ФІФА Голкіперам наказано залишатися на лінії воріт під час пробиття пенальті. Вперше сума трансферу становила 1000 фунтів:Элф Коммон перейшов із «>Сандерленда» в «>Миддсбро».

1908 У оголошено межа суми трансферу -- трохи більше 350 фунтів; у квітні ліміт скасовано. Великобританія перемогла Данію стадіону «Шеферд Буш» і став першим чемпіоном Олімпійських ігор. У Відні Англія перемогла Австрію -- 6:1. То був перший міжнародний матч збірної Англії чужою полі.

1910 Аргентина вийшла в переможці першого чемпіонату Південної Америки.

1919 Англійська прем'єр-ліга розширено до 44 клубів.

1920Образован третій дивізіон південної зони.

1921Образован третій дивізіон північної зони.

1923 З'явився футбольний тоталізатор.

Перший фінал Кубка Англії на «Уемблі»: «Болтон» -- «>Вест Хем» (2:0).

1924 Перший міжнародний матч на «Уемблі»: Англія -- Шотландія (1:1). Гол, забитий прямо пов'язана з кутового удару, тепер вважається зарахованим.

1925 Зміни у правилах про стан поза грою. Тепер він визначається з двох гравцям: гравець залишається у грі, тоді як момент передачі м'яча останнім і воротами противника перебувають два -- а чи не три, як раніше, -- гравця інший команди.

1926Хаддерсфилд робить перший історії чемпіонатів хет-трік.

1927 ГолХьюи Фергюсона в матчі з «>Арсеналом» приносить «Кардіффа» перемогу. То був перший клуб, який відвіз Кубок Англії її межі.

1928 «Домашні» країни -- Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія -- вийшли з ФІФА. Білл Дін (Діксі) забив 60толов за сезон. Цей рекорд досі не побитий.

1929 Під час пробиття пенальті голкіперам наказано залишатися на лінії воріт, поки гравець не зашкодить м'ячу.

1930 Уругвай виходить переможцем у першому чемпіонаті світу.

1933 Вперше у фіналі Кубка Англії футболісти вийшли на полі з номерами на футболках: гравці «>Эвертона», що є переможцем матчу, носили номери 1--11, гравці «Манчестер Сіті» -- 12-22.

1934 6 січня раптово помер менеджер «Арсеналу» Герберт Чепмен.

1936 Джо Пейн встановлює рекорд на одне гравця: 10 голів за гру («>Лутон» - «Брістоль Роверс» -- 12:0).

1938 Перша пряма телетрансляція фіналу Кубку Англії («>Престон» -Хаддерсфилд» - 1:0).

1939 Обов'язкова нумерація для гравців Футбольної ліги. Початок Другої світової війни. Турніри тимчасово припинені.

1946 Британські футбольні асоціації знову входять у ФІФА.

Трагедія під час матчу-відповіді на Кубок Англії між «>Болтоном» і «>Стоком». Натовп уболівальників знесла стіну й огородження. 33 людини загинуло, 500 було поранено

1947 Вперше сума трансферу становила 20 000 фунтів: Томмі Лаугон перейшов із «Челсі» і «>Ноттс Каунті».

1949 Англія вперше програла вдома збірної, не входить до складу «домашніх» країн (проти Республіки Ірландія стадіону «>Гудисон Парк» в Ліверпулі, 0:2). Уся команда «>Торино» загинула в авіакатастрофі, коли футболісти поверталися додому в Турін з Лісабона.

1950 Англійська ліга розширено з 88 до 92 клубів. Англія програла США (0:1) на груповий стадії чемпіонату світу. На фінальному матчі у Ріо-де-Жанейро, коли Уругвай переміг Бразилію з рахунком 2:1, було присутнє рекордну кількість глядачів -- 203 500. Перше поразка шотландської збірної своєму полі матчі з іноземною командою (Австрія виграла з рахунком 1:0).

1951 Стали використовувати білий м'яч. Перший офіційний міжнародний матч, проходив при штучному висвітленні, відбувся стадіоні «>Хайбери»: «Арсенал» не зустрічався з тельавівським «>Хапоелем».

1952 «>Ньюкасл» був першим клубом, який двох років поспіль перемагав на завершення Кубка Англії на «Уемблі».

1953 На «Уемблі» Угорщина перемогла Англію -- 6:3.

1954 Угорщина побілила Англію у Будапешті з рахунком 7:1.

1955 Перша перегра на Кубок Англії, проходила при штучному висвітленні: «>Киддсрминстер» проти «>Брайрли Хілл Альянс».

1956 Перший матч на першість футбольної ліги, проходив при штучному висвітленні: «Портсмут» проти «Ньюкасла». 16 команд узяли участь у першому розіграші Кубку європейських чемпіонів. Переможець -- мадридський «Реал». Відбувся фінал першого Кубка Азії. Південну Корею виграла Ізраїль.

1957 Відбувся фінал першого Кубка Африки: Єгипет -- Ефіопія -- 4:1.

1958 «>Эвертон» своєму стадіоні уперше вжив штучний підігрів поля, щоб розтопити сніг.

>Авіакатастрофа у Мюнхені. Загинуло 19 людина, зокрема 8 гравців «Манчестер Юнайтед». Англійська ліга розділена чотирма дивізіону. Барселона перемогла збірну команду Лондона -- 8:2 за сумою двох матчів і став переможцем першого міжміського Кубка Ярмарків.

1959 Біллі Райт з «>Вулверхемптон Уондерерс», перший англійський футболіст, який провів 100 ігор за збірну, закінчує кар'єру, зігравши за національну команду 105 раз.

1960ФА визнала проведення матчів у неділю. Створено Кубок футбольної ліги.

Переможець Кубка європейських чемпіонів -- мадридський «Реал» -- виграє перший Міжконтинентальний кубок, перемігши за сумою двох матчів чемпіонів Південної Америки «>Пеньяроль». Збірна СРСР стає переможцем першого чемпіонату Європи. Уругвайський «>Пеньяроль» виграє перший Кубок Лібертадорес.

1961 «Тоттенхем» робить перший XX столітті «золотий дубль», перемігши у національному чемпіонаті й у Кубку.

Скасовано ліміт на максимальну зарплатню гравцям-професіоналам (20 фунтів). Джонні Хейнсу з «>Фулхема» першому в Англії призначена зарплата в 100 фунтів на тиждень. Перший перехід британського гравці іноземний клуб за 100 000 фунтів: Денис Лоу вийшов із «Манчестер Сіті» в «>Торино».

У Європі відбулося перше Кубок кубків, «>Фиорентина» перемогла «>Рейнджерс» -- 4:2 за сумою двох матчів.

Відбувся перший Кубок чемпіонів Азії. Тель-авівський «>Хапоель» виграв у «>Селангора» з Малайзії -- 2:1.

1963 «Тоттенхем» виграє в мадридського «Атлетіко» (5:1) на завершення Кубка кубків і поступово стає першим британським клубом, які завоювали європейський трофей.

1964 318 людина загинули 500 поранено під час заворушень стадіону в Лімі,корда арбітр не зарахував гол, забитий перуанцями в матчі з Аргентиною на відбірної стадії перед токійській Олімпіадою. Відбувся перший африканський клубний Кубок чемпіонів. Камерунський «>Орикс Дуала» переміг «>Стад Мальен» зМали--2:1.

1965 Десять гравців англійської Футбольної ліги укладено за грати і дискваліфіковані довічно за попередню змову про результати матчу. Стенлі Мегьюз споруджено до рангу лицаря.

>Дозволені заміни травмованих гравців в матчах Футбольної ліги.

1966 Англія стає чемпіоном світу, перемігши на завершення на «Уемблі» збірну ФРН на додаткового часу (4:2).

1967АльфРамсей, тренер англійської збірної, споруджено до рангу лицаря. «Селтік» виграє в «Інтера» (2:1), стає першої британської командою, що перемогла у Кубку європейських чемпіонів, і безпрецедентний «великий шолом»: Кубок чемпіонів, чемпіонат Шотландії, Кубок ліги, Кубок Шотландії та Кубок Глазго. Вперше у Кубку Англії заявлені запасні гравці («Челсі» проти «Тоттенхема»). Проте та ні інша команда замін не виробляла.

1968 Паніка стадіону «>Нуньес» в Буенос-Айресі під час матчу «Рівер Плейт» -- «Бока Хуніорс». 74 людини загинуло. Аллан Маллери -- перший англійський гравець, віддалений з поля (в матчі проти Югославії чемпіонат Європи). «Манчестер Юнайтсд» виграв в додаткового часу у «>Бснфики» (4:1) і став першої англійської командою, що перемогла у Кубку чемпіонів.

1970 Бразильці перемогли Італію (4:1) і вони триразовими чемпіонами світу. Кубок Жуля Ріме перейшов у їх вічне володіння.

1971 Друга трагедія на «>Айброкс Парк»: 66 людина загинули 100 чоловік було поранено в стовпотворінні на драбині, коли натовп уболівальників полишала стадіон перед закінченням матчу «>Рейнджерс» -- «Селтік».

1972 Кубок Ярмарків стає Кубком УЄФА, та її завойовує «Тоттенхем», який переміг «>Вулверхемптон» за сумою двох ігор - 3:2.

1974 Матч Футбольної ліги вперше відбувся неділю. Останній фінал Кубка любителів під егідою ФА. Жоао Авеланж змінює сера Стенлі Роуза посаді президента ФІФА.

1977 «Ліверпуль» виграє національний чемпіонату і Кубок європейських чемпіонів.

1978 Гравці Футбольної ліги отримали декларація про вільний контракт. «Ліверпуль» стає першим англійським клубом, вдруге поспіль виграв Кубок чемпіонів. Знято заборона залучення іноземних легіонерів в Англійську лігу.

1979 Вперше сума трансферу становила 500 000 фунтів: Девід Миллс перейшов із «>Мидлсбро» в «Вест Бромвич». Перший трансфер британського гравця за мільйон фунтів: Тревор Френсіс перейшов із «Бірмінгем Сіті» в «>Ноттингем Форест».

1981 «Тоттенхем» виграє ювілейний 100-й Кубок Англії. «Ліверпуль» виграє Кубок чемпіонів і ГЗК стає першим британським клубом, якому це вдавалося тричі. За перемогу у матчах Футбольної ліги тепер нараховується трьох очок. Рекордний британський трансфер: «Манчестер Юнайтед» купує Брайана Робсона у «Вест Бромвич Альбіон» за 1,5 мільйона фунтів. «>Куинз Парк Рейвджерс» вперше у Англії застосовує футбольне полі з штучним покриттям.

1982 Трагедія стадіону «Лужників»: 340 уболівальників загинуло під час матчу-відповіді «Спартака» проти «>Хаарлема» на Кубку УЄФА. У вшосте поспіль Кубок європейських чемпіонів виграє англійська команда, тепер це «Астон Вілла». «Тоттенхем» уперше з сезону 1961/62 р завойовує Кубок Англії.

Кубок ліги перейменований на Молочний кубок (>Milk Cup). У Мадриді Італія виграє в ФРН (3:1) і поступово стає триразовим чемпіоном світу.

1983 «Canon» три роки стає спонсором Англійської футбольної ліги.

1984 «Абердін» третій сезон поспіль стає власником Кубка Шотландії та виграє національний чемпіонат. «Ліверпуль» виграє Кубок європейських чемпіонів у серії після матчевих пенальті і робить унікальне як на англійського клубу «золотий хет-трік»: Кубок чемпіонів, Молочний кубок і чемпіонат. Північна Ірландія виходить переможцем у фіналі останнього чемпіонату «домашніх» країн. Збірна Франції виходить переможцем у чемпіонаті Європи - й бере свій "перший міжнародний титул. Рекордний сет в матчі ХХ століття: в матчі на Кубок Шотландії «Стірлінг Альбіон» перемагає «>Селкирк» -- 20:0.

...