Сучасні різновиди туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ТУРИЗМУ

ФАКУЛЬТЕТ ТУРИСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Контрольна робота

з дисципліни: "Географія туризму"

на тему: "Сучасні різновиди туризму"

Виконала: студентка ІІ курсу

заочного відділення

Гирба Олена Миколаївна

Київ-2013

Зміст

1. Характеристика стану розвитку туризму в країнах Південно-Східної Азії

2. Особливості стану розвитку ділового і конгресного туризму в світі

1. Характеристика стану розвитку туризму в країнах Південно-Східної Азії

Туризм на сучасному етапі відіграє все помітнішу роль у світовій економіці. В останні роки туризм у країнах Південно-Східної Азії зростає швидше, ніж будь-де. В багатьох країнах регіону він визнаний пріоритетною галуззю економіки. Стрімкий економічний розвиток країн регіону, унікальна природа і самобутня культура викликали швидке зростання й удосконалення туристичної індустрії. У кожній країні свої особливості розвитку туризму, але в цілому беззаперечно можна стверджувати, що вплив туристичної сфери на економіку країн регіону значний.

До регіону Південно-Східної Азії належить 11 країн: М'янма, В'єтнам, Лаос, Таїланд, Філіппіни, Камбоджа, Малайзія, Бруней, Індонезія, Сінгапур, Східний Тимор. Таїланд, Малайзія, Камбоджа, В'єтнам та Індонезія стають одними із найулюбленіших країн для туристів, маючи попит, що випереджає надання туристичних послуг. Туризм у країнах цього регіону має багато спільних рис, зокрема в усіх країнах спостерігається тенденція до збільшення кількості іноземних туристів та збільшення прибутків від туризму.

Південно-Східна Азія - перспективний район щодо туристсько-рекреаційної діяльності не тільки в Азії, а й у світі. Згідно зі списком за туристичними відвідуваннями, що укладається Всесвітньою організацією туризму, найпривабливішими для туристів ще у 2007 р. були Малайзія - 11 місце, Таїланд - 18 місце, Сінгапур - 29 місце, Індонезія - 37 місце, В'єтнам - 46 місце, Філіппіни - 53 місце.

У списку найпривабливіших для туристів країн, який щороку складає видавництво Lonely Planet, країни Південно-Східної Азії займають одні з перших місць. Друге місце у 2009 р. зайняв Таїланд, подорож до якого укладачі рейтингу називають незмінно вигідною. Також до десятки найпривабливіших країн увійшла й Малайзія. Це говорить про високий рівень туристичних послуг і значну привабливість країн Південно-Східної Азії для іноземних туристів, особливо у період економічної кризи.

Особливістю туризму у Південно-Східній Азії є його внутрішньо-регіональний характер. Найбільш інтенсивний туристський обмін існує між сусідніми країнами регіону. Основна частина туристів прибуває з Японії, Південної Кореї, Тайваню, Китаю. У межах Південно-Східної Азії відбувається власний туристичний обмін. Скажімо, до Камбоджі прибувають туристи із В'єтнаму, Таїланду, а, наприклад, до Індонезії їдуть туристи з Сінгапуру, Малайзії. туризм азія ділова конгресний

Значна частка іноземців прибуває із країн Західної Європи. Основними постачальниками туристів з Європи є Франція, Великобританія, Німеччина, Нідерланди. В усі без винятку країни приїжджають туристи із США. Треба також зазначити, що країни Південно-Східної Азії є державами-реципієнтами міжнародних туристів, тобто тими, хто приймає людей на відпочинок. В останні роки збільшилася кількість в'їзних туристів із країн Центрально-Східної Європи, в тому числі і з України.

Туризм у економіці країн регіону є бюджетоутворюючим сектором і одним із головних гравців ринку зайнятості. Лише у Сінгапурі туризм відіграє дещо меншу роль у господарстві через значну диверсифікованість економіки цієї держави. В країнах регіону у сфері туризму зайнято понад 90 млн. осіб. Це становить 9,1 % від загальної кількості економічно активного населення в країнах регіону. У 2008 р. прибутки від туризму в регіоні становили в середньому 10 % ВВП.

Країни Південно-Східної Азії мають значні доходи від міжнародного туризму. Найбільше доходів отримує Таїланд, а найменше - М'янма. Проте з 1995 р. найбільше у процентному відношенні зросли доходи у Камбоджі. Також значне зростання спостерігається у Лаосі й Малайзії.

Разом із тим є й такі держави, де прибутки від міжнародного туризму порівняно з 1995 р. зменшилися. Від'ємний приріст мають Індонезія й Сінгапур. Така різниця між країнами за доходами усередині регіону пояснюється низкою причин: природними катаклізмами, політичною нестабільністю, а також появою в Південно-Східній Азії нового туристичного лідера - Малайзії. Ця країна активно розвиває міжнародний туризм і наразі отримує чи не найбільші прибутки від туристичної діяльності, і, що важливо, має позитивний приріст і стабільно розвивається.

Найбільша частка міжнародного туризму у ВВП Камбоджі (понад 15 %), а в найближчі роки прогнозується її збільшення до 20 %. Також значна частка туризму в економіці Малайзії, В'єтнаму і Таїланду - близько 10 % ВВП. Невелику частку займає туризм у ВВП Лаосу, М'янми, зовсім незначний внесок від туристичної індустрії у Брунеї і Східному Тіморі (менше 2 %). Це пояснюється тим, що всі країни мають різний рівень розвитку економіки, інфраструктури, та не у всіх країнах туризм має державну підтримку.

Останніми десятиріччями в регіоні спостерігається туристичний бум, і це пояснюється наявністю низки сприятливих факторів. По-перше, розвитку туризму у регіоні сприяють природні фактори. У Південно-Східній Азії надзвичайно багаті й різноманітні природно-рекреаційні ресурси. Це теплі моря, комфортний клімат, екзотична природа, велика тривалість туристського сезону, наявність умов для розвитку спорту й екстремальних видів туризму.

По-друге, в регіоні сприятливі культурно-історичні фактори. Ця частина Азії надзвичайно строката й різноманітна. Тут проживають люди різних релігій, етнічної приналежності, у регіоні поєднуються незвичайна культура й давні традиції.

По-третє, важливими для розвитку туризму є соціально-економічні фактори. Це порівняно невисокі ціни на послуги і високий рівень обслуговування. У цьому регіоні кожен турист може знайти той відпочинок, який йому до вподоби. Також регіон активно розвивається, налагоджується структура телекомунікацій, транспортна й соціальна інфраструктура.

Значно покращилася і матеріально-технічна база у туристичній сфері країн Південно-Східної Азії. Тут розвинуті всі види транспорту, які порівняно недорогі й безпечні. Також більшість готелів є чотиризірковими або п'ятизірковими, лише у В'єтнамі є тризіркові готелі. Для туристів завжди існує широкий вибір місць проживання: від шикарних готелів до комфортабельних будиночків сімейного типу.

Хоча не варто забувати й про ряд негативних факторів, що гальмують розвиток туризму. До них можна віднести часті стихійні лиха, що руйнують інфраструктуру, забирають життя людей та на довгий час лишають країну, де сталося лихо, стабільного туристичного доходу.

Крім того, у регіоні не надто стабільна політична ситуація. Хоча це й порівняно спокійна частина світу, все ж не варто забувати про конфлікт у Східному Тиморі, закриті соціалістичні країні Лаос і В'єтнам, збройний конфлікт між Камбоджею і Таїландом, що виник у 2009 р.

Негативно на туризм у Південно-Східній Азії впливає також розвинений бізнес наркоторгівлі. Це стримує туристів від подорожей у ці країни і зменшує туристські доходи. Таким чином, завдяки наявності позитивних факторів (які все ж переважають негативні) у поєднанні із вдалою державною політикою в галузі туризму Південно-Східна Азія перетворилася в один із найперспективніших районів туристсько-рекреаційної діяльності не тільки в Азії, а й в усьому світі.

Усі країни Південно-Східної Азії спеціалізуються на курортно-пляжному, рекреаційному, культурно-пізнавальному, спортивному, медичному, релігійному та діловому туризмі і мають добре розвинену туристську інфраструктуру.

Здавна у зв'язку зі сприятливими природними умовами спеціалізацією регіону був відпочинок курортно-пляжного напряму. Морські узбережжя поєднують у собі цілюще повітря, прекрасну природу, створено умови для розвитку водного відпочинку.

Основними центрами розвитку курортно-пляжного туризму є: Ангор, (Камбоджа), острови Балі і Ломбок (Індонезія), Хон Пафегенг - водоспад на річці Меконг (Лаос), Куала-Лумпур, Таман Негара (Малайзія), Мандалай (М'янма), Лусон, а також величезна кількість вулканів (Філіппіни), Сінгапур, пляжний курорт Паттайя (Таїланд), Нячанг, Дананг, Вунг Тау і Бай-Сау (В'єтнам).

Характерною особливістю туризму у цьому регіоні є поєднання відпочинку біля моря з оглядом видатних місць, пам'яток історії та культури. Тому всі країни регіону спеціалізуються на культурно-пізнавальному туризмі. Надзвичайною популярністю у туристів користується Істана Нурул Іман, що є найбільшим житловим палацом у світі (Бруней). Цікавими для туристів є храми Ангкор Ват у Камбоджі. Іріан-Джая, як унікальне культурне явище не лише для Індонезії, а й для всього світу, також сприяє привабленню туристів. У Лаосі розташоване місто Луангпрабанг, що охороняється ЮНЕСКО, а це говорить про його неповторність і значущість для світової культури. Історичні поселення Малаккського півострова і Пенанг приваблюють туристів лабіринтами вулиць, мечетями і магазинами (Малайзія). М'янма володіє багатими культурними та історичними пам'ятками, серед них особливо виділяються Шведагон в Янгоні (Рангуні) і Баган. Маніла відома старим містом, фортом, численними ресторанами національної кухні, які значно підвищують туристичну привабливість Філіппін. У Сінгапурі гармонійно поєднується мистецтво й архітектура, давні традиції і нова забудова у стилі "хай-тек". У Таїланді особливою популярністю користується Бангкок. Імператорське місто Хюе, занесене до світової спадщини ЮНЕСКО, розміщене у В'єтнамі.

У багатьох країнах регіону традиційними стали національні фестивалі, які захоплюють іноземних туристів і створюють неповторне враження про Південно-Східну Азію. Для прикладу, у Лаосі проводиться триденний релігійний фестиваль Боун Луанг, у М'янмі - водний фестиваль.

Майже в усіх країнах регіону важливе значення приділяється розвитку спортивного туризму. Перелік усіх його видів великий, але існують певні відмінності між самими країнами у спеціалізації на тих чи інших видах. Наприклад, у Малайзії популярна риболовля і футбол, а катання на гірськолижних велосипедах - у Таїланді. Особливою популярністю у Південно-Східній Азії користуються танці. У кожній країні вони свої - незвичайні, давні, їх важко пристосувати до сучасного життя, але все ж саме вони приваблюють туристів, які хочуть відчути національний колорит тієї чи іншої країни регіону.

Особливого розвитку набув релігійний туризм. У місті Нхатранг (В'єтнам) розташовано чотири буддійських храми VII-XII ст. На острові Ява - величезна кількість храмів, а релігійні свята проводять на острові Балі (Індонезія). На острові Нага розміщений індуський храм Ангор бога Вішну. М'янма відома численними буддійськими храмами - від мініатюрних до гігантських, які належать до різних епох. Особливо до релігії ставляться в Таїланді. Найважливішими храмами країни є Ват По і Ват Арун, що приваблюють паломників. Таким чином, регіон Південно-Східної Азії є надзвичайно цікавим для релігійних туристів, яких із кожним роком прибуває все більше і більше.

У регіоні розвинутий конгресний і діловий туризм. Туристи їдуть сюди, аби підтримати або встановити ділові стосунки з партнерами, здійснити валютно-грошові операції. Діловий туризм поширений у Сінгапурі.

Особливого розвитку у цьому регіоні набув медичний туризм. Туристи їдуть, щоб оздоровитися цілющим морським повітрям, підлікуватися, оскільки ціни на медичні послуги відносно невисокі, а якість хороша. Популярністю користуються філіппінські хілери, які без допомоги медичних інструментів можуть лікувати різні хвороби. Поки цей феномен ще недостатньо вивчений, і щодо хілерів точаться суперечки, але туристи все одно приїжджають у північну частину острова Лусон, де проживають хілери.

Для ефективного розвитку туристичної галузі уряди країн Південно-Східної Азії створили спеціальні інститути та відомства, які займаються розробкою державних програм стимулювання туристських потоків. Наприклад, у Малайзії у 2001 р. відкрився відділ розвитку туризму, і з того часу туризм почав активно розвиватися. Тепер туристичний бізнес Малайзії створюється за європейськими стандартами. У країні прийнято класифікацію готелів за п'ятизірковою шкалою, що наближається до європейської. І це дало свої результати. Зараз Малайзія - найпопулярніша країна серед туристів у регіоні Південно-Східної Азії. У 2008 р. її відвідало близько 22 млн. туристів, що є найбільшим показником серед інших держав регіону.

Однак у регіоні існують певні проблеми у розвитку туристичної галузі. У деяких країнах, наприклад, в Індонезії, зберігається високий рівень злочинності, місцеві газети щодня повідомляють про збройні напади і грабежі. У країнах ще досі поширені важкі хвороби. Туристам для в'їзду в деякі країни, наприклад у Таїланд, потрібно зробити щеплення від японського енцефаліту. У деяких країнах, наприклад Малайзії і Таїланді, трапляються захворювання малярії. Реєструються також випадки бенгальської холери, високі ризики захворювань гепатитом А та Б. У регіоні достатньо високий рівень захворюваності на СНІД, за статистикою, близько 72 % місцевих повій ВІЛ-інфіковані.

Непоправної шкоди туризму завдають стихійні лиха. Від них страждають усі країни Південно-Східної Азії. Це повені, цунамі, землетруси. Щорічно від них гине близько мільйона людей, а ще більше лишається без даху над головою. Природні катастрофи призводять до гуманітарних катаклізмів.

Нестабільною є ситуація й у Східному Тиморі, часті конфлікти можливі й у Філіппінах та Індонезії на релігійному ґрунті, а в 2009 р. вибухнув локальний конфлікт між Камбоджею та В'єтнамом. У регіоні велика ймовірність терористичних актів. Особливо небезпечною є Індонезія. Так, у 2002 р. під час вибуху на дискотеці на острові Балі загинуло 202 людини, в основному іноземні туристи, а в готелі Marriott у 2003 р. в Джакарті, стався теракт через який загинуло 12 осіб.

Однак наведені вище негативні чинники в цілому суттєво не впливають на розвиток туристичної індустрії регіону. Туристи продовжують відвідувати цей регіон все активніше і для країн Південно-Східної Азії відкриваються досить широкі перспективи для розвитку туризму.

Отже, сприятливий клімат, цікава історична і культурна спадщина, безмежні можливості для розвитку різних видів туризму - головні чинники, завдяки яким Південно-Східна Азія є улюбленим місцем відпочинку багатьох рекреантів світу та регіоном, що спеціалізується на курортно-пляжному, культурно-пізнавальному та спортивному туризмі. Туризм у багатьох державах регіону став провідною галуззю економіки. З кожним роком кількість іноземних туристів у регіоні збільшується. Південно-Східна Азія стає одним із провідних туристичних регіонів світу і з кожним роком його роль буде зростати. Незважаючи на певні проблеми, цей регіон активно розвивається і є цікавим для дослідження.

2. Особливості стану розвитку ділового і конгресного туризму в світі

У наш час діловий туризм є однією з пріоритетних галузей міжнародного туризму, граючи найважливішу роль у розвитку національних економік багатьох країн і активно сприяючи процесам їх інтеграції у світове співтовариство.

Діловий туризм дуже багатогранний. Понад 73 % його обсягу складають корпоративні поїздки - як індивідуальні ділові поїздки, так і поїздки для участі в заходах, що проводяться промисловими і торговельними корпораціями. Сюди ж відносяться і інтенсив-тури (мотиваційні поїздки) - поїздки, які організовуються компаніями з метою мотивації співробітників, зайнятих в основному просуванням і продажом виробленого цією компанією товару.

Поїздки, пов'язані з участю в з'їздах, конференціях, семінарах під егідою політичних, економічних, наукових, культурних, релігійних і інших організацій складають близько 16 % ринку ділового туризму.

І, нарешті, 11 % обсягу ділового туризму займають поїздки з метою відвідування торгово-промислових виставок, ярмарків і участі в їх роботі.

Глобалізація світової економіки і пов'язана з цим процесом інтенсифікація ділових, наукових і культурних зв'язків перетворили діловий туризм в одну з провідних і найбільш динамічно розвинутих галузей світового господарства, що дозволило визнати його економічним феноменом ХХ століття.

У столітті, що наступило, його роль постійно зростає. На думку закордонних експертів, до 2020 року кількість міжнародних ділових поїздок зросте до 1,6 млрд. у рік. При цьому обіг даного сектора збільшиться до 2 трлн. доларів США. А за даними американської організації "Круглий стіл ділового туризму", збільшення обороту в цій сфері на 1 млрд. доларів призводить до створення 100 тис. нових робочих місць.

Варто відзначити, що щоденні витрати бізнесменів у ділових поїздках в середньому в три рази перевищують витрати звичайного туриста. І при цьому, як показують маркетингові дослідження, на відміну від інших видів турпоїздок, у періоди будь-яких економічних спадів і криз сфера ділового туризму страждає найменше, а часом навіть збільшує свої обсяги.

Для прикладу можна навести такі актуальні події, як міжнаціональні конфлікти Америка-Ірак. Чим небезпечнішою є ситуація, тим більш активні міри приймаються для її ліквідації - проводяться політичні переговори і консультації; у "гарячу точку" направляються міжнародні спостерігачі і гуманітарні місії. При цьому, звичайно, про інші види туристичних поїздок в регіон не може бути й мови.

Необхідність організації й обслуговування як корпоративних поїздок, так і численних заходів у сфері ділового туризму послужило причиною створення могутньої індустрії послуг. Інфраструктура ділового туризму включає виставкові і конгресні центри, бізнес-готелі, бізнес-авіацію, платіжні системи, сучасні технології, завдяки яким ділова людина незалежно від свого місцезнаходження здатна тримати руку на пульсі свого бізнесу.

Щорічно здійснюється більше 100 млн. ділових поїздок. Більша частина потоків направляється до Європи. Однак свої провідні позиції європейський континент поступово починає скидати. Основний діловий турист в Європі - німецький. Щорічно більше 5 млн. німців відправляються в службові відрядження як у межах своєї країни, так і за кордон. Серед європейських держав, що приймають потоки ділових людей, окрім Німеччини, виділяються Великобританія, Франція, Нідерланди, Італія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Бельгія (тут, в Брюсселі, знаходиться штаб-квартира Європейського союзу). На початку ХХІ ст. посилилась привабливість Центральної та Східної Європи для бізнес-туризму.

В Американському макрорегіоні бізнес-туризм розвивається стрімкими темпами. Основні потоки їдуть в США, Канаду та Мексику. Сюди здійснюється кожна восьма поїздка зі службовою метою. З підйомом економіки, розширенням та зміцненням торгових зв'язків деякі країни цього регіону (Парагвай, Гватемала, Коста-Ріка, Перу) зміцнюють свої позиції на ринку ділового туризму.

В країнах Південно-Східної Азії кожна третя службова поїздка здійснюється в Сянган, Сінгапур і Тайвань.

В Африці та на Близькому Сході діловий туризм розвивається нерівномірно. Багато чого залежить від геополітичної ситуації в макрорегіоні. На африканському континенті діловий туризм розвивається швидкими темпами в Конго, Зімбабве та Ефіопії. Але за абсолютною кількістю прибуттів лідерами є Єгипет, ПАР та Марокко. На Близькому Сході ділових людей найбільше чекають в Саудівській Аравії, Кувейті, ОАЕ, Ізраїлі та Йорданії.

Найбільш динамічно на ринку ділових поїздок розвивається конгресно-виставковий туризм. Все більше зростає інтерес до симпозіумів, конференцій, семінарів, виставок та ярмарків. Вчених та бізнесменів цікавить найбільш свіжа інформація, спілкування з колегами з інших країн, переговори, культурна програма. До початку третього тисячоліття кількість конгресних заходів сягнула 8,5 тис. на рік. Близько 80 % цих заходів проводяться в Західній Європі та на Північно-Американському континенті (США, Франція, Великобританія). Найбільшими центрами конгресно-виставкової діяльності в Європі є Амстердам, Барселона, Брюсель, Вєна, Женева, Копенгаген, Лондон, Мадрид, Париж, Страсбург, Давос; в США - Нью-Йорк і Вашингтон. Все більше і більше при зведенні будівель прищеплюється американська ідея центру з'їздів. Це будівлі, що спеціально зводяться і складаються з великих зал. Їх можна використовувати як для учасників конференцій, так і для проведення виставок.

Для просунення туристичного продукту на внутрішньому та зовнішньому ринках в останні 20-25 років великого значення набули спеціальні туристські виставки та біржі. Найбільшими в світі вважаються: Міжнародна туристська біржа в Берліні, Міжнародна туристська виставка - біржа Фітюр в Мадриді, Всесвітня туристська виставка в Лондоні, Міжнародна туристська виставка в Мілані, Московська міжнародна виставка "Подорожі і туризм".

Всі ці заходи відрізняються один від одного. Робота Берлінської виставки будується за принципом тематичних фільмів. Мадрідська виставка-біржа - це, перш за все, огляд іспанського та латиноамериканського напрямів. Лондонська виставка - це престижна і, в основному, професійна виставка для налагодження прямих контактів між туроператорами різних країн. Міланська біржа проводиться і для професіоналів, і для тих, хто просто любить мандрувати.

Крім того, в наш час проводяться спеціалізовані виставки готельного бізнесу, ресторанного господарства, спортивного, екологічного, пізнавального, конгресного туризму, виставки-ярмарки спортивного, туристсько-альпіністського спорядження.

В діловому туризмі широкого розповсюдження набули інтенсив-тури. Це одна з інтенсивних форм нагородження працівників за досягнуті успіхи в роботі. Ідея народилась в США, потім перекинулась в Європу, пізніше в Азію. США все ще залишається лідером у цьому сегменті. Найбільшу перевагу при організації інтенсив-турів для американців надають Мексиці, Великобританії, країнам Азіатсько-Тихоокеанського макрорегіону. Інтенсив-поїздки - один з найкращих стимулів до роботи. У Великобританії на них припадає до 40 % загальної суми витрат фірм на нагороду своїх працівників, а у Франції та Німеччині - майже 50 %. Маршрути таких поїздок (протяжністю 3-7 днів, середня вартість - близько 1000 доларів США) пролягають у розвинені європейські країни (Франція, Швейцарія, Іспанія, Австрія), або в США та країни Карібського басейну.

З розширенням ринку інтенсив-туризму стали з'являтися фірми, що спеціалізуються на таких поїздках. Зростання кількості інтенсив-поїздок став поштовхом до розширення тематики конгресно-виставкової діяльності та проведення спеціалізованих форумів з даного виду туризму, сприяв створенню асоціацій, громад.

Експерти відмічають, що у ХХІ ст. на інтенсив-туризм очікує велике майбутнє.

Таким чином, можна зробити висновок про тенденцію до зростання частки ділового та конгресного туризму у структурі доходів від міжнародного туризму. Це робить даний напрям привабливим для розвитку різних форм основного та додаткового підприємництва на світовому ринку туристичних послуг.

Список використаних джерел

1. Самойленко А.А. География туризма: Учебное пособие. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. - 368 с.

2. Кузик С.П. Географія туризму: Навчальний посібник. - Київ: Знання, 2011. - 271 с.

3. Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник. - Київ: Знання, 2008. - 661 с.

4. Кляп М.П., Шандор Ф.Ф. Сучасні різновиди туризму: Навчальний посібник. - Київ: Знання. - 334 с.

5. І. Білецька. Діловий туризм у контексті розвитку міжнародного туризму. Журнал європейської економіки. - червень 2011.

6. South East Asia /Електронний ресурс/. - Режим доступу: http://www.asean-tourism.com/aboutasean/.

7. Діловий туризм - один з найдавніших видів подорожей /Електронний ресурс/. - Режим доступу: http://vseoturizme.com/uk/delovoy-turizm/52-delovoy-turizm-istoriya.html.

8. Дослідження ролі туризму у соціально-економічному розвитку Азії /Електронний ресурс/. - Режим доступу: http:// www.unescap.org/ TTDW/Publications/TPTS_pubs/ pub_2478/pub_2478_fulltext.pdf.

9. Найпривабливіші країни для туристів /Електронний ресурс/. - Режим доступу: http://www.4post.

Размещено на Allbest.ru