Сомато-вісцеометрична характеристика акробаток і дівчаток, які не займаються спортом

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

iм. І. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата бiологiчних наук

СОМАТО-ВIСЦЕОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АКРОБАТОК I

ДIВЧАТОК, ЯКI НЕ ЗАЙМАЮТЬСЯ СПОРТОМ

САРАФIНЮК Лариса Анатолiївна

Тернопіль - 1999

ВСТУП

Актуальність теми. В наш час багато медичних та фізкультурно-оздоровчих програм націлені на підтримання на належному рівні здоров'я підростаючого покоління. Особливо це важливо для дівчаток, оскільки гармонійний розвиток їхнього організму в пре-, пост- і пубертатному періодах онтогенезу визначає подальше життя жінки як в медичному, так і в соціальному аспектах [Вовк І.Б., 1997; Lindner R.J. et al., 1991; Grooms A.M., 1996]. Вирішення цієї проблеми пов'язано з накопиченням знань про закономірності конституції, індивідуального розвитку органiзму жінки, її здатності до народжування дітей. Характерною особливістю сучасної акробатики є подальша інтенсифікація тренувального процесу та зниження віку початку підготовки спортсменок.

В літературі рідко зустрічаються дані про співвідношення антропометричних показників у висококваліфікованих спортсменок на різних етапах статевого дозрівання, порівняно з не спортсменками [Джафаров М.А., Васильчук А.Л., 1987; Rivera M.A., 1990; Bale P., 1991]. Для правильної оцінки стану здоров'я спортсменок і для прогнозування їх репродуктивних можливостей важливу роль відіграє вивчення компонентного складу маси тіла та соматотипу, як інтегральних морфо-функціональних характеристик організму [Хрисанфова Е.Н, 1990; Нікітюк Б.О., 1997]. Ці матеріали корисні при з'ясуванні впливу спортивної діяльності на специфічні функції жіночого організму. Еталоном повноцінності адаптації до умов спортивної діяльності виступає репродуктивна функція [Tanner S.M., 1994; Skolnick A.A., 1996]. Вплив професійного спорту на морфометрію яєчників і матки юних спортсменок, які досягли високої майстерності, в різні періоди онтогенезу ще не вивчено.

Особливе значення для дівчаток, у зв'язку з майбутньою можливістю народження дитини, має стан розвитку тазу [Сауткин М.Ф., 1983; Усоева Н.А., 1991]. Але при цьому, не приділяється належної уваги питанням розвитку кісток тазу в залежності від індивідуально-конституційних особливостей організму та впливу високих об'ємів спортивно-тренувального навантаження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках планової науково-дослідної роботи науково-дослідного центру Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Мета i задачi дослідження. Метою даного дослідження є порівняльний аналіз соматотипу, компонентного складу маси тіла, морфометричних показників тазу, матки та яєчників у акробаток вищих спортивних розрядів і дівчаток, які не займаються спортом, пери пубертатного віку української етнічної групи.

Для реалiзацiї поставленої мети необхiдно вирiшити наступнi основнi задачi:

1. Встановити темпи, оцiнити гармонiйнiсть фiзичного та статевого розвитку спортсменок i дiвчаток, якi не займаються спортом, перипубертатного вiку.

2. Визначити особливостi соматотипу та компонентного складу маси тiла у рiзнi перiоди статевої зрiлостi у акробаток та осiб контрольної групи.

3. Вивчити морфометричнi характеристики тазу акробаток та їх однолiток, що не займаються спортом.

4. Зпiвставити ехографiчнi розмiри яєчникiв i матки у акробаток i не спортсменок рiзного бiологiчного вiку.

5. Вивчити вплив факторiв статури тіла (маси та довжини тiла, соматотипу, компонентного складу маси тiла) на варiабельнiсть розмiрiв яєчникiв, матки та тазу спортсменок i дiвчаток, що не займаються спортом.

6. Розробити математичну модель для визначення розмiрiв яєчникiв, матки i тазу акробаток i не спортсменок перипубертатного вiку української етнiчної групи за значеннями антропометричних i соматотипiчних даних.

Наукова новизна отриманих результатів. Отримано приорітетні дані комплексного сомато- та антропометричного обстеження акробаток високої спортивної майстерності та не спортсменок української етнічної групи. Виявлено характерні особливості розвитку тазу та його індексів в акробаток в різні періоди онтогенезу. Вперше вивчено взаємозв'язки між ехографічними розмірами яєчників і матки та остеометричними параметрами тазу.

Вперше виявлено залежність між соматотипологічними параметрами індивідууму i ехографічними характеристиками матки та морфометричними розмірами тазу: мезоморфи мають вірогідно більші ехографічні розміри матки та зовнішні розміри тазу, ніж ектоморфи. Розміри тазу в значнiй мiрi залежать вiд соматотипу. Особливостi спортивної дiяльностi найбiльше впливають на розмiри тазу дiвчат-ектоморфiв. Морфологiчнi параметри яєчникiв в меншiй мiрi детермiнованi соматотипологiчною належнiстю. Бiльше впливає на них спортивна дiяльнiсть.

Вперше встановлено залежнiсть мiж соматометричними та соматотипологічними показниками, з одного боку, та особливостями ехографiчної характеристики органiв малого тазу, з iншого. Виявлено вірогідний вплив довжини i маси тiла на морфометрiю матки, яєчникiв i тазу. Встановлено, що ехографiчнi розмiри матки та яєчникiв детермiнованi параметрами компонентного складу маси тiла, особливо кiлькістю м'язевої тканини. Найтiснiшi зв'язки з розмiрами тазу встановленi для м'язевої маси тiла i величини мезоморфного компоненту соматотипу.

Практичне значення отриманих результатів. Нами розробленi математичнi моделi, якi дозволяють визначити нормативні розмiри тазу, матки та яєчникiв для дiвчаток перипубертатного вiку, не спортсменок i акробаток високого рiвня спортивної майстерностi української етнiчної групи. Конституцiйна належнiсть дозволяє оцiнити вiдповiднiсть реальних розмiрiв тазу їхнiм нормативним значенням, що характеризує гармонiйнiсть i пропорцiйнiсть статури тіла дiвчат i дiвчаток. Встановлення зв'язку мiж особливостями статури тіла та розмiрами внутрiшніх статевих органiв у осiб жiночої статi дозволяє рекомендувати лiкарям-ехоскопiстам використання iндивiдуально-типологiчного пiдходу для визначення належних ультразвукових розмiрiв матки та яєчникiв.

Результати дослідження використовуються в лекційних курсах і науковій роботі кафедр анатомії людини, акушерства та гінеко-логії, оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінниць-кого державного медичного університету ім. М. Пирогова, а також впроваджені в роботу підліткових гінекологічних кабінетів обласної та районих лікарень Вінницької області.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто провiв вимiрювання розмiрiв тазу, визначення стадiй статевої зрiлостi, показникiв фiзичного розвитку. Автором обстежено та проаналiзовано за методом соматотипування згідно Хiт-Картер i вивчення компонентного складу маси тiла за методом Матейка, Сiрi, Американського iнституту харчування у представникiв всiх вибiрок із внесенням отриманих результатiв у базу даних (програма "Statistica 4.03" для Windows 3.11). Самостійно написано всі розділи дисертації. Автором самостiйно написано 2 статтi в наукових журналах, 4 в збiрниках наукових робiт. В наукових роботах, що опублiкованi в спiвавторствi, особистий внесок здобувача складає не менше ніж 50 відсоткiв.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були представлені на мiжнародному науковому конгресі “Физическая культура, спорт и здоровье нации” (Санкт-Петербург, 1996). На 2-й мiжвузiвськiй науковiй конференцiї викладачiв та студентiв з проблем фiзичного виховання (Вiнниця, 1996), на мiжнародному науковому конгресі “Современный олимпийский спорт” (Киев, 1997), на 2-му мiжнародному конгресi з iнтегративної антропологiї (Вiнниця, 1998); на мiжнародному науковому конгресі “Человек в мире спорта: новые идеи, технологии, перспективы” (Москва, 1998), на 2-му національному конгресі анатомів, гісто-логів, ембріологів та топографоанатомів (Луганськ, 1998), на 3-й Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї “Фізична культура, спорт та здоров'я нації” (Вiнниця, 1998).

Дисертація апробована на міжкафедральному засіданні 14 травня 1998 року в науково-дослідному центрі Вінницького державного медичного університету.

Публiкацiї: За темою дисертацiї опублiковано 12 друкованих робiт. Iз них: статтi в наукових журналах - 5, тези конференцiй - 4, в збiрниках наукових робiт - 3.

Обсяг i структура дисертацiї: Дисертація складається із вступу, семи розділів особистих досліджень, висновків, списку використаних літературних джерел - всього 10 розділів. Дисертаційна робота викладена на 148 сторінках друкованого тексту. Ілюстрації, таблиці займають 31 сторінку (всього - 28 таблиць, 38 графікiв, 15 ехограм, 1 схема). Список використаних літературних джерел містить 207 робіт, з них: на російській і українській мовах - 133, на мовах дальнього зарубіжжя - 74.

спортивний статевий соматотип фізичний

1. Характеристика матеріалів і методів дослідження

Згідно даних літератури, в процесі тренувань та змагань спортсмени зазнають навантаження на організм в цілому та на його окремі системи [Меерсон Ф.З., Пшенникова М.Г.,1988, Озолін Н.Н., 1996]. Спортивна акробатика - це вид спорту з постійним зростанням складності програм, а це ставить до морфології спортсмена нові вимоги [Мартиросов Е.Г., 1885]. Вивченню морфологічного статуса та статевої функції спортсменок присвячена певна кількісь робіт [Siders W., Rue M., 1992; Kircher E.M. et all., 1996], нові дослідження в цій галузі не втрачають своєї необхідності та важливості.

В доступній нам літературі ми не зустріли даних про морфометричні параметри тазу, матки та яєчників у акробаток різного біологічного віку. Не вивчені взаємозв'язки характеристик антропометрії, соматотипу, компонентного складу маси тіла з розмірами органів малого тазу.

Методи i матерiали дослiдження. Для вирішення поставлених в роботі задач було обстежено 122 акробатки української етнiчної групи. Серед них: перший дорослий розряд мали 24 спортсменки, кандидат в майстри спорту - 38, майстер спорту - 46, майстер спорту мiжнародного рiвня - 14 спортсменок. Було обстежено 126 дiвчаток контрольної групи, якi не займаються спортом.

Групи дiлили за бiологiчним вiком, використовуючи схему, модифiковану В.Б. Шварцом i С.В. Хрущовим [1984], в основу якої закладенi стадiї розвитку оволосiння в паховiй областi (Ax) i на лобку (P), молочних залоз (Ma) i вiку початку першої менструацiї (Me). За ступенем бiологiчної зрiлостi [Автандiлов Г.Г., 1990] акробатки i особи контрольної групи були роздiленi на три групи: препубертатного (передує появi лобкового оволосiння), пубертатного (статеве дозрiвання до появи менархе) i постпубертатного перiоду (закрiплюється i завершується статеве дозрiвання).

Для вирішення поставлених задач використовували антропометричні, соматотипологічні засоби, визначали компонентний склад маси тіла; ультразвуковий метод.

Соматотип всіх обстежених дітей і підлітків визначали за методом Хіт-Картер [1990], за його розрахунковою модифікацією. Дані обстеження реєстрували в спеціальних анкетах. Обчислення проводили за програмою, написаною на мові програмування Borland Pascal 7.0. Визначали три компонента соматотипу: ендоморфний, мезоморфний і ектоморфний. Компонентний склад маси тіла визначали за методом Матейко [1924], а також визначали м'язеву масу за методикою, запропонованою співробітниками Американського інституту харчування [1982] і жирову масу - за методом Сірі [1957].

Ультразвукове обстеження внутрiшнiх статевих органiв виконували на ультразвуковому сканері “TOSHIBA” SSA-220A (конвексний датчик 3,75 Мгц). Матку досліджували за наступною програмою: визначали 3 лінійних параметри (довжину, ширину і товщину), та положення i форму матки. При ехографiї яєчникiв (лiвого та правого) визначали їх довжину та ширину.

Оскільки розподіл ознак мав нормальний характер, застосували параметричні засоби аналізу: вірогідність відмінності між незалежними величинами визначали за критерієм Стьюдента, оцінку взаємозв'язку проводили засобами кореляційного, однофакторного і багатофакторного регресійного, однофакторного і багатофакторного дисперсійного аналізу.

2. РЕЗУЛЬТАТІ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Спортивна дiяльнiсть має неоднаковий вплив на рiзнi показники фiзичного розвитку. В одних випадках вiдбуваються суттєвi змiни в морфофункцiональних показниках, як позитивнi, так i негативнi, в iнших випадках вплив спортивної дiяльностi незначний. За площею поверхнi тiла акробатки в кожному перiодi статевого дозрiвання поступаються своїм однолiткам. Поверхня тiла характеризує iнтенсивнiсть обмiну речовин. Чим бiльша поверхня тiла стосовно маси тiла, тим обмiн речовин iнтенсивнiший [Нiкiтюк Б.О., Коган Б.Й., 1992]. Маса тіла у акробаток значно нижча, ніж у їхніх одноліток, які не займаються спортом. Подiбнi результати отримані рядом авторів, що вивчали фізичний розвиток гімнасток [Bale P., Goodway J.,1990; Wiggins D.L., Wiggins M.E., 1997]. Нами встановлено що, у акробаток маса тіла вiрогiдно нижча в пре- та пубертатному періодах. Це підтверджує факт залежності початку менструації від маси тiла [Bale P., 1994].

Довжина тіла у спортсменок в пре- та постпубертатному періодах суттєво поступається таким показникам у не спортсменок. В пубертатному періоді, коли відбувається активний процес статевого дозрівання, спостерігається зменшення відмінностей у довжині тіла. В літературі зустрічаються мало даних про фізичний розвиток акробаток, але у працях, що стосуються гімнасток, отримано аналогічні результати [Ченегин В.М., 1987; Benardot D., Czerwinski C., 1991].

За екскурсією грудної клітки та силою м'язів акробатки вагомо переважають не спортсменок у всі періоди статевого розвитку. Таким чином, морфо-функціональних зміни зазнає не якась одна система, а організм в цілому.

У дівчаток контрольної групи поява та розвиток вторинних статевих ознак наступає раніше, ніж в акробаток. Найбільші відмінності виявлені в темпах формування молочних залоз: у дівчаток, які не займаються спортом, спостерігається вищий ступінь їх розвитку в усіх періодах статевої зрілості. Процес оволосіння лобка у акробаток також затримується, особливо помітно це проявляється в постпубертатному періоді. В літературі наведені дані про вікову послідовність пубертатних і постпубертатних змін у дівчаток [Жуковський М.А., 1989; Lebrun C.M., 1994; Сметник В.П., Тумилович Л.Г., 1995], але дуже рідко зустрічаються відомостi про розвиток вторинних статевих ознак у акробаток i навіть гімнасток. Початок менархе - найяскравіша ознака статевого розвитку. Від того, наскільки рівно буде протікати становлення менструальної функції, залежить в майбутньому генеративна функція. У спортсменок перші менструації запізнювались в порівнянні з однолітками на 1,26 роки, що зумовлено гальмуючим впливом особливостей спортивно-тренувальної діяльності на процес статевого дозрівання в умовах ранньої спортивної спеціалізації.

Аналізуючи розподіл варіантів соматотипу у спортсменок i осіб контрольної групи в різні періоди онтогенезу, ми встановили, що спортсменки до початку менархе являли собою, за розподіленням соматотипів, однорідну групу, з переважанням ектоморфного типу тілобудови. У осіб контрольної групи спостерігається поступове розширення спектру соматотипів, але тенденція переважання ектоморфного типу характерна і для них.

В результаті проведених нами досліджень, встановлено, що в усі періоди статевого дозрівання вираженість ендоморфного компоненту соматотипу в акробаток нижча, ніж у осіб контрольної групи. Розвиток мезоморфного компоненту переважає у спортсменок в пре- та постпубертатному періодах. Вираженість ектоморфного компоненту вірогідно вища лише у спортсменок пубертатного віку. Можна зробити висновок, що особливості акробатичної спортивної діяльності найбільше впливають на розвиток жирового та м'язевого компонентів соматотипу. Даних, пов'язаних з соматотипуванням акробаток за Хіт-Картером, ми не зустріли, але зустрічаються цікаві результати дослідження гімнасток. С.С.Дарська [1988], Liu N.Y. et al. [1989] зазначають, що в складі маси тіла гімнасток переважає м'язевий компонент, вміст жирового компоненту низький, кісткового - середній.

Динаміка маси тіла в цілому не може дати вірогідну інформацію про стан спортсмена, тому що невідомо за рахунок яких складових компонентів відбулися зміни. Компоненти маси тіла дозволяють судити про направленість обмінних процесів організму. Природньо, важливо знати, з яких компонентів складається оптимальна маса тіла спортсменів, особливо найсильніших. Нами встановлено, що в масі тіла акробаток на частку м`язевої тканини припадає від 46,75% до 48,24%, на частку жирової тканини - від 10,21% до 16,61%, на частку кісткової тканини - від 15,36% до 19,35%. За відносною вираженістю жирового компоненту спортсменки в препубертатi та пубертатi майже вдвічі поступаються не спортсменкам. В постпубертатний період відмінності незначні. Низький вміст жирового компоненту маси тіла в акробаток пояснює пізні терміни статевого дозрівання, для початку якого, як відомо, потрібно попереднє досягнення “критичних” значень маси тіла.

М'язевий компонент, розрахований за методом Матейко, як в спортивній так і неспортивній групах досяг високої вираженості. Для дівчаток контрольної групи характерне збільшення м'язевої тканини у віковому аспекті, у спортсменок її величина була на високому рівні незалежно від віку. По відносній вираженості кісткового компоненту міжгрупова різниця незнана.

Аналізуючи власні дані, ми встановили, що особливості спортивної діяльності відіграють формуючу роль в розвитку жіночого тазу, зменшуючи його зовнішні розміри. В препубертатному періоді у спортсменок всі розміри кісткового тазу вірогідно менші від аналогічних в контролі. В пубертатному періоді вірогідно нижче у спортсменок залишались міжвертельний і міжгребневий розміри. В постпубертатному періоді у спортсменок простежується значиме відставання зовнішніх параметрів тазу (крім міжостного).

В лiтературі зустрічаються дані про те, що на пропорційнiсть розвитку кісткового тазу впливає соматотипологічна належність [Нiкiтюк Б.А. с соавт., 1990; Усоева Н.А., 1991; De Souza M.J., 1997]. Результати нашої работи також підтверджують залежність розмірів тазу від соматотипологічних характеристик. При тотальному аналізі морфометричних параметрів тазу в групі спортсменок виявили наступні закономірності: особи, що належать до мезоморфного типу тілобудови (мезоморф-ендоморфний і мезоморф-ектоморфний) мають статистично більші розміри тазу, ніж ті, що належать до ектоморфного соматотипу (ектоморф-ендоморфного і ектоморф-мезоморфного). У мезоморфів середній міжостний розмір тазу був 21,210,41 см, у ектоморфів -- 19,170,23 см. Величина міжгребневого розміру тазу у мезоморфів 24,59 см, у ектоморфів -- 22,690,27 см. Величина міжвертельного розміру в акробаток-мезоморфів -- 27,680,51 см; у акробаток-ектоморфів - 24,860,36 см. Зовнішня кон'югата у мезоморфів - 16,260,33 см, у ектоморфів -- 15,080,2 см. В групі дівчат, які не займаються спортом, виявлена така ж закономірність: розміри тазу у дівчаток-мезоморфів більші, ніж у дівчаток-ектоморфів.

При співставленні розмірів тазу спортсменок і неспортсменок, що належать до ектоморфного соматотипу, нами встановлена вірогідна різниця для величини міжостного, міжгребневого і міжвертельного розмірів тазу. Величина зовнішньої кон'югати у спортсменок-ектоморфів теж менша, ніж у дівчат-ектоморфів, контрольної групи, але ця різниця простежується лише у вигляді тенденції. На розміри тазу дівчаток-мезоморфів вплив особливостей спортивної діяльності не значний. Їх різниця у спортсменок і в контролі не вірогідна.

Заняття спортом суттєво впливає на морфо-функціональний стан яєчникiв і матки. Це підтверджує ряд досліджень [Виру А.А., 1981; Broocks A.et al., 1990; Prior J.C., 1991]. На основі отриманих нами даних, можна зробити висновок про несприятливий вплив акробатичної спортивно-тренувальної діяльності на розвиток матки та яєчників. У спортсменок довжина матки вiрогiдно менша в пост- і пубертатному періодах. В препубертатному періоді ця закономірність спостерігається у вигляді тенденції. Розвиток матки в ширину у спортсменок також відстає відносно контрольної групи. При аналiзi товщини матки значимих вiдмiнностей мiж групами, що дослiджувались, не виявлено. В пре- і пубертатному періодах різниця між морфометричними параметрами яєчників спортсменок і групи контролю статистично не значимі. В постпубертатному періоді у акробаток довжина обох яєчників і ширина лівого значимо меншi, нiж у контролi. Нами отримані дані про зв'язок особливостей статури тіла з розмірами внутрішніх жіночих статевих органів. Ми виявили таку закономірність: дівчатка і дівчата, мезоморфного типу тілобудови (переважний розвиток м'язевого компоненту) мають статистично більші ехографічні розміри матки, ніж дівчатка з ектоморфним соматотипом (переважний розвиток кісткового компоненту). Під час аналізу ехографічних показників яєчників у осіб, що мають різні соматотипи, ми не виявили вірогідної різниці. Таким чином, морфологічні параметри яєчників в меншій мірі детерміновані соматотипологічною належністю. Особливості спортивної діяльності мають на них бiльш вагомий вплив, це випливає з порівняння ехографічних розмірів яєчників в групах спортсменок-мезоморфів i дівчаток-мезоморфів контрольної групи. Довжина правого і лівого яєчників, а також ширина лівого яєчника у спортсменок статистично значимо менші. Зменшення ширини лівого яєчника простежується у вигляді тенденції. Порiвнюючи групи спортсменок і не спортсменок, які належать ектоморфному типу статури тіла, візначили раніше встановлену закономірність: всі ультразвукові розміри внутрішніх статевих органів у спортсменок менші, ніж у дівчаток, що не займаються спортом, але різниця не вірогідна. Виключенням була лише ширина матки.

На основі регресійного аналізу, де враховувався вплив зовнішніх розмірів тазу й індексів тазу на морфометричні параметри матки, а також за даними багатофакторного аналізу виявилось, що в групі спортсменок мінливість довжини матки залежить на 48,42% (p<0,001) від величини міжвертельного, міжгребневого і міжостного діаметрів тазу. У групі дівчат, які не займаються спортом, крім вище перерахованих показників, ще й індекс відносної ширини тазу обумовлює варіабельність довжини матки на 55,81%. Встановлено, що існує прямий, статистично значимий взаємозв'язок між шириною матки акробаток та міжостним, міжвертельним і межгребневим розмірами тазу. Вона на 52,84% (p<0,001) залежить від варіабельності цих показників. Мінливість ширини матки в контрольній групі на 57,69% (p<0,001) залежить від варіабельності індексу відносної ширини, міжвертельного і міжгребневого діаметрів тазу. Мінливість товщини матки у спортсменок на 65,27% (p<0,001) визначається варіабельністю індексу відносної ширини, міжостного, міжгребневого діаметрів тазу; у не спортсменок, крім вище перерахованих показників, ще й міжвертельний розмір тазу на 70,37% визначає товщину матки. Складено рівняння регресії:

y=26,67+0,96x(a)+3,35x(b)-5,37x(c)-1,41x(d),

де y - товщина матки (см); a - міжвертельний розмір (см); b - міжгребневий розмір (см); c - індекс відносної ширини тазу; d - міжостний розмір тазу (см).

Необхідно відзначити, що з основних розмірів та індексів тазу найбільше впливав на розміри матки у акробаток міжгребневий діаметр, у дівчаток, які не займаються спортом - індекс відносної ширини та міжгребневий діаметр тазу.

В групі спортсменок серед всіх параметрів тазу на ехографічні розміри яєчників найбільший, прямий і статистично вірогідний вплив мав міжгребневий діаметр тазу, хоча, в цілому, розміри яєчників в незначному ступені детерміновані морфологічними характеристиками тазу.

Серед не спортсменок розміри і індекси тазу більш суттєво впливають на варіабельність ультразвукових характеристик яєчни-ків. Так, довжина правого яєчника на 38,76% визначається мінливістю міжгребневого діаметру та індексом відносної ширини та форми тазу. Довжина лівого на 45,67% залежить від міжвертельного, міжгребневого діаметрів, індексу відносної ширини та зовнішньої кон'югати. На варіабельність ширини правого яєчника впливає на 40,2% міжвертельний діаметр тазу; на ширину лівого яєчника - на 30,67% міжвертельний діаметр та індекс відносної форми тазу.

На ехографічні розміри матки характеристики соматотипу мали невагомий вплив: на довжину та ширину матки (спортсменки) соматотип і його компоненти не впливали; на мінливість ширини матки в групі контролю впливав лише мезоморфний компонент; варіабельність товщини матки знаходилася в більшій залежності від компонентів соматотипу(мезоморфного та ектоморфного). Компонентний склад маси тіла (особливо м'язевий) більш значимо впливає на варіабельність розмірів матки. У дівчат контрольної групи варіабельність товщини матки на 64,83% залежить від маси м'язевої, визначеної за методом Американського інституту харчування (АІХ), і кісткової тканини та належності до певного соматотипу. Товщина матки у акробаток на 70,91% залежить від мезоморфного й ендоморфного компонентів соматотипу, кількості м`язевої тканини (АІХ) і кісткової тканини (за Матейко).

Варіабельність яєчників в незначній мірі (від 11,13% до 41,14%) детермінована характеристиками соматотипу та компонентного складу маси тіла.

Нами вперше встановлено прямий, статистично значимий зв'язок між ультразвуковими розмірами матки та довжиною і масою тіла. У акробаток на розміри матки переважний вплив мала маса тіла. Так, мінливість довжини матки на 43,89%, її ширини на 46,80% визначається варіабельністю маси тіла. Товщина матки на 65,57% залежить від маси і довжини тіла (p<0,01). У дівчат, які не займаються спортом, довжина матки на 53%, її ширина на 54,23% і товщина матки на 64,05% обумовлені мінливістю маси і довжини тіла.

Виявлено прямий і статистично вірогідний вплив довжини та маси тіла на ехографічні розміри яєчників. В групі спортсменок переважний, але невисокий, вплив (9-19%) на варіабельність цих розмірів мала довжина тіла, а в групі контролю -- маса тіла. Від мінливості останнього показника залежить такi розмiри яєчникiв: на 42,01% довжина правого, на 37,95% - ширина правого, на 35,31% - довжина лівого і на 29,62% ширина лівого.

Довжина та маса тіла мали найбільший вплив на варіабельність розмірів тазу. У спортсменок всі розміри тазу більше детерміновані масою тіла, його довжина впливає лише на величину міжгребневого діаметру тазу. Так, міжостний діаметр на 58,15%, зовнішня кон'югата на 57,57%, міжвертельний розмір тазу на 80,11% залежать від варіабельності маси тіла. Відображаючи міжвертельний діаметр через масу тіла, отримали таке рівняння регресії:

y=14,66+0,26x(a),

де y-міжвертельний розмір (см), a - маса тіла (кг).

Мінливість міжгребневого діаметра на 81,15% визначається довжиною та масою тіла. Рівняння лінійної регресії має такий вигляд:

y=9,86+0,04x(a)+0,15x(b),

де y - міжгребневий діаметр (см); a - довжина тіла (см); b - маса тіла (кг).

В групі дівчат, які не займаються спортом, від довжини та маси тіла залежить варіабельність: міжостного діаметру тазу на 62,18%; зовнішньої кон'югати на 49,28%; міжгребневого діаметру тазу на 83,82%. Для величини міжгребневого розміру отримали наступне рівняння лінійної регресії:

y=4,48+0,12x(a)+0,09x(b),

де y - міжгребневий діаметр (см); a - довжина тіла (см); b - маса тіла (кг).

Варіабельність міжвертельного діаметру тазу на 83,28% залежить від мінливості маси тіла (p<0,001). Отримали таке рівняння лінійної регресії:

y=16,01+0,25x(a),

де y - міжвертельний розмір (см), a - маса тіла (кг).

Отримані нами результати дозволяють розробити номограми належних розмірів матки, яєчників, тазу у дівчаток перипубертатного віку. Негативний вплив інтенсивної спортивної діяльності, який виявлений нами, на формування тазу, ехографічні розміри матки та яєчників, вимагає як змін у спортивно-тренувальному процесі, так і ретельного диспансерного нагляду за даною категорією осіб.

ВИСНОВКИ

1. Акробатки високого рівня майстерності за величиною довжини, маси і площі поверхні тіла в кожному періоді статевого дозрівання поступаються своїм одноліткам-неспортсменам, а за екскурсією грудної клітки і силою м'язів вони значно переважають дівчат контрольної групи. У акробаток у вивчених періодах онтогенезу значення міжгребневого та міжверте-льного діаметрів тазу менші, ніж у неспортсменок.

2. Встановлена затримка розвитку вторинних статевих ознак (оволосіння лобка, темпiв формування молочних залоз, настання менархе) у спортсменок, яка найбільш яскраво проявлялась в пре- і постпубертатному періодах онтогенезу.

3. Вираженість ендоморфного компоненту соматотипу у всі періоди статевого дозрівання у акробаток нижча, ніж у осіб контрольної групи. Розвиток мезоморфного компоненту переважає у спортсменок в пре- і постпубертаному періодах. Вираженість ектоморфного компоненту вірогідно вища лише у спортсменок пубертатного віку.

4. За кількістю жирового компоненту маси тіла акробатки (10,2%) поступаються контрольній групі (19,69-22,77%) в пре- і пубертатному періодах, але переважають їх за величиною м'язево-го компонента у всіх досліджуваних періодах. За відносною вираженістю кісткового компонента міжгрупова різниця незначна.

5. Між акробатками і неспортсменками встановлені статистично значимі відмінності довжини і ширини матки і яєчників в більшості періодів статевої зрілості. У спортсменок довжина матки вірогідно менша в пост- і пубертатному періодах. В препубертатному періоді дана закономірність простежується у вигляді тенденції. Ширина матки у акробаток нижча, ніж в контрольній групі в пре- і постпубертатному періодах. В пре- і пубертатному періодах різниця між морфометричними параметрами яєчників спортсменок і групи контролю статистично не значима. В постпубертатному періоді у спортсменок довжина обох яєчників і ширина лівого вірогідно нижча, ніж в контролі.

6. Довжина і маса тіла вірогідно впливають на розміри тазу, матки та яєчників. Ехографічні розміри матки та яєчників залежать від компонентного складу маси тіла, особливо від кількості м'язевої тканини. При мезоморфній статурі тіла розміри тазу та ехографічні розміри матки вірогідно більші, ніж при эктоморфній. Розміри яєчників в меншій мірі залежать від соматотипу, але спортивно-тренувальні навантаження мають на них значний вплив. Особливості спортивної діяльності найбільше впливають на розміри тазу дівчаток ектоморфної статури тіла.

7. Найбільший вплив на ехографічні розміри матки мали міжгребневий розмір та індекс відносної ширини тазу. Ехографічні розміри яєчників незначно детерміновані морфологічними параметрами тазу: величиною міжгребневого діаметру для всіх розмірів яєчників у спортсменок та індексом відносної ширини тазу для довжини яєчників, а також міжвертельним діаметром тазу для їхньої ширини у осiб контрольної групи.

8. За даними регресійного аналізу розроблені математичні моделі, які дозволяють визначати належнi розміри матки, яєчників і тазу у акробаток і осіб, що не займаються спортом, враховуючи значення антропометричних і соматотипологічних показників.

ЛІТЕРАТУРА

Видуэцкий А.В., Сарафинюк Л.А. Соотношение результатов, полученных методами соматотипирования и определения компонентного состава массы тела // Вісник Вінницького державного медичного університету, 1997. - Т.1. - №1. - с. 7-8.

Сарафинюк Л.А., Башинская Е.И. Морфометрические параметры таза юных акробаток // Вісник морфології, 1998. - Т.4. - №1. - с. 132-133.

Сарафінюк Л.А., Відуецький О.В. Статевий розвиток дівчаток різного біологічного віку під впливом фізичних навантажень // Вісник Вінницького державного медичного університету, 1998. - Т.2. - №1. - с. 224-225.

Сарафинюк Л.А. Влияние интенсивных физических нагрузок на компонентный состав массы тела и соматотип спортсменок высокой квалификации украинской этнической группы // Российские морфологические ведомости, 1997. - Т.6. - №1. - с. 135-140.

Сарафинюк Л.А. Влияние интенсивных физических нагрузок на размеры яичников и матки у спортсменок высокой квалификации перипубертатного периода жизни //Российские морфологические ведомости, 1997. - №2-3. - с. 125-127.

Коган Б.А., Сарафинюк Л.А. Антропометрический и эхографический анализ размеров таза и репродуктивных органов у гимнасток // Труды междунар. конгр. ”Физическая культура, спорт и здоровье нации“. - Санкт-Петербург, 1996 .- с. 34.

Сарафінюк Л.А., Рациборинська Н.В. Вплив фізичних навантажень на опорно-руховий апарат гімнасток / /Праці 2-ї наук.-практ. конф. ”Фізична культура, спорт та здоров'я нації“. - Вінниця, 1996. - с. 139-141.

Сарафiнюк Л.А. Вплив iнтенсивних фiзичних навантажень на репродуктивну функцiю гiмнасток // Праці 2-ї мiжвуз. конф. з пробл. фiз. вихов.- Вінниця, 1996. - с. 72-75.

Kogan B., Viduetsky A., Sarafinyuk L. Parameters of physical Development and Ultrasound Morphometry of Internal Sexual Organs of young Women Athletes // Proc. International Congr. “The Modern Olympic Sport“.- Kyiv. - 1997. - р. 140-141.

Сарафiнюк Л.А. Вплив iнтенсивних фiзичних навантажень на фiзичний розвиток та морфометрiю репродуктивних органiв дiвчаток-пiдлiткiв: Щорiчн. зб. наук. пр. ”Науковi записки з питань мед., бiол., хiм., аграрiї та сучасних технол. навчання”. - Київ: К.-ж. вид. Тернопiль, 1997. - с. 434-435.

Сарафинюк Л.А. Соматотипическая характеристика акробаток высокой квалификации украинской этнической группы // Труды межд. конгр.: Человек в мире спорта.- М: Физкультура. Образование и наука, 1998. - с. 431-432.

Сарафiнюк Л.А. Фізичний розвиток дівчаток та дівчат різного біологічного віку під впливом фізичних навантажень // Праці 3-ї Міжнародної наук.-практ. конф. “Фізична культура, спорт та здоров'я нації“. -Київ-Вінниця, 1998. - с. 55-58.