Послідовність і ефективність навчання технічним прийомам юних гандболістів на початковому етапі підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

ПОСЛІДОВНІСТЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ НАВЧАННЯ ТЕХНІЧНИМ ПРИЙОМАМ ЮНИХ ГАНДБОЛІСТІВ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ

Спеціальність: Олімпійський і професійний спорт

СОЛОВЕЙ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Техніка гри в гандбол являє собою сукупність спеціальних за формою та змістом навичок руху, завдяки яким досягається максимальна продуктивність у грі (Івахін Є.І., 1962, 1967, Кунст-Германеску І., 1969, Черняєв В.В., 1975, Бурла А.М., 1978, Клусов М.П., 1971, 1978).

Гандбол має особливості, без урахувань яких неможливо правильно організувати та проводити навчально-тренувальний процес. До головних з них відносяться комплексний вплив дії на гандболістів з метою формування рухових умінь і навичок, а також удосконалення основних і спеціальних фізичних якостей (Ізаак В.І., 1974, Латишкевіч Л.А., 1978, Зотов В.П., Кондратьєв А.І., 1982).

Ряд авторів (Івахін Є.І., 1970, Данилов О.О., 1974, Черняєв В.В., 1975, Бурла А.М., 1978, Дорохов С.І., 1983, Івашутін В.А., 1984) присвятили свої дослідження навчанню окремим технічним прийомам і засобам розвитку фізичних якостей.

В існуючій літературі з гандболу недостатньо розкриті питання послідовності навчання технічним прийомам юних гандболістів на початковому етапі підготовки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає темі 2.3.2 зведеного плану НДР Державного комітету України з фізичної культури і спорту на 1996-2000 рр., номер держ. реєстрації 910026116.

Проблема дослідження у необхідності наукового обґрунтування закономірності методики, раціональної послідовності навчання прийомам гри в гандбол юних гандболістів на початковому етапі підготовки.

Мета роботи. Удосконалення методики навчання технічним прийомам гри в гандбол юних гандболістів на початковому етапі підготовки, враховуючи їх значення у процесі змагання.

У роботі вирішувалися такі задачі:

1. З'ясувати кількісні характеристики виконання прийомів гри в гандбол у процесі змагальної діяльності;

2. Дослідити динаміку фізичної і технічної підготовленості юних гандболістів і виявити їх взаємозв'язок;

3. Розробити, дослідити і експериментально обґрунтувати раціональну послідовність навчання прийомів гри в гандбол.

Наукова новизна одержаних результатів. Нами вперше розроблена послідовність навчання технічним прийомам гри юних гандболістів, де враховано їх значення в змагальній діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційної роботи в удосконаленні методики навчання технічним прийомам гри в гандбол на основі їх раціональної послідовності, що сприятиме підвищенню ефективності навчально-тренувального процесу.

Розроблений підхід при навчанні технічним прийомам гри в гандбол може бути в більшості ігрових видах спорту.

Основні положення і рекомендації дисертаційної роботи зараз використовуються в практичній діяльності середніх загальноосвітніх школах на уроках фізичної культури, а також включені в лекційно-методичний курс навчання студентів інституту фізичної культури і спорту м. Дніпропетровська, що підтверджуються актами впровадження (від 1.09.1998 р.) результатів дослідження в практику.

Особистим внеском автора являється організація дослідження, збір і опрацювання експериментальних даних, виконання основного обсягу теоретичної роботи, аналіз одержаних результатів та, на їх основі, визначено послідовність навчання технічним прийомам гри на етапі початкової підготовки. У публікації, виконаній спільно, дисертанту належать результати досліджень і експериментів.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були повідомлені на одній Всеукраїнській науково-методичній конференції в м. Львові, трьох обласних міжвузівських науково-практичних конференціях в м. Дніпропетровську, на семінарах учителів фізичної культури і тренерів з гандболу м. Дніпропетровська, кафедральних конференціях.

Публікації. По темі дисертації опубліковані три статті у збірниках наукових праць і тезах конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація, обсягом 184 сторінки, складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (234 примірники із них 18 зарубіжних), двох додатків. Дисертація має 12 малюнків, фактичний матеріал поданий в 27 таблицях.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА РОБОТИ

Вивчення і аналіз літературних джерел свідчить про те, що питання навчання і тренування вивчалося і раніше, але головним чином з позиції оволодіння усім арсеналом технічної підготовки гандболістів.

У спеціальній літературі з гандболу відзначається, що були дослідження по вивченню окремих технічних прийомів та засобів розвитку фізичних якостей і носять загальний характер.

Було виявлено, що по гандболу недостатньо висвітлено питання послідовності та ефективності вивчення технічних прийомів гри близьких по біомеханічній структурі своїх рухів, а також їх використання у процесі змагальної діяльності.

Для вирішення поставлених задач застосовувались такі методи:

1. Вивчення, аналіз і узагальнення науково-методичної літератури по темі роботи;

2. Педагогічне спостереження за змагальною діяльністю гандболістів під час змагань;

3. Педагогічний експеримент з використанням динамометрії, хронометрії, визначення рівня оволодіння технічними навиками рухів у нападі (тести по методиці КНГ в гандболі);

4. Методи математичної статистики.

Організація дослідження. Експериментальні дослідження проводилися у декілька етапів, кожен з яких мав свої особливості і свої задачі.

На І етапі дослідження виявлялися кількісні характеристики виконання прийомів гри в гандбол під час змагання. Визначили кількість використаних технічних прийомів за одну гру і змагання в цілому, значення їх під час гри. В якості досліджуваних була команда Українського державного хіміко-технологічного університету м. Дніпропетровська по гандболу.

Педагогічні спостереження проводились під час Спартакіади вищих учбових закладів Дніпропетровської області. У змаганнях брали участь 8 ведучих вузів області. Усі команди у своєму складі мали гандболістів І-ІІ розрядів, спортивний стан яких складав 8-10 років. Запис ігрових дій здійснювали за допомогою спеціально розробленої стенограми, а результати заносили у таблиці.

На ІІ етапі досліджувалась динаміка фізичної і технічної підготовленості дітей, що не займаються регулярно спортом. Дослідження проводились на базі загальноосвітньої середньої школи №80 м. Дніпропетровська з дітьми 9-10 років незалежно від фізичної підготовленості і спеціальних рухових умінь та навичок. В дослідженні брали участь 63 учні. Використовуючи результати попереднього тестування фізичної і технічної підготовленості дітей, було сформовано три групи по 21 учню кожна (сильна, середня та слаба) для проведення занять по навчанню техніки гри в гандбол.

На ІІІ етапі дослідження виявлявся взаємозв'язок фізичної і технічної підготовленості гандболістів четвертого року навчання у спортивній школі на відділенні гандбол. Виявляли рівень фізичної та технічної підготовленості гандболістів в залежності від ступеня освоєння рухових умінь і навиків гри, взаємозв'язок фізичної підготовленості та техніки виконання основних прийомів гри в гандбол. У дослідженні брали участь 30 гандболістів у віці 14-15 років м. Запоріжжя. Усі досліджувані були розподілені на дві групи по ступеню володіння руховими уміннями і навиками. В групу А увійшли гандболісти із найбільш стійкими руховими навиками, а в групу Б - із менш стійкими. На ІV етапі був проведений педагогічний експеримент, спрямований на порівняння двох підходів навчання технічним прийомам гри в гандбол. Для дітей контрольної групи використовувалась традиційна програма навчання: загальноприйняті засоби і методи, методики фізичного виховання. У програмі для експериментальної групи ми зберегли кількісний підхід: кількість годин для вивчення технічних прийомів гри, кількість занять на тиждень і їх тривалість, але змінили послідовність вивчення технічних прийомів, засоби і методи навчання. Висновок про цілеспрямованість процесу навчання робили на основі порівняння результатів фізичної і технічної підготовленості, виражених у процентах. В педагогічному експерименті брали участь учні 5-х класів загальноосвітньої середньої школи №53 м. Дніпропетровська. Наповненість експериментального класу 33 учні, із них 11 хлопчиків і 22 дівчинки, а контрольного - 35 учнів, із них 20 хлопчиків і 15 дівчаток.

Дослідження кількісних характеристик використання технічних прийомів гри в гандбол в процесі змагальної діяльності.

Аналіз педагогічних спостережень за виконанням технічних прийомів під час гри гандболістами вузівських команд свідчить, що в середньому за гру команди виконують 40-50 атак воріт суперників. Час однієї атаки складає 47.1 секунди. За час гри гандболісти виконують 550-800 технічних прийомів, у середньому виконання одного прийому гравцями команд складає 1.7 секунди. Аналіз виконаних атак свідчить про те, що гандболісти за гру виконують 250-400 передач м'яча різними способами. Ці показники збігаються з даними дослідів ряду авторів (Козлова К.Ф., 1972, Латишкевич Л.А., Маневич Л.Р., 1981, Ігнатьєва В.Я., Агаєв Г.А., 1991), де команди високого рівня за гру виконують 289.6 + 26.1 передач м'яча. За результатами наших спостережень це складає 7-9 хвилин ігрового часу.

Результати спостережень та їх аналіз дозволили виявити таке: за гру команди виконують 100-150 кидків, із них 50 кидків м'яча по воротах, що складає 3-4 хвилини усього ігрового часу. Ряд дослідників (Козлова К.Ф., 1972, Олійников В.Ф., Овчарек О.М., 1988, Ігнатьєва В.Я., Агаєв Г.А., 1991) відмічають, що специфіка гри вимагає від кожного ігрового амплуа різні вимоги практично в усіх елементах гри, особливо до кидків м'яча по воротах. Результативність кидків м'яча по воротах по нашим даним складає 46,1%, а в роботах інших авторів (Ігнатьєва В.Я., Агаєв Г.А., 1991) - 44.1%.

Спостереження за змагальною діяльністю свідчать про те, що гандболісти під час гри використовують технічний прийом - ведення м'яча. Взагалі, на виконання цього прийому вони використовують 5-7 хвилин ігрового часу.

При порівнянні одержаних результатів із показниками інших дослідників видно, що гравці команд за гру приміряють ведення м'яча 150-200 раз (одно-ударних і багато ударних, при цьому кожен удар м'яча об підлогу рахуємо за один виконаний прийом).

Як відмічають дослідники (Івахін Є.І., 1969, Хомутов Н.І., 1978, Яцик В.З., Портнов Ю.М., Тхорєв В.І., 1986), у моделі найсильніших гандболістів і команд відволікаючі рухи потрібно розглядати в якості одного із необхідних компонентів змагальної діяльності, що дозволяє вести успішну гру у нападі. Тому, як свідчать результати наших спостережень, гандболісти за гру використовують 50-120 відволікаючих рухів різними способами, це складає 3 хвилини усього ігрового часу.

За результатами проведених педагогічних спостережень по кількості використаного часу на виконання технічних прийомів за гру на першому місці находяться передачі м'яча, далі йдуть кидки м'яча по воротах, дії, що відволікають увагу суперника і ведення м'яча.

Отже, на початковому етапі підготовки юних гандболістів необхідно навчати прийомам гри в такій.

Дослідження динаміки фізичної і технічної підготовленості дітей 9-10 років, що не регулярно займаються спортом.

Враховуючи фізичну і технічну підготовленість дітей 9-10 років, що не регулярно займаються спортом, була поставлена задача: дослідити динаміку цих показників в процесі навчання гри в гандбол. Початкові та кінцеві результати тестування та їх достовірна відмінність за період навчання показані в таблиці 2.

Абсолютну силу юних гандболістів можна характеризувати показниками динамометрії кисті і станової сили. Аналіз одержаних даних фізичної підготовленості дітей дає можливість стверджувати, що заняття гандболом зробили суттєвий вплив на зростання цих показників. Так, в усіх досліджуваних групах є тенденція до їх покрашення. Приріст сили правої кисті за період навчання зросли: в І групі - на 11.0% (Р<0.05), в ІІ - на 11.7% (Р<0.05), в ІІІ - на 13.1% (Р<0.05), станової сили - в І групі на 6.6% (Р<0.05), в ІІ - на 5.7% (Р<0.05), в ІІІ - на 7.3% (Р<0.05).

Рівень розвитку фізичної підготовленості займає ведуче місце у підготовці гандболістів (Івахін Є.І., 1962, 1975, Хомутов Н.І., Латишкевич Л.А., 1977). Так, результати бігу на 30 м. були вищі у дітей ІІ та ІІІ груп в кількісному відношенні, а в якісному - в ІІ - 4.6% (Р<0.05). Результати вистрибування вверх (за методикою В.М. Абалакова), потрійного стрибка з місця у дітей І групи покращали більше кількісно і якісно по відношенню до інших груп і склали, відповідно, 11.4% (Р<0.05) і 6.5% (Р<0.05). Приріст показників кидків м'яча на дальність у дітей досліджуваних груп суттєвий і це можна пояснити тим, що результати залежать не тільки від рівня виявлення швидкісно-силових якостей, але і від володіння технікою рухів (Дячков В.М., 1967, Данилов О.О., 1982).

Так, наприклад, в ІІ групі вони склали 9.2% (Р<0.05).

Показники ведення м'яча на 30 м. і ведення м'яча на 30 м. з введенням стійок мають тенденцію до їх покращання. Постійне зростання цих показників характеризує ступінь оволодіння технікою ведення м'яча і ці показники були вищі у дітей І групи, де вони покращились на 7.8% (Р<0.05) і 17.4% (Р<0.05).

Зміна показників фізичної технічної підготовленості в усіх групах була достовірною.

Взаємозв'язок показників фізичної і технічної підготовленості з міцністю засвоєння основних технічних прийомів гри в гандболістів 4-го року навчання.

В результаті кореляційного аналізу виявлено взаємозв'язки показників фізичної і технічної підготовленості гандболістів 4-го року навчання в СДЮСШОР для основних технічних прийомів.

Так, техніка кидка м'яча у ворота в опорному і без опорному положеннях взаємозв'язані з такими показниками: у групі А - показники кидка м'яча на дальність із показниками сили кисті (r=0.65), станової сили (r=0.72), стрибка вверх (r=0.68), потрійного стрибка із місця (r=0.75), в групі Б - установлені позитивні слабкі взаємозв'язки (r=0.03-0.59).

Між показниками фізичної і технічної підготовленості при виконанні технічного прийому - ведення м'яча, установлено позитивні взаємозв'язки. Так, при розгляді показників швидкісних якостей у групі А виявлено високий взаємозв'язок між показниками бігу на 30 м. з м'ячем і без м'яча (r=0.9).

Результати інших досліджуваних ознак в обох групах мають позитивні, але слабкі зв'язки з пріоритетом випробовуваних групи А (r=0.2-0.4).

Аналогічні взаємозв'язки фізичної і технічної підготовленості в групах А і Б виявлено і при виконанні дій, що відволікають увагу.

Таким чином, в результаті кореляційного аналізу нами установлено високу специфічність ігрових тестів, схожих по своїй структурі з ігровими діями, переніс з яких на ігрову діяльність був би особливо великим.

Дослідження ефективності раціонального використання послідовності, засобів і методів навчання технічним прийомам гри в гандбол.

Виконаний порівняльний аналіз фізичної підготовленості у педагогічному експерименті свідчить про те, що цілеспрямовані заняття гандболом і додаткові спеціальні фізичні вправи сприяли розвитку згиначів кисті та м'язів тулуба.

Так, показники фізичної підготовленості в експериментальній групі хлопчиків виросли по відношенню до контрольної на 4.7% (Р<0.05) динамометрії кисті і на 26.0% (Р<0.05) станової сили (табл. 3).

Експериментальна група дівчаток перевищила контрольну, відповідно, на 4.2% (Р<0.05) і 32.2% (Р<0.05) (табл. 4).

Одержані результати бігу на 30 м. свідчать про те, що експериментальна група хлопчиків перевищила контрольну на 6.1% (Р<0.05), стрибків вверх по В.М. Абалакову - на 4.2% (Р<0.05), потрійного стрибка з місця - на 6.8% (Р<0.05), кидків м'яча на дальність - на 11.6% (Р<0.05) (табл. 3). Аналогічні результати одержані і у дівчаток, де показники експериментальної групи перевищують контрольну, відповідно, на 3.2% (Р<0.05), 2.5% (Р<0.05), 13.1% (Р<0.05) (табл. 4).

Теоретичний аналіз досліджень авторів (Івахін Є.І., 1962, Портнов Ю.М., 1975, Клусов М.П., 1977, Латишкевич Л.А., Маневич Л.Р., 1981, Дорохов С.І., 1983 та інших), спостереження за процесом навчання і результати особистих досліджень свідчать, що пропонована методика навчання технічним прийомам гри була покращена за рахунок їх цілеспрямованої послідовності при навчанні, правильному підбору підготовчих вправ, розвитку фізичних якостей, необхідних при їх виконанні. Всі ці фактори дозволили прискорити і якісно здійснити процес навчання і удосконалення технічних прийомів гри юних гандболістів на початковому етапі підготовки.

Так, результати ведення м'яча на 30 м. у випробуваної експериментальної групи хлопчиків покращились на 17.8% (Р<0.05), ведення м'яча на 30 метрів з введенням стійок - на 19.1% (Р<0.05), кидків м'яча на точність - на 104.5% (Р<0.05), передачі м'яча в ціль за 10 секунд - на 92.9% (Р<0.05) (табл. 3). Експериментальна група дівчаток по аналогічних показниках перевищила контрольну, відповідно, на 2.8% (Р<0.05), 2.3% (Р<0.05), 23.1% (Р<0.05), 53.2% (Р<0.05) (табл. 4).

Наші експериментальні результати поглибили і розширили результати досліджень одержаних раніше авторами (Гарбаляускас Ч.Л., 1983, Дзаганія Д.Г., 1987 та інших), а також знайшли своє відображення і в інших видах спорту (Суад Адеб Айд, 1985, Вальтін А.І., 1985).

Одержані результати свідчать про перевагу пропонованої автором даної роботи програми з фізичної культури середніх загальноосвітніх шкіл в експериментальній групі. Цей факт підтверджує думку про те (Д'ячков В.М., 1967), що технічна майстерність представляє собою той “арсенал” технічних прийомів, які будуть характеризувати наступній хід спортивної майстерності гандболістів. В ході проведення досліджень нами були одержані результати підтверджуючи, доповнюючи і розширюючи вже відомі дані по виконаній темі. Результати педагогічних спостережень за змагальною діяльністю свідчать, що гандболісти під час гри використовують великий арсенал технічних прийомів ведення гри. Ці дані дозволяють оцінити рівень підготовленості команд. Одержані результати дають нам право стверджувати, що по значимості застосування їх в змагальній діяльності на першому місті знаходяться технічні прийоми ловлі і передачі м'яча, далі слідують кидки м'яча по воротах, відволікаючі рухи і ведення м'яча.

Впроваджуючи цю послідовність при навчанні на етапі початкової підготовки, юні гандболісти зможуть ефективно їх використовувати в грі, як стереотип ведення гри.

Аналіз одержаних результатів фізичної і технічної підготовленості дітей, які не регулярно займаються спортом дають нам можливість свідчити, що заняття по навчанню техніки гри в гандбол зробили суттєвий вплив на динаміку показників силових, швидкісно-силових якостей і техніку володіння м'ячем. Це підтверджують і дослідження інших авторів (Дьячков В.М., 1967, Хомутов М.І., Латишкевич Л.А., 1977, Данилов О.О., 1982 та ін.), так як у дітей, що займаються фізкультурою і спортом покращуються фізичні і технічні здібності. Ряд авторів (Железняк Ю.Д., Кліщов Ю.М., 1967, Набатнікова Н.Я., 1984, Фомін Є.В., 1985 та ін.) зазначають, що необхідно підбирати засоби розвитку і удосконалення фізичних якостей гандболістів паралельно із навчанням і удосконаленням техніки окремих технічних прийомів гри.

В результаті кореляційного аналізу виявлені взаємозв'язки між показниками фізичної і технічної підготовленості гандболістів для основних технічних прийомів, що підтвердили наші дослідження. Це найбільш виражено при виконанні технічних прийомів: кидків м'яча по воротах в опорному і безопорному положеннях між показниками сили кисті, станової сили, стрибків угору і потрійного із показниками кидка м'яча на дальність, а також ведення м'яча - між показниками бігу з м'ячем і без м'яча. Отже, наші дані в деякій мірі співпадають з результатами досліджень авторів як в гандболі (Івахін Є.І., 1970), так і у других видах спорту (Фомін Є.В., Топишев О.П., 1984, Вайцеховський С.М., Сайгін М.І., 1985 та ін.), де структура бігових рухів близька до структури кидків м'яча по воротах і ведення м'яча в русі. Одною із головних і найбільш важливих задач при підготовці юних гандболістів на початковому етапі підготовки є послідовність формування технічних прийомів гри в гандбол. Очевидно, що помилки під час навчання технічних прийомів спричинені не тільки відсутністю рухомого навику, а, головним чином, і низьким рівнем розвитку основних фізичних якостей. Тому, навчання техніки гри юних гандболістів необхідно проводити одночасно з розвитком фізичних якостей.

Результати досліджень в експериментальній групі хлопчиків і дівчаток свідчать про перевагу пропонованої методики навчання технічним прийомам гри, їх значення в процесі змагальної діяльності.

ВИСНОВКИ

На основі одержаних даних були сформульовані слідуючи висновки:

1. Аналіз спеціальної літератури дозволив виявити деякі недоліки в методиці навчання технічним прийомам гри, пов'язаних з відсутністю експериментальних даних про використання послідовності в їх навчанні;

2. Розроблена методика навчання технічним прийомам в гандболі, враховуючи їх значення притінення в грі, сприяє зростанню спортивної майстерності;

3. Встановлено, що під час гри гандболісти виконують 550-800 технічних прийомів, з них: 250-400 передач м'яча різними способами, 100-150 різних кидків і 50 з них по воротах, 150-200 ведень м'яча;

4. По значимості ігрових дій в грі на першому місці знаходяться передачі м'яча, далі йдуть кидки м'яча по воротах, відволікаючі рухи і ведення м'яча; спортивний гандбол тренувальний

5. Між показниками фізичної підготовки і технікою виконання основних прийомів виявлені слідуючи взаємозв'язки: при виконанні технічних прийомів - кидки м'яча по воротах в опорному і без опорному положеннях і відволікаючі рухи на кидок, в групі А, відповідно, між показниками кидків м'яча на дальність з показниками динамометрії кисті (r=0.65, r=0.79, r=0.62), станової сили (r=0.72, r=0.79, r=0.61), стрибка вверх з місця (r=0.54, r=0.68, r=0.48), а також - ведення м'яча, між показниками бігу на 30 м. з м'ячем і без м'яча (r=0.9). В групі Б виявлені взаємозв'язки між показниками кидків м'яча на дальність з показниками стрибка вверх з місця при виконанні технічних прийомів кидків м'яча по воротах в опорному (r=0.54) і без опорному (r=0.59) положеннях. При виконанні інших технічних прийомів між показниками фізичної і технічної підготовленості кореляційний зв'язок практично відсутній;

6. Використовуючи розроблену і апробовану послідовність навчання технічним прийомам в експериментальній групі хлопчиків сприяла збільшенню: сили кисті - на 16.6% (Р<0.05), станової сили - на 39.5% (Р<0.05), підвищились результати бігу на 30 м. - на 7.6% (Р<0.05), стрибків вверх з місця - на 15.8% (Р<0.05), потрійного стрибка з місця - на 11.6% (Р<0.05), кидків гандбольного м'яча на дальність - на 20.9% (Р<0.05), в експериментальній групі дівчаток: сила кисті - на 19.6% (Р<0.05), станової сили - на 66.9% (Р<0.05), бігу на 30 м. - на 4.4.% (Р<0.05), стрибка вверх з місця - на 15.9% (Р<0.05), потрійного стрибка з місця - на 7.5% (Р<0.05), кидків гандбольного м'яча на дальність - на 23.0% (Р<0.05). А також, значно підвищився рівень технічної підготовленості юних гандболістів: так, в експериментальних групах хлопчиків і дівчаток покращились показники ведення м'яча на 30 м. на 17.8% (Р<0.05) і 22.9% (Р<0.05),ведення м'яча на 30 м. з веденням стійок - на 19.1% (Р<0.05) і 15.3% (Р<0.05), кидків м'яча на точність - на 104.5% (Р<0.05) і 48.1% (Р<0.05), передачі м'яча в ціль за 10 секунд з відстані 3 м. - на 92.9% (Р<0.05) і 88.2% (Р<0.05);

7. В процесі занять по навчанню технічним прийомам гри підвищується зацікавленість дітей до гри в гандбол, про що свідчать зниження пропусків занять з різних причин в експериментальній групі на 23.9% і покращання якості успішності на 3.9%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСИРТАЦІЇ

1. Соловей А.М. Исследование количественных характеристик использования технических приёмов игры в гандбол в процессе соревновательной деятельности // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 1998, - №2, - с. 11-13.

2. Соловей А.М. Взаимосвязь уровня физической и технической подготовленности гандболистов при освоении основных приемов игры // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 1999, - №2, - с. 4-8.

3. Соловей А.М. Исследование динамики физической и технической подготовленности детей, не регулярно занимающихся спортом, при обучении техники игры в гандбол // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 1999. - №3, с. 23-27.

4. Соловей О. М. Послідовність та ефективність навчання технічним прийомам гри в гандбол на початковому етапі підготовки // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей аспірантів в галузі фізичної культури і спорту. - Львів: ЛДІФК, 1999. с. 225-231.

5. Соловей А.М. Концепция педагогического исследования в игровых видах спорта (на примере гандбола) // Актуальні проблеми розвитку фізичної культури і спорту на межі XXI століття: Зб. наукових праць. - Дніпропетровськ: 1998. - с. 105-107.

6. Соловей А.М. Результаты исследования эффективности использования средств и методов обучения техническим приёмам игры в гандбол // Актуальні проблеми розвитку фізичної культури і спорту на межі ХХІ століття: Зб. наукових праць. - Дніпропетровськ: 1998. - с. 108-110.

Размещено на Allbest.ru