Менеджер туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність. Останнім часом вітчизняний туристичний ринок зазнав чимало прикладів банкрутства підприємств, в тому числі й з причини невмілого та неефективного управління, низького рівня кваліфікації менеджерів всіх рівнів, неспроможності бути стійкими та гнучкими до випробувань ринкової економіки. За свідченнями професіоналів туристичного бізнесу в галузі дотепер спостерігається нестача професіональних топ-менеджерів, проект-менеджерів, бренд-менеджерів, що негативно впливає на розвиток вітчизняної індустрії туризму.

З кожним роком кількість бажаючих відпочити за межами нашої країни стає все більше. Як туристу вибрати країну, організувати поїздку і оформити всі необхідні документи? У цих питаннях допоможе розібратися менеджер з туризму. Найвищим професіоналізмом такого фахівця вважається розшифрувати мрію клієнта. Адже багато людей інколи самі не знають, чого хочуть.

Мета. Дослідити поняття професії та спеціальності менеджер туризму.

Об'єкт. Поняття менеджер туризму

Предмет. Професія та спеціальність менеджер туризму

1. Поняття «менеджер туризму»

Менеджер з туризму - це фахівець, що забезпечує туристичні поїздки клієнтів , що координує роботу задіяних при цьому людей і організацій.

Менеджер може займатися або відправкою в туристичні поїздки , частіше закордонні, жителів своєї країни ( що в сучасній Росії більш поширено), або прийомом іноземних громадян.

В обов'язки фахівців даної області входять бесіди з клієнтами та їх консультування з приводу вибору турів, бронювання для них авіаквитків, готелів, оформлення страховки та інших необхідних документів .

Менеджер постійно контактує з авіакомпаніями, страховими агентами, приймаючою стороною , різними туристичними агентствами. Проводить маркетингові дослідження ринку туристичних послуг і знаходить найбільш вигідні пропозиції в плані оплати , термінів і якості роботи приймаючої сторони.

Менеджер повинен оперативно вирішувати проблемні ситуації, які при організації поїздок виникають із завидною регулярністю : то авіарейс скасують, то в останній момент з'ясується відсутність місць у готелі, то екскурсійний автобус зламається або потрапить в аварію, то турист свій паспорт втратить, можливі сотні подібних накладок, які потрібно вирішувати швидко і професійно.

Робота менеджера , що спеціалізується на реалізації турів , дуже схожа на діяльність менеджера з продажу. Однак у тих, хто безпосередньо організовує тури і супроводжує групи , вона ближча до роботи гіда-екскурсовода .

У будь-якому випадку менеджер повинен мати повну інформацію про країну, в яку направляє людей , знати переваги своїх клієнтів , щоб при відсутності необхідних путівок запропонувати цікаву заміну.

Типовий робочий день частіше проходить в офісі на робочому місці (за винятком тих менеджерів , які безпосередньо супроводжують групи). Менеджер спілкується з клієнтами , веде переговори , працює в Інтернеті.

Одним з плюсів професії є можливість вирушати у відпустку в різні країни значно дешевше, ніж зазвичай : по палаючим турам або спецпропозиції. Іноді подорожувати вдається і взагалі безкоштовно, відправившись у службове відрядження для ознайомлення з маршрутом того чи іншого туру. Хоча все ж слід пам'ятати , що основний зміст роботи більшості з цих фахівців - не особиста участь в поїздках, а їх організація і продаж .

Складові компетентності менеджера:

1) інтегративна компетентність - здатність до інтеграції знань, умінь і навичок та їх ефективного використання задля швидкої адаптації організацій до вимог зовнішнього середовища ;

2 ) соціально-психологічна ( емоційна , концептуальна і поведінкова компетентність ) - здатність до лідерства , до ціле покладання , уміння реалізувати стратегії, план і здатність до новаторської діяльності , знання і вміння у сфері сприйняття, розуміння поведінки людей, мотивація їх діяльності, високий рівень емпатічності та комунікативної культури ;

3 ) Організаційна компетентність у специфічних сферах управлінської діяльності - прийнятті рішень, збиранні й аналізі інформації, методах роботи з людьми , використанні комп'ютерної та обчислювальної техніки і технологій тощо.

Слід відзначити, що компетентність - складна, багатоаспектна категорія, яка найбільш повно и всебічно характеризує фахівця - професіонала. Професійна компетентність - практична реалізація професійних здібностей та ділових якостей працівника.

Професійна компетентність менеджера туризму - це важливий аспект його професійної культури , здатність до здійснення стратегічних , аналітичних, контрольних функцій та ефективної самореалізації в умовах практичної діяльності на підставі спеціальних знань, умінь, цінностей , необхідних для професійної діяльності у сфері туристичної індустрії.

2. Професійні та особисті якості менеджера туризму

Оцінювання особистості менеджера із загальнолюдських позицій ґрунтується на тому, що це повинна бути розумна і культурна людина, професіонал своєї справи. Насамперед він повинен піклуватися не про свій прибуток (як це рекомендують деякі сучасні видання), а про те, як допомогти клієнтові готелю, як його культурно обслужити, тому що саме на цьому готель і заробляє. Таким чином, вихідним моментом в розгляді вимог до функцій менеджера готелю є розуміння ним того, що саме приносить прибуток готелю.

Менеджер здійснює управлінську діяльність і вирішує управлінські завдання. Будучи членом трудового колективу, він досягає результатів праці за допомогою впливу на інших членів колективу (виконавців). Ефективність роботи менеджера залежить багато в чому від того, чи готові підлеглі менеджеру працівники активно співробітничати з ним. Якщо так, то це значно підвищить згуртованість команди.

Не всі менеджери відіграють однакову роль у готелі, що пов'язано насамперед з рівнем управління, їхніми завданнями і функціями.

З усієї розмаїтості ролей, що відіграють менеджери готельного бізнесу, необхідно виділити головні - ті, котрі не залежать від типу готелів і розходження гостей, що обслуговуються ними. До цих основних ролей відносяться:

1. Підготовка, прийняття і реалізація управлінських рішень. Це головна функція менеджера. Будучи наділеним особливим правом приймати управлінські рішення, менеджер у той же час несе і відповідальність за їхні наслідки.

2. Інформаційна роль. Для того щоб прийняти ефективне управлінське рішення, необхідно одержати й обробити достовірну інформацію про розвиток системи управління готельним комплексом. Не даремно говорять: "Хто володіє інформацією, той володіє світом". Від того, наскільки повною інформацією володіє менеджер, наскільки він може ясно й чітко доводити потрібну інформацію до виконавців, багато в чому залежить результат його роботи.

3. Робота як керівника, що формує відношення усередині і поза організацією, що мотивує членів трудового колективу на досягнення цілей організації.

Ефективне керівництво припускає здатність розділити своє бачення проблем з іншими, мотивувати їх для досягнення поставлених цілей, тобто керувати разом з людьми, а не керувати людьми. Люди хочуть, щоб їхній лідер був не тільки і не стільки професіоналом-технократом, орієнтованим винятково на процес виробництва, скільки керівником з "людським обличчям", що має відповідну соціально-психологічну підготовку. У його управлінській діяльності на першому плані повинна стояти орієнтація на людину, що особливо важливо для готельної індустрії (що належить до системи "людина - людина").

Оскільки і люди, і ситуації постійно змінюються, то менеджер повинний бути досить гнучким, щоб пристосуватися до постійних змін. Розуміння ситуації і знання того, як управляти людськими ресурсами, - найважливіші компоненти ефективного управління. Усе це свідчить про те, що управлінська робота відноситься до числа таких видів людської діяльності, що вимагають специфічних особистісних якостей, які роблять конкретну особистість професійно придатною до управлінської діяльності.

Сучасна теорія і практика управління в готельному і туристичному бізнесі висуває такі вимоги до менеджера:

1. Професійна компетентність - ґрунтується на знаннях і здібностях. Те, що потрібно від співробітників, повинен уміти робити й менеджер. Це значить, що він має бути прикладом у роботі.

2. Соціальна компетентність- припускає знання в сфері управлінської психології (знання людей). Оскільки менеджер досягає результату своєї праці, впливаючи на інших осіб, то йому необхідні насамперед знання соціальної психології, сучасних управлінських підходів і особливостей професії. Уміння мотивувати співробітників - це передумова продуктивної спільної роботи. Напруженість і дисгармонія негативно діють на успішність роботи всього готелю. До соціальної компетентності також відносяться: педагогічні навички, чутливість до особистих проблем співробітників, здатність до комунікації, нестандартне мислення, рішучість і наполегливість у досягненні мети, ініціативність, уміння виконувати зобов'язання й обіцянки, високий рівень ерудиції, твердість характеру, справедливість, тактовність, акуратність, уміння привабити до себе, почуття гумору і гарне здоров'я.

3. Концептуальна компетентність - означає уміння менеджера визнати проблеми і вирішувати їх. Крім того, менеджер повинен уміти відрізняти значне та вагоме в явищах і процесах, що відбуваються в готелі, від незначного. Таким чином, концептуальна компетентність менеджера припускає розвинуте відчуття головного, уміння аналізувати, враховувати тенденції і закономірності.

Принципом роботи менеджера повинно стати дотримання норм ділової етики, що включає такі правила:

- максимізація прибутку не повинна досягатися за рахунок руйнування навколишнього середовища;

- у конкурентній боротьбі варто використовувати лише дозволені прийоми, тобто дотримуватися правил ринкової гри;

- розподіл благ повинен бути справедливим;

- варто показувати особистий приклад дотримання етичних норм на роботі й у побуті.

Уміло використовуючи інформацію, час і людей, керівник забезпечує одержання результатів, що підвищують конкурентоспроможність готелю.

Якщо спостерігається невідповідність якостей менеджера якій-небудь з вимог, то говорять про певне обмеження (недолік) можливостей менеджера. Виявивши такі обмеження, можна зосередити увагу на тих факторах, що перешкоджають повній реалізації всіх особистих якостей менеджера. Виділяють такі потенційні обмеження в діяльності керівника.

1. Невміння управляти собою. Ті керівники, що не вміють правильно "розряджатися", боротися з конфліктами і стресами, ефективно використовувати свій час, енергію і навички, не здатні ефективно управляти іншими людьми.

2. Розмиті особистісні цінності. Якщо особистісні цінності не ясні для себе і оточуючих, то вони будуть сприйматися в перекрученому вигляді. У результаті цього ефективність прийняття і реалізації управлінських рішень знизиться.

3. Неясні особисті цілі. Менеджер, не здатний визначити своєї мети, не може досягти успіху в управлінській діяльності.

4. Загальмований особистий розвиток. Для менеджера важливо одержати визнання, а для цього потрібно постійно підвищувати свій загальний розвиток. Здатність до саморозвитку характеризується не тільки постійним навчанням, а й умінням впровадити в практику отримані знання. Керівники, що не розвивають своїх здібностей, не мають перспективи.

5. Невміння вирішувати проблеми (приймати рішення). Рішення проблем ніколи не буває простою справою, але відповідні навички можуть бути значно розвинуті. Менеджер, не здатний вчасно приймати рішення, постійно дозволяє собі залишати проблемні питання на завтра. У результаті цього накопичується велика кількість справ, справлятися з якою керівник уже не в змозі. Природно, такий менеджер терпить фіаско.

6. Відсутність творчості в роботі. Творча особистість підготовлена до роботи в умовах невизначеності. Менеджери, що використовують у своїй діяльності ситуаційний підхід, здатні грати багато ролей, вчасно коригувати свої дії залежно від сформованої ситуації. Для досягнення стратегічних цілей організації вони можуть порвати з традиціями, використовувати новаторські ідеї, йти на виправданий ризик. Керівник, що не бажає експериментувати чи ризикувати, зберігати творчий підхід у роботі, не здатний ефективно керувати.

7. Невміння впливати на людей. Ключову роль у питаннях впливу відіграє особистий фактор. На багатьох людей робить враження владність, манера триматися, невербальні форми впливу (жести, зовнішній вигляд і т. п.).

8. Нерозуміння специфіки управлінської праці. Менеджер повинен домагатися результатів не особистою працею, а через працю інших осіб. Доти, поки керівники не сконцентрують свої зусилля на управлінні, високих результатів у діяльності організації їм не домогтися.

9. Низькі організаторські здібності (нездатність керувати). Йдеться про здатність менеджера "заряджати" енергією членів колективу, умінні оптимально організувати роботу. Аритмія трудового процесу і неефективність застосовуваних методів приводять до того, що люди почувають себе невпевненими в завтрашньому дні, не одержують задоволеності від праці і, відповідно, працюють нижче від своїх можливостей.

10. Невміння навчати. Кожен керівник повинен піклуватися про підвищення компетентності тих, ким він керує. Гарний керівник виступає і в ролі вчителя. Підвищення кваліфікації, у якій би формі воно не проводилося,- найважливіший елемент управлінської діяльності.

11. Невміння формувати колектив.

Таким чином, ринкова економіка жадає від менеджера:

- здатності керувати собою;

- розумних особистісних цінностей;

- чітких особистих цілей;

- постійного особистого зростання (розвитку);

- навичок рішення проблем;

- творчого підходу;

- здатності впливати на оточуючих;

- знання теорії управління;

- організаторських здібностей;

- здатності навчати підлеглих;

- здатності формувати і розвивати трудовий колектив.

3. Підготовка фахівців сфери туризму

менеджер туризм оцінювання компетентність

Підготовка фахівців для сфери туризму є важливою складовою сучасної системи професійної освіти, концептуальні положення якої висвітлені у законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про туризм»; постанові Кабінету Міністрів України «Про Програму розвитку туризму в Україні». Одним із важливих завдань сьогодення є підготовка фахівців нового профілю - менеджерів туризму та готельного господарства з новим інформаційним мисленням, різнобічними та глибокими професійними знаннями і вміннями, здатних до постійного поповнення й оновлення знань, з досконалим володінням іноземними мовами на рівні, який достатній для здійснення якісного професійного іншомовного спілкування. Підготовка майбутніх менеджерів сфери туризму буде ефективною в процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу, зокрема за такими напрямами: світоглядно-філософським, соціально-політичним, соціологічним, історичним, культурологічним, філологічним, етичним та естетичним, українознавчим, екологічним, правовим, психолого-педагогічним, валео-логічним. Основні принципи навчання дисциплін гуманітарного циклу є загальнонауковими: фундаментальність, системність у зв'язках із досягненнями інших наук, єдність історичного і логічного, національного й загальнолюдського, суспільного та особистого, теорії і практики навчання й виховання. Проте важливим є те, що процес навчання дисциплін гуманітарного циклу дозволяє формувати студента не як «вузького» спеціаліста, який виконує призначені йому функції, що призводить до стандартизації особистості, а багатогранну гармонійну особистість, здатну розкрити і реалізувати власний потенціал, зокрема лідерський.

Керівники підприємств туристичного бізнесу, усвідомлюючи необхідність та важливість людського капіталу як двигуна розвитку сфери, всіляко сприяють навчанню та підвищенню кваліфікації співробітників. Вже багато туристичних компаній мають власні навчальні відділи, в яких працює штат бізнес-тренерів. Налагоджені контакти турфірм з консалтинговими та тренінговими компаніями, що здійснюють підготовку фахівців за певними замовленнями. Асоціація лідерів турбізнесу України (АЛТУ), як провідне професійне об'єднання в сфері вітчизняного туризму, одним з важливих напрямків діяльності вважає впровадження та поширення програми добровільної сертифікації туристичних компаній та їх працівників «Знак якості АЛТУ». Ця програма сприятиме підвищенню рівня обслуговування споживачів туристичних послуг, покращенню іміджу вітчизняного туристичного бізнесу. Але слід відзначити, що навчальні заходи спрямовані в основному на менеджерів-виконавців та обслуговуючий персонал туристичних компаній, в той час як для топ-менеджменту основним засобом набуття досвіду є самонавчання.

Водночас туристичній галузі вкрай потрібні молоді амбітні менеджери, особливо найвищого рівня управління, здатні до вирішення реальних викликів ринку. Виконання цього завдання під силу ВНЗ, що здійснюють підготовку фахівців для сфери туризму та готові до співпраці з представниками туристичного бізнесу.

Важливим завданням професійної спеціалізації студентів старших курсів є формування і розвиток у них комплексу умінь і навичок, необхідних для конкретної практичної діяльності. Навчання у вищому навальному закладі має великі можливості для вирішення цих завдань, особливо під час семінарських занять, виробничої практики і спеціально організованих тренінгових програм. Різноманітні тренінгові програми мають багатоаспектний зміст і призначення. Насамперед, при плануванні тренінгу ми пропонуємо врахувати моделювання професійних умінь майбутніх фахівців сфери туризму, тобто «навчання в діяльності». Такий тренінг передбачає входження в практичну діяльність, він може здійснюватися як в навчальному закладі, так і безпосередньо на фірмі. За умови останнього здійснюється тристороння взаємодія викладача, співробітників фірми та студентів.

Висновки

Український туристичний ринок розвивається швидкими темпами, але рівень підготовки спеціалістів не завжди відповідає міжнародним стандартам внаслідок невідповідності вимогам, які висуває до них сучасний ринок, що істотно впливає на рівень конкурентоспроможності майбутніх менеджерів туризму.

Закордонний досвід підготовки спеціалістів для галузі туризму свідчить про значну увагу, яка приділяється практичній підготовці як основі підготовки конкурентоспроможного спеціаліста, що доводить можливість вивчення й запозичення їхнього досвіду вітчизняними науковцями і практиками.

Для впевненого входження в цивілізований світовий ринок послуг на рівні окремих туристичних компаній необхідно формувати інноваційні стратегії розвитку, використовуючи сучасні технології та залучаючи науку до реформування і технологічного перетворення внутрішнього й міжнародного туризму.

Найголовнішим завданням української менеджмент-освіти - підготовка фахівців з інноваційним мисленням та культурою, здатних до інноваційної діяльності.

Размещено на Allbest.ru