Теоретичні і методичні основи управління фізичною культурою і спортом в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет фізичного виховання і спорту України

УДК 796.078

24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Теоретичні і методичні основи управління фізичною культурою

і спортом в Україні

Олійник Микола Олександрович

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському державному інституті фізичної культури, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Мудрик Василь Іванович, Харківський державний інститут фізичної культури.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Бака Михайло Макарович, Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, науково-організаційний відділ, головний науковий співробітник;

кандидат педагогічних наук, доцент Крюков Юрій Григорович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри спортивних ігор.

Провідна установа: Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться " 30 " серпня 2000 року о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України(03680, м. Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий " 23 " червня 2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Л. Смульський

Анотації

Олійник Микола Олександрович. Теоретичні і методичні основи управління фізичною культурою і спортом в Україні.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту зі спеціальності 24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2000 р.

На підставі результатів дослідження встановлено, що в сучасних умовах України вживаються організаційно-методичні, нормативно-правові, соціально-економічні заходи для розвитку галузі фізичної культури і спорту. У зв'язку з цим дисертаційна робота акумулює всі аспекти організаційно-управлінської, організаційно-педагогічної, предметно-фізкультурної діяльності фізичної культури і спорту.

Основною ланкою удосконалювання діяльності в галузі є державні управлінські структури: Державний комітет України з фізичної культури і спорту, управління і комітети з питань фізичної культури і спорту обласних і районних державних адміністрацій, міських Рад.

З позиції системного підходу в роботі обґрунтовано теоретичні і методичні основи управління фізичною культурою і спортом, проблеми удосконалювання діяльності управлінських органів на основі більш раціонального проектування організаційних і управлінських процесів.

У дисертації визначено шляхи подальшого дослідження управління фізичною культурою і спортом як у масштабах країни, так і в регіонах.

Ключові слова: системний аналіз, соціальна система, галузь фізичної культури і спорту, система управління: механізм, організаційна структура, процес управління.

Олейник Николай Александрович. Теоретические и методические основы управления физической культурой и спортом в Украине.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения, Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2000 г.

На основании результатов исследования установлено, что в современных условиях Украины принимаются организационно-методические, нормативно-правовые, социально-экономические меры по развитию отрасли физической культуры и спорта. В этой связи диссертационная работа аккумулирует все аспекты организационно-управленческой, организационно-педагогической, предметно-физкультурной деятельности физической культуры и спорта.

Основным звеном совершенствования деятельности в отрасли являются государственные управленческие структуры: Государственный комитет Украины по физической культуре и спорту, управления и комитеты по вопросам физической культуры и спорта областных и районных государственных администраций, городских Советов.

С позиции системного подхода в работе обоснованы теоретические и методические основы управления физической культурой и спортом, проблемы совершенствования деятельности управленческих органов на основе более рационального проектирования организационных и управленческих процессов.

В диссертации определены пути дальнейшего исследования управления физической культурой и спортом как в масштабах страны, так и в регионах.

Ключевые слова: системный анализ, социальная система, отрасль физической культуры и спорта, система управления: механизм, организационная структура, процесс управления.

Oleynik Nicolay Alexandrovich. Theoretical and methodic foundations of the physical culture and sports management in Ukraine.

Thesis (manuscript) for a Candidate's Degree in physical training and sports, speciality 24.00.02 - Physical culture, physical training of different groups of population, Ukrainian National University of Physical Training and Sports, Kiev, 2000.

It was ascertained on the results of investigation that under modern conditions in Ukraine organizational and methodic, standard and legal. Social and economic measures were taken to develop the field of physical culture and sports. This thesis amasses all aspects of organizational and administrative, organizational and pedagogical, object and sports activity of physical culture and sports.

The main link to perfect the activity in the field belongs to state and administrative bodies: Ukrainian State Sports Committee for Physical Culture and Sports, Boards and Committees on the questions of physical culture and sports of regional and district sports administrations, city councils.

Theoretical and methodic foundations of physical culture and sports management, problems of perfecting the activity of administrative bodies on the grounds of more rational planning of organizational and managing processes are substantiated in this scientific work, with system approach being taken into account.

The way of further investigation of physical culture and sports management both in this country on the whole and regions are defined the thesis.

Key words: systems analysis, social system, field of physical culture, management system: mechanism, organizational structure, management process

Загальна характеристика роботи

Актуальність. Пошук шляхів підвищення ефективності управління фізичною культурою і спортом є завжди важливим, а в період становлення державності України - особливо.

Не дивлячись на те, що останнім часом відбулося переіменування Держкомспорту в Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України це не вплинуло на актуальність проблеми, що вивчається.

Необхідність зближення фізичної культури і спорту з іншими сферами діяльності визначається державою як один з найважливіших напрямків подальшого підйому масовості, як соціально-економічна закономірність її функціонування і розвитку.

Особливо актуальне розв`язання даної проблеми в умовах переходу економіки на ринкові відносини. У зв'язку з цим, важлива роль приділяється регіонам та їхнім органам управління, суть роботи яких полягає у забезпеченні розвитку нових суспільних відносин, в тому числі у сфері фізичної культури і спорту.

Це підтверджується законодавчою і нормативно-правовою базою, що відображає питання розвитку фізичної культури і спорту в Україні. У таких документах, як "Концепція подальшого розвитку фізичної культури і спорту" (1997), "Матеріали засідань Національної Ради з питань молодіжної політики при Президентові України" (1997), "Матеріали Парламентських слухань з питань фізичної культури і спорту" (1998), указується на посилення діяльності Державного комітету України з фізичної культури і спорту і його нижчими ланками (обласних управлінь, міських і районних комітетів з питань фізичної культури і спорту) у розв`язанні тих цілей і завдань галузі фізичної культури і спорту, що поставлені державою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося у відповідності зі Зведеним планом наукових досліджень Державного комітету України з фізичної культури і спорту (1998-2000) з напрямку 1.4. "Програмно-нормативні, статистичні дослідження, соціально-економічне та правове обґрунтування фізичного виховання різних груп населення та оздоровчої фізичної культури", №019925001100 держрегістрації в УкрНІТІ, шифр теми 1.4.4. "Удосконалення організації і управління фізичною культурою та спортом у системі державних та громадських органів".

Мета роботи. Удосконалювання діяльності державних органів системи управління галузі фізичного виховання і спорту.

Завдання досліджень.

Визначити й обґрунтувати в теоретико-методологічному аспекті проблемну ситуацію системи управління галузі фізичної культури і спорту.

Дослідити структурно-функціональну спрямованість діяльності управлінь і комітетів з питань фізичної культури і спорту в регіонах.

Визначити основні напрямки роботи і рівень ефективності діяльності органів управління фізичною культурою і спортом у регіонах.

Виявити й обґрунтувати організаційні резерви в системі управління фізичною культурою і спортом.

Розробити технологічну програму удосконалювання діяльності управлінь і комітетів з питань фізичної культури і спорту.

Наукова новизна отриманих результатів:

у теоретико-методологічному аспекті розглянуто й обґрунтовано систему управління фізичною культурою і спортом на державному і регіональному рівнях;

здійснено систематизований науковий аналіз об'єктів дослідження: управлінь з питань фізичної культури і спорту обласних державних адміністрацій, комітетів з питань фізичної культури і спорту міських Рад і районних держадміністрацій;

визначено й обґрунтовано організаційну структуру, функції суб'єктів управління, дано комплексну характеристику процесів управління фізичною культурою і спортом;

установлено структуру взаємозв'язків і організаційних відношень між органами управління фізичною культурою і спортом й іншими управліннями системи регіональної влади;

отримано дані про наявність потреби галузі фізичної культури і спорту в управлінських кадрах, визначено тенденцію і динаміку спаду в розвитку фізичної культури і спорту в країні;

виявлено організаційні резерви в системі роботи апаратів управлінь і комітетів з питань фізичної культури і спорту в регіонах;

розроблено комплексну технологічну програму удосконалювання діяльності управлінь і комітетів з питань фізичної культури і спорту.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. Встановлені наукові факти в галузі фізичної культури і спорту дозволяють прогнозувати і здійснювати більш цілеспрямовану організацію процесу удосконалювання управлінської діяльності на рівні державних і регіональних організаційних структур.

У теоретичному аспекті розроблена методологія дослідження може бути використана як науковими, так і практичними працівниками галузі фізичної культури і спорту з метою удосконалювання організаційно-управлінської, організаційно-педагогічної, предметно-фізкультурної діяльності в різноманітних ланках фізкультурного напрямку країни.

У методичному аспекті дана робота озброює керівників і працівників апаратів управлінь і комітетів з питань фізичної культури і спорту науковими методами управління, підвищує організаційну культуру їх роботи.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Особистий вклад здобувача. Апробація здійснювалася в процесі розробки Держкомспортом України "Концепції подальшого розвитку фізичної культури і спорту в Україні" (1998), а також Харківської регіональної комплексної програми "Фізичне виховання - здоров`я нації" (1998) і в процесі її реалізації, у доповідях на науково-практичних конференціях міжнародного, республіканського і регіонального рівнів, у публікаціях науково-методичного характеру, засобах масової інформації, у навчальному процесі факультету підвищення кваліфікації керівних працівників галузі фізичного виховання і спорту.

Внесок автора полягає в постановці проблеми, формулюванні мети і завдань, а також організації дослідження, розробці програми й інструментарію збору й опрацювання даних дослідження, інтерпретації кількісно-якісних показників дослідження, розробці технологічної програми удосконалювання діяльності суб'єктів управління фізичною культурою і спортом.

Публікації. Результати дисертаційної роботи подано в трьох статтях спеціалізованих періодичних видань, методичному посібнику, монографії (у співавторстві), у матеріалах наукових конференцій і в збірниках міжнародних наукових конгресів.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'ятьох розділів, висновків, списку використаної літератури, шести додатків. Робота викладена на 234 сторінках, ілюстрована 33 малюнками і 13 таблицями. Список літератури нараховує 157 джерел, із них 17 іноземних авторів.

Основні результати досліджень

1. Перший розділ - "Теоретико-методологічне обґрунтування організаційної ситуації у сфері діяльності фізичної культури і спорту" - являє собою теоретичний аналіз досліджуваної проблеми.

Аналіз показує, що в країні визначені заходи для удосконалювання процесів розвитку фізичної культури і спорту. Так, у теоретичному аспекті обґрунтовано основні напрямки і закономірності функціонування фізичної культури і спорту в соціальній системі. У Цільовій комплексній програмі "Фізичне виховання - здоров'я нації" визначено практичні заходи для реалізації основних положень програми.

Проте дослідженням установлено, що впровадження засобів фізичної культури і спорту в спосіб життя людей мусить бути кращим. Ідея розвитку фізичної культури і спорту ще не знайшла адекватного відгуку у суспільній свідомості, як проблема загальнодержавного значення.

У зв'язку з цим, необхідно підсилити діяльність суб'єктів управління фізичною культурою і спортом за рахунок інтенсифікації процесів управління, що дозволяє забезпечити більш ефективне функціонування галузі в нових умовах.

2. Другий розділ - "Методи й організація дослідження" - обґрунтовує систему методів, їхнє цільове призначення і процес організації дослідження. Для розв`язання мети і завдань дослідження були використані такі методи: аналіз документів (традиційний і формалізований контент-аналіз); реєстраційне обстеження; опитування (анкетування, спостереження, експертна оцінка); організаційний аналіз; організаційний діагноз; організаційне проектування; методи статистичного опрацювання результатів дослідження.

Дослідження проводилося у 1997-1999 роках. Дослідженню піддавалася робота керівників управлінь і комітетів з питань фізичної культури і спорту 15 регіонів України. Основною базою дослідження був Харківський регіон. На першому етапі досліджено проблемну ситуацію в галузі фізичної культури і спорту і її системи управління. На другому етапі розроблено структуру і методологію дослідження. На третьому етапі вивчено організаційно-управлінську діяльність суб'єктів управління фізичною культурою і спортом обласних, міських і районних рівнів. На останньому етапі виявлено організаційні резерви системи управління і запропоновано організаційний механізм їхньої реалізації.

3. У третьому розділі - "Обґрунтування організаційних аспектів системи управління фізичної культури і спорту" - вивчено й обґрунтовано структуру соціальної системи і її елемент - галузь фізичної культури і спорту (мал. 1).

Дано характеристику впроваджуваному процесу як основної форми реалізації нововведень у системі управління фізичною культурою і спортом. Встановлено, що впровадження засобів фізичної культури і спорту в життєдіяльність людей повинно здійснюватися на трьох рівнях: суспільному, колективному й індивідуальному. Визначено систему організаційних принципів упровадження фізичної культури і спорту.

Мал. 1. Схема функціонування і управління фізичною культурою і спортом в Україні

Аналіз показує, що ефективність управління фізичною культурою і спортом залежить від якості роботи управлінців, а також працівників апаратів управлінь і комітетів з питань фізичної культури і спорту. Тому необхідно диференціювати у процесі управління комплекси різноманітних функцій із подальшим розподілом їх між органами управління, структурними підрозділами, окремими працівниками.

У розділі розглянуто модель побудови органу управління фізичною культурою і спортом, що складається із елементів: виробничого завдання, підсистем матеріальної підготовки, обслуговування, технічної підготовки, організації й управління діяльністю суб'єкта управління. Обґрунтовано процес праці керівників спортивних організацій та інших працівників, визначено основні елементи процесу праці: предмет, засоби, знаряддя, продукт праці керівників - управлінське рішення.

Результати дослідження теоретичних основ управління вказують на те, що в сучасних умовах у країні з'явилося нове тлумачення управління - "менеджмент", "менеджер" у сфері фізичної культури і спорту. Проте дослідженням установлено, що дане визначення ще не має широкого впровадження в практику фізкультурного руху.

Аналіз сутності управління фізичною культурою і спортом свідчить про те, що структура системи управління фізичною культурою складається з механізму управління, організаційної структури, процесу управління і їхніх елементів (мал. 2.)



Мал. 2. Компоненти й елементи структури системиуправління фізичною культурою і спортом

У процесі удосконалювання організаційно-управлінської діяльності суб'єктів управління необхідно враховувати всі компоненти й елементи організаційної структури (органів управління). Виявлено структуру процесу взаємодії управлінь і комітетів з питань фізичної культури і спорту з іншими управліннями і відділами облдержадміністрацій, міських Рад. Встановлено, що успішна діяльність управлінь і комітетів залежить від ступеня взаємодії представників апаратів управлінь із членами управлінь із питань фінансування, будівництва, культури, кадрового забезпечення, податкової служби й ін. З іншого боку, облуправління з питань фізичної культури і спорту є автономним утворенням, тому воно складається з власних підрозділів і мережі підвідомчих організацій (мал. 3).



Мал. 3. Схема взаємодії Управління з питань фізичної культури і спорту з державними, суспільними органами й організаціями в системі Харківського регіону

4. У четвертому розділі - "Аналіз і оцінка діяльності суб'єктів управління у сфері фізичної культури і спорту" - обґрунтована структура діяльності керівників управлінь і комітетів з питань фізичної культури і спорту. Виявлено, що керівники виконують різні функції, тому вони знаходяться в ролі адміністраторів, організаторів, вихователів, наставників, організовують роботу колективу на виконання загальних і спеціальних функцій управління. спорт фізичний управлінський

Дослідження показує, що управлінський процес складається з трьох етапів: попереднього, оперативного і підсумкового (табл. 1). Кожний етап має чітко виражені види робіт, на основі яких розробляються управлінські рішення за шістнадцятьма конкретними функціями.

Таблиця 1. Взаємодія основних і спеціальних функцій в управлінському процесі управління (комітету) з питань фізичної культури і спорту

Аналіз ефективності виконуваних робіт керівниками управлінь і комітетів дозволив визначити якісний рівень знань і умінь планувати, організовувати, стимулювати, контролювати всю діяльність управлінських органів і підпорядкованих ланок.

Дослідженням виявлено (мал. 4), що на оптимальному рівні керівникам вдається переважно більше здійснювати контроль, урахування, а також стимулювати й організовувати виконання запланованих видів робіт. Значно гірше вони вміють координувати, регулювати, прогнозувати, планувати діяльність колективу й інших органів.

Мал. 4. Самооцінка керівниками своїх знань і умінь відповідно до основних функцій управління (у %)

Дослідженням установлено, що при реалізації спеціальних функцій суб'єктів управління є труднощі під час пошуку і розв`язання проблем. Так, на оптимальному рівні вирішуються 58,2% пріоритетних проблем, на 70% керівникам удається здійснювати пошук засобів підвищення працездатності колективу. Особливо слід зазначити неефективну роботу зі спортивного маркетингу. За оцінкою керівників ефективність планування й організації роботи зі спортивного маркетингу відповідає тільки 13,4%. У процесі взаємодії роботи управлінь і комітетів із суспільними спортивними організаціями виникають певні труднощі. Показники їхньої спільної діяльності говорять про те, що третя частина планованих заходів (28,4%) щодо організації зв'язків, контролю виконання договірних вимог знаходиться у межах критичного рівня. Тільки в межах 52,1% керівникам удасться здійснювати науково-дослідну роботу. Важливо відзначити, що рішення обласних, міських Рад не в повному обсязі підкріплюються фінансовими і матеріальними ресурсами, часто носять декларативний характер.

Аналіз умов праці в управліннях і комітетах свідчить про те, що є відносний баланс у системі обов'язків, прав, повноважень, забезпеченні науково-методичною літературою, технічними засобами.

Робота управлінь і комітетів відповідно до прийнятих управлінських рішень потребує удосконалення як за формою, так і за змістом характеру управлінських впливів. Тому необхідно в рішеннях забезпечити рівномірний, пропорційний розвиток усіх функцій, пов'язаних з організацією й упровадженням фізичної культури і спорту в побут людей.

Дослідженням установлено, що потреба галузі в управлінських працівниках досить велика. За даними досліджень у фізкультурному русі країни необхідно мати не менше 7-8 тисяч керівників різних рівнів державних і спортивних громадських організацій, що складає 10-11% від загальної кількості працівників: з них 12% - адміністративний апарат управлінь і комітетів; 19,6% - директори спортивних шкіл; 27,3% - голови спортивних клубів; 26,9% - педагоги-організатори та ін. Незважаючи на значну потребу в управлінських кадрах, у країні не проводиться цілеспрямована підготовка працівників даної категорії, що знижує потенціал галузі фізичної культури і спорту.

5. У п'ятому розділі - "Обґрунтування технологічної програми удосконалювання організаційно-управлінської діяльності працівників апаратів управлінь і комітетів з питань фізичної культури і спорту" - виявлено і сформульовано організаційні резерви в системі роботи управлінь і комітетів з питань фізичної культури і спорту, а також здійснено процес розробки й апробації технологічної програми удосконалювання організаційно-управлінської діяльності суб'єктів управління.

Дослідження показують, що удосконалення потребують усі основні напрями діяльності, реалізовані на різноманітних рівнях системи управління. Встановлено, що за належністю до суб'єкта управління організаційні резерви є як усередині самих об'єктів, так і в керованій системі: у структурі, функціях, формах, методах, технології управління, у процесі колективної й індивідуальної роботи працівників апаратів управлінь і комітетів з питань фізичної культури і спорту, в умовах діяльності й ін.

Тому на даному етапі основним шляхом оптимізації діяльності у сфері управління фізичною культурою і спортом є більш повне використання наявних організаційних резервів за рахунок інтенсифікації управлінських процесів, на основі впровадження раціональної технології зазначеного процесу. Таким механізмом у нашій роботі є комплексна технологічна програма (табл. 2).

Таблиця 2. Комплексна технологічна програма удосконалювання діяльності працівників апаратів управлінь і комітетів з питань фізичної культури і спорту

№№п/п	Елементи аналітичної діяльності	Мета аналізу	Зміст обговорюваних питань	Джерела інформації	Методи опрацювання	Спрямованість і цільове призначення використання результатів аналізу в практиці управління
1.	Аналіз законодавчої, нормативно-правової, суспільно-політичної інформації
2.	Аналіз науково-методичної інформації
3.	Аналіз регулюючої інформації
4.	Аналіз організаційної інформації
5.	Аналіз економічної інформації
6.	Аналіз спеціальної обліково-контрольної інформації

У теоретичному плані можна визначити значення розробленої технологічної програми як інструменту удосконалювання управління фізичною культурою і спортом, що дозволяє працівникам апаратів управління і комітетів більш цілеспрямовано керувати даною сферою.

Заснована на досягненнях науки і практики, технологічна програма сприяє переходу до найбільш якісного управління фізичною культурою і спортом у регіонах.

Управління на основі технологічної програми стимулює працівників на активну перетворюючу діяльність щодо удосконалювання управління фізичною культурою і спортом, оскільки самі цілі, передбачені технологією, носять мотиваційний характер. Технологічна програма, регламентуючи склад і послідовність процедур і операцій, робить процес управління фізичною культурою і спортом більш економічним з точки зору зусиль і засобів, що на нього затрачаються.

Основні положення технологічної програми були реалізовані в процесі діяльності управління і комітетів з питань фізичної культури і спорту Харківського регіону. У результаті впровадження технологічної програми поліпшилася організаційно-управлінська діяльність працівників апарату управління і комітетів, підвищилася ефективність управління розвитком й упровадженням фізичної культури і спорту в регіоні.

Висновки

1. Дослідження показує, що на підвищення ефективності управління фізичною культурою впливає нова соціальна ситуація в країні, що потребує перебудови поглядів на фізичну культуру з точки зору розширення взаємозв'язків між фізичною культурою і такими соціальними елементами як культура й економіка. У зв'язку з цим необхідно виділити проблему, що вказує на недостатню ще діяльність органів управління фізичною культурою і спортом: управлінь з питань фізичної культури і спорту при облдержадміністраціях, комітетів з питань фізичної культури і спорту Рад міського і районного рівнів, в інтеграції усіх видів ресурсного забезпечення з метою найбільш повного використання їх у процесі розвитку фізкультурного руху.

2. Встановлено, що недоліки в роботі бувають через існуюче розмежування поглядів між регіональними органами влади завдяки різноманітному характеру їх підпорядкованості. Даний факт указує на те, що на рівні регіональної влади в процесі прийняття управлінських рішень з питань фізичної культури і спорту виникають протиріччя, пов'язані зі слабким фінансуванням і матеріально-технічним забезпеченням галузі, із визначенням найбільш важливих пріоритетних напрямків розвитку фізкультурно-спортивної діяльності в містах, районах.

3. У межах державного і регіонального рівня функціонують суспільні фізкультурно-спортивні формування, що складаються з центральних органів управління і нижчих ланок (спортивних клубів, колективів фізичної культури та ін.). За нашими даними у теперішній час існує велика проблема у взаємовідносинах між управліннями, комітетами з питань фізичної культури і спорту і громадськими фізкультурними органами. Стара система управлінських відношень між ними порушена, а нова не дозволяє чітко регулювати їхню діяльність через те, що немає прямого підпорядкування. Таке положення потребує іншого підходу в їхніх відношеннях, особливо на рівні функцій узгодження, координації, регулювання, стимулювання.

4. У результаті аналізу статзвітів Держкомспорту встановлено, що в галузі фізичної культури і спорту працюють біля 8 тисяч керівників різних фізкультурних організацій. Проте дослідження показують, що в даному питанні існує проблема щодо підготовки керівного складу. Так, на сьогоднішній день у вищих навчальних закладах галузі не проводиться цілеспрямована підготовка організаційно-управлінських кадрів, що істотно знижує потенціал розвитку фізкультурного руху у країні. Вважаємо за доцільним Держкомспорту дану проблему виділити як одне із першочергових завдань.

5. Особливо слід виділити технологію управлінської праці, здійснювану як керівниками управлінь, комітетів з питань фізичної культури і спорту, так і функціонерами (начальниками відділів) і виконавцями - працівниками відділів, секторів. У зв'язку з цим треба зазначити на таку особливість, як розмежування функцій між усіма працівниками, визначення їх міри компетенції у розв`язанні завдань управлінь і комітетів. Особливо важливо вирішувати проблему, пов'язану з інформаційним забезпеченням: швидким опрацюванням інформації, переводом її в потрібну форму у вигляді документа, довідки, своєчасною передачею для виконання дії (прийняття рішень). Щоб даний процес був більш ефективним, необхідно підвищувати рівень фахових знань, освоювати нові технічні засоби і технології, а також методи управління усіма категоріями працівників системи управління.

6. Дослідженням установлено, що на сучасному етапі в галузі фізичної культури і спорту необхідно враховувати ті зміни, що відбуваються в усіх сферах діяльності держави і, особливо, ті, що стосуються ринкових форм відношень. Це нове явище в сфері фізичної культури і спорту, що, з одного боку, потребує перебудови галузі і її системи управління з урахуванням соціально-економічних чинників, нової правової основи, а з іншого боку - виробки власної економічної політики, пошуку і застосування нових форм управління галуззю в масштабах держави і регіонів.

7. Виявлені організаційні резерви дозволяють судити про те, що більшість із них є внутрішніми. Це переважно резерви, пов'язані з технікою виконання управлінських операцій і процедур. Їхня реалізація багато в чому залежить від відношення працівників управлінь і комітетів до своєї праці, наявності в них спеціальних знань і умінь у галузі організаційно-управлінської діяльності. Поряд із цим є зовнішні резерви, що пов'язані головним чином зі створенням сприятливих для роботи умов (організаційно-педагогічних, соціально-психологічних, матеріально-технічних та ін.).

8. Резерви удосконалювання управління й упровадження фізичної культури і спорту є як у керуючої, так і в керованої системах. Удосконалення потребують процеси колективної праці (обговорення проблем і прийняття колективних рішень) й індивідуальні виконавчо-розпорядчі дії працівників управлінь і комітетів. Резерви укладені в усіх елементах системи управління, утримання, формах, технології, кадрах управління, у виконанні організаційних, інформаційних процедур, використанні технічних засобів, особливо в створенні єдиної і замкненої комп'ютерної мережі у межах держави і регіону.

9. У діяльності управлінь і комітетів з питань фізичної культури і спорту є багато проблем, що вказують на існуючі протиріччя в системі управління фізичною культурою і спортом. Для їх вирішення необхідно більш детально вивчати організаційно-управлінську діяльність управлінь і комітетів, що дозволить у стратегічному аспекті цілеспрямовано визначати шляхи і засоби впливу на всі процеси в сфері фізкультурного руху України. Особливо варто досліджувати технологію розробки і прийняття управлінського рішення, процесів планування роботи управлінь і комітетів на перспективу, розробку і впровадження цільових комплексних програм як у масштабах області, так і безпосередньо в трудових колективах, у місцях проживання і відпочинку людей. Важливим чинником для оптимізації діяльності управлінь і комітетів є поліпшення умов праці (матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-психологічних та ін.).

10. Ефективність діяльності управлінь і комітетів як суб'єктів управління фізичною культурою і спортом залежить від науково-обгрунтованого підходу до їхньої організації, функціонування й удосконалювання. Тому необхідно підвищувати ступінь оволодіння мистецтвом управління працівників управлінь і комітетів, постійно удосконалювати їхню організаційну культуру, культуру роботи. У цьому зв'язку розроблена нами технологічна програма удосконалювання діяльності працівників управлінь і комітетів є важливим чинником реалізації наявних організаційних резервів.

Впровадження технологічної програми в практику роботи управління і комітетів з питань фізичної культури і спорту Харківського регіону виявило свою ефективність, що виражена в конкретних показниках збільшення обсягу, поліпшення якості управлінської діяльності. Позитивні зміни відбулися в удосконалюванні змісту (функцій), форм, методів, технології управління, підвищення організаційної культури кадрів. Це дозволяє стверджувати про те, що процес розвитку й упровадження фізичної культури і спорту в регіоні став більш керованим.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

Олейник Н.А. Внедрение физической культуры в образ жизни людей как особый организационный процесс // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 2000. - № 4. - С.60-63.

Олейник Н.А. Оценка состояния управления физической культурой и спортом в Украине // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 2000. - № 6. - С.42-47.

Олейник Н.А. Системный подход в исследовании объекта и предмета физической культуры и спорта // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХаДІФК, 1999. - № 2. - С.108-114.

Олійник М.О. Організаційно-управлінська діяльність у системі управлінь і комітетів з питань фізичної культури і спорту: Навчальний посібник. - Харків, 2000. - 80с.

Олейник Н.А., Скрыпник А.П. Правовые основы организации и управления физической культурой и спортом в Украине: Учебное пособие. - Харьков, 1995. - 88с.

Олійник М.О., Скрипник А.П. Правові основи організації та управління фізичною культурою, спортом і туризмом в Україні: Навчальний посібник. - Вид. 2-е, перероблене та доповнене. - Харків: ХаДІФК, 1998. - 260с.

Олейник Н.А., Эпштейн Л.Ю., Кубасов В.И. и др. Использование информационных технологий в управлении спортом в регионе. Сб. "Возвращение к олимпийским идеалам: олимпийское и спортивно-гуманистическое воспитание". - Харьков, 1992. - С.24-25.

Размещено на Allbest.ru

...