Побудова тренувального процесу в пауерліфтингу на етапі безпосередньої підготовки до змагань

Встановлено, що з метою підвищення ефективності тренувального процесу в пауерліфтингу доцільно використовувати грунтовні положення силової підготовки, які апробовані в інших видах спорту (В.М. Заціорський, 1970; А.М. Воробйов, 1974, 1977; В.М. Платонов, 1997). Але, специфіка пауерліфтингу пояснює деяку відмінність від загальновідомих й, звідси, оригінальність деяких, характерних саме пауерліфтингу, методичних підходів до побудови тренувального процесу на етапі безпосередньої підготовки до змагань.

Що стосується значення нейродинамічних параметрів, то їхня роль у структурі підготовки пауерліфтерів підтверджена серією експериментів з використанням методики М.В. Макаренка (1975). Отже, оцінка стану нервової системи пауерліфтерів в процесі підготовки має бути включена в програму як спортивного відбору, так й при формуванні збірних команд. Такої ж думки про це И.М. Рейнтам (1974), А.Н. Воробйов (1977), В.А. Сальников (1975), Р.Н. Болховський (1990) та інші дослідники.

Повторення великих навантажень вібіркової спрямованості відносно кожної змагальної вправи пауерліфтингу доцільно співвідносити з набуттям специфічними механізмами організму спортсмена стану суперкомпенсації. Інформаційним критерієм для цього, згідно експериментальних даних, які одержані методом електороміографії, може бути латентний час розслаблення основних м'язів, які навантажуються. Таке положення узгоджується з думками І.В. Аулика (1977), В.Г. Олешка та П.М. Мироненка (1981), В.М. Платонова та М.М. Булатової (1993).

Проведені дослідження розширюють уявлення про розвиток максимальної сили.

Результати, які одержані, дозволяють використовувати основні положення роботи при підготовці спортсменів, які займаються пауерліфтингом, з урахуванням специфічності цього виду спорту.

Висновки

4. Інформативним показником для оцінки стану нервово-м'язового апарату пауерліфтера і визначення фази суперкомпенсації є латентний час розслаблення скелетного м'язу. Показник латентного часу розслаблення поліпшується залежно від підвищення кваліфікації спортсменів. У низькокваліфікованих пауерліфтерів ЛЧР чотириголового м'язу стегна становив 123±6 мс, ЛЧР триголового м'язу плеча - 123±5 мс; у висококваліфікованих - 93±7 мс і 82±6 мс відповідно (р<0,05).

5. Відновлення організму спортсмена після великих силових навантажень вибіркової спрямованості до приходу стану суперкомпенсації може продовжуватися 5-7 і більше днів. Тривалість відновлення залежить, в основному, від міри реалізації рухового потенціалу у тренувальних заняттях, і, як наслідок, від величини зсувів гомеостазу організму спортсменів.

6. Використання тренувальних занять з великими силовими навантаженнями вибіркової спрямованості на етапі безпосередньої підготовки до змагань призвело до істотного поліпшення спортивних результатів у пауерліфтерів незалежно від рівня їх майстерності. Приріст результатів за рік у спортсменів експериментальної групи становив 14,7±1,0 % (р<0,05), у спортсменів контрольної групи - 10,2±1,8 % (р<0,05).

7. Зіставлення тренувальних і змагальних результатів на попередніх етапах безпосередньої підготовки до змагань дозволяє здійснювати прогнозування результатів на майбутні змагання протягом поточного етапу тренувального процесу. Співвідношення тренувальних і змагальних результатів носить індивідуальний характер, який вимагає проведення розрахунків для кожного спортсмена окремо.

8. Вивчення динаміки нейродинамічних показників напередодні змагань у пауерліфтерів дозволило виявити тенденції до взаємозв'язку цих показників зі змагальними результатами. Встановлено досить високий ступінь кореляції змагальних результатів з показниками, які характеризують силу та рухливість нервової системи (r=0,54-0,73; р<0,05).

9. Запропонована нами модифікація тренувального процесу в пауерліфтингу супроводилася поліпшенням нейродинамічних показників у спортсменів. Значно зросли показники, які характеризують силу нервових процесів (ПГМ на 23,5±2,4 %, РПГМ на 68,2±9,6 %) та функціональну рухливість нервових процесів (ФРНП на 12,2±3,5%, РФРНП на 28,2±6,3 %).

Практичні рекомендації

1. Тренувальний процес в пауерліфтингу необхідно будувати з використанням значних силових навантажень, які спрямовані на всебічне залучання м'язів, які беруть участь у виконанні змагальної вправи. Разом з цим повинен використовуватися принцип роздільного тренування, коли протягом одного дня виконують змагальну вправу присідання і допоміжні вправи для м'язів, які беруть участь у присіданні, іншого дня - жим і допоміжні вправи для м'язів плечового пояса, наступного дня - тягу і допоміжні вправи для м'язів спини. Іноді можна об'єднувати дві змагальні вправи в одному тренувальному занятті.

2. В усіх вправах з обтяженнями, крім тих, які використовуються з метою розминки або відновлення, доцільно використовувати принцип повторного максимуму, який полягає в тому, що величина обтяження повинна бути такою, щоб його можна було підняти лише заплановану кількість разів і не більше.

3. Для підвищення ефективності тренування у пауерліфтингу необхідно поєднувати методи, які спрямовані як на збільшення м'язового поперечника (виконання вправи на 8-10 ПМ), так і вдосконалення нервово-м'язових зв'язків (1-3 ПМ). Використання 4-7 ПМ комплексно підвищує силові можливості спортсмена. Максимальну силу найбільш раціонально збільшувати поетапно. Чим більше маса власного тіла спортсмена перевищує верхню межу тієї вагової категорії, у якій планується виступ на змаганнях, тим більше акцент навантаження повинен зміщуватися з 10-8 до 5-3 ПМ.

4. Кількість підходів визначається можливістю спортсмена виконувати вправи таким чином, щоб зберегти всі задані параметри (техніку, темп, кількість повторів, інтервал відпочинку).

5. Повторні тренувальні заняття з великим навантаженням необхідно співставляти з фазою суперкомпенсації м'язів, які навантажуються. Спортсмени високої кваліфікації, важких вагових категорій і ті, які мають високий рівень реалізації рухового потенціалу, можуть включати такі тренувальні заняття 1 раз у 2-3 тижні.

6. Тренувальні мікроцикли повинні бути стандартними протягом всього етапу безпосередньої підготовки до змагань. Змін зазнають лише величина обтяження (вона повинна рости у всіх вправах) і кількість повторів та підходів (воно зменшується у змагальних вправах і може залишатися незмінним в інших вправах).

7. Оперативним показником ефективності тренувального процесу може бути динаміка збільшення рівня тренованості в усіх, особливо змагальних, вправах з періодичністю у 1-2 тренувальних мікроцикли.

8. Підгрунтям побудови етапу безпосередньої підготовки до змагань в пауерліфтингу може стати 12-тижневий період тренування, який найчастіше використовується на практиці. Разом з тим треба індивідуально коректувати тривалість як всього етапу загалом, так і термінів підготовки у кожній змагальній вправі. Як правило, цей момент відповідає стану спортивної форми. Необхідно враховувати також те, що із збільшенням віку спортсмена і власної маси тіла спортсменів термін виходу на рівень оптимальної тренованості збільшується.

9. Для оперативного прогнозування змагальних результатів спортсменів доцільно зіставляти тренувальні результати, які відображають поточний рівень підготовленості, з рівнем підготовленості на попередніх етапах безпосередньої підготовки до змагань у взаємозв'язку з подальшими змагальними результатами.

Перелік праць, опублікованих за темою дисертації

1. Стеценко А.И. Определение готовности организма спортсменов, занимающихся пауэрлифтингом, к повторным силовым нагрузкам по состоянию их нервно-мышечного аппарата // Наука в олимпийском спорте. 1998. №3. С. 63-67.

2. Стеценко А.И. Особенности подготовки в пауэрлифтинге (силовом троеборье) // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научн. тр. под ред. Ермакова С.С. Харьков: XXПИ, 1999. №8. С. 20-24.

3. Стеценко А.И. Значение основных свойств ЦНС спортсменов при занятии пауэрлифтингом // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. Харків: XXПІ, 1999. №11. С. 61-64.

4. Стеценко А.І. Особливості побудови тренувального процесу на етапі передзмагальної підготовки в пауерліфтингу // Фізична культура в школі, 1999. №2. С.43-46.

5. Стеценко А.И. Методика спортивной тренировки в пауэрлифтинге //Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. Зб. наукових праць. Луцьк, 1999. С. 1093-1098.

6. Олешко В.Г., Стеценко А.І., Артюшенко О.Ф., Левченко Б.Я. Програма з пауерлiфтингу для ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ. К.: Міністерство у справах молоді і спорту, 1994. 74 с.

7. Артюшенко О.Ф., Стеценко А.І., Пангелов Б.П., Курочкін В.Г. Атлетична підготовка // Навчальний посібник. Переяслав-Хмельницький, 1995. 58 с.

8. Стеценко А.І. Теоретичні та методичні основи спеціального тренування у пауерліфтингу // Актуальні проблеми фізіології. Вісник Черкаського державного університету. Вип. 1. Черкаси, 1996. С. 81-85.

9. Артюшенко А.Ф., Стеценко А.И. Адаптация к физическим нагрузкам и развитие спортивной формы в пауэрлифтинге // Матер. Мiжнар. конф. “Фiзична культура, спорт та здоров'я нацiї”. Вiнниця, 1994. С. 384-386.

10. Артюшенко А.Ф., Стеценко А.И., Пангелов Б.П. Основы методики силовой подготовки в процессе физического воспитания // Учебно-методическое пособие. Переяслав-Хмельницкий, 1991. 18 с.

11. Стеценко А.І. Вплив занять пауерліфтингом на вищу нервову дiяльнiсть // Матер. всеукр. симпоз. “Особливостi формування та становлення психофiзiологiчних функцiй в онтогенезi”. Київ-Черкаси, 1995. С. 84.

12. Давиденко I.М., Лизогуб В.С., Стеценко А.І. Особливостi змiни нейродинамiчних показникiв пiд впливом занять пауерлiфтингом // Тези доп. всеукр. конф. з фiзiол. людини “Адаптацiя учнiвської молодi до навчальних занять та фiзичних навантажень”. Черкаси, 1993. С. 18.

13. Стеценко А.І., Лизогуб В.С. Стан вищої нервової дiяльностi спортсменiв-пауерлiфтерiв та представникiв iнших видiв спорту // Матер. всеукр. симпоз. “Особливостi формування та становлення психофiзiологiчних функцiй в онтогенезi”. Київ -Черкаси, 1995. С. 46.

14. Стеценко А.И., Петренко Ю.А. Психофизиологические критерии спортивного мастерства пауэрлифтеров // Матер. Всеукр. нак. симпоз. “Особливостi формування та становлення психофiзiологiчних функцiй в онтогенезi”. Київ-Черкаси, 1999. С. 92.

Анотація

Стеценко А.І. Побудова тренувального процесу в пауерліфтингу на етапі безпосередньої підготовки до змагань.

Дисертація присвячена питанням тренування у пауерліфтингу. Обгрунтовуються теоретично та підтверджуються практично положення тренування у пауерліфтингу, використання яких у передзмагальній підготовці спортсменів дозволило досягти високої її ефективності. Встановлено, що латентний час розслаблення м'язів, які навантажуються, дозволяє визначати готовність організму спортсмена до подальших великих навантажень. Високий рівень рухливості та сили нервових процесів може стати передумовою успішного виступу у змаганнях. Основні результати роботи використані у підготовці спортсменів високого класу.

Ключові слова: етап безпосередньої підготовки до змагань, велике силове навантаження вибіркової спрямованості, рухливість та сила нервових процесів, латентний час розслаблення, фаза суперкомпенсації.

Аннотация

Диссертация посвящена вопросам тренировки в пауэрлифтинге. Обосновываются теоретически и подтверждаются практически положения тренировки в пауэрлифтинге, использование которых в предсоревновательной подготовке спортсменов позволило добиться высокой ее эффективности. Одним из важных положений, выдвинутых в работе, является использование больших силовых нагрузок избирательной направленности. Тренировочные занятия с такими нагрузками способствуют увеличению активных двигательных единиц и доли быстросокращающихся волокон в мышцах, что, в конечном итоге, создает предпосылки к развитию максимальной мышечной силы и, соответственно, росту соревновательных результатов в пауэрлифтинге.

Использование определенного количества тренировочных занятий, включающих соревновательные и вспомогательные упражнения с большими силовыми тренировочными нагрузками на соответствующие группы мышц, позволяет спортсменам достичь состояния спортивной формы к соревнованиям. В связи с этим, оптимальная продолжительность этапа непосредственной подготовки к соревнованиям находится в зависимости от индивидуальных особенностей адаптационных перестроек организма спортсмена.

Установлено, что латентное время расслабления нагружаемых мышц позволяет определять готовность организма спортсменов к последующим большим силовым тренировочным нагрузкам избирательной направленности. Результаты, полученные при исследовании динамики восстановления латентного времени расслабления основных мышц пауэрлифтеров после больших силовых нагрузок избирательной направленности послужили основанием для использования таких нагрузок не чаще одного раза в неделю. В связи с этим и учитывая то, что 7-дневный цикл наиболее согласуется с основными моментами общего режима жизни и деятельности человека, за основу построения тренировочного процесса на этапе непосредственной подготовки к соревнованиям был принят недельный тренировочный микроцикл.

Улучшение тренируемости пауэрлифтеров сопровождается повышением уровня подвижности и силы их нервных процессов, что может быть предпосылкой успешного выступления в соревнованиях.

Эффективным при построении тренировочного процесса пауэрлифтеров является использование оперативной коррекции частоты тренировочных занятий с большой нагрузкой. Это означает, что в случае недовосстановления спортсмена после большой нагрузки избирательной направленности, когда спортсмен не может выполнить следующую запланированную работу, тренировочное занятие необходимо проводить с меньшей (посильной) нагрузкой или вообще откладывать такое занятие до наступления состояния суперкомпенсации. В то же время состояние недовосстановления после одной большой нагрузки избирательной направленности не является ограничением для выполнения упражнений с большой нагрузкой иной направленности с включением в работу другого массива мышц.

Исходя из полученных в работе результатов, целесообразно принципиально изменить существующий подход к дозированию тренировочных нагрузок. Суть тренировочного процесса должна заключаться не в выполнении каких-либо установленных среднестатистических показателей, а в стремлении вызвать оптимальные адаптационные перестройки в организме спортсмена с целью дальнейшего повышения уровня его тренированности.

Основные результаты работы нашли практическое применение в подготовке спортсменов разной квалификации, в том числе победителей и призеров международных соревнований.

Ключевые слова: этап непосредственной подготовки к соревнованиям, большая силовая нагрузка избирательной направленности, подвижность и сила нервных процессов, латентное время расслабления, фаза суперкомпенсации.

Annotation

A.I. Stetsenko. Construction training process into powerlifting on stage of immediate preparation to competition.

Thesis (Manuscript) for the Degree of Candidate of Science in Physical Education and Sport in speciality 24.00.01. - Olympic and professional sport. - National University of Physical Education and Sport of Ukraine. Kyiv, 2000.

It was substituted theoretically and confirmed practically the main principles of training in powerlifting. Using of these recommendations during pre-contest period of training it has permitted to reach high level of its effectiveness. It was established that latent time of muscle's relaxation, witches were loading, permits to evaluate readiness of athlete's organism to next great loading. High level of mobility and strength of nervous processes may be precondition for the successful performing during sessions. The main results of the work were used in the training of top lifters.

Key words: the stage of stage of pre-contest training, power loading of selected direction, mobility and power of nervous processes, latent time of relaxation, phase of supercompensation.

Размещено на Allbest.ru