Розвиток фізичних якостей засобами, передбаченими базовою навчальною програмою з фізичного виховання в ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний технологічний університет

Кафедра фізичного виховання

Реферат

Розвиток фізичних якостей засобами, передбаченими базовою навчальною програмою з фізичного виховання в ВНЗ

Роботу виконав:

Студент ЛФ

Групи НП-15

Кода Ілля

Роботу перевірив:

Ярославська Л.П.

Черкаси 2012

Необхідність посилення оздоровчої спрямованості фізичного виховання студентів обумовлюється ситуацією, що склалася зі станом їхнього здоров'я.

Окремі дослідники вказують на те, що під час навчання у вищому навчальному закладі не відбувається суттєвих позитивних змін у фізичному розвиткові і фізичній підготовленості більшості студентів. Це пояснюється слабкою організацією роботи з фізичного виховання і відсутністю врахування індивідуальних особливостей.

Аналіз наукових досліджень засвідчує, що найдешевшим і найефективнішим засобом підвищення фізичного стану і здоров'я студентів є заняття фізичними вправами, за допомогою яких людина може розвивати й удосконалювати свої фізичні якості. Адже розвивати фізичні якості найдоцільніше у період бурхливого розвитку організму.

Саме тому проблема удосконалення фізичних якостей на сьогоднішній день є актуальною і потребує зі сторони вчених, тренерів та вчителів фізичної культури подальшого науково-практичного пошуку у напрямку вдосконалення фізичної підготовленості особистості. Для того, щоб процес комплексного оздоровчого тренування давав найкращий результат, забезпечуючи високий рівень здоров'я, необхідно раціонально поєднувати засоби різної спрямованості. Дуже важливо визначити співвідношення засобів оздоровчого тренування як на одному занятті, так і на більш тривалі проміжки часу. Схоластичне застосування на заняттях різних засобів не тільки не сприяє зросту фізичної працездатності, а й може негативно вплинути на стан здоров'я. В цьому випадку організм сприймає навантаження як випадковий фактор і не відповідає на нього процесами пристосування. Тільки після багаторазового ритмічного повторення навантаження певного спрямування, коли нервова система сприймає його, встановлює, що цей режим є закономірністю, в організмі активно починають проходити позитивні морфо-функціональні процеси. В подальшому, коли організм пристосовується до постійного навантаження, адаптаційні процеси починають слабнути.

Велике значення у розробці змісту фізкультурно-оздоровчих занять студентів необхідно приділяти розвитку сили та витривалості, оскільки встановлено, що люди з оптимальним рівнем цих фізичних якостей значно менше піддаються різноманітним захворюванням.

Мета дослідження - визначити фізичну підготовленість студентів і розробити зміст фізкультурно-оздоровчих занять для розвитку провідних фізичних якостей, таких як сила та витривалість.

Мета педагогічного експерименту полягала в тому, що в процесі занять із фізичного виховання студентів використовувався розроблений зміст і методика фізичного виховання. Тобто, проводилася спеціальна теоретична і практична підготовка, яка включала інформацію про здоровий спосіб життя, самоконтроль фізичного стану, санітарно-гігієнічні вимоги щодо виконання фізичних вправ. Розроблялися рекомендації для самостійних оздоровчих занять з урахуванням індивідуальних особливостей студентів.

Розвиток сили і силової витривалості студентів проводився за допомогою вправ атлетичної гімнастики, фізичних вправ з обтяженням та на гімнастичних приладах. Основні переваги атлетичної гімнастики, як засобу оздоровчого тренування, такі: велике оздоровче значення; заняття атлетичною гімнастикою можна починати з будь-якого рівня фізичної і технічної підготовленості, повертатися до занять після тривалих перерв; заняття легко дозуються за рахунок ваги обтяжувачів, кількості повторень вправ, частоти тренування, темпу, режиму роботи; фізичні якості, набуті в атлетичній гімнастиці, можна з успіхом використовувати в інших видах спорту, в побуті, праці тощо; атлетичною гімнастикою можна займатися, практично, за будь-яких умов: у спортивному залі, вдома, в лісі тощо.

З метою розвитку загальної витривалості ми застосовували різноманітні фізичні вправи та їх комплекси: ходьбу, біг, стрибки через скакалку тощо. Техніка виконання більшості циклічних вправ доступна практично для всіх. При їх виконанні задіяні майже всі м'язи й активізується діяльність провідних функціональних систем організму. Важливим є те, що з'являється можливість дозувати інтенсивність і тривалість навантаження в суворій відповідності до стану здоров'я та рівня фізичної підготовленості.

Для розвитку зазначених фізичних якостей студентів-першокурсників при розробці тренувальних занять ми добирали ті фізичні вправи і їх комплекси, характерними ознаками яких є: активне функціонування більшості або всіх ланок опорно-рухового апарату. Рекомендували ациклічні і змішані гімнастичні, легкоатлетичні та ігрові вправи.

Під час виконання силових вправ значну увагу приділяти ритмічному диханню. Враховуючи те, що зміна темпу силових вправ, чергування їх із вправами на гнучкість і розслаблення між підходами складають великі можливості для вдосконалення рухового і вестибулярного апарату, чергували комплекси силових вправ з оптимальними циклічними і швидкісними вправами, що дають хороший ефект для розвитку витривалості.

Важливе значення для раціональної організації фізкультурно-оздоровчої роботи мають відомості про фізичну підготовленість студентів, тобто комплекс навичок, умінь та фізичних якостей, якими вони володіють.

Тому рівень силових, швидкісно-силових можливостей і витривалості студентів ми визначали за комплексом тестів (табл. 1).

Для збільшення м'язової сили студентів рекомендувалося виконувати атлетичні вправи. Кожна вправа повторювалася 6-8 разів, тривалість відпочинку між серіями становила 1,5-3,0 хв. Вправи виконувалися в повільному і середньому темпах (табл. 2).

Таблиця 1. Рівень розвитку сили та витривалості у студентів

Таблиця 2. Дозування силових навантажень для студентів

Використовувалися вправи з обтяженням масою власного тіла, масою предметів, опором, подолання опору еластичних предметів, подолання опору партнера вправи на тренажерах. Після виконання необхідної кількості підходів для однієї групи м'язів, переходили до розвитку іншої групи м'язів. При цьому спочатку виконувалися вправи для більш масивних м'язових груп, а потім - для дрібних м'язових груп.

Під час виконання силових вправ велика увага приділялася ритмічному диханню. У більшості вправ видих рекомендувався під час зусилля.

Потрібно зауважити, що комплекси силових вправ ми чергували з оптимальними циклічними і швидкісними вправами, що давали хороший ефект для розвитку витривалості.

У процесі експерименту доведено, що вдало розроблений зміст фізкультурно-оздоровчих занять сприяє розвитку фізичних якостей студентів. У розробці програм фізкультурно-оздоровчих занять студентів необхідно приділяти увагу розвитку сили та витривалості. Фізична підготовленість студентів оцінювалась за результатами виконання контрольних вправ. Вправи передбачені державними тестами і нормативами оцінювання фізичної підготовленості населення України.

Велике значення у розробці програм фізкультурно-оздоровчих занять студентів необхідно приділяти розвитку сили та витривалості, оскільки встановлено, що люди з оптимальним рівнем цих якостей значно менше піддаються серцево-судинним захворюванням, хворобам легень, ожирінню, діабету.

Фізична підготовленість студентів оцінювалась за результатами виконання контрольних вправ, що передбачені державними тестами і нормативами оцінювання фізичної підготовленості населення України.

Таким чином, дослідженнями доведено, що виконання фізкультурно-оздоровчих вправ студентами за розробленим змістом і методикою суттєво вплинуло на підвищення їх фізичної підготовленості.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем підвищення фізичних якостей студентів засобом фізкультурно-оздоровчих занять.

Використана література

оздоровчий фізкультурний витривалість гімнастика

1. Грибков В.А., Бурханов А.И. Обеспечение здоровья студентовв процессе их учебно-трудовойдеятельности // Матер. всерос. науч.-практ. конф. «Здоровье и физическое состояние населения России на рубеже ХХІ века». - М., 1994. - С. 27-28.

2. Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Самостоятельные занятия физическими упражнениями. - К.: Здоров'я, 1988. - 160 с.

3. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей. - Львів: Штабар, 1997. - 207 с.

4. Сватьєв А.В. Загальнотеоретичне обґрунтування методики індивідуального планування фізичних навантажень // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С..- Харків: ХХІІІ, 1999.- № 21.- С. 17-21.

5. Фомин Н.А., Вавилов Ю.Н. Физиологические основы двигательной активности. - М.: Физкульт. и спорт, 1991. - 224 с.

5. Фомин Н.А., Вавилов Ю.Н. Физиологические основы двигательной активности. - М.: Физкульт. и спорт, 1991. - 224 с.

6. Цільова комплексна програма “Фізичне виховання - здоров'я нації”. - К., 1998. - 48 с.

Размещено на Allbest.ru