Швидкісно-силова підготовка семиборок 12-14 років на етапі спеціалізованої базової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

УДК: 796.42.093.61

ШВИДКІСНО-СИЛОВА ПІДГОТОВКА СЕМИБОРОК 12-14 РОКІВ НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

наук з фізичного виховання і спорту

АСАУЛЮК ІННА ОЛЕКСІЇВНА

Львів 2001

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Куц Олександр Сергійович, Львівський державний інститут фізичної культури, завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Попеску Іван Костянтинович, Львівський державний інститут фізичної культури, професор-консультант кафедри олімпійського і професійного спорту;

кандидат педагогічних наук, професор Канішевський Станіслав Михайлович, Київський національний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедри фізичного виховання і спорту.

Провідна установа: Харківська державна академія фізичної культури, кафедра олімпійського і професійного спорту, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, м. Харків.

Захист відбудеться 15 листопада 2001 року о 16 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного інституту фізичної культури (м. Львів, вул. Костюшка, 11).

Автореферат розіслано 13 жовтня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Вацеба

Загальна характеристика роботи

багатоборство тренувальний швидкісний силовий

Актуальність. Спортивні досягнення у жіночому легкоатлетичному багатоборстві спонукають до підвищення вимог тренування спортсменок. Головним завданням на сучасному етапі розвитку теорії спортивного тренування є підвищення ефективності навчально-тренувального процесу.

Часті зміни структури, змісту і правил змагань жіночого багатоборства у відносно невеликий проміжок часу стали однією з причин того, що тематика наукових досліджень не встигала відображати темпів розвитку цього виду легкої атлетики й торкалась переважно проблематики жіночого п'ятиборства (Л.Г. Анокина, 1979; Л.С. Бакурова, 1970; Е.Д. Гагуа, 1974; Б.Н. Львов, 1971 та ін.). З проблем семиборства наукові дослідження в Україні практично не проводилися.

Експериментальні дослідження 90-х років (О.Д. Викторова, 1990; Л.Я. Максимова, 1995; Н.А. Ушакова, 1996 та ін.) присвячені удосконаленню тренувального процесу спортсменок переважно високої кваліфікації. Найскладніша ланка багаторічної підготовки - заняття в групах спеціалізованої базової підготовки (12-14 років), коли повинна відбуватися поступова адаптація до вимог спорту вищих досягнень - залишається без науково обґрунтованого методичного підґрунтя, що порушує наступність у побудові багаторічного тренувального процесу й різко знижує його ефективність.

Саме з цієї причини, як стверджують дослідники (Т. Габрысь, 1990; А.А. Коваленко, К.В. Михайлов, 1978; И.Г. Молодцов, В.М. Михайлов, А.С. Ревзон, 1985 та ін.), велика кількість молодих перспективних семиборок, що потенційно здатні скласти конкуренцію найсильнішим спортсменкам національних збірних команд, непомітні при виході з юнацької і юніорської вікових груп. Це свідчить про те, що на практиці здебільшого відбувається порушення технології підготовки спортивного резерву, а це у свою чергу, пояснюється відсутністю належного теоретико-методичного забезпечення багаторічного тренування семиборок.

Доведено, що перспективна підготовки в легкоатлетичних багатоборствах ґрунтується на основі врахування фізіологічних особливостей підростаючого організму, з урахуванням закономірностей розвитку фізичних якостей; формування спортивної техніки; взаємозв'язку фізичної і технічної підготовки (А.Д. Комарова, 1992; Р.И. Купчинов, 1981; Г.Г. Попов, 1982; В.П. Филин, Г.Г. Портной, 1983). Визнається доцільним здійснювати розвиток фізичних якостей у період найбільшого їхнього природного приросту, вивчати види багатоборств з акцентом на ті, для засвоєння яких важливими є наявні передумови. Усе це зумовлює наявність відповідного співвідношення засобів, спрямованих на вивчення окремих видів багатоборства і розвиток основних фізичних якостей. У цьому плані дослідження вікових закономірностей розвитку швидкісно-силової підготовки буде ключовим моментом у розробленні методики на етапі спеціалізованої базової підготовки в семиборстві. Аналіз спеціальної літератури виявив відсутність наукових розробок, проведених у цьому напрямі. За даними окремих авторів (Ю.В. Верхошанский, 1971; В.А. Кишиков, 1984; Т.А. Крауз, 1995 та ін.) у загальній системі тренування семиборок важливим чинником є швидкісно-силова підготовка. Змагальна практика найсильніших семиборок світу також підтвержує, що збільшення загальної суми очок пов'язано, в основному, з поліпшенням результатів у швидкісно-силових видах програми багатоборства. Незважаючи на це, питання структури швидкісно-силової підготовки юних семиборок залишалося за межами досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на підставі Зведеного плану НДР Державного комітету України 2.2.14. “Удосконалення спеціальних рухових здібностей спортсменів, які реалізуються в провідних компонентах структури вправ швидкісно-силового характеру” на 1998-2000 рр. та зведеного плану НДР Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського на 1996-2000 рр. “Формування та вдосконалення технічної майстерності в багаторічній підготовці легкоатлетів”. Авторові належить нагромадження та опрацювання експериментального матеріалу щодо швидкісно-силової підготовки семиборок, а також розроблення науково-методичних рекомендацій для вдосконалення спортивної підготовки дівчат-семиборок.

Об'єкт дослідження - багаторічний навчально-тренувальний процес легкоатлеток-семиборок.

Предмет дослідження - швидкісно-силова підготовка юних семиборок на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Мета дослідження - удосконалення методики підготовки семиборок у швидкісно-силових видах програми багатоборства.

Завдання дослідження:

1. Систематизувати сучасні погляди на раціональну побудову навчально-тренувального процесу в жіночому легкоатлетичному багатоборстві на етапі спеціалізованої базової підготовки.

2. Вивчити чинники, які визначають перспективу досягнення високих спортивних результатів юних семиборок.

3. Виявити структуру швидкісно-силової підготовки юних багатоборок 13-14 років на етапі спеціалізованої базової підготовки.

4. Встановити взаємозв'язок між рівнем розвитку швидкісно-силових якостей та спортивними досягненнями юних семиборок.

5. Експериментально обґрунтувати методику оптимізації швидкісно-силової підготовки семиборок 13-14 років на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури, педагогічні спостереження, анкетне опитування тренерів, педагогічний експеримент, контрольні іспити (тестування), медико-біологічні методи, інструментальні методики, методи математичної статистики.

Наукова новизна. На основі наших багаторічних досліджень:

розроблені теоретико-методичні основи швидкісно-силової підготовки семиборок на етапі спеціалізованої базової підготовки; виявлені основні чинники, що стримують ріст спортивних результатів;

вперше визначено структуру швидкісно-силової підготовки юних семиборок у річному циклі тренування;

виявлені ефективні методи підвищення рівня швидкісно-силової підготовки семиборок на етапі спеціалізованої базової підготовки та визначено їхній вплив на спортивний результат у окремих видах семиборства;

Теоретичне значення дослідження полягає:

- у доповненні та розвитку теорії і методики підготовки спортсменок у легкоатлетичному багатоборстві шляхом розкриття механізмів забезпечення необхідної наступності в плануванні підготовки юних семиборок;

- у розробленні концепції побудови річної швидкісно-силової підготовки юних семиборок на етапі спеціалізованої базової підготовки, що включає в себе обґрунтовані рекомендації щодо оптимальних параметрів річних обсягів основних тренувальних засобів і доцільності їх використання в мезоциклах підготовки;

- у апробованому підході щодо вирішення проблеми оптимізації швидкісно-силової підготовки в річному тренувальному процесі юних семиборок.

Практичне значення результатів дослідження полягає:

- у експериментальному обґрунтуванні методики оптимізації швидкісно-силової підготовки семиборок 13-14 років на етапі спеціалізованої базової підготовки.

- у розробленні кількісних параметрів планування навантажень швидкісно-силового характеру, що можуть використовуватися тренерами, спортсменами, укладачами програмно-нормативної документації для спортивних шкіл, авторами навчально-методичних видань для студентів вищих закладів освіти фізкультурного профілю, слухачів факультетів підвищення кваліфікації, тренерів;

- в упорядкуванні річних індивідуальних планів підготовки семиборок.

Ефективність використання педагогічних методик відображено в актах впровадження результатів дослідження у практику діяльності СДЮШОР “Колос” м. Вінниці та у навчальний процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та Львівського державного інституту фізичної культури (акти впровадження відповідно від 12 жовтня 2000 року, 15 січня 2001 року, 4 червня 2001 року).

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному визначенні напряму, мети, завдань дослідження, розробленні методики прискореного розвитку рухових якостей семиборок, опрацюванні експериментального і теоретичного матеріалу, аналізі отриманих даних. У роботах, виконаних у співавторстві, дисертантові належать експериментальні та аналітичні результати досліджень, що стосуються багатоборства.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та висновки розглядалися на Всеукраїнській науковій конференції “Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти” (Тернопіль, 2000), 2-4-й Всеукраїнських наукових конференціях “Молода спортивна наука України” (Львів, 1999 - 2001), 2-й і 3-й Міжнародних науково-практичних конференціях “Фізична культура, спорт і здоров'я нації” (Вінниця, 1998, 2001).

Публікації. Результати досліджень відображені в 9 опублікованих роботах, в тому числі: 1 навчальний посібник, 7 статей і 1 тези доповідей на Міжнародних і Всеукраїнських наукових конференціях та конгресах, із них 4 у наукових фахових виданнях України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох глав, висновків, списку літератури і додатків. Роботу викладено на 212 сторінках машинописного тексту; міститься 28 таблиць, 46 рисунків, 14 додатків. Список літератури складає 269 найменувань, у тому числі 44 зарубіжних авторів.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми; визначено мету, завдання дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів дослідження, зазначені апробація результатів дослідження і кількість публікацій; подано структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі “Історичний огляд розвитку та еволюції змагальної програми жіночого багатоборства” подано історичний огляд розвитку та еволюції змагальної програми жіночого багатоборства; систематизовано сучасні погляди на раціональну побудову тренувального процесу в жіночому легкоатлетичному багатоборстві, спрямовану на розвиток основних фізичних якостей. Розглянуто взаємозв'язок фізичних якостей і визначено педагогічну спрямованість фізичних навантажень на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Аналіз спеціальної літератури й узагальнення досвіду практичної діяльності фахівців щодо жіночого легкоатлетичного багатоборства дає підставу вважати, що значення спеціалізованої базової підготовки в семиборстві істотно зростає. Цілеспрямованих досліджень, присвячених розробці даної проблеми, недостатньо. Відомості, які є щодо семиборства, висвітлюють тільки деякі питання побудови тренувального процесу.

У другому розділі “Методи й організація дослідження” розкрито використання таких методів дослідження: аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури, педагогічні спостереження, анкетне опитування тренерів, педагогічний експеримент, контрольні іспити (тестування), медико-біологічні методи (антропометричні і фізіологічні методи, Гарвардський степ-тест), інструментальні методики, методи математичної статистики.

Методологія досліджень передбачала поетапність педагогічного експерименту.

1-й етап досліджень (з 1997 до 1998 рр.) було присвячено вивченню спеціальної літератури для визначення найактуальніших наукових проблем удосконалення методики підготовки спортсменок у легкоатлетичному багатоборстві. Здійснювалося розроблення загальної концепції дослідження, визначалися його завдання, встановлювалася загальна методологічна база та конкретні методи дослідження для виконання завдань, нагромаджувався первинний матеріал для подальшого аналізу й узагальнення. У результаті було висунуто гіпотезу про необхідність удосконалення швидкісно-силової підготовки семиборок на етапі спеціалізованої базової підготовки.

У дослідженнях брали участь 76 дівчаток 12-14 років, які займалися в легкоатлетичних групах СДЮШОР “Колос” і 29 тренерів з легкої атлетики, в тому числі 14 з жіночого семиборства.

2-й етап досліджень (з 1998 до 1999 рр.) було присвячено розв'язанню такого завдання: визначити чинники, які дозволяють прогнозувати перспективу досягнення високих спортивних результатів дівчатами 12-14 років, які систематично займаються легкоатлетичним семиборством, рівень розвитку їх швидкісно-силових якостей. На цьому етапі у дослідженні брали участь 27 дівчат 12 років, 23 - 13 років і 26 - 14 років. Експеримент був констатуючим, після його закінчення було уточнено план розподілу основних тренувальних навантажень для семиборок експериментальної групи. Цей план у природному педагогічному експерименті використовувався як тренувальна програма з раціональною структурою підготовки у швидкісно-силових видах програми багатоборства. Зазначимо, що в 1998-1999 рр. усі ці матеріали було доповнено остаточними даними і уточнено всі розрахункові показники.

На базі обчислювального центру Вінницького державного педагогічного університету за допомогою факторного аналізу проведено дослідження динаміки структури спеціальної підготовленості легкоатлеток-семиборок у напрямі зміни їх швидкісно-силової підготовки у видах семиборства. Всього було розраховано більше 150 показників.

Підсумком досліджень цього етапу було визначення загальних закономірностей багаторічного процесу формування спортивної майстерності у швидкісно-силових видах жіночого семиборства. Ці закономірності надалі використовувалися як важливі орієнтири при розробленні належних параметрів тренувальних навантажень, що рекомендуються для юних спортсменок.

На 3-у етапі досліджень (з 1999 до 2000 рр.) вирішено третє і четверте завдання: визначено факторну структуру швидкісно-силової підготовки юних багатоборок; взаємозв'язок рівня розвитку швидкісно-силових якостей та суми очок у програмі п'ятиборства, розроблялася методика оптимізації швидкісно-силової підготовки семиборок 13-14 років на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Експериментальна група складалася з дівчат 13-14 років і нараховувала 12 осіб (по 4 спортсменки в кожній із трьох груп). Спортивна кваліфікація - третій юнацький розряд. Під час природного педагогічного експерименту багатоборки проходили тестування. Терміни тестування були встановлені програмою експерименту та передбачали проведення контрольних педагогічних іспитів на початку і в кінці кожного етапу навчально-тренувального мезоциклу. Тестування проводилося у першій половині дня після доби відпочинку.

Реально виконуванні обсяги навантажень кориговано у напрямах, що відповідали встановленим на попередньому етапі досліджень об'єктивним закономірностям багаторічного формування майстерності в цьому виді легкої атлетики. Одночасно було здійснено спробу систематизувати і типізувати існуючі на практиці варіанти розподілу навантажень семиборок впродовж річних циклів спеціалізованої базової підготовки, виділивши ефективні темпи приросту рівня швидкісно-силової підготовки і спортивної майстерності.

У підсумку були створені моделі річних тренувальних циклів для перспективних семиборок 13-14 років за загальнорічними значенням обсягів і за характером розподілу швидкісно-силових навантажень на тих чи інших етапах мезоциклів підготовки.

Завершальний 4-й етап досліджень (з 2000 до 2001 рр.) передбачав поглиблене вивчення спеціальної літератури для порівняння власних отриманих результатів з наявними науковими даними; підготовку й оформлення тексту дисертаційної роботи; публікацію її результатів у вигляді навчально-методичного посібника, статей у збірниках наукових праць, виступу на міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових і науково-практичних конференціях, впровадження результатів дослідження у практику.

У третьому розділі “Чинники, які визначають перспективу досягнення високих спортивних результатів семиборок” визначено основні чинники, які дозволяють прогнозувати досягнення високих спортивних результатів: соматотипологічні, функціональні, психофізіологічні та психологічні особливості; рівень розвитку спеціальних фізичних якостей і фізичної працездатності семиборок.

Встановлено, що початкова підготовка в жіночому багатоборстві охоплює найважливіші вікові періоди, в яких відбувається формування всіх органів, систем організму та важливих рухових функцій. Дослідження соматотипу юних семиборок показало, що здебільшого чітко виражений мегалозомний (атлетичний) тип зустрічається у 55-66 % випадків, у 22% виявлений лентозомний (астенічний), у 11 % стенопластичний соматотип. У порівнянні з дівчатами-однолітками з інших спеціалізацій легкої атлетики (спринтерами, метальницями), семиборки мають більшу довжину тіла, нижніх кінцівок і меншу масу тіла.

Відомо, що в прогнозуванні перспективності досягнення високих спортивних результатів важливого значення набувають вікові темпи показників фізичного розвитку (Л.В. Волков, 1998). За нашими даними, виявлено, що за період від 12 до 14 років у фізичному розвитку семиборок відбулися такі позитивні зміни: в 12-13 років довжина тіла збільшилася на 4,7 %, життєва ємність легень - на 3,7 %, артеріальний тиск (діастолічний) - на 1,4 %, фізична працездатність - на 12 %; в 13-14 років значні темпи приросту виявлені в показниках маси тіла (15,3 %), частоті серцевих скорочень (3,8 %), максимальне споживання кисню (2,6 %), артеріальний тиск (систолічний) - на 2,2 %;

Результати дослідження динаміки розвитку основних фізичних якостей свідчать про гетерохроний характер даного процесу у дівчат 12-14 років, які займаються легкоатлетичним багатоборством і має періоди найбільшого приросту, зменшення і стабілізації. При цьому вікові темпи найбільших змін у динаміці розвитку швидкісно-силових якостей не завжди збігаються з даними дослідників, які вивчали розвиток основних фізичних якостей (В.В. Кузнецов, 1968; А.А. Гужаловский, 1979; А.С. Куц, 1993 та ін.). Це свідчить про те, що специфічні особливості семиборства певним чином впливають на формування рухових функцій безпосередньо в період початкової підготовки.

У процесі вивчення психофізичного стану юних семиборок було встановлено необхідність цільової спрямованості розвитку спеціальних фізичних якостей на етапі спеціалізованої базової підготовки і перспективи досягнення вищої спортивної майстерності. Це зобов'язує тренерів при плануванні тренувального процесу враховувати не лише вікові, біологічні особливості поточного розвитку юної спортсменки, але й вимоги, які будуть ставитися до неї на етапах спортивного удосконалення і досягнення високих спортивних результатів. У цьому випадку врахування вимог етапу високої спортивної майстерності дозволить, по-перше, вносити корективи в навчально-тренувальний процес, а, по-друге, створити можливості якісного виконання тренувальних і змагальних навантажень на наступних етапах підготовки.

Вивчення психофізіологічних особливостей юних семиборок 12-14 років, їхнього емоційно-вольового стану підтвердило, що серед 12-річних дівчат є значний відсоток з високим рівнем тривожності, заниженою самооцінкою і нездатністю швидко переорієнтовуватися у нестандартній ситуації.

Щодо особливостей стану нервової системи, то серед 12-річних семиборок виявлено значну кількість дівчат з недостатньою силою, рухливістю і врівноваженістю нервової системи (25-37,5 %).

Варто зазначити, що характер тренування, стиль вимогливості взаємовідносин юних спортсменок з тренерами і в колективі формують психіку, розумову діяльність, систему ціннісних орієнтацій дівчат 12-14 років. У підсумку 13-14-річні семиборки мають значну перевагу за всіма показниками психофізіологічної підготовленості.

Отримані результати дослідження дозволяють вирішувати педагогічну і спортивну проблеми управління розвитком і удосконаленням швидкісно-силової підготовки, пошуку засобів і форм в оптимальному співвідношенні.

У четвертому розділі “Оптимізація швидкісно-силової підготовки семиборок 13-14 років на етапі спеціалізованої базової підготовки” подано організацію та зміст основного педагогічного експерименту.

Педагогічний експеримент проводився на базі СДЮШОР “Колос” і ДЮСШ № 1 м. Вінниці впродовж 1999-2001 рр.

У дослідженні брали участь дівчата 13-14 років, які вже володіли основами техніки легкоатлетичних вправ і мали тренувальний стаж більше одного року. Розподіл на експериментальні групи здійснювався за однаковими показниками рівня фізичної підготовки і спортивними результатами у видах, які входять у систему полегшеного п'ятиборства (біг на 60 м з бар'єрами, стрибок у висоту, штовхання ядра, стрибок у довжину, біг на 800 м). З метою визначення структури тренувальних навантажень для розвитку швидкісно-силових видів багатоборств у обстежених семиборок 13-14 років визначався розвиток фізичних якостей за батареєю тестів. Усіх учасниць експерименту було переведено в спеціалізовані класи з легкої атлетики. Тренувальні заняття проводилися під безпосереднім керівництвом автора.

Плануючи місячне тренувальне навантаження різної спрямованості, ми враховували зміни фізичної працездатності організму і рухових можливостей юних семиборок за фазами оваріально-менструального циклу (ОМЦ).

Найнижчий рівень прояву фізичної працездатності нами визначено в менструальній фазі (1-3-і дні після початку менструації), найвищий - у постменструальній і постовуляторній фазах (4-11 і 17-22-і дні). Незначне зниження рівня фізичної працездатності припадало на овуляторну фазу; для передменструальної фази характерне значне зниження працездатності.

Як показав наш досвід, рухові здібності протягом ОМЦ проявляються нерівномірно. Так, силові здібності поступово покращилися, починаючи з менструальної фази, і досягали максимуму в постменструальній і овуляторній фазах (5-13-і дні). Потім у постовуляторній фазі відзначалося зниження силових можливостей, і найменший рівень прояву сили був характерний для передменструальної фази (23-28-і дні).

Швидкісні здібності утримувалися приблизно на одному рівні з 1-го до 5-го дня циклу. До 11-го дня спостерігалося поступове підвищення показників, що характеризували швидкісні здібності, потім до 14-го дня їхній рівень знижувався, а, починаючи з 17-го, відбувалося повторне поліпшення. Досягнутий рівень утримувався до 22-го дня циклу включно, після чого, тобто по 28-й день, результати погіршувалися.

Як показали результати спостереження, інша динаміка характерна для показників витривалості і її прояву. Найвищий рівень прояву виявлено в овуляторній фазі, погіршення показників наставало в постменструальній і постовуаляторній фазах. Виражене погіршення показників було характерним для передменструальної фази, а найнижчий у циклі рівень прояву витривалості відзначався у менструальній фазі.

Рівень координаційних здібностей знаходився приблизно на одному рівні протягом усього ОМЦ (з незначним підвищенням у передменструальній і погіршенням у постменструальній фазах).

Для прояву гнучкості властивим було значне збільшення її рівня в менструальній і постменструальній фазах; в інших фазах її показники знаходилися на одному рівні.

Програму педагогічного експерименту було розраховано на річний макроцикл. Побудова тренувального процесу виходила із загальних закономірностей спортивного тренування з врахуванням особливостей організму підлітків і програмного матеріалу з легкої атлетики для дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Тренувальні заняття проводилися щотижня 4-5 разів (по 120 хв.). Структура і зміст навчально-тренувального процесу враховували специфічні особливості багатоборства. Завдання експерименту вирішувалися в основній частині занять, де досліджуваним у кожній групі пропонувалися різні співвідношення в обсягах тренувальних засобів, спрямованих на розвиток швидкісно-силових якостей та вивчення техніки швидкісно-силових видів семиборства. Ідентичність тренувальних навантажень у експериментальних групах досягалася шляхом вирівнювання кількості й тривалості тренувальних занять, застосування однакових за формою і змістом фізичних вправ, спрямованих на розвиток фізичних якостей та формування рухових навичок. При цьому, вирівнюванню підлягали абсолютна інтенсивність і тривалість застосованих вправ, а також характер і тривалість інтервалів відпочинку. Обсяг навантаження запланований на чотири мезоцикли подано в таблиці 1.

Загальний обсяг засобів фізичної і технічної підготовки в групах був однаковий: на загальну і спеціальну фізичну підготовку виділялося 35% всього обсягу тренувального навантаження, на технічну підготовку - 45 %, на інші види спортивної підготовки (психологічну, інструкторську і суддівську практику, участь в змаганнях та ін.) - 20 % всього навантаження.

На розвиток швидкісних якостей виділялося 25 %, на силову підготовку - 35%, на швидкісно-силову підготовку - 40% часу, запланованого на загально-спеціальну фізичну підготовку.

Матеріали, отримані у розділі 3, склали основу для визначення залежності структури фізичної підготовки від рівня розвитку швидкісно-силових якостей юних семиборок.

При цьому встановлено:

- факторний аналіз постійного набору тестів, для юних семиборок, дозволив виділити число значущих факторів - шість (силові можливості, швидкісно-силові можливості ніг і рук, швидкість, швидкісна витривалість, гнучкість - 86-89 %);

- з урахуванням ідеї факторного аналізу, його результати зумовлені підбором тестів;

Варто зазначити, що спостерігається різниця в компонентному складі фізичної підготовки семиборок (у зміні величини вкладу факторів у загальну дисперсію вибірки), а це важливо для обґрунтування складу засобів та їхнього нормування.

Отриманні дані експериментально підтверджують потребу індивідуалізації процесу спортивного тренування шляхом підбору засобів, адекватних компонентному складу структури фізичної підготовленості.

Переважаючий розвиток швидкісно-силових якостей у тренувальному процесі семиборок відбувався упродовж 64 занять кожного із трьох мезоциклів (3-х місяців). У кожній із трьох груп використовувався однаковий обсяг фізичного навантаження, спеціальні фізичні вправи виконувалися з однаковою потужністю (у третій зоні потужності за М.Я. Набатніковою (1982) і інтенсивністю, але вправи виконувалися різними методами:

у 1-й експериментальній групі (ЕГ-1) спеціальні фізичні вправи виконано методом колового тренування. У тренуванні використано індивідуальне дозування. Підвищення індивідуального навантаження відбувалося внаслідок збільшення кількості повторень на станціях: перший тиждень - МТ + 1, другий МТ + 2, третій - МТ + 3, четвертий - МТ + 4.

Час відпочинку залежав від величини навантаження вибраної вправи і рівня фізичної підготовки семиборок;

- у другій експериментальній групі (ЕГ-2) використовувався вибірково-акцентований метод, зміст якого полягав в тому, що основне спрямування фізичного навантаження відбувалося переважно на відстаючі якості;

- у третій експериментальній групі (ЕГ-3) впродовж трьох місяців використовувався традиційний повторно-прогресивний метод.

Через кожних чотири місяці (64 заняття) в групах змінювався метод використання спеціальних фізичних вправ для удосконалення швидкісно-силових якостей методом латинського квадрату:

За результати статистичного аналізу отриманих результатів впродовж трьох мезоциклів встановлено залежність величин зміни показників швидкісно-силової підготовки від застосованого методу.

У трьох експериментальних групах найкращих результатів юні багатоборки досягли під час використання вибірково-акцентованого методу: у розвитку швидкісних якостей - на 0,4-0,8 с (1,0-1,7 %), у розвитку силових можливостей - на 4,4-5,1 кг, разів (17,7-38,3 %), у розвитку швидкісно-силових якостей - на 2,5-9,0 см (1,0-8,6 %).

Друге місце за рейтингом ефективності у підвищенні рівня швидкісно-силової підготовки посідає повторно-прогресуючий метод. Так, у розвитку швидкісних якостей позитивні зміни склали від 0,3 до 0,6 с (0,6-1,2 %), силові можливості поліпшено від 3,6 до 4,8 разів (6,7-27,1 %), показники швидкісно-силових якостей, зокрема в стрибку в довжину з місця - від 2,5 см до 17,0 см (1,3-7,8 %).

За результатами дослідження визначено, що досить ефективним є коловий метод, використання якого дозволило поліпшити швидкісні якості від 0,2 до 0,5 с (0,6-1,7 %), силові якості - від 1,2 до 4,8 разу (5,1-23,4 %), швидкісно-силові якості - від 1,9 до 11,0 см (0,8-8,6 %).

За допомогою використаних методів за три мезоцикли вдалося досягнути значних змін у всіх показниках експериментальних груп - Р < 0,001.

Також між окремими показниками швидкісно-силової підготовки в період з 13 до 14 років виявлені істотні взаємозв'язки (Р < 0,05-0,001), наявність яких пов'язана з позитивним переносом фізичних якостей і рухових навичок: між швидкісними і стрибковими якостями (r = - 0,685-0,742), між силовими і стрибковими (r = 563-745), між силовими і швидкісними (r = 0,439-0,471).

На основі кореляційного аналізу також виявлено (табл.3) щільний взаємозв'язок між рівнем швидкісно-силової підготовки і спортивним результатом (загальною сумою очок).

Порівняння загальної суми набраних очок у кожній експериментальній групі показало, що переважне використання вибірково-акцентованого методу в другій групі дозволило всім багатоборкам набрати значно більшу суму очок, ніж в першій і третій експериментальних груп (Р < 0.01). Коловий і повторно-прогресуючий методи виявилися практично рівнозначними (Р > 0,05).

У п'ятому розділі "Аналіз і узагальнення результатів дослідження" отримані три групи даних. Підтверджено залежність досягнення високих спортивних результатів семиборок від соматотипологічних, функціональних, психофізіологічних особливостей юних семиборок, а також від рівня розвитку їхніх фізичних якостей і фізичної працездатності.

Доповнюють існуючі наукові розробки, отримані нами результати щодо кореляційного аналізу взаємозв'язків між окремими показниками швидкісно-силових видів семиборства та рівня розвитку швидкісно-силових якостей та суми очок у програмі п'ятиборства юних семиборок.

Вперше визначено структуру швидкісно-силової підготовки семиборок у річному циклі тренування, встановлено ефективні методи розвитку швидкісно-силових якостей семиборок на етапі спеціалізованої базової підготовки та їхній вплив на варіацію спортивних результатів у видах семиборства. Розроблено теоретико-методичні основи швидкісно-силової підготовки семиборок на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Висновки

1. Аналіз спеціальної наукової літератури й узагальнення досвіду практичної діяльності фахівців у галузі жіночого легкоатлетичного багатоборства щодо раціональної побудови тренувального процесу й підвищення рівня швидкісно-силової підготовки засвідчує суперечливі підходи до розв'язання цього завдання. Окремі ключові положення підготовки спортсменок не мають теоретичного і експериментального обґрунтування. Найменш розробленими на даний час є структура швидкісно-силової підготовки юних семиборок та співвідношення засобів і методів, спрямованих на розвиток швидкісно-силових якостей.

Узагальнення змагальної практики найсильніших семиборок світу показує, що збільшення загальної суми очок пов'язано в основному з поліпшенням результатів у швидкісно-силових видах програми багатоборства. Незважаючи на це, питання структури швидкісно-силової підготовки юних семиборок залишаються по за межами досліджень.

2. У результаті тривалого вивчення фізичної підготовленості дівчат, які займаються легкоатлетичним багатоборством (з 1996 до 2001 рр.) встановлено чинники, які визначають перспективу досягнення високих спортивних результатів семиборок:

- за визначенням соматотипу юних семиборок встановлено, що здебільшого чітко виражений мегалозомний (атлетичний) тип у 66 % дівчат; у 22 % виявлено лентозомний (астенічний); у 11 % стенопластичний соматотип. Порівняння дівчат-однолітків, що займаються іншими видами легкої атлетики (спринтерами, метальницями), семиборки мають більшу довжину тіла, нижніх кінцівок і меншу масу тіла. За обхватом стегон значних розбіжностей не виявлено;

- виявлено, що за віковий період від 12 до 14 років у фізичному розвитку досліджуваних семиборок відбулися такі позитивні зміни: в 12-13 років довжина тіла збільшилась на 4,7 %, ЖЄЛ - на 3,7 %, АТ (діастол.) - на 1,4 %, у фізичній працездатності - на 12 %; в 13-14 років значні темпи приросту виявлені у масі тіла (15,3 %), ЧСС (3,8 %), МСК (2,6 %), АТ (сист.) - на 2,2 %;

- встановлено, що найнижчий рівень прояву працездатності у ментруальній фазі (1-3 дні після початку менструації), найвищий - у постменструальний і постовуляторній фазах (4-11 і 17-22 дні). Незначне зниження рівня фізичної працездатності спостерігається в овуляторній фазі; значне зниження працездатності характерне для передменструальної фази.

- динаміка показників швидкісно-силової підготовки юних спортсменок є гетерохронною, що зумовлено загальнобіологічними закономірностями розвитку. Разом з тим, заняття видами легкоатлетичних багатоборств специфічно впливають на розвиток швидкісно-силових якостей залежно від віку: у 12-13 років темпи розвитку швидкісних якостей складають 0,5-4,9 %, у 13-14 років - 8,7-11,1 %; силових якостей відповідно - 12,9-29,3 % і 14,8-17,3 %; у розвитку власне швидкісно-силових якостей - 3,4-16,4 % і 4,2-25,2 %;

- результати дослідження психофізіологічних особливостей юних семиборок свідчать, що серед 12-14-річних дівчат є досить значний відсоток з високим рівнем тривожності, зниженою самооцінкою і нездатністю швидко переорієнтовуватися в нестандартних умовах - 33,44 %; за результатами оцінки стану нервової системи у дівчат 12-13 років виявлено 50-55 % тих, які мали суму більше 45 балів, що розцінюється як досить виражений прояв окремих властивостей нервової системи (сили, врівноваженості і рухливості нервових процесів) і 66 % - у 14-річних семиборок.

3. Обгрунтовано річні обсяги навантаження для розвитку показників швидкісно-силової підготовки. При цьому на загальну і спеціальну фізичну підготовку передбачено 35 % всього обсягу тренувального навантаження, на технічну підготовку - 45 %, на інші види спортивної підготовки (психологічну, інструкторську і суддівську практику, участь в змаганнях та ін.) - 20 %.

На розвиток показників швидкісно-силової підготовки виділяється: на розвиток силових якостей із всього запланованого часу на загальну і спеціальну фізичну підготовку - 35 %, на власне швидкісно-силові якості (стрибкові і метальні) - 40 %, на розвиток швидкісних якостей - 25 %. Інші фізичні якості удосконалювалися в процесі розвитку основних показників швидкісно-силових якостей.

4. Експериментальна апробація оптимальних обсягів навантаження позитивно вплинула на зміну в структурі швидкісно-силової підготовки юних семиборок. Аналіз результатів, отриманих в групі семиборок 13-14 років, дозволив виділити шість факторів, які характеризують загальну дисперсію вибірки 86,9-88,4 % (за ранговою значимістю): силові можливості, швидкісно-силові можливості м'язів ніг і рук, швидкісні можливості, швидкісна витривалість, гнучкість.

5. Між окремими показниками швидкісно-силової підготовки в період з 13 до 14 років виявлені важливі взаємозв'язки (Р < 0,05-0,001), наявність яких пов'язана з позитивним переносом фізичних якостей і рухових навичок: між швидкісними і стрибковими якостями (r = 0,685-0,742), між силовими і стрибковими (r = 563-745), між силовими і швидкісними (r = 0,439-0,471).

6. Встановлено залежність рівня розвитку швидкісно-силової підготовки від ефективності використаних методів розвитку окремих її показників. Проведений педагогічний експеримент показав перевагу вибірково-акцентованого методу, який дозволив за три мезоцикли (9 місяців) підвищити швидкісні якості на 1,6-1,7 %; силові можливості - на 11,8-38,3%; власне швидкісно-силові якості - на 1,7-9,0 %.

7. На основі кореляційного аналізу виявлено високий рівень взаємозв'язку між рівнем швидкісно-силової підготовки і спортивним результатом (загальною сумою очок). Порівняння загальної суми набраних очок у кожній експериментальній групі показало, що використання вибірково-акцентованого методу дозволило всім багатоборкам набрати значно більшу суму очок, ніж в першій і другій експериментальних груп (Р < 0,01). Коловий і повторно-прогресуючий методи виявилися практично рівнозначними (Р > 0,05).

8. Результати дослідження свідчать про те, що вирішення проблеми підвищення швидкісно-силової підготовки є комплексний підхід до вибору ефективних засобів і методів розвитку швидкісно-силових якостей. Наша методика раціональної побудови навчально-тренувального процесу з метою підвищення швидкісно-силової підготовки може бути використана у практиці роботи ДЮСШ зі спеціалізації багатоборство.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Асаулюк І.О., Куц О.С. Основи швидкісно-силової підготовки юних семиборок на етапах багаторічного тренування: Навчально-методичний посібник. Львів: УАННП, 2001. 68 с.

2. Асаулюк І. Деякі методичні підходи в тренувальному процесі семиборок на етапі спеціалізованої базової підготовки // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей аспірантів галузі фізич. культ. та спорту. Львів: ЛДІФК, 1999. Вип. 3. С. 317-321.

3. Асаулюк І. Структура бігової підготовки семиборок // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фізич. культ. та спорту. Львів: ЛДІФК, 2000. Вип. 4. С. 228-230.

4. Асаулюк І. Морфофункціональні особливості семиборок 12-14 років // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей галузі фізич. культ. та спорту. Львів: ЛДІФК, 2001. Вип. 5. Т. 1. С. 284-288.

5. Асаулюк І.О. Психофізіологічні особливості семиборок 12-14 років // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. Харків: ХХПІ, 2001. № 4. С. 10-13.

6. Асаулюк І. Структура швидкісно-силової підготовки семиборок // Наукові записки Тернопільського держ. пед. універ.: Серія: педагогіка. № 7. Тернопіль, 2000. С. 65-67.

7. Асаулюк І. До питання обґрунтування структури змагальної діяльності вітчизняних багатоборок // Молода спортивна наука України: Мат. 2-ї Всеукр. конф. аспірантів. Львів: ЛДІФК, 1998. Ч. 2. С. 57-59.

8. Асаулюк І.О. Особливості побудови багаторічного тренування семиборок на початковому етапі спортивної спеціалізації // Фізична культура, спорт та здоров'я нації: Зб. наук. праць 3-ї міжнарод. наук.-практ. конф. Київ; Вінниця: УАННП, 1998. Ч. 1. С. 134-137.

9. Табак Н.С., Асаулюк И.А. Темпы прироста физических качеств как фактор, определяющий потенциальные возможности спортсмена в легкоатлетическом многоборье // Фізична культура, спорт та здоров'я нації: Зб. наук. праць 3-ї Міжнарод. наук.-практ. конф. Київ; Вінниця: УАННП, 1998. Ч. 1. С. 239-243.

Анотація

Асаулюк І.О. Швидкісно-силова підготовка семиборок 12-14 років на етапі спеціалізованої базової підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт. - Львівський державний інститут фізичної культури, Львів, 2001 рік.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі швидкісно-силової підготовки юних семиборок на етапі спеціалізованої базової підготовки.

У роботі досліджено чинники, які прогнозують перспективність досягнення високих спортивних результатів семиборок: соматотипологічні і функціональні особливості семиборок 12-14 років; психофізіологічні особливості; рівень розвитку швидкісно-силових якостей дівчат 12-14 років, які займаються легкоатлетичним семиборством; рівень фізичної працездатності.

Експериментально визначено структура швидкісно-силової підготовки семиборок на етапі спеціалізованої базової підготовки, взаємозв'язок між результатами окремих показників швидкісно-силових видів семиборства багатоборок 13-14 років та взаємозв'язок рівня розвитку швидкісно-силових якостей і суми очок у програмі п'ятиборства юних спортсменок експериментальних груп; встановлено ефективні методи розвитку швидкісно-силової якостей семиборок та їхній вплив на оптимізацію швидкісно-силової підготовки семиборок 13-14 років на етапі спеціалізованої базової підготовки.

На основі проведеного дослідження розроблено та експериментально обґрунтовано методику швидкісно-силової підготовки семиборок 12-14 років на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Ключові слова: юні семиборки, швидкісно-силова підготовка, спеціалізована базова підготовка, соматотипологічні особливості, функціональні особливості.

Аннотация

Асаулюк И.А. Скоростно-силовая подготовка семиборок 12-14 лет на этапе специализированной базовой подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт. - Львовский государственный институт физической культуры. - Львов, 2001.

В результате многолетнего изучения физической подготовленности девочек, занимающихся легкоатлетическим семиборьем, выявлены факторы, которые прогнозируют перспективность достижения высоких спортивных результатов: это соматотипологические и функциональные особенности семиборок, психофизиологические особенности, уровень развития скоростно-силовых качеств и физической работоспособности, и другие.

Установлены годовые объемы нагрузок для развития показателей скоростно-силовой подготовки: на общую и специальную физическую подготовку выделяется 35 % всего объема тренировочной нагрузки, на техническую подготовку - 45 %, на другие виды спортивной подготовки (психологическую, инструкторскою и судейскую практику, участие в соревнованиях и др.) - 20 % нагрузки. На развитие показателей скоростно-силовой подготовки выделяется: на развитие силовых качеств - 35 % из всего запланированного времени на общую и специальную физическую подготовку, на развитие собственно скоростно-силовых качеств (прыжковые и метательные) - 40 %, на развитие скоростных качеств - 20 %. Другие физические качества были усовершенствованы в процессе развития основных показателей скоростно-силовых качеств.

На основании корреляционного анализа выявлена высокая плотность взаимосвязи между отдельными показателями скоростно-силовой подготовки и между скоростно-силовой подготовкой и спортивным результатом (общей суммой очков): r = 0,563-0,742.

Экспериментальная апробация оптимальных объемов нагрузок положительно повлияла на изменение структуры скоростно-силовой подготовки юных семиборок. Анализ результатов, полученных в группе семиборок 13-14 лет, позволили выделить шесть факторов, которые характеризуют общую дисперсию выборки - 86,9-88, 4 % (за ранговой значимостью: силовые возможности, скоростно-силовые возможности ног и рук, скоростные возможности, скоростная выносливость и гибкость).

Установлена зависимость между развитием скоростно-силовой подготовкой от эффективности использования методов развития отдельных ее показателей. Проведенный педагогический эксперимент показал преимущество избирательно-акцентированного метода, который позволил за три ударных мезоцикла повысить скоростные качества на 1,6-1,7 %; силовые возможности - на 11,8-38,3 %; собственно скоростно-силовые качества - на 1,7-9,0 %.

Сравнение общей суммы набранных очков в каждой экспериментальной группе показало, что использование избирательно-акцентированного метода развития физических качеств позволило набрать наибольшую сумму очков (Р<0,01). Круговой и повторно-прогрессирующий метод оказались практически равноценными (Р > 0,05).

Таким образом, результаты исследований свидетельствуют о том, что посредством использования эффективных методов (круговой тренировки, повторно-прогрессирующего и избирательно-акцентированного), возможно решить проблему ускоренной скоростно-силовой подготовки юных семиборок.

На основании проведенного исследования разработана и экспериментально обоснована методика скоростно-силовой подготовки семиборок 12-14 лет на этапе специализированной базовой подготовки, которую можно рекомендовать для внедрения в практику работы СДЮШОР.

Ключевые слова: семиборки, избирательно-акцентированный метод, скоростно-силовая подготовка, круговой метод, повторно-прогрессирующий метод, специализированная базовая подготовка.

Annotation

Asaulyuk I.O. Speed - power preparation of 12-14 aged septethlonists on special base preparation stage. Manuscript.

The thesis for Candidate of Science Degree in Physical Education and Sport in speciality 24.00.01 - Olympic and professional sport. - Lviv State Institute of Physical Culture, Lviv, 2001.

The thesis is devoted to speed - power preparation of young septethlonists on special base preparation stage. It has been determined somatotypical and functional peculiarities of 12 - 14 aged septethlonist, their psychophysical peculiarities, the level of speed-power qualities and their capacity for work. Septethlonists high sporting results depend on all these factors. Septethlonists speed-power preparation structure, the correlation between results of certain indexes of speed-power Hinds of septethlon of 13 - 14 aged pentethlonists and the correlation of speed-power qualities level and total points in pentathlon program for young sportswomen have been determined in experimental group.

The effective methods of speed-power qualities development and their influence on optimization of speed-power preparation of 13 - 14 aged septethlonists on special base stage have been ascertained.

The methods of 12 - 14 aged septethlonists on the special base stage have been worked out and experimentally substantiated.

Key words: young septethlonist, speed-power preparation, special base preparation, correlation, somatotypical peculiarities, functional peculiarities, speed-power qualities.

Размещено на Allbest.ru

...