Карпатський рекреаційний район

Історія розвитку Карпатського регіону, його географічне положення, природні умови та демографічна характеристика. Види туристсько-рекреаційних ресурсів. Оцінка соціально-економічного та екологічного становища, основних туристських центрів регіону.

Рубрика Спорт и туризм
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 17.04.2014
Размер файла 84,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Файл не выбран
РћР±Р·РѕСЂ

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет міського господарства

Кафедра Туризму і готельного господарства

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

на тему «Карпатський рекреаційний район»

з дисципліни «Рекреалогія»

Харків 2013

Вступ

карпатський рекреаційний туристський екологічний

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільства, при загостренні економічних, соціальних та екологічних проблем, все актуальнішим є збереження здоров'я окремої людини та соціуму конкретної території, що породжує цілий спектр потреб, реалізацію яких забезпечує рекреаційна галузь господарства.

Локалізація соціально-економічних відносин даної галузі на регіональному рівні відбувається в межах формування та розвитку територіальної рекреаційної системи, що в умовах ринкової економіки трансформується в регіональний ринок рекреаційних послуг.

З кожним роком сфера туризму все більше розвивається у нашій країні. Аналіз природних рекреаційних ресурсів показав, що рекреаційна галузь - одна з найбільш перспективних в господарському комплексі регіону. Науково обгрунтований розвиток рекреаційного комплексу області дасть можливість задіяти в господарський оборот найцінніші рекреаційні ресурси, створить умови для удосконалення економічних відносин в рекреаційній сфері, пожвавити підприємницьку та інвестиційну діяльність, знизити рівень безробіття та міграції з поліських районів, привести виробничу та соціальну інфраструктуру області до рівня міжнародних стандартів, поліпшити соціально-економічну ситуацію в регіоні. Сучасне реформування економіки пов'язане з проведенням глибоких перетворень в усіх сферах господарського комплексу країни, переглядом галузевих пріоритетів для окремих регіонів, обумовленим необхідністю врахування особливостей розвитку, геополітичним розташуванням, забезпеченістю природними ресурсами.

1. Географічне положення

Карпатський рекреаційний район займає територію в межах Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей (див.мал.1.1)

Мал.1.1 Мапа Карпатського рекреаційного району

Межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Молдовою, Румунією

Територія Карпатського туристичного району охоплює 56,6 тис. км2, що становить 9,4% території України.

Населення- 6120 тис.(13% від загальноукраїнського показника), більша частина якого проживає у селах - 51,4%.

2. Природні умови

Рельєф. Одним з основних природних туристичних ресурсів даного району є рельєф. Його особливості обумовлюються розташуванням на території району гірського масиву Карпат, що простягнувся з північного заходу на південний схід та займає разом з Передкарпатською височиною та Закарпатською низовиною 37 тис. км2 (65,5% території району). Українські Карпати - середньовисотні гори з переважаючими висотами 1000-2000 м. Саме такий тип рельєфу, за оцінками дослідників, є найкращим для організації рекреаційної діяльності. Найвищі вершини сягають понад 2000 м., серед них - найвища точка України г.Говерла, яка може бути віднесена до рекреаційних об'єктів рангу супер-точка тур. Об'єктами уваги туристів можуть стати мальовничі скелі, стрімкі схили, річкові долини, форми рельєфу, утворені діяльністю давнього льодовика та карстуванням. Решту території займають низовини Малого Полісся (північ Львівської області), які оточують горбисті пасма Розточчя, Опілля, Гологор та Вороняків, а також височина в межиріччі Прута і Дністра (північний схід Чернівецької області)

Кліматичні особливості. Температура - м'яка (середні січневі температури в горах -6, -8оС) багатосніжна зима, що триває в горах понад 3,5 місяці.

Літо коротке та нежарке. Середні температури липня у передгір'ї +18…+19°С, в горах - +7…+13°С, в Закарпатті - +20°С. Осінь тепла і сухіша за літо. Гори та передгір'я є зоною надмірного зволоження: на рік випадає 800-1800 мм опадів, більшість яких припадає на теплу пору року

Флора та фауна. Рослинний і тваринний світ Карпатського туристичного району характеризується значним різноманіттям, обумовленим висотною поясністю та широтною зональністю. Тільки в Карпатах налічується понад 2 тис. видів рослин, серед яких понад 100 ендеміків. Українські Карпати характеризуються значною залісненістю території (понад 40 %). У видовому складі гірських лісів переважають смерека та бук, в рівнинних лісах поширені бук, дуб, граб, сосна. Це сприяє організації санаторно-курортної справи. Велике різноманіття лікарських рослин, диких плодів, ягід та грибів сприяє розвиткові промисельного туризму.

Ландшафтна стуктура. Природа Українських Карпат представлена складною системою територіальних одиниць, що створюють високогірний, середньогірний, низькогірний та передгірський яруси. До високогірного ярусу належать давньольодовиково-високополонинські флішеві гірські ландшафти з максимумом відносних перевищень до 1500 м (масиви Чорногора, Свидівець та ін.) в осьовій частині гір. Другим видом гірських ландшафтів цього ярусу є давньольодовиково-високополонинські кристалічні (Мармароський масив, Чивчини). Три види ландшафтів становлять наступний, основний за площею, середньогірний ярус. Ландшафти середньогірно-полонинські (перевищення до 1300 м) представлені масивами Полонинського Бескиду (масиви Рівна, Полонина Боржава, Красна). Потужне зовнішнє пасмо -- це середньогірно-скибові ландшафти (перевищення до 1000 м), найтиповіше виражені в Східних Бескидах, Покутсько-Буковинських горах. Вздовж південного краю Українських Карпат простягаються середньогірно-давньовулканічні ландшафти Вулканічних Карпат (масиви Маковиця, Синяк, Великий Діл, Тупий). Ландшафти низькогірного ярусу простягаються двома смугами всередині гір та формують їхні крайові структури. Міжгірно-верховинські ландшафти (перевищення до 400 м) пов'язані з Головним Карпатським вододілом

Охоронні природні території та пам'ятки природи. В Українських Карпатах зосереджений великий природоохоронний фонд різного рівня заповідності (майже 1500 об'єктів). Найбільший природно-заповідний об'єкт створено у 1980 р. Це -- Карпатський національний природний парк (50,3 тис. га), в якому значну площу займають ліси, луки і пасовища. У парку багаті рослинність і тваринний світ (близько 60% усієї флори Українських Карпат). Парк знаходиться у верхів'ях Пруту і Черемошу. Тут зосереджені середньовисотні Горгани, Ворохта-Путильське низькогір'я і найвищий в Українських Карпатах масив -- Чорногора. Для цього регіону характерна вертикальна поясність, густа мережа невеликих швидкоплинних річок, мальовничих високогірних озер. Другим за величиною є створений в 1989 р. національний природний парк Синевир, розташований у верхів'ях річок Теребля та Ріка. Район характеризується різким вертикальним розчленуванням, крутосхилими формами рельєфу, кам' янистими осипищами, глибокими річковими долинами, багатими і різноманітними флорою та фауною. У верхів'ях р. Теребля (989 м) розміщене відоме озеро Синевир. В Українських Карпатах створено Карпатський біосферний заповідник (57,9 тис. га) на основі Карпатського природного заповідника. Майже вся його територія вкрита лісом. До складу заповідника входять п'ять окремих гірських масивів (філіалів), розміщених у різних гірських районах Українських Карпат: Угольсько-Широколужанський, Чорногірський, Мармароський, Свидовецький і Стужицький, і один рівнинний масив -- Хустський, або Долина нарцисів, розміщений на Закарпатській низовині.

3. Демографічна характеристика

Впродовж 1995-2009 рр. кількість населення регіону скоротилася на 391,1 тис. ос. (6 %), причому 56 % скорочення припало на Львівську область. У 2009 р. природний приріст населення був додатнім лише на Закарпатті (2,1 ‰).

Негативне сальдо міграцій було характерним протягом усього досліджуваного періоду для усіх областей регіону (за винятком Чернівецької області), проте абсолютні значення сальдо міграцій є найнижчими за весь досліджуваний період.

Щодо рівня урбанізації, варто відзначити, що в усіх областях КР відбувається зростання чисельності міського населення, тоді як сільського - лише у Закарпатській області.

У віковій структурі населення голосною тенденцією є старіння населення. Лише Закарпатська область завдяки постійно високому рівню народжуваності характеризується відносно молодим населенням. За досліджуваний період значно скоротився показник демографічного навантаження - від 796 ‰ у1995 р. до 651 ‰ у 2009 р. - головно через зменшення чисельності дітей (демографічне навантаження особами у допрацездатному віці зменшилось від 494 до 297 на 1000 осіб працездатного віку).

Поряд з цим зростає показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні - в Івано-Франківській та Львівській областях за останні роки він збільшився до 71,6-71,7 рр., що більше ніж на 2 роки вище середнього по країні. Загалом у регіоні щороку зменшується чисельність осіб, які вступають у працездатний вік, що в найближчому майбутньому призведе до значного загального скорочення чисельності економічно активного населення.

4. Стисла історія формування і розвиток регіону

Мальовничі гірські хребти, хвойні та мішані ліси та географічне положення в центрі Європи створили тут цілющий мікроклімат, який разом з рослинними та мінеральними ресурсами здавна використовувались для лікування та реабілітації здоров'я людини. В цій зоні розташовані відомі курортні зони - Яремча, Моршин, Черче, Буркут, Верховина, Осмолода, з мінеральними джерелами типу "Борджомі", "Миргородська" та кліматичні курорти Ворохта, Татарів, Косів з розрідженим гірським повітрям, що разом з достатньою кількістю ультрафіолетових променів, підвищеним вмістом озону та насиченістю фітоцидами сприяють активному лікуванню органів дихання та серцево-судинної системи.

Прикарпаття - привабливий мальовничий край здавна відомий пам'ятками природи, історії та культури серед туристів і відпочиваючих. Карпатський національний природний парк та найвища вершина України - г.Говерла (2061 м), Манявський скит - музей, скелі та печери Довбуша щороку відвідують сотні тисяч гостей з усіх кутків світу. Природні умови сприятливі для активного туризму - одного з засобів лікувальної терапії та оздоровлення.

На території старовинного українського села Заболоття у межиріччі Бистриці Надвірнянської та Бистриці Солотвинської за проектом Корассіні з Авіньйону було споруджено місто-фортецю польських магнатів Потоцьких, яка з часом пертворилася у торговий, ремісничий і культурний центр Прикарпатського краю. В 1662 році місто одержало Магдебурзьке право і стало відомим як Станіславів. В 1962 році, у рік відзначення 300-річчя офіційного заснування, місто було перейменоване в Івано-Франківськ на честь видатного сина українського народу Івана Франка. Художній музей (парафіяльний костел та дзвіниця) 1672- 1703 рр. Костел Пресвятої Діви Марії - зразок барокової культової споруди з деякими рисами ренесансу, будівничі вбачали її художню довершеність в простоті та лаконічності. У 1980 році в костелі був відкритий Художній музей, який налічує тепер понад п'ятнадцять тисяч мистецьких творів. Музей є скарбницею образотворчого та народного мистецтва краю. Його фонд представлено унікальними пам'ятками галицького іконопису й барокової скульптури, творчістю класиків західноукраїнського малярства., а також творами польських, австрійських, німецьких та італійських майстрів.

Обласний Краєзнавчий музей (Міська Ратуша) 1929- 1935 рр. Первісна споруда ратуші була побудована у 1672 р. у стилі пізнього ренесансу і мала вигляд дев'ятиповерхової круглої вежі з кам'яною основою. Краєзнавчий музей заснований у 1939 році на збірках Покутського музею і музею Гуцульщини в Жаб'є. У його фондах зберігається понад 105 тисяч музейних експонатів. Військовий шпиталь (Палац Потоцьких), 1682 р. На території фортеці було збудовано мурований цегляно-кам'яний палац Андрія Потоцького - показний замок, який один із небагатьох фортечних наземних споруд у реконструйованому вигляді зберігся до наших днів.

Косів - це мальовничий край, центр гуцульського прикладного мистецтва та народних промислів. Тут виготовляють прекрасні сувеніри - ліжники, різьблені речі, вишиванки, прикраси з металу, вироби із шкіри та кераміки.

Справжні витвори мистецтва створено знаменитими родинами гуцульських майстрів Шкрібляків, Корпанюків та багатьма іншими. Унікальну творчість народних майстрів репрезентують музей державного інституту прикладного та декоративного мистецтва, музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини та кілька приватних музеїв. Косівський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського був відкритий у 1969 р. В основі музею закладено збірку творів народного мистецтва Є.Сагайдачного - відомого українського художника та мистецтвознавця. Тут широко представлені керамічні вироби другої половини ХІХ ст., традиційна косівська кераміка середини ХХ ст. А також окремо експонуються твори вишивки, ткацтва, ліжникарства, художні вироби з шкіри та металу. Всебічно представлена творчість відомих різьбярів, заслужених майстрів народної творчості, членів Національної Спілки художників України.

Найбільш довершеними спорудами гуцульського будівництва, що дійшли до нас із далекої минувшини, є дерев'яні церкви. Свою власну церкву має кожне, навіть найменше село. І до наших днів у Карпатах збереглися сотні дерев'яних храмів.

Верховина - серце гуцульського краю. Це край чистого цілющого повітря, кристально прозорої води та справжніх гуцульських традицій, що збереглися до нашого часу. Тут ви зможете спробувати відшукати пурпурові квітки рододендрона - славетної червоної рути, і легендарний едельвейс - шовкову косицю, що росте тільки на важкодоступних прямовисних скелях.

5. Етнічні особливості

Населення 6120 тис. що становить 13% від загальноукраїнського показника

- міське населення 48.6%

- сільське 51.4%

Національний склад населення: Бойки, Гуцули, Лемки

6. Історико-культурна спадщина

До культурно-історичних пам'яток Карпат належать:

- археологічні знахідки, що поділяються на дві групи: місця поселення стародавніх людей (стоянки, городища, поселення, селища, міста) і місця поховань (кургани, могильники, могили). Найбільше пам'яток археології виявлено у Луцькому та Володимир-Волинському районах;

- пам'ятки архітектури: культові споруди, замки, палаци, громадські житлові будівлі, сучасні архітектурні ансамблі.

- музеї, картинні галереї, меморіальні дошки, обеліски, меморіали і т.ін.;

- етнографічна різноманітність, що представлена народними ремеслами, фольклором, народним одягом, говірками.

7. Природні та історико-культурні об'єкти всесвітнього значення

Дуже багато на території Карпат пам'яток історії та архітектури. Серед історико-культурних осередків найпопулярнішими є міста Львів та Ужгород.

Значна кількість туристів також відвідує Мукачево, Самборе, Дрогобыче

Мал.1.2 «Церква святого Михайла»

Мал.1.3 «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації»

8. Туристсько-рекреаційні ресурси. Види рекреації та туризму

У Карпатах зосереджена третина рекреаційного потенціалу України. Тут налічується близько 800 джерел мінеральної води практично всіх бальнеологічних типів. Лікувальні торфогрязі, озокерит і сприятливі умови для кліматолікування дають можливість розвивати мережу бальнеологічних і кліматичних курортів , пансіонатів , будинків і баз відпочинку , туристичних закладів. Природно - ресурсна база санаторної галузі дозволяє щорічно оздоровлювати до 8 млн. чоловік.

Регіон має значний потенціал рекреаційної ємності території - площа використовуваних і зарезервованих для рекреації ландшафтів становить 616,7 тис. га . Питома вага потенційно рекреаційних територій у Львівській, Івано -Франківській та Чернівецькій областях становить 30-50 відсотків від площі області, а в Закарпатській - більше 50 відсотків.

Якщо враховувати нерівномірне розміщення рекреаційних ресурсів, і перш природно- ресурсної бази , то в регіоні можна виділяють три райони: Передкарпатський і Закарпатський курортно - оздоровчі та Гірничо- Карпатський туристсько -оздоровчий .

У Карпатах є великі природно- ресурсні можливості для організації та розвитку зимових видів відпочинку, зокрема гірськолижного. Сьогодні в регіоні освоєно до 30 гірськолижних трас, хоча їх кількість можна збільшити вдвічі й обслужити за сезон понад 250 тис. любителів зимового відпочинку.

Карпатський регіон має значні пізнавальні ресурси. Зокрема, в Ужгороді, Львові, Мукачеві, Самборі, Дрогобичі. З сільських адміністративних районів високу пізнавальну цінність рекреаційних ресурсів має Мукачівський район Закарпатської, Косівський район Івано-Франківської, Дрогобицький, Старосамбірський та Сколівський райони Львівської областей.

На кліматолікуванні спеціалізуються курорти в Яремче, Ворохті, Косові. У Карпатах розташовано 53 туристські бази, готелі, кемпінги, а також кілька десятків гірськолижних підйомників. Потужність туристичних закладів у день максимального розгортання становить понад 10 тис. місць. Дві третини туристичних об'єктів і 45 відсотків туристичних місць припадає на Закарпаття.

9. Матеріально-технічна база рекреації і туризму

Матеріально-технічна база туризму у цьому регіоні є стабільною, але все ж таки вона повинна розвиватися. Це буде мати вплив на економіку нашої країни та на розвиток національного туризму.

10. Основні туристські центри регіону та їхня специфіка

У Карпатському регіоні діє 60 санаторіїв, 17 пансіонатів, 10 будинків відпочинку, 70 санаторіїв- профілакторіїв, 120 баз відпочинку, 150 таборів відпочинку для старшокласників і понад 180 заміських дитячих таборів.

Популярним курортом є Трускавець, який спеціалізується на лікуванні захворювань нирок, печінки, сечовивідних шляхів, а також органів травлення та обміну речовин. За рік на курорті обслуговують більше 75 тис. чоловік.

11. Основні напрямки туристських потоків у регіоні

Як відомо, Закарпаття багате на розвідані і нерозвідані рекреаційно-туристичні ресурси. В області проведена оцінка туристично-екскурсійних об'єктів за методикою, яка дозволяє поділити їх на три категорії важливості. До 1-ї категорії відносяться об'єкти особливо цінні, до 2-ї - об'єкти, що мають значний інтерес для туристів, інші віднесені до 3-ї категорії.

Захоплюючими є екскурсійні маршрути Закарпаття: Дерев'яні церкви України зі спадщини ЮНЕСКО, Карпатский трамвай та озеро Синевир і тд.

Яскраві регіональні особливості Закарпаття, поряд з багатим природно-ресурсним та історико-архітектурним потенціалом, створюють всі передумови для організації сучасної туристичної інфраструктури і розвитку вітчизняного та міжнародного туризму на її території.

Поряд із позитивними зрушеннями, пов'язаними з розвитком туризму, у туристській сфері Карпатського регіону існує чимало проблем: відсутність науково обґрунтованих рекомендацій щодо раціонального використання природних терніарій області; розрив між існуючими вимогами туристів і кваліфікацією працівників туристських, санаторно-курортних територій області; відсутність підрозділів з питань туризму в структурі виконкомів міських (міст обласного значення) рад, райдержадміністрацій; невідповідність якісних характеристик та організаційно-економічних механізмів функціонування рекреаційної і транспортної інфраструктури; незадовільний стан під'їзних шляхів до об'єктів туристських відвідувань; відсутність державного фінансування заходів, спрямованих на популяризацію туристського продукту області на внутрішньому та міжнародному ринках туристських послуг, невідповідність переважної більшості закладів розміщення міжнародним стандартам: високий ступінь морального та фізичного зносу матеріально-технічної бази підприємств, технологічна відсталість, низький рівень комфортності проживання та послуг, що надаються; низька ефективність діючих механізмів заохочення інвестицій щодо будівництва і реконструкції готелів та інших об'єктів туристської та курортно-рекреаційної сфери; низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристсько-екскурсійної діяльності, слабкість її інформаційно-рекламного забезпечення на загальноукраїнсько-му та міжнародному ринках; недоліки територіальної організації туристсько-екскурсійних маршрутів.

12. Оцінка соціально-економічного та екологічного становища

Промисловість Карпатського економічного району характеризується складною та диверсифікованою структурою. В районі значного розвитку набуло машинобудування, хімічна промисловість, рекреаційний комплекс, лісовиробничий, паливно-енергетичний комплекси, легка, харчова промисловість та сільське господарство. Розвиваються вони на основі трудових і природних ресурсів.

До паливно-енергетичного комплексу Карпатського економічного району належать видобуток, виробництво, транспортування, розподіл і використання палива та виробництво електроенергії (переважно на теплових електростанціях).

Традиційними на Прикарпатті є нафтова й газова галузі промисловості (20 % видобутку в країні). Видобуток нафти та газу в районі в останні роки має тенденцію до зниження, що пояснюється вичерпанням розвіданих ресурсів.

Провідною галуззю є електроенергетика. Вона представлена Бурштинською, Добротвірською ДРЕС, Бориславською, Львівською, Калуською ТЕЦ, Теребле-Ріцькою та Дністровською ГЕС.

Машинобудівний комплекс району - це приладобудування, виробництво телевізійної техніки, електроламп, радіоелектронної і медичної апаратури, верстатів з програмним управлінням, металорізальних інструментів. Він зорієнтований на висококваліфіковану робочу силу, наукову інфраструктуру Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Ужгорода і розвивається в умовах високої технічної культури.

Виробництво точних машин, механізмів, приладів та інструментів сконцентровано в Львові, Чернівцях, Ужгороді, електротехнічне машинобудування - у Міжгір'ї, Львові, Коломиї, Ужгороді, Івано-Франківську, Береговому.

Радіоапаратуру, телевізійну, відео- та аудіоапаратуру, радіоприймачі, магнітофони, програвачі виробляють радіотехнічний заводи у Чернівцях, Львові, Івано-Франківську.

У районі відносно високий рівень розвитку транспортного машинобудування: виробництво автобусів (ЛАЗ), автомобілів спеціального призначення, мопедів (Львів). Верстатобудування представлене в Рахові, Львові, Івано-Франківську.

Хімічна промисловість представлена виробництвом хімзасобів для сільського господарства, зокрема калійних добрив (Калуш), сірки (Новий Розділ); миючих засобів (Снятинський район), барвників, фарб та ін. У Львові продукують парфумерні й косметичні вироби, фармацевтичні препарати.

Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість району здійснює заготівлю, механічну обробку й хімічну переробку деревини. До її складу входять галузі, котрі відрізняються одна від одної технологією виробництва і призначенням продукції, яка випускається, об'єднані однією сировиною.

Меблева промисловість зорієнтована на споживача; центри - Львів, Золочів, Івано-Франківськ, Берегове, Тисмениця, Коломия, Борислав, Свалява, Перемишляни, Ужгород, Стрий, Самбір та ін.

Найбільшим виробником паперу є Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат, фабрика "Бібльос" (Львів), паперова фабрика (Коломия). Шпалери виготовляє концерн "Оріана" (Калуш). Картонні фабрики діють у Сколе, Львові, Рахові, Золочеві.

Промисловість будівельних матеріалів району представлена підприємствами з видобутку і первинної обробки будівельної сировини; з виробництва в'яжучих матеріалів; з виробництва стінових матеріалів та конструкцій. Виробництво цементу й сировини для нього зосереджене у Миколаєві та Ямниці, гіпсу, шпаклівки і вапна - у Львові, Долині та ін.

Легка промисловість орієнтується як на місцеву, так і на привізну сировину. У її структурі найбільшу частку становить продукція текстильної, швейної та хутрової підгалузей.

Харчова промисловість. Орієнтується переважно на переробку місцевої сировини. Розміщення м'ясного виробництва характеризується концентрацією його в промисловик вузлах та потужною сировинною базою.

Головною проблемою Закарпаття залишається екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках і річках області.

Значна частина цієї проблеми є наслідком іншої -- відсутності у сільській місцевості комунальних служб з організованого збору, утилізації і захоронення (складування) побутових відходів, що є основною причиною повсюдного забруднення ними берегів річок та усіх видів угідь навколо населених пунктів.

Висновки

До складу Карпатського туристичний району входять чотири області Західної України: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька.

Одним з основних природних туристичних ресурсів даного району є рельєф. Його особливості обумовлюються розташуванням на території району гірського масиву Карпат, що простягнувся з північного заходу на південний схід та займає разом з Передкарпатською височиною та Закарпатською низовиною 37 тис. км2 (65,5% території району).

Закарпаттє володіє значними природно - історичними , соціально - економічними та політико - культурними показниками . Область має дуже сприятливі умови і багаті рекреаційні та бальнеологічні ресурси для лікування та відпочинку населення, розвитку туризму та спорту. Унікальні ландшафти, чудові краєвиди, національні парки, заповідники створюють усі передумови для формування у Закарпатті високорозвиненого, індустріального рекреаційно - туристичного комплексу.

Список використаних джерел

http://file.menr.gov.ua/publ/regobl02/dpsir/Zakarpatska_2003/eco_sit.html

http://www.refine.org.ua/pageid-5413-2.html

http://uk.wikipedia.org/

http://www.tpp.uzhgorod.ua/page-116.html

http://tourlib.net/books_ukr/mazur13.htm

http://pidruchniki.ws/15100827/turizm/karpatskiy_rayon

http://buklib.net/books/27364/

http://www.uazakon.com/document/spart05/inx05712.htm

http://www.do-karpat.com/thems/about/history/index_1.php

http://geoknigi.com/book_view.php?id=436

http://ua.convdocs.org/docs/index-142604.html?page=13

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Сукупність природних, культурно-історичних та соціально-економічних передумов для організації туристичної діяльності регіону. Оцінка території Карпатського регіону за системою показників. Перспективи щодо розвитку гірського туризму та екотуризму.

    статья [242,6 K], добавлен 19.09.2017

  • Характеристика рекреаційних ресурсів Карпатського регіону. Туристичний розвиток досліджуваної території та аналіз існуючої інфраструктури туристичного комплексу "Коруна". Людський фактор в індустрії гостинності. Психологічна культура готельного сервісу.

    курсовая работа [3,0 M], добавлен 26.03.2019

  • Визначення рекреаційної спеціалізації Чернівецької області, оцінка існуючих туристсько-рекреаційних комплексів. Геологічні та геоморфологічні утворення Північної Буковини як регіону літнього і зимового, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 11.06.2019

  • Загальна інформація про обраний район Західної України, особливості його інфраструктури та транспортна розв'язка. Атракції і туристичні ресурси регіону, Стратегічні напрямки розвитку господарства в даному напрямку, цільові продукти та їх значення.

    контрольная работа [30,4 K], добавлен 13.04.2016

  • Роль групового туризму в Карпатах у функціонуванні рекреаційно-туристичного комплексу України. Особливості природних та історико-культурних ресурсів Карпатського регіону. Соціально-економічні умови розвитку зимового відпочинку на гірськолижних курортах.

    курсовая работа [51,5 K], добавлен 11.05.2011

  • Історія розвитку туризму як галузі світового господарства. Розгляд рекреаційних ресурсів Європи, Америки, Океанії. Географічне розташуванням, природні умови, національні традиції Німеччини. Культурні програми курортних містечок Берліна, Гамбурга, Бремена.

    курсовая работа [4,8 M], добавлен 01.12.2010

  • Географічне і економіко-географічне положення Кіпру. Природні та історико-культурні ресурси, природоохоронні території, соціально-економічні умови країни. Розвиток рекреаційного господарства і туризму. Туристичні і курортні центри, їх характеристика.

    курсовая работа [43,1 K], добавлен 20.05.2014

  • Основні складові поняття "туризм" та "рекреація". Специфіка використання рекреаційних ресурсів з певною туристичною метою. Природні умови Криму як туристсько-рекреаційні ресурси, оцінка історико-культурного потенціалу даної території, їх розвиток.

    курсовая работа [56,1 K], добавлен 31.01.2014

  • Методи проведення промислових екскурсій на природних промислових об’єктах. Визначення промислової екскурсії. Природні об’єкти Карпатського туристичного регіону і використання їх для туризму. Перелік для створення кадастру об’єктів промислового туризму.

    статья [25,0 K], добавлен 29.12.2013

  • Передумови рериторіального районування. Особливості розвитку санаторно-курортного господарства Карпатського регіону. Порівняльна характеристика санаторно-курортних послуг на прикладі "Синяк" та "Карпати". Охорона курортних ресурсів від забруднення.

    курсовая работа [78,7 K], добавлен 06.08.2013

  • Фізико-географічна характеристика та природно-рекреаційний потенціал Хмельницької області. Історія краю, його соціально-економічні умови та стан розвитку туризму. Авторські пропозиції щодо створення мережі пізнавальних туристично-екскурсійних маршрутів.

    курсовая работа [96,1 K], добавлен 02.03.2012

  • Аналіз методики туристичного вивчення природно-географічної характеристики країни. Ознайомлення з практичними аспектами дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів Греції. Розгляд перспектив розвитку партнерства між Грецією та Україною в галузі туризму.

    курсовая работа [668,3 K], добавлен 14.06.2017

  • Дослідження природно-рекреаційних, історико-культурних і інфраструктурних туристичних ресурсів Буковини. Ознайомлення із природним, історичним, культурним потенціалами регіону. Оцінка перспектив розширення курортного, наукового, спортивного видів туризму.

    курсовая работа [58,0 K], добавлен 21.09.2010

  • Дослідження природних туристсько-рекреаційних ресурсів та історико-культурних пам’яток Норвегії. Характеристика складових частин сфери туристичних послуг та виявлення головних ланок, що сприяють розвитку туризму. Аналіз основних недоліків туризму країни.

    курсовая работа [54,8 K], добавлен 20.09.2011

  • Удосконалення теоретико-методологічних основ регіональних економічних досліджень етнічного туризму, виявлення проблем і перспектив його розвитку на прикладі Карпатського регіону України. Авторський підхід до визначення і структуризації етнічного туризму.

    статья [56,7 K], добавлен 05.10.2017

  • Поняття про туристсько-рекреаційний потенціал, основні критерії його оцінювання. Туристично-рекреаційні ресурси Марокко: природні та історико-культурні. Туристична інфраструктура держави: готельне та санаторно-курортне господарство сучасного Марокко.

    курсовая работа [45,5 K], добавлен 17.03.2011

  • Передумови збереження та розвитку рекреаційних ресурсів: природних, соціально-економічних, демографічних. Характеристика територіально-рекреаційних ресурсів. Головні стратегічні напрями подальшого розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України.

    курсовая работа [226,7 K], добавлен 27.02.2014

  • Загальна характеристика Литви з точки зору розвитку туризму. Характеристика кліматичних рекреаційних, водних та бальнеологічних ресурсів. Основні риси історико-культурних рекреаційних ресурсів. Огляд археологічних, історичних, архітектурних пам’яток.

    курсовая работа [4,7 M], добавлен 02.05.2019

  • Вплив на рекреаційне господарство. Характеристика рекреаційних ресурсів, показники їх оцінки. Передумови формування рекреаційного господарства Київської області. Природні та історико-культурні ресурси, природоохоронні об’єкти. Основні види туризму.

    курсовая работа [211,7 K], добавлен 29.03.2012

  • Особливості економічного розвитку Республіки Казахстан. Характеристика ресурсів країни для активного відпочинку і спортивного туризму. Туристична індустрія регіону. Особливості кухні Казахстану. Національні природні парки та Державні заповідники країни.

    реферат [76,5 K], добавлен 25.10.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.