3

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Система оцінки рухової обдарованості хлопців 7-10 років

24.00.02 -Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення.

Огієнко Наталія Григорівна

УДК 796-053.3.072.2

Львів - 2001

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Кіровоградському державному педагогічному універчитеті імені Володимира Винниченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент воропай сергій миколайович, Кіровоградський державний педагогічний універчитет імені Володимира Винниченка, декан факультету фізичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор шиян богдан михайлович, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри теорії основ і методики фізичного виховання;

кандидат педагогічних наук, доцент шинкарук оксана анатоліївна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, проректор зі спортивної роботи.

Провідна установа: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, кафедра фізичного виховання та спорту, Міністерство науки і освіти України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 15 ” червня 2001 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного інституту фізичної культури (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 11).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного інституту фізичної культури (м. Львів, вул. Костюшка, 11).

Автореферат розіслано “ 11 ” травня 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Вацеба

Анотації

руховий обдарованість віковий діти

Огієнко Н.Г. Система оцінки рухової обдарованості хлопців 7-10 років. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Львівський державний інститут фізичної культури, Львів, 2001.

Дисертацію присвячено розробці комплексного підходу до оцінювання рухової обдарованості хлопців 7-10 років.

В роботі вивчений стан рухової функції та виявлені інформативні критерії для визначення рухової обдарованості дітей з урахуванням віку.

Запропоновано систему оцінки рухової обдарованості хлопців 7-10 років, яка включає розробку диференційованих оціночних шкал з урахуванням типу статистичного розподілу результатів шляхом їх нормалізації, а також формування інтегрального показника обдарованості.

Визначено надійність запропонованої системи оцінки.

Огиенко Н.Г. Система оценки двигательной одаренности мальчиков 7-10 лет. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. - Львовський государственный институт физической культуры, Львов, 2001.

Диссертация посвящена разработке комплексного подхода к оцениванию двигательной одаренности мальчиков 7-10 лет.

В диссертации рассмотрены теории развития способностей и одаренности.

Изучены анатомо-физиологические особенности детей указанного возраста. Проанализированы педагогические, психофизиологические и функциональные критерии, а также существующие, на сегодня, оценки определения двигательной одаренности с учетом возраста.

Изучено состояние двигательной функции детей в динамике возрастного развития с использованием комплекса критериев, что отражают двигательные способности, психофизиологические и функциональные возможности детей. При рассмотрении полученных данных нашли изменения в состоянии двигательной функции детей в динамике возрастного развития при P<0,05.

Результаты кореляционного анализа дали возможность обоснования комплекса информативных показателей, который включает показатели двигательных способностей, психофизиологических и функциональных возможностей детей, относительно работы разной преимущественной направленности (скоростной, скоростно-силовой, силовой, с преимущественным проявлением выносливости и координационных способностей). Полученные данные свидетельствуют: наиблее информативными являются показатели, что характеризуют двигательные способности. Менее информативными являются показатели психофизиологических и функциональных возможностей мальчиков 7-10 лет.

На основании выявленных в процесе исследования отличий результатов детей разработаны дифференцированные шкалы по каждому блоку показателей. При построении оценочных шкал выявлено разпределение результатов как за нормальным законом (за правилом трех сигм), так и с отклонением от него, которое определяется правосторонней и левосторонней ассиметрией, эксцессом, который характеризуется плосковершинностью или островершинностью, а также полимодальностью.

За показателями, результаты которых распределены за нормальным законом, проводили процентно-равномерное шкалирование, а для показателей с ассиметричным распределением проводилась нормализация шкал.

При формировании интегральной оценки оценочный балл каждого показателя умножался на соответствующий “весовой” коэффициент значимости для определенного вида деятельности. “Весовые” коэффициенты при этом были разработаны на основе данных корелляционного анализа и экспертной оценки. В результате были получены интегральные оценки двигательных способностей, психофизиологических и функциональных возможностей детей в диапазоне от “0” до “10” баллов.

Дифференцирование одаренности каждого ребенка по интегральному показателю дало возможность выделить индивидуальный профиль детей, которые проявляют свои способности к скоростно-силовой работе и с преимущественным проявлением выносливости.

Для подтверждения надежности системы оценки определялась достоверность различий интегральных оценок и интегрального показателя в процессе повторного тестирования на протяжении трех лет.

Полученные данные свидетельствуют о высокой информативности предложенной системы оценки, которая может быть рекомендована для практического использования в системе физического воспитания и спорта.

Ogienko N.G. The system of the estimation of the motor giftedness of the 7-10 aged boys. - Manuscript.

Thesis for seeking of scientific degree of Candidate of Physical Education and Sport Science on speciality 24.00.02 - Physical culture, physical education of different population groups. - The Lvivsky State Institute of the physical culture, Lviv, 2001.

Our thesis is devoted to the working-out of the complex approach of estimation of the 7-10 aged boy's motor giftedness.

The condition of children's motor function is explored and the informative indicators of defining of the children's motor giftedness accounting their age are discovered in our thesis.

The system of estimation of the 7-10 aged boys' motor giftedness is proposed. It includes the working-out of the differentiative and estimative scales according to the type of statistic distribution of the results by the way of their generalization and creation of the integral indicator of the giftedness.

The effectivness of the system of estimation is defined.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність. Проблема визначення здібностей людини і орієнтація її на певний вид діяльності завжди була, і залишається на сьогодні, досить актуальною (Булгакова Н.Ж., 1990; Волков В.М., 1981; Волков Л.В., 1998; Платонов В.Н., 1997; Burns Arnot, 1984; Zaporozhanov V.A., 1996 та інші) .

Вже з раннього віку дитина може проявити свої творчі, інтелектуальні чи рухові (зокрема спортивні) здібності на високому рівні, який спеціалісти називають обдарованістю (Dorothy Sisk, 1987).

Успіх вдосконалення та самореалізації таких дітей багато в чому буде залежать від своєчасного визначення цієї обдарованості і направлення її шляхом педагогічного впливу в потрібне русло.

Від визначення рухової обдарованості більшою мірою залежить успіх в спортивній діяльності.

Існує цілий ряд наукових праць, присвячених вивченню здібностей дітей різного віку (Н.Ж. Булгакова, 1986; М.С. Бриль, 1980; Гайдарская, Рачев, 1983; В.М. Волков, В.П. Филин, 1983 та інші).

В той же час не висвітлена проблема виявлення рухово обдарованих дітей, починаючи з раннього етапу вікового розвитку (7-10 років), а тому, значний відсоток дітей так і не реалізовує свій природній потенціал.

Чим раніше ми визначимо і зорієнтуємо дитину на ту чи іншу діяльність, тим більшого успіху вона досягне в ній при меншій витраті моральних і фізичних сил.

В зв'язку з цим, актуальним є питання вивчення особливостей організму дітей 7-10 років, а також показників, що визначають рівень рухових здібностей в динаміці вікового розвитку і розробки системи оцінки обдарованості для орієнтації (диференціювання) дітей за їх здібностями до певного виду рухової діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності із зведеним планом НДР на 1996-2001 роки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за темою 1.8.1. “Визначення рухової обдарованості дітей 4-17 років”.

Мета роботи. Науково обгрунтувати систему оцінки обдарованості хлопців 7-10 років до певного виду рухової діяльності.

В процесі дослідження передбачалось вирішити такі задачі:

Дослідити стан рухової функції хлопців 7-10 років в динаміці вікового розвитку та виявити інформативні критерії для визначення обдарованості.

Розробити систему оцінки рухової обдарованості хлопців 7-10 років.

Визначити надійність запропонованої системи оцінки рухової обдарованості хлопців 7-10 років.

Об'єктом дослідження є комплексна оцінка рухової обдарованості хлопців 7-10 років до певного виду рухової діяльності.

Предметом дослідження є рухова функція хлопців 7-10 років.

У процесі вирішення поставлених у роботі завдань було використано такі методи:

Аналіз наукової та науково-методичної літератури допоміг скласти уявлення про стан проблеми, що вивчається, на сьогодні.

Педагогічне тестування дозволило дослідити рівень розвитку рухових здібностей хлопців 7-10 років.

Психофізіологічні методи дали змогу дослідити функціональний стан як соматичної так і вегетативної нервової системи дітей.

Медико-біологічні методи дозволили визначити антропометричні показники, а також функціональний стан системи енергозабезпечення організму дітей.

Педагогічний експеримент. Суть його полягала у проведенні фонового обстеження та розробці системи оцінки рухової обдарованості, а також перевірці запропонованої системи на надійність і прогностичність.

За допомогою методів математичної статистики проводилась обробка отриманих в процесі дослідження результатів.

Наукова новизна дослідження полягала в розробці системи оцінки рухової обдарованості хлопців 7-10 років.

В результаті проведених досліджень розроблені критерії для визначення рухової обдарованості хлопців 7-10 років, які отримали цифрове вираження в кількісній і бальній оцінці з урахуванням віку дітей.

Експериментально обгрунтована система оцінки рухової обдарованості на основі застосування інтегрального показника.

Визначена надійність і прогностичність оцінки по стабільності індивідуальних рівнів розвитку.

Практична значущість результатів дослідження заключається в тому, що на основі отриманих даних розроблена динамічна система оцінювання індивідуальних можливостей дітей 7-10 років з метою виявлення найбільш обдарованих і орієнтації їх на заняття певною руховою діяльністю задля досягнення високих результатів та формування мотивації занять фізичною культурою. Крім результатів, пов'язаних із оцінкою рухової обдарованості дітей, практичну значущість має запропонована методика розробки оціночних шкал з урахуванням типу статистичного розподілу результатів; вона може бути використана і при розробці нормативних шкал для масового обстеження різних вікових груп населення на предмет їх фізичної підготовленості.

Особистий внесок здобувача полягає у науковому обгрунтуванні і розробці системи оцінки рухової обдарованості хлопців 7-10 років. Дисертаційне дослідження є авторською роботою, у якому використано ідею розробки оціночних шкал доцента Воропая С.М.

Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалась шляхом виступів на четвертій науково-практичній конференції “Актуальні проблеми валеології та оздоровчої фізкультури в оздоровчих закладах України (Кіровоград, 1997), П'ятій Всеукраїнській конференції “Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту для інвалідів та валеології в навчальних закладах України (Кіровоград, 1997), Другій, третій і четвертій Всеукраїнських наукових конференціях аспірантів “Молода спортивна наука України” (Львів, 1998; 1999; 2000), Міжнародній науково-методичній конференції “Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві” (Луцьк, 1999), Науково-практичній конференції “Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти” (Тернопіль, 2000), а також на загальнофакультетських та кафедральних науково-методичних конференціях.

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 5 збірниках наукових праць у фахових виданнях та 2 матеріалах конференцій.

Структура і об'єм дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 231 сторінці. На 100 сторінках розміщені 51 таблиця, 12 рисунків та 11 додатків. Вона складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. У роботі використано 225 літературних джерел, з яких 11 іноземні.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі дисертації “Стан проблеми визначення рухової обдарованості” проаналізовано і узагальнено наукові дані про розвиток теорії здібностей і обдарованості у історичному аспекті, вікові особливості функціонального стану та розвитку рухових здібностей дітей 7-10 років, а також існуючі на сьогодні як в практиці фізичної культури так і в практиці спорту системи оцінювання стану рухової функції дітей.

В другому розділі “Методи і організація дослідження” представлено методи дисертаційного дослідження, описано його організацію та відомості про контингент досліджуваних.

Для вирішення поставлених задач нами використовувались:

Теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури.

Педагогічне тестування рівня розвитку рухових здібностей:

швидкісних (біг 30м);

швидкісно-силових (стрибок у довжину з місця та стрибок угору з місця);

силової витривалості (згинання рук в упорі лежачи, підтягування, піднімання тулуба в сід за 1хв);

статичної сили (вис на зігнутих руках);

загальної витривалості (біг 1000м);

гнучкості (нахил тулуба уперед із положення сидячи);

координаційних здібностей (човниковий біг 4х9м).

Психологічні методи для визначення функціонального стану соматичної нервової системи: сила нервової системи (теппінг-тест 30с), рухливість нервової системи (теппінг-тест 10с) та вегетативної нервової системи (ортостатична проба).

Медико-біологічні методи для визначення морфологічного статусу - антропометрія (зріст, вага, ОГК, ЕГК) та функціонального стану системи енергозабезпечення - аеробної потужності (ЖЄЛ, МСК), анаеробної потужності (проба Штанге), економічності системи (ЧССспок. та ЧССп/н), рухливості системи (зрушення ЧСС при навантаженнях).

Педагогічний експеримент проводився у два етапи. Перший етап включав фонове обстеження дітей та розробку системи оцінки рухової обдарованості. Другий етап передбачав перевірку надійності запропонованої системи оцінки рухової обдарованості.

Математично-статистичний аналіз для обробки отриманих в ході дослідження результатів.

Обгрунтована програма визначення рухової обдарованості як складної динамічної системи.

Дослідження були організовані на протязі 1996 - 2000 років із залученням 1570 хлопців 7 - 10-річного віку ЗОШ м. Кіровограда, які за станом здоров'я були віднесені до основної медичної групи і не займались у спортивних секціях.

В третьому розділі “Обгрунтування системи оцінки рухової обдарованості хлопців 7-10 років” представлені результати власних досліджень.

З метою виявлення обдарованих дітей нами вивчався стан їх рухової функції шляхом тестування рухових здібностей, психофізіологічних та функціональних можливостей в динаміці вікового розвитку.

При визначенні рівня рухових здібностей хлопців 7-10 років нами спостерігалась тенденція до поліпшення показників з віком в середньому на 13,47% при P<0,05. В той же час за показником статичної сили (при порівнянні даних 7- і 8-річних дітей) виявлено покращення результату на 0,8% при P>0,05.

За показниками загальної витривалості 8- і 9-річних дітей виявлено зниження результату на 1,39%. Достовірних відмінностей при цьому нами не виявлено (P>0,05).

Для показника гнучкості збільшення результату спостерігається лише від 7 до 8 років. В подальші вікові періоди відмічаємо зниження результату в середньому на 19,32% (P<0,05).

При порівнянні показників психофізіологічних можливостей дітей відмічаємо збільшення результату від 7 до 10 років в середньому на 17,4% (P<0,05). Достовірних відмінностей не спостерігаємо лише для сили нервової системи при порівнянні результатів 7- і 8-річних дітей та рухливості нервової системи - для 9- і 10-річних (P>0,05). Проте, для показника ортостатичної проби від 7 до 8 років виявлено незначне зниження результату (на 10,7% при P>0,05).

Аналіз отриманих даних показав, що стан психофізіологічних можливостей дітей змінюється в процесі вікового розвитку, що пов'язане із удосконаленням сили і рухливості нервових процесів по мірі прогресивного дозрівання кори великих півкуль.

Аналіз показників морфологічного статусу хлопців 7-10 років виявив достовірні відмінності (P<0,05) їх середніх величин в процесі вікового розвитку. Винятком є лише дані показника ОГК при порівнянні 7- і 8-річних дітей.

Порівняльний аналіз функціональних показників на протязі досліджуваного періоду підтвердив закономірність функціональних зрушень в організмі дітей вказаного віку.

Так, за більшістю функціональних параметрів, що вивчаються, спостерігається покращення результатів від 7 до 10 років в середньому на 8,58% (P<0,05). Достовірних відмінностей нами не виявлено за показниками економічності системи енергозабезпечення (ЧССп/н) при порівнянні результатів 7- і 8-річних дітей; економічності системи (ЧССп/н) та рухливості системи (зрушення ЧСС при навантаженні) - для 9- і 10-річних дітей (Р>0,05).

Для показників економічності системи (ЧССспок.) 7- і 8-річних дітей та рухливості системи (зрушення ЧСС при навантаженні) дітей 9-10 років спостерігається зниження результату (на 1,42% та 3,59% відповідно) при P>0,05.

Результати показника аеробної потужності - МСК проявляють різнонаправлені зміни в процесі вікового розвитку. Так, у 7-8 років відмічаємо збільшення результату на 25,25% при P<0,05, проте, від 8 до 9 років зміни носять регресивний характер (спостерігається незначне зниження результату на 2,65% при P>0,05), а від 9 до 10 років показник залишається без змін.

Розглядаючи дані, що відображають функціональний стан системи енергозабезпечення організму виявлено, що з віком дітей за більшістю параметрів спостерігається тенденція до вдосконалення її механізмів.

Таким чином, порівняльний аналіз результатів тестування дозволив виявити характер і направленість змін на етапі вікового розвитку хлопців від 7 до 10 років. При порівнянні даних показників рухової функції дітей в динаміці вікового розвитку виявили позитивні зрушення, які проявляються у підвищенні рівня рухових здібностей, вдосконаленні нервових процесів та більш злагодженій роботі функціональних систем організму.

Наведені дані вказують на значні (P<0,05) розбіжності в результатах в процесі вікового розвитку. Тому, оцінювання рухової функції дітей не може здійснюватись єдиним для всього періоду значенням відібраних критеріїв. Це обумовлено існуючими відмінностями між окремими періодами вікового розвитку, що пояснюється особливостями розвитку в кожному віці, а також відмінностями індивідуального характеру.

Вивчення взаємозв'язку показників, що характеризують рухову функцію, із роботою різної переважної направленості (швидкісною, швидкісно-силовою, силовою, з переважним проявом витривалості, гнучкості та координаційних здібностей) дозволило обгрунтувати їх інформативність для визначення рухової обдарованості хлопців 7-10 років.

Аналіз показників за ступенем інформативності (на протязі вікового періоду 7-10 років) для роботи різної переважної направленості виявив схожий характер їх взаємозв'язку.

Так, найбільш інформативними для швидкісно-силової роботи виявились показники швидкісних, швидкісно-силових здібностей, координаційних здібностей і силової витривалості м'язів тулуба. Менш інформативними є показники статичної сили і загальної витривалості.

Для роботи з переважним проявом витривалості найбільш тісний кореляційний зв'язок спостерігаємо із силовою витривалістю. Менш тісний зв'язок - із швидкісно-силовими здібностями.

Швидкісна робота має найбільш тісний взаємозв'язок із швидкісно-силовими здібностями, силовою витривалістю, гнучкістю і координаційними здібностями, менш тісний - із статичною силою і загальною витривалістю.

Найбільш інформативними для силової роботи виявились силова витривалість м'язів тулуба, статична сила і загальна витривалість. Менш інформативними є координаційні здібності і силова витривалість м'язів рук.

Для роботи з переважним проявом гнучкості найбільш тісний кореляційний зв'язок спостерігаємо із швидкісними і швидкісно-силовими здібностями, менш тісний зв'язок - із загальною і силовою витривалістю.

Найбільш інформативними для роботи з переважним проявом координаційних здібностей виявились показники швидкісних і швидкісно-силових здібностей, а також силова витривалість, менш інформативною є загальна витривалість.

За іншими показниками рухових здібностей, психофізіологічних та функціональних можливостей якщо і виявлений достовірний зв'язок із роботами різної переважної направленості, то лише в деяких вікових групах.

Отримані дані надали можливість відібрати комплекс критеріїв, які в подальшому використовувались у дослідженні (табл. 1).

Для обгрунтування методики розробки оціночних шкал результатів тестування була розроблена певна стратегія шкалювання. Перший етап був пов'язаний із визначенням принципу побудови шкал по кожному блоку показників. В його основу було покладено типи статистичного розподілу отриманих даних.

Визначення типу статистичного розподілу результатів дітей 7-10 років проводилось за окремою програмою, яка включала перевірку гіпотези про належність емпіричного розподілу до типу нормального за методом розрахунку моментів з послідуючим визначенням коефіцієнтів асиметрії (Аs) та ексцесу (Ех). Граничні значення коефіцієнтів асиметрії та ексцесу при 5-%-ному рівні значущості визначались за допомогою таблиці критеріїв для перевірки нормальності розподілу (Н.А. Масальгин, 1974).

Додатково нормальність розподілу перевірялась графічно, шляхом нанесення емпіричних частот на вірогіднісний папір (Е.Я. Бондаревский, В.П. Парнас, Ю.Г. Данилов, 1975).

Перевірка можливості виключення “помилкових” вимірів (тих, що сильно відхиляються) проводилась за методикою Л.Г. Груєвої (1971).

Перевірка гіпотези про унімодальність (одновершинність) розподілу проводилась за методом С.В. Гольдіна (1968).

Розробка оціночних шкал за результатами дослідження проводилась з урахуванням всіх типів статистичного розподілу (рис. 1).

Отримані дані дозволяють зробити заключення про те, що при побудові оціночних шкал розподіл результатів тестування здійснюється як за нормальним законом (за правилом трьох сигм), так і з відхиленням від нього, яке визначається правосторонньою і лівосторонньою асиметрією, ексцесом, який характеризується плосковерхістю чи гостроверхістю, а також полімодальністю.

Тому, для показників, результати яких розподілені за нормальним законом, нами проводилось процентно-рівномірне шкалювання, а для показників із асиметричним розподілом результатів принцип побудови оціночних шкал був змінений шляхом зміни кроку шкали (нормалізації шкали).

В процесі комплексного тестування при оцінці рухових здібностей, психофізіологічних та функціональних можливостей дітей використовувались показники, які виміряються в різних одиницях виміру. Тому, аналіз результатів можливий в тому випадку, якщо вони будуть представлені у вигляді відносних одиниць - балів.

Діапазон бальної оцінки (шкалювання) ми вибрали від 0 до 10 балів.

Ступінь інформативності кожного показника визначався за допомогою “вагових” коефіцієнтів. В основу їх розробки лягли значення коефіцієнтів кореляції Браве-Пірсона (r) та дані експертної оцінки. В дослідженні використовувались 6 груп “вагових” коефіцієнтів, які визначали значущість показників для роботи швидкісного, швидкісно-силового та силового характеру, а також з переважним проявом витривалості, гнучкості та координаційних здібностей.

При оцінюванні результатів, кожен показник множився на відповідний “ваговий” коефіцієнт і додавався в інтегральну оцінку.

В результаті досліджень отримана інтегральна оцінка рухових здібностей, що оцінювалась за сумою балів 10 показників, виходячи із 10-бальної шкали; інтегральна оцінка психофізіологічних можливостей організму, що становила суму балів трьох показників (за 10-бальною шкалою) та інтегральна оцінка стану функціональної системи енергозабезпечення організму, що складалась із суми балів за шістьма показниками (за 10-бальною шкалою). Інтегральні оцінки були визначені відносно кожного виду роботи, а відтак, ми отримали шість видів інтегральних оцінок.

При аналізі отриманих інтегральних оцінок виявили яскравий прояв здібностей дітей за двома напрямками - короткочасною роботою (переважно швидкісно-силового характеру) та тривалою роботою (з переважним проявом витривалості). Для підтвердження наявності обдарованості дітей за цими напрямками, нами перевірялась достовірність відмінностей між даними інтегральними оцінками та інтегральними оцінками з іншим переважним проявом (табл. 2-3) на основі значень t-критерію Стьюдента при P<0,05.

Представлені в таблиці 1 дані вказують на відсутність достовірних відмінностей (P>0,05) між інтегральною оцінкою швидкісно-силової роботи (6,55) та інтегральними оцінками швидкості (6,5) і координаційних здібностей (6,52), що говорить, на нашу думку, про спорідненість (взаємообумовленість) цих параметрів, яка пояснюється присутністю в більшій чи меншій мірі в кожному із вказаних параметрів якості бистроти (для швидкісно-силової роботи це бистрота прояву сили, для швидкісної роботи - бистрота виконання рухів та рухових реакцій, для координаційних здібностей - бистрота перебудови рухової діяльності у відповідності з вимогами обстановки, що несподівано змінюється. На основі спільності даних функціональних можливостей їх доцільно поєднати в інтегральну оцінку прояву здібності до короткочасної роботи шляхом виведення середнього значення. За іншими параметрами інтегральні оцінки достовірно відрізняються (P<0,05) і тому з інтегральною оцінкою швидкісно-силового характеру не можуть бути поєднані.

Для інтегральної оцінки здібностей до роботи з переважним проявом витривалості (6,56) не виявлено достовірних відмінностей лише із інтегральною оцінкою силової роботи (6,27) (P>0,05) (табл. 3). Тому, їх можна характеризувати як силову витривалість (здатність тривалий час витримувати психофункціональні напруги) і поєднати в інтегральну оцінку здібності до тривалої роботи. Інші інтегральні оцінки достовірно відрізняються від інтегральної оцінки витривалості (P<0,05) і з нею не можуть бути поєднані.

Інтегральна оцінка гнучкості обдарованих дітей як до короткочасної так і до тривалої роботи знаходиться на вищому за середній рівні (6,07 та 6,17 відповідно), однак, достовірно відрізняється (P<0,05) від інтегральних оцінок швидкісно-силової роботи та з переважним проявом витривалості і тому не може бути з ними поєднана.

Для інтегральної оцінки прояву короткочасної роботи та інтегральної оцінки здібності до тривалої роботи були розроблені уточнені “вагові” коефіцієнти (табл. 4).

З урахуванням величини інтегральних оцінок по кожному блоку показників, в подальшому, ми розраховували інтегральний показник індивідуальної обдарованості дітей до певного виду рухової діяльності в діапазоні від 0 до 10 балів (формула 1).

І.П. = (ПК₁) + (СК₂) + (ФК₃), де (1)

І.П. - інтегральний показник в балах;

П - інтегральна оцінка за педагогічними критеріями в балах;

С - інтегральна оцінка за психофізіологічними критеріями в балах;

Ф - інтегральна оцінка за функціональними критеріями в балах;

К₁, К₂, К₃ - “вагові” коефіцієнти конкретного показника (К₁+К₂+К₃ = 1).

Для визначення значущості показників кожного блоку в інтегральному показникові на основі кореляційного аналізу були розроблені “вагові” коефіцієнти (табл. 5).

Для підтвердження обдарованості дітей до короткочасної чи тривалої роботи інтегральні показники їх індивідуальних можливостей перевірялись на достовірність відмінностей на основі значень t-критерію Стьюдента (табл. 6).

Аналіз отриманих даних показав достовірно значиму відмінність (P<0,05) інтегрального показника дітей, обдарованих до короткочасної роботи, від інтегрального показника обдарованості до роботи з переважним проявом витривалості. Аналогічні результати спостерігаємо і серед дітей, що обдаровані до тривалої роботи.

Для дітей, що обдаровані до короткочасної роботи, інтегральний показник відповідає вищому за середній рівень. В той же час їх інтегральний показник обдарованості до роботи з переважним проявом витривалості знаходиться на середньому рівні. Аналогічні дані виявлені і для дітей, що проявляють обдарованість до тривалої роботи.

Отримані дані дозволяють заключити, що інтегральний показник, як комплексна оцінка, може бути використаний для визначення індивідуальної обдарованості хлопців 7-10 років до певного виду рухової діяльності.

Аналіз індивідуальних значень дозволив відібрали із двох інтегральних показників один більш високий, що характеризував обдарованість хлопців до певного виду рухової активності.

Якщо більш високим був інтегральний показник обдарованості до роботи швидкісно-силового характеру, то таким дітям можна рекомендувати заняття короткочасними фізичними вправами анаеробного (спринтерського) чи змішаного характеру.

Якщо ж визначений високим інтегральний показник обдарованості до роботи з переважним проявом витривалості, то таким дітям можна рекомендувати заняття тривалими фізичними вправами аеробного характеру.

У четвертому розділі дисертації “Визначення надійності системи оцінки рухової обдарованості хлопців 7-10 років” нами вивчалась динаміка зрушень показників постійного контингенту обстежуваних на протязі трьох років.

Аналіз змін показників рухових здібностей, психофізіологічних та функціональних можливостей хлопців 7-10 річного віку показав покращення результатів за більшістю параметрів як на протязі досліджуваного періоду, так і безпосередньо між вихідним та кінцевим етапами. В той же час за деякими параметрами спостерігаємо зниження результатів, а також певну стабілізацію показників.

Слід також відмітити, що на проміжних етапах частка достовірних (P<0,05) і недостовірних (P>0,05) відмінностей показників майже однакова. Однак, порівняльна характеристика результатів вихідного і кінцевого етапів вказує на значний відсоток все ж достовірних відмінностей показників.

Розглядаючи представлені дані, спостерігаємо невеликі коефіцієнти варіації по переважній більшості показників, за виключенням декількох (за показниками силової витривалості та гнучкості, а також показника функціонального стану вегетативної нервової системи величина коефіцієнтів варіації є великою і коливається в межах 19,35-117,44%).

Велика варіативність показників пов'язана, на наш погляд, з формуванням організму, індивідуальними можливостями дітей, які можуть суттєво відрізнятися у залежності від задатків. Можливо, таке розсіювання результатів пов'язане і з різною схильністю дітей до тієї чи іншої роботи.

За наявності таких розбіжностей результатів досить складно об'єктивно оцінити здібності дітей. В той же час в процесі онтогенезу спостерігаємо зменшення відсотку розсіювання, що вказує на поступове невілювання розбіжностей в результатах в середині вікових груп.

Цей факт підтверджує доцільність тривалого спостереження за дітьми в процесі їх вікового розвитку, з акцентом на індивідуальних відмінностях

кожної дитини, виявлених за допомогою комплексної системи оцінки.

Надійність і прогностична цінність нашої системи оцінки перевірялась на основі вивчення стабільності збереження рангів при повторному тестуванні.

В дослідженні використовувались три підходи: вивчалась групова, індивідуальна і рейтингова динаміка інтегральних оцінок і інтегрального показника обдарованості хлопців 7-10 років; були задіяні три групи дітей: з високим рівнім прояву здібностей до короткочасної роботи - група “А”, високим рівнем прояву здібностей до тривалої роботи - група “Б” та діти із середнім рівнем прояву здібностей - група “В”.

Динаміка інтегральних оцінок по трьох блоках та інтегрального показника як групових так і індивідуальних значень свідчить про позитивні зрушення на протязі досліджуваного періоду. Хвилеподібні зміни показників на проміжних етапах, а також в деяких випадках регресивні зміни інтегральних оцінок між вихідним та кінцевим етапами не супроводжуються зниженням рівня показників за шкалою. За даними дослідження зниження інтегральних оцінок відбуваються в більшості випадків на другому, четвертому та шостому етапах, що співпадає із весняними обстеженнями і вказує, на нашу думку, на уповільнення процесів росту і розвитку організму дітей протягом зимового періоду.

Достовірні зміни (P<0,05) інтегральної оцінки рухових здібностей в групі “Б” та інтегральної оцінки психофізіологічних і функціональних можливостей в групі “А” на вихідному та кінцевому етапах вказують на їх недостатню інформативність. В той же час достовірних відмінностей для інтегрального показника обдарованості на протязі трирічного періоду нами не виявлено (P>0,05), що говорить про доцільність використання як кінцевої підсумкової оцінки все ж інтегрального показника обдарованості.

Отримані дані дозволили розробити індивідуальні профілі рухової функції дітей як важливої складової (невід'ємної частини) комплексної оцінки (рис 2).

Аналіз динаміки рейтингової оцінки вказує на стабільність збереження рангу в усіх групах.

За результатами дослідження діти з високим рівнем прояву здібностей до певного виду роботи протягом вивчаємого періоду зберігають свій рейтинг; діти із середнім рівнем розвитку здібностей хоча і покращують свої результати, однак, залишаються на середньому рівні.

Недостовірні зміни інтегральних оцінок та інтегрального показника на протязі досліджуваного періоду вказують на досить високу стабільність збереження рівнів обдарованості дітей, а відтак і надійність запропонованої системи оцінки.

В п'ятому розділі “Обговорення результатів власних досліджень” підводиться підсумок дисертаційної роботи.

В дослідженні підтвердились дані (В.К. Бальсевич, В.А. Запорожанов, 1987; В.П. Филин, Н.А. Фомин, 1980; В.К. Шурухина, 1978; Ф.Г. Козарян, 1975; М.Е. Клюев, 1973; А.А. Гужаловский, 1984; Б.А. Ашмарин, 1990; С.М. Дмитренко, 1998) про значні зміни у рівні рухової активності дітей 7-10-річного віку, пов'язані із гетерохронністю і нерівномірністю розвитку органів і систем, і, на цій основі, нерівномірністю розвитку рухових здібностей.

В нашому дослідженні вивчений взаємозв'язок комплексу показників (педагогічних, психофізіологічних та функціональних) із різними видами рухової діяльності, що є доповненням результатів проведених аналогічних досліджень про зв'язок різних показників на основі кореляційного аналізу (В.С. Добринський, 2000; В.И. Лях, 1998; А.А. Гуминский, 1973; А.Д. Дубогай, 1991; О.С. Куц, 1997; Николаенко, 1989; Т.Ю. Торочкова, 1990).

Вперше нами розроблена і обгрунтована методика розробки оціночних шкал з урахуванням типу статистичного розподілу.

Новою є комплексна оцінка рухової обдарованості з отриманням в кінцевому підсумку інтегрального показника, який дозволяє виявити схильність дітей до певного виду рухової діяльності і зорієнтувати їх на заняття фізичними вправами відповідно цій схильності.

Висновки

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці системи оцінки рухової обдарованості хлопців 7-10 років.

Аналіз спеціальної літератури з вивчаємої проблеми показав, що стан рухової функції дітей 7-10 років недостатньо вивчений. Особливо гостро стоїть питання виявлення вищого рівня її прояву - рухової обдарованості, яка має визначатись комплексно з використанням педагогічних, психологічних та медико-біологічних критеріїв. Комплексний підхід до визначення рухової обдарованості дозволить виявити схильність дітей до певного виду рухової діяльності, що є досить актуальним при формуванні мотивації занять фізичною культурою та спортом.

Визначення стану рухової функції хлопців 7-10 років виявило значні (P<0,05) розбіжності в результатах в процесі вікового розвитку. Тому, оцінювання рухової функції дітей не може здійснюватись єдиним для всього періоду значенням відібраних критеріїв. Це обумовлено існуючими відмінностями між окремими віковими періодами розвитку дітей, а також різною схильністю їх до виконання конкретної роботи.

Результати кореляційного аналізу дозволили обгрунтувати комплекс інформативних показників для визначення рухової обдарованості. Отримані дані свідчать, що найбільш інформативними є показники, що характеризують рухові здібності. Менш інформативними є показники психофізіологічних та функціональних можливостей хлопців 7-10 років.

На основі виявлених в процесі дослідження відмінностей результатів нами розроблена стратегія шкалювання, що передбачає глибокий аналіз полігону розподілу отриманих даних, який лише в окремих випадках здійснювався за нормальним законом (в інших випадках характеризувався асиметрією, ексцесом чи одночасно асиметрією і ексцесом) та у відповідності з ним нормалізацію оціночних шкал.

Отримані дані дали можливість розробити систему оцінки рівня розвитку рухової функції шляхом формування інтегрального показника обдарованості. Його рівень дозволив виявити переважну схильність дітей до виконання короткочасної чи тривалої роботи.

Аналіз групової, індивідуальної і рейтингової динаміки інтегральних оцінок і інтегрального показника обдарованості показав, що інтегральний показник на протязі досліджуваного періоду не проявляє вірогідних змін, що говорить про досить високу його надійність, а відтак і високу надійність запропонованої системи оцінки, що є підставою її практичного використання в галузі фізичної культури та спорту.

Список опублікованих праць по темі дослідження

Огієнко Н. Моторна обдарованість як важливий фактор прогнозування на ранній стадії відбору: Зб. наук. статей аспірантів галузі фізичної культури та спорту “Молода спортивна наука України”. - Львів, 1999. - Випуск 3. - С. 219 - 222.

Огієнко Н. Визначення надійності оцінки фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С.. - Харків: ХХПІ, 1999. - № 20. - С. 19 - 21.

Огієнко Н. Визначення підходів до побудови оціночних шкал результатів тестування дітей 7-10 років: Зб. наук. статей з галузі фізичної культури та спорту “Молода спортивна наука України”. - Львів, 2000. - Випуск 4.

Огієнко Н. Інформативність критеріїв визначення схильності хлопців 7-10 років до роботи швидкісно-силового характеру// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 2000. - № 1. - С. 24 - 27.

Сергій Воропай, Наталія Огієнко Обгрунтування оцінки стану рухової функції дітей молодшого шкільного віку// Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: Зб. наук. праць. - Луцьк. 1999. - С. 295 - 299.

Огієнко Н.Г., Бондаренко С.В., Сичак О.М. Визначення рухової обдарованості дітей 7-9 років: Зб. матеріалів !У науково-практ. конф. “Актуальні проблеми валеології та оздоровчої фізкультури в оздоровчих закладах України”. - Кіровоград, 1997. - С. 141 - 145.

Воропай С.М., Огієнко Н.Г. Визначення рухової обдарованості дітей 7-9 років //Матеріали У Всеукр. конф. “Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту для інвалідів та валеології в навчальних закладах України”. - Кіровоград, 1997. - С. 136 - 138.

Размещено на Allbest.ru

...