Режими рухової активності дітей 5-6 років із різним рівнем фізичного стану

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

УДК: 796 - 0.53.7.071.7

Режими рухової активності дітей 5-6 років із різним рівнем фізичного стану

24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Тупчій Наталія Олександрівна

КИЇВ 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України.

Захист дисертаційної роботи відбудеться "19" жовтня 2001 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ-150, вул. Фізкультури,1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ-150, вул. Фізкультури,1).

Автореферат розісланий "18" вересня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Круцевич Т.Ю.

дошкільний захворюваність фізичний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Важливою складовою Цільової комплексної програми “Фізичне виховання - здоров'я нації” є фізкультурно-оздоровча робота з населенням, у т.ч. дошкільниками. Численними клініко-фізіологічними та педагогічними дослідженнями показано роль рухової активності у забезпеченні гармонійного розвитку дітей різного віку, у профілактиці та лікуванні багатьох захворювань (Вільчковський Е.С.,1998; Давиденко Е.В., 1985; Дубогай А.Д., 1989 та ін.). Розроблено рекомендації з використання різних засобів фізичного виховання в оздоровленні дошкільнят (Кравчук Т.А., 1996; Логвина Т.Ю., 1991; Шабунин Р.А. и др., 1987).

На сучасному етапі в Україні розроблено декілька державних програм виховання дітей дошкільного віку ("Малятко", "Дитина", "Перші кроки"), вибір яких зумовлений переважно економічними можливостями дошкільного закладу. Проте практичне використання цих програм ускладнено, оскільки більшість з них розроблено без урахування факторів фізичного стану дітей дошкільного віку. Дослідження щодо структури фізичного стану дітей поодинокі, вони стосуються, головним чином, шкільного віку (Апанасенко Г.Л., 1988; Вольбекене В., Сэнюкене Л., 1983; Давиденко Е.В., Копылова О.В., Борисов И.А., 1988).

У зв'язку з цим слід вважати актуальним дослідження, спрямоване на вивчення фізичного стану дітей дошкільного віку; розробку на цій основі раціональних параметрів фізкультурно-оздоровчих занять у процесі різних режимів рухової активності, спрямоване на зміцнення здоров'я дітей та профілактику найбільш розповсюджених у теперішній час захворювань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося відповідно до завдань Цільової комплексної програми “Фізичне виховання - здоров'я нації” (пункт 85: "Розробити фізкультурно-оздоровчі програми для різних вікових груп населення"). Підготовка дисертації здійснювалася на стику двох планів: Плану НДР 0196 U 010542 за темою 2.2.1 "Розробка програмно-нормативних основ фізкультурно-оздоровчих занять для молоді, що навчається та проживає у різних зонах радіаційного контролю" (1996 - 2000 рр.) та Плану НДР 0199 U 000934 за темою 1.2.2. "Теоретико-прикладні основи оздоровчої фізичної культури" (1998 - 2000 рр.).

Метою дослідження є наукове обґрунтування та розробка раціональних режимів рухової активності для дітей 5-6 років з різним рівнем фізичного стану.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано наступні завдання:

1. Вивчити особливості взаємозв'язку показників захворюваності, фізичного розвитку з об'ємом та характером рухової активності дітей дошкільного віку.

2. Обґрунтувати систему оцінки рівня фізичного стану дітей 5-6 років та розробити його модельні характеристики; розробити раціональні параметри оцінки фізкультурно-оздоровчих занять в режимах рухової активності з урахуванням структури фізичного стану дітей 5-6 років.

3. Вивчити особливості прояву оздоровчого ефекту під впливом різних режимів рухової активності дітей 5-6 років.

4. Розробити практичні рекомендації із вдосконалення режимів рухової активності дітей старшої і підготовчої груп дошкільних закладів.

Мета роботи і поставлені в ній завдання обумовили вибір таких методів дослідження:

Аналіз даних літератури.

Фізіологічні методи: вимірювання частоти дихання, артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, вивчення співвідношення цих показників, варіаційна пульсометрія, контент-аналіз індивідуальних медичних карт дошкільного закладу (аналіз рівню захворюваності), метод термометрії (для вивчення рівня загартованості), методика Фремінгемського дослідження (оцінка добової рухової активності).

Педагогічні методи: педагогічне спостереження, тестування, експеримент.

Соматометричні методи: антропометрія, вивчення порушень постави.

Статистичні методи: метод середньогрупових значень, кореляційний, перцентильний та факторний аналіз.

Об'єктом дослідження є фізичний стан дітей 5-6 років.

Предметом дослідження є режим рухової активності дітей 5-6 років.

Наукова новизна отриманих результатів:

вперше виділено структуру фізичного стану та обґрунтовано функціональні характеристики його рівнів як основи раціональної реґламентації режимів рухової активності;

обґрунтовано раціональну спрямованість та зміст режимів рухової активності в умовах дошкільних закладів відповідно до структури і рівня фізичного стану дітей 5-6 років;

обґрунтовано систему оцінки фізичного стану дітей 5-6 років для використання у реґламентації та контролі ефективності режимів рухової активності в умовах дошкільних закладів;

отримано нові дані, що розширюють уявлення про розвиток функції терморегуляції організму дитини у віці 5-6 років.

Практична значущість полягає у можливості використання розроблених рекомендацій з підвищення оздоровчої ефективності режимів рухової активності дітей 5-6 років у дошкільних закладах; положень дисертації для вдосконалення відповідних навчальних курсів у середніх та вищих навчальних закладах галузі.

Особистий внесок дисертанта полягає у постановці проблеми, виборі напряму досліджень, організації та проведенні досліджень, обробці отриманих результатів. У спільній публікації автору належать експериментальні дані та їх аналіз.

Апробацію результатів дисертації проведено на III Міжнародному Конґресі Коледжу спортивної науки (1998, Манчестер, Велика Британія), IV Міжнародному науковому конґресі "Олімпійський спорт і спорт для всіх: здоров'я, спортивна медицина, реабілітація і рекреація" (2000, Київ), Всеукраїнських конференціях аспірантів галузі фізичного виховання і спорту (1998-2000, Львів), на науково-практичних конференціях кафедри теорії і методики фізичного виховання, рекреації і оздоровчої фізичної культури.

Результати дослідження були впроваджені в практику роботи дошкільного закладу № 109 м. Києва, про що свідчить відповідний акт впровадження.

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи висвітлено у 8 публікаціях, в тому числі у 5 збірниках наукових праць, 4 статті опубліковано у фахових виданнях.

Структура і об'єм роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, які висвітлюють результати досліджень, висновків і практичних рекомендацій. Роботу викладено на 185 сторінках тексту, ілюстровано 34 таблицями, 6 рисунками. У роботі використано 180 джерел вітчизняної та іноземної (34) літератури.

2. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Перший розділ дисертації "Рухова активність і здоров'я" присвячений теоретичному аналізу літератури з питань ролі рухової активності у розвитку дошкільнят, реґламентації режимів рухової активності і змісту фізкультурно-оздоровчих занять.

Аналіз дозволив установити, що оцінці окремих факторів фізичного стану дітей різного віку присвячено велику кількість робіт. При цьому відмічається одностайність авторів в оцінці динаміки провідних факторів фізичного стану дітей різного віку, в тому числі і дошкільного. За останнє десятиріччя, внаслідок дії соціально-економічних, екологічних та інших факторів, погіршився фізичний розвиток дітей і функціональний стан серцево-судинної та дихальної системи, зросли показники захворюваності. Водночас, раціональний руховий режим може, певною мірою, нейтралізувати негативні впливи на здоров'я дитини різних факторів.

На жаль, слід відмітити, що, незважаючи на численні дослідження, присвячені проблемі використання засобів фізичної культури із оздоровчою метою, комплексні розробки, які б ураховували фізичний стан, не проводились. Недостатньо розроблено питання раціональних режимів рухової активності дітей різного віку. До того ж ставлення до структури фізичного стану дітей дошкільного віку неоднозначні.

Складність структури і функцій людини утруднює процес управління як діяльністю, так і розвитком систем організму за браком інформації: не існує точних моделей фізичного стану, не зовсім ясною є мета управління ним, тобто модель кінцевого стану. Відомо безліч факторів, які можуть впливати на фізичний стан людини. Одні з них мають спадковий характер, інші - соціальний, тому, на думку багатьох дослідників, провести їх кількісну оцінку дуже важко.

Відсутні наукові розробки, присвячені оптимізації режимів рухової активності з урахуванням структури фізичного стану дітей дошкільного віку.

Аналіз стану питання дозволив уточнити предметну ділянку досліджень, робочу гіпотезу та загальну спрямованість експериментальної частини роботи.

Другий розділ "Методи і організація досліджень" висвітлює загальні дані про використані методи та організацію дослідження. Методологічну основу досліджень склали положення теорії та методики фізичного виховання. Для вирішення поставлених завдань використано системний підхід, який вміщував вивчення взаємозв'язків показників морфофункціонального статусу та фізичної підготовленості дітей 5-6 років, а також розробку на цій основі системи оцінки фізичного стану. У дослідженні було використано: теоретичний аналіз науково-методичної літератури, медичних документів, анкетування, педагогічне спостереження, експеримент, тестування, фізіологічні методи, методи математичної статистики з елементами факторного аналізу.

Дослідження проведені на базі школи-дитячого садку № 109 Залізничного району м. Києва. Досліджуваним контингентом були діти 5-6 років, вихованці школи-дитячого садка.

На першому етапі (1996-1997 рр.) проведено аналіз літературних даних, виконано експеримент, що констатує: вивчено захворюваність дітей 5-6 років у одному з дошкільних закладів м. Києва на основі індивідуальних медичних карт, анкет, медичної звітної документації; фізичний розвиток, фізичну підготовленість, функціональний стан серцево-судинної системи, показники адаптації до холодових впливів та рівня загартованості, структуру та об'єм рухової активності.

На другому етапі (1997-1998 рр.) розроблено і апробовано різні режими рухової активності дітей 5-6 років на основі отриманих результатів дослідження.

На третьому етапі (1998 - 1999 рр.) вивчено оздоровчі ефекти різних режимів рухової активності дітей 5-6 років, розроблено практичні рекомендації.

Результати третього розділу "Загальна характеристика фізичного стану дітей дошкільного віку" виявили у більшості обстежених дітей низькі значення показників фізичного стану: 82,36% дівчат мали низький рівень фізичного розвитку, 17,64 % - нижче від середнього; у 86,7 % обстежених хлопчиків був низький рівень фізичного розвитку, у 13,3 % - нижче від середнього; 37,5% обстежених дітей мали довжину тіла нижче норми, 12,5 % - масу тіла нижче норми; у 18,75% обстежених дітей окружність грудної клітини була нижче норми. Високий рівень функціональних і рухових можливостей у дівчат був лише у 5,89 % випадків, вище середнього - у 5,89 %, середній - у 58,82 %, нижче середнього - у 11,76 %, низький рівень - у 17,64 % випадків. У хлопчиків даного віку високий і вище середнього рівні взагалі були відсутні, середній рівень виявлено у 46,66 % обстежених, нижче середнього - у 20,0 %, низький - у 33,34 % дітей. Серед дівчат у 5,89 % випадків спостерігали середнього рівня будову тіла, у 29,41 % -дуже слабку, у 64,7 % -надзвичайно слабку будову тіла. 40,0 % хлопчиків мали слабку будову тіла, 13,34 % - дуже слабку, 46,66% - надзвичайно слабку. У значної частини обстежених було виявлено порушення постави: сутулість у 88,23 % дівчат та 86,66 % хлопчиків. Ці дані дещо перевищують літературні (Берзинь В.И., Ивахно О.П., 1993).

Наші дані стосовно напруження у діяльності серцево-судинної і дихальної систем в результаті впливу факторів навколишнього середовища збігаються з літературними (Афонько О.М., 1994; Чазов Е.И., 1996; Ченегин В.М., 1993). Аналіз отриманих даних виявив асиметрію частоти серцевих скорочень у належних межах (Петрова Р.Ф., Моисеева Н.И., 1990) у 35,29 % обстежених дівчат, 64,70 % дівчат мали відхилення від норми, причому в 29,71 % випадків відхилення вказували на ареактивність серцево-судинної системи, а в 35,29 % випадків - на гіперреактивність, що в обох випадках вказує на наявність патології. Відповідно, у хлопчиків результати виявились такими: в межах норми перебували 6,68 % дітей, відхилення мали 93,32 % дітей, з них 46,66 % з ареактивністю серцево-судинної системи і 46,66 % з гіперреактивністю. Аналіз відношення частоти серцевих скорочень до частоти дихання як функціонального тесту оцінки рівня саморегуляції організму показав, що у дівчат відхилення від норми (Петрова Р.Ф., Моисеева Н.И., 1990) спостерігались у 70,58 % випадків, у хлопчиків той же показник складав 66,66 % випадків.

Загальна захворюваність (1550,3 випадків на 1 тисячу дітей) відповідала середнім величинам по Україні та м. Києву: 62,50 % складали хвороби органів дихання (з них 77,53 % - гострі респіраторні захворювання та грип), 18,75 % - хвороби шлунково-кишкового тракту. Враховуючи дані літератури, ми сподівалися знайти взаємозв'язок між рівнем захворюваності та об'ємом рухової активності, оскільки ця залежність вже доведена для інших вікових груп дітей (Малашенко И.П., 1996; Мамчук Н.Н., 1993; Панасюк Т.В., 1984). Однак кореляційний аналіз не виявив вірогідного зв'язку захворюваності і об'єму добової рухової активності. Ми пов'язуємо це з декількома причинами: можливо, низькою інформативністю використаної методики для даного віку, недостатньою інформативністю кількісних значень об'єму добової рухової активності без урахування її якісної характеристики, неадекватністю критеріїв нормативів об'єму рухової активності.

Аналіз взаємозв'язку маси тіла з іншими показниками фізичного стану свідчить про те, що масі тіла належить центральне місце у схемі взаємозв'язків показників захворюваності, фізичної підготовленості, фізичного розвитку; маса тіла має численні прямі та опосередковані зв'язки. Це підтверджує “ енергетичне правило скелетних м'язів” Аршавського І.О. (1981). Однак збільшення маси тіла доцільне тільки до певної “критичної величини”, що стимулює подальший розвиток. Останнє відповідає висновкам Никитюка Б.А. (1994). Проведений нами факторний аналіз фізичного стану дітей дозволив виділити 9 провідних факторів, які пояснюють 81,9 % дисперсії: "вік" - 24,1 %, "морфологічний статус" - 14,2 %, "рівень захворюваності" - 9,7 %, "стан серцево-судинної системи" - 8,0 %, "стан м'язової системи" - 7,3 %, "стан дихальної системи" - 6,5 %, "постава дитини" - 4,5 %, "фізичний розвиток" - 4,3 %, "рівень загартованості" - 3,4 %. На підставі отриманих даних обґрунтований ступінь внеску кожного фактора до загальної оцінки фізичного стану, який представлено у вигляді “навантажувальних” коефіцієнтів: для першого фактора - 3; для другого - 1,7; для третього - 1,2; для четвертого - 1,0; для п'ятого - 0,9; для шостого - 0,8; для сьомого - 0,5; для восьмого - 0,5; для дев'ятого - 0,4. Враховуючи отримані результати, ми пропонуємо систему оцінки рівня фізичного стану дітей 5-6 років: поглиблену (табл. 1) та прискорену. Наявність у запропонованій системі тестів, що вимагають спеціального обладнання і тому непридатних для польових досліджень (холодова проба), привела нас до ідеї створення прискореної (спрощеної) системи оцінки шляхом скорочення числа досліджуваних показників до семи.

Для обрахування оцінки кожного тесту використовували формулу:

О = Б х К,

де О -загальна оцінка тесту, бали;

Б -оцінка результатів тесту залежно від рівня фізичного стану, бали;

К - "навантажувальний" коефіцієнт для відповідного тесту.

Аналіз взаємозв'язку рівня окремих показників фізичного стану та інтегральної оцінки рівня фізичного стану показав надійність системи: поглибленої (|0,255| ? r ? |0,760|, при р ? 0,05 r ?0,250) та прискореної (|0,250| ? r ? |0,712|, при р ? 0,05 r ?0,250).

Розроблені системи оцінки рівня показників фізичного стану в практиці фізкультурно-оздоровчої роботи можуть використовуватися у декількох напрямах: для оцінки рівня фізичного стану; для оцінки рівня окремих показників фізичного стану; для цільової установки фізкультурно-оздоровчих занять з дітьми даного віку; для оцінки ефективності занять.

Четвертий розділ "Порівняльна ефективність режимів рухової активності" присвячений вдосконаленню цих режимів.

Аналіз факторної структури фізичного стану показав, що найбільші кореляційні зв'язки з провідними факторами фізичного стану мають антропометричні показники, показники серцево-судинної і дихальної систем, а також деякі тести фізичної підготовленості. З метою поліпшення фізичного стану доцільно використовувати засоби, які впливають на його провідні фактори: нормалізацію маси тіла, збільшення загальної та спеціальної опірності організму, нормалізацію діяльності серцево-судинної і дихальної систем, профілактику порушень постави, поліпшення адаптації до холодових впливів.

Використання отриманої матриці структури фізичного стану дозволило визначити функціональні характеристики рівнів фізичного стану (високий, вище середнього, середній, нижче середнього) для дітей 5-6 років, вдосконалити режими рухової активності з урахуванням конкретного рівня. Зниження рівня фізичного стану характеризується погіршенням показників його провідних факторів.

Отримані модельні характеристики рівнів фізичного стану дають можливість індивідуалізувати засоби оздоровлення для раціоналізації режимів рухової активності, що забезпечує ефективність їх дії (табл. 2). Раціональне використання засобів оздоровлення в заняттях профілактико-оздоровчої спрямованість відповідно до вихідного рівня фізичного стану забезпечує досягнення кращих результатів, що було відмічено шляхом порівняння ефектів дії запропонованих нами режимів.

Якщо у факторній структурі фізичного стану провідними виявилися показники постави, захворюваності, загартованості, маси тіла, то у педагогічному експерименті з дітьми 5-6 років було розроблено режими, які забезпечували акценти на виділені фактори.

Перший режим "Оздоровчий" (n = 33) передбачав використання засобів і методів, спрямованих на зниження захворюваності, підвищення опірності організму дитини до холодових впливів, гармонійності фізичного розвитку. З цією метою загальноприйняті заняття з фізичної культури (2 рази на тиждень) було доповнено дворазовими заняттями плаванням.

Другий режим "Санаторний" (n = 22) поряд із вирішенням завдань, які передбачалися першим режимом, включав також чотириразове харчування, профілактику та корекцію порушень постави, нетрадиційні методи оздоровлення (цикли аромо- та фітотерапії), масаж. Руховий режим включав заняття фізичною культурою і плаванням двічі на тиждень, заняття коригувальною гімнастикою також двічі на тиждень.

Третій режим "Стандартний" (n = 33) включав тільки заняття фізичною культурою двічі на тиждень.

Всі використані режими сприяли зміні кількісного складу рівнів фізичного стану в порівнянні з вихідними даними (табл. 3).

Через 9 місяців після початку занять у групі дітей, які займалися за програмою першого режиму, більш ніж у 50 % обстежених дітей нормалізувались такі показники: час відновлення температури тіла після холодової проби - у 100 % дітей, відсутність випадків ГРЗ протягом року (не хворіли) - у 78,79 %, відношення частоти серцевих скорочень до частоти дихання - у 57,58 %, різниця частоти серцевих скорочень на правій і лівій руці - у 63,64 % дітей.

У дітей, які брали участь у заняттях за другим режимом, більш як у 50 % випадків виявлена нормалізацію часу відновлення температури тіла після холодової проби (у 100 % дітей), відношення частоти серцевих скорочень до частоти дихання (у 54,55 % дітей), різниці частоти серцевих скорочень на правій і лівій руці (у 54,55 % дітей), відсутність випадків гострих респіраторних захворювань протягом року (у 63,64 % дітей). Зміни показника індексу сутулості носили вибірковий характер і не були статистично вірогідними, що свідчить про необхідність більшої диференціації програм коригувальної гімнастики.

Заняття за програмою третього режиму сприяли нормалізації більш як у 50 % дітей відношення частоти серцевих скорочень до частоти дихання (51,52 %).

Як видно із табл. 4, структура захворюваності дітей змінилася: збільшилась кількість дітей, які не хворіли, зменшилась кількість дітей, які хворіли від одного до трьох разів на рік, і зросло число дітей, які хворіли більш як чотири рази на рік. Можна припустити, що збільшення кількості гострих респіраторних захворювань виникло в результаті невідповідності пропонованих навантажень середньому рівню фізичного стану дітей. Даний режим ефективний для дітей з рівнями фізичного стану вище середнього і високого, але він призводить до зриву адаптації у дітей, рівень фізичного стану яких був середнім або нижче середнього, що негативно відбивається на опірності організму дитини до респіраторних захворювань.

Аналіз отриманих даних показав, що найбільше скорочення числа дітей із середнім рівнем фізичного стану і збільшення з рівнем вище середнього та високого спостерігалось при використанні першого і другого режимів, менше - при використанні третього режиму.

Наведе вище не дозволяє зробити висновок про залежність ефекту від відповідності спрямованості змісту режиму рухової активності вихідному рівню фізичного стану дитини. Так, чим нижчим був рівень фізичного стану, тим сильніше має бути орієнтованим на структуру фізичного стану режим рухової активності і мати специфічні додаткові засоби оздоровлення (табл. 5).

Ефективність першого і другого режимів зумовлена також використанням плавання, яке впливає на функцію терморегуляції. Особливості зміни функції терморегуляції у дітей 5-6 років вивчали шляхом аналізу даних зміни середньої температури тіла перед та після занять на воді.

Аналіз якісних змін дозволяє висловити припущення про наявність певної закономірності. Суть її полягає у тому, що терморегуляційний ефект у дітей розвивається шляхом проходження ряду аналогічних стадій, але на іншому якісному рівні. Враховуючи, що нами були використані непараметричні методи обробки результатів, можна говорити про якісні зміни функції терморегуляції із вірогідним підвищенням рівня загартованості. Ми виділили у цьому процесі декілька етапів (рис. 1): І етап - адаптації (1-2-й місяці), ІІ етап - стабілізації (3-й місяць), ІІІ етап - економізації (4-5-й місяці).

Таким чином, можна припустити, що оздоровчий ефект у дітей 5-6 років в процесі занять плаванням, тобто поліпшення функції терморегуляції, розвивається циклічно і спіралеподібно.

П'ятий розділ - "Обговорення результатів дослідження". У результаті досліджень підтверджено дані літератури:

про значимість маси тіла у системі взаємозв'язків показників захворюваності, фізичного розвитку, фізичної підготовленості для дітей дошкільного віку (Аршавский И.А., 1981);

про необхідність збільшення маси тіла лише до певної “критичної” величини (Никитюк Б.А., 1994).

Розширено уявлення:

про час і характер розвитку функції терморегуляції організму дітей 5-6 років;

про взаємозв'язок параметрів рухової активності, характеристик фізичного розвитку, фізичної підготовленості та захворюваності дітей дошкільного віку.

Отримано нові дані:

про факторну структуру фізичного стану дітей 5-6 років, що дозволило розробити модельні характеристики його рівнів;

про можливість використання системи оцінки фізичного стану дітей 5-6 років;

про раціональну направленість спеціально організованої рухової активності в режимі фізкультурно-оздоровчих занять дітей 5-6 років в умовах дошкільного закладу.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз стану проблеми виявив наявність негативної тенденції у здоров'ї дітей, що проявляється у збільшенні хвороб органів дихання, травлення, нервової системи та органів чуттів, погіршенні фізичного розвитку та фізичної підготовленості, показав можливість підвищення оздоровчої ефективності режимів рухової активності з урахуванням рівня фізичного стану. Однак запропоновані спеціалістами для практичного вжитку режими рухової активності для дошкільних закладів, нехтують цією умовою у зв'язку з відсутністю науково-обгрунтованих функціональних характеристик окремих рівнів фізичного стану й адекватної системи його оцінки.

2. Порівняння показників фізичного розвитку обстежених дітей із середньостатистичними по Україні виявило відхилення (нижче норми) від належних величин довжини тіла у 37,5 %обстежених нами дітей; 12,5 % дітей мають нижчу за норму масу тіла, 18,75 % дітей мають меншу за належну величину окружності грудної клітини. 82,36 % дівчат і 86,6 % хлопчиків, що брали участь в обстеженні, мали низький рівень фізичного розвитку. Більш ніж у 80 % дітей виявлені ті або інші порушення постави. 37,5% дітей мали хронічні захворювання, з них 18,75 % становили хвороби органів дихання, 12,5 % - хвороби шлунково-кишкового тракту та 6,25 % - хвороби опорно-рухового апарату.

3. З метою вдосконалення реґламентації рухових режимів, а також індивідуалізації засобів оздоровлення на основі комплексних біологічних та педагогічних досліджень розроблено модельні характеристики рівнів фізичного стану:

високому рівню фізичного стану притаманні відповідність та випередження біологічного віку, відсутність відхилень постави, відповідність нормі показників серцево-судинної і дихальної систем, фізичного розвитку, високий рівень адаптації до холодової проби, низький рівень захворюваності;

рівень фізичного стану вище середнього характеризується відповідністю або відставанням біологічного віку, можливі порушення постави (сутулість, сколіотична постава), показники серцево-судинної і дихальної систем перебувають в межах норми, показники морфологічного статусу нижчі від середнього рівня, можливі порушення адаптації до холодової проби, вдвічі зростає гостра респіраторна захворюваність порівнянно із значеннями високого рівня фізичного стану;

середній рівень фізичного стану характеризується відставанням біологічного віку, порушеннями постави (сутулість, сколіотична постава), порушенням функціонального стану серцево-судинної і дихальної системи, низьким рівнем фізичного розвитку, відмічається напруження адаптації до холодової проби, вдвічі збільшується гостра респіраторна захворюваність в порівнянні із значеннями високого рівня фізичного стану;

для рівня нижче середнього характерно відставання біологічного віку, поглиблення порушень функціонального стану опорно-рухового апарату, серцево-судинної і дихальної систем, дезадаптація до холодових втручань, що призводить до високого рівня гострої респіраторної захворюваності (більш як 4 рази на рік).

4. На основі факторного аналізу розроблено диференціацію засобів оздоровлення з урахуванням дев'яти провідних факторів, які становлять 81,9 % загальної дисперсії: "вік" (1) - 24,1%, "морфологічний статус" (2) - 14,2 %, "рівень захворюваності" (3) - 9,7 %, "стан серцево-судинної системи" (4) - 8,0 %, "стан м'язової системи" (5) - 7,3 %, "стан дихальної системи" (6) - 6,5 %, "постава дитини" (7) - 4,5 %, "фізичний розвиток" (8) - 4,3 %, "рівень загартованості" (9) - 3,4 %. У зв'язку з цим засоби оздоровлення в режимах рухової активності повинні бути спрямовані на вдосконалення цих факторів:

нормалізацію маси тіла;

збільшення загальної і специфічної опірності організму;

нормалізацію діяльності серцево-судинної і дихальної систем;

профілактику порушень постави;

поліпшення опірності до холодових впливів.

5. За допомогою факторного аналізу розроблено систему (поглиблену та прискорену) визначення фізичного стану, яка включає інформативні тести, “навантажувальні” коефіцієнти і шкалу оцінки результатів тестування та призначена для використання в реґламентації і контролі ефективності режимів рухової активності.

Аналіз взаємозв'язку окремих показників фізичного стану та інтегральної оцінки рівня фізичного стану показав надійність системи: поглибленої (|0,255| ? r ? |0,760|, при р ? 0,05 r ?0,250) та прискореної (|0,250| ? r ? |0,712|, при р ? 0,05 r ?0,250).

6. Аналіз ефективності запропонованих режимів рухової активності виявив різний ступень їх впливу на організм дитини:

підвищення рівня фізичного стану при використанні першого "Оздоровчого" режиму здійснювалось за рахунок зниження тривалості гострих респіраторних захворювань (на 84,41 %,

р ? 0,05), збільшення опірності організму до неспецифічних холодових впливів (на 115,34 %,

р ? 0,05), збільшення показників фізичного розвитку (на 4,79 %, р ? 0,05);

підвищення рівня фізичного стану під впливом другого "Санаторного" режиму досягалось за рахунок поліпшення фізичного розвитку (на 8,82 %, р ? 0,05), зниження тривалості гострих респіраторних захворювань (на 78,25 %, р ? 0,05), збільшення опірності організму до неспецифічних холодових впливів (на 86,87 %, р ? 0,05), нормалізації діяльності дихальної системи (на 4,43 %,

р ? 0,05);

підвищення рівня фізичного стану при використанні третього "Стандартного" режиму реалізувалося за рахунок незначного поліпшення показників фізичного розвитку (на 1,63 %, р ? 0,05) та збільшення опірності організму до неспецифічних холодових впливів (на 5,04 %, р ? 0,05).

7. Беручи до уваги встановлені закономірності, для збільшення оздоровчого ефекту доцільно режими рухової активності використовувати з урахуванням рівня фізичного стану для дітей 5-6 років.

СПИСОК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тупчій Н.О. Особливості виявлення оздоровчого ефекту під час занять фізичними вправами у дітей 5-6 років // Збірник наукових статей аспірантів галузі фізичної культури та спорту. Вип. 3. - Львів: ЛДІФК, 1999. - С.128-131.

2. Тупчій Н.О. Факторна структура фізичного стану дітей 5-6 років // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2000. - № 1. - С. 84-87.

3. Тупчій Н.О. Модельні характеристики фізичного стану дітей 5-6 років // Збірник наукових статей з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 4. - Львів: ЛДІФК, 2000. - С. 112-113.

4. Тупчий Н.А. Влияние различных двигательных режимов на функциональное состояние сердечно-сосудистой системы детей 5-6 лет // Збірник наукових праць Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк: Підприємство “Медіа”, 1999. - С. 528-532.

5. Тупчий Н.А. Взаимосвязь показателей здоровья и уровня двигательной активности у детей 5-6 лет // ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Фізична культура, спорт та здоров'я нації”. - Вінниця: ВДПУ, 1998.

6. Тупчій Н.О. Характеристика добової рухової активності дітей 5-6 років // Матеріали Другої всеукраїнської наукової конференції аспірантів. - Львів: ЛДІФК, 1998. - С. 172-174.

7. Тупчий Н.А. Особенности развития функции терморегуляции у детей 5-6 лет // Олимпийский спорт и спорт для всех: проблемы здоровья, рекреации, спортивной медицины и реабилитации: IV Международный конгресс. - Киев: Олимпийская литература, 2000. - С. 437.

8. Tupchiy N., Ivaschenko L. The relation between the exponents of physical health and level of motor activity of 5-6 aged children // Book of abstracts III Third Annual Congress of European College of Sport Science: 15 - 18 July, 1998, Manchester, UК. - P. 483

Размещено на Allbest.ru