Характеристика туристичного потенціалу Донецької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний Університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Кафедра туризму

Курсова робота

на тему « Характеристика туристичного потенціалу Донецької області»

Донецьк 2014

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Географічне положення області

1.2 Коротка історія формування території області

1.3 Аналіз сучасного стану розвитку туризму в Донецькій області

РОЗДІЛ 2. ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Природні туристичні ресурси

2.2 Історико-культурні туристичні ресурси

2.3 Біосоціальні туристичні ресурси

2.4 Інфраструктурні туристичні ресурси

2.5 Подієві туристичні ресурси

РОЗДІЛ 3. МОЖЛИВОСТІ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ У ТУРИСТИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ

3.1 Проблеми використання туристичних ресурсів у Донецькій області

3.2 Перспективи розвитку туризму в Донецькій області

3.3 Туристичний маршрут пам'ятками Донецької області

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Для закріплення отриманого матеріалу з дисципліни “Туристичне краєзнавство” була написана ця курсова робота.

Актуальність теми: розвиток туризму в Донецькій області сприяє розвитку туризму в Україні, адже область насичена цікавими історико-культурними пам'ятками, заповідниками, а також мальовничими краєвидами. Так як розвиток туризму в Донецькій області сприяє розвитку туризму в Україні і має пряме відношення до економіки країни, тема є актуальною для розгляду.

Мета курсової роботи: визначення інструменту впливу на розвиток індустрії туризму з використанням природного та історико-культурного потенціалу Донецької області.

Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі вирішувались наступні завдання:

1) дати характеристику ресурсів Донецької області;

2) висвітити найцікавіші туристичні об'єкти регіону;

3) виявити проблеми розвитку туризму в Донецькій області;

4) надати методи та пропозиції вирішення проблем розвитку туризму в Донецькій області.

Об'єктом дослідження є туристичні ресурси Донецької області, а предметом історико-культурні, природні та інфраструктурні пам'ятки регіону.

Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 17 найменувань, та додатків. Загальний зміст викладений на 42 сторінках.

туристичний ресурс донецька

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Географічне положення області

Донецька область розташована в південно-східній частині країни. Межує з Запорізькою Дніпропетровською, Харківською, Луганської областями України, Ростовською і Луганською областями Росії, на півдні омивається Азовським морем. Площа 26,5 тисяч км. кв. (4,1% від всієї площі України).

Населення на 1 січня 2014 року становило 4 мільйона 343 тисячі 900 чоловік.

Адміністративний центр -- місто Донецьк. Ділиться на 18 районів, має 49 міст, зокрема 22 міста обласного підпорядкування, 135 селищ міського типу, 1120 сільських населених пунктів. Крайня північна точка області -- висота 195 м в Краснолиманському районі, південна -- село Білосарайська Коса Першотравневого району, західна -- поблизу селища Комишуваха Великоновосілківського району, східна -- поблизу села Верхній Кут Шахтарського району. По географічному розташуванню відноситься до Центрального степу [3].

Донецька область -- найбільш густонаселений регіон України. Найбільш великі міста: Донецьк, Маріуполь, Макіївка, Горлівка. Населення характеризується багато національністю,тут мешкають: українці, росіяни, греки, білоруси, татари, вірмени, євреї. Досить гострою є демографічна проблема. Смертність в багатьох районах області перевищує народжуваність. Внаслідок цього зменшується кількість населення.

Рельєф Донецької області рівнинний, що переривається на півдні і сході хвилястими формами Приазовської височини та Донецького кряжу. На території Донецької області в державному балансі налічується 756 родовищ корисних копалини з 36 видами сировини загальнодержавного і місцевого значення, з них експлуатується родовищ з 25 видами мінеральної сировини.

Клімат області різко континентальний з різким коливанням температур, низькою відносною вологістю повітря та засушливо-суховійними явищами.

Середня температура самого теплого місяця (липня) +22°С, абсолютний максимум температур в липні +42°С. Середня температура найхолоднішого (січня) -6,3°С, абсолютний мінімум у січні -36°С. Кількість опадів на рік - 500-600 мм, випадають нерівномірно протягом року.

По території області протікає 110 річок, 47 з них мають довжину більше 25 км кожна. Найбільша річка -- Сіверський Донець. Всі річки області належать до сточищ Дніпра, Дону і Азовського моря.

Рослинний світ Донецької області по належить до степової зони і представлений в основному степовими, лісостеповими і заплавними формаціями флори. До Європейського червоного списку віднесено 11 видів рослин. До Червоної книги України віднесено 58 видів рослин [4].

Тваринний світ Донецького економічного району належить до українського степового зоогеографічного заказника. Фауна до 50 видів ссавців, близько 290 видів птахів, 42 види риб, 10 видів плазунів.

Донецька область має розвинений автомобільний зв'язок з регіонами України і півднем Російської Федерації. Основні залізничні вузли - міста Дебальцево та Ясинувата, головні транспортні коридори з Харкова і Дніпропетровська у напрямі Кавказу перетинаються в стороні Донецька. У Донецьку та Маріуполі розташовані аеропорти.

Один з найбільших портів в Україні - Маріупольський морський порт. Трубопровідний транспорт представлений газопроводами, що прокладені до міст області з Харківщини і Росії.

Високого рівня досягла у Донецькій області вища освіта. У структурі наукового потенціалу області виділяються чотири сектори науки.

Донеччина має величезні можливості для розвитку туризму: видатні гідрологічні, геологічні та біологічні пам'ятки природи, багате історичне минуле краю, численні пам'ятки історії та культури, курортні комплекси, десятки унікальних виробництв. Кількість туристичних суб'єктів у Донецькій області складає біля 5% від загальної кількості зареєстрованих в Україні і займає 7 місце серед інших регіонів [4].

Отже, географічне положення області в цілому є вигідним як для економічного розвитку, так і для туристичної діяльності.

1.2 Коротка історія формування території області

Донецька область була утворена 2 липня 1932 р., до її складу увійшли 12 міських рад і 5 районів. Зі складу Харьковскої області були передани 13 районів, з Дніпропетровської -- 5 районів.

Обласним центром був Артемівськ, а з 16 липня 1932 року - Сталіно.

Із червня 1938 року Донецька область була поділена на Сталінську і Ворошиловоградську. У складі Сталінської області залишилося 10 міст; 4 селища міського типу; 22 сільських райони [18].

Територія області з жовтня 1941 року по вересень 1943 року була окупована німецько-фашистськими військами і їх союзниками. Тимчасово повернуто історичну назву: Юзівська область. У листопаді 1961 року Сталінська область переіменована на Донецьку.

У 1965 році в області було 19 міст обласного підпорядкування: Донецьк, Артемівськ, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ, Добропілля, Дружківка, Єнакієве, Жданов, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Макіївка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Харцизьк, Торез, Шахтарськ. Згодом до них долучилися 1976 року Ясинувата, у 1979 - Красний Лиман, у 1987 - Кіровське, у 1990 році - Авдіївка, у 1991 році - Вугледар, у 1992 році - Жданівка, Докучаєвськ, Новогродівка. У грудні 1962 року були збільшені сільські райони, чисельність яких склала 9 замість 21: Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волновахський, Володарський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський. У 1963 році був утворений Старобешівський район. У січні 1965 року створено 15 районів: Олександрівський, Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Костянтинівський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський, Шахтарський і Ясинуватський. У грудні 1966 року були утворені додатково три райони: Добропільський, Першотравневий і Тельманівський [18].

1.3 Аналіз сучасного стану розвитку туризму в області

Проаналізувавши статистику туристичної діяльності, можна зробити висновок, що найбільш сталу позицію займав внутрішній туризм і набував позицію збільшення.

Важливими напрямками в розвитку туристичного потенціалу області є оцінка можливостей її природних та рекреаційних об'єктів, що покладається на Донецький інститут туристичного бізнесу, створення місцевих «Правил забудови територій», що взяло на себе Управління архітектури та містобудування, а також якісне проведення сертифікації туристичних послуг Донецьким центром стандартизації, метрології та сертифікації [8].

Регулярне проведення міжнародного туристичного салону під егідою Донецької облдержадміністрації та управління зі справ сім'ї, молоді та туризму покликано позитивно впливати на розвиток туристичної галузі в Донбасі, сприяти ефективному впровадженню вітчизняного туристичного продукту на міжнародному ринку та подальшому розвитку індустрії туризму.

Сьогодні в'їзний туризм на Донеччині має в основному діловий характер і пов'язаний з розвитком бізнесу, а також спортивними змаганнями з футболу та легкої атлетики, фестивалями театрального та балетного мистецтва. Важливу роль в цьому відіграють відомі донеччани Сергій Бубка та Вадим Писарєв.

Донецький регіон має в своєму розпорядженні 322 турфірми і суб'єкти господарської діяльності, що одержали ліцензію на право туристичної діяльності. Серед суб'єктів туристичної діяльності давно відомі туристичні фірми («САМ», «Супутник», «Гамалія», «Іліташ-тур»), що пропонують організацію відпочинку як в Україні, так і за її межами.

Кількість туристичних суб'єктів у Донецькій області складає біля 5% від загальної кількості зареєстрованих в Україні і займає 7 місце серед інших регіонів, поступаючись м. Києву, Автономній Республіці Крим, Одеській області, м. Севастополю, Дніпропетровській і Львівській областям [8].

Три чверті суб'єктів туристичної діяльності Донецького регіону знаходяться у м. Донецьку і біля 13% у м. Маріуполі. Перелік туристичних послуг, запропонованих фірмами, достатньо широкий і може задовольнити потреби різноманітних груп населення. Це відпочинок і санаторно-курортне лікування, як на території України, так і у закордонних здравницях, тури за автомобілями, індивідуальні і групові тури в країни Західної Європи, Азії, Африки, Близького Сходу, Південної й Північної Америки, Австралії, VIP- тури для заможних людей; пізнавальні екскурсії по містах, захоплюючі тури для дітей, пароплавні круїзи, екзотичний відпочинок; освіта за кордоном, бізнес-тури, гірськолижний відпочинок [13].

Для виїзного туризму характерні такі напрямки:

- відпочинок та шопінг - Туреччина, ОАЕ, Єгипет, Греція, Польща, Угорщина, Китай;

- дозвілля та відпочинок - Болгарія, Іспанія, Чехія, Італія, Кіпр, Хорватія, о. Крит, Туніс;

- екскурсійно-пізнавальні тури - Франція, Англія, Швейцарія, Австрія, країни Південно-Східної Азії;

- лікувально-оздоровчий відпочинок - Чехія, Словаччина, Ізраїль;

- діловий туризм - Англія, Японія, Сирія, Ізраїль [13].

Щодо туристичної інфраструктури Донеччини, то станом на 1 січня 2013 її складають:

· 458 туристичних підприємств;

· 107 готелів та місць для тимчасового проживання;

· 1328 санаторно-курортних та оздоровчих установ;

· 983 дитячих оздоровчих таборів.

У 2013 році загальна кількість обслугованих туристів становила 170,9 тис. осіб. Кількість туристів, охоплених внутрішнім туризмом, склала 70,7 тис. осіб, що на 6 % більш ніж у 2012 році; туристів, що виїжджали за кордон - 97,1 тис. осіб; в'їзних туристів - 3,1 тис. осіб; екскурсантів - 12,0 тисяч (табл. 1.1). Обслуговано 18,1 тис. дітей та підлітків. Обсяг наданих туристичних послуг збільшився на 6,4% і склав 581,7 млн. грн. До бюджету надійшло 12,9 млн. грн. Протягом року проведено інвентаризацію та паспортизацію туристичних ресурсів регіону. Створено паспорти на 96 туристичних об'єктів, у т.ч. 80 історико-культурних та 16 природно-заповідних. Здійснено моніторинг використання туристичної інфраструктури, підготовленої до Євро-2012 (табл. Б1). На об'єктах основних туристичних маршрутів проведено 3483 екскурсії. Загальна кількість відвідувачів склала понад 305 тисяч осіб. Спільно з Регіональним фондом підтримки підприємництва реалізовано проект «Розвиток сільського зеленого туризму на Донбасі», спрямований на популяризацію і підтримку сільського зеленого туризму. До 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка розроблено туристсько-екскурсійний маршрут «Відомі українці на Донеччині. У гості до Шевченка».

Таблиця 1.1

Кількість обслугованих туристів у Донецькій області за 2013 рік, тис. осіб

Кількість обслугованих туристів у Донецькій області за 2013 рік (кількість туристів у тис.)
Параметр	Кількість
Кількість обслугованих туристів	170,9
Кількість туристів, охоплених внутрішнім туризмом	70,7
Кількість туристів, що виїжджали за кордон	97,1
Кількість в'їзних туристів	3,1
Кількість екскурсантів	12,0



Загальний фінансовий ресурс на культуру склав 712,4 млн. грн., обласний бюджет - 238,0 млн. грн.. Витрати на одного мешканця становили 164,0 грн. (у 2011 році - 114,0 грн., у 2012 році - 142,0 грн.). В галузі культури працює понад 14 тисяч осіб(табл. 1.2) [11].

Таблиця 1.2

Загальний фінансовий ресурс Донецької області в галузі культури за останні 3 роки

Роки	Витрати на одного мешканця (у грн.)
2011	164,0
2012	142,0
2013	114,0

Для розвитку туризму на Донеччині громадська колегія рекомендувала:

· створити у найбільших містах області мережу туристично-інформаційних центрів;

· забезпечити встановлення покажчиків туристичних маршрутів, пам'яток історії, архітектури, об'єктів туристичної атракції;

· збільшити кількість турів в позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладах [7].

Отже, проаналізувавши статистику в'їзного туризму, можна зробити висновок, що Донецька область протягом 2012 - 2014 рр. приваблювала туристів, але цей показник є низьким, так як в області домінував виїзний туризм.

РОЗДІЛ 2. ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Природні туристичні ресурси

Туристичними ресурсами України є пропоновані або такі, що можуть пропонуватися, туристичні пропозиції на основі та з використанням об'єктів державної, комунальної чи приватної власності [1].

Природно-рекреаційний потенціал області має 70 територій і об'єктів природно-заповідного фонду.

У Донецькій області усього 12 заповідників, 32 заказники, 13 заповідних урочищ, 32 пам'ятника природи, кілька печер карстового походження та намивна коса (табл.Б2).

Заповідники усі місцевого значення, серед них: ботанічний (1), ентомологічні (2), загальнозоологічний (1), ландшафтні (3) та лісові (5) (рис. 2.1).

Рис. 2.1 Структура заповідників місцевого значення Донецької області

Заказників трохи більше і є навіть загальнодержавного значення: геологічний (1), лісовий (1) та орнітологічний (1). Місцеві: ботанічні (17), ентомологічні (4), ландшафтні (5), лісовий (1), орнітологічний (1) (рис. 2.2).

Рис. 2.2 Структура заказників загальнодержавного значення Донецької області

Серед заповідних урочищ зустрічаються геологічні (3) та гідрологічні (1) урочища (рис. 2.3).

Рис. 2.3 Структура заповідних урочищ Донецької області

Багато пам'ятників природи мають загальнодержавне значення, також не мало й місцевих, зустрічаються навіть комплексні (2). До загальнодержавних можна віднести ботанічні (3), геологічні (4), гідрологічні (2). Місцевого значення є також ботанічні (5), геологічні (4) та гідрологічні (рис. 2.4).

Рис. 2.4 Структура пам'ятників природи загальнодержавного та місцевого значення Донецької області

Найбільша кількість природно-антропогенний ресурсів зосереджена в Артемівському, Старобешівському та Олександрівському районах Донецької області. Середня кількість ресурсів знаходиться у Амвросіївському, Великоновосілковському та Краснолиманському районах [3].

Комплексний заповідник «Кам'яні могили» Розташований неподалік від с. Назарівка Володарського району Донецької області.

Заповідник заснований 5 квітня 1927 року як особлива природоохоронна територія. Його площа складає близько 400 га. Входить до складу Українського степового природного заповідника. Її унікальні граніти не мають аналогів в світі. Їх вік близько 2 млрд. років.

З-поміж майже півтисячі видів рослин заповідника деревій голий і волошка несправжньоблідолускова є вузько ареальними реліктовими ендеміками.

Різноманітний і тваринний світ заповідника. У заповіднику живуть близько 3000 видів комах.

Багата орнітофауна заповідника. Найбільш поширені: жайворонки, лугові чекани, кам'янки, сірі куріпки та фазани.

На сьогодні відомо, що в стародавні часи це урочище було культовим для представників ямних, катакомбних і зрубних культур.

Урочище "Кам'яні могили" - це гірська країна в мініатюрі. Тут можна побачити цілу купу природних скульптур і витворів з каменю. Є невеликі гроти. Мальовничі долини і ціла низка казкових краєвидів. Саме тут в джерелах, виявлена найсмачніша вода в Приазов'ї.

"Кам'яні могили" - це ще і унікальна геологічна пам'ятка, що в незайманому стані збереглася до наших днів.

Національний природний парк «Святі гори» був створений 13 лютого 1997 року. Знаходиться в Слов'янському, Краснолиманському і Артемівському районах (рис.А1.).

У 2008 році крейдяні гори на території національного природного парку «Святі гори» потрапили в Top-100 всеукраїнського конкурсу «Сім природних чудес України» [9].

Багата і прекрасна природа національного парку. Тут збереглися рідкісні рослини дольодовикового, льодовикового і післяльодовикового періодів. Сосна крейдяна виявилася найбільш пристосованою до критичних умов льодовикового періоду. Сьогодні вона занесена до Червоної книги України і підлягає охороні.

В післяльодовиковий період в долину Сіверського Дінця проникла так звана «іссопова флора». До наших часів зберігся її представник -- іссоп крейдяний.

До складу національного природного парку «Святі гори» входять 13 природних територій Донецької області, що знаходяться під особливою охороною, - ландшафтних, лісових, ботанічних заповідників і пам'ятників природи.

Серед рослин 48 видів занесено до Червоної книги України, 20 видів зростають лише на даній території. Охороняється рослинність долини річки Сіверський Донець.

Особливу цінність представляють унікальні крейдяні бори, сформовані сосною крейдяної, - третинним реліктом, занесеним до Червоної книги України і до Міжнародного Червоного списку МСОП.

Дуже цікавий тваринний світ парку. Фауна налічує 43 види ссавців, 10 -- плазунів, 9 -- земноводних, 40 -- риб, 49 видів занесено до Червоної книги України і 13 - до Європейського червоного списку [6].

Національний природний парк «Святі Гори» - чудове місце для організації і проведення туризму, екологічних екскурсій і екологічної освіти.

Регіональний ландшафтний парк "Донецький кряж" створений у 2000 році на території Шахтарського й Амвросіївського районів Донецької області.

На височині починаються й стікають басейни Дніпра, Дону й Азовського моря ріки, тут формується більш прохолодний і вологий клімат.

Багато історичних подій пов'язані з цими місцями. Починається історія цієї території з існування тут древніх племен до татаро-монгол, які перебували в цих місцях до розпаду Золотої Орди.

Проходили віки, зазнавала змін територія з її рослинним і тваринним світом. На території парку виявлено більше 80 видів птахів, з яких п'ять занесені в Червону книгу України. У складі ентомофауни (сукупності видів комах) парку зафіксовані види, які охороняються Бернською конвенцією в країнах Європи.

Флористичний список нараховує тут більше 500 видів рослин, 46 з яких - ендемічні, і близько 20 занесені до Червоної книги України. Різноманітна мисливська фауна, хутрових, пернатих, кілька видів водоплавних. Водяться на території парку й вовки, але кількість їх не встановлена [19].

На парк покладене завдання не тільки зберегти цінні природні ландшафти, об'єкти рослинного й тваринного світу, але й створити оптимальні умови для організованого туризму, відпочинку й інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з дотриманням режиму охорони заповідних природних комплексів і об'єктів.

Скам'янілі дерева на площі в один гектар розсіяна безліч скам'янілих шматків дерева. Їхні розміри різні: від 2-3 см. до декількох метрів. На північно-східній околиці селища Олексієво-Дружківка виявлений цілий мінералізований стовбур довжиною шість метрів, а товщиною в метр.

Дотепер в цій місцевості знаходять шматки акулячих щелеп, окам'янілі морські лілії, корали, молюсків. На заболочених морських берегах росли гігантські дерева висотою в 40-50 метрів [3].

Наприкінці кам'яновугільного періоду, у цих лісах з'явилися і араукарії. Ці вічнозелені дерева з гострими плоскими листами, лускатою корою й плодами-шишками, придатними для їжі, живуть і зараз, хоча зустрічаються досить рідко, в основному на півдні Південної Америки. Назва дерев пішла від назви чилійської провінції Араука.

На поверхню стовбури й пні піднялися в так званий пермський період, близько 160-170 мільйонів років тому, коли на повний хід йшов процес горотворення на Землі. Їх "виштовхнули" навколишні гірські породи.

Донецький ботанічний сад Національної академії наук України був заснований в 1964 році. Це найбільший сад в Європі, його площа складає 270 га. Сад проходить уздовж Богодухівської балки. На його території знаходиться 7 ставків,У Ботанічному саду зростає 5,5 тис. видів рослин. В саду також знаходиться 5 оранжерей загальною площею 1200 кв.м. в яких зімітували тропічні та субтропічні умови.

Рослинний світ саду багатющий і представляє колекції рослин з усіх куточків світу. Зараз на території ботсаду зростає близько 5-ти з половиною тисяч видів рослин. Під склом знаходиться 1200 кв.м - п'ять оранжерей з штучно створеними умовами тропіків і субтропіків [19].

Донецький ботанічний сад проводить регулярний обмін насінням, рослинами і літературою з 78 науковими ботанічними установами з 32 країн світу. Він веде тісне співробітництво з Нікітським, Криворізьким, Запорізьким, Київським та іншими ботанічними садами України і зарубіжжя.

У 1983 році Донецький ботанічний сад отримав статус пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. 19 грудня 2001 комплексної колекції донецького ботанічного саду «Степи України» присвоєно статус національного надбання України [19].

Отже, наявність природної спадщини області дозволяє розвивати як внутрішній, так і міжнародний туризм.

2.2 Історико-культурні туристичні ресурси

Історико-культурний потенціал області складає 2399 пам'яток історії, археології, містобудування та архітектури, монументального мистецтва в області. Визначними туристично-екскурсійними об'єктами в області є: Державний історико-архітектурний заповідник у м. Слав'яногірську (1980 р.), Свято-Успенська Святогірська лавра, культурно-архітектурні споруди в м. Артемівську, меморіал Савур-могила [2].

В Артемовську є відомий завод шампанських вин (Artyomovsk Winery) - найбільше підприємство в Східній Європі по виробництву ігристих вин традиційним пляшковим способом має більш ніж піввікову історію. Більш 30 млн. пляшок ігристого вина як мінімум три роки одночасно зберігаються тут, і чекають свого часу.

У м. Соледар діє соляна - це цікавий і унікальний промисловий і разом з тим туристичний об'єкт. На глибині більш 300 метрів працює єдиний на території України спелеосанаторий "Соляна Симфонія"(рис.А2.).

Регіональний ландшафтний парк "Зуївський" (Харцизьк) займає площу в 1214,2 га. По території парку обладнані зони для відпочинку туристів.

На базі РЛП існує тренувальна база для альпіністів, на території діє приватний музей морської раковини [16].

Також не можливо не звернути уваги на культові споруди. Найголовніша -- це Свято-Успенська Лавра. Взагалі Святогірськ - це місто, про яке можна говорити нескінченно! Він славиться своїми незвичайно гарними пейзажами, чистим, хвойним повітрям і духовним умиротворенням. Його називають "Перлиною Донбасу" або "Донецькою Швейцарією" [19].

Свято-Успенська Святогірська лавра розташовується на правому березі Дінця і є елементом Чоловічого Успенського монастиря. Розташована на схилах навислих над водою мальовничих крейдяних гір, що здавна називали Святими. У писемних джерелах монастир у скелі згадується верше під 1624 р. З кінця XVII ст. споруджуються монастирські будівлі, в тому числі кам'яний престольний храм (1698-1708 рр.).

У другій половині ХІХ ст. старі монастирські будівлі біля річки замінюються кам'яними. У 1922 р. монастир було закрито. У його будівлях створено одну з відомих оздоровниць в Україні.

У 1980 р. ансамбль споруд оголошено Державним історико-архітектурним заповідником. У 1992 р. монастир знову відродився.

У центрі обителі побудовано у 1859-1868 рр. п'ятибанний престольний храм, над Святими вратами - церква Покрови Божої Матері. На заході - два братських корпуси, на сході - колишній Гостиний двір обителі. На північ від двору, коло підніжжя гори знаходиться підземний храм Антонія та Феодосія Печерських; при вході на поверхню спорудили павільйон, біля нього заснували цвинтар для благодійників та найшановніших духівників монастиря. На захід від Успенського собору розташовано нижній павільйон паломників. Ліві ворота павільйону - вхід до печер [16].

Меморіал Савур-могила являє собою курган, висотою 277,9 м над рівнем моря, за 12 км на південь від міста Сніжне. У роки Другої світової війни проходили запеклі бої за контроль над Савур-могилою, як важливою стратегічною височиною. На згадку про ці події тут створено меморіальний комплекс. На вершині кургану знаходилися сторожовий козацький пост, укріплення Міус-Фронту.

Верхня частина кургану була насипана у другому тисячолітті до нашої ери племенами зрубної культури.

Після війни на Савур-Могилі поставили перший пам'ятник. Він являв собою піраміду заввишки шість метрів. Нагорі піраміди була встановлена червона зірка. Навколо піраміди був майданчик, огороджений ланцюгом. На вершині кургану був установлений обеліск із залізобетону, облицьований гранітом, заввишки 36 метрів [8].

Усередині обеліска знаходиться кімната бойової слави. Біля підніжжя обеліска створений верхній оглядовий майданчик і встановлена скульптура радянського солдата. Висота скульптури дев'ять метрів. Виготовлена із чавуну. На солдаті плащ-намет, що розвівається на вітрі. Права рука піднята вгору, у ній автомат. Солдат стоїть обличчям на захід. Біля підніжжя кургану створена нижня оглядова площадка.

На оглядовому майданчику розміщені «катюші», артилерійські знаряддя, міномети, танки. Відкриття меморіалу відбулося 19 вересня 1967 року.

Донецький парк кованих фігур виник 2001 року за ініціативою директора Донецького ковальського підприємства «Гефест» Віктора Бурдука. Того самого 2001 року у сквері на подвір'ї Донецького міськвиконкому разом із Букетом троянд встановили ще 10 кованих скульптур. У 2002 році встановлено ще 19 скульптур. 2003 рік позначився появою двох альтанок: Української та альтанки Чотири дракони. 2004 року у парку зявилась центральна Альтанка закоханих, встановлена на перехресті усіх доріжок парку. Її прикрашають квіткові візерунки, фігурки амурів та серця. 2005 року у парку з'явилася алея Знаки зодіаку. У Парку пройшов VII міжнародний фестиваль ковальської майстерності. 2007 року відбулося виготовили одинадцяту Арку дружби. Загальна кількість скульптур в парку на 2007 рік сягнула 93. На фестивалі 2010 року відкрилась «Алея майстрів» [16].

На території міста розташована велика кількість історичних і археологічних пам'ятників, ось декілька з них:

· Пам'ятник Артему розташований на вершині крейдяної гори в Святогірську. Це фігура знаменитого революціонера Федора Сергієва. Пам'ятник заввишки 22 метри був створений за проектом скульптора Івана Кавалерідзе.

Будівництво розпочато у 1927 році, а вже 13 вересня того ж року відбулося урочисте відкриття.

Потрібно відзначити, що пам'ятнику видалася нелегка доля - він застав роки Великої Вітчизняної війни.

Пам'ятник Артему - це видатний витвір архітектури радянських часів. До всього іншого, це складова цілісного комплексу пам'яток культури та історії Святогірська. Так, 27 грудня 2001 року Кабінет Міністрів України своєю постановою вніс монумент до реєстру пам'яток національного значення країни.

· Пальма Мерцалова є найстарішим і в той же час наймолодшим символом міста Донецьк (рис.А3.). Нагороджена премією Гран-прі Паризької Міжнародної промислової виставки 1900 років зображення пальми, виковане із сталі в кінці XIX століття ковалем Олексієм Мерцаловим.

Перш ніж унікальний твір виявився за кордоном, воно експонувалося на Всеросійській промисловій виставці в Нижньому Новгороді. Її ствол несе на собі десять листків і вгорі закінчується віночком. Висота достовірно художнього виробу -- 3 м. Її темне, розітнуте листя, віялом що розходяться від ствола, було таке легке, а тонкий шорсткий ствол такий гнучкий, що спочатку було важко повірити, що це не жива рослина, вивезена з кавказького побережжя, а якнайтонший витвір мистецтва.

Оригінал «Пальми Мерцалова» зберігається в музеї Гірського інституту в Санкт-Петербурзі. Образ «Пальми Мерцалова» за ініціативою Донецького обласного фонду «Золотий Скіф» прийнятий як символ відродження України -- незалежної і потужної промислової держави.

17 серпня 1999 року за підсумками конкурсу на сесії донецької облради був затверджений герб Донецької області, що включає пальму Мерцалова як основний символ [16].

Отже, Донецька область добре забезпечена архітектурною та історико-культурною спадщиною, яка сприяє розвитку туризму в цілому.

2.3 Біосоціальні туристичні ресурси

У Донецькій області народилися такі відомі особистості як:

· Леонід Федорович Биков (с. Знамянське, 1928-1979) - український актор, режисер і сценарист, заслужений артист РРФСР (1965), народний артист УРСР (1974);

· Юрій Йосипович Богатиков (с. Єнакієве, 1932-2002) - український і російський співак;

· Микола Олімпійович Грищенко (с. Ясинувата, 1912-1979) - український і російський актор. Народний артист СРСР (1964). Лауреат Державної премії СРСР (1952);

· Михайло Степанович Гришко (м. Маріуполь, 1901-1973) - український співак, народний артист СРСР (1950);

· Володимир Григорович Захаров (Донбас, 1901-1956) - композитор, хоровий диригент, народний артист СРСР (1944), художній керівник хору ім. П'ятницького з 1932 року;

· Йосип Давидович Кобзон ( м. Часів-Яр, нар. 11 вересня 1937) - радянський естрадний співак, народний артист України (1991);

· Архіп Іванович Куїнджі (м. Маріуполь, 1842-1910) - видатний український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог;

· Дмитро Омелянович Мілютенко (м. Слов'янськ, 1899-1966) - український актор, народний артист СРСР (з 1960 року);

· Сергій Сергійович Прокоф'єв (с. Красне, 1891-1953) - радянський композитор, автор 8 опер, 7 балетів, 7 симфоній та багатьох камерно-інструментальних творів, а також музики до кінофільмів. Лауреат Сталінської премії (1943, 1946 -- тричі, 1947, 1951);

· Марк Осипович Рейзен (с. Зайцеве, 1895-1992) - радянський оперний співак. Народний артист СРСР (1937), лауреат трьох Сталінських премій першого ступеня (1941, 1949, 1951);

· Лариса Архипівна Руденко (м. Макіївка. 1918-1981) - українська співачка. Народна артистка УРСР, Народна артистка СРСР (з 1960);

· Володимир Миколайович Сосюра (м. Дебальцеве, 1898-1965) - український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота». Належав до ряду літературних організацій того періоду -- «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та ін. [20].

2.4 Інфраструктурні туристичні ресурси

В Донецькій області функціонує 22 музеї, серед яких 8 історичних, 4 художніх, а також природознавчий, літературний, решта музеїв за своїм профілем є комплексними. Розглянемо деякі з них:

· Музей Й. Кобзона (Часів-Яр). Музей, присвячений видатному виконавцю всіма улюблених пісень, метру радянської й російської естради Й. Кобзону.

· Меморіальний музей В.Гаршина (Переїзне) відкритий на честь знаменитого письменника, гуманіста Всеволода Михайловича Гаршина, який народився й жив у селі Переїзне [10].

· Музей В. Сосюри (Северськ). Музей був відкрито 6 січня 1971 року на вулиці Зарічна, 22. У музеї зберігаються письмові спогади, фотографії, магнітофонні записи, пов'язані з життям і творчістю українського лірика.

· Горлівський музей мініатюрної книги ім. В. Разумова. Музей відкрито 1 червня 2001 року. Колекція містить понад 8700 мініатюрні й мікрокниги, видані типографським способом і рукописних, з 57 країн на 103 мовах миру. Колекція охоплює період від ХV ст. і по теперішній час. Серед експонатів музею є книга-порошина, яка 60 раз уміщується в макове зернятко.

· Музей-Садиба В. Немировича-Данченка (Ненудне). Тут перебуває садиба знаменитого драматурга, режисера, народного артиста СРСР Володимира Івановича Немировича-Данченка. Експозиція музею розміщена в 5- ти залах і розповідає про життя й діяльність як барона Н.Корфа, так і В.Немировича-Данченка. У музеї відтворена обстановка будинку - садиби: вітальня, де хазяї вітали гостей з Москви; кабінет В.Немировича-Данченка; кімната дружини Катерини Миколаївни й сина Михайла, де представлені їхні особисті речі. Немирович-Данченко поставив на сцені художнього театру 57 спектаклів, серед яких: "Воскресіння", "Анна Кареніна" (Л. Толстой), "Чайка" (А.Чехов), "Юлій Цезар" (В.Шекспір), "Брати Карамазови" (Ф.Достоєвський) та ін. В експозиції музею представлені театральні костюми, деталі декорацій, програми й афіші МХАТУ.

· Меморіальний музей С.Прокоф'єва (Червоне) відомого усьому світу композитора, піаніста й диригента Сергія Сергійовича Прокоф'єва був відкритий в 1991 році. Меморіальний комплекс містить у собі відреставрований Свято-Петропавлівський храм, де хрестили видатного піаніста, а також пам'ятний знак на місці будинку-садиби батьків Прокоф'єва й концертний зал, у якому і в цей час проводяться концерти професійних виконавців.

· Музей Г. Сєдова (Сєдово) присвячений видатному полярному дослідникові. Зовні він схожий на дім - вітрильник, а всередині - зал, який нагадує каюту морського корабля, з унікальними експонатами й документами, що свідчать про життя Георгія Сєдова. Великий розділ експозиції присвячений сучасному освоєнню Півночі, науковим дослідженням районів близько полюса. Він містить унікальні матеріали останніх полярних експедицій, филателистичні колекції (марки, конверти, листівки, значки, присвячені темі "Північний полюс і його освоєння"). У музеї експонуються унікальні матеріали експедиції на Північний полюс на судні "Святий мученик Фока" в 1912 році: карта полярної експедиції, копії рахунків на добровільні пожертвування від громадян для покупки їжі й собак. Поруч - оригінальні експонати з "Святого Фоки" - частини обшивки корабля, совкова лопата, знайдена на місці загибелі Г.Сєдова на острові Рудольфа, частини фотоапарата й бритва, що належали учасникові експедиції художнику Н. Пинегину [10].

· Донецький обласний краєзнавчий музей - один із найбільших краєзнавчих музеїв в Україні, було засновано у грудні 1924 року. Його візитною карткою є кам'яна статуя скіфської культури (рис.А4.).

Надзвичайно цікавою є колекція археологічних знахідок, серед яких матеріали пам'ятки світового значення - Амвросіївської стоянки первісної людини та місця загонного полювання доби палеоліту, Маріупольського неолітичного могильника, скіфські та половецькі прикраси.

До музейних раритетів належать унікальні плащаниці XVIII ст., ікони, оклади із срібла, книги для богослужіння, культові речі XVIII - XIX ст.

Цікаву колекцію пам'яток козацької доби складають матеріали містечка “Козача Пристань” XVII - XVIII ст..Великий інтерес викликають меморіальні речі геніального композитора, режисерів, художників, державних та політичних діячів.

Донецький обласний краєзнавчий музей відомий як провідний науково-дослідний центр України. Наукові дослідження музей проводить у контакті з науковими центрами України, Росії, країн Західної Європи та США.

· Маріупольський краєзнавчий музей заснований 6 лютого 1920 року міським відділом народної освіти Маріупольської ревкому. Музей має сім експозиційних залів, наукову бібліотеку, фонд якої складають 17 тисяч книг. У його фондах зберігається понад 53 тисячі експонатів.

В експозиції музею можна одночасно побачити все розмаїття флори, фауни даного регіону, яка зазнала значних змін під дією антропогенних факторів цивілізації.

У музеї зберігається багато раритетів і цікавих знахідок з Приазов'я. Серед них особливу цінність становлять грамота Катерини II християнам-грекам і плащаниця 1760 року, Євангеліє 1811 року.

У фондах музею зберігаються картини А. І. Куїнджі, І. К. Айвазовського, малюнки В.В. Верещагіна періоду російсько-турецької війни 1877--1878 років і багато інших творів.

Філії музею: Музей народного побуту,виставковий зал ім. .А.І Куїнджі, музей історії греків Приазов'я, картинна галерея [14].

· Донецький обласний художній музей один з найбільших музеїв художнього профілю в Україні, культурний центр міста і області. Його збори налічують понад 11 тисяч творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва.

Колекція музею складалася за рахунок надходжень з республіканських і всесоюзних художніх виставок, Третьяковської галереї, Музею образотворчого мистецтва ім. А.С Пушкіна, Ермітажу, Російського музею, музеїв України, придбання творів з приватних колекцій, дарів художників.

Музей має філіал - Музей народної архітектури, побуту і дитячої творчості в с. Прелесне Слов?янського району - єдиний в східному регіоні України.

В 1999 році Донецький обласний художній музей отримав регіональну нагороду “Золотий Скіф” в номінації “За розвиток культури регіону”, в 2002 р. - диплом Міжнародного академічного Рейтингу популярності і якості “Золота Фортуна” [14].

Отже, інфраструктура Донецької області включає в себе музеї, театри та інші витвори, які є важливим елементом в туристичній індустрії.

2.5 Подієві туристичні ресурси

Подієвих рекреаційно-туристичних ресурсів у Донецькій області багато, ось деякі з них [17].

У соляних шахтах, наприклад, відбуваються самі несподівані й пам'ятні події. Так, в 2003 році в одній із цих шахт запустили повітряну кулю - подія внесена в книгу рекордів Гінеса.

В 2004 році в соляній шахті вперше відбулася грандіозна культурна подія - тут у величному підземному залі висотою 30 метрів з неповторною акустикою пройшов концерт "Соляна симфонія" Донбаського симфонічного оркестру. Про звучання оркестру в соляній шахті його керівник, австрійський композитор і диригент Курт Шмид сказав: “Я просто вражений! Ноти злітали до зводів печери, а потім повільно, як хмара, опускалися. Це приголомшує!”

А в 2009 році в Артемівському краєзнавчому музеї в день українського козацтва, відбулося урочисте відкриття кімнати - музею історії Бахмутського козацтва.

Тим часом, 29 серпня 2009 року на День Шахтаря та день міста Донецька був відкритий стадіон „Донбас Арена”. Він розташований у самому центрі Донецька у парку Ленінського комсомолу, Розрахований на 50 000 глядачів та з бюджетом у 175,8 млн. євро. Стадіон став не тільки домашньою ареною ФК «Шахтар» і місцем проведення міжнародних чемпіонатів будь-якого рівня, але й культурним центром столиці Донбасу.

В 2010 році в Артемівську була відкрита галерея народного мистецтва, в експозицію якої ввійшли картини, вироби з бісеру, солі, ляльки-мотанки й вироби з лози [17].

Отже, Донецька область насичена подіями, які привертають увагу туристів, яка складає позитивне враження від області.

РОЗДІЛ 3 МОЖЛИВОСТІ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ У ТУРИСТИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ

3.1 Проблеми використання туристичних ресурсів у Донецькій області

У Донецькій області є всі передумови для розвитку туризму: історичні, географічні, соціально-демографічні, але через причини нестабільності є ряд проблем, які пригальмовують розвиток туризму в області:

1. В засобах масової інформації активно проводиться реклама міжнародного туризму, але відсутня реклама внутрішнього туризму.

2. Відсутні кошти на реконструкцію пам'яток історії та архітектури, а залучені інвестиції гальмуються через неврегульовану законодавчо-правову базу країни.

3. Нерозвинений сектор туристичної індустрії. Ні в одному населеному пункті не роздаються буклети-путівники історично-культурних пам'яток.

4. Різноманіття туристичних послуг можуть похвалитися тільки міста-мільйонери, міста загальноприйнятих зон рекреації та туризму.

Всі ці проблеми затримують розвиток туризму і туристичної індустрії в Донецькій області та не дають можливості розвивати в'їзний та екскурсійний туризм.

Важливим чинником при затримці розвитку туризму, як в'їзного так і внутрішнього є те, що в області не раціонально використовуються саме туристичні ресурси. В області присутня велика їх кількість, але через незадовільний стан вони не можуть бути використані. Це перш за все, через недостатнє фінансування з боку держави на їх реконструкцію і покращення стану.

Тобто держава повинна дати поштовх для закриття вище наведених проблем для подальшого розвитку туристичної діяльності. Адже, туристична діяльність є складовою збільшення економічного стану не лише в області, а й в країні.

Отже, позитивно оцінюючи потенціал національних туристичних послуг, необхідно підвищувати національну свідомість та інтерес до туристичної спадщини області, ефективно реалізувати і стимулювати всебічне використання підприємствами туристичних ресурсів і переваг місця розташування.

Саме за таких умов туризм може мати розвитку та стати джерелом значних прибутків та запорукою розвитку економіки як області, так і держави.

3.2 Перспективи розвитку туризму в Донецькій області

На території Донецької області зосереджені різнопланові туристичні ресурси від історико-культурних до туристсько-спортивних.

Своєрідність туристсько-рекреаційної діяльності в області полягає в унікальності ландшафту даного регіону, його достатньо вигідному економіко-географічному положенні, наявності Азовського моря, розвитої мережі транспортних шляхів, що зв'язують Донбас із морськими портами, близькість до зручних водяних артерій Дніпра і Дону, до великих промислових районів і центрів, до важливих сировинних районів промислового Придніпров'я, що має сприяти привабленню до регіону великої кількості туристів і підвищенню ефективності даної галузі економіки. Для розвитку туризму сприятливим є також те, що в області розвинуті всі види транспортних сполучень-автомобільне, повітряне, залізничне, морське. Найбільш перспективними з точки зору розвитку туризму, і зокрема сільського, є території таких районів як:

· Словянський (садиба Бантиша с. Прелесне, музей народної архітектури,побуту і дитячої творчості);

· Красноармійський (меморіальний музей композитора С.С. Прокофєва с. Красне, Свято-Петропавлівська церква);

· Горлівський (меморіальний музей В. Стуса, пам'ятники учасникам повстання 1905 року П. Горлову та М. Ізотову);

· Нескучне (меморіальний музей-садиба В. Немировича-Данченка);

· Володарський (народний краєзнавчий музей,народний музей історії с. Кременівки);

· Сєдово (меморіальний музей Г.Сєдова) [15].

Так як галузь туристичної індустрії має важливу роль у формуванні економічного розвитку області, мі розглядаємо кожен з видів туризму для підвищення розвитку туризму.

Тому, розглянувши перспективні райони, можна зробити висновок, що значного розвитку в області буде мати сільський туризм. Адже кожен з районів передбачає як природні, так і історико-культурні туристичні ресурси, які будуть мати попит як у внутрішніх туристів, так у іноземних.

Тому велику увагу потрібно приділити цим місцям, які мають перспективу у туристичній діяльності.

Так як туризм дозволяє відновити сили та внутрішні резерви, то сільський туризм сприятиме цьому. Адже відновити сили в сільській місцевості, ознайомитися з минулим цих поселень та природою і навколишнім середовищем сподобається кожному з туристів.

Також в цих місцевостях розробляється безліч екскурсій, які дозволять ознайомитися з живою природою та насолодитися таким відпочинком.

Тому сільський туризм становить значну роль у розвитку туристичної галузі.

Отже, можна зробити висновок, що Донецька область має значні перспективи розвитку, як в містах, так і селах.



3.3 Характеристика туристичного маршруту «Визначними архітектурними та культурними пам'ятками Донецької області»

На основі проведеного дослідження було розроблено тур «Визначними архітектурними та культурними пам'ятками Донецької області». Тур розрахований на студентів. Тривалість туру 4 дні\3 ночі. Передбачається огляд туристичних пам'яток Донецької області (табл. 3.1).

Таблиця 3.1.

План туристичного маршруту «Визначними архітектурними та культурними пам'ятками Донецької області»

День	Заходи
День 1	Збір групи о 9.00
	Місто Шахтарськ. Оглядова екскурсія.
	Обід(за додаткову плату)
	Переїзд у місто Донецьк.
	Екскурсія містом.
	Пальма Мерцалова (найстаріший і в той же час наймолодший символ міста, нагороджена премією Гран-прі Паризької Міжнародної виставки).
	Донецький обласний краєзнавчий музей. (один з найбільших краєзнавчих музеїв України,заснований у грудні 1924 року. Його візитною карткою є статуя скіфської культури).
	Парк кованих фігур. (виник у 2001 році,в 2007 році загальна кількість скульптур становила-93,в 2008 виготовили ще 22 фігури).
	Донецький обласний художній музей (один з найвідоміших музеїв художнього профілю в Україні,відкриттям вважається 1996 рік) Розміщення в готелі «Україна» Вечеря. Нічліг.
День 2	Сніданок у готелі «України»
	Екскурсія по місту.
	Святогірська лавра (третя на Україні. Була відкрита в 2004 р. проте історія самого монастиря сягає кінця ХVІ ст. Основними об'єктами екскурсії є: комплекс монастирських споруд з печерами: Успенський собор, монастирські стіни з вежами, келії, готель. Печерні церкви Олексіївська, Антонія і Феодосія Миколаївська церква)
День 2	Памятник Артему.
	Обід (за додаткову плату).
	Розміщення на туристичній базі «Святогір'я»
	Вечеря. Нічліг.
День 3	Переїзд до міста Сніжне
	Оглядова екскурсія містом.
	Меморіал Савур- Могила (курган висотою 277,9 м.,там відбувалися запеклі бої)
	Обід( за додаткову плату)
	Переїзд до міста Маріуполь.
	Екскурсія містом.
	Міський сад Маріуполя. (створений у 1867,там знаходиться бюсти видатних людей.)
	Маріупольський краєзнавчий музей. (заснований 6 лютого 1920 року, тоді ж відкрита перша експозиція).
	Розміщення в готелі «Дружба»
	Вечеря. Нічліг.
День 4	Сніданок у готелі «Дружба»
	Переїзд до міста Шахтарськ.

Розраховано вартість туру «Визначними архітектурними та культурними пам'ятками Донецької області» (табл.3.2.).

Таблиця 3.2.

Собівартість туру

№	Стаття видатків	Сума, грн. на 1 туриста
1	Проживання й харчування	З80
2	Транспортне обслуговування	100
3	Екскурсійне обслуговування	40
4	Страховка	10
5	Видатки на керівника групи	20
6	Оплата комісійних турагентам (7% від собівартості)	50
7	Разом:	640



Тур «Визначними архітектурними та культурними пам'ятками Донецької області» є цікавим та захоплюючим, так як включає в себе огляд природних, історико-культурних та інфраструктурних туристичних ресурсів.

Пріоритетність використання спланованого тур маршруту над самоорганізованою подорожжю полягає у тому що:

- траса турмаршруту спланована завчасно;

- у вартість турмаршруту вже включені усі затрати на перевезення, проживання та харчування туристів, організацію, а також відвідування деяких екскурсій;

- на протязі усього турмаршруту туристів супроводжує гід або екскурсовод, тим самим надається змога отримати унікальну та цікаву інформацію від професіоналів своєї справи;

- гід - це практично 100% гарантія того, що турист не зійде зі шляху та не заблукає;

- подорожувати компаніями набагато безпечніше, ніж подорожувати наодинці;

- турмаршрут - це ідеальний варіант для туристів, які не полюбляють займатися плануванням та організацією своїх подорожей самотужки;

- для іноземних туристів, турмаршрут - це єдиний безпечний варіант подорожі, який надасть змогу отримати якнайбільше задоволення від подорожі;

- турмаршрут дає змогу покращити загальний туристичний імідж держави.

Отже, за мінімальні витрати можна розширити свій світогляд та дізнатися історію Донецької області.

ВИСНОВОК

Таким чином, на основі проведених досліджень можна зробити наступні висновки:

1. Завдяки своєму розташуванню Донецька область має високий рекреаційно-туристичний потенціал, що надає області значні можливості для розвитку туризму. Цьому сприяють як і різноманітність природних факторів, так і наявність численних пам'яток історії та культури.

2. До визначених природно рекреаційних фондів можна віднести численні заповідники та заказники, найвідомішими з яких є геологічні пам'ятки природи, велика кількість заказників.

3. На території Донецької області розташована велика кількість історико-культурних пам'яток. До найбільш значимих пам'яток можна віднести: Свято-Успенська Святогірська Лавра, меморіал Савур-Могила, Історичний музей Державного Святогірського історико-архітектурного заповідника.

4. За зареєстрованими даними у 2013 році Донецьку область відвідало більше туристів ніж у 2012р. Проте, зазначена цифра характеризує лише офіційно зареєстрованих туристів.

5. Розроблено тур «Визначними архітектурними та культурними пам'ятками Донецької області». Передбачається огляд туристичних пам'яток Донецької області. Розраховано вартість туру, яка включає всі затрати на перевезення, проживання та харчування туристів, організацію, а також відвідування деяких екскурсій.

Отже, можна сказати, що туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки в Донецькій області, стрімко інтегрується в національну туристичну індустрію. Пріоритетний напрям розвитку в'їзного та внутрішнього туризму є важливим чинником підвищення якості життя населення, утворення додаткових робочих місць, збільшення бюджетних надходжень та підвищення авторитету.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України. «Про туризм», від 15.09.1995, № 324/95. - [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр

2. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство: навч. посібник./Є.В. Панкова -- К.: Альтерпрес, 2007. -- 329 с.

3. Любіцева О.О. Туристичні ресурси України: навчальний посібник./О.О. Любіцева, Є. В. Панкова, В. І. Стафійчук - Київ : Альтерпрес, 2007. - 369 с. : іл., картосхеми.

4. Рутинський М.Й. Географія туризму України. Навчально-методичний посібник./ М.Й. Рутинський - К.: Центр навчальної літератури, 2008. - 160 с.

5. Петранівський В.Л. Туристичне краєзнавство: Навч. посібник /В.Л. Петранівський, М. Й. Рутинський/ Ф.Д. Заставний (ред.). -- К. : Знання, 2008. -- 575с.

6. Химченко В.А. По заповедным местам Донбасса./ В.А. Химченко - Донецьк: ООО Лебідь, 2007.

7. Державна програма розвитку туризму на 2012-2014 роки. - [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://perviydoc.ru/v42544/разработка_ программы_развития_туризма_в_городе_донецке_на_2012-2014_гг

...