Організація екстремального туризму в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

з дисципліни «Організація туризму»

на тему: «Організація екстремального туризму в Україні»

Студентки II курсу МНДЖ - 12

напряму підготовки 030601

спеціальності «Менеджмент»

Христофорової В.А

Керівник ас. Геращенко О.О

м. Маріуполь - 2014 рік



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ГЕНЕЗИС ТА ОСНОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНОГО ТУРИЗМУ

1.1 Екстремальний туризм: історія виникнення

1.2 Сутність, роль та значення екстремального туризму

1.3 Види екстремального туризму

РОЗДІЛ 2 АНАЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ЕКЗОТИЧНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

2.1 Закордонний стан екстремального туризму

2.2 Аналіз екстремального туризму в Україні

2.3 Сучасні форми екстремального туризму в Закарпатській області

РОЗДIЛ 3. ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ ТУРИЗМ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

3.1 Проблеми розвитку екстремального туризму в Україні

3.2 Перспективи розвитку екстремального туризму

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Актуальність даної теми зумовлена тим, що в сучасному світі екстремальний туризм стає все більш популярним видом проведення вільного часу. Сплави по бурхливих річках, лижні подорожі, занурення в глибини океанів і «ширяння» у хмарах - таким тепер є відпочинок, замінивший собою попередній йому «пляжно - готельний» туризм. Екстремальний туризм - один з видів туристського відпочинку, в тій чи іншій мірі пов'язаний з ризиком. Екстремальний туризм відіграє значну роль у створення робочих місць , формування ВВП , а також забезпечення зайнятості населення. Гловна мета екстремального туризму відчути небезпеку, або викид адреналіну, тим самим людина може позбавити себе від нагромадженого стресу.

Задачі роботи:

- розглянути історію екстремального туризму;

- з`ясувати сутність, роль та значення екстремального туризму;

- охарактеризувати види екстремального туризму;

- визначити стан закордонного екстремального туризму;

- провести аналіз екстремального туризму в Україні;

- охарактеризувати сучасні форми екстремального туризму в Закарпатській області;

- визначити проблеми розвитку екстремального туризму в Україні;

- запропонувати перспективи розвитку екстремального туризму;

Предметом дослідження є екстремальний туризм України на сучасному етапі, а об'єкт - процесс розвитку екстремального туризму.

Метою даної роботи є: розкриття поняття екстремальний туризм, розглядання видів екстремального туризму, виявлення особливості розвитку екстремального туризму, вивчення зарубіжний досвід екстремального туризму.

Метод дослідження: Є сучасні методи пізнання як загальнонаукові, так і спеціальні: системний, соціологічний, історичний, структурно-функціональний, статистичний, прогнозування.

Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновку,списку використаних джерел та додатку А. Зміст роботи викладено на аркушах формату А4, робота містить 33 сторінок друкованого тексту.



РОЗДІЛ 1. ГЕНЕЗИС ТА ОСНОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНОГО ТУРИЗМУ

1.1 Екстремальний туризм: історія виникнення

Екстремальний туризм - один з видів туристського відпочинку, в тій чи іншій мірі пов'язаний з ризиком.

Екстремальний туризм став реальним джерелом для прибутку економіки країни. Не є виключенням і Україна. Історично склалося так, що сучасний екстремальний туризм став результатом появи та еволюції подорожей. Люди подорожували завжди й залишали записи про свої мандрівки. екстремальний туризм ризик відпочинок

На стадіях зародження екстремального туризму мандрівники організовували подорожі самостійно. Метою подорожей було вивчення звичаїв і побуту, рівнів та особливостей розвитку народів і країн, а також відчуття небезпеки.

Подорожі й екскурсії набувають форми екстремального туризму, причому основними джерелами покриття витрат на організацію екскурсій у далекі країни стають внески осіб, що виявили бажання брати участь у незвичайних поїздках, а також пожертвування меценатів. Таким чином, фінансовою основою відшкодування екстремальних туристичних витрат стає переважно сам турист.

На межі XIX і XX ст. екстремальний туризм перестав бути тільки об'єктом наукових досліджень філософії та соціальних наук, а став складною економічною структурою, в розвитку якої виділяється період після Першої світової війни; і десятиліття після Другої світової війни. Особливу роль у популяризації усіх видів туризм зіграв розвиток авіаподорожей. Усе це сприяло виникненню економіко-філософського підходу до розуміння екстремального туризму в системі розвитку суспільства. При такому підході екстремальний туризм пов'язується з економічним розвитком країни, розширенням наукових досліджень і підвищенням якості підготовки фахівців для сфери туризму.

Розвиток екстремального туризму в світі привів до створення в 1951 р. Європейської комісії з туризму і Карибської організації з туризму, а в 1957 р. - Азіатсько-Тихоокеанської асоціації з туризму. На міжнародному рівні в 1975 р. створено Всесвітню туристичну організацію, що являє собою неурядове агентство, яке збирає і публікує дані про туризм, забезпечує технічну допомогу й організацію конференцій, підтримує програми навчання фахівців для туризму.

Туризмом в Україні на урядовому рівні займається Міністерство культури і туризму України, якому підпорядковується Державна служба туризму і курортів, а також Державна служба охорони культурної спадщини.

Екстремальний туризм в Україні став наближатися до світового рівня. З'явилися й розвиваються підприємства, що спеціалізуються на туристичній діяльності різних видів та організаційно-правових форм. Створено широку мережу туристичної індустрії, до якої входять засоби розміщення, об'єкти харчування, розважального, пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного, релігійного та іншого призначення.

Прийнято вважати, що початок розвитку екстремальногоо туризму датується 1841 р., коли Томас Кук організував першу туристську поїздку для 570 членів товариства тверезості з Лейстера до Лафборо.

Т. Кук активно використовував можливості, пов'язані з появою залізниць, зростанням "рухливості" населення. У 1851 р. він організував поїздку 165 тис, чоловік на Першу міжнародну екстремальну поїздку до Лондона.

Уже в 1854 р. у Великій Британії вийшов у світ перший довідник, що містив відомості про 8 тисяч готелів. У 1855 р. Т. Кук організував першу закордонну поїздку туристів на Всесвітню виставку в Парижі, а з наступного року - до інших європейських держав, 3 1866 р. він почав відправляти на круїзних суднах групи англійських туристів до США, а в 1882 р. відбулася перша навколосвітня подорож Т. Кука. Ім'я цієї людини золотими літерами вписане в історію світового екстремального туризму. Слід зазначити, що очолювана Т. Куком туристська організація приділяла екстремальний турпоїздкам значну увагу, її діяльність не обмежувалася тільки укладанням договорів із залізничними й пароплавними компаніями, готелями та ресторанами. Вона уважно вивчала попит, складала маршрути поїздок і програми перебування туристів, тобто, висловлюючись сучасною мовою, займалася маркетингом і менеджментом туризму.

Слідом за Куком туристичні фірми й агентства почали з'являтися у Франції, Італії, Швейцарії та інших європейських країнах.

Виникнення перших туристських організацій в Україні також припало на цей період. Наприкінці XIX - на початку XX ст. українські землі залишалися розподіленими поміж двома імперськими державами - Російською та Австро-Угорською. Тому історичні процеси формування туристської галузі в Україні нерозривно пов'язані з історією Росії і Австро-Угорщини. Визначальними на території Східної України, що зазнала в ті часи значного індустріального піднесення, були активізація туристського руху та здійснення перших кроків до його організації.

У 1885 р. в Петербурзі організовується перше в Росії "Підприємство для громадських подорожей в усі країни світу" Леопольда Ліпсона. Воно поклало початок бурхливому розвитку екстремальної діяльності.

Значної популярності набув гірський туризм. У 1890 р. в Одесі було створено Кримський гірський клуб з філіями в Ялті та Севастополі.

З'явилися перші спеціалізовані журнали "Екскурсійний вісник", "Шкільні екскурсії», які можна було придбати в Києві, Одесі, Харкові та інших містах України. Виходили вони, природно, російською мовою, оскільки видавалися в столиці Російської імперії.

У 1895 р. в Петербурзі організовується Російський туринг-клуб (товариство велосипедистів-туристів), який у 1901 р. був перетворений на Російське товариство туристів, що мало свої відділення і на території України - у Києві, Харкові, Полтаві, Катеринославі, Кам'янці-Подільському, Одесі та деяких інших містах. У перші ж роки своєї діяльності РТТ вступило до Міжнародної ліги туристських товариств.

Історія екстремального туризму тісно пов'язана з історією розвитку екстремальних видів спорту, серед яких скайсерфинг, трекінг, хелі-скі, фрі-райд, рафтинг і т.д. В даний час екстремальний туризм включає різні спортивні види відпочинку, пов'язані з ризиком, і являє собою дуже строкате явище.

1.2 Сутність, роль та значення екстремального туризму

У багатьох державах світу екстремальний туризм розвивається як система, що надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу, і змогу відчути щось нове, те що до цього людина можливо ніколи не робила. Не говорячи вже про те, що “годує” ця система дуже багато фізичних і юридичних осіб, так чи інакше зв'язаних з наданням туристичних послуг. Крім значної статті доходу екстремальний туризм є ще й одним з могутніх факторів посилення престижу країни, росту її значення в очах світового співтовариства і рядових громадян.

Нині роль екстремального туризму в світі тільки збільшується, це пов'язано зі збільшенням впливу туризму на економіку країн.

Туризм у світі досить нерівномірний, що пояснюється різним рівнем економічного розвитку держав. Найбільший розвиток туризм отримав в європейських країнах. Такий розвиток туристичних зв'язків призвело до створення міжнародних організацій, що впливають на поліпшення роботи даної сфери. Багато країн за рахунок екстремального туризму, покривають дефіцит бюджету, розвивають інші галузі господарства

Відмінною рисою екстремального туризму є те, що більша частина послуг виконується з мінімальними витратами, відіграє все більш істотну роль у світовій економіці. Туристична сфера дозволяє досягти значної величини доданої вартості.

У багатьох країнах роль екстремального туризму досить висока. Так як це дозволяє: формувати ВВП, створювати робочі місця і забезпечувати зайнятість населення. Екстремальний туризм робить величезний вплив на важливі галузі економіки: транспорт, будівництво, виробництво продуктів харчування та побуту.

В даний час екстремальний туризм відіграє позитивну роль в культурному обміні між країнами. Розвиток туризму забезпечує задоволення рекреаційних потреб та сприяє вирішенню важливих проблем.

Сучасна роль екстремального туризму визначається ефективністю впливу на якість і середню тривалість життя населення. Тому використовуються такі поняття як: медико -біологічна, економічна і соціальна ефективність туризму.

Екстремальний туризм відрізняться своєї рухової здатністю. Сьогодні стоїть мета збереження фізичних можливостей людини. Так як з моменту відділення людини від тваринної середовища, його рух полягає в тривалій ходьбі. Завдяки ходьбі, перенесенні ваги, людина успішно розвивався як вид. Але після промислового перевороту, в силу вступила фізична деградація людини.

У підсумку можна зробити два висновки. По-перше, реабілітація людини можлива тільки через активні або екстремальні подорожі . По-друге, фізіологічна ефективність має величезний вплив на збереження людини як біологічного виду.

У різних країнах сформувалися природні зони, що представляють поєднання різних компонентів природи. На основі цього формуються і розвиваються різноманітні види туризму. У горах - гірськолижний спорт. На узбережжях чудові умови для купального відпочинку , серфінгу. Багато країн світу володіють лікувально - курортними територіями, завдяки своїм природним характеристикам.

Економічна ефективність екстремального туризму полягає у високому ступені незалежності. У свою чергу, незалежність туристичної сфери полягає у відновленні ресурсів та незалежності туризму від інших галузей господарства .

Оздоровча цінність екстремальної туристичної діяльність пов'язана з переміною місць, організується при любій погоді і дає людині різноманітні вимоги. Одночасно діють три важливі фактори: чергування оточуючого середовища, кліматичних умов і видів діяльності.

Регулярна екстремальна туристична діяльність і участь в туристичних змаганнях являється ефективною компенсацією праці, викликають у людини радість життя, служить загартуванням і збільшують фізичну життєдіяльність організму.

Освітня цінність також не меньш важлива. Під час подорожей і походів як по своїх країнах, так і в інших країнах туристи знайомляться з країною, її людьми, їх життям і національною культурою. Вони розширюють і поглиблюють свої знання в області ботаніки, зоології, географії, геології, метеорології і астрономії, сільського і лісного господарства, історії і культури. Правильно організована подорож або похід вносить важливий внесок в розвиток загальноосвітньої підготовки. Завдяки постійному переміщенню по місцевості, вмінню користуватися картою і компасом, активній участі в різного роду іграх на місцевості і туристичних змаганнях розширюють кругозір кожного учасника змагань.

Виховна цінність.Туризм надає велику допомогу у вивченні історії і формування світогляду, веде до поваги і активного захисту природних багатств. Оскільки туристична діяльність проводиться більшою частиною в колективі, коли одне залежить від другого і в обов'язковому порядку вимагається фактичність, уважне відношення один до одного, коли особисті інтереси не можна ставити вище інтересі колективу, і все це формує такі риси характеру як воля, витримка, самостійність, рішучість і готовність прийти на допомогу. Успіх виховання залежить від того, наскільки глибоко було переживання і настільки велика ступінь складності в даному туристичному поході.

Таким чином, екстремальний туризм відіграє значну роль у створення робочих місць, формування ВВП, а також забезпечення зайнятості населення. Про роль цього нового виду туризму зараз говорять дуже багато і дуже часто. Туристична сфера робить істотний вплив на основні галузі економіки: транспорт, сільське господарство та інші.

1.3 Види екстремального туризму

Активні види відпочинку завойовують все більшу популярність серед простих туристів. Екстремальний туризм ділитися на ряд видів: повітряний, наземний, водний, гірський і екзотичний. Розглянемо кожен окремо.

Повітряні види. Стрибки з парашутом - один з видів авіаційного спорту. Підрозділяється на підвиди: класика, групова акробатика, купольна акробатика, фріфлай, скайсерфинг, фристайл, свуп, парашутно-атлетичне багатоборство та інщі.

Параглайдін (політ на параплані) - це відносно молодий вид екстремального туризму, однак це не впливає на його популярність. Параглайдінг - відмінна можливість поглянути на землю з висоти пташиного польоту.

Класичний парашутизм включає в себе дві вправи. Перше - стрибки на точність приземлення. Друга вправа - комплекс фігур у вільному падінні.

Групова акробатикамає на меті побудови максимальної кількості різних фігур командою з декількох парашутистів.

Купольна акробатика полягає в побудові формацій з куполів розкритих парашутистів.

Дельтапланеризм входить до числа швидкозростаючих всесвітньо відомих видів спорту. Сьогодні налічується близько 90 тис, дельтапланеристів по всьому світу, плюс щороку в небо піднімається близько тисячі новоспечених дельпланерістов.

Наземні види. Наземний вид екстремального туризму включає в себе широкий спектор розваг таких як мото, авто і піші подорож, відвідування печерних комплексів, вело-прогулянки.

Пішохідні мандрівки включають в себе пересування групи з пункту А в пункт Б за певний проміжок часу, і подолання перешкод

Мото та авто подорожі в екстремальному подорожі увазі подоланні «непрохідних» ділянок (пустелі, заболоченості, гірські схили) за допомогою техніки.

Кінні подорожі. Передбачають тривале знаходження в сідлі і подолання важких ділянок подорожі, представлених вузькими стежками.

Вело прогулянки найбільш важкий з наземних видів. Даний тур складає подолання не менше 500 км. До яких входять як рівнини, так і гірські височини, чащобние ділянки, маунтінбайкінг стає все більш популярним, несмотряна свою дорожнечу.

Пішохідні походи, мото та авто, кінні подорожі, а так само вело прогулянки є найбільш популярними в даному виді екстремального туризму.

X гонки - це коли екстремальні туристи настільки добре і універсально підготовлені, що можуть лізти на скелі, скакати на коні, сплавлятися на каяку або плоту по порогах, нестися по горах на велосипеді і спускатися по мотузках під водоспадом.

Водні види. Дайвінг - це підводне плавання зі спеціальним спорядженням. Щоб займатися підводним плаванням, необхідно мати набір навичок, що дозволяють вирішувати переважну більшість проблем при зануренні (запотівання маски, втрату регулятора, регулювання плавучості і так далі).

Вейкбординг є комбінацією водних лиж, сноуборду, скейта і серфінгу. Катер буксирує рейдера, що стоїть на короткій, широкій дошці. Рухаючись на швидкості 30 - 40 км / год з додатковим баластом на борту, катер залишає за собою хвилю, яку рейдер використовує як трамплін.

Водні лижі - один з найвідоміших видів активного відпочинку. Це гідна заміна гірським і бігових зимовим лижам. Цей вид спорту постійно прогресував і сьогодні він став настільки видовищним і популярним.

Віндсерфінг - різновид парусного спорту; гонки на спеціальній овальної дошці з вуглепластика з шорсткою поверхнею для стійкості, з плавниками стабілізаторами на нижній площині і невеликим вітрилом, що кріпиться до дошки.

Серфінг - те ж саме, тільки без вітрила. Власне, віндсерфінг і відбувся від серфінгу. При хорошому вітрі можна розвивати швидкість більш 10 - 12 м.

Родео, на відміну від слалому - це не тільки віртуозна техніка, але й елемент гри.

Рафтинг - це захоплюючий спуск по гірській річці на каное або спеціальних плотах. Рафтинг - один з найбільш відвідуваних турів, абсолютно безпечний навіть для юних туристів. В останні роки він викликає такий величезний інтерес з боку любителів екстремального відпочинку, що більшість придатних для цього туризму гірських річок були освоєні професіоналами, які тепер пропонують рафтинг тури практично в будь-яку точку світу.

Гірські види. Альпінізм - вид спорту та активного відпочинку, що виник в Альпах, який має на меті сходження на вершини гір з наступним спуском по шляху підйому або іншим шляхом. Сьогодні альпінізм являє собою цілу індустрію, яка рівномірно розвивається і популяризується.

Гірськолижний туризм - різновид гірського туризму, спуск з гір з природничих сніжних схилах або спеціально підготовлених трасах на лижах. На відміну від гірськолижного спорту в гірськолижному туризмі час спуску не фіксується. З плином років кількість бажаючих кататися на гірських лижах не зменшилася, а скоріше, збільшилася.

Сноубординг - спуск по снігу з гірських схилів на спеціально обладнаній дошці. Це більш агресивний, активний і екстремальний вид, ніж гірські лижі.

Екстремальні захоплення, пов'язані з гірськими лижами і сноубордом, можна розділити на кілька груп:

1. Фріскінг (frisking, або Freddie) - спуск по крутих непідготовлених схилах зі складним рельєфом;

2. Хеліскінг (heliskiing) - те ж саме, але з використанням вертольота як засіб доставки на гору;

3. Скітур (ski touring) - скітур, гірський туризм з використанням лиж і спеціальних кріплень для підйому в гору;

4. Лижний альпінізм - сходження на гору з метою спуститися на лижах чи сноуборді (використання страховки або якого або додаткового спорядження, крім лиж, на спуску порушує "чистоту" такого сходження);

5. «New school» - щось на зразок сноубордического фрістайлу.

Екзотичні види. Космічний туризм - оплачується з приватних коштів польоти в космос або на навколоземну орбіту в розважальних або науково-дослідних цілях.

Кайтсерфінг - вид екстремального туризму основою, якого є рух по поверхні під дією сили тяги, що розвивається утримуваним і керованим повітряним змієм (кайтом). Займатися кайтсерфінгом можна як у горах, так і на рівнинній місцевості, обов'язковою умовою є вітер.Можна навіть кататися по будь-яких полях, як завгодно плоским або горбистим.Кайт дозволяє розвивати швидкість, що перевершує швидкість вітру більш ніж у два рази.

Джайлоо туризм - один з видів екзотичного екстремального відпочинку - життя в первісному племені з усіма принадами кочового побуту. Пропонується сон прямо на підлозі юрти чабана, поруч з димом вогнища, свіжа баранина і кумис, а також верхові прогулянки в горах і на пасовищах. Прекрасна можливість відпочити від великого міста.

Розглянувши екстремальні види туризму та туризм в цілому можна зробити висновок, що будь-який вид туризму несе в собі екстрим. Пересуваєтеся ви на певному транспорті або пішки, дотримання правила безпеки важливі в будь-якому випадку.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ЕКСТРЕМАЛЬНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

2.1 Закордонний стан екстремального туризму

Екстремальний туризм відіграє все більш помітну роль у світовій економіці. Початок нового тисячоліття було відзначено не тільки підйомом міжнародного екстремального туристського руху, а й появою нових тенденцій у розвитку даної галузі. Статистика свідчить про стійкі темпах розвитку екстремального туризму.

Зарубіжний досвід екстремального туризму найбільш розвинений. Це обумовлено тим, що він зародився в країнах Європи, Північної Америки, Азіатсько-Тихоокеанського регіону і одночасно тяжіє до них. У Європі переважає внутрішньорегіональної туризм, тобто обмін туристськими потоками між європейськими країнами вище, ніж між Європою та іншими континентами. Серед найбільш характерних особливостей європейського екстремального туризму можна відзначити переважання потоків в меридіональному напрямку, що виражається в подорожах туристів з північних країн на південь і навпаки, а також концентрацію туристів навколо Середземноморського басейну.

Найбільший розвиток туризм отримав в США, Канаді та Мексиці. Важливу роль у цьому процесі відіграють Карибські острови, які залучають гостей своєю екзотичністю. Важлива особливість екстремального туризму за кордоном полягає в тому, що внутрішньорегіональні поїздки, головним чином в сусідні країни, переважають над міжрегіональними. Протягом 90-х років їх співвідношення у виїзному туристському потоці не змінювалося і становило 82:18. У Європі на внутрішньорегіональні туристські потоки припадає до 90% всіх від'їздів, в Америці і Азіатсько-Тихоокеанському регіоні до 75%. Лише в Південній Азії виїзний туризм домінують над міжрегіональними поїздками.

Найпопулярнішими місцями для екстремального туризму закордоном є:

Туреччина. Є прекрасна можливість зайнятися дайвінгом, дивовижний підводний світ з його мешканцями принесе Вам масу незабутніх відчуттів та емоцій. У Туреччині велика кількість річок, що дає поштовх до розвитку водних видів екстремального туризму. Найпопулярніше місце любителів рафтингу - гірська річка Даламан. Річка відноситься до III категорії складності з безліччю порогом і бурхливої ??водою. Сплав може здійснюватися в 10-20 місцевих гумових плотах, 4-12 місцевої надувному човні або одно-двох місцеве каное. Перед початком сплаву проводиться інструктаж, видається спорядження.

Єгипет. В Єгипті є галузь екстремального туризму як подорож по пустелі. Вид транспорту визначає сам мандрівник - мото, авто, коні, верблюди.

Таїланд. Сучасний екстремальний відпочинок у Таїланді не залишить байдужими любителів пригод та активного відпочинку. Екстремальний відпочинок в Таїланді - це своєрідний виклик для тих, хто віддає перевагу гострим відчуттям.

Іспанія - крім дайвінгу, сюди їдуть заради Кориди.

Південна Америка. Побачити нашу планету такою, яка вона була тисячі років тому. Відкрити для себе унікальну екосистему джунглів, де збереглася величезна кількість видів рослин і тварин, які не зустрічаються більше ні де в світі. Існуючи ще з часів динозаврів, вони залишаються невідомими сучасній науці. Знайомство з племенами індіанців, самобутній і відокремлений спосіб життя яких дозволив їм зберегти почуття гармонії і принципи спадкоємності поколінь.

Африка - сафарі по національним паркам. Африка, континент вічного літа, притягує до себе як магніт любителів таких екстремальних видів спорту, як, наприклад, рафтинг або альпінізм.Самие популярні для рафтингу місця в Африці - це витоки Нілу в Уганді та пороги Замбезі в Замбії і Зімбабве. Нільський рафтінг взагалі один з найпопулярніших сплавів по річці в світі. 16 порогів від 3 до 6 балів за міжнародною класифікацією водних перешкод, 41 кілометрів «білої води» роблять цей сплав дійсно незабутньою подією навіть для професіоналів, не кажучи вже про новачків, тільки що взяли в руки весла. Підкорення африканських гірських вершин - ще одне гідне заняття для справжнього любителя екстремального спорту.

Індія. Віндсерфінг - це задоволення пов'язане з постійними падіннями у воду, і реальною можливістю захлинутися в морських хвилях, а також неминучими мозолями на руках. Або ж випробувати себе в сплаві по бурхливих гірських ріках, який, точно, запам'ятається надовго.

Південний і Північний полюси. Відносно недавно почали здійснюватися круїзи в Арктику й Антарктику. І все більше охочих хочуть спробувати в екстремальних кліматичних умовах і подивитися на екзотичних тварин, наприклад, пінгвінів. У супроводі досвідчених інструкторів будь-яка здорова людина у стані дійти на лижах до полюса і повернутися назад.

У Європі та Америці надзвичайно високий інтерес до Африки та Азії - іншим культурам, які притягують до себе туристів з усього Світу. Люди все частіше стали розуміти важливість гарного відпочинку. Адже за відпустку треба відпочити так, щоб сил залишилося на весь робочий рік, щоб спогади про це місяці на курорті допомагали вставати вранці на роботу і підбадьорювали в моменти втоми. Але, не дивлячись на всю свою привабливість, слід зазначити, що екстремальний туризм це дорогий вид відпочинку, в основному, через дорожнечу спортивної атрибутики. Екстремальний туризм - один з найперспективніших видів туризму, який привертає до себе все більше людей. З'являються нові місця для активного відпочинку, як штучні, наприклад гірськолижні курорти, так місця створені природою про які люди раніше і не підозрювали. Цікаво те, що для більшості курортів пропонують екстремальні тури, це є основною статтею його доходу.



2.2 Аналіз екстремального туризму в Україні

Туристичний бізнес є найдинамічнішою галуззю світової економіки. Сучасні тенденції у розвитку туризму свідчать про зростання його впливу як на світову економіку в цілому, так і на економіку окремих країн. Світова практика свідчить, що туристичний бізнес за прибутковістю і динамічності розвитку поступається лише видобутку і переробку нафти .

Екстремальний туризм , що набирає силу в усьому світі. Все більше людей прагнуть побачити краси підводного світу, спуститися по гірському схилу на лижах і навіть стрибнути з парашутом. Незважаючи на те, що екстремальний туризму з року в рік стає все більш популярним, туристи в основному віддають перевагу таким, як раніше популярним видам туризму, як екскурсійний, пізнавальний, пляжний іта ін. А все тому, що більша частина туристів не знає, що в себе включає екстремальний туризм, куди можна поїхати, адже можна навіть не виїжджати за межі свого міста, і скільки все це коштує.

В Україні екстремальний туризм розвинений не так добре, як в інших частинах світу, зокрема в Європі. Активні види відпочинку набувають все більше прихильників серед звичайних туристів. Особливо популярним став дайвінг, один із самих екстремальних видів .

Для України розвиток екстремального туризму особливо важливе середовище , тому що дана галузь є сприятливим середовищем для функціонування підприємств малого бізнесу, здатних розвиватися без значних бюджетних асигнувань, і перспективна для залучення іноземних інвестицій в широких масштабах і в короткі терміни. Туристичний бізнес стимулює розвиток інших галузей господарства : будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництва товарів народного споживання, зв'язку і т.д.

Даний бізнес приваблює підприємців з багатьох причин: невеликі стартові інвестиції, зростаючий попит на туристські послуги, високий рівень рентабельності і мінімальний термін окупності витрат.

Проведений аналіз розвитку екстремального туризму в Україні дозволив зробити наступні висновки, що основні проблеми екстремального туризму пов'язані з його поганим фінансуванням. Хоча останні роки держава намагається сприяти його розвитку, шляхом виділення коштів на його розвиток. В Україні є значна кількість місць для активного відпочинку. Для жителів України останнім часом, більш раціонально, з точки зору грошових витрат, переважний екстрим у зарубіжних країнах. Це так само обумовлено слабким розвитком екстремальної спрямованості. Такий розвиток тільки набирає обертів. У нас є річки, гори, печери - все, що потрібно для екстремального відпочинку, але у нас немає хорошого сервісу, спорядження та професійного персоналу. Мандрівники, «провідники», люди здатні взяти на себе лідерство в екстремальній ситуації, звичайно ж є, але цього мало. Виникнення туризму на великій території нашої країни йде корінням в стародавні часи і середньовіччі. Подорожі та туризм - два, нерозривно пов'язаних поняття, які описують певний образ життєдіяльності людини. Це відпочинок, пасивний або активний, розвага, спорт, пізнання навколишнього світу, торгівля, наука, лікування та ін. Розвиток туризму відіграє важливу роль у вирішенні соціальних проблем. У багатьох країнах світу саме за рахунок туризму створюються нові робочі місця, підтримується високий рівень життя населення, створюються передумови для поліпшення платіжного балансу країни. Необхідність розвитку сфери туризму сприяє підвищенню рівня освіти, вдосконалення системи медичного обслуговування населення, впровадження нових засобів поширення інформації і т.д .

Екстремальний туризм з кожним роком завойовує все більшу популярність. В додаток до цього хотіла б подати данні (Додаток А) з екстремального туризму по Україні.

Провівши аналіз найбільш популярних екстримальних видів можна зробити наступний висновок, що зараз у світі майже 20 млн., сертифікованих дайверів - аматорів, а 40 років тому їх було всього кілька сотень. Нині дуже популярні стрибки з парашутом. З парашутом почали стрибати більше півстоліття тому, але в масовий вид відпочинку вони перетворилися тільки років 15 тому. Зараз існує багато варіантів стрибків з парашутом. Це і скайсерфинг, і групова акробатика. Самим же екстремальним відпочинком можна сміливо назвати альпінізм, де перевіряється як фізична, так і психологічна витривалість людини. Альтернативою альпінізму може стати похід по печерах. Вражень від такого походу зазвичай вистачає надовго.

В останні роки спостерігається тенденція поліпшення розвитку екстремального туризму в Україні: збільшується потік охочих відвідати не тільки зарубіжні країни, ні і визначні вітчизняні місця, поліпшується якість обслуговування, розвивається дитячий туризм, пропонуються всілякі дитячі поїздки на морські курорти, в різні табори, від наметових до комфортабельних, і зарубіжні країни з пізнавальною метою і т.д, розробляються нові маршрути турів. А також почало відкриватися буже багато підприемств пропонуючи екстремальний вид діяльності (Табл. 2.1).

Табл. 2.1

Заклади пропонуючі екстремальну діяльність в Україні

Рік	Наземний туризм	Водний туризм	Гірський рутизм	Екзотичний туризм	Повітряний туризм
	всього	у них клієнтів, тис.	всього	у них клієнтів, тис.	всього	у них клієнтів, тис.	всього	у них клієнтів, тис.	всього	у них клієнтів, тис.
2006	520	148	277	23	301	63	1976	232	18238	231
2007	523	143	269	21	302	64	1934	224	18363	226
2008	518	142	262	21	302	64	1916	221	18672	218
2009	513	141	252	21	296	62	1907	216	17379	198
2010	510	141	234	19	290	60	1920	217	17342	196
2011	508	141	224	19	280	59	1947	216	17703	194
2012	484	133	185	18	286	60	1925	208	17744	188
2013	477	132	165	15	271	57	1916	202	18549	191



Сучасний розвиток екстремального туризму характеризується наявністю глибоких протиріч в його організаційній структурі, в спрямованості розвитку, в стані якісних і кількісних характеристик. У конкурентному середовищі активно розвивається санаторно -курортне лікування, з'являється туристична інфраструктура, представники великого бізнесу активно вкладають гроші в будівництво готелів, аквапарків, індустрії розваг.

Аналіз розвитку екстремального туризму Південного регіону показав, що найбільш розвиненим напрямом екстремального туризму є гірськолижний спорт.

2.3 Сучасні форми екстремального туризму в Закарпатській області

У Закарпатській області достатньо багато місць, де щорічно проводять організований екстремальний відпочинок та екстремальні змагання. До таких місць належать: м.Мукачеве, місцевість санаторію «Карпати» та санаторію «Синяк», м.Ужгород, місцевість Невицького замку, також околиці річки Боржави, гори Стой та гори Говерли.

У Закарпатській області найбільш розвиненими видами екстремального туризму є: альпінізм та гірсько-пішохідний туризм, спелеологія, гірськолижний спорт, в т.ч. сноуборд, рафтинг, парапланеризм та дельтапланеризм.

Розглянемо екстремальні види туризму по групах.

Найбільш популярними в Закарпатській області є гірські види екстремального туризму. Найбільш екстремальним видом відпочинку вважається альпінізм, причому долаються різноманітні перешкоди різного ступеня важкості, пов'язані з умовами місцевого рельєфу й клімату.

Гори Карпати на території Закарпатської області є надзвичайно сприятливі для альпінізму та гірськолижних видів спорту, оскільки є порівняно безпечними. Наприклад, г.Кавказу, г.Уралу є більшими за Карпати, проте вони не є безпечними в плані розвитку спортивного туризму, оскільки відрізняються різкими схилами, провалами та ін. небезпеками. В Закарпатті найбільш скелясті гори - це Горгани, вони найменше відвідувані туристами навіть з метою екскурсії. Практично всі інші гори регіону є безпечними та придатними для розвитку альпінізму, але за умови погодження маршруту з місцевими рятувальними загонами та дотриманням правил техніки безпеки. Найбільш відвідувані гори з метою альпінізму - це гори на території Воловецького, Міжгірського, Рахівського, Великоберезнянського, Свалявського та Мукачівського районів. Однією з проблем розвитку альпінізму в Закарпатській області є недостатня кількість досвідчених інструкторів.

З кожним роком збільшується кількість туристів, метою відпочинку яких є гірські лижі та сноубординг. Найвищою гірськолижною базою Українських Карпат є Драгобрат, де два бугельні витяги кілометрової довжини ведуть з висоти понад 1300 м майже на вершину гори Стіг (1704 м).

У Закарпатській області є досить високого рівня гірськолижні курорти з наявним сервісом, що дозволяє і в подальшому успішно розвивати гірські екстремальні види туризму. Позитивним моментом є те, що протягом останніх років збудовано та введено в дію сучасні якісні підйомники та крісельні дороги, відкриті комфортабельні сучасні гірськолижні заклади розміщення.

У Закарпатській області нараховуються десятки печер, однак відомі та доступні туристам без спеціального спорядження лише декілька з них, решта відкрита тільки для досвідчених спелеологів. Найбільш сприятливі для розвитку спелеології об'єкти: карстові печери біля с. Княгиня, карстова печера з прозорими стінами кальциту, карстова «Перлинова печера», закладена у юрських мармуризованих вапняках. Найбільшою печерою є печера «Дружба», довжина близько 900 м, розташована на території Тячівського району.

Сучасні вітчизняні туристичні фірми часто під видом екстремальних турів пропонують на ринку просто тури активного відпочинку та цікавих подорожей. Тобто майже відсутній комплексний та детальний підхід до організації екстремальних турів, повністю враховуючи його специфіку, як це робиться за кордоном. Також значною прогалиною у діяльності вітчизняних туристичних фірм є відсутність спрямованості на міжнародний ринок, фактично відсутня робота по залученні у регіон іноземних туристів-екстремалів. Враховуючи прикордонне географічне розташування Закарпатської області поблизу країн-членів ЄС, традиційні тривалі добросусідські відносини з ними, а також наявність попиту в іноземних туристів на екстремальний відпочинок та інтерес до регіону, важливим є вивчення запитів іноземних туристів-екстремалів, розроблення й впровадження екстремальних турів та пропозиція їх на зовнішньому ринку туристичних послуг. За умови чіткого визначення та розуміння екстремального туризму, ретельної розробки і дотриманні всіх необхідних правил, правильно проведеній маркетинговій політиці та рекламно-інформаційній діяльності можна розраховувати на значний приток як вітчизняних, так й іноземних туристів-екстремалів.

Витрати на рекламу й просування такого специфічного продукту, як показує закордонний досвід, сповна окуповуються і багато в чому визначають прибутковість галузі.

Отже, охарактеризовано найбільш поширені види екстремального туризму, які користуються попитом на світовому ринку туристичних послуг та які можна успішно розвивати на території Закарпатської області.

Екстремальний туризм постійно розвивається, весь час з'являються нові його різновидності. Порівняно з Україною та Закарпатською областю екстремальний туризм у закордонних країнах розвинений набагато краще. Проте і для вітчизняного ринку туристичних послуг його розвиток при належному підході є перспективним.



РОЗДIЛ 3. ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ ТУРИЗМ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

3.1 Проблеми розвитку екстремального туризму в Україні

Екстремальний туризм сьогодні вважається одним із перспективних напрямків соціально-економічного розвитку країни, регіонів, міст. Адже туристичне господарство генерує 11 % валового продукту в світі, а туристична індустрія - 4,2 %.

Аналіз ситуації в Україні показує, що екстремальне туристичне господарство поступово розвивається, хоча не характеризується стабільним зростанням.

Так, якщо в 1997 році нашу країну відвідало 337 000 іноземних туристів, то в 2009 році - 591 000, а в 20013 році - 436 000 іноземних туристів. Аналогічне коливання за роками кількості туристів характерне і для внутрішнього екстремального туризму. Одночасно, в нашій країні існують всі передумови для розвитку екстремального туризму: географічні, природні, економічні, соціально-демографічні. Відповідно, причинами нестабільності є ряд проблем, які сповільнюють розвиток туризму в Україні та гальмують розвиток туристичної індустрії.

Насамперед, у засобах масової інформації населення активно проводиться реклама міжнародного туризму і майже відсутня реклама внутрішнього екстремального туризму, за виключенням загальновідомих зон туризму та рекреації.

Подруге, відсутні кошти на дороге та надійне обладнання, а залучення інвестицій гальмується через неврегульовану нормативно-законодавчу базу країни.

По-третє, в Україні не розвинений сектор екстремальної туристичної індустрії. У жодному місті України не роздаються безкоштовні буклети-путівники оби люди могли бодай безкоштовно, або просто несподівано побачити якусь пропозицію.

Крім того, не у всіх містах наявні такі путівники, що обумовлено вузьким тлумаченням екстремальноготуризму та малою обізнаністю про різноманіття туристичних послуг.

По-четверте, різноманіттям екстремальних туристичних послуг, можуть похвалитися переважно міста-мільйонери, міста загальновизнаних зон рекреації та туризму, деякі історичні та культурні центри. В той час коли, в більшості міст України можна розвивати екстремальний туризм. Але для цього ж знову потрібні інвестиції для створення бізнес-центрів, рекреаційних зон відпочинку, які поєднували в собі пасивні та активні види відпочинку.

В Указі Президента України "Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року" екстремальний туризм повинен стати одним з джерел поповнення державного та місцевих бюджетів, тому необхідно визначити проблеми роботи туристичної галузі та розглянути основні напрями по їх вирішенню.

В роботі туристичної галузі можна виділити наступні проблеми, що стримують її розвиток. Серед них:

- відсутність розгалуженої системи інформаційно-рекламного забезпечення діяльності галузі та туристичних представництв за кордоном;

- відсутність цивілізованих умов перетину кордону та несприятливий візовий режим для іноземних туристів

- податкове законодавство, що не сприяє вкладенню інвестицій в інфраструктуру екстремального туризму та санаторно-курортний комплекс;

- різновідомча підпорядкованість екстремального туризму та санаторно-курортного комплексу;

- недоліки в системі регіонального управління;

Для удосконалення екстремальної туристичної діяльності велике значення має інформація про навколишнє середовище, яке включає демографічні, науково-технічні, політико-правові, соціально-культурні, природні та економічні фактори. До того ж усі фактори макро та мікросередовища взаємопов'язані і взаємообумовлені. Тому всі дані повинні бути зосереджені у відповідних інформаційних центрах, об'єднаних в єдину інформаційну систему. Ця система повинна бути повна, зрозуміла у використанні та загальнодоступна.

Державна податкова система має суттєвий вплив на соціально-економічну ефективність рекреаційно-туристичної діяльності, тому головним завданням держави є усунення бар'єрів для розвитку туристичної сфери шляхом прийняття Податкового кодексу та проведення виваженої податкової політики з метою підтримки та захисту суб'єктів рекреаційно-туристичної діяльності.

Проблеми, що пов'язані з податковим законодавством України, перш за все, стосуються сплати податку на додану вартість, земельного податку, готельного та курортного зборів.

На нашу думку необхідно деякі з загальнодержавних податків і зборів передати на місцевий рівень, наприклад плата за забруднення навколишнього природного середовища, плата за землю, плата за патент на окремі види торговельної діяльності.

Не відпрацьовано механізм заохочувального оподаткування інформаційно-рекламної діяльності, стимулювання інвестицій у туристичну галузь. Визначення туризму як пріоритетного напрямку розвитку регіону не підкріплено сприятливими умовами, які б створювалися з боку органів влади.

Оптимізація оподаткування екстремальної туристичної діяльності сприятиме підвищенню дохідної частини бюджетів всіх рівнів: державного, регіональних, місцевих та підприємств-суб'єктів рекреаційно-туристичної діяльності. Туристична екстремальна галузь має прямий та опосередкований вплив на підприємства економіки регіону, стимулює розвиток малого та середнього підприємництва, таких секторів економіки, як транспорт, будівництво, торгівля, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку. Розвиток та створення нових підприємств сприятиме наповненню бюджетів усіх рівнів та розбудові регіону в цілому.

Назріла необхідність надати відповідні повноваження органам місцевого самоврядування щодо розвитку туризму в регіонах. Це сприятиме оздоровленню економіки в регіонах, соціальному захисту його населення та поліпшенню ситуації в туризмі загалом.

Першочерговим має бути поетапне передання місцевий органам влади прав на ліцензування екстремальної туристичної діяльності, сертифікацію підприємств готельного господарства та пунктів харчування, а також повноважень щодо відповідного контролю.

Основу такого механізму складає фінансово-економічне регулювання розвитку туристичної сфери, яке має здійснюватися через:

- механізм платежів за використання природних рекреаційних ресурсів;

- ефективну податкову політику;

- систему місцевих зборів (курортний рекреаційний збір, податок на приватний житловий фонд, який використовується в рекреаційних цілях, тощо);

- механізм ціноутворення на рекреаційно-туристичні послуги;

-інноваційно-інвестиційну політику і кредитування.

В умовах кризи, коли дуже високим є психологічне навантаження та обмежена кількість сімейного бюджету може бути виділена на відпочинок, необхідно розвивати місцеві види екстремального туризму, які є більш дешевими та можуть дати поштовх для розвитку, сумісних з туризмом сфер економіки.

Наявні проблеми гальмують розвиток екстремального туризму та туристичної індустрії в Україні. Вирішення розглянутих проблем вплине, як на покращення економічного, так і соціального розвитку країни.

3.2 Проблеми та перспективи розвитку пригодницького та екзотичного туризму

Розвиток екстремального туризму в Україні суттєво впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання, і є одним із найбільш перспективних напрямків структурної перебудови економіки.

За підрахунками Всесвітньої Туристичної Організації, у 2001 році за кількістю прибуття іноземних туристів Україна займала 22 місце у світі,5,8 млн. осіб, що становить близько 1% від світових туристичних прибуттів. За прогнозними розрахунками щодо розвитку в'їзного туризму в Україні до 2005 року, його чисельність зросте до 9,3 млн. осіб; прогноз на 2014 рік-8,1 млн. осіб; прогноз на 2020 рік - 15,0 млн. осіб.

Аналізуючи перспективи розвитку екстремальної туристичної індустрії в Україні на наступні десять років, перш за все, необхідно підкреслити, що екстремальний туризм - це та сфера економіки і життєдіяльності суспільства в цілому, яка в тій чи іншій мірі інтегрує практично всі галузі. Саме це і визначає одне з перших місць, яке займає екстремальний туризм у світовій економіці. Саме цей фактор повинен стати головним у формуванні нового державного підходу до екстремального туризму як тієї галузі, пріоритетний розвиток якої може позитивно вплинути на економічний і соціальний стан країни в цілому, стимулювати ряд важливих галузей економіки, сприяти зміцненню нового позитивного іміджу України на світовій арені.

Стратегічною метою розвитку туристичної індустрії в Україні можна визначити створення конкурентоспроможного на світовому ринку туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та історико-культурного довкілля.

Програма дій, зорієнтована на досягнення цієї мети, має бути синхронізованою із загальними темпами становлення ринкових механізмів і співвідносною з політикою структурних реформ в економіці. Вона повинна також враховувати накопичений досвід розвитку туризму у світі, що створює сприятливі умови доопрацювання та розроблення відповідної нормативно-правової бази туризму.

Нарощування темпів та підвищення ефективності роботи підприємств сфери екстремального туризму, становлення туристичної галузі як однієї з провідних галузей вітчизняної економіки стримується невирішеністю низки питань, розв'язання яких потребує державного регулювання та підтримки виконавчих органів влади.

Перспективний розвиток екстремального туризму в Україні суттєво вплине на зайнятість населення. Якщо в 2005 році кількість працівників у туристичній галузі складатиме 169 тис, чол, а зайнятість в туризмі з урахуванням інших галузей, та тимчасової зайнятості протягом активного туристичного сезону - 2,79 млн. осіб, то вже в 2014 році ці показники складатимуть, відповідно 220 тис, осіб і 3,63 млн. осіб.

Подальший розвиток демократії, політична стабільність, визначення пріоритетних напрямків економічного розвитку, майбутній вступ України до НАТО та ЄС - все це забезпечить створення високоприбуткової екстремальної туристичної галузі, яка задовольнить потреби внутрішнього та міжнародного туризму, з урахуванням природно-кліматичного, рекреаційного, соціально-економічного та історико-культурного потенціалу країни, її національних особливостей.

Важливими факторами, що впливатимуть у подальшому на розвиток ринку туризму, є демографічні зміни, матеріальний та соціальний стан населення, рівень освіти, тривалість відпустки, професійна зайнятість та багато інших чинників.

Демографічна структура населення України та аналіз вікових груп, які найбільше подорожують, ще раз підтверджують, що в Україні найбільш активна частина населення від 30 до 40 років, на відміну від економічно розвинених країн, де люди старшої вікової групи, 55-60 років, відіграють все більш важливу роль у екстремальному туризмі. Тільки в 2012 році у світі зареєстровано майже 120 млн. прибуттів, здійснених людьми старшого віку.

Одним із найважливіших чинників, що впливає на розвиток як внутрішнього, так і екстремального туризму, є добробут населення. Існує чіткий зв'язок між тенденцією розвитку туризму, загальним економічним розвитком і особистими доходами громадян. Туристичний ринок дуже відчутний до змін в економіці. За стабільних цін зростання особистого споживання на 2,5% збільшує витрати на туризм на 4%, а зростання особистого споживання на 5% - на 10%.

В майбутньому населення України буде характеризуватися як таке, що має підвищену якість життя. Відпочинок, подорожі, екстрим стануть основними елементами, які заповнять вільний час людини.



ВИСНОВОК

Виходячи з усієї роботи можна зробити наступний висновок: Прийнято вважати, що початок розвитку екстремальногоо туризму датується 1841 р. Коли Томас Кук організував першу туристську поїздку для 570 членів товариства тверезості з Лейстера до Лафборо. Історичні процеси формування туристської галузі в Україні нерозривно пов'язані з історією Росії і Австро-Угорщини. Історія екстремального туризму тісно пов'язана з історією розвитку екстремальних видів спорту, серед яких скайсерфинг, трекінг, хелі-скі, фрі-райд, рафтинг і т.д.

Відмінною рисою екстремального туризму є те, що більша частина послуг виконується з мінімальними втратами, відіграє все більш істотну роль у світовій економіці. Туристична сфера дозволяє добитися значної величини доданої вартості.

Екстремальний туризм ділитися на ряд видів: повітряний, наземний, водний, гірський і екзотичний.

Зарубіжний досвід екстремального туризму найбільш розвинений. Це обумовлено тим, що він зародився в країнах Європи, Північної Америки, Азіатсько-Тихоокеанського регіону і одночасно тяжіє до них.

...