Система підготовки спортсменів у видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів (на матеріалі фігурного катання на ковзанах)

Гіпотеза. Якщо припустити, що для досягнення результатів міжнародного класу та їхнього збереження у виді спорту необхідно розробити комплекс організаційно-методичних заходів наукового і педагогічного характеру, то в основі цього комплексу повинні бути критерії відбору, що відповідають тенденціям розвитку і специфіці виду спорту, а також відповідні параметри, котрі визначають морфологічні та функціональні характеристики спортсменів, рівні розвитку їх рухових і спеціальних здібностей, психологічні особливості на даних етапах багаторічної підготовки. Це дозволить здобути наукове знання, котре матиме принциповий вплив на орієнтацію й індивідуалізацію процесу багаторічного удосконалювання, що обумовлюють схильність спортсмена до досягнення найвищих результатів у змагальній діяльності.

Об'єктом досліджень були відбір, орієнтація та комплексний контроль кваліфікованих спортсменів у видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів. Предмет досліджень полягав у вивченні критеріїв відбору, засобів і методів контролю, що відбивають тенденції розвитку і специфіку фігурного катання на ковзанах як виду спорту.

Мета досліджень -- розробка науково-методичних основ відбору на його основному та заключному етапах, а також удосконалювання комплексу засобів і методів контролю, що відповідають особливостям, тенденціям розвитку виду спорту, його змагальній діяльності.

Завдання досліджень:

1) Визначити вікову динаміку становлення майстерності фігуристів і параметри, що характеризують рівень спеціальної підготовленості спортсменів на основному і заключному його етапах у фігурному катанні на ковзанах; 2) виявити спрямованість тестів на оцінку сильних і слабких сторін підготовленості спортсменів з урахуванням особливостей і тенденцій розвитку фігурного катання на ковзанах і факторів, що зумовлюють їхню змагальну діяльність; 3) розробити методику контролю функціональної та психологічної підготовленості кваліфікованих фігуристів; 4) визначити методику контролю за тренувальними і змагальними навантаженнями кваліфікованих фігуристів, що відповідає сучасним вимогам розвитку виду спорту; 5) виявити причини, що призводять до травматизму і захворюваності у фігурному катанні на ковзанах на етапах багаторічної підготовки, і розробити рекомендації з профілактики травм і захворювань.

Узагальнено сучасні дані у фігурному катанні на ковзанах з відбору й орієнтації спортсмена на основному і заключному етапах. Сприятливу вікову динаміку становлення майстерності фігуристів виявлено на основі комплексного аналізу відповідних показників. В основу обґрунтування сприятливої динаміки становлення вищої майстерності фігуристів був покладений аналіз процесу підготовки провідних українських фігуристів, чемпіонів і призерів великих міжнародних турнірів, Олімпійських ігор, чемпіонатів світу і Європи, а також ретроспективний аналіз становлення вищої спортивної майстерності найсильніших фігуристів світу (70--90-ті роки) на підставі вивчення протоколів найбільших змагань, опитування спортсменів і тренерів, аналізу літератури, що містить відомості про підготовку найсильніших фігуристів світу.

Максимальні спортивні результати фігуристи-одиночники демонструють у віці 20 ± 2,8 року. У жінок-одиночниць оптимальний вік для початку виступів на міжнародній арені -- 15 ± 2,1 року. Зниження результатів спостерігається як серед чоловіків, так і серед жінок у віці 17,6 ± 1,8 року, максимальних результатів вони досягають у віці 19 ± 1,7 року. Тривалість виступів на чемпіонатах світу до досягнення максимального результату серед чоловіків 5--6 років, жінок -- 4--5 років. Перебування у великому спорті для чоловіків, що виступають в одиночному катанні, триває не більше 7--8 років, для танцювальних пар -- 5--6, спортивних пар -- 4--5 років.

Внаслідок проведених досліджень виявлено спрямованість тестів на оцінку сильних і слабких сторін підготовленості спортсменів відповідно до вимог фігурного катання на ковзанах, що являє собою інформацію для формування змісту тренувальних програм, а також для подальшої оцінки її ефективності під час повторних тестувань. Для цього було використано багаторічні педагогічні спостереження із залученням кваліфікованих фігуристів, проаналізовано результати педагогічних тестувань, електро- і векторкардіографії, рівня статодинамічної стійкості, психофізіологічних обстежень членів національної збірної команди України з фігурного катання на ковзанах.

Аналіз отриманих показників виявив пристосувальні можливості серця, дозволив оцінити функціональний стан передсердя, що відіграють активну роль у наповненні кров'ю шлуночків серця і підвищенні їхньої роботи.

Аналіз і контроль тренувальних навантажень у фігурному катанні на ковзанах полягали у визначенні основних параметрів навантаження (загальна кількість елементів, стрибків, обертань, стрибків в обертання, доріжок, сумарна складність всіх елементів занять, середня складність одного елемента тощо), виявленні динаміки основних параметрів тренувальних навантажень для кожного спортсмена.

За результатами опитування фігуристів, проведеного нами на юнацькому турнірі Гран-Прі в Гданьску (Польща, жовтень, 2001), було встановлено, що за період занять спортом з 56 опитаних фігуристок гострі травми одержали 14 спортсменок, травми від перенапруги були зафіксовані у 42 юних спортсменок; з 58 опитаних фігуристів-чоловіків сильно травмовані були 18 юних спортсменів, а у 40 осіб зареєстровано травми від перенапруги.

Більшість спортивних травм (75--80 %) можна класифікувати, як легкі і помірні. Їхнє усунення може бути здійснене протягом декількох днів; 10--15 % травм вимагають досить тривалого лікування, що значно порушує процес підготовки фігуристів до змагань і участь у них. Від 5 до 10 % травм носять важкий характер, вимагають оперативного лікування і роблять проблематичною подальшу кар'єру спортсмена.

У сьомому розділі “Загальний висновок і основні напрями визначення ефективності спрямованої системи підготовки кваліфікованих фігуристів” охарактеризовано сучасний стан фігурного катання на ковзанах в Україні, наведено обговорення результатів дослідження і практичного використання результатів досліджень. Внаслідок застосування програми певної спрямованості, розробленої на підставі проведених досліджень, визначено ефективність підготовки провідних українських фігуристів. Подано результати спортсменів на змаганнях національного і міжнародного рівня у період з 1999 по 2002 р.

Для об'єктивізації отриманих даних ми розробили оцінку результатів фігуристів, що полягає у підбиранні відповідного коефіцієнта до рангу національних і міжнародних змагань.

Рівень технічної майстерності кваліфікованих фігуристів, що виражається у спортивних результатах, у фігуристів, що спеціалізуються в одиночному катанні підвищився на 12--60 %, у фігуристів, що спеціалізуються в танцях на льоду, -- на 18--25 % (спортивна пара Савченко А. -- Морозов С. саме тепер на змаганнях не виступають через важку травму, отриману партнером у 2001 р.).

Наведені дані свідчать про значні позитивні зрушення у рівні технічної майстерності українських фігуристів, що може правити за підтвердження ефективності запропонованої нами програми певної спрямованості, розробленої з урахуванням особливостей і тенденцій розвитку виду спорту, основних характеристик змагальної діяльності.

Зміни в організації й умовах функціонування змагань, техніці та методиці навчання, правилах змагань і суддівстві у фігурному катанні на ковзанах останнім часом зумовили спрямованість даних досліджень, присвячених вивченню системи підготовки кваліфікованих фігуристів з урахуванням особливостей і тенденцій розвитку виду спорту, його змагальної діяльності. Здійснені дослідження дозволили не тільки визначити особливості й тенденції розвитку виду спорту, але й обґрунтувати, а також розробити концепцію підготовки кваліфікованих фігуристів на основі визначеної структури підготовки і подати основні напрями її удосконалювання. До основних напрямів удосконалювання підготовки кваліфікованих фігуристів належать: удосконалювання методики побудови і тренування змагальних композицій, спеціальних здібностей і специфічних почуттів, структури і змісту тренувального процесу, методик комплексної оцінки спеціальної підготовленості фігуристів, удосконалювання основних методів відбору й орієнтації спортсменів на основному і заключному етапах, профілактика травматизму і захворювань. Розроблена програма певної спрямованості була побудована з урахуванням вищезгаданих напрямів. Основний зміст програми, відповідні методичні підходи і положення знайшли відображення у навчальній програмі для ДЮСШ, СДЮШОР і ШВСМ з фігурного катання на ковзанах, у підручнику з виду спорту, підготовленому автором самостійно, монографії, а також у проекті комплексної програми розвитку фігурного катання на ковзанах в Україні. Внаслідок застосування програми певної спрямованості в період з 1999 по 2002 р. було встановлено позитивну динаміку спортивних результатів у кваліфікованих фігуристів, членів збірної команди України на змаганнях національного і міжнародного рівнів.

ВИСНОВКИ

1. Методологічною орієнтацією даної роботи є виявлення механізму функціонування системи в її внутрішніх і зовнішніх характеристиках, визначенні відносин структурного і функціонального порядку, що зумовлюють стійкість, внутрішню організацію, функціонування і розвиток системи, що робить сукупність знань, отриманих з урахуванням особливостей і тенденцій розвитку видів спорту, практично реалізованою в системі відбору й орієнтації, тренуванні спортсмена й у змагальній діяльності, націлених на досягнення високих спортивних результатів.

2. У результаті теоретичного аналізу спеціальної літератури, узагальнення досвіду практичної діяльності фахівців, суддівства змагань різного рівня і здійснених досліджень було виявлено особливості розвитку фігурного катання на ковзанах -- олімпійського виду спорту, на матеріалі якого подано сучасну систему підготовки кваліфікованих спортсменів. До особливостей розвитку виду спорту належать: незвична опора леза ковзана на льодову поверхню, різноманіття форм пересування на ковзанах, техніка виконання елементів, види фігурного катання на ковзанах, спеціальні здібності та специфічні відчуття фігуриста, змагальні композиції, що поєднують технічну майстерність спортсмена й артистичність, виконані під музику певного ритму.

3. Вивчення історії розвитку виду спорту й особливостей його становлення, сучасного стану, організаційної структури керування видом спорту в світі, опитування фахівців високої кваліфікації, суддів, тренерів і спортсменів дозволило на підставі здійснених досліджень визначити тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах, що полягають: у підвищенні соціальної значимості та популярності виду спорту, ускладненні змагальних програм, збільшенні кількості престижних комерційних змагань, у щорічних змінах і доповненнях правил змагань, ускладненні програм цих змагань, суб'єктивній системі суддівства.

Представлені особливості і тенденції розвитку виду спорту, специфіка змагальної діяльності, що виступає як системотвірний фактор, зумовлюють динамічність сучасної системи підготовки у фігурному катанні на ковзанах і вимагають її корекції й удосконалювання.

4. Результати кореляційного аналізу дозволили визначити існуючі взаємозв'язки між виявленими ланками, що відбивають особливості й тенденції фігурного катання на ковзанах, характеристики змагальної діяльності.

I ланка (r = 0,753) зумовлює збільшення кількості престижних комерційних змагань та їхню організацію, умови функціонування;

II ланка (r = 0,622) показує готовність спортсмена до змагань, що містить високий рівень технічної, психологічної, функціональної та спеціальної підготовленості фігуриста;

III ланка (r = 0,508; r = 0,555) характеризує рівень розвитку спеціальних здібностей і специфічних почуттів у фігуристів;

IV ланка (r = 0,511) припускає ускладнення змагальних композицій;

V ланка (r = 0,489) виділяє в психологічній підготовці фігуриста мотивацію -- ключовий фактор, що лежить в основі його конкретної змагальної націленості на досягнення високого спортивного результату.

5. Внаслідок факторного аналізу показників, що характеризують особливості й тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах, його змагальну діяльність, визначено п'ять статистично значимих узагальнених факторів, сумарне навантаження яких становить 71,3 % з наступною часткою внеску кожного з них у структуру системи підготовки кваліфікованих фігуристів:

· техніко-тактична майстерність кваліфікованих фігуристів, що зумовлює види підготовки -- 23,66 %;

· спеціальна підготовленість кваліфікованих фігуристів, вдосконалення їхніх спеціальних здібностей і специфічних почуттів -- 17,78 %;

· структура процесу підготовки кваліфікованих фігуристів -- 11,84 %;

· комплексний контроль у підготовці фігуристів -- 9,23 %;

· відбір і орієнтація фігуристів на його основному і заключному етапах -- 8,78 %.

6. Сучасна система підготовки кваліфікованих фігуристів являє собою спеціалізований процес, що складається з таких підсистем:

· види підготовки кваліфікованих спортсменів;

· рухові якості, спеціальні здібності та специфічні почуття фігуриста;

· структура та методика побудови процесу підготовки у фігурному катанні на ковзанах;

· відбір і орієнтація фігуристів на основному і заключному етапах;

· комплексний контроль;

· профілактика травм і захворювань, що входить до підсистеми позатренувальних і позазмагальних факторів у системі підготовки спортсменів.

7. Встановлені ланки й узагальнені фактори визначають основні напрями удосконалювання сучасної системи підготовки кваліфікованих фігуристів. До них відносяться:

1-й напрям -- удосконалювання побудови і методики тренування змагальних композицій;

2-й напрям -- удосконалювання спеціальних здібностей і специфічних почуттів;

3-й напрям -- удосконалювання структури процесу підготовки кваліфікованих фігуристів;

4-й напрям -- удосконалювання методик комплексної оцінки спеціальної, психологічної, функціональної та інших видів підготовленості кваліфікованих фігуристів;

5-й напрям -- удосконалювання основних методів відбору кваліфікованих фігуристів на його основному і заключному етапах;

6-й удосконалювання додаткових резервів підвищення ефективності системи підготовки, профілактика травматизму.

8. Сучасний напрям розвитку фігурного катання на ковзанах характеризується яскраво вираженою тенденцією до ускладнення і гармонії основних компонентів катання, збалансованості змагальних програм, що припускає удосконалювання методики їхньої побудови. В основі цього процесу лежить принцип раціонального розподілу елементів і розміщення їх на льодовій поверхні, зумовлений технічною майстерністю фігуриста, його функціональною підготовленістю та правилами змагань.

Результати досліджень показали, що, створюючи змагальні програми, велику увагу слід приділяти уніфікації величин тимчасових інтервалів між окремими елементами. Так, у коротких програмах у чоловіків каскад стрибків виконується у проміжку, що дорівнює приблизно 19 с після початку програми, у жінок -- 23--24 с. Перед стрибковими елементами витримують паузу, а обертання і доріжки кроків виконуються через короткі інтервали часу (2--7 с) після попереднього елементу.

9. Результати здійснених досліджень свідчать, що одним з найважливіших напрямів, що зумовлюють прогрес сучасної системи підготовки у фігурному катанні на ковзанах є удосконалювання у спортсменів спеціальних здібностей і специфічних почуттів. Спеціальна підготовка у фігурному катанні на ковзанах повинна будуватися з урахуванням не тільки фізичних здатностей м'язів до прояву якостей, але й біомеханічних умов її реалізації до конкретних елементів фігурного катання на ковзанах. До спеціальних здібностей і рухових якостей, що характеризують рівень майстерності спортсмена у фігурному катанні на ковзанах, належать: координаційні, швидкісні та швидкісно-силові здібності, вестибулярна стійкість, спеціальна витривалість, сила та гнучкість. В основі рухової діяльності фігуристів лежать специфічні види сприйняття: відчуття льоду, відчуття часу і простору, відчування партнера, що відбивають м'язові, зорові, слухові та вестибулярні відчуття, що розвиваються й удосконалюються паралельно з фізичними і психічними якостями, руховими навичками.

10. Для фігуристів високої кваліфікації характерне тренування переважно спеціалізованої спрямованості з не менш ніж 70-відсотковою часткою спеціальної підготовки, приблизно 20-відсотковою часткою допоміжної та 10-відсотковою часткою загальної підготовки; з удосконалюванням основних компонентів змагальної діяльності, формуванням техніки фігуристів відповідно до їх морфофункціональних особливостей, зі стабільною і при цьому варіативною змагальною тактикою, переважною спрямованістю психологічної підготовки, домінуванням тренувальних занять вибірної спрямованості з не менш ніж 80-відсотковою їхньою часткою; застосуванням усіх типів мікро- і мезоциклів, переважно -- ударних і змагальних, у тому числі й серій змагальних мікроциклів за участю фігуристів у кількох змаганнях підряд, вираженої хвилеподібністю і варіативністю навантажень та інших факторів.

Установлено, що на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей під час невеликого навантаження за одне тренувальне заняття (90 хв.) фігурист виконує 40--46 стрибків, під час середнього -- 70--78 стрибків, під час великого -- 96--110 стрибків, під час максимального 130--140 стрибків, що в середньому становить 65 % загальної кількості виконуваних елементів.

11. На сучасному етапі розвитку фігурного катання на ковзанах для досягнення високої технічної майстерності в середньому потрібно 9--10 років.

В одиночному катанні зона перших виступів на чемпіонаті світу у чоловіків -- 16 ± 1,9 років, у жінок -- 15 ± 2,1 років, зона можливого зниження результату відповідно -- 17,7 ± 1 і 17,6 ± 1,8 років. Зона максимальних результатів -- 20,4 ± 2,8 і 19 ± 1,7 років.

12. Комплексні обстеження українських фігуристів високої кваліфікації за допомогою варіаційної пульсометрії, стабілографії, векторкардіографії, центральної кардіогемодинамики, електрокардіографії, психофізіологічних методів дозволили оцінити функціональний стан організму спортсменів і визначити вплив попередніх тренувальних і змагальних навантажень. Вивчення досліджуваних показників функціональної підготовленості українських фігуристів свідчить про застосування у тренувальному процесі надмірних нераціонально спланованих навантажень, котрі перевищують індивідуальні адаптаційні можливості деяких фігуристів, що проявилося у виснаженні серцево-судинної системи і призвело, у деяких випадках, до прояву ознак стомлення міокарда -- початкової стадії перенавантаження серця, а також до порушення функції провідності, невідповідності між зрослою гіперфункцією і гіпертрофією шлуночків міокарда та їх метаболічним забезпеченням, до порушення функції автоматизму.

13. У результаті проведених досліджень установлено, що на етапах багаторічного удосконалювання у фігуристів найбільш розповсюдженими спортивними травмами є ушкодження суглобів, удари, розтягнення, вивихи, надриви зв'язок і переломи -- у середньому близько 63--65 % загальної кількості травм. На базових етапах підготовки під час оволодіння технікою багатообертових стрибків найпоширенішими є травми менісків, надриви зв'язок гомілковостопного суглоба -- 38--40 %. Спортивно-педагогічний напрям профілактики захворювань і травматизму зумовлений ефективністю тренувальної та змагальної діяльності спортсменів, удосконалюванням правил змагань і суддівства у фігурному катанні на ковзанах, якістю спортивних споруд та інвентарю, рівнем медичного забезпечення підготовки і змагань.

16. Після застосування програми засобів певної спрямованості в 1999--2002 рр., що обумовлює основні напрями удосконалювання системи підготовки спортсменів у фігурному катанні на ковзанах, у групі українських фігуристів відбулися такі достовірні зміни: підвищився рівень технічної майстерності кваліфікованих фігуристів, віддзеркалений у їхніх основних результатах, у фігуристів, що спеціалізуються в одиночному катанні на 12--60 %, у фігуристів, що спеціалізуються в танцях на льоду, на 18--25 %.

Отримані дані підтвердили ефективність запропонованої нами програми, що виявилася у зростанні спортивних результатів кваліфікованих фігуристів, а це характеризує їхню позитивну динаміку на змаганнях національного і міжнародного рівнів.

17. В основі зростання досягнень у фігурному катанні на ковзанах лежить практична реалізація комплексних знань з урахуванням особливостей і тенденцій розвитку виду спорту, що забезпечують цілісний підхід і розглядають спортивну підготовку як багатофакторний процес, що постійно удосконалюється. Основні теоретичні положення, шляхи їхньої реалізації на практиці, напрями удосконалювання виду спорту в Україні знайшли своє відображення у даній роботі, монографії, підручнику з фігурного катання на ковзанах, а також у навчальній програмі для ДЮСШ, СДЮШОР і ШВСМ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Система подготовки спортсменов в фигурном катании на коньках.-- Киев, 2002.-- 407 с.

2. Медведева И.М. Фигурное катание на коньках.-- К.: Олимпийская литература, 1997.-- 224 с.

3. Медведева І.М. Фігурне катання на ковзанах: Навчальна програма для дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності.-- К.: Ком. по фіз. культурі і спорту України. 1999.-- 109 с.

4. Медведева І.М., Шликова О.Л. Фигурное катание на коньках (учбова програма для фізкультурних вузів).-- Киев: Спорт, 1994.-- 56 с.

Навчальний посібник

5. Воробьев М.И., Медведева И.М.. Фигурное катание на коньках.-- Київ: Радянська школа, 1990.-- 64 с.

Методичні рекомендації

6. Медведева И.М.. Организация специальной физической подготовки в фигурном катании на коньках на этапе начального обучения / Госкомспорт УССР, Респ. науч.-метод. каб.: Методические рекомендации.-- Киев, 1984.-- 28 с.

Статті в енциклопедії та наукових журналах

7. Медведева И.М., Шлыкова О.Л. Фигурное катание на коньках: Энциклопедия современного олимпийского спорта / Под ред. В.Н. Платонова.-- К.: Олимпийская литература, 1998.-- С.489--500.

8. Медведева И.М., Матвеев С.Ф. Прошлое и настоящее фигурного катания на коньках // Наука в олимпийском спорте.-- 1998.-- №2.-- С.45--50.

9. Медведєва І.М. Первинний відбір і орієнтація на першому етапі багаторічної підготовки фігуристів // Теорія і методика физичного виховання та спорту.-- К., 2000, № 2.-- С.24--28.

10. Медведева И.М. Определение основных факторов структуры специальной физической подготовленности юных фигуристов // Наука в олимпийском спорте. -- К., 2000, № 1.-- С.65--68.

11. Медведєва І.М. Чинники, що визначають рівень спеціальної працездатності кваліфікованих фігуристів // Теория и методика физического воспитания и спорта.-- К., 2001, № 3.-- С.18--22.

12. Брискин Ю., Строкатов В., Бойко В., Медведева И.М Спортивные соревнования среди спортсменов с отклонениями интеллектуального развития // Наука в олимпийском спорте.-- Спец. выпуск. -- К., 2002.-- № 2.-- С.48--52.

13. Медведева И.М. Направления совершенствования системы подготовки украинских фигуристов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту / Сб. научн. тр. под ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2000.-- № 7.-- С.53--55.

14. Медведева И.М. Характеристика фигурного катания на коньках как вида спорта // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2000, № 8.-- С.46--49.

15. Медведева И.М. Промежуточный отбор и ориентация на третьем этапе многолетней подготовки // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2000.-- № 5.-- С.7--11.

16. Медведева И.М. Травматизм и заболеваемость фигуристов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2000.-- 24.-- С.25--29.

17. Медведева И.М. Питание фигуристов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2001.-- № 4.-- С.8--12.

18. Медведева И.М. Композиция соревновательных программ (короткой) в фигурном катании на коньках // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2001.-- № 6.-- С.19--26.

19. Медведева И.М. Контроль тренировочных и соревновательных нагрузок высококвалифицированных фигуристов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2001.-- № 6.-- С.40--46.

20. Медведева И.М. Методологические аспекты подготовки спортсменов и современная проблематика в видах спорта со сложнокоординационной структурой движений // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2001.-- № 7.-- С.29--36.

21. Медведева И.М. Особенности развития профессионального фигурного катания на коньках // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2001.-- № 10.-- С.47--51.

22. Медведева И.М. Модель целевой соревновательной деятельности в видах спорта со сложнокоординационной структурой // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2001.-- № 11.-- С.28--32.

23. Медведева И.М. Структура соревновательной деятельности в одиночном катании // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2001.-- № 13.-- С.46--50.

24. Медведева И.М. Биомеханический анализ техники прыжков и характеристика методики обучения им // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2001.-- № 17.-- С.36--40.

25. Медведева И.М. Построение тренировочного процесса в годичном цикле подготовки квалифицированных фигуристов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2002.-- № 3.-- С.18--24.

26. Медведева И.М. Закономерности функционирования факторов, определяющих основные направления совершенствования современной системы подготовки квалифицированных фигуристов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2002.-- № 8.-- С.57--63.

27. Медведева И.М. Факторы, определяющие структуру современной системы подготовки квалифицированных фигуристов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2002.-- № 9.-- С.73--78.

28. Медведева И.М. Построение программ микро- и мезоциклов подготовки квалифицированных фигуристов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2002.-- № 10.-- С.43--49.

29. Медведева И.М., Тайболина Л.А. Контроль функциональной подготовленности квалифицированных фигуристов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2002.-- № 8.-- С.3--11.

30. Медведева И.М. Структура и основные направления совершенствования современной системы подготовки квалифицированных фигуристов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2003.-- № 1.-- С.51--60.

31. Медведева И.М. Определение эффективности направленной системы подготовки квалифицированных фигуристов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / Сб. научн. тр. под общ. ред. Ермакова С.С.-- Харків: ХХПІ, 2003.-- № 4.-- С.36--44.

Тези конгресів і конференцій

32. Медведева И.М. Особенности подготовки фигуристов на начальном этапе (Таллин, сентябрь 1981 г.): тез. докл. Всесоюз. науч.-практ. конф. -- Москва, 1981, С.93--94.

33. Медведева И.М. Структура физической подготовленности юных спортсменов в фигурном катании на коньках на начальном этапе обучения // Оптимизация подготовки юных спортсменов: (Рига, 25--27 октября 1983 г.): Тез. докл. VIII Всесоюз. науч.-практ. конф. -- Москва, 1983.-- С.68.

34. Медведева И.М. Физическая подготовка юных фигуристов на этапе начального обучения // Респ. науч.-практ. конф. "Научные основы многолетнего планирования тренировочного процесса и подготовка олимпийского резерва", 17--21 ноября 1983 г.-- Днепропетровск, 1983, С.130--132.

35. Медведева И.М. Структура и содержание специальной подготовки юных спортсменов начального этапа обучения в фигурном катании на коньках // IV областная науч.-метод. конф., Кемерово, 11 сентября 1983 г. -- Кемерово, 1984, С.42--44.

36. Матвеев С.Ф., Голод Д.И., Медведева И.М. Олимпийский спорт Украины в преддверии предстоящих олимпийских игр // Современный олимпийский спорт: Тез. докл. Междунар. науч. конгресса, Киев, 16--19 мая 1997 г.-- К.: Олимпийская литература, 1997.-- С.230.

37. Медведева И.М. Актуальные проблемы развития фигурного катания на коньках // Современный олимпийский спорт: Тез. докл. Междунар. науч. конгресса, Киев, 16--19 мая 1997 г.-- К.: Олимпийская литература, 1997.-- С.231.

38. Медведева И.М., Борисова О.В. Развитие зимних олимпийских видов спорта // Современный олимпийский спорт: Тез. докл. Междунар. науч. кон- гресса, Киев, 16--19 мая 1997 г.-- К.: Олимпийская литература, 1997.-- С.232.

Размещено на Allbest.ru