Превентивна фізична реабілітація як стратегія профілактики хронічних соматичних захворювань

Спосіб дозування фізичних вправ у круговому тренуванні, що використовувалося при роботі на тренажерах, передбачало облік максимального числа повторень (МП) протягом визначеного проміжку часу. Тренувальна величина навантаження виражалася у відсотках від індивідуального максимуму повторень (% МП). Кругове тренування проводили в умовах спортивного залу чи спортивної площадки територіальної лікувально-оздоровчої ділянки, де розміщався інвентар і устаткування. Спрямованість і виразність впливів фізичних навантажень на організм при заняттях у таких умовах визначалася наступними факторами: тривалістю і темпом роботи, величиною обтяження, кількістю підходів, часом і характером відпочинку, кількістю прохідних кіл.

У залежності від методів виконання комплексів фізичних вправ у круговому тренуванні виділяли три основних її види: кругове тренування за методому безупинної вправи, інтервальної вправи з твердими інтервалами відпочинку і інтервальної вправи з повними інтервалами відпочинку. Перший метод використовувався в осіб з низьким, нижче середнього і середнім рівнем фізичного здоров'я, число повторень при цьому складало при низькому і нижче середнього РФЗ - 25-40% МП, середньому - 40-50%. Регуляція величини навантаження здійснювалася за рахунок наступних показників: підвищення темпу виконання фізичних вправ і збільшення кількості кіл при збереженні стандартного дозування; кількість повторень кожної фізичної вправи в межах відведеного на тренування часу; включення ускладнених вправ.

Кругове тренування за методом інтервальної вправи з твердими інтервалами відпочинку застосовувалися в основному в осіб з високим і вище середнім РФЗ. Особливістю даного методу є використання строго встановлених інтервалів відпочинку між підходами, що забезпечують роботу на фоні недовідновлення. При цьому фізична вправа виконується з інтенсивністю, рівної 80% МП.

Кругове тренування по методу интервального вправи з повними интер-валами відпочинку рекомендувалися для загальної фізичної підготовки. У дану тре-нировку включалися 5-10 вправ, що послідовно навантажує різні м'язові групи.

Такий підхід був використаний для визначення гранично допустимих тренувальних навантажень при складанні програм превентивної фізичної реабілітації. Апробовані індивідуальні програми для чоловіків і жінок різного віку та рівня фізичного здоров'я. Вивчалася ефективність і адекватність розробленої програми превентивної фізичної реабілітації на чотирьох лікувально-оздоровчих дільницях з повторним обстеженням через 12 місяців 1020 трудящих різного віку, статі, професії та стажу. Було виявлено, що після превентивної фізичної реабілітації зареєстровано чіткий оздоровчий ефект: поліпшилися антропометричні дані (масо-ростовий показник, “силовий” і “життєвий” індекси), функціональні показники серцево-судинної та дихальної систем (р < 0,05), на 15,88% зменшилася група осіб із низьким рівнем фізичного здоров'я, на 12,26% -- із рівнем нижче середнього. Збільшилася на 15,10% кількість осіб із середнім рівнем фізичного здоров'я, вище середнього -- на 7,55% та високим рівнем здоров'я -- на 5,49%. Ці зміни торкнулися всіх професійних груп (р < 0,05). Знизився на 20,69% загальний показник захворюваності всіх обстежених (р < 0,05). Найбільше зниження захворюваності спостерігалося у працівників нервово-емоційної сфери -- на 26,50%, найменше -- в осіб фізичної праці -- на 14,89%. Знизився показник випадків тимчасової непрацездатності -- на 65,49% випадків із загальної кількості обстежених, показник днів непрацездатності - на 1277,67 днів, середня тривалість випадків тимчасової непрацездатності -- на 3,29 днів (р < 0,05). Зменшилася кількість осіб із захворюваннями серцево-судинної системи -- на 2,44%, опорно-рухового апарату -- на 1,35%, органів дихання -- на 0,11%, сечостатевої системи -- на 0,89% (р < 0,05).

Таким чином, підвищення рівня фізичних якостей, поліпшення показників фізичного здоров'я, розширення резервів серцево-судинної системи можна розглядати як досягнення оздоровчого ефекту при проведенні превентивної фізичної реабілітації (табл. 6).

Таблиця 6 Ефект превентивної фізичної реабілітації (ПФР) в обстеженого контингенту за зміною показників фізичного розвитку і кардіореспіраторної системи в умовах м'язового спокою (M ± m)

Примітка. ^* -- достовірність різниці показників до і після ПФР -- p < 0,05

Оздоровчі заходи, проведені на ЗАТ мініметалургійному заводі “Істіл” (Україна), показали, що економічна ефективність від зниження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності становила 1910,9 дня, що дозволило додатково виробити продукції на 205174,5 гривень, заощадити кошти із соціального страхування на оплату лікарняних у розмірі 9721,7 гривні. Сумарний економічний ефект на цей період становив 214896,2 гривні. На реалізацію програми оздоровлення населення, покращання умов праці виробничого побуту працівників було витрачено 200212,9 гривень. Отже, економічний ефект від зниження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, проведення всіх заходів профілактичного спрямування на заводі становив 14683,3 гривні (акти додаються).

Шостий розділ “Клінічні, біохімічні показники та імунологічна резистентність персоналу гірничорятувальної служби”. З усього обстеженого контингенту найбільші вимоги до стану здоров'я пред'являються до осіб гірничорятувальної служби. За літературними даними, після інтенсивних фізичних навантажень, при явищах фізичного стомлення підвищується утворення аутоантитіл із високим вмістом аутоантитілосинтезуючих клітин крові (Д.М. Недопрядко, 1987; О.О.Тотолян, І.С. Фрейдмін, 2000), що на думку деяких авторів (І.С. Фрейдмін, О.О.Тотолян, 2001), є протипоказанням для роботи в екстремальних умовах. Імунологічний контроль у комплексній системі медико-біологічного забезпечення рятувальників разом з оцінкою рівня здоров'я з метою максимальної його оптимізації може забезпечити виявлення стану компенсованої і кумулятивної імунодепресивної дії неадекватних і психоемоційних навантажень (О.А. Каленчукова, Ю.С. Акопова, О.О. Савченко, 2003; Л.В.Костіна, Н.С. Дудов, Н.В. Хорошилова, 2003; Є.П.Назарова, С.В. Петренко, О.Н. Жекалов та ін., 2003; О.О.Обухова, О.М. Горбунко, А.П. Шванюк та ін., 2003).

Таким чином, ставиться завдання визначити ступінь аутоімунізації й алергізації індивіда, проводити скринінг контингенту з нестійким станом механізмів гомеостатичної, антигенної регуляції та неспецифічним імунним захистом, виявити приховані ознаки аутоалергічних станів і здійснити профілактичні заходи. Встановлено, що великі фізичні, психоемоційні та температурні навантаження супроводжуються достовірним зниженням показників фагоцитарної активності лейкоцитів крові. Це стосується поглинальної та перетравлюючої здатності нейтрофілоцитів (Р.И. Сеплашвілі, 2000; Д.К. Новиков, В.І. Новикова, Ю.В. Сергєєв, 2002; ). Поглинальна і перетравлююча здатність нейтрофілоцитів у гірничорятувальників була достовірно нижчою, ніж у контролі. Значною мірою це відмічалося при порівнянні процентних показників фагоцитозу (ПФ): контроль -- 58,40 0,59%, гірничорятувальники -- 56,83 0,59% (р<0,05). Фагоцитарне число (ФЧ): контроль -- 3,64 0,20, гірничорятувальники -- 3,17 0,20 (р < 0,05). Фагоцитарний індекс (ФІ) також був достовірно нижчим: контроль 2,37 0,03, гірничорятувальники -- 1,69 0,03 (р < 0,05). У фазі травлення як відсоток травлення (ВТ), так і індекс травлення (ІТ) були достовірно нижчими в осіб гірничорятувальної служби: контроль ВТ -- 65,72 0,47%, гірничорятувальники -- 63,20 0,47% (р < 0,05); індекс травлення: контроль -- 2,42 0,08, гірничорятувальники -- 2,20 0,08 (р < 0,05). Відсоток завершеності фагоцитозу (ВЗФ) у контрольній групі був 29,13 1,53%, у гірничорятувальників дещо менший -- 28,70 1,53% (р < 0,05). Після фізичного навантаження І та ІІ серії, що проводились при лабораторних спостереженнях (І серія - виконувалось специфічне фізичне навантаження при температурі +25⁰С; ІІ серія - те саме фізичне навантаження, але при температурі +40⁰С) в обох групах знизилися всі показники фагоцитарної реакції нейтрофілоцитів крові (р < 0,05).

В основі реакції імуноприлипання лежить взаємодія комплексу “антиген--антитіло--комплемент” із поверхнею еритроцитів. У гірничорятувальників реакція імуноприлипання (РІП) раніше не вивчалася і була нижчою -- 21,66 0,14%, ніж у контрольній групі -- 23,06 0,14% (р < 0,05). Менш вираженою дана реакція була в усіх вікових групах, та найменше зниження спостерігалося у віці 31--35 років і наближалося до показників контрольної групи, що свідчить про значні адаптаційні можливості цієї групи. Після фізичного навантаження І та ІІ серії показники реакції імуноприлипання достовірно знизилися -- до 16,03 0,14%, що на 5,63% менше, ніж рівень вихідних даних і на 1,49% нижче показників після фізичного навантаження І серії (р < 0,05). У контрольній групі після фізичних навантажень відсоток адсорбції стафілококів на еритроцитах був нижчим: на 2,66% і на 6,09%, відповідно (р < 0,05). Таким чином, найбільш значне пригнічення реакції імуноприлипання відмічалося під впливом максимальних фізичних, теплових, стресових навантажень, що говорить про зниження неспецифічної резистентності організму.

Показники реакції лейколізису, які відображають ступінь сенсибілізації організму, які раніше також не вивчалися у гірничорятувальників і були вищими -- 15,80 0,47%, ніж у контрольній групі -- 14,64 0,47% (р < 0,05). Значний вплив на дану реакцію чинило максимальне фізичне, стресове та теплове навантаження. Після фізичних навантажень І та ІІ серії показники лейколізису у гірничорятувальників і в контрольній групі підвищились (гірничорятувальники -- 19,37 0,47%, контрольна група -- 20,07 0,47%) (р < 0,05). Після максимальних фізичних навантажень значно знизилися показники імуноглобулінів A, M, G (р < 0,01), що свідчить про гальмування гуморального імунітету (р < 0,05).

Вперше визначено стан аутоімунних реакцій в осіб гірничорятувальної служби. Вивчалися реакції гальмування фагоцитозу в присутності антигенів різного походження, що є проявом аутоімунних процесів (В.А. Козлов, О.Т. Кудаєва, 2002). В осіб гірничорятувальної служби показники гальмування фагоцитозу міокардіальним антигеном були достовірно вищі (рис. 1).

Після фізичних навантажень І та ІІ серії показники даної реакції збільшилися. Коефіцієнт гальмування активності фагоцитозу (КГа) у гірничорятувальників збільшився до 15,11 0,19% (контроль -- до 17,01 0,19%), коефіцієнт гальмування інтенсивності фагоцитозу (КГі) -- до 39,99 0,47% і до 39,02 0,47% (р<0,05), відповідно, коефіцієнт гальмування завершеності фагоцитозу (КГз) у рятувальників збільшився до 10,01 0,17% (контроль до 10,73 0,17%) (р < 0,05).

Рис. 1. Показники реакції гальмування фагоцитозу в осіб гірничорятувальної служби до фізичного навантаження

Таким чином дана реакція є чутливою при невідповідності максимальних специфічних навантажень функціональним спроможностям міокарду.

Вивчення впливу міокардіального антигена на реакцію бляшкоутворення, так само, як і реакції гальмування фагоцитозу міокардіальним антигеном, дає інформацію не лише про початкові імунологічні зрушення, а й про їх спрямованість. Показники міокардіальної стимуляції бляшкоутворюючих клітин у гірничорятувальників були дещо вищі, ніж у контрольній групі. Особливо значно відрізнялася міокардіальна реакція (Аз), що визначає різницю між аутоімунним і фізіологічним локальним гемолізом еритроцитів бляшкоутворюючими клітинами, яка у гірничорятувальників після фізичних навантажень І та ІІ серій була вищою, ніж у спортсменів контрольної групи (2,24 0,002% та 1,90 0,002%) (р < 0,05).

Для оцінки ступеня мобілізації й утилізації метаболітів енергообміну були вибрані показники, що характеризують основні шляхи енергопродукції, визначалися клінічні, біохімічні показники крові. Використовувався безкровний метод експрес-діагностики -- тест резистентності емалі зубів (ТЕР) і тест вітального забарвлення глікогену ясен (ТЗГ). Аналізуючи результати дослідження показників крові осіб гірничорятувальної служби до і після фізичних навантажень І та ІІ серій, можна помітити, що після надмірних фізичних навантажень відмічалось зниження показників гемоглобіну -- до 118,00 1,06 г·л^-1 (контроль -- 102,00 1,06 г·л^-1) (р < 0,05), підвищення лейкоцитів до 10,90 0,12 г·л^-1 (контроль -- до 11,00 0,12 г·л^-1) (р<0,05), лімфоцитів -- до 30,00 0,42% (контроль -- до 30,20 0,42%), сечовини -- до 7,60 0,13 ммоль·л^-1 (контроль -- до 7,80 0,14 ммоль·л^-1) (р < 0,05), залишкового азоту -- до 10,00 0,06 ммоль·л^-1 (контроль -- до 13,60 0,06 ммоль·л^-1) (р < 0,05) і зниження еритроцитів крові до 4,40 0,04 г·л^-1 (контроль -- до 4,20 0,04 г0) (р < 0,05), кольорового показника -- до 0,80 0,007, сегментоядерних нейтрофілів -- до 59,00 0,59% (контроль -- до 59,00 0,59%), паличкоядерних нейтрофілів -- до 2,00 0,12% (контроль -- до 2,20 0,12%), глюкози крові до 4,00 0,04 ммоль·л^-1 (контроль -- до 4,00 0,04 ммоль·л^-1). У ході досліджень було відмічено вплив максимальних фізичних, стресових і теплових навантажень на тести резистентності емалі зубів і вітального забарвлення глікогену ясен. Відмічена закономірність змін показників тесту резистентності емалі зубів в обох групах у бік зниження, що говорить про надмірне фізичне навантаження на організм обстежуваних, котре призводить до зниження рівня кислотостійкості емалі зубів (р < 0,05). Змінились і показники тесту вітального забарвлення глікогену ясен після фізичних навантажень І та ІІ серій. Збільшилася кількість групи гірничорятувальної служби до 42 (84,0%) і до 47 (94,0%) чоловік контрольної групи, які мають зниження ТЗГ, що свідчить про зростання фізичного стомлення після І та ІІ серій фізичних навантажень (р < 0,05).

Таким чином, пропоновані дисертантом додаткові обстеження в системі медичного забезпечення осіб, які працюють в соціальній сфері екстремальних ситуацій, дозволили у більш ранні строки визначити і попередити прояви алергізації й аутоімунізації організму осіб даних спеціальностей, попередити фізичне перенапруження і провести необхідну комплексну превентивну фізичну реабілітацію.

Сьомий розділ “Вплив комплексної превентивної фізичної реабілітації на функціональний стан, рівень фізичного здоров'я та показники імунологічної резистентності персоналу гірничорятувальної служби”. Для попередження розвитку порушень у функціях організму, що виникають під час виконання важких гірничорятувальних робіт, підвищення працездатності та збереження здоров'я рятувальників проводилися протягом року комплексні заходи превентивної фізичної реабілітації. Основою комплексної спеціалізованої превентивної фізичної реабілітації гірничорятувальників був комплекс заходів, що використовувався для всіх робочих груп регіону. Для осіб гірничорятувальної служби цей комплекс був розширений додаванням фізіо- і гідропроцедур, масажем, саунами, вітамінізацією й т.д. Спеціалізована комплексна превентивна фізична реабілітація проводилася перед початком робіт, безпосередньо після підйому із шахти й у міжаварійні періоди.

Рівень фізичної працездатності осіб гірничорятувальної служби після превентивної фізичної реабілітації підвищився (р<0,05). Так, до специфічного навантаження середню, вище середньої і добру оцінки ІГТС мали 46 (92%) чоловік, після І та ІІ серії -- 18 (36%) і після превентивної фізичної реабілітації -- 49 (98%). Нормалізувалися показники МСК до початкових величин (р<0,05). Курс превентивної фізичної реабілітації позитивно впливав і на показники імунологічної резистентності гірничорятувальників: достовірно підвищилися всі показники фагоцитарної реакції нейтрофілоцитів крові; а також реакції імуноприлипання -- до 23,14 0,14%, знизились показники реакції лейколізису до 17,600,46%, в контролі 15,80 0,46% і коефіцієнт гальмування фагоцитозу міокардіальним антигеном: КГа знизився до 12,10 0,18%, КГі -- до 32,62 0,47%, КГз -- до 9,00 0,16%.

Таким чином, комплексна спеціалізована превентивна фізична реабілітація спричиняла деякий нормалізуючий вплив на показники реакції гальмування фагоцитозу міокардіальним антигеном в осіб гірничорятувальної служби. Показники реакції міокардіальної стимуляції бляшкоутворюючих клітин (АБУК) також мали тенденцію до зниження: спонтанна реакція (А₁) -- до 1,20 0,02 %, реакція з міокардіальним антигеном (А₂) -- до 2,29 0,04%, міокардіальна реакція (А₃) -- до 1,09 0,02%. Курс проведеної реабілітації позитивно впливав і на кількість імуноглобулінів у сироватці крові в осіб гірничорятувальної служби. Ig A підвищився до 168,40 6,22 мг·100мл^-1, Ig М -- до 54,70 2,85 мг·100мл^-1, Ig G -- до 487,23 6,29 мг·100мл^-1. В обох групах після превентивної фізичної реабілітації підвищились показники гемоглобіну -- на 15,50 1,06 г·л^-1 (контроль -- на 18,00 1,06 г·л^-1), знизились показники лейкоцитів -- на 2,15 0,11 г·л^-1 (контроль -- на 2,30 0,11 г·л^-1), лімфоцитів -- на 1,60 0,42% (контроль -- на 2,30 0,42%), еозинофілів -- на 0,40 0,10% (контроль -- на 0,50 0,10%), сечовини -- на 1,40 0,13 ммоль·л^-1 (контроль -- на 0,90 0,13ммоль·л^-1), залишкового азоту -- на 2,400,06ммоль/·л^-1 (контроль -- на 3,90 0,06 ммоль·л^-1). Достовірно підвищилися показники еритроцитів на 0,15 0,06 г·л^-1 (контроль -- на 0,20 0,03 г·л^-1), нормалізувався кольоровий показник до 0,90 0,01, підвищилася кількість сегментарних нейтрофілів на 0,90 0,59% (контроль -- на 1,30 0,59%), глюкоза -- на 0,20 0,004 ммоль·л^-1 (контроль -- на 0,30 0,004 ммоль·л^-1). Збільшилася кількість осіб, які мають показники тестів резистентності емалі зубів (ТЕР) і тесту вітального забарвлення гілкогену ясен (ТЗГ) в межах індивідуальної відповіді на вплив: ТЕР -- до 92,0% (контроль -- 90,0%) і ТЗГ -- 96,0% (контроль -- 92,0%), що значно перевищує число трудящих до і після превентивної реабілітації (р<0,05).

Таким чином, проведення превентивної фізичної реабілітації в усіх обстежених групах сприяло підвищенню адаптаційних спроможностей серцево-судинної системи до фізичних навантажень, що проявляється зниженням приросту ЧСС й артеріального тиску, зменшенням атипових реакцій, підвищенням відповідності периферичної і центральної ланки системи кровообігу. Результати досліджень свідчать, що не лише у молодих, а й в осіб старшого віку після превентивної фізичної реабілітації формувався помітний позитивний ефект, розширювалися адаптаційні спроможності серцево-судинної системи, відмічався індивідуальний приріст фізичних якостей обстежуваних. Все це супроводжувалося зниженням захворюваності, втрати працездатності, значним економічним ефектом.

Восьмий розділ “Обговорення результатів дослідження”. Показано наукову і практичну значущість отриманих результатів дослідження. Представлено теоретичне обґрунтування використання отриманих результатів у поетапній системі превентивної фізичної реабілітації з метою профілактики хронічних неінфекційних захворювань різних груп населення на регіональному рівні.

Розроблено стратегію превентивної фізичної реабілітації як системи зміцнення суспільного здоров'я населення регіону з урахуванням конкретних для даного регіону чинників ризику захворюваності, рівня фізичного здоров'я. Була апробована і впроваджена поетапна система (сім етапів) превентивної фізичної реабілітації, що включала: аналіз інформації про стан здоров'я населення і чинників, його формуючих; створення мотивації до зміцнення власного здоров'я; аналіз матеріально-технічного і кадрового потенціалу; діагностику рівня здоров'я, призначення оздоровчих заходів; реалізація програми превентивної фізичної реабілітації; оцінка ефективності й адекватності заходів; навчання і видачу рекомендацій превентивної фізичної реабілітації для самостійного виконання. Розроблена багаторівнева система керування здоров'ям населення в регіоні, яка складається з суб'єкта управління (адміністративні, суспільні, державні, профспілкові органи, фонди, асоціації), що опікується питаннями здоров'я і мотивацією населення до здоров'я, і об'єкта системи - стану здоров'я населення. Як первинна ланка системи управління здоров'ям виступає територіальна лікувально-оздоровча ділянка. До неї входять організаційні структури, що виконують управлінські дії щодо оздоровлення населення, які полягають в розробці персоніфікованих оздоровчих програм, їх реалізації і корекції на основі показників повторних тестувань рівня здоров'я. Розроблена наукова концепція створення територіально-міжгалузевої програми збереження і керування здоров'ям населення. Обґрунтовані структурні компоненти, перелік розділів і підрозділів “Комплексної системно-цільової програми”, визначені принципи, мета і задачі побудови програми зміцнення фізичного здоров'я населення. Як складова частина “Комплексної програми зміцнення здоров'я населення” розроблена програма заходів превентивної фізичної реабілітації. Суть програми - фізичні вправи, на основі яких визначалось навчання фізичним вправам, розвиток фізичних якостей і підвищення рівня здоров'я. Це обумовлювало використання загальних і спеціальних методів навчання (розповідь, показ, цілісне і роздільне виконання і т.д.), повторення вправ (безупинне, перериване і т.д.), чергування навантаження і відпочинку при виконанні фізичних вправ, форм занять, їхня кратність, циклічність, лікарсько-педагогічне спостереження. Такий підхід був використаний для визначення гранично-допустимих тренувальних навантажень при складанні програм превентивної фізичної реабілітації.

Апробовано індивідуальні програми для чоловіків і жінок різного віку і рівня фізичного здоров'я. Вивчено ефективність і адекватність розробленої програми превентивної фізичної реабілітації. Проведені реабілітаційні заходи дозволили зареєструвати виразний оздоровчий ефект: зменшилася кількість осіб з низьким і нижче середнього рівнем фізичного здоров'я, збільшилося число осіб із середнім, вищий за середній і високий рівень фізичного здоров'я, покращилися показники функціонального стану, серцево-судинної системи, рівня фізичної працездатності, знизилися показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. Економічний ефект від річного проведення заходів превентивної фізичної реабілітації склав на одному з підприємств 14683,3 гривні.

Вирішено головну проблему практичної медицини по забезпеченню робітників воєнізованої гірничорятувальної служби. Розроблено заходи комплексної превентивної фізичної реабілітації, що проводилися перед початком робіт, безпосередньо після підйому із шахти й у міжаварійні періоди для підтримки високого рівня працездатності в процесі трудової діяльності, з одного боку, а з іншого боку - для захисту від можливих професійних шкідливих факторів і захворювань, що виникають унаслідок фізичної перенапруги, екстремальних і технологічних впливів на організм гірничорятувальників, що працюють у гірничодобувній промисловості Донецької області.

Систематичний контроль за показниками функціонального стану, включаючи показники імунологічної резистентності в системі медичного забезпечення обличчя гірничорятувальної служби і проведення комплексної спеціалізованої превентивної фізичної реабілітації дозволили попередити несприятливі наслідки значних фізичних навантажень на організм гірничорятувальників.

Практичним результатом досліджень є опис технології керування здоров'ям, що включає етапи і зміст заходів "Комплексної програми превентивної фізичної реабілітації". При цьому необхідно враховувати конкретні для даного регіону фактори ризику розвитку захворювань, структуру фізичного здоров'я населення. Технологія керування здоров'ям реалізувалась шляхом організації територіальних лікувально-оздоровчих ділянок на основі існуючої структури охорони здоров'я і фізичної культури.

Для визначення відповідності фізичного і теплового навантажень функціональним можливостям організму гірничорятувальників, і з метою попередження прояву фізичної перенапруги рекомендується використовувати реакції клітинного, гуморального імунітету, аутоімунні реакції, клінічні і біохімічні методи дослідження крові.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел і документальних матеріалів дає підставу зробити висновок, що серед причин неефективної профілактики хронічних соматичних захворювань можна виділити:

відсутність спеціалізованої інфраструктури, котра відповідає за оздоровлення населення;

відсутність обґрунтування можливості практичного використання шкали соматичного здоров'я в системі медичних профілактичних оглядів населення, у тому числі працівників промислових підприємств;

недостатньо охарактеризований зв'язок рівня фізичного здоров'я з функціональними резервами організму, фізичною працездатністю та вираженість розвитку захворювань, імунного статусу;

не втілені в практику на регіональному рівні нові напрямки “превентивна фізична реабілітація”, “безпечний” рівень здоров'я;

не визначена можливість використання оцінки рівня фізичного здоров'я для характеристики оздоровчого ефекту, що розвивається, і застосування їх як показника етапного контролю під час проведення превентивної фізичної реабілітації;

відсутність спроб організовано об'єднати на регіональному рівні різні відомства, що відповідають за здоров'я населення: управління охорони здоров'я та з питань фізичної культури і спорту, що й обумовило необхідність розробки даної проблеми.

2. В регіоні не об'єднані відомства, що відповідають за оздоровлення населення, не планується їх спільна діяльність, відсутні організовані форми. Прогноз розвитку ситуації веде до висновку про постійну необхідність прийняття та реалізації цілого комплексу соціальних, медичних, профілактичних та організаційних заходів, що протидіятимуть подальшому погіршенню здоров'я населення.

3. Обстеження 10 445 чоловік, які працюють у провідному промисловому регіоні України -- Донецькій області, виявили низький рівень функціонального стану працівників. Він характеризувався розповсюдженням випадків надлишкової маси тіла (37,50%), підвищеним систолічним (22,32%) та діастолічним (19,00%) артеріальним тиском, загальним низьким рівнем резерву (4,10 ± 0,04 хв., p < 0,05) та економізації серцево-судинної системи -- 90,3 ± 0,10 у. о. (p < 0,05). При цьому, в осіб, зайнятих у сфері фізичної праці, відмічалися ознаки хронічного стомлення, за даними стабілометрії -- 20,24 ± 0,07 с (p < 0,05), зниження функції дихальної системи, за даними ЖЄЛ -- 2727,5 ± 7,57 мл (p < 0,05).

4. Рівень фізичного здоров'я в регіоні переважно низький (58,36%) і нижче середнього (25,70%), тобто 84,06% працівників регіону знаходилися на межі хвороби. Найбільший відсоток (59,23%) низького рівня фізичного здоров'я мали ті, хто працює в сфері фізичної праці. Найменший відсоток (55,20%) низького рівня здоров'я мали ті, хто працює у нервово-емоційній сфері. І лише 4,11% мають рівень здоров'я вище середнього і високий.

5. Відповідно до рівня фізичного здоров'я реєструється захворюваність за зверненнями, яка супроводжується втратою працездатності. Із загальної кількості обстежених зверталися за медичною допомогою 6123 (58,62%) особи. Чим нижчий рівень фізичного здоров'я, тим частіші захворювання. Найбільш високий відсоток захворюваності відмічено в осіб з фізичним характером трудового процесу (63,80%), найменший -- в осіб нервово-емоційної сфери (49,19%). Кожен випадок захворюваності в даній групі супроводжується більшими, ніж в інших групах, втратами працездатності. Показники випадків, днів та середньої тривалості випадків тимчасової втрати працездатності найбільшими були у працівників фізичної праці -- 63,80 випадків -- 1157,04 дня і 18,14 дня, відповідно; найменшими -- 49,19 випадків -- 696,0 дня -- 14,15 дня в осіб нервово-емоційної сфери.

6. Найбільшу розповсюдженість мали хвороби органів кровообігу -- 32,48% від загальної кількості хворівших, далі йдуть хвороби органів дихання -- 16,14% та опорно-рухового апарату -- 3,08%. При цьому визначено, що розповсюдженість захворювань залежить від рівня фізичного здоров'я. Так, при низькому рівні частка хворих із захворюваннями серцево-судинної системи становила 32,12%, нижче середнього -- 23,22%, середньому -- 0,07%. Із захворюваннями опорно-рухового апарату -- відповідно 3,61% - 1,63% - 0,02%; із захворюваннями органів дихання -- 23,42% - 4,08% - 0,03% тощо.

7. Розроблені структурні компоненти, етапи і зміст заходів “Комплексної програми збереження та зміцнення здоров'я” населення Донецького регіону. Її первинною ланкою є територіальна лікувально-оздоровча дільниця. Програма передбачає виконання таких управлінських впливів:

· аналіз інформації про стан здоров'я населення та факторів, що його формують;

· інформаційно-мотиваційний (формування мотивації до зміцнення свого здоров'я);

· аналіз стану матеріально-технічного і кадрового потенціалу (наявність фізкультурно-оздоровчих і профілактичних закладів, фізкультурних і медичних кадрів, які володіють методами превентивної фізичної реабілітації);

· діагностика рівня здоров'я, визначення рівня фізичної підготовленості та призначення оздоровчих заходів;

· реалізація програми превентивної фізичної реабілітації;

· оцінка ефективності й адекватності оздоровчих заходів;

· навчання й надання рекомендацій з фізичної підготовки і профілактичних заходів для самостійного виконання вдома.

8. Проведені реабілітаційні заходи протягом 12 місяців за участю 1020 чоловік дозволили зареєструвати чіткий оздоровчий ефект: на 15,88% зменшилася кількість осіб з низьким рівнем фізичного здоров'я, на 12,26% -- з рівнем нижче середнього. Збільшилася кількість осіб із середнім рівнем фізичного здоров'я на 15,10%, вище середнього -- на 7,55%, високим на -- 5,49%. Поліпшилися антропометричні дані (масо-ростовий показник знизився до 23,95 0,1 (р < 0,05)), збільшилися “силовий” і “життєвий” індекси (р < 0,05), функціональні показники (фізичний розвиток, показники серцево-судинної системи). Ці зміни торкнулися всіх професійних груп.

9. Зміни рівня фізичного здоров'я відбилися і на показниках захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. За 12 місяців знизився на 20,69% загальний показник захворюваності, показник випадків тимчасової втрати працездатності на 65,49 випадків, днів непрацездатності на 1277,67 дня, середня тривалість випадків тимчасової непрацездатності на 3,29 дня. Найменше зниження даних показників було в осіб фізичної праці, найбільше -- у працівників нервово-емоційної сфери та розумової праці. Економічний ефект від річного проведення заходів превентивної фізичної реабілітації становив тільки на одному з підприємств 14683,3 гривні.

10. Рівень здоров'я персоналу гірничорятувальної служби переважно безпечний. Проте, під впливом специфічних умов праці виникали ознаки фізичного стомлення. Про це свідчили показники клітинного та гуморального імунітету. Так, знижувались показники обох фаз фагоцитозу (р < 0,05) і реакції імуноприлипання на 5,63 0,14% (р < 0,05), підвищувались показники, що відображають ступінь сенсибілізації організму -- реакція лейколізису (ЛЛ) -- на 3,55 0,47% (р < 0,05), й аутоімунних реакцій -- реакцій гальмування фагоцитозу міокардіальним антигеном (КТ_з) -- на 1,17 0,17% (р < 0,05), міокардіальної стимуляції бляшкоутворюючих клітин (А₃) -- на 0,89 0,02% (р < 0,05). Знижувались показники гуморального імунітету: Ig A -- на 47,95 6,22 мг·100мл^-1 (р < 0,05); Ig М -- на 16,14 2,85 мг·100мл^-1 (р < 0,05); Ig G -- на 74,33 36,29 мг·100мл^-1 (р < 0,05). Підвищилася кількість осіб, які мають зниження показників тесту резистентності емалі зубів (ТЕР) на 78,0% і тесту вітального забарвлення глікогену ясен - на 72,0%.

11. Розроблено спеціалізовану превентивну фізичну реабілітацію для осіб гірничорятувальної служби, що включала програму і зміст заходів "Комплексної превентивної фізичної реабілітації" для населення регіону з додаванням реабілітаційних засобів, необхідних для підвищення працездатності осіб воєнізованої гірничорятувальної служби.

12. Систематичний контроль за показниками функціонального стану, включаючи показники імунологічної резистентності в системі медичного забезпечення осіб гірничорятувальної служби та проведення комплексної спеціалізованої превентивної фізичної реабілітації, дозволяють попередити несприятливі наслідки значних фізичних навантажень на організм осіб, які працюють в екстремальних ситуаціях: підвищились індекс “маси тіла” на 0,89 0,22 кг/м² (р < 0,05), “силовий” індекс -- на 1,1 0,47% (р < 0,05), “життєвий” індекс (р < 0,05), показники стабілометрії (р < 0,05), збільшилась кількість осіб, які мають нормотонічну реакцію, на 26 (52%) чоловік, поліпшилися показники фізичної працездатності (р < 0,05). Достовірно підвищилися всі показники фагоцитарної реакції нейтрофілоцитів (р < 0,05), реакції імуноприлипання -- на 6,34 0,14 (р < 0,05), знизилися показники лейколізису на 1,1 0,46% (р < 0,05), аутоімунних реакцій: КГз на 0,90 0,16% (р < 0,05) та Аз на 0,79 0,02% (р < 0,01), підвищилися показники гуморального імунітету (р < 0,05), поліпшились показники тесту резистентності емалі зубів та вітального забарвлення глікогену ясен (р < 0,05), сечовини (р < 0,05), залишкового азоту (р < 0,05), глюкози (р < 0,05).

Перспективним напрямком є удосконалення формування у населення мотивації до зміцнення здоров'я, покращання матеріально-технічного і кадрового потенціалу, проведення експрес-діагностики рівня здоров'я всіма закладами охорони здоров'я та фізичної культури на промислових підприємствах, закладах, школах, ВНЗ, за місцем проживання, в місцях відпочинку тощо, з метою подальшого втілення програми превентивної фізичної реабілітації, оцінки ефективності й адекватності оздоровчих заходів.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Соколова Н.И. Превентивная физическая реабилитация - путь к здоровью нации. - К., 2005. - 372 с.

2. Соколова Н.И., Гребеньков Г.В. Здоровье человека: философские и медицинские аспекты проблемы. - Донецк, 1996. - 90 с. Здобувачем особисто, на основі аналізу науково-теоретичних і праксеологічних аспектів теорії здоров'я людини, здійснено обґрунтування підходів до колиметричного визначення рівня фізичного здоров'я людини та напрацювання нових принципів його діагностики.

3. Соколова Н.И. Здоровье - современные проблемы. Превентивная физическая реабилитация как стратегия первичной профилактики. - Донецк, 2004. - 100 с.

4. Соколова Н.И. Медико-социальные проблемы охраны здоровья здоровых. - Донецк, 2005. - 79 с.

5. Соколова Н.И. Организация и методика укрепления здоровья на региональном уровне. - Донецк, 2005. - 80 с.

6. Соколова Н.И. Превентивная физическая реабилитация как стратегия профилактики хронических соматических заболеваний. - Донецк, 2005. - 342 с.

7. Соколова Н.И. Превентивная физическая реабилитация - путь к здоровью трудящихся региона. - Донецк, 2005. - 92 с.

8. Соколова Н.И. Технология мониторинга и управления здоровьем населения региона. - Донецк, 2005. - 64 с.

9. Соколова Н.И. Твой путь к здоровью. - Донецк, 2005. - 89 с.

10. Соколова Н.И. Экспресс-диагностика иммунного статуса лиц горноспасательной службы. - Донецк, 2005. - 69 с.

11. Соколова Н.И. Организационные и физиолого-гигиенические основы управления здоровьем на региональном уровне. - Донецк, 2005. - 68 с.

Статті

12. Соколова Н.И. Показатели теста резистентности эмали зубов у спортсменов при различных физических нагрузках и превентивной реабилитации // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2003. - №4. - С. 104-110.

13. Соколова Н.И. Здоровье женщины в современном спорте // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - Харьков: ХГАДМ (ХХПИ). - 2003. - №3. - С. 34-40.

14. Соколова Н.И. Особенности течения и профилактики системной дисплазии соединительной ткани у спортсменов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2003. - №5. - С. 115-122.

15. Соколова Н.И. Организационные основы управления здоровьем на региональном уровне // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - Харьков: ХГАДМ (ХХПИ). - 2003. - №4. - С. 77-87.

16. Соколова Н.И. Количество соматического здоровья - критерий оценки эффективности превентивной физической реабилитации // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2004. - №17. - С. 86-98.

17. Соколова Н.И. Технология повышения личного здоровья // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - Харьков: ХГАДМ (ХХПИ). - 2005. - №3. - С. 104-114.

18. Соколова Н.И. Духовные и психо-социогенные факторы превентивной физической реабилитации // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2005. - №10. - С. 169-176.

19. Соколова Н.И. Материалы и характеристика здоровья трудящихся занятых преимущественно умственным трудом // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2005. - №11. - С. 92-102.

20. Соколова Н.И. Здоровье: медицинские и экологические аспекты проблемы // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2005. - №12. - С. 79-87.

21. Соколова Н.И. Системный анализ показателей здоровья рабочих физического труда // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2005. - №13. - С. 55-64.

22. Соколова Н.И. Показатели соматического здоровья трудящихся, работающих в нервно-эмоциональной сфере после проведения превентивной физической реабилитации // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2005. - №14. - С. 92-101.

23. Соколова Н.И. Сравнительная характеристика соотношения групп здоровья с уровнем физического здоровья лиц различной профессиональной направленности // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - Харьков: ХГАДМ (ХХПИ). - 2005. - №4. - С. 72-83.

24. Соколова Н.И. Оценка эффективности и адекватности оздоровительных мероприятий на организм трудящихся региона // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - Харьков: ХГАДМ (ХХПИ). - 2005. - №5. - С. 84-95.

25. Соколова Н.И. Влияние превентивной физической реабилитации на функциональное состояние и уровень физического здоровья лиц горноспасательной службы // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - Харьков: ХГАДМ (ХХПИ). - 2005. - №6. - С. 84-96.

26. Соколова Н.И. Принципы построения программы превентивной физической реабилитации в регионе // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2005. - №15. - С. 83-96.

27. Соколова Н.И. Показатели иммунологического статуса персонала горноспасательной службы // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2005. - №16. - С. 85-94.

28. Соколова Н.И. Состояние аутоиммунных реакций у лиц горноспасательной службы // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2005. - №17. - С. 80-90.

29. Соколова Н.И. Изменение биохимических реакций и гуморального иммунитета у лиц горноспасательной службы // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2005. - №18. - С. 89-97.

30. Соколова Н.И. Динамическое определение и выравнивание иммунологического статуса у лиц горноспасательной службы // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2005. - №19. - С. 47-57.

31. Соколова Н.И. Методические проблемы разработки и реализации мероприятий программы превентивной физической реабилитации в регионе // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ). - 2005. - №20. - С. 110-122.

Навчальний посібник

32. Соколова Н.И., Солдак И.И., Максимович В.А., Пефтиев И.Ф. Острые и хронические перегревы: клиника, диагностика, профилактика. - Донецк, 2000. - 84 с. Здобувачем особисто підготовлений розділ “Профилактика перегревов”.

Методичні рекомендації

33. Соколова Н.И. Методические рекомендации по внедрению физкультурно-оздоровительных мероприятий на базе ФОКа и других спортивных сооружений. - Донецк, 1987. - 12 с.

34. Соколова Н.И. Комплекс методов и средств оперативного восстановления работоспособности горноспасателей после выполнения работ в экстремальных условиях. - Донецк, 1989. - 27 с.

35. Соколова Н.И. Руководство по коррекции, восстановлению функционального состояния и повышению работоспособности горноспасателей. - Донецк, 1991. - 25 с.

36. Соколова Н.И. Превентивная физическая реабилитация как стратегия первичной профилактики заболеваний. - Донецк, 2005. - 74 с.

37. Соколова Н.И. Дозированная физическая нагрузка в условиях редуцирования диеты при алиментарном ожирении І-ІІ степени. - Донецк, 2005. - 40 с.

Тези доповідей

38. Соколова Н.И., Недопрядко Д.М. Роль физической активности в профилактике заболеваний трудящихся в промышленных предприятиях // Формы, методы и пути совершенствования медико-профилактического обслуживания трудящихся: Тез. докл. обл. науч.-практ. конф. - Донецк: ООО “Городская типография”, 1989. - С. 52-54. Здобувачем особисто поставлені мета, задачі, прийнято участь у дослідженнях, сформульовані висновки.

39. Соколова Н.И. Гуманистические идеи в проведении превентивной реабилитации // Программа III международной научно-практической конференции “Спорт, духовность и гуманизм в современном мире”.- Донецк.- 2005.-С. 8.

40. Соколова Н.И. Здоровье спортсменов; медицинские и экологические аспекты проблемы // Збірник конференції “Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології”.- Одеса.- 2004.-С.35-40.

41. Соколова Н.И., Владимирова Н.М., Темкина О.Е., Василенко Ю.Н. Влияние метаболической терапии на функциональное состояние у спортсменов // Збірник конференції “Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології”.- Одеса.- 2005.-С.186-192. Особистий внесок здобувача полягає в визначенні мети і задач, методів і організації дослідження, проведений аналіз та зроблені висновки дослідження.

Анотації

Соколова Н.І. Превентивна фізична реабілітація як стратегія профілактики хронічних соматичних захворювань. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання і спорту за фахом 24.00.03 - Фізична реабілітація. - Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2005.

Захищається теоретико-методологічне й організаційне обґрунтування превентивної фізичної реабілітації як стратегії профілактики хронічних неінфекційних захворювань, що включає технологію й організацію діагностичних та оздоровчих засобів.

Представлено ретроспективний аналіз літературних даних, які розкривають стан здоров'я населення й існуючих підходів до оцінки здоров'я. Підкреслено, що саме масове застосування оцінки соматичного здоров'я індивіда, котре охарактеризовано кількісно, обумовлює безпечну зону інтенсивності рухової активності і є критерієм ефективності превентивної фізичної реабілітації. Визначено основні методи дослідження, наведено відомості про респондентів експерименту, організацію, етапи і методику досліджень.

На підставі результатів досліджень отримана інформація про соціально-демографічний статус і стан здоров'я працівників промислових підприємств Донецького регіону. Установлено, що з загальної кількості обстежених (10445 чоловік) низький і нижчий за середній рівень фізичного здоров'я зареєстрований у 84,0% обстежених, середній - у 11,9%, вищий за середній - у 3,7%, високий рівень фізичного здоров'я мали тільки 0,4%, що обумовило необхідність розробки заходів превентивної фізичної реабілітації. Показано, що з загальної кількості обстежених (10445 чоловік) звернулося з приводу захворювань 6123 (58,62%) людини, з них 63,80% - особи фізичної праці. Показано залежність між рівнями фізичного здоров'я і групами здоров'я. Низький рівень фізичного здоров'я відзначений у всіх групах, навіть у групі “здоровий”, - 104 (0,99%) людини, у групі “практично здоровий” - 3024 (29,0%) людини, не говорячи вже про хворих. Кращою виявилася експрес-діагностика рівня фізичного здоров'я (Г.Л. Апанасенко, 1987 р.). Сформульовано нову стратегію і тактику збереження і зміцнення здоров'я населення регіону, що включає етапи і перелік заходів “Комплексної програми превентивної фізичної реабілітації”, яка реалізувалася шляхом організації територіальних лікувально-оздоровчих ділянок на основі існуючої структури охорони здоров'я і фізичної культури.

Представлено результати імунологічного контролю в комплексній системі медичного забезпечення гірничорятувальників і комплекс спеціалізованої превентивної реабілітації, який проводився перед початком робіт, безпосередньо після підйому з шахти й у міжаварійні періоди.

Ключові слова: працівники, рівень фізичного здоров'я, захворюваність, превентивна фізична реабілітація.

Соколова Н.И. Превентивная физическая реабилитация как стратегия профилактики хронических соматических заболеваний. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.03 - Физическая реабилитация. - Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2005. донецький фізичний реабілітація

Диссертационная работа посвящена исследованию, разработке и обоснованию новой концепции профилактики хронических неинфекционных заболеваний, поиску путей построения прогноза динамики здоровья в зависимости от природной, социальной и профессиональной среды. Защищается теоретико-методологическое и организационное обоснование превентивной физической реабилитации как стратегии профилактики хронических неинфекционных заболеваний, включающая технологию и организацию диагностических и оздоровительных средств. Цель исследования - обоснование, разработка, организация и реализация концепции поэтапной системы превентивной физической реабилитации, в целях профилактики хронических неинфекционных заболеваний различных групп населения на региональном уровне. Получены новые научно-обоснованные результаты, совокупность которых позволила решить актуальную научно-практическую задачу - разработать теоретико-методологическое и организационное обоснование превентивной физической реабилитации на основе комплексной оценки уровня здоровья и физической подготовленности различных слоев населения Донецкой области в связи с особенностями профессиональной деятельности.

В первом разделе, “Охрана здоровья практически здорового контингента как медицинская и социальная проблема”, представлен ретроспективный анализ литературных данных, раскрывающих состояние здоровья населения и существующих подходов к оценке здоровья. Подчеркнуто, что именно массовое применение оценки соматического здоровья индивида, которое охарактеризовано количественно (Г.Л. Апанасенко, 1987 ), обуславливает безопасную зону интенсивности двигательной активности и является критериями эффективности превентивной физической реабилитации.

Во втором разделе, “Методы и организация исследования”, определены основные методы исследования, представлены сведения о респондентах исследования, методике исследования, этапах и организации исследований.

В третьем разделе, “Общая характеристика обследованного контингента”, на основании результатов исследований получена информация о социально-демографическом статусе и состоянии здоровья работников промышленных предприятий Донецкого региона. Анализ показателей работников региона позволили дать характеристику возрастно-половых, профессиональных особенностей, функционального состоянии и уровня физического здоровья респондентов. Установлено, что из общего количества обследованных (10445 человек) низкий и ниже среднего уровень физического здоровья зарегистрирован у 84,0% обследованных, средний - у 11,9%, выше среднего - у 3,7%, высокий уровень физического здоровья имели только 0,4%. Это обстоятельство обусловило необходимость разработки мероприятий превентивной физической реабилитации, направленных на профилактику заболеваний и повышение уровня физического здоровья обследованного контингента.