Размещено на http://allbest.ru

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

УДК: 796 - 053.7.071.7

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ВІДХИЛЕННЯМИ У СТАНІ ЗДОРОВ'Я

24.00.02 -- фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Козіброда Лариса Володимирівна

ЛЬВІВ -- 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі теорії і методики фізичного виховання Львівського державного інституту фізичної культури Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Науковий керівник -- кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент БОДНАР Іванна Романівна, Львівський державний інститут фізичної культури, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор ШМАЛЄЙ Світлана Вікторівна, Херсонський державний університет, завідувач кафедри фізіології людини і тварин;

кандидат педагогічних наук, доцент ПАНГЕЛОВА Наталія Євгенівна, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання.

Провідна установа: Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, кафедра теорії і методики фізичного виховання, Міністерство освіти і науки України, м. Луганськ.

Захист відбудеться 18 травня 2006 року о 16.30 год. під час засідання спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного інституту фізичної культури (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 11).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного інституту фізичної культури (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 11).

Автореферат розіслано 14 квітня 2006 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.М.Вацеба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Дошкільний вік є одним з найвідповідальніших періодів життя людини в сенсі формування фізичного здоров'я. До 71% дошкільнят, за даними різних літературних джерел (В. Ф. Лобода зі співавт., 2002), відносять до другої групи здоров'я.

Численні клініко-фізіологічні та педагогічні дослідження доводять значення рухової активності для профілактики багатьох захворювань, забезпечення гармонійного фізичного розвитку дітей дошкільного віку (Л. А. Сварковська 2000; О. Давиденко, 2002; Н. Ф. Денисенко, 2002; О. Д. Дубогай, 2002; Е. С. Вільчковський, О. І. Курок, 2004; Н. Є. Пангелова, 2005; С. В. Шмалєй, 2005 та інші).

Багатьма науковцями обґрунтовано застосування різних засобів фізичного виховання для оздоровлення дітей дошкільного віку: оздоровчої ходьби --І. І. Вовченко, 2003; українських народних ігор, хороводів, танців, забав -- А. Я. Вольчинський, 1998; А. С. Шевчук, 2002; рухливих ігор -- Н. Г. Байкіна, Я. В. Крет, 1999; А. А. Бородай, 1991; М. М. Єфименко, 1994; засобів на витривалість -- І. Г. Мальцева, 1988; засобів плавання -- Д. О. Силантьєв, 2000 та ін. У фізичному вихованні дошкільнят з відхиленнями у стані здоров'я розроблені лише окремі аспекти: диференційоване фізичне виховання дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання (О. В. Давиденко, 1986; О. М. Мятига, 2001); режими рухової активності для дошкільнят з різними рівнями фізичного стану (Н. О. Тупчій, 2001).

Водночас дослідження особливостей фізичного розвитку, фізичної і психофізичної підготовленості дітей старшого дошкільного віку, які мають відхилення у стані здоров'я і належать до другої групи здоров'я, не проводилися. Відсутність у спеціальній літературі відповідних рекомендацій призводить до нераціональної організації і методики занять з дітьми, які знаходяться на грані можливих нозологій і згідно з нормативними документами повинні займатися у дошкільних закладах разом із практично здоровими дітьми; невідповідності фізичного навантаження рівню їхнього психофізичної і фізичної підготовленості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося згідно з темою 2.2.3 “Психофізична реабілітація неповносправних осіб засобами фізичного виховання” Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту та туризму України, номер держреєстрації 0102U002646. Роль автора у виконанні цієї теми полягала у теоретичному обґрунтуванні, розробці й апробації засобів, методів та форм фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я для підвищення рівня фізичної і психофізичної підготовленості.

Об'єкт дослідження -- фізичне виховання дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження -- організація і методика фізичного виховання дошкільнят з відхиленнями у стані здоров'я у дошкільних закладах.

Мета -- обґрунтувати організаційно-методичні підходи до фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я для підвищення рівня фізичної та психофізичної підготовленості.

Завдання:

1. Узагальнити досвід фізичного виховання дітей з відхиленнями у стані здоров'я у дошкільних закладах.

2. Вивчити показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості дітей старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я.

3. Розробити та апробувати програму фізичного виховання для зміцнення здоров'я дітей старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я і підвищення рівня їхньої фізичної та психофізичної підготовленості.

Методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел, медичних документів, опитування, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, медико-біологічні обстеження, психофізичні дослідження і тестування рівня фізичної підготовленості, методи математичної статистики.

Наукова новизна:

– уперше запропоновано і обґрунтовано етапність фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я; обґрунтовано доцільність організації різних за змістом занять з фізичного виховання; доведено ефективність диференційованих занять з фізичного виховання, коригувальних занять, додаткових самостійних занять фізичними вправами, додаткових засобів оздоровлення для дітей другої групи здоров'я з різними відхиленнями у стані здоров'я з метою підвищення рівня їхньої фізичної і психофізичної підготовленості;

– вперше встановлено, що у дітей другої групи здоров'я протягом року цілеспрямованих занять можна сформувати належний рівень підготовленості до навчання у школі;

– уточнено відомості про фізичний розвиток, фізичну і психофізичну підготовленість дітей з відхиленнями у стані здоров'я;

– доповнено зміст програми з фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мови, зору, захворюваннями органів дихання засобами фізичного виховання коригувального спрямування.

Практичне значення дослідження:

– розроблено і апробовано комплексну диференційовану профілактично-коригувальну програму фізичного виховання для дітей старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я;

– удосконалено організаційні та методичні аспекти проведення занять фізичного виховання у дошкільних закладах дітей старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я.

Положення дисертації можуть бути застосовані для вдосконалення навчальної дисципліни “Теорія і методика фізичного виховання” у спеціалізованих вищих навчальних закладах; підготовки методичних посібників, програм; для проведення методичних семінарів з підвищення кваліфікації педагогічних працівників дошкільних закладів; під час організації процесу фізичного виховання у дошкільних закладах.

Комплексну диференційовану профілактично-коригувальну програму впроваджено у навчально-виховний процес з фізичного виховання дитячих дошкільних установ №№ 88, 106 м. Львова і Комітету з питань фізичної культури і спорту Міністерства освіти і науки України, про що свідчать акти (від 25.01.2005, 26.01.2005 та 2.02.2005 відповідно).

Особистий внесок здобувача полягає у формулюванні проблеми, виборі напрямку, організації й проведенні досліджень, теоретичному обґрунтуванні, розробці й апробації авторської програми фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку, математичній обробці результатів, аналізі отриманих даних, формулюванні висновків і практичних рекомендацій. У роботах, що виконані у співавторстві дисертантці належить зібраний і опрацьований фактичний матеріал, аналіз експериментальних даних, сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень знайшли відображення у наукових доповідях на V-VII Міжнародних науково-практичних конференціях “Молода спортивна наука України” (Львів, 2001-2005), науковій конференції, присвяченій 50-річчю заснування аспірантури Національного університету фізичного виховання і спорту, (Київ, 2003); міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку руху “Спорт для всіх” у контексті європейської інтеграції України” (Тернопіль, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації в Україні” (Дніпропетровськ, 2004), Всеукраїнській конференції “Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту учнівської та студентської молоді” (Івано-Франківськ, 2004), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення” (Львів, 2004), щорічних науково-методичних конференціях викладачів кафедри теорії і методики фізичного виховання Львівського державного інституту фізичної культури ( 2002-2005) та методичних семінарах з підвищення кваліфікації педагогічних працівників дошкільних закладів Львівської області (2002 - 2005 ).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 7 -- у наукових фахових виданнях ВАК України; 9 праць виконано одноосібно; укладено методичний посібник “Фізичне виховання: комплексна диференційована профілактично-коригувальна програма для дітей старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я” (2005).

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження викладено на 239 сторінках. Дисертація складається зі змісту, переліку умовних скорочень, вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, 12 додатків. Проаналізовано 204 літературних джерела, з них 28 -- зарубіжних авторів. Цифровий матеріал подано у 40 таблицях і 5 рисунках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету та завдання дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, декларується особистий внесок автора, описано сферу апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі дисертації “Організаційно-методичні та соціально-біологічні аспекти фізичного виховання дошкільнят з відхиленнями у стані здоров'я” проаналізовано й узагальнено дані літератури з питань організації і методики фізичного виховання дітей з відхиленнями у стані здоров'я в умовах дитячих дошкільних закладів. При цьому відзначається, що в умовах дошкільних закладів діти другої групи здоров'я навчаються разом із дітьми першої групи за загальною програмою з фізичного виховання. Разом з тим фахівці (Н. Ф. Денисенко, 2001; Н. О. Тупчій, 2001 та інші) наголошують на необхідності індивідуальних підходів і спеціально спрямованих оздоровчих та виховних впливів у процесі фізичного виховання дітей з різним рівнем здоров'я. Проте в спеціальній літературі даються лише загальні рекомендації щодо здійснення диференційованого фізичного виховання дітей в умовах однієї групи дитячого садка. Не дослідженими залишаються питання раціональної побудови процесу фізичного виховання протягом року, особливостей підбору засобів і методів фізичного виховання, особливостей формування фізичних якостей, застосування різноманітних організаційних форм фізичного виховання дітей з різними відхиленнями в умовах однієї групи дитячого садка.

Захворювання органів дихання (з яких 77,53% -- гострі респіраторні захворювання і грип), порушення постави (30-60%), вади зору (5,0-10,4%) посідають перші місця в структурі захворюваності дітей 5-6 років. 36% дітей мають дві і більше патологій різних органів та систем одночасно; з віком спостерігається тенденція до зростання захворюваності дітей (Н. М. Ковальчук, С. М. Васільєва, 2002; В. Ф. Лобода зі співавт., 2002; В. В. Обидєнная, 2002 та інші).

На дітей з відхиленнями у стані здоров'я впливають чинники ризику біологічного й соціального характеру. Такі діти відстають за показниками біологічного віку, у них часто спостерігається дисгармонійний фізичний розвиток, недостатній обсяг рухової активності, вища захворюваність, вони відстають у розумовому розвитку, з певними труднощами виконують програмні завдання навчання в дитячому садку; мають початкові відхилення в поведінці і, як наслідок, характеризуються недостатнім рівнем готовності до навчання в школі. психофізичний здоров'я дошкільник виховання

У другому розділі “Організація і методи дослідження” представлено методи, використані для вирішення завдань дисертаційного дослідження, описано його організацію та відомості про контингент досліджуваних.

У дослідженні взяли участь 125 дітей -- 63 дівчинки і 62 хлопчики. Паспортний вік усіх дітей на початку педагогічного експерименту становив 5 років. Згідно з даними медичних карток усіх дітей медичні працівники віднесли до основної медичної групи, другої групи здоров'я.

Формуючий експеримент (2003-2004 рр.) було організовано на базі дошкільних установ №№ 88, 106 м. Львова, рівень освітньо-виховної роботи яких відповідав вимогам програми фізичного виховання у дошкільних закладах. Було утворено контрольну і три експериментальні групи дітей. До першої експериментальної групи були віднесені діти з відхиленнями мови (заїкання, загальний недорозвиток мовлення; 16 дівчаток і 15 хлопчиків). До другої експериментальної групи були залучені діти з порушеннями зору (далекозорість, косоокість, амбліопія; 15 дівчаток і 17 хлопчиків). До третьої експериментальної групи увійшли діти із захворюваннями органів дихання (необструктивний бронхіт; 17 дівчаток і 15 хлопчиків). У контрольній групі діти із різними відхиленнями у стані здоров'я були представлені пропорційно: по 6 хлопчиків і дівчаток з порушеннями зору, по 5 дітей з порушеннями мови і по 4 дитини з захворюваннями органів дихання. Контрольна група займалася за традиційною програмою з фізичного виховання. Діти експериментальних груп -- згідно з авторською програмою. Обсяги рухової активності дітей контрольної та експериментальних груп не відрізнялися.

У третьому розділі “Організація фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку. Показники фізичного розвитку, здоров'я і фізичної підготовленості до навчання у школі” подано результати власних досліджень. Найпоширенішими захворюваннями серед дітей старшого дошкільного віку (рис. 1) є вади опорно-рухового апарату (24,12%) і захворювання органів дихання (22,41%); порушення мови зустрічаються в 12,34%, зору -- у 8,40% випадків. Подібні тенденції є характерними і для інших регіонів країни (Н. Ф. Денисенко, 2001; Н. М. Ковальчук, С. М. Васільєва, 2002; В. Ф. Лобода зі співавт, 2002; В. В. Обидєнная, 2002 та інші), що свідчить про масштабність явища.

За більшістю показників фізичного розвитку і фізичного стану діти другої групи здоров'я не відрізнялися від здорових. Проте за окремими показниками ми встановили статистично вірогідні розбіжності (p<0,05). Так, установлено, що для дітей старшого дошкільного віку з порушеннями зору є характерним відставання за показниками маси тіла. Для більшості дітей із захворюваннями органів дихання (88% дівчаток і 86% хлопчиків) є притаманною високий ступінь сутулості. Діти із захворюваннями органів дихання характеризуються найвищим рівнем захворюваності порівняно з іншими підгрупами дітей. Дівчатка і хлопчики цієї групи у зв'язку з гострими респіраторними захворюваннями пропустили протягом року відповідно 21,943,02 і 23,403,09 днів.

Рівень фізичного стану дітей старшого дошкільного віку другої групи здоров'я основної медичної групи характеризується як середній. Проте в усіх нозологічних групах спостерігаються характерні відмінності за окремими показниками. У дітей з порушеннями зору окремі функціональні показники (частоти серцевих скорочень і частоти дихання) відносно високі, тоді як інші показники фізичного стану знаходяться в межах середніх величин. Дітям із захворюваннями органів дихання притаманний вищий від середнього ступінь сутулості, рівень опірності до гострих респіраторних захворювань є вищим від середнього. Для дітей з порушеннями мови є характерним нижчий від середнього рівень обводу грудної клітки.

Дослідженням виявлено, що за більшістю показників фізичної і психофізичної підготовленості діти старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я виконали норми підготовленості до навчання у школі, розроблені О.Д.Дубогай (2002).

Проте діти з порушеннями зору показали вірогідно (p<0,05) гірші результати у вправі з написанням літери „о” за 10 секунд, діти з порушеннями мови -- у вправі з промовлянням цифр за 10 секунд порівняно з іншими групами дітей. У цілому відносно найнижчий рівень психофізичної підготовленості до навчання в школі встановлено у дітей з порушеннями мови.

Отримані результати свідчать, що хлопчикам п'ятирічного віку важче виконати нормативні вимоги, ніж дівчаткам. Наше дослідження уточнило дані про те, що у п'ятирічному віці дівчатка всіх нозологічних груп випереджають хлопчиків за більшістю показників фізичної підготовленості.

Хлопчики і дівчатка з порушеннями зору показали відносно нижчі результати у вправах зі згинанням та розгинанням рук в упорі лежачи та підніманням тулуба в сід. Ми припускаємо, що це може бути наслідком того, що дітей з порушеннями зору педагоги і батьки спеціально обмежували під час виконання вправ, пов'язаних із проявами сили, щоб уникнути затримки дихання і натужування, оскільки в окремих літературних джерелах зазначається, що вправи, пов'язані з підніманням вантажів, поштовхами, вправи з великим і тривалим фізичним напруженням особам з такою нозологією є протипоказаними. Проте для дітей із середнім ступенем погіршення зору (3,5-6,0 діоптрій) такі рекомендації є недостатньо обґрунтованими.

Тест “стрибки через скакалку” виявився неінформативним, оскільки у дітей не були сформовані навички стрибків через скакалку.

У четвертому розділі дисертації “Теоретичне та експериментальне обґрунтування авторської програми фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку” на підставі встановлених особливостей показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості дітей з відхиленнями у стані здоров'я та аналізу сучасного досвіду фізичного виховання у дошкільних закладах обґрунтовано комплексну диференційовану профілактично-коригувальну програму фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Ми встановили, що маса тіла дітей з порушеннями зору є меншою від належної (p<0,05). Тому в дошкільному закладі для них було організовано чотириразове харчування і збільшено обсяги вправ з обтяженнями, які стимулюють пластичні процеси в м'язах. Передбачалася рухова активність на свіжому повітрі (в т.ч. пересування на лижах, ковзанах тощо), яка сприяла покращенню апетиту. У дитячому садку проводилися курси фітотерапії, батькам були дані рекомендації щодо режиму дня, харчування і додаткової вітамінізації дітей у домашніх умовах.

У дітей з порушеннями зору перший етап фізичного виховання був відносно коротким, оскільки функціональні показники (частоти серцевих скорочень і частоти дихання) були відносно високими (вищими від середніх нормальних значень); інші показники фізичного стану знаходилися в межах середніх величин.

Комплексна диференційована профілактично-коригувальна програма фізичного виховання передбачала пріоритетний розвиток фізичних якостей, які недостатньо розвинуті у дітей цієї підгрупи: статичної рівноваги (хлопчики), сили м'язів черевного пресу, ніг і рук (дівчатка).

Коригувальні заняття були спрямовані на тренування зорових функцій. Також застосовувалися фізичні вправи для профілактики плоскостопості, яка здебільшого спостерігається у дітей з відхиленнями у стані здоров'я.

Проведення педагогічного експерименту з упровадження комплексної диференційованої профілактично-коригувальної програми дозволило зробити висновки про її переваги над традиційною програмою з фізичного виховання. В умовах педагогічного експерименту за показниками дітей контрольної групи також відбулися позитивні зрушення, окремі з яких підтвердилися статистично (p<0,05). Проте темпи приростів показників дітей експериментальних груп мали більш виражений характер порівняно з показниками дітей контрольної групи.

У результаті впровадження комплексної диференційованої профілактично-коригувальної програми з фізичного виховання у дівчаток і хлопчиків експериментальної групи відбулося (p<0,05) зростання показників маси тіла і обводу грудної клітки (рис. 2). Унаслідок цього в експериментальних групах зросла (з 59,83% до 75,19%) кількість дітей з гармонійним фізичним розвитком.

У процесі педагогічного експерименту серед дітей старшого дошкільного віку спостерігалося зміцнення стану здоров'я. У результаті впровадження авторської програми фізичного виховання 75,79% дітей експериментальних груп за станом здоров'я були переведеними медичними працівниками до першої групи здоров'я (тоді як серед контрольної групи таких дітей було 36,67%). У дітей експериментальних груп відбулося зростання опірності до гострих респіраторних захворювань -- захворюваність дітей експериментальних груп зменшилася (p<0,05) у дівчаток з 16,35±3,51 днів до 7,67±4,19 днів, у хлопчиків -- з 16,66±3,99 днів до 7,45±4,34 днів за рік. У дітей зменшився ступінь сутулості, про що свідчить збільшення (p<0,05) індексу сутулості (з 80,542,83% до 87,533,23% у дівчаток і з 80,142,72% до 86,392,53% у хлопчиків). У дівчаток і хлопчиків експериментальних груп відбулося зростання (p<0,05) показника життєвої ємності легенів.

В умовах педагогічного експерименту відбулося значне (p<0,05) покращення показників фізичної і психофізичної підготовленості дітей до навчання в школі у виконанні ряду вправ. Розбіжності у цих вправах між показниками дітей експериментальної і контрольної груп після завершення педагогічного експерименту були статистично вірогідними (p<0,05).

За результатами виконання тестів фізичної підготовленості 81,37% дітей експериментальної групи виконали нормативи фізичної підготовленості до школи, тоді як серед контрольної групи таких дітей було лише 58,93%.

У п'ятому розділі “Аналіз і обговорення результатів дослідження” узагальнюються результати дисертаційної роботи. У процесі дисертаційного дослідження було підтверджено, що у дітей з відхиленнями у стані здоров'я зафіксовано відмінності від нормальних морфофункціональних величин за двома і більше показниками (Т. В. Попова, Н. Б. Пястолова, А. А. Удолов, 1998); більш ефективним підходом у вирішенні проблеми здоров'я дітей з відхиленнями у стані здоров'я є застосування специфічних засобів оздоровлення, таких як масаж, фізіо-, фіто-, дієто-, арома- і музикотерапія тощо, аніж збільшення кількості занять з фізичного виховання в тиждень (Т. Ю. Логвіна, 1991; Н. А. Тупчій, 2001); у дітей з відхиленнями у стані здоров'я може спостерігатися високий рівень окремих функціональних показників (Л. Малинович, 2004).

У процесі дисертаційного дослідження було доповнено відомості про фізичний розвиток, фізичну і психофізичну підготовленість дітей старшого дошкільного віку; особливості змін показників їхнього фізичного розвитку, фізичної підготовленості психофізичного стану (Е. С. Вільчковський, О. І. Курок, 2004; О. Качеров, 1997; А. В. Касьян, 2001; В. І. Ляшенко, 2004; Т. В. Попова, Н. Б. Пястолова, А. А. Удолов, 1998; Г. Сторожук, 2003); зміст програми з фізичного виховання було доповнено засобами коригувального характеру, розробленими на підставі даних про фізичний розвиток, фізичну і психофізичну підготовленість дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мови, зору, захворюваннями органів дихання.

Поглиблено уявлення про підвищення рівня здоров'я і фізичної підготовленості до навчання у школі дітей в умовах проведення коригувальних занять, хореографії, плавання, фізичного виховання; коригувальних занять диференційованої спрямованості, додаткових самостійних занять спортивними вправами, додаткових засобів оздоровлення для дітей з різними відхиленнями у стані здоров'я (Д. О. Силантьєв, 2000; І. І. Вовченко, 2003; С. Гвоздецька, 2004; А. Кравченко, 2000; Н А. Тупчій, 2001; А. С. Шевчук, 2002).

Доповнено дані про ефективність комплексного застосування засобів оздоровлення у фізичному вихованні дітей з відхиленнями у стані здоров'я (Е. А. Бондаренко 1997; О. Давиденко, І. Вржеснєвський 2002; Н. Ф. Денисенко, 2002; С. В. Шмалєй, 2005).

Уперше встановлені особливості фізичного розвитку, відмінності фізичного і психофізичного розвитку дітей з відхиленнями у стані здоров'я. У результаті проведеного експерименту вперше на контингенті дітей старшого дошкільного віку встановлено, що комплексна диференційована профілактично-коригувальна програма з фізичного виховання, розроблена відповідно до характеру відхилень у стані здоров'я дітей старшого дошкільного віку, більш ефективно впливає на їхні показники фізичного розвитку, фізичної і психофізичної підготовленості до навчання у школі.

Наша робота не розв'язує усіх проблем фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у науковому обґрунтуванні програм з фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку з іншими відхиленнями у стані здоров'я, уніфікації підходів для визначення приналежності дитини до певної групи здоров'я.

ВИСНОВКИ

1. На підставі аналізу науково-методичної літератури виявлено, що питання організації та методики фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я висвітлені не повною мірою. У 78,12% дошкільних установ діти другої групи здоров'я навчаються за загальною програмою з фізичного виховання разом з практично здоровими дітьми основної групи. Фахівці наголошують та необхідності індивідуальних підходів і спеціально спрямованих оздоровчих і виховних впливів у процесі фізичного виховання дітей з різним рівнем здоров'я. Разом з тим у спеціальній літературі відсутні рекомендації щодо раціональної організації і методики занять з дітьми, які знаходяться на грані можливих нозологій і згідно з нормативними документами повинні займатися в одній групі разом із практично здоровими дітьми.

2. З'ясовано, що перші місця у структурі захворюваності дітей старшого дошкільного віку посідають порушення опорно-рухового апарату (24,12%), захворювання органів дихання (22,41%). Порушення мови діагностуються у 12,34%, зору -- у 8,4% випадків.

Виявлено, що найвищої оздоровчої ефективності занять з фізичного виховання дітей з відхиленнями у стані здоров'я можна досягнути за умови комплексного застосування засобів. Комплексне застосування засобів фізичного виховання позитивно впливає на показники соматичного здоров'я (15,36%), психічного розвитку (15,08%) і фізичні якості дитини (14,28%). Фахівці, які проводять заняття з фізичної культури з дітьми дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я, вважають, що оздоровленню великою мірою, сприяють спеціальні терапевтичні процедури: фіто-терапія (19,20%), фізіотерапія (13,33%) тощо і різноманітні гартувальні заходи (15,49%). Водночас вони недооцінюють можливості за допомогою фізичних вправ (7,77%), рухливих і спортивних ігор (11,52%), плавання (2,03%), танцювальних вправ (0%) покращити здоров'я дітей.

3. У наших дослідженнях встановлено, що групи дітей з відхиленнями у стані здоров'я за окремими показниками істотно відрізняються. Так, характерним для дівчаток і хлопчиків з порушеннями зору є відставання (p<0,05) у показниках маси тіла більшості дітей із захворюваннями органів дихання (88,20% дівчаток і 85,80% хлопчиків) є притаманною висока ступінь сутулості (p<0,05). Діти із захворюваннями органів дихання характеризуються (p<0,05) найнижчим рівнем опірності до гострих респіраторних захворювань порівняно з іншими підгрупами дітей (21,94±3,02 днів -- дівчатка і 23,40±3,09 днів -- хлопчики). У дітей з порушеннями зору зафіксовано відносно гірші показники фізичної підготовленості: відносно найнижчими виявилися результати у згинанні та розгинанні рук в упорі лежачи (6,60±2,92 разів у дівчаток і 3,18±1,70 разів у хлопчиків) та у підніманні тулуба в сід (9,73±3,61 разів у дівчаток і 5,00±2,83 разів у хлопчиків). Як і передбачалося, кількість написаних ними літери “о” виявилася найнижчою (p<0,05) у дітей з порушеннями зору (в середньому 6,27±1,71 літер у дівчаток і 5,12±1,11 літер у хлопчиків); діти з порушеннями мови за 10 секунд промовили найменшу (p<0,05) кількість цифр: дівчатка -- 10,69±1,49 цифр, хлопчики -- 10,93±1,67 цифр.

4. Вивчення особливостей фізичного розвитку, фізичної і психофізичної підготовленості дітей старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я дозволило уточнити ряд положень комплексної диференційованої профілактично-коригувальної програми фізичного виховання. Суть її така: протягом тижня, крім заняття з фізичного виховання, проводилися коригувальні заняття, заняття з хореографії і плавання; зміст програми складався з двох частин -- однакової для усіх дітей з відхиленнями у стані здоров'я і диференційованої залежно від характеру відхилень; було виокремлено чотири етапи фізичного виховання, кожен з яких відрізнявся характерними завданнями і засобами; для дітей з різними відхиленнями у стані здоров'я коригувальні заняття мали різну спрямованість, були рекомендовані різні за змістом додаткові самостійні заняття і додаткові засоби фізичного виховання.

5. Проведення педагогічного експерименту з упровадження в практику комплексної диференційованої профілактично-коригувальної програми дозволило зробити висновок про її переваги над традиційною. Позитивні зміни показників у дітей експериментальних груп мали більш виражений характер порівняно з показниками дітей контрольної групи.

Так, у результаті впровадження комплексної диференційованої профілактично-коригувальної програми з фізичного виховання:

– збільшилася кількість дітей з гармонійним фізичним розвитком (з 59,83% до 75,19%) за рахунок зростання (p<0,05) маси тіла (за винятком хлопчиків з порушеннями мови) і обводу грудної клітки;

– відбулося підвищення життєвої ємності легенів (дівчаток -- p<0,05);

– зменшився (p<0,05) ступінь сутулості (про що свідчить збільшення індексу з 80,542,83% до 87,533,23% у дівчаток і з 80,142,72% до 86,392,53% у хлопчиків);

– зросла (p<0,05) опірність дітей експериментальних груп до гострих респіраторних захворювань -- кількість днів пропущених протягом року у зв'язку з гострими респіраторними захворюваннями зменшилася у дівчаток з 8,35±1,51 до 4,01±1,53 днів, у хлопчиків -- з 8,33±1,99 до 4,27±1,67 днів;

– відбулося значне (p<0,05) покращення показників фізичної і психофізичної підготовленості до навчання в школі у вправах: присідання (з 46,213,56 до 54,244,21 разів у дівчаток і з 37,913,17 до 44,532,20 разів у хлопчиків), промовляння цифр за 10 секунд (з 14,031,82 до 19,542,22 у дівчаток і з 13,981,94 до 19,562,08 у хлопчиків), присідання за 10 секунд (з 8,991,30 до 14,692,12 разів у дівчаток і з 7,081,84 до 14,851,77 разів у хлопчиків), написання літери “о” за 10 секунд (з 7,871,67 до 11,041,43 знаків у дівчаток) і утримання пози “фламінго” (з 14,872,49 до 21,042,73 секунд у дівчаток і з 16,972,41 до 22,262,46 секунд у хлопчиків). Після завершення педагогічного експерименту розбіжності між результатами дітей контрольної та експериментальної груп у зазначених вправах підтвердилися статистично (p<0,05)

Встановлено, що результати дітей експериментальної групи у кидках і ловінні м'яча, підніманні тулуба в сід з положення лежачи, у присіданні за 10 секунд і ударах в долоні за 10 секунд досягли якісно вищого рівня. За результатами тестів фізичної підготовленості 81,37% дітей експериментальної групи виконали нормативи фізичної підготовленості до школи, тоді як серед контрольної групи таких дітей було лише 58,93%.

У показниках дітей контрольної групи в умовах експерименту відбулися позитивні зрушення, окремі з них підтвердилися статистично (p<0,05) (стрибки через скакалку з 0,60±0,63 разів до 26,07±5,65 разів у дівчаток і з 0,76±4,19 разів до 28,00±3,53 разів у хлопчиків; піднімання тулуба в сід з положення лежачи на спині з 9,60±2,56 до 26,53±4,03 разів у дівчаток і з 5,67±1,84 разів до 27,00±3,89 разів у хлопчиків).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ПРАЦЬ

1. Козіброда Л.В., Боднар І.Р., Гаврих Я.Т. Фізичне виховання: Комплексна диференційована профілактично-коригувальна програма для дітей старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я. -- Л.-Трускавець: МП “Плеяда”, 2005 . -- 56 с. (Роль автора полягала в теоретичному обґрунтуванні, розробці й апробації програми фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я).

2. Козіброда Л. Фізичне виховання дітей дошкільного віку з функціональними порушеннями зору // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей в галузі фіз. культури та спорту. -- Вип. 6. -- Л., 2002. -- Т. 2. -- С.243-248.

3. Козіброда Л. Теоретичне обґрунтування методики фізичного виховання дітей з функціональними порушеннями зору // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей в галузі фіз. культури та спорту. -- Вип. 7. -- Л., 2003. -- Т. 1. -- С. 376-380.

4. Козіброда Л. Порівняльна характеристика показників фізичного розвитку дітей 5-6 річного віку // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей в галузі фіз. культури та спорту. -- Вип. 8. -- Л., 2004. -- Т.2. -- С.182-188.

5. Козіброда Л. Динаміка показників фізичної підготовленості дітей з незначними відхиленнями в стані здоров'я під впливом експериментальної програми з фізичного виховання // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей в галузі фіз. культури та спорту. -- Вип. 9. -- Л., 2005. -- Т.4. -- С.287-292.

6. Козиброда Л. Комплексная профилактически-корригирующая программа физической подготовленности детей с отклонениями в состоянии здоровья // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. -- Х., 2004. -- №4. -- С. 42-48.

7. Козіброда Л. Комплексна диференційована профілактично-коригувальна програма фізичного виховання дітей із відхиленнями у стані здоров'я // Спортивний вісник Придніпров'я. -- 2004. -- №6. -- С.84-86.

8. Козіброда Л. Рухлива гра -- засіб виховання та розвитку дітей з порушеннями зору // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / За ред. С. С. Єрмакова. -- Х., 2003. -- №17. -- С.122-127.

9. Козіброда Л. Особливості застосування специфічних засобів фізичного виховання для дітей, що мають відхилення у стані здоров'я // Актуальні проблеми розвитку руху “Спорт для всіх” у контексті європейської інтеграції України: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. -- Т., 2004. -- С.247-249.

10. Козіброда Л. Сучасні підходи до фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я // Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту учнівської та студентської молоді: Матеріали Всеукр. конф. -- Івано-Франківськ, 2004. -- С.97-102.

11. Козіброда Л., Боднар І. Аналіз інформаційного і матеріального забезпечення фізичного виховання дітей дошкільних дитячих закладів з послабленим здоров'ям // Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення: Матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф. -- Л., 2004. -- С.191-193. (Роль автора полягала у формулюванні проблеми, організації й проведенні анкетування, обробці отриманих результатів, аналізі експериментальних даних, формулюванні висновків).

АНОТАЦІЯ

КОЗІБРОДА Лариса Володимирівна. Організаційно-методичні аспекти фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку з відхиленнями у стані здоров'я. - Рукопис.