Сучасний стан і перспективи розвитку сільського туризму в Херсонській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

ХЕРСОНСЬКИЙ ІНСТІТУТ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни:

«Менеджмент підприємств та туристичного комплексу»

на тему:

«Сучасний стан і перспективи розвитку сільського туризму в Херсонській області»

Херсон 2011

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика сільського зеленого туризму

Розділ 2. Організація менеджменту сільського туризму в Херсонській області

2.1 Особливості управління сільською садибою

2.2 Перспективи розвитку сільського туризму в Херсонській області

Висновки

Список використаних джерел

Додаток А. Програма добровільної категоризації у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба»

Додаток Б. Список садиб в Херсонській області

Вступ

туризм сільський зелений

Актуальність теми: В останні десятиріччя у світі та Європі зокрема все більшого визнання і прихильності набуває концепція багатофункціонального розвитку сільської місцевості. Її сутність полягає у необхідності забезпечення належних умов для розвитку села та сільського способу життя у декількох напрямах. При цьому особлива увага звертається на невиробничу діяльність, оскільки виключно аграрне виробництво не може забезпечити гармонійного довкілля та матеріальних благ сільським мешканцям. Важливим напрямом реалізації такої стратегії є розвиток сільського туризму. Крім того, він забезпечує підвищення зайнятості сільських жителів, зростання трудового потенціалу села, розбудову благоустрою сільських населених пунктів.

В Україні сільський зелений туризм, екотуризм та аграрний туризм оцінюється та досліджується як один із пріоритетних напрямів забезпечення комплексного розвитку сільських територій та збільшення ємкості регіональних продовольчих ринків. У своєму функціонуванні він орієнтується насамперед на ті регіони країни, де існують відповідні рекреаційні ресурси та соціально-економічна потреба у цьому виді господарювання. Повною мірою до таких регіонів належить Херсонська область, де є сприятливі рекреаційні та культурно-історичні ландшафти; значна приморська та прирічкова берегова лінія й приаквальні території. При цьому економіка регіону ґрунтується переважно на аграрному і промисловому виробництві . Сільський туризм не конкурує, а доповнює традиційні напрями та форми господарювання, де використовуються просторові природні та культурно-історичні ресурси.

В таких умовах науково-методичне та практичне удосконалення управління туристичною діяльністю на базі сільських садиб з використанням феноменів самобутності побуту, народних традицій і промислів, етнокультурних особливостей сільської місцевості, сільського способу життя набуває все більшого теоретичного та практичного значення.

Мета дослідження: дослідити сучасний стан і перспективи розвитку сільського туризму в Херсонської області.

Для досягнення мети нами вирішувались наступні завдання:

аналіз літературних джерел, присвячених сільського туризму;

дослідження особливостей управління сільською садибою.

узагальнення перспектив розвитку сільського туризму в Херсонській області.

Об'єкт дослідження: сільський туризм в Херсонській області.

Предмет дослідження: сучасний стан і перспективи розвитку сільського туризму.

Для розв'язання поставлених завдань використані наступні методи: аналізу (при вивченні теоретичних положень про сільський туризм), синтезу, класифікації,SWOT-аналіз.

Курсова робота складається зі вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків, загальним обсягом 32 сторінки.

Розділ 1.

Загальна характеристика сільського зеленого туризму

Сільський зелений туризм - складна багатоаспектна діяльність, що включає в себе пішохідні прогулянки, гірські походи та альпінізм, кінні прогулянки, спортивні та оздоровчі подорожі, полювання й рибальство, а також інші, менш спеціалізовані форми туризму.

Сільський туризм - вид підприємницької діяльності та форма відпочинку у сільській місцевості, цікавий туристичними пам'ятками. Основне, що приваблює в сільському туризмі - це комплекс чинників, що сприятливо впливають на людину: оздоровчий, естетичний, пізнавальний.

Існує три різновидності нинішнього сільського зеленого туризму в Україні:

- по-перше, агротуризм - вид сільського зеленого туризму, як пізнавального, так і відпочинкового характеру, пов'язаний з використанням підсобних господарств населення, або земель сільськогосподарських підприємств, які тимчасово не використовуються в аграрній сфері. Цей вид може не мати обмежень в навантаженості на територію і регламентуванні видів розважального відпочинку.

- по-друге, відпочинковий (відпочинок на селі). Базою його розвитку є капітальний житловий фонд на садибах господарів та наявні природні, рекреаційні, історико-архітектурні, культурно-побутові і інші надбання тієї чи іншої місцевості.

- по-третє, це екотуризм - науково-пізнавальний вид сільського зеленого туризму, характерний для сільських місцевостей і сіл, розташованих у межах територій національних парків, заповідних зон, природних парків тощо, де передбачено відповідні обмеження щодо навантажень на територію та регламентовано види розважального відпочинку.

В. Косенко виділяє такі види сільського зеленого туризму:

-короткотерміновий, у період вихідних днів. Найчастіше він має сезонний характер: рибальство, збирання грибів, полювання, лижі, сані, а також маршрутний - заповідними місцями регіону (різні види пересування);

-відпочинковий (на період відпусток). Його термін може змінюватися в межах 20-40 днів;

-сезонний відпочинок. Він може бути сімейним, колективним чи окремих осіб (художники, краєзнавці, археологи);

-відпочинок іноземців, зокрема діаспори - на предмет поглиблення знання мови, вивчення історичної і культурної спадщини краю.

У наші дні дедалі більшу кількість "міських" туристів приваблює екзотика сільського побуту та праці. Мешканці міст прагнуть показати своїм дітям, звідки береться хліб, молоко, інші продукти, ознайомитися з побутовими умовами і зникаючими народними промислами.

Традиційним та найцікавішим в організації сільського зеленого туризму виступають наступні його види:

Природознавчий туризм. Херсонський регіон приваблює відвідувачів передусім Олешківськими пісками та просторими полями.

Фольктуризм - участь (і безпосередня задіяність, а не лише стороннє спостереження) у різноманітних традиційних народних обрядах і святкуваннях.

Кінний туризм на витривалих конях, що є найближчими родичами вимерлих диких коней-тарпанів, якими колись так славилися українські степи.

Історико-етнографічний туризм. Людей, незалежно від того, звідки вони приїжджають, цікавить багатовікова історія та культура краю, який вони відвідують. Мешканець великого міста сприймає сільський побут, культуру херсонського села

Велотуризм. Цей вид має чимало шанувальників.

Головними словосполученнями, що характеризують сільський зелений туризм, є "відкритий простір", "близькість природи", "радість життя", "свобода руху". Цьому виду туризму надають перевагу особи, що зацікавлені працею у сільському господарстві, ремеслами, звичаями чи святкуваннями. На організацію такої форми відпочинку впливають:

природні ресурси конкретного середовища, які визначають стиль життя місцевої громади і впливають на формування іміджу кожного села;

особливість культури;

духовна спадщина або традиції регіону;

місця для ночівлі з визначеним стандартом харчування;

продумана сфера послуг;

інформація стосовно туристичних трас, святкувань та розваг;

виробничо-комунікаційна інфраструктура.

До переваг сільського туризму можна віднести:

а) гарантію охорони традиційної забудови;

б) забезпечення туристам поселення там, де готельна промисловість не існує;

в) надання роботи для місцевих ремісників;

г) підтримування місцевих традицій;

ґ) стимулювання безпосереднього збуту сільськогосподарської продукції;

д) сприяння усвідомленню сільськими громадами значення місцевого середовища;

є) підвищення стандарту та естетики сільських осель; є) налагодження порозуміння між людьми села і міста;

ж) поліпшення якості життя мешканців села.

До недоліків сільського туризму можна зарахувати:

а) сільським туризмом займаються більше заможні селяни, ніж бідні, яким додаткові доходи потрібніші, тобто сільський туризм поглиблює соціальне розшарування сільських громад;

б) туристичний сезон збігається з сезоном польових робіт, що створює значні труднощі для туристичного руху і господарів агроосель;

в) традиційна культура села часто не витримує зіткнення з масовою субкультурою великого міста і поступово відмирає.

Отже, сільський зелений туризм - складна багатоаспектна діяльність, що включає в себе пішохідні прогулянки, гірські походи та альпінізм, кінні прогулянки, спортивні та оздоровчі подорожі, полювання й рибальство, а також інші, менш спеціалізовані форми туризму.

Сільський туризм - вид підприємницької діяльності та форма відпочинку у сільській місцевості, цікавий туристичними пам'ятками. Основне, що приваблює в сільському туризмі - це комплекс чинників, що сприятливо впливають на людину: оздоровчий, естетичний, пізнавальний.

Існує три різновидності нинішнього сільського зеленого туризму в Україні:

по-перше, агротуризм.

по-друге, відпочинковий.

по-третє, це екотуризм.

В. Косенко виділяє такі види сільського зеленого туризму:

-короткотерміновий, у період вихідних днів. Найчастіше він має сезонний характер: рибальство, збирання грибів, полювання, лижі, сані, а також маршрутний - заповідними місцями регіону (різні види пересування);

-відпочинковий (на період відпусток). Його термін може змінюватися в межах 20-40 днів;

-сезонний відпочинок. Він може бути сімейним, колективним чи окремих осіб (художники, краєзнавці, археологи);

-відпочинок іноземців, зокрема діаспори - на предмет поглиблення знання мови, вивчення історичної і культурної спадщини краю.

Розділ 2.

Особливості менеджменту сільського туризму в Херсонській області

2.1 Організація управління сільською садибою

Важливою підвалиною організації сільського зеленого туризму є також особисті якості господарів агроосель. Адже вони повинні навчитися основам сервісу й культури гостинності, бути щирими, усміхненими та мати організаторські здібності.

Господар повинен пропонувати гостям розмаїття можливостей проведення вільного часу, використовуючи ресурси довкілля, доступний інвентар, місцеві святкування, а також пропозиції інших сервісних служб.

Добрим підґрунтям започаткування власної справи є можливість по-новому оцінити те, що робиться у господарстві, і роль у ньому власника. Господар повинен визначити, чи має він усе необхідне для того, щоб почати справу. Це вимагає мотивації, вивчення ринку, коштів, таланту керівника. Він також мусить реально оцінити фактори, що спонукають туриста відвідати власне його агрооселю.

Успіх справи організації гостинності на селі визначають, насамперед, такі чинники:

1. У родині:

професійна кваліфікація та вміння зацікавити;

співпраця цілої родини;

добрі стосунки з сусідами;

особисті якості (комунікабельність, талант керівника).

2. У господарстві:

локалізація;

відповідні будинки, приміщення та інвентар;

тип сільськогосподарської продукції;

здорова їжа;

безпека;

місця рекреації на свіжому повітрі;

можливість цікавих занять.

3. У регіоні та у селі:

туристична атракційність;

інфраструктура;

послуги;

форми проведення вільного часу.

Сільське населення України здатне отримувати реальні доходи у сфері сільського туризму від таких видів діяльності, як:

облаштування туристичних маршрутів;

облаштування й експлуатація стоянок для туристів;

роботи гідами чи екскурсоводами;

транспортне обслуговування туристів;

єгерська діяльність (полювання, аматорське та спортивне рибальство);

послуги з прокату туристичного спорядження;

послуги з прийому туристів та їх ночівлі;

кулінарні послуги для туристів;

підготовка культурних програм;

народні промисли;

виробництво та реалізація туристам екологічно чистих продуктів харчування;

збирання і реалізація туристам ягід та грибів.

Власники агороосель зобов'язані усвідомлювати відповідальність, яку вони беруть на себе при організації відпочинку в своїх оселях. Адже недоброякісне обслуговування здатне назавжди відвернути клієнта від бажання відпочивати в селі.

За підрахунками експертів EuroGites, на кожне 1 євро, витрачене на проживання в сільській місцевості, припадає інше 1 євро, витрачене на щось інше (розваги, сувеніри тощо).

Отже, необхідною умовою розвитку сільського зеленого туризму є розробка пакета різнобічних пропозицій стосовно проведення дозвілля у сільському середовищі поза межами самої агрооселі. Це стає можливим після проведення господарем аналізу наявних у його розпорядженні потенційних ресурсів, які можна було б використати для розробки унікальної пропозиції.

Одним із актуальних напрямків організації обслуговування туристів у сільській місцевості є анімація, тобто пожвавлення програм обслуговування, відпочинку і дозвілля туристів, насичення цих програм ігровими елементами та шоу-продуктами.

Анімація в туризмі зумовлена загостренням конкуренції між однаковими за рівнем сервісу і місцезнаходженням осередками сільського зеленого туризму. Скажімо, постала проблема: яким чином привабити до нас туристів з сусіднього села, тим паче, що наші агрооселі начебто нічим не гірші від їхніх. Формула успіху відома. Вона складається з двох компонентів. Перший - промоційна "розкрутка" курорту засобами мас-медіа з застосуванням технологій паблікрілейшнз і паблісіті. А от другий, не менш вагомий компонент, це, власне, наявність яскравої анімації обслуговування.

В Україні об'єкти туризму з колоритними анімаційними програмами є найпопулярнішими осередками масового внутрішнього й міжнародного туризму

Скажімо, на всю Україну славиться Всеукраїнський благодійний фестиваль народної творчості «Купальські зорі». Фестиваль Купальські Зорі заснований в 2003 році. Проходить у районному центрі Гола Пристань Херсонської області, розташованому в Нижньодніпровських плавнях Мета фестивалю - пропаганда та популяризація народної творчості, відродження традиційних свят та обрядів, обрядової пісенної спадщини, підтримка та розвиток української національної культури, народних промислів та декоративно-ужиткового мистецтва. Розширення культурних, туристичних, інформаційних та ділових зв'язків через засоби творчого спілкування між регіонами України та державами.

До участі запрошуються: - самодіяльні художники та майстри, які працюють виключно у традиційному українському стилі у жанрах художньої вишивки, різьби та розпису по дереву, художньої обробки металу та лиття, флористики, макраме, лозоплетіння, килимарства, ткацтва, гончарства, ковальства, писанкарства, лялькарства, тощо; - фольклорні, етнографічні, театральні, хореографічні колективи, ансамблі народної пісні, театри мод, бодіарт, троїсті музики, у репертуарі яких присутня народна обрядова тематика свята Івана Купала; - переможці районних, обласних, регіональних, всеукраїнських мистецьких конкурсів у будь-якому жанрі; - спортсмени-переможці водноспортивних, шахово-шашкових змагань, козацьких та інших видів єдиноборств, борці, боксери, важкоатлети, футболісти, волейболісти, тощо. Проїзд, харчування та проживання, при необхідності, учасників фестивалю - за рахунок організацій, що відряджають.

Музеї живої старовини можна організувати у будь-якій сільській місцевості, стратегічно зорієнтованій на розвиток масового сільського зеленого туризму на довготермінову перспективу. Необхідно лише реставрувати старі будівлі, зібрати у них старі речі (колекції серпів, кіс, бочок, боденьок, дійниць тощо) й загалом спробувати відтворити знайому з дитинства атмосферу сивої минувшини. Це все можна побачити в базі зеленого туризму «Чайка», яка розташована на березі річки Чайка (рукав Дніпра) в Голопристанському районі за 35 км від м. Херсон (по трасі) і за 12 км від міста по воді. В музеї можна власноруч спробувати народні українські ремесла та відчути та відчути смак стародавньої праці. Однією з родзинок музею є дерев'яні стародавні корита які за легендою належать сім'ї Аріни Родіонівни - няні А. С. Пушкіна.

Ще одним перспективним напрямком анімаційного наповнення програм перебування туристів у селах Херсонського регіону є організація народних гулянь та фольклорних фестивалів.

Крім наведених прикладів, анімаційні програми сільського зеленого туризму можуть також включати спортивні ігри і змагання, народні танцювальні вечори під запальні мелодії троїстих музик, карнавали, вечорниці, ворожіння тощо з безпосередньою участю туристів.

Однак організація сільського туризму в українських селах обмежується низкою обставин. Зокрема, до найнесприятливіших ми відносимо:

наявну досі велику недовіру мешканців села до чужих, а отже, і до потенційних туристів;

політично-економічну нестабільність;

низький рівень інфраструктури, господарські подвір'я в більшості випадків невимощені, відсутня централізована каналізація, в межах садиб не вистачає місця для організації активних видів відпочинку і "зелених" зон з доглянутим трав'яним покривом для, скажімо, засмагання чи дитячих забав;

санітарний стан питної води також незадовільний;

будинки, призначені для туристів, мають переважно нетипову архітектуру, позбавлену сільських рис.

В Україні ініціатором поширення ідей розвитку сільського туризму виступила всеукраїнська Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму. За її ініціативою створені й успішно функціонують осередки сільського туризму у більшості областей України. Спілкою у співпраці з науковцями і державними органами управління розроблено проект концепції та розпочато роботу над програмою розвитку сільського туризму в Україні.

Завдяки активній співпраці осередків сільського туризму з місцевими органами влади та міжнародними фундаціями вивчається та використовується практичний досвід з організації і прийому відпочиваючих у садибах господарів проводяться інформаційні рекламні акції із сільського туризму. Основні функції Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму такі:

стратегічне планування сільського відпочинку в Україні;

презентація сільського відпочинку на внутрішньому та міжнародному ринках;

розробка й впровадження громадських стандартів якості;

забезпечення підготовки кадрів для організації сільського відпочинку;

рекламно-інформаційне забезпечення;

разом із місцевими органами самоврядування вирішення питань зайнятості сільського населення, поліпшення технічної інфраструктури та благоустрою сіл, а також збереження історико-культурної спадщини та довкілля. Керівництво Спілкою здійснюється Правлінням, яке складається з представників основних сільських відпочинкових регіонів України.

Друкований орган Спілки - журнал "Туризм сільський зелений", на шпальтах якого жваво дискутуються найбільш гострі проблеми законодавчого, економічно-фінансового, рекламно-інформаційного, організаційного забезпечення розвитку сільського зеленого туризму в Україні, аналізується зарубіжний досвід, висвітлюється агротуристичний потенціал окремих самобутніх країв нашої держави. У рамках журналу публікуються й методичні матеріали - "Порадник організатору відпочинку та власнику садиби", а також промоційні путівники агрооселями регіонів для українських туристів.

На регіональному та локальному рівнях інтереси суб'єктів сільського відпочинку представляють регіональні осередки (центри) сільського відпочинку. Вони здійснюють інформування про відпочинкові можливості регіонів, працюють над іміджем свого регіону та контролюють якість надання туристичних послуг сільськими господарями.

Нині регіональні осередки Спілки функціонують у 17 областях України. Зокрема, Херсонське обласне відділення Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму - «Оберіг Херсонщини».

Власником агрооселі може бути фермер, селянин, який працює індивідуально на присадибній ділянці, селянин, який працює на сільськогосподарських підприємствах, а також мешканці села, зайняті у сфері обслуговування та соціальній сфері: працівники сільради, пошти, вчителі, продавці тощо.

Необхідно законодавчо закріпити звільнення агроосель від сплати готельного збору та обов'язкової державної стандартизації. Для агроосель можливе запровадження добровільної категорізації представниками Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму та представниками органів місцевого самоврядування (треба затвердити категорії та умови проведення категорізації: оплатна чи безоплатна і т.д.) (див. додаток А).

В майбутньому самі власники агроосель будуть зацікавлені в проведенні стандартизації для підвищення рівня своєї діяльності та наближення до міжнародних стандартів. Система стандартизації буде використовуватись організаціями, які займаються рекламою агроосель і передбачає відповідність якості та ціни продукту (послуги). Стандартизація оселі забезпечує: прозорість пропозиції для клієнта; контроль якості продукту; різноманітність пропозиції та різницю в ціні.

В Польщі стандартизація проводиться інспекторами Польської Федерації сільського туризму "Гостинні господарства" кожні два роки. У польському законодавстві закріплено, що оселі для гостей не підлягають стандартизації, але ці приміщення можуть використовуватись для нічлігу лише в тому випадку, якщо вони відповідають певним вимогам, затвердженим розпорядженням голови Ради Міністрів.

Необхідно внести доповнення в податкове законодавство стосовно пільгового оподаткування доходів, отриманих громадянами за договорами оренди житла в сільській місцевості.

Згідно з чинним законодавством, цивільно-правові угоди між фізичними особами вони оподатковуються за ставкою 20%. Доцільним буде зменшити ставку податку до 2-4% від ціни договору.

Розглянемо на прикладі один з можливих варіантів виникнення та розвитку сільського туризму як виду підсобної діяльності.

Марія Петрівна працює поштаркою в селі. Звичайно, як і всі мешканці села, вона має присадибну ділянку, сад, корову, свиню тощо. Будинок в Марії Петрівни двоповерховий, просторий, з вікон - гарні краєвиди. Неподалік протікає річка та знаходиться мішаний ліс. Якось випадково до Марії Петрівни подзвонили знайомі з міста та спитали дозволу за невелику плату на тиждень винайняти другий поверх будинку. Після тривалих роздумів, обговорень на сімейній раді, переборовши невпевненість та хвилювання, Марія Петрівна погодилась. Знайомі (а це була родина з двома дітьми-підлітками) не створили багато проблем, хоча в перші дні було трохи ніяково: ніби гості, а ніби й "клієнти", бо ж платять гроші. Але Марія Петрівна людина приємна, усміхнена: отак з усмішкою й вирішували всі труднощі.

Відпочиваючі готували страви собі самі, купуючи продукти в Марії Петрівни та сільському магазині. В день приїзду Марія Петрівна та її знайома уклали договір про оренду двох кімнат на другому поверсі протягом тижня по10 грн. Тобто:4 особи х 7 діб х 10 грн. = 280 грн.

Загальна сума договору становила 280 гривень.

Забігаючи наперед, слід зазначити, що в договорі бажано передбачати відповідальність відпочиваючих за завдану шкоду та відповідальність господаря за якість наданих послуг. Коли гість потрапляє до Вашої оселі, він сам приймає рішення: чи безпечно йому та його сім'ї тут проживати. Якщо ж клієнт вважає незадовільним стан безпеки, чистоти тощо вашої оселі, він з вами розпрощається і підшукає собі нове приміщення.

Звичайно, ця подія в селі не залишилась не поміченою. Але Марія Петрівна поставилась до цього спокійно. Через деякий час до Марії Петрівни зателефонували знайомі знайомих. Вона погодилась. Після першої спроби вона почувала себе впевненіше. Цього разу відпочиваючі хотіли б харчуватись в господині. Марія Петрівна любила свою роботу на пошті і не могла відлучатись додому серед дня.

Дочка Марії Петрівни Леся, яка вже втратила надію знайти роботу в районному центрі або селі, погодилась допомогти матері. Звичайно, обслуговування відрізнялось від ресторанного чи готельного. Проте відпочиваючі, зважаючи на щирість, привітність та старанність молодої господині, були задоволені, і це надавало Лесі впевненості. Така робота наштовхнула жінку на думку, що набагато вигідніше продавати власну сільськогосподарську продукцію вдома, ніж везти до міста. Розповсюдити інформацію про свої послуги можна:

По-перше, зробити фотографії. Хоча і з труднощами, але Лесі вдалося зробити декілька знімків: загальний вигляд будинку, спальню для гостей, річку, ліс, ще й себе в українському строї. Довелося ознайомитись з основами рекламної справи.

Рекламне звернення - засіб подання інформації рекламодавця (власника сільської оселі) споживачу. У великому потоці рекламної інформації звернення, яке є простим переліком переваг тієї чи іншої послуги (туристичного продукту), навряд чи може бути поміченим потенційним клієнтом. Воно матиме невеликий шанс на перегляд (прослуховування) споживачем до кінця. Цілком зрозуміло, що змусити кого-небудь прочитати оголошення є просто неможливо. Тому у самому зверненні повинно бути дещо таке, щоб спонукало споживача прочитати, послухати. Рекламне звернення повинно мати свою мотивацію та адресата. Реклама, спрямована на відпочиваючого (туриста), повинна відрізнятися від тієї, цільовою аудиторією якої є спеціалісти відпочинково-туристичного бізнесу.

Тема та девіз реклами

Процес розробки рекламного звернення включає в себе:

- визначення рекламної ідеї;

- побудову концепції;

- формування теми.

Рекламна тема знаходить своє відображення у яскравому заголовку - девізі. Девіз - короткий лозунг, який відображає якість послуг, обслуговування, напрямок діяльності відпочинкової оселі (готелю, турфірми) іноді у прямій, а частіше в інакомовній (алегоричній) чи абстрактній формі. Підраховано, що девіз у порівнянні з рекламою читають у п'ять разів більше людей. Тому у ньому споживач повинен бачити усе, що його цікавить, а головне - вигоду даної рекламної пропозиції для себе особисто.

Кольорові буклети на гарному папері - це залишалось у мріях. Але Леся спромоглася за допомогою друзів, які працювали на комп'ютері, зробити невеличкі запрошення з чорно-білими світлинами. Небагато, але вже хоч щось. Інформацію цю Леся розповсюджувала серед знайомих в місті. Це було найважче. Леся соромилася, червоніла, сама не знати чого, але продовжувала свою справу. Випадково господиня познайомилась з працівницею туристичної фірми. Лесі запропонували укласти угоду. Після підписання угоди у Лесі та її мами з'явилися нові клієнти. Поступово справи пішли вгору.

Отже, власником агрооселі може бути фермер, селянин, який працює індивідуально на присадибній ділянці, селянин, який працює на сільськогосподарських підприємствах, а також мешканці села, зайняті у сфері обслуговування та соціальній сфері: працівники сільради, пошти, вчителі, продавці тощо.

Власники агороосель зобов'язані усвідомлювати відповідальність, яку вони беруть на себе при організації відпочинку в своїх оселях. Адже недоброякісне обслуговування здатне назавжди відвернути клієнта від бажання відпочивати в селі.

Одним із актуальних напрямків організації обслуговування туристів у сільській місцевості є анімація, тобто пожвавлення програм обслуговування, відпочинку і дозвілля туристів, насичення цих програм ігровими елементами та шоу-продуктами.

Ще одним перспективним напрямком анімаційного наповнення програм перебування туристів у селах Херсонського регіону є організація народних гулянь та фольклорних фестивалів.

Крім наведених прикладів, анімаційні програми сільського зеленого туризму можуть також включати спортивні ігри і змагання, народні танцювальні вечори під запальні мелодії троїстих музик, карнавали, вечорниці, ворожіння тощо з безпосередньою участю туристів.

В майбутньому самі власники агроосель будуть зацікавлені в проведенні стандартизації для підвищення рівня своєї діяльності та наближення до міжнародних стандартів. Система стандартизації буде використовуватись організаціями, які займаються рекламою агроосель і передбачає відповідність якості та ціни продукту (послуги). Стандартизація оселі забезпечує: прозорість пропозиції для клієнта; контроль якості продукту; різноманітність пропозиції та різницю в ціні.

На прикладі було розглянуто як один з можливих варіантів виникнення та розвитку сільського туризму виду підсобної діяльності Марії Петрівни, що працює поштаркою в селі. Спочатку вона підписала договір зі своїми знайомими.

Далі Марія Петрівна вирішила продовжувати свій бізнес і залучила до нього свою доньку Лесю.

Леся в свою чергу розуміла, що без реклами не обійтись. Тому вона зробити невеличкі запрошення з чорно-білими світлинами та роздала їх своїм знайомим. В ході цього процесу Леся познайомилася з представницею туристичної фірми. Лесі запропонували укласти угоду. Після підписання угоди у Лесі та її мами з'явилися нові клієнти.

2.2 Перспективи розвитку сільського туризму в Херсонській області

Туристична індустрія повинна бути привабливою для відпочиваючих, а природні території - відповідних розмірів для запобігання перенасичення туристами і захищена від таких ризиків, як забруднення, отруєння рослинами, наявності небезпечних тварин.

Напрацьовані на сьогодні стратегії розвитку сільського зеленого туризму, націлені на вирішення соціально-економічних, екологічних і етнокультурних проблем сільських місцевостей, вимагають чіткого планування на рівні районів та окремих сільських громад. Важливою частиною планування є ефективне втілення у життя "пілотних" проектів сільського відпочинку.

На сьогодні в Україні основні сегменти потенційних споживачів послуг сільського зеленого туризму утворюють:

- мешканці промислових центрів (через екологічність цієї форми відпочинку);

- справжні городяни (3-4-те покоління - через екзотичність);

- шанувальники українських народних традицій (через принади сільського способу життя та чистоту довкілля);

- люди з малим і середнім достатком (через вартість відпочинку у селі).

Приїзду іноземців з інших країн перешкоджає відсутність знання господарями іноземних мов. 20 % господарів не знають жодної іноземної мови, при цьому абсолютно незрозумілий рівень знань в інших господарів, що володіють іноземними мовами. Інші дослідження свідчать, що серед потенційних клієнтів для відпочинку в українському селі є шанувальники "сентиментального" туризму, особливо українська діаспора США і Канади, аматори етнографічного та екологічного туризму.

З огляду на ці реалії, необхідно проводити навчання власників агроосель прийомам обслуговування та іноземним мовам. Це найсуттєвіша проблема, яка стоїть нині на перешкоді виходу сільського зеленого туризму України на міжнародний ринок.

Проблемою Херсонської області є те, що туристичні ресурси сьогодні використовуються далеко не в повному обсязі. Дослідження науковців свідчать про те, що одночасна ємність природних ресурсів Херсонської області дуже низька.

Це викликано такими причинами:

відсутність коштів на проведення маркетингу туризму в Херсонській області;

необхідність отримання візи для в'їзду в Україну викликає перше негативне ставлення у потенційних туристів;

наявність різноманітних перешкод для туриста: застарілі літаки та занедбані аеропорти, повільні та некомфортабельні поїзди та автобуси, часті зупинки працівниками державноінспекції, прискіпливість митних та прикордонних служб.

Україна в тому числі і Херсонська область сьогодні не створює відповідної конкуренції багатьом країнам Центральної та Східної Європи, що межують з нею і які є у переліку потенційного туриста. Ці країни скасували візові вимоги для громадян Сполучених Штатів, Канади та країн-членів Європейського Союзу, а до того не інтенсивно здійснюють маркетинг туристичних послуг та продуктів.

Потяги в цих країнах швидкі і зручні, працівники правоохоронних органів не проводять увесь свій робочий день, зупиняючи автомобілі і автобуси, якість аеропортів покращується, а митні та імміграційні служби починають усвідомлювати цінність кожного туриста для їх країни. Працівники таких служб здебільшого завжди привітні та готові допомогти як при в'їзді в країну, так і при виїзді з неї.

Світовий довід показує, що індустрію сільського туризму можна розвивати і в період економічних криз, оскільки витрати на створення одного робочого місця тут в 20 разів менші, ніж у промисловості, а оборотність інвестиційного капіталу - у 4,2 рази вища, ніж в інших галузях господарства. Прикладом тут можуть бути такі країни, як Аргентина, Бразилія, Мексика, Єгипет, Туніс, Перу та інші.

Наведене свідчить про необхідність активізації розвитку сільського туризму в Херсонській області, яка при належній організації і увазі з боку обласної влади швидко дасть відчутні позитивні результати.

Сільський туризм є одним з видів екологічного туризму, який в останні роки набуває поширення і продовжує активно розвиватися у багатьох європейських країнах. Не є винятком і Україна. Характерним для цього виду туризму є те, що в розвинених країнах світу такий вид відпочинку користується попитом не лише у людей з середнім достатком, але й у заможних. Адже агротуризм дає можливість міським жителем відпочити у сільській місцевості на природі, позбутися стресів, відвідати місцеві пам'ятки, познайомитися з побутом сучасних сільських мешканців та народними традиціями, які вони зберігають.

Цей вид тризму, сприяючи розвитку малого бізнесу в аграрних регіонах, дає можливість міським мешканцям активно відпочивати у приватних сільських господарствах, а сільським господарям - поліпшити своє фінансове становище. За ним в Херсонській області велике майбутнє.

У той же час розвиток цього виду тризму в нашій країні відбувається досить спонтанно. Утворена в Україні у 1996 р. Спілка сприйняття розвитку сільського (зеленого) туризму об'єднує 17 регіональних осередків, які ведуть облік сільських господарів, що готові приймати відпочиваючих, проводять освітню-правову та інформаційну роботу допомагають у просуванні тур продукту сільських господарів н туристичний ринок.

Тематика і види екскурсій, які мають проводитися і сільській місцевості, дуже різноманітна. Адже не тільки в містах відбувалися видатні історичні події, жили відомі діячі суспільного культурного життя, будувалися визначні споруди. До найбільш розширених видів екскурсійної діяльності в сільській місцевості відносять краєзнавчі. Ці екскурсії охоплюють як природу, так і історію, етнографія, життєпис видатних осіб, які народилися або жили тут.

Основою для підготовки екскурсій у сільській місцевості можуть стати матеріали краєзнавчих і меморіальних музеїв як державних, так і тих, що працюють на громадських засадах. Саме працівники та активісти цих осередків організовують та проводять пошукову, методичну та екскурсійну роботу в сільській місцевості.

Розвиток сільського зеленого туризму в Херсонській області дасть нові робочі місця для сільських жителів. Самозайнятість населення сприятиме зниженню соціальної напруженості в регіонах, росту добробуту сільських жителів. Розвиток малого підприємництва, у свою чергу, сприятиме зміні всієї соціальної інфраструктури села. Це також одяг із напрямків забезпечення європейської інтеграції України.

Задля цього сільський зелений туризм потребує реального правового, організаційного та кадрового забезпечення: прийняття Верховною Радою суттєво допрацьованого Закону України: “Про сільський зелений туризм”, підготовки кадрів, кредитування, соціальної реклами.

Україна має величезний скарб, майна не задіяний ні в економіці, ні в духовному, культурному, естетичному, укладі життя. Цей скарб - сільське природне, культурне і духовне довкілля. Це радість пам'яті і відчуття життєвої причетності пропалених сонцем і пройнятих п'янких вітрів херсонських степів.

Підняти все це із забуття, відродити, пізнати, розбудувати бізнес малого підприємства сільського зеленого туризму значить заповнити білі плями на карті державної і культурної подорожі.

А ще це - можливість бути на відпочинку всією сім'єю і щоб для дітей не в зоопарку, не в телевізорі - коні, телят, птахи, риби, гриби, люди.

Головною проблемою, яка залишається актуальною на даний час та не дає змогу Державній службі зайнятості готувати у повному обсязі кваліфікованих спеціалістів з організації сільського зеленого туризму є відсутність затвердженої кваліфікованої характеристики “організатор зеленого туризму”.

Відсутність українських представництв туристичної галузі за кордоном призводить до виникнення певного кола проблем з якими стикаються українські туроператори, зокрема більшість громадян зарубіжних країн до цього часу ототожнює Україну та Росію, внаслідок чого туристичні ресурси України не беруться до уваги, а Україна к туристична діяльність мало відома.

Розвиток сільського туризму в Херсонській області як фактор формування економіки області обумовлює необхідність створення галузевої системи підготовки та підвищення кваліфікації туристичних кадрів, яка б виховувала фахівців, здатних в умовах конкуренції працювати індивідуально ат продуктивно.

Сільський туризм - це саме та галузь економіки, яка заслуговує в Херсонській області більшої уваги для розвитку. Ця галузь може забезпечити значний внесок в економіку області у вигляді нових робочих місць, збільшення надходжень від зовнішньоекономічної діяльності та повноваження державного бюджету через сплату податків.

Розвиток туристичного бізнесу наразі вимагає ретельного осмислення та опрацювання новітніх тенденцій перебудови діяльності туристичної організації, оптимізації завдань та можливих рішень розробки алгоритму функціонування.

Як перспективу можна розглянути розвиток сільського зеленого туризму як важливий чинник подолання бідності у сільській місцевості

Одним з найбільш популярних видів туризму в Україні є сільський зелений туризм. Він передбачає розвиток туристичних маршрутів у сільських територіях, ознайомлення туристів із сільським побутом, народними традиціями, промислами та ін. Найкращі умови для нього є у регіонах з низьким рівнем урбанізації, агропромисловим типом освоєння, з своєрідними мальовничими ландшафтами. До таких регіонів відноситься Херсонщина - край з багатою історією. Неповторною природою, добрими і працьовитими людьми, самобутнім їх побутом.

В умовах соціально-економічної кризи в Херсонскій області зазнали значного спаду виробництва, вивільнення працівників, збільшення надлишку робочої сили. Гострою проблемою для них стала відсутність капіталовкладень на створення нових робочих місць, реструктуризацію господарства. У таких умовах важливо розвивати галузі, які не вимагають великих фінансових вкладень. До них відноситься туризм, а особливо такий його вид, як сільський зелений туризм. Він переважно відпочинковий та пізнавальний, його базою є капітальний житловий фонд у сільській місцевості і наявні природні рекреаційні ресурси, пам'ятки історії та культури. У процесі відпочинку у сільській місцевості люди мають можливість відчути красу навколишньої природи, відвідати визначні пам'ятки в околицях села, спробувати домашню сільську їжу, брати участь у сільськогосподарських роботах (годуванні тварин, збиранні овочів, ягід чи фруктів та ін.), сходити в ліс за грибами чи ягодами, пополювати на дичину, кататися на конях та човнах, отримати інші послуги. Цікавим є також присутність на святкуванні релігійних та народних свят, фестивалях та ін.Це все можна зробити та подивитись в садибах (базах) сільського зеленого туризму в Херсонскій області (див. додаток Б).

Сільський туризм може здійснюватися як фермерами, так і приватними підприємцями, лісниками, що мають житла садибного типу зі всіма зручностями.

Дохід, що отримують від надання туристичних послуг є, як правило, додатковим джерелом до основного виду діяльності (сільськогосподарської, лісогосподарської та ін.). Це пов'язано з тим, що в сучасних умовах на Херсонщині потреба у послугах зеленого сільського туризму ще невелика. Це зумовлено, передусім, низьким рівнем урбанізації, тісними зв'язками міських жителів з селом, розвитком даного господарства, невеликим залученням до сфери сільського туризму іноземних туристів через нерозвинутість транспортної інфраструктури у сільській місцевості, низьким рівнем благоустрою сільських садиб, недостатньою рекламою цього виду відпочинку. Адже сільський зелений туризм - це не тільки проживання міського жителя у селі, але й розвиток туристичної інфраструктури, яка включає добре транспортне сполучення між населеними пунктами, створення місць для проведення дозвілля, для харчування туристів та ін. Люди, приймаючи туристів на відпочинок, повинні бути добре підготовленими, щоб забезпечити їм комфортні умови проживання та дозвілля.

Розвиток сільського зеленого туризму в умовах безробіття сільських жителів може певною мірою забезпечити робочі місця для них, підвищити рівень їх зайнятості. При належній державній підтримці сільського зеленого туризму в нього можуть бути спрямовані внутрішні інвестиції сільських жителів та зовнішні інвестиції заробітчан, що перебувають за кордоном чи в містах..

Розвиток сільського зеленого туризму призведе до розширення сфери послуг, зокрема торгівлі, громадського харчування, транспорту і зв'язку, виробництва сувенірів у сільській місцевості. А це стане одним із шляхів активізації її соціально-економічного розвитку. Особлива увага мусить бути приділена створенню умов для відпочинку міських жителів у невеликих селах регіону, які відчувають занепад і знаходяться на стадії вимирання. Саме у таких поселеннях ще найменш знищена природа, найчистіші умови для життя і відпочинку. І в них туризм був би важливим джерелом підтримки життя місцевих мешканців, підвищення рівня їх життя.

З метою розвитку у сільській місцевості необхідне вдосконалення українського законодавства у галузі туризму, надання селянам пільг в оподаткуванні, кредитуванні та страхуванні туристської діяльності. Наявність у регіоні багатих природних та соціально-культурних рекреаційних ресурсів може бути доброю основою для функціонування сільського зеленого туризму при незначних інвестиціях.

Отже, туристична індустрія повинна бути привабливою для відпочиваючих, а природні території - відповідних розмірів для запобігання перенасичення туристами і захищена від таких ризиків, як забруднення, отруєння рослинами, наявності небезпечних тварин.

Проблемою Херсонської області є те, що туристичні ресурси сьогодні використовуються далеко не в повному обсязі. Дослідження науковців свідчать про те, що одночасна ємність природних ресурсів Херсонської області дуже низька.

Розвиток сільського туризму в Херсонській області як фактор формування економіки області обумовлює необхідність створення галузевої системи підготовки та підвищення кваліфікації туристичних кадрів, яка б виховувала фахівців, здатних в умовах конкуренції працювати індивідуально ат продуктивно.

Сільський туризм - це саме та галузь економіки, яка заслуговує в Херсонській області більшої уваги для розвитку. Ця галузь може забезпечити значний внесок в економіку області у вигляді нових робочих місць, збільшення надходжень від зовнішньоекономічної діяльності та повноваження державного бюджету через сплату податків.

Як перспективу можна розглянути розвиток сільського зеленого туризму як важливий чинник подолання бідності у сільській місцевості

Розвиток сільського зеленого туризму в умовах безробіття сільських жителів може певною мірою забезпечити робочі місця для них, підвищити рівень їх зайнятості. При належній державній підтримці сільського зеленого туризму в нього можуть бути спрямовані внутрішні інвестиції сільських жителів та зовнішні інвестиції заробітчан, що перебувають за кордоном чи в містах..

Розвиток сільського зеленого туризму призведе до розширення сфери послуг, зокрема торгівлі, громадського харчування, транспорту і зв'язку, виробництва сувенірів у сільській місцевості. А це стане одним із шляхів активізації її соціально-економічного розвитку.

Висновки

1. Сільський зелений туризм - складна багатоаспектна діяльність, що включає в себе пішохідні прогулянки, гірські походи та альпінізм, кінні прогулянки, спортивні та оздоровчі подорожі, полювання й рибальство, а також інші, менш спеціалізовані форми туризму.

Сільський туризм - вид підприємницької діяльності та форма відпочинку у сільській місцевості, цікавий туристичними пам'ятками. Основне, що приваблює в сільському туризмі - це комплекс чинників, що сприятливо впливають на людину: оздоровчий, естетичний, пізнавальний.

Існує три різновидності нинішнього сільського зеленого туризму в Україні:

по-перше, агротуризм.

по-друге, відпочинковий.

по-третє, екотуризм.

В. Косенко виділяє такі види сільського зеленого туризму:

-короткотерміновий, у період вихідних днів. Найчастіше він має сезонний характер: рибальство, збирання грибів, полювання, лижі, сані, а також маршрутний - заповідними місцями регіону (різні види пересування);

-відпочинковий (на період відпусток). Його термін може змінюватися в межах 20-40 днів;

-сезонний відпочинок. Він може бути сімейним, колективним чи окремих осіб (художники, краєзнавці, археологи);

-відпочинок іноземців, зокрема діаспори - на предмет поглиблення знання мови, вивчення історичної і культурної спадщини краю.

2. Власником агрооселі може бути фермер, селянин, який працює індивідуально на присадибній ділянці, селянин, який працює на сільськогосподарських підприємствах, а також мешканці села, зайняті у сфері обслуговування та соціальній сфері: працівники сільради, пошти, вчителі, продавці тощо.

Власники агороосель зобов'язані усвідомлювати відповідальність, яку вони беруть на себе при організації відпочинку в своїх оселях. Адже недоброякісне обслуговування здатне назавжди відвернути клієнта від бажання відпочивати в селі.

Одним із актуальних напрямків організації обслуговування туристів у сільській місцевості є анімація, тобто пожвавлення програм обслуговування, відпочинку і дозвілля туристів, насичення цих програм ігровими елементами та шоу-продуктами.

Ще одним перспективним напрямком анімаційного наповнення програм перебування туристів у селах Херсонського регіону є організація народних гулянь та фольклорних фестивалів.

Крім наведених прикладів, анімаційні програми сільського зеленого туризму можуть також включати спортивні ігри і змагання, народні танцювальні вечори під запальні мелодії троїстих музик, карнавали, вечорниці, ворожіння тощо з безпосередньою участю туристів.

В майбутньому самі власники агроосель будуть зацікавлені в проведенні стандартизації для підвищення рівня своєї діяльності та наближення до міжнародних стандартів. Система стандартизації буде використовуватись організаціями, які займаються рекламою агроосель і передбачає відповідність якості та ціни продукту (послуги). Стандартизація оселі забезпечує: прозорість пропозиції для клієнта; контроль якості продукту; різноманітність пропозиції та різницю в ціні.

На прикладі було розглянуто як один з можливих варіантів виникнення та розвитку сільського туризму виду підсобної діяльності Марії Петрівни, що працює поштаркою в селі. Спочатку вона підписала договір зі своїми знайомими.

Далі Марія Петрівна вирішила продовжувати свій бізнес і залучила до нього свою доньку Лесю.

Леся в свою чергу розуміла, що без реклами не обійтись. Тому вона зробити невеличкі запрошення з чорно-білими світлинами та роздала їх своїм знайомим. В ході цього процесу Леся познайомилася з представницею туристичної фірми. Лесі запропонували укласти угоду. Після підписання угоди у Лесі та її мами з'явилися нові клієнти.

3. Туристична індустрія повинна бути привабливою для відпочиваючих, а природні території - відповідних розмірів для запобігання перенасичення туристами і захищена від таких ризиків, як забруднення, отруєння рослинами, наявності небезпечних тварин.

Проблемою Херсонської області є те, що туристичні ресурси сьогодні використовуються далеко не в повному обсязі.

Розвиток сільського туризму в Херсонській області як фактор формування економіки області обумовлює необхідність створення галузевої системи підготовки та підвищення кваліфікації туристичних кадрів, яка б виховувала фахівців, здатних в умовах конкуренції працювати індивідуально продуктивно.

Сільський туризм - це саме та галузь економіки, яка заслуговує в Херсонській області більшої уваги для розвитку. Ця галузь може забезпечити значний внесок в економіку області у вигляді нових робочих місць, збільшення надходжень від зовнішньоекономічної діяльності та повноваження державного бюджету через сплату податків.

Як перспективу можна розглянути розвиток сільського зеленого туризму як важливий чинник подолання бідності у сільській місцевості.

Розвиток сільського зеленого туризму в умовах безробіття сільських жителів може певною мірою забезпечити робочі місця для них, підвищити рівень їх зайнятості. При належній державній підтримці сільського зеленого туризму в нього можуть бути спрямовані внутрішні інвестиції сільських жителів та зовнішні інвестиції заробітчан, що перебувають за кордоном чи в містах.

Розвиток сільського зеленого туризму призведе до розширення сфери послуг, зокрема торгівлі, громадського харчування, транспорту і зв'язку, виробництва сувенірів у сільській місцевості. А це стане одним із шляхів активізації її соціально-економічного розвитку.

Список використаних джерел

База відпочинку «Збур'ївський Кут» // [Електронний ресурс] http://www.zbur-kut.com.ua/contacts.

База відпочинку «Збур'ївські Грибниці» // [Електронний ресурс] http://www.artkavun.kherson.ua/ua-baza_otdyha_zburevskie_gribnitsy.htm.

База відпочинку «Комишовий Єрік» // [Електронний ресурс] http://www.artkavun.kherson.ua/ua-baza_otdyha_kamyshovyj_erik.htm.

База відпочинку «Лукоморье» // [Електронний ресурс] http://www.artkavun.kherson.ua/ua-baza_otdyha_lukomore.htm.

Всеукраїнський фестиваль народного творчості «Купальські зорі» // [Електронний ресурс] http://www.artkavun.kherson.ua/ua-vseukrainskij_festival_narodnogo_tvorchestva_kupalskie_zvezdy.htm.

Географія Херсонщини: навчальний посібник / Пилипенко І. О., Мальчикова Д. С., Єрмакова С. Л. та інші. - Херсон: ПП Вишемирський В. С., 2007. - 221 с.

Карта туристичних ресурсів Херсонської області // за ред. О. Палаха. - Херсон: "Наддніпряночка", 2006 р.

Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. - 300 с.

Любицева О. О., Панкова Є. В., Стафійчук В. І. Туристичні ресурси України: навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2007. - 396 с.

Положення про Всеукраїнський благодійний фестиваль народної творчості «Купальські зорі» // [Електронний ресурс] http://golapristan.org/polozfest.htm.

Про стан та перспективи розвитку туризму в Україні: інформаційно - аналітичний матеріал до парламентських слухань /Авт. упоряд.: Цибух В. І., Науменко Г. П., Федорченко В. К. та ін. - К.: вид - во КІТЕП, 2000. - 87 с.

Проблеми та перспективи розвитку туристичної індустрії в Україні // [Електронний ресурс] http://www.parta.com.ua/referats/view/1001/.

...