Розробка технологічної документації проектних турів Херсонської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Курс "Технологія туристичної діяльності" вивчає форми і види туристичної діяльності, основні технологічні процеси діяльності туристичних підприємств.

Метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань з дисципліни "Технологія туристичної діяльності", використання їх для вирішення конкретизованого завдання.

Курсова робота з даної дисципліни дозволить глибше ознайомитись з технологічними циклами та етапами робіт підготовчого характеру, які виконуються фахівцями при веденні туристичної діяльності.

Одним з регіонів перспективного розвитку туризму в нашій країні є Херсонщина. Це пояснюється вигідними особливостями її географічного розташування, сприятливим кліматом, багатством природно-ресурсного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу, що є сприятливим для створення турів у цій області. Основними завданнями розвитку туризму на Херсонщини є формування туристично-рекреаційного комплексу, який задовольняв би потреби населення в санаторно-курортному лікуванні, відпочинку і туризмі.



1. Аналіз туристичних ресурсів Херсонської області

1.1 Фізико-географічні умови розташування Херсонської області

Херсонська область в складі України утворилася в 1944 році, її площа дорівнює 28,5 тис. км. Населення - приблизно 1,27 млн. чоловік. Ця область ділиться на 20 районів і має приблизно 7 великих міст і 16 населених пунктів міського типу. Центр - Херсон. Основні міста: Херсон, Каховка, Берислав, Генічеськ, Нова Каховка, Цюрупиньск, Гола пристань. (рис. 1.1)

Херсонська область має виключно вигідне економічно-географічне положення. Виходячи до Чорного і Азовського морів, область має можливість успішно розвивати рибальство, суднобудування. Має можливість будувати портові міста. Розвивати портове господарство, зосереджувати на берегах морів здравниці, використовувати мінеральні та рибні ресурси морів, добувати морську сіль, морські водорості і т. д. Вузька прибережна зона морських узбережь це чисте морське повітря, цілющі морські води дають можливість будувати чисельні здравниці і поповнювати бюджет області. Алювіальні ґрунти дніпровських долин дають можливість вирощувати городні культури і на цій базі зосереджувати консервні заводи для консервування овочів і фруктів. Берегова зона Дніпра і морські узбережжя найбільш заселені. Вихід до морів дає можливість району успішно спілкуватись із оточуючими територіями із зарубіжними державами. Оскільки ріка Дніпро являється рікою трьох держав: Росії, Білорусії і України, а на великій відстані вона судноплавна - то йде успішний економічний зв'язок між цим республіками.

Безцінний дар Причорномор'я - благодатний клімат і родючі землі. Клімат помірно-континентальний. Середня температура січня -3,2°, а липня +23°, +24°. Безморозний період тут триває 180-240 днів, а вегетаціний - 220-280. Але природа така щедра теплом, поступилася вологою: на півночі області за рік випадає 450-475 мм опадів, а на півдні не більш 350. Головна річкова магістраль - р. Дніпро з р. Інгулець; Каховське водосховище створене на р. Дніпро. Ґрунти малогумусні чорноземні, темно-каштанові, а на узбережжі Чорного і Азовського морів - каштанові солонцовані ґрунти та солонці. На лівобережжі Дніпра від Каховки до Чорного моря поширені піски, перевіваються вітром і частково піски, що закріпленні рослинністю (Алешковські піски). Лісопокрита площа всього 2 % території області. Обширні заболочені дільниці долини Дніпра, так звані плавні на 30 % зайняті деревною рослинністю і кущами.

Херсонська область розміщена в межах Причорноморської низовини. Поверхня рівнинна, злегка нахилена на південь. Висота рівнини над рівнем моря на півночі 100 м, а на півдні - до 5 м. В рельєфі виділяється долина Дніпра, ширина якої в деяких частинах доходить до 20 км. Вздовж побережжя Чорного моря тягнуться піщані острови, півострови, коси (о. Джарилгач, п-ов Ягорлицький Кут, Тендровська коса тощо), мілководні затоки Тендровський, Ягорлицький, Джарилгачський, а також Дніпро-Бугський лиман. [1]

Рисунок 1.1 - Адміністративна карта Херсонської області

1.2 Історико-культурні ресурси області

За даними управління культури обласної державної адміністрації у переліку пам'яток історії та архітектури Херсонської області у місті Херсоні занесено близько 170 об'єктів спадщини. Найвідомішими та водночас одними з перших архітектурних пам'яток у сучасній історії Херсона є Очаківська та Московська брами, Катерининський собор, арсенал - залишки Херсонської фортеці, видатного зразку військово-інженерного мистецтва, збудованої у кінці ХVIIІ століття. На жаль, до нашого часу зберіглася дуже мала частина усіх колишніх фортифікаційних споруд.

Серед скульптурних надбань Херсонщини у місті можна побачити величний монумент Слави у однойменному парку, скульптуру "Золоту пектораль" поблизу Центрального ринку, твори І. Г. Білокура, пам'ятник князю Потьомкіну Таврійському (засновнику міста), скульптура Божої Матері "Покрова", пам'ятник Джону Говарду тощо.

Своєрідними символами Херсона як "міста корабелів", значного південноукраїнського міста-порту є пам'ятник першим кораблебудівникам, увінчаний фрегатом, та одна з гармат найпершого створеного тут корабля. Місто сповнене певного архітектурного шарму так званого "південного класицизму", оскільки радянська конструктивна забудова практично не торкнулася центральних вулиць міста. У той же час, найдавніші будинки, що не знаходяться у приватній власності виглядають занедбаними та потребують ремонту. [2]

Туристам радиться відвідати головну пішохідну вулицю Херсона - вулицю Суворова, засновану в кінці ХVIII століття, на якій знаходиться пам'ятне погруддя полководця О. В. Суворова. Це популярне місце відпочинку міщан та приїжджих, тут розташовано багато магазинів та розважальних закладів. Вулиця з одного боку виходить на Парк імені Леніна, найстаріший міський парк, композиційним центром якого є сторічний дуб, за легендою він був посаджений тут імператором Олександром ІІ ще у 1869 році. У цьому парку часто проводяться свята, одночасно це одне з найкращих місць для відпочинку з дітьми.

Набережна міста - одне з обов'язкових місць для відвідування туристами. Також слід прогулятися по вулицях Горького, Соборній (колишня вулиця Миру), проспекту Ушакова та іншим історичним вулицям. Якщо є бажання культурно відпочити - відвідайте краєзнавчий та художній музеї Херсона, що знаходяться поряд; музично-драматичний театр імені М. Куліша, обласну філармонію, галереї, кінотеатри, торговельно-розважальні центри. У сувенірних крамницях можна придбати цікаві та незвичайні подарунки для себе та своїх близьких. Херсон - місце проведення міжнародного театрального фестивалю "Мельпомена Таврії", події якого відбуваються щорічно у середині червня. [3]

Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна - найстаріший степовий резерват миру, одне з 7 природних чудес України, що входить в сотню найбільш відомих заповідних територій планети, вже відсвяткував своє сторіччя.

Історія формування заповідності в Асканії-Нова почалася в другій половині XIX сторіччя, коли ще юний Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн (1863-1920 рр.), нащадок німецьких колоністів, що освоювали південноукраїнські степи, і які володіли цією територією, почав створювати перші вольєри для птахів і звірів. Дитяче захоплення Фрідріха незабаром стало справою його життя, якій він залишався вірний до кінця своїх днів. Вже до початку 80-х років XIX сторіччя звістка про незвичайний зоопарк з напіввільним утриманням тварин в безводих степах Таврійської губернії Росії рознеслася по Європі. Він дивував не тільки своїми масштабами, але і тим, що тут з'явилися незвичайні для європейських зоопарків сайгаки і кінь Пржевальського, у великій степовій вольєрі почали гніздувати страуси, паслися антилопи, зебри і інші екзотичні види копитних.(рис. 1.2.1)



Рисунок 1.2.1 - Асканія-Нова

Олешківські піски - найбільша пустеля Європи. На цьому просторі, що займає декілька районів Херсонської області, переплелися людська дурість із людською мудрістю. Одні люди своїми руками перетворили тутешні степи на піщану пустелю. Інші, зупиняючи пісок, посадили тут найбільші у світі штучні ліси. Але найдивовижніше те, що мало хто з українців взагалі підозрює про наявність в країні пустелі, яку офіційно визнають найбільшою в Європі. Розташований за 30 км на схід від міста Херсон у Цюрупинському районі, біля узбережжя Чорного моря. У діаметрі мають розмір близько 15 км. Власне дніпровські піски займають площу 161 200 га, а з міжаренними землями - 210 000 га. Назва походить від старої (до 1925 року) назви міста Цюрупинськ - Олешки. Складені із безмежних барханів ("кучугурів"), висотою близько 5 м, давніх піщаних алювіальних відкладень Дніпра. У нинішньому своєму вигляді з'явились порівняно недавно. У низинах Дніпра піски існували завжди, але їх просування стримував покрив степової рослинності. У XIX сторіччі сюди почали завозити овець (один лише барон Фальц-Фейн, засновник заповідника Асканія-Нова, володів величезними отарами до мільйона голів) які знищили траву, звільнили піски, а вітрова ерозія дала їм можливість розширюватися. За словами П. Костичева, який вивчав Олешківські піски у 1880-х роках, не більше ніж за сто років до того часу піски були суцільно закріплені рослинністю, місцями деревами. Думки, "ніби поява пісків відбулася від зміни кліматичних умов місцевості", Костичев вважав абсолютно голослівними. Мікроклімат піщаної арени напівпустельний. Влітку пісок нагрівається до 70 °C, і гарячі висхідні потоки, що йдуть від пісків, розганяють дощові хмари. Тому дощів тут менше, аніж в Херсоні, що на іншому березі Дніпра. Трапляються а глибині 300-400 м існує прісний водонасичений пласт. Проте масштабно добувати звідси воду не можна, оскільки рівень ґрунтових вод знизиться і ліси не зможуть вже стримувати піски. піщані бурі. Рослинність розріджена. Стримують пустелю штучно насаджені щільні соснові ліси. Часто трапляються масштабні пожежі, оскільки ліс легко займається влітку через погодні умови(рис. 1.2.2)

Рисунок 1.2.2 - Олешківські піски

Єкатерининський Собор. Хоча це і не самий старовинний храм Херсона, від нього віє величчю і таїнство. Цікавий вже сам матеріал будівлі - інгулецький вапняк блідо-жовтих тонів. Будівля Катерининського собору виконано в стилі російського класицизму з використанням елементів балканської середньовічної архітектури. Невисокі колони, м'якість і форм, простота деталей … Ці риси хвилюють уяву і одночасно заспокоюють серце. Єкатерининський собор є видатною пам'яткою архітектури XVIII століття, і він входить в ансамбль нечисленних збережених споруд Херсонської фортеці. Від чудового іконостасу залишилося небагато - всього 11 образів і Царські врата. Решта збереглися образи храму зберігаються в Херсонському художньому музеї. Єкатерининський собор - це велика пам'ятка історії та пам'ятка архітектури, розташований у місті Херсон. Там він став першим кам'яним храмом міста і прийняв роль духовного і культурного центру. Цей собор пройшов через незвичайну історію, як і багато інші православні будови.

Його хроніка наповнена великою кількістю таємничих легенд і чудес.

Єкатерининський собор відомий не тільки могилою відомого правителя князя Потьомкіна - Таврійського. Літопис церкви розповідає про події із згадкою куди більшої кількості історично важливих імен.

Іван Єгорович Старов - головний архітектор проекту цього собору і видатний майстер своєї справи, який працював у стилі російського класицизму в кінці вісімнадцятого століття. Представником цієї епохи і є будівля. Процесом будівництва керував Іван Матвійович Ситников. (рис. 1.2.3)



Рисунок 1.2.3 - Єкатерининський Собор

Греко-Софіївська храм Різдва Богородиці є не тільки прикрасою Херсона, але й однією з найдавніших реліквій міста. Він цікавий як в архітектурному, так і історичному плані.

Після заснування міста Херсона більшу частину населення становили іноземці. Одними з перших серед них прибули грецькі колоністи, взявши з собою реліквії, з якими вони не змогли розлучитися - іконостас і внутрішнє оздоблення парафіяльної церкви.

Мрія про грецької церкви на новій батьківщині збувається в 1780 році після отримання у Потьомкіна дозволу на побудову храму. Будівництво було завершено за 5 місяців, 10 листопада 1780 церква була освячена і відкрита для прихожан. Не потрібно багато зусиль, щоб уявити, якою вона була в ті роки, оскільки до теперішнього вемені Греко-Софіївська церква зберегла свій первісний вигляд. Правда, спочатку вона була дерев'яною, а в 1808 році була перероблена в кам'яну з двома прибудовами: нижнім - в честь Різдва Богородци, і верхнім - Святого Костянтина і Олени. Храм побудований в абсолютно особливому стилі - базиліки, розбитою на три нефи двома рядами колон. У дворі церкви було зведено дзвіницю, в нішах якої розташовані дерев'яні скульптури апостолів: Матфея, Марка, Луки та Іоанна. Особливу цінність храму надає чудовий грецький дерев'яний іконостас, якому вже близько 450 років. Внутрішнє оздоблення також практично не змінилося, збереглися живопис і настінні розписи XVIII століття.

Всі богослужіння в Греко-Софіївському храмі проводились на грецькій мові і не припинялися навіть під час Великої Вітчизняної війни. Більш того, настоятель церкви протоієрей Ожіговскій Серафим Якович у період німецької окупації проводив активну діяльність з порятунку і укриттю мирних жителів. Після звільнення міста він був активним учасником збору грошей на відновлення Херсона, його квартира була перероблена в міні-госпіталь для бійців Радянської армії. За свій патріотизм, безцінну допомогу мешканцям міста у воєнний час Ожіговскій був нагороджений медаллю "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-45 рр."

Грецька церква вважається однією з найстаріших споруд в Херсоні. Її архітектурою і внутрішнім оздобленням милувалися ще Григорій Потьомкін, Іван Ганнібал, Олександр Суворов, Федір Ушаков.

Офіційно храм називається Свято-Різдва-Богородичний (Греко-Софіївська) храм, але жителі міста вже третє століття називають його просто Грецьким. Це знаменита пам'ятка Херсона вражає своєю неповторною красою, будучи гордістю не лише міста, а й усього Таврійського краю

Свято-Георгієвська церква - православний храм у місті Берислав. Перша назва - Воскресінська церква. Пам'ятник архітектури XVIII століття. Збудований у 1725 році з дубу, покрівля залізна. В 1784 році храм був переправлений козаками з запорізької фортеці Перевалочної по Дніпру до Берислава. З 1939 по 1941 рік храм був закритий, і тільки чудом він вцілів. Його хотіли розібрати на дрова. Сьогодні культова споруда належить громаді УПЦ (МП).

Взірець Середньонаддніпрянської школи українського сакрального будівництва. Перша назва Воскресенська. Перевезена в 1784 р. із запорізької фортеці Переволочної по Дніпру в Берислав (називається до цього часу Кизи-Кермен). Ремонт пам'ятника зроблений в кінці XIX ст. Під час Великої Вітчизняної війни пошкоджена. Дерев'яна, на кам'яному фундаменті, рубана з дубових колод, крита залізом. У плані трехчастная з восьмигранним центральним об'ємом, довгою стороною орієнтованим перпендикулярно поздовжньої осі, зі сходу примикає п'ятигранна апсида, із заходу - бабинець. До основного об'єму з заходу, півдня і півночі прірублени грановані пятістенного притвори. Увінчана восьмигранним верхом з двома заломами. Своїми розмірами (висота в інтер'єрі 17 м) основний обсяг значно пре вишает бічні, пануючи над ними, а в інтер'єрі простір його через арку бабинця розкривається у висоту до зеніту. Ритм домінуючих вертикальних членувань і вертикальна шалівки дошками зорово збільшує висоту глави церкви.

Пам'ятник є одним з рідкісних на півдні України зразків дерев'яного храму XVIII ст.

Свято-Георгієвська церква. Свято-Георгіївська церква дуже древня, але, на жаль, немає точних відомостей щодо часу її заснування. За одними джерелами, перша літургія в Нижніх Млинах була відслужена в 1648 році, однак, як свідчить "Клірова книга Полтавської єпархії на 1902 рік", храм був зведений в 1784 році. Свято-Георгіївську церкву - дерев'яну, на кам'яному фундаменті, в одному зв'язку із дзвіницею, холодну - побудували з ініціативи Полтавського віце-губернатора поміщика Максима Балясного й Преосвященного Іларіона (в 1776-1785 роках Полтавською єпархією управляв єпископ Іларіон (Кондратковський)). Тому є всі підстави вважати, що храм у Нижніх Млинах був зведений не в середині XVII, а на початку 80-х років XVIII століття.(рис. 1.2.6)

При церкві була бібліотека, а в приході - земська й церковнопарафіяльна школи (остання мала власний кам'яний будинок, побудований, частково, на кошти вищезгаданих осіб). Станом на 1902 рік до складу приходу входили села Щербані, Тютюнники, Терешки, Зинці й Клюшники, і вона нараховувала 1464 чоловіків й 1480 жінок парафіян.

В 1905-07 роках на місці старої церкви була зведена нова - кам'яна, типового зразка, двохпрестольна, однокупольна, тепла. Основним жертвувателем виступив поміщик Борис Бобровський. Під час революції дзвіниця була зруйнована.

За радянських часів храм використовувався для господарчих потреб, певний час тут був кінотеатр.

На початку 1990-х років, після того як Щербанівська сільська рада передала храм релігійній громаді с. Нижні Млини, силами парафіян у ньому був зроблений ремонт і реконструкція: побілені стіни, відновлений іконостас, установлений купол із хрестом (в 1992 році). З вересня 1999 року при Святій-Георгіївській церкві діє недільна школа для дорослих і дітей, братерство тверезості імені Святого Георгія.

Руїни палацу князя Трубецького П. На протилежному березі від Нової Каховки, де закінчується дамба Каховської ГЕС, знаходиться село Козацьке, в якому колись красувалася садиба князя Петра Миколайовича Трубецького (1858-1911). Серед місцевих жителів ходять абсолютно різні легенди: одні кажуть, що князь не полюбляв цей дім і не жив в ньому, інші кажуть, що і жив і любив.

Насправді Петро Миколайович вперше приїхав в Козацьке в 1875 р. В 90-х рр. побудував маєток і тут ріс та виховувався його спадкоємець. Маєток споруджений на межі 19-20 ст. у стилі французького ренесансу. До наших днів збереглися руїни палацу, огорожа, господарські будівлі, льохи 1897 р., склад 1897р. та флігель 1884р. в стилі псевдоготики, місток.

Головною дорогою до садиби був Дніпро, тому парадний фасад та центральні ворота були направлені до річки.

На території садиби знаходився великий кінний завод та численні виноградники закладені в 1896 р. за порадою князя Лева Сергійовича Голіцина.

В 2008 р. прийнято рішення відновити маєток в первинному вигляді. До садиби можна потрапити повернувши направо перед дамбою Каховської ГЕС. Територія охороняється і знаходиться за високим залізним парканом, тому потрапити туди можна лише, якщо пощастить.

Ліворуч перед дамбою Каховської ГЕС і поряд з селом Козацьке знаходиться село Веселе, де збереглася середньовічна башта та головний корпус винзаводу П.М. Трубецького (1908-1909 р.).

За архівними даними, Козацьке було засновано 9 червня 1782 р., як володіння Івана Андрійовича Остермана і охоплювало територію близько 164 кв. км. При Катерині ІІ він був російським посланцем в Стокгольмі, а потім віце-канцлером.

При Павлі І - державним канцлером та президентом колегії іноземних справ.

Назва населеного пункту походить від дніпровського рукава Козак, на яком лежить село. Вперше згадується в "Великому кресленні" 1672 р.

Людей в Козацьке переселили з Курської, Могилевської та Тамбовської губерній.

Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка - художній музей в місті Херсон, названий на честь українського художника Олексія Олексійовича Шовкуненко. Був відкритий 27 травня 1978 року. Розміщується в колишній будівлі міської ратуші, визначній пам'ятці архітектури початку XX століття. Будівля міської ратуші, в якій нині розміщується музей, була побудована в 1905-1906 роках для органів міського самоврядування. Впродовж всієї своєї історії вона залишається одним з головних символів міста. На початку ХХ сторіччя тут розташовувалися: міська управа, кабінет міського голови, городовий сирітський суд і міський громадський банк. У великій будівлі збиралися засідання міської Думи. Значення цієї споруди для міста важко переоцінити. Призначена для міських громадських установ, вона була втіленням центру міського життя. І сьогодні ця будівля є осереддям культурного життя Херсона, скарбницею духовної спадщини міста.

Тривалий час авторство проекту цієї пам'ятки архітектури залишалося невідомим. У 1900 році на засіданні Міської думи міський голова І. І. Волохін піднімає питання про зведення будівлі для міських громадських установ, в якій могли б розташуватися органи місцевого самоврядування і деякі міські організації, що гостро потребують нових приміщень. Пропозицію підтримала Дума і Міська управа, був оголошений конкурс проектів будівель для міських установ.

На розгляд було представлено чотири проекти, з метою прийняття об'єктивного рішення вони подавались анонімно. Долю проектів, представлених під девізами: "Мимохідь", "На скоро", "І-ХІІ" і "Південному граду - російське багатство" вирішувала спеціальна комісія. У конкурсі переміг проект під девізом "Мимохідь", який у більшому ступені відповідав основним вимогам експертного журі. Пізніше з'ясувалося ім'я переможця - молодого одеського архітектора Адольфа Борисовича Мінкуса (1870-1948). Згодом Адольф Мінкус прославився своїми роботами в Одесі, а також в Києві і Харкові.

Не зважаючи на затверджений проект, будівництво розпочалось тільки за 5 років, вже при новому міському голові М. Є. Беккеці. Закладення будівлі відбулося 28 травня 1905 року. Не зважаючи на масштабність і складність споруди, завдяки зусиллям багатьох міських діячів будівля була споруджена в досить короткі терміни і повністю відповідала технічним і естетичним вимогам часу. На початку 1907 року новий міський будинок прийняв своїх господарів. У цій споруді можна побачити сплетення декількох архітектурних стилів, але будівля виглядає єдиним архітектурним цілим. На жаль, ні архітектори, ні міська влада не могли врахувати, що через десятиліття будівля опиниться на перехресті завантажених транспортом вулиць і з часом від дії вібрації і вихлопних газів почне руйнуватися.(рис. 1.2.8). [5]

Церква святої мучениці Олександри в Херсоні (Царице -Олександрівська) закладена в 1898 р. Витончений храм зведений за проектом губернського арх. К. Квінто як домова церква Другий Маріїнської жіночої гімназії. Шатрові завершення основного обсягу та дзвіниці спочатку увінчували цибулинні главки. В архітектурі храму відчувається вплив московського зодчества XVII ст. із застосуванням романського стилю. В інтер'єрі зберігся ліпний декор, а також різьблені мармурові кіоти, вцілілі від первісного іконостасу роботи відомого скульптора Б. Едуардса. Зараз храм належить громаді УПЦ Київського Патріархату.

Успенський Кафедральний Собор - одна з найстаріших будівель Херсона. Храм засновано купцями Сізаревим і Фендріковим. За легендою, відразу після початку будівництва припинилася свирепствовавшая в місті чума. Успенський собор побудований в стилі раннього класицизму, у формі довгастого хреста. Відрізняється чудовим оздобленням. Всередині можна побачити витончений іконостас та ікону Успіння Пресвятої Богородиці. У радянські часи храм був закритий, приміщення переобладнали піт спортзал. Зараз собор повернули віруючим, ведеться реставрація.

Кафедральний Свято - Духівський собор у стилі класицизму будувався більше 30 років, з 1804 по 1836 рр.. Храм має два бічних вівтаря - на честь Архистратига Михаїла та в пам'ять священомученика Херсонеський. Тут зберігається список чудотворної Касперівської ікони Божої Матері, яка захищала жителів Таврійської губернії під час Кримської війни.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці почали строіnm в 1905 р. при чоловічому монастирі, який заснував у Генічеську жебракуючий старий Созонт, що вважався блаженним. Церква побудована у формах російсько - візантійського стилю. У радянські часи храм вдалося зберегти, хоча він використовувався як спортзал і зерносховище. У 1989 р. церква була відкрита знову, проведена реставрація.

Обеліск з сонячним годинником та барельєфом встановлено на честь англійського юриста- реформатора, лікаря і філантропа Джона Говарда. В Європі він будував лікарні та будинки престарілих, боровся за права засуджених. У 1789 р. лікар - ентузіаст прибув в Херсон на боротьбу зі спалахнула тут епідемією висипного тифу. Заразившись сам, помер він через рік і тут же був похований.

Свято-Миколаївський морський собор в Херсоні зведений в 1842 р. на кошти нащадка гетьманського роду Дорошенко, колезького асесора Я. Дорошенко. Розташований в Забалковскім передмістям, яке було відділене від міста глибоким яром (балкою). Перший дерев'яний храм Св. Миколи Чудотворця з'явився тут на поч. XIX ст., Але швидко занепав, і тоді виникла необхідність будівництва нової церкви. Кам'яний храм у стилі класицизму має сферичний купол і двоярусну дзвіницю. У роки Кримської війни в Миколаївській церкві відспівували захисників Севастополя, померлих у херсонських госпіталях. У 2007 р. Свято - Миколаївському храму був привласнений статус морського собору.

Римо-католицький костел Пресвятого Серця Ісуса заснований з ініціативи князя Г. Потьомкіна для залучення в Херсон іноземців. Перший

католицький храм в ім'я Спасителя, побудований в 1787 р., був глинобитною. Кам'яний костел на цьому місці був зведений в 1820- х рр.., Пізніше над дзвіницею надбудували шпиль. Тут діяла римо - католицька церковна школа і суспільство посібники бідним католикам. У 1918 р. пройшло перше богослужіння українською мовою. У 1931 р. костел був закритий, в ньому розмістили майстерні, потім відкрили дитячий кінотеатр. У 1994 р. храм було повернуто віруючим і реконструйований. Зараз це римо - католицький костел приходу Пресвятого Серця Ісуса.

Радянська самохідна артилерійська установка СУ -100 часів Другої світової війни в Білозерці - пам'ятник визволителям селища. Встановлений у 1975 р. до 30- річчя перемоги над гітлерівськими загарбниками. Бойова машина 2- го гвардійського механізованого корпусу брала участь у визволенні Білозерки від німецьких окупантів.

Скульптура Божої Матері відкрита в Пушкінському сквері в 2009 р. Вона розташована на місці храму Пресвятої Богородиці, зруйнованого в 1940- і рр.. Фігура заввишки 2,5 метра, виконана з білого штучного каменю, дивиться на схід сонця. Територію скверу, розташованого біля міського РАГСу, ще недавно покинутого і непривабливого, тепер упорядкували: уздовж вимощених тротуарною плиткою доріжок встановили лавки, на клумбах висадили квіти і хвойні деревця. А у вечірній час тут горять ліхтарі.

Пам'ятний знак Фрегат на набережній Херсона - найбільш впізнаваний символ міста. Монумент у вигляді парусника на високому постаменті встановлено в 1972 р. на честь перших кораблів Чорноморського флоту: 66- гарматного лінкора Слава Катерини та 50- гарматного фрегата Георгій Побідоносець. Вони були спущені зі стапелів адміралтейської верфі Херсона в 1783 р. Пам'ятник виконаний з листової міді, бетону і граніт. Скульптори І. Білокур, В. Потребенко, В. Шкуропад, архітектор Ю. Тарасов.

Грандіозна скульптурна композиція на честь широко застосовувалася в роки Громадянської війни пересувної вогневої точки - тачанки, оспіваної в радянській літературі і мистецтві. Вперше використовувати в бойових діях встановлений на запряжену кіньми прольотку кулемет Максим стали підрозділи анархістської армії Н. Махно, однак прославилася тачанка на службі в рядах Червоної Армії. У 1967 р. в степу під Каховкою був споруджений величний монумент роботи ленінградських скульпторів Ю. Лоховіціна, Л. Михайленко, Л. Родіонова і арх. Є. Полторацького. Виготовлений з бронзи пам'ятник важить 120 тон.

Храм Казанської ікони Божої Матері в Геройському (Прогної) побудований в 1898 р. на кошти нащадка козацько-старшинського роду Г. Капусти. Напівзруйнований за роки радянської влади храм в даний час відновлюється.

Пам'ятний знак на честь радянських воїнів-артилеристів 127-й морський батареї, які в 1941 р. стримували наступ німецьких військ у напрямку Криму. Виконаний у формі великої дугоподібної стіни, у якої встановлено корабельне знаряддя. Поруч споруджено православний храм. [6]

1.3 Природні ресурси Херсонської області

Херсонська область розташована в межах Причорноморської низовини, на всій її території переважають степові ландшафти. Природні копалини на території Херсонської області представлені головним чином родовищ нерудних будівельних матеріалів. Приморські території входять в Південноукраїнську нафтогазоносну область. Розробляється Стрілецька родовище газу на Арабатській Стрілці. Є й запаси мінеральних вод, а на півострові Чонгар знаходиться родовище термальних вод з 36-відсотковим вмістом йоду, аналогів яким в Україні немає. На території області розташовані два великих центри видобутку кам'яної (кухонної) солі. В останні роки на півночі правобережжя Дніпра знайдені значні запаси фосфоритів і бокситів.

Херсонщина багата мінеральними будівельними матеріалами. Вапняки, суглинки, глини, піски - сировина місцевого значення. На найбільшому родовищі - Тягинском кар'єрі - в рік добувають 0,5 млн. м 3 вапняку, який йде на виготовлення щебню, бутового каміння, вапна.

Самосадну сіль добувають з ропи солоних озер Азово - Чорноморського узбережжя, на базі яких працюють Генічеське і Геройські солепромисли.

Письмові джерела свідчать, що сіль на Кінбурнській косі (Геройські солепромисли) добували ще в V столітті до нашої ери. У XII ст. вона стає предметом широкої торгівлі: водним шляхом її вивозили в Туреччину, Грецію, а пізніше чумацьким - в Польщу, Литву і Центральну Русь. Кардашинський торфовище - своєрідний болотистий ландшафт в долині річки Чайка на площі 240 тис. га. Торф'яні поклади, що сягають 3-4 і глибини, розробляються для виробництва цінного органічного добрива - гумофоса.

Водні ресурси області представлені річками, морями, озерами, ставками та підземними водами. Річкова мережа області складається з Дніпра та 19 малих річок. Всі вони належать до басейну Чорного моря. А в приморській смузі, між нижньою течією Дніпра і Азовським морем, постійних річок немає.

Дніпро - найбільша річка в Україні, а по довжині - третя в Європі (після Волги і Дунаю). Ширина її долини сягає 23 км В межах області Дніпро протікає по території 216 км. Вище Херсона, біля села Садового, в нього впадає останній великий приплив Інгулець, русло якого дуже звивисте. Від витоку до гирла воно утворює 55 меандр (закрутів). Інгулець вважається звивистою річкою рівнинній частині Європи. У дельті Дніпра розташований унікальний природний комплекс - заплавна зона з великими просторами болотистих островів, рясно порізаних складною мережею рукавів, проток, єриків і озер.

Тут склалися сприятливі умови для існування багатьох тварин, особливо птахів.

У дельті Дніпра розташований унікальний природний комплекс - плавнева зона з великими просторами болотистих островів, рясно порізаних складною мережею рукавів, проток, єриків і озер. Тут склалися сприятливі умови для проживання багатьох тварин, особливо птахів.

На Херсонщині - 69 територій та об'єктів природно-заповідного фонду (заг. пл. 123,3 тис. га): 2 біосферні заповідники (Асканія-Нова, частина Чорноморського біосферного заповідника), 5 заказників (Бакайський, Березові Колки, Джарилгацький, Ягорлицький, Саги), дендрологічний парк Асканія-Нова 32 пам'ятки природи, 12 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, 10 заповідних урочищ місцевого значення. [7]

1.4 Туристична інфраструктура Херсонської області

На Херсонщині на державному обліку перебуває 5,9 тис. пам'яток. З них 143 входять до Державного реєстру національного надбання. Тут діє 3 музеї з 6 філіалами і відділами. Херсонський краєзнавчий музей - один із найстаріших на півдні України, що утворився в 1931 р. об'єднанням археологічного і природно-історичного музеїв.

Колекція Херсонського художнього музею налічує понад 6 тис. творів живопису, графіки, скульптури і декоративно-вжиткового мистецтва, серед яких - роботи О. Шовкуненка, К. Коровіна, М. Врубеля, М. Пимоненка та ін.

У 1778 р. у відповідності з царським указом було закладено місто Херсон, назване на честь давнього Херсонеса. Будівництвом керував один із предків О.С Пушкіна генерал І. Ганнібал. Херсон був першою базою Чорноморського флоту. На спорудження фортеці, верфі, судноремонтних майстерень, складів були витрачені величезні кошти, але невдовзі стало зрозуміло, що місце було обрано невдало: мілководний Дніпровський лиман і гирло Дніпра не дозволяли підходити великим морським кораблям. Тому після заснування Миколаєва (1783) і Одеси (1794) Херсон поступово втратив значення головного порту і головної південної верфі країни. В 1790-х pp. адміралтейство було переведено до Миколаєва. Хоча херсонська суднобудівна верф продовжувала функціонувати, і тут споруджувались невеликі військові кораблі. В 1806 р. стала до ладу ще одна верф, що спеціалізувалась на будівництві торговельних кораблів. Вона стала найбільшим підприємством цивільного суднобудування на півдні країни.

В 1900-1902 pp. було поглиблено дніпровське гирло (до 22 футів), прорито канал, який з'єднав порт із морем, і Херсону було повернуто значення великого морського порту.

В місті діє готель "Фрегат", кілька турбаз. Турфірми організовують одноденні поїздки в сільські місцевості (з обідом і дегустацією вин), подорож до заповідника "Асканія-Нова", прогулянки по Дніпру, відвідання рибальського острова (з обідом із рибних страв), полювання в Гаврилівському мисливському господарстві і на островах Бірючий, Джарилгач.

Отже, в цьому розділі було зроблено аналіз туристичних ресурсів Херсонської області. Вона багата як на історико-культурні так і на природні ресурси. Зроблений перелік ресурсів, які можна використати для проектування туру. [8]

Як дістатись:

Літаком. Міжнародний аеропорт "Херсон". Знаходиться у селі Чорнобаївка поблизу Херсона, заснований у 1946 році. У 2013 році закінчилася реконструкція аеропорту і на сьогоднішній день він функціонує у звичайному режимі. Приймає повітряний транспорт по Україні з та в Дніпропетровськ, Київ, Львів; географія міжнародних рейсів - Греція, Італія, Словенія, Франція, Чехія.

На території аеропорту діє медичний пункт, розташований на першому поверсі в правому крилі аеровокзалу. Він забезпечений усім необхідним обладнанням для надання першої медичної допомоги. Пасажири можуть скористатися його послугами в разі нездужання або загострення гострого хронічного захворювання. Для пасажирів з обмеженими фізичними можливостями, надається спеціальне обслуговування. У аеропорті цілодобово працюють співробітники міліції. У разі виникнення будь-яких проблем ви можете звернутися в чергову частину лінійного відділу внутрішніх справ, розташовану на першому поверсі в правому крилі аеровокзалу.

Транспортне сполучення з містом здійснюється автобусним маршрутом № 101 "Красень-Аеропорт", транспорт курсує щодня з 07.00 до 20.00 з інтервалом 15-20 хв. Автобус робить зупинки на "Центральному ринку", "Залізничній" та "Автовокзалі". Крім того до послуг відвідувачів діють служби таксі.

Потягом. Єдиний залізничний вокзал у місті, що сполучає Херсон з іншими населеними пунктами, заснований 16 жовтня 1907 року. Він має 4 посадкові колії, розташований на початку центральної вулиці міста - проспекту Ушакова, на Привокзальній площі. Звідси відправляються потяги не лише по території України, але й закордон (Москва, Мінськ), також через нього курсують приміські потяги, щоправда у 2012 році їхня кількість різко зменшилась. Дістатися до Херсона потягом можна практично з будь-якої точки України. На вокзалі цілодобово працюють каси з продажу квитків як на приміські, так і на потяги далекого прямування. У центральній будівлі знаходяться дві зали очікувань (звичайна та підвищеного комфорту), кафетерії, туалети. Діють знижки на проїзд для деяких пільгових категорій громадян України.

Вигляд на центральну будівлю вокзалу з Привокзальної площі.

Поряд з будівлею вокзалу знаходяться медичний пункт, камери схову, готелі, є пункти обміну валюти, послуги доступу до Інтернету. З вокзалу можна дістатися у будь-яку точку міста на місцевому транспорті або таксі.

Відстані залізницею та час у дорозі:

До Запоріжжя - 280 км (? 9 годин).

До Києва - 582 км (? 12 годин).

До Львова - 832 км (? 19-20 годин).

До Миколаєва - 66 км (? 1 година).

До Одеси - 198 км (? 6-8 годин).

До Сімферополя - 566 км (? 5-6 годин).

До Харкова - 545 км (? 18 годин).

До Хмельницького - 606 км (? 13 годин).

Автомобілем. М 14 - з Одеси, Миколаєва, Нової Каховки, Мелітополя, Приазовського, Приморська, Бердянська, Мангуша, Маріуполя, Новоазовська; по Європейському автошляху Е-58 (який збігається на території України з М-14) можна дістатись з Австрії, Словаччини, Румунії, Молдови, Росії.

М 17 - з Цюрупинська, Армянська, Красноперекопська, Джанкоя, Совєтського, Феодосії, Керчі; а також із Російської Федерації та Грузії (траса Е 97).

Автобусом. Автобусом до Херсона можна дістатись практично з будь-якої точки України, у місті функціонує один автовокзал, який слугує для прийняття маршрутних таксі міжміського сполучення та громадського транспорту з віддалених населених пунктів Херсонської області; і одна автостанція, з котрої відправляються і на яку прибувають автобуси приміського спрямування.

Херсонський автовокзал вул. Будьоного, 1. ? (0 552) 33-70-80. цілодобово.

Херсонська приміська автостанція вул. Артема, 1; вул. Маяковського, 22. ? (0 552) 33-70-80, (0 552) 49-92-11,(0 552) 26-44-37. 05:00-23:00.

Кораблем. На водному транспорті у місто можна потрапити лише з передмістя та найближчих дачних островів. [9]

Готелі Херсонської області:

"Азов-спектр" готель.

Поштова адреса: 74700 Херсонська обл., Нижньосірогозький р-н, смт Нижні Сірогози, вул. Петровського, буд. 21а.

Телефон: (067) 614-10-22.

"Амстронг-СК" готель.

Поштова адреса: 75700 Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Шмідта буд. 3.

"Бригантина" туристичний комплекс.

Поштова адреса: 73000, м. Херсон, Комсомольський р-н, вул. Патона, буд. 4.

Телефон: (0552) 27-35-51.

web-сайт: http://brigantinaua.com.

e-mail: brig@tpm.com.ua.

"Водний клуб "Херсон Гавань".

Поштова адреса: 73000 м. Херсон, Суворовський р-н, просп. 200-річчя Херсону, буд. 10.

Телефон: (050)277-32-23.

"Гарден бридж" готель.

Поштова адреса: 73000, м. Херсон, м. Херсон, Комсомольський р-н, просп. Будівельників, буд. 4.

Телефон: (050) 396-28-59.

"Гелистин" готель.

Поштова адреса: 75723 Херсонська обл., Скадовський р-н, смт Лазурне, вул. Набережна, буд. 6Телефон: (05537) 3-03-10.

"Господарка" готель.

Поштова адреса: 75500 Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Володарського, буд. 21.

Телефон: (05534) 2-23-78.

"Діліжанс і К" готель.

Поштова адреса: 73000 м. Херсон, Суворовський р-н, просп. Ушакова, буд. 34.

Телефон: (067) 555-10-60.

web-сайт: http://hotel-diligence.com.ua/.

e-mail: inna-diligence@mail.ru, hotel.diligence@mail.ru.

"Дорожний" готель.

Поштова адреса: 75100 Херсонська обл., Цюрупинський р-н, м. Цюрупинськ, вул. Самарця, буд. 97.

"Жемчужина Півдня" готель.

Поштова адреса: 75800 Херсонська обл., Каланчацький р-н, смт Каланчак, вул. Чорноморська, буд. 47.

Телефон: (050)808-02-50.

"Зоря М" готель.

Поштова адреса: 73000 Херсонська область, м. Херсон, вул. Шенгелія, буд. 4Телефон: (050)494-27-03.

"Іспанське село"готель.

Поштова адреса: 75580 Херсонська обл., Генічеський р-н, с. Щасливцеве, вул. Набережна, буд. 4.

Телефон: (05534) 3-22-10.

"Княжий берег-БВК" готель.

Поштова адреса: 74343 Херсонська обл., Бериславський р-н, смт Козацьке, вул. Шевченка, буд. 21.

Телефон: (050) 396-44-90.

"Коло" готель.

Поштова адреса: 75100 Херсонська обл., Цюрупинський р-н, м. Цюрупинськ, вул. Червоноармійська, буд. 31.

"Кримський Шлях-сервіс" готель.

Поштова адреса: 73490 Херсонська обл., с. Комишани, вул. Нижня, буд. 115.

"Лагуна-Д"готель.

Поштова адреса: 74900 Херсонська обл., м. Нова Каховка, просп. Дніпровський, буд. 32.

Телефон: (095)872-20-25.

"Ліка" готель.

Поштова адреса: 73000 м. Херсон, Комсомольський р-н, вул. Суворова, буд. 49.

Телефон: (0552)42-27-93.

"Лілея-Херсон" готель.

Поштова адреса: 73000 м. Херсон, Дніпровський р-н, вул. Гагаріна, буд. 121.

Телефон: (050)494-30-33.

"Марина - Тур"туристичний комплекс.

Поштова адреса: 73000 м. Херсон, Суворовський р-н, вул. Карбишева, буд. 8.

Телефон: (0552)42-40-78.

"Меджик Ленд ХХІ" готель.

Поштова адреса: 73016 м. Херсон, Комсомольський р-н, вул. Марії Фортус, буд. 107а.

Телефон: (0552)22-72-97.

"Нінель Н.І." готель.

Поштова адреса: 73000 м. Херсон, Суворовський р-н, вул. Бєлінського, буд. 22Телефон: (050)655-99-33.

web-сайт: http://ninel.kherson.ua/.

"Нова Каховка" туристичний готель.

Поштова адреса: 74900 Херсонська обл., м. Нова Каховка, просп. Дніпровський, буд. 20.

Телефон: (05549) 4-33-77. [10]

Заклади харчування:

Beer bar.

Адреса: Херсон, вул. Жовтневої Революції, 47.

Телефон:+380 (55) 246-12-12.

Години роботи:пн-чт 11:30-00:00; пт, сб 11:30-01:00; нд 11:30-00:00.

Burger City.

Адреса: Херсон, просп. Ушакова, 41а.

Телефон:+380 (55) 241-06-99.

Години роботи:09:00-22:00.

Кориця.

Адреса: Херсон, вул. Радянська, 30.

Телефон:+380 (55) 222-41-09.

Години роботи:пн-пт 08:00-23:00; сб, нд 09:00-23:00.

Light House.

Адреса: Херсон, вул. Залізнична, 24.

Телефон:+380 (552) 49-67-31.

Години роботи:пн-пт 11:00-00:00; сб, нд 12:00-01:00.

Nobel.

Адреса: Херсон, вул. 9-Го Січня, 3.

Телефон:+380 (55) 226-34-30.

Години роботи:09:00-00:00.

Perfetto.

Адреса: Херсон, вул. Суворова, 17.

Телефон:+380 (55) 242-43-23.

Години роботи:08:30-22:00.

Platon.

Адреса: Херсон, вул. Радянська, 50.

Телефон:+380 (66) 248-32-00, +380 (67) 679-18-88, +380 (55) 246-00-80, +380 (55) 246-00-61.

Години роботи:09:00-00:00.

Сайт: http://www.platon.ks.ua.

Авлабар.

Адреса: Херсон, вул. Полякова, 5.

Телефон:+380 (552) 44-45-90.

Години роботи:10:00-00:00.

Сайт:http://avlabar.mg.ks.ua.

Айсберг.

Адреса: 73003, Херсон, просп. Ушакова, 32.

Телефон:+380 (552) 26-47-88.

Години роботи:08:00-00:00.

Алькор.

Адреса: 73020, Херсон, вул. Ілліча, 76.

Телефон:+380 (552) 29-21-31, +380 (552) 29-42-42.

Години роботи: пн-сб 08:00-22:00; нд 08:00-16:00.

Ангел.

Адреса: Херсон, вул. 9-го Січня, 18.

Телефон:+380 (66) 280-20-54.

Години роботи:09:00-00:00.

Багіра.

Адреса: 73020, Херсон, вул. Лавреньова, 13.

Телефон:+380 (552) 29-11-73.

Години роботи:11:00-03:00.

Бар Старий Замок.

Адреса: Херсон, вул. Комунарів, 5.

Телефон:+380 (55) 222-59-43.

Години роботи:пн-пт 10:00-20:00.

Бізнес-будинок Бордо.

Адреса: 73000, Херсон, вул. Пролетарська, 20.

Телефон:+380 (552) 26-23-76, +380 (552) 26-69-19.

Години роботи: цілодобово.

Сайт:http://www.brd-bordo.com.

Бір Бар.

Адреса: Херсон, вул. Жовтневої Революції, 47.

Телефон:+380 (99) 367-95-89.

Години роботи:11:30-00:00.

Смачна їжа.

Адреса: Херсон, вул. 9 Січня, 23.

Телефон:+380 (55) 226-35-25.

Години роботи:пн-сб 09:00-18:00.

Готель Загублений Світ.

Адреса: Херсон, вул. Петренко, 25.

Телефон:+380 (552) 46-10-03, +380 (552) 46-75-55.

Години роботи:08:00-00:00.

Сайт:http://kherson-hotel.com.ua.

Грінвіч.

Адреса: Херсон, вул. Лавреньова, 9.

Телефон:+380 (55) 229-92-45.

Години роботи:10:00-00:00. [11].

2. Розробка технологічної документації проектних турів Херсонської області

2.1 Розробка технологічної документації п'ятиденного туру "Пізнавальна пригодницька сафарі-тур"

2.1.1 Обґрунтування мети і цільової аудиторії туру

Метою туру є: Пізнавально-пригодницький сафарі-тур по Херсонській області передбачає відвідання різноманітних об'єктів природи заповідного півдня України та ознайомлення з головними визначними місцями населених пунктів, через які пролягає туристичний маршрут даної подорожі.

Тур розрахований на молодь та старших людей віком до 45 років.

"Пізнавальна пригодницька сафарі-тур". Івано-Франківськ-Херсон-біосферний заповідник Асканія Нова-Генічеськ.

Генічевськ - о. Бирючий - Генічеськ.

Генічевськ - затока Сиваш - Скадовськ.

Скадовськ - Олешківські піски - Херсон.

Херсон - Федорівська - печера - Херсон.

Херсон - Івано- Франківськ.

Схема маршруту показує, що даний пізнавально-пригодницький сафарі-тур є кільцевим, з елементами радіального, тобто пункту початку подорожі і її закінчення збігається, але в певних частинах маршруту здійснюються окремі виїзди на заплановані маршрутом екскурсії.

Даний пізнавально-пригодницький сафарі-тур триває 5 днів.

Вид транспорту - автобусний на 40 посадочних місць. В турі є піші і автобусні екскурсії, які проходять по містах і селах Херсонщини.

До комплекту послуг входять: - проїзд приватним автобусом з Івано-Франківська до Херсонська і в протилежному напрямку;

- розміщення + харчування в готелях;

- обіди в ресторанах та кафе;

- робота гіда, автобусні екскурсії.

2.1.2 Технологічна карта туру "Пізнавальна пригодницька сафарі-тур"

ТО "Just do it " Дата розробки: 20.04.2014.

Основні пункти маршруту:

Івано-Франківськ- Херсон- Чаплинськ (біосферний заповідник Асканія Нова)-Генічеськ.

Генічевськ- о. Бирючий-Генічеськ.

Генічевськ - затока Сиваш - Скадовськ.

Скадовськ - Цюрупинський (Олешківські піски) - Херсон.

Херсон - Федорівська - печера - Херсон.

Херсон - Івано- Франківськ.

Рисунок 2.1.1 - Схема маршруту " Пізнавальна пригодницька сафарі-тур"

Вид транспорту: Приватний автобус.

Вид маршруту: Кільцевий.

Тривалість туру: 5 днів

Кількість туристичних груп - 11

Кількість туристів у групі - 14 осіб

Кількість рейсів:11

Вартість путівки 1 на одну людину: 2435 грн

Вартість путівки на 1 групу: 34079 грн

Всього людино-днів обслуговування: 154.

Таблиця. Дати виїзду і приїзду груп

Місяць	Дата виїзду	Дата приїзду
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень	01.05	07.05
Червень	13.06; 20.06	19.06; 26.06
Липень	04.07; 18.07	10.07; 24.07
Серпень	01.08; 08.08; 15.08	07.08; 14.08; 21.08
Вересень	05.09; 12.09	11.09; 18.09
Жовтень	03.10	09.10
Листопад
Грудень
Всього: 11

Таблиця. Зміст і графік просування маршруту

№ п/п	Пункти маршруту	Кілометраж, кК	Програма обслуговування	Нічліг	Найменування тур-екскурсійних заходів	Тривалість заходів
			Сніданок	Обід	вечеря	Без харчування
1	м. Івано-Франківськ		-	-	-	+	-	-	-
2	м. Херсон	860	+	-	-	-	-	-	-
3	м. Чаплинськ	130	-	+	-	-	-	Біосферний заповідник "Асканія-Нова",екскурсія до музею заповідника, екскурсія по заповіднику	2 години 20 хвилин
4	М. Генічевськ	70	+	+	+	-	+	Самостійна прогулянка (кафе, бар, дискотека на нічному пляжі) Катерний переїзд до о. Бирючий, мама шин екскурсія по острову, відповідно на морі	2 години 15 хвилин
6	м. Скадовськ	95	+	+	+	-	+	Коротка заїзна екскурсія до затоки Сиваш; Екскурсія по місту Скадовськ; Самостійна програма	3 години 30 хвилин
7	М. Цюрупинськ	200	-	+	-	-	-	Олешківські піски	2 години
8	м. Херсон	10	+	+	+	-	+	Екскурсія по місту Херсон	2 години
9	м. Федорівка	32	-	-	-	+	-	Екскурсія Федорівські печери; Пікнік	2 години
10	м. Івано Франківськ	860	-	-	-	+	-
Всього	2257 км

Програма туру:

1 день

7.40 - Прибуття в місто Херсон і поселення в готельному комплексу "Імперіал"

8.00 - Сніданок, відпочинок після прийому їжі в кафе "Імперіал"

9.00 - Виїзд до біосферного заповідника Асканія - Нова

10.40 - Прибуття до біосферного заповідника Асканія-Нова

10.40 - Уладнання формальностей

11.00 - Екскурсія до Музею біосферного заповідника

12.10 - Оглядова екскурсія прилеглої території заповідника

13.00 Обід у місцевому готелі "Канна", а також після обідній відпочинок

14.30 - Асканія-Нова туристична, екскурсія, відпочинок, прогулянка

17.00 Виїзд до м. Генічеськ.

17.55 - Прибуття до м. Генічевськ

17.55 - Розміщення у готелі "Перлина"

18.35 - Вільний час

19.00 - Вечеря у готелі "Перлина" та відпочинок після прийому їжі

20.05 - Вільний час (самостійна програма)

2 день

8.00 - Сніданок, відпочинок після прийому їжі та час на збори до екскурсії

9.00 - Прибуття на узбережжя Азовського моря

9.35- Відїзд на катері на о. Бирючий

9.35 - Екскурсія по о. Бирючий (морська на катері та сухопуть на відкритих машинах-сафарі)

13.00- Обід в готелі (інший заклад харчування) та після обідній відпочинок

14.30 - Екскурсія м. Генічеськ з відвідуванням головних визначних місць

16.20 - Відпочинок на морі чи самостійна програма

19.00 - Вечеря та відпочинок після прийому їжі

20.05 ~ Вільний час (самостійна програма)

3 день

8.00-Сніданок у готелі "Перлина", відпочинок після прийому їжі та час на збори до екскурсії

9.00- Від'їзд до м. Скадовськ

10.00- Зупинка на заїзну екскурсію до затоки Сиваш

12.50 Прибуття до м. Скадовськ Розміщення в готелі "Меридіан"

13.00-Обід у готелі та після обідній відпочинок у готелі "Меридіан"

14.20- Оглядова екскурсія по м. Скадовськ

16.00 - Відпочинок на морі, місцеві прогулянки містом, фестивалі інші розваги

19.00 - Вечеря та прийом їжі та відпочинок після прийому їжі

20.05 - Вільний час

4 день

08.00 - Сніданок, відпочинок після прийому їжі та час на збори до екскурсії

09.00 - Самостійний відпочинок у м. Скадовськ

11.00 - Поїздка по Олешківським піскам

13.00 - Пікнік в Олешківських пісках

15.00 - Прибуття у м. Херсон

15.00 - Розміщення у готелі "Меридіан" або "Фрегат"

15.40 - Коротка екскурсія м. Херсон з відвіданням головних визначних місця

16.50- Самостійні екскурсійні прогулянки, відпочинок

19.20. - Вечеря та відпочинок після прийому їжі

20.05 ~ Вільний час (самостійна програма)

5 день

8.оо - Сніданок, відпочинок після прийому їжі та час на збори

09.00 - Виїзд до Федорівської печери

9.10 - Екскурсія до Федорівської печери та прогулянки і ознайомлення з місцевим колоритом

11.10- Прибуття м. Херсон

11.10 - Самостійна програма, або коротка екскурсія містом

13.00 - Обід у готелі та після обідній відпочинок

14.20 - Самостійна програма

16.00 - Час на збори

18.00 Відправлення автобусом Херсон - Івано -Франківськ

Розробник туру Павлюк І.М.

...