Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Поняття готельних послуг. Порядок надання готельних послуг
• 2. Правила і порядок проведення сертифікації готельних послуг та послуг харчування в готелях
• 2.1 Сертифікація готельних послуг
• 2.2 Сертифікація послуг харчування
• 3. Ліцензування готельних послуг
• Висновок
• Список використаної літератури

Вступ

Останніми роками і в Україні почали надавати все більше уваги розвитку туризму. Перспективи розвитку туристського комплексу України багато в чому залежать від посилення державного регулювання туристської сфери на загальнонаціональному рівні, яке повинне поєднуватися з сучасною стратегією просування регіональних турпродуктів.

Важливою складовою туристичної діяльності є готельне господарство. Розвиток вітчизняного та міжнародного туризму значною мірою пов'язується з рівнем матеріально-технічної бази, розгалуженістю та різноманітністю мережі, якістю обслуговування в готельному господарстві. Саме готельні підприємства виконують одну з основних функцій у сфері обслуговування туристів: забезпечують їх сучасним житлом і побутовими послугами.

Великий і різносторонній попит на туристичні послуги в усьому світі робить необхідним взаємне визнання результатів діяльності різних підприємств сфери туризму. Найвищий рівень такого визнання - сертифікація, яка гарантує, що послуга (продукт) відповідає певним вимогам і має відповідну якість. сертифікація ліцензування

Спочатку під "готельним господарством" розумілась така господарська діяльність, що виробляла та надавала платні послуги з розміщення. Згодом, із зростанням вимог туристів і прагненням готелів розширити комплексність обслуговування, послуги розміщення почали доповнюватись такими, що пов'язані з харчуванням і продажем напоїв.

Це дає підстави й сьогодні розглядати готельне господарство у двох напрямах діяльності, а саме в широкому та вузькому його розуміннях. У першому випадку готельне господарство включає дві основні групи послуг - розміщення та харчування, а в другому - тільки розміщення.

Згідно із законами України туристичні послуги підлягають ліцензуванню. Тому готелі, які здійснюють туристичну діяльність, повинні отримати ліцензію.

1. Поняття готельних послуг. Порядок надання готельних послуг

Кожний з нас хоч би раз зупинявся в готелі, перебуваючи у відрядженні або на відпочинку, проте не усім відомий порядок надання готельних послуг. Діяльності готелів присвячено немало нормативно-правових актів, розглянемо основні з них, щоб з'ясувати правові аспекти надання готельних послуг.

Документи статті:

- Закон про туризм - Закон України "Про туризм" від 15.09.95 р. № 324/95-ВР.

- Правила № 19 - Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 р. № 19.

- Порядок № 297 - Порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затверджений постановою КМУ від 15.03.2006 р. № 297.

- Наказ № 230 - наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики "Про затвердження форм документів первинного обліку та Інструкції про порядок ведення документообігу при наданні готельних послуг у ДП "Укркомунобслуговування" від 13.10.2000 р. № 230.

Виконавцями готельних послуг є готелі, готельні об'єднання, мотелі, кемпінги, туристичні бази та туристичні комплекси, пансіонати тощо, незалежно від форм власності . Споживачами готельних послуг є громадяни, що проживають в готелі або мають намір ними скористатися (до них належать як приватні особи, так і працівники юридичних осіб).

Готельна послуга - це дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера або місця тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, які надаються під час розміщення та проживання (п. 1.3 Правил № 19). Так, до основних послуг належать послуги готелю, що включаються до ціни номера (місця) і надаються споживачу згідно з укладеним договором. Це можуть бути послуги: надання номера (місця) для тимчасового проживання; видача та заміна постільної білизни; надання рушників та засобів особистої гігієни; харчування тощо.

Додаткові послуги - обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю, замовляються та сплачуються споживачем додатково за окремим договором. А саме послуги: стоянки авто; хімчистки, прання, прасування особистих речей клієнта; перукарні, сауни, басейну, солярію; Інтернету; бару, більярду; бронювання авіа- та залізничних квитків тощо. Це не повний перелік послуг, які може надавати готель.

Залежно від категорії готелю ("зірковості") їх може бути більше, та розподіл їх може бути здійснений по-іншому. "Зірковість" готелю визначається залежно від рівня якості обслуговування та позначається символом "*" (зірка). При цьому чим більша кількість "зірок", тим вище рівень обслуговування в готелі. Згідно з Правилами обов'язкової сертифікації готельних послуг, затвердженими наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27.01.99 р. № 37, сьогодні в Україні готелі класифікуються за п'ятьма категоріями (від однієї до п'яти "зірок"), а мотелі - за чотирма (від однієї до чотирьох "зірок").

Взаємовідносини між виконавцями та споживачами готельних послуг базуються на договорі про надання готельних послуг. Такий договір може бути укладений як у письмовій формі, так і в усній. Згідно п. 3.6 Правил № 19 договір про надання основних готельних послуг споживачу вважається укладеним після того, як буде оформлено документи на проживання (заповнено анкети, проведено реєстрацію). Підтвердженням того, що договір укладено - є розрахункова квитанція або інший розрахунковий документ, що підтверджує укладення договору. У випадку бронювання номера договір вважається укладеним тільки в разі письмового акцепту готелем направленої йому заявки на бронювання та досягнення сторонами згоди в обумовленій формі щодо всіх істотних умов (п. 3.1 Правил № 19). Варто зазначити, що до укладення договору про надання готельних послуг готель зобов'язаний надати всю необхідну та достовірну інформацію про послуги з готельного обслуговування, їх види та особливості, про порядок оплати послуг та іншу інформацію, що пов'язана з договором та внутрішніми правилами готелю. Готель повинен мати внутрішні правила проживання у готелі, які не повинні суперечити Правилам № 19, а також Книгу відгуків та пропозицій (п. 1.12 Правил № 19).

Також з метою доведення до споживачів інформації про якість готельних послуг згідно з п. 2.2 Правил № 19 у приміщенні, де оформляються документи на проживання в готелі, повинно бути розміщено: перелік нормативних документів, відповідно до яких надаються готельні послуги; Правила № 19; свідоцтво про присвоєння готелю відповідної категорії (якщо вона присвоєна); копію сертифіката на послуги, що підлягають обов'язковій сертифікації; копію ліцензії, якщо такий вид діяльності підлягає ліцензуванню; ціну номера (місця в номері); перелік основних послуг, що входять у ціну номера (місця в номері); перелік і ціну додаткових послуг, що надаються за окрему плату; відомості про форму та порядок оплати послуг; перелік категорій осіб, що мають право на отримання пільг, а також перелік пільг, що надаються при наданні послуг відповідно до законодавства; відомості про роботу закладів (підприємств) громадського харчування, торгівлі, зв'язку, побутового обслуговування та інших, що розташовані в готелі. У разі їх відсутності - дані про місцезнаходження та режим роботи найближчих до готелю підприємств харчування, зв'язку та побутового обслуговування; відомості про органи, що здійснюють захист прав споживачів. Крім того, у кожному номері готелю повинні бути внутрішні правила проживання в готелі, правила протипожежної безпеки та інструкції щодо дій в екстремальних умовах, перелік додаткових послуг та прейскурант цін на них, відомості про роботу закладів (підприємств) громадського харчування, торгівлі, зв'язку, побутового обслуговування та інших, що розміщені в готелі, внутрішній телефонний довідник (п. 2.3 Правил № 19).

Таким чином, оформлення споживачем документів на проживання означає його згоду з умовами договору, нормами Правил № 19, Порядку № 297 та з внутрішніми правилами готелю.

Документальне оформлення готельних послуг.

Раніше документообіг готелів базувався на основі Правил користування готелями та надання готельних послуг в Україні, затверджених спільним наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству і Державного комітету України по туризму від 10.09.96 № 77/44, однак вони втратили чинність (наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 р. № 50/18). Натомість зразки нових форм документів первинного обліку готельних послуг не затверджено, хоча у п. 12 Порядку № 297 є вказівка, що це має зробити Міністерство культури та туризму. При цьому на сьогодні чинний наказ № 230, яким затверджено форми документів первинного обліку та Інструкцію про порядок ведення документообігу при наданні готельних послуг у ДП "Укркомунобслуговування", пунктом 2 якого затверджено форми документів первинного обігу та Інструкцію про порядок ведення документообігу при наданні готельних послуг у ДП "Укркомунобслуговування" рекомендовані для застосування готельними підприємствами України незалежно від підпорядкування та форми власності.

Так, оформлення проживання в готелі громадянина України починається із заповнення ним анкети проживаючого (ф. № 1-г), куди вносяться дані його паспорта або іншого документа, що засвідчує особу (військового квитка, прав водія тощо).

Іноземні громадяни та особи без громадянства поселяються в готель у разі пред'явлення національних паспортів іноземців або інших документів, що засвідчують особу, заповнюючи при цьому реєстраційну картку (ф. № 2-г) двома мовами: українською та англійською.

Після оформлення анкети проживаючого та оплати готельного номера громадянину видається візитна картка (ф. № 3-г) готелю, яка заповнюється портьє (адміністратором) готелю на підставі анкети проживаючого чи реєстраційної картки та дає право на видачу постояльцю ключів від номера та обслуговування службами готелю.

Для оперативного обліку готельних послуг використовуються такі документи:

- журнал обліку громадян, які проживають у готелі (ф. № 5-г), - застосовується для обліку усіх осіб, що проживають у готелі;

- журнал обліку іноземців, які проживають у готелі (ф. № 6-г), - заповнюється адміністратором на підставі реєстраційних карток (ф. № 2-г), паспортів та віз та ведеться за формою, затвердженою МВС України;

- відомість обліку руху номерів у готелі (ф. № 9-г) - ведеться щоденно черговим адміністратором станом на 9.00 годин для обліку вільних та зайнятих номерів готелю, а також для обліку проведення ремонтних робіт у номерах;

- журнал обліку проживаючих на поверсі (ф. № 10-г) - заповнюється щоденно черговим поверху та містить відомості, необхідні покоївкам для проведення прибиральних робіт.

Розрахунки з постояльцями за отримані ними основні та додаткові готельні послуги оформляється рахунком (ф. № 4-г), який використовується при будь-якій формі обробки документа (електронній, ручній) та при будь-якому виді розрахунку (готівковому, безготівковому). Оплата готельних послуг може проводитися як у день поселення громадянина, так і в останній день його проживання в готелі. Загалом термін, форма та розмір оплати проживання встановлюються адміністрацією готелю. Оплачуючи рахунок (ф. № 4-г), постоялець знайомиться з переліком основних та додаткових послуг готелю, наданих йому за звітний період, суму податків на ці послуги. Загальна сума до сплати розшифровується щодобовими розрахунками згідно з переліком фактично отриманих послуг разом із сумами ПДВ та курортного збору. У рахунку сума до сплати з ПДВ вписується в гривнях. Після оплати перший примірник рахунку (ф. № 4-г) видається проживаючому, другий - здається до бухгалтерії. На підставі рахунків за звітний період (найчастіше - за день) касиром або портьє, виконуючим розрахунки, складається касовий звіт (ф. № 8-г), який складається в одному примірнику та містить перелік послуг готелю, наданих проживаючим за звітний період.

Щоденно до бухгалтерії готелю здаються: належно оформлений касовий звіт (ф. № 8-г), другі примірники рахунків (ф. № 4-г), контрольна касова стрічка ЕККА та в разі механізованого розрахунку - контрольна стрічка терміналу кредитних карток.

Може виникнути ситуація, коли постоялець відмовляється від замовлених готельних послуг або передчасно покидає готель, отже, йому необхідно повернути надлишкову оплачену ним суму.

Така процедура повернення передбачена розділом 3 наказу № 230:

1) адміністратор отримує від проживаючого попередні розрахункові документи;

2) проживаючий подає "Заяву про повернення невикористаних коштів" на ім'я керівництва готелю у довільній формі, яка є офіційною підставою для повернення коштів;

3) касир (портьє, виконуючий розрахунки) повертає при пред'явленні паспорта або іншого документа, що засвідчує особу, проживаючому кошти в сумі невикористаного авансу, на підставі розрахунково-касового ордеру;

4) проживаючий готелю отримує розрахункові документи за фактично отримані послуги з відміткою про повернення невикористаного авансу.

Однією зі складових готельних послуг є послуга бронювання готельних номерів. Так, згідно з Правилами № 19, бронювання - це процес замовлення замовником готелю основних і/або додаткових послуг у певному обсязі, з метою використання послуг в обумовлені терміни конкретним споживачем або групою споживачів. Номери в готелі можна бронювати шляхом укладення двостороннього письмового договору або шляхом подання готелю заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного або іншого зв'язку (Інтернету, факсу). У разі подання готелю заявки на бронювання договір вважається укладеним тільки після письмового підтвердження (факсом, поштою або через Інтернет) готелем бронювання номера. На підставі заявок на бронювання (телеграм, телефонних дзвінків, листів тощо) адміністратором готелю заповнюється Журнал реєстрації заявок на бронювання номерів (ф. № 7-г). Послуга бронювання може бути платною. Залежно від категорії готелю послугу бронювання може бути включено до основних послуг готелю (з оплатою при остаточному розрахунку або взагалі без оплати) або до додаткових послуг. При бронюванні номера (місця) готель може запросити передплату за надання готельних послуг, яка враховується в оплату готельних послуг при остаточному розрахунку, якщо інше не обумовлено укладеним договором (п. 3.2 Правил № 19). У разі відмови споживача оплатити броню, його розміщення у готелі проводиться у порядку загальної черги. У разі відмови замовником готельних послуг від бронювання номера, готелю надсилається заявка на анулювання бронювання.

Послуги харчування

Заклади ресторанного господарства при готелях (кафе, ресторани, бари) у своїй діяльності мають дотримуватися вимог Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 219, а їх послуги підлягають обов'язкової сертифікації відповідно до вимог Правил обов'язкової сертифікації послуг харчування, затверджених наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27 січня 1999 року № 37. Крім цього, якщо заклад ресторанного господарства планує самостійно готувати фірмові страви, кулінарні та борошняні кондитерські вироби, то він має виконувати вимоги Порядку розробки та затвердження технологічної документації на фірмові страви, кулінарні та борошняні кондитерські вироби на підприємствах громадського харчування, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 25.09.2000 р. № 210.

Послуга харчування відноситься до основних послуг готелю та може включати сніданок, обід, вечерю (за домовленістю), хоча доставка в номер сніданку, обіду, вечері, чаю або кави у окремо погоджений час є додатковою послугою. Страви в закладах ресторанного господарства готелю відпускаються споживачам (постояльцям) за умови наявності касових чеків, жетонів, талонів-абонементів, що підтверджують оплату. Їх видає адміністратор готелю при оформленні постояльця на проживання. За одним касовим чеком (талоном, абонементом) можна відпустити декілька страв ("комплексних" обідів).

2. Правила і порядок проведення сертифікації готельних послуг та послуг харчування в готелях

Великий і різносторонній попит на туристичні послуги в усьому світі робить необхідним взаємне визнання результатів діяльності різних підприємств сфери туризму. Найвищий рівень такого визнання - сертифікація, яка гарантує, що послуга (продукт) відповідає певним вимогам і має відповідну якість.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про туризм" готельні послуги, що надаються суб'єктами туристичної діяльності, підлягають обов'язковій сертифікації на їх відповідність вимогам нормативних документів.

Правила обов'язкової сертифікації готельних послуг затверджено наказом Держстандарту України від 27.01.99 р. № 37 та зареєстровано в Мін'юсті України 15.04.99 р. за № 236/3529.

Сертифікація - сукупність дій і процедур, проведених з метою підтвердження того, що продукт або послуга відповідають певним стандартам чи технічним умовам.

Залежно від того, хто її проводить, сертифікація буває трьох видів:

- самосертифікація, яка проводиться самим підприємством

- виробником продукції чи послуг;

- сертифікація, яка здійснюється споживачем;

- сертифікація, яка здійснюється третьою стороною - спеціальною організацією, незалежною від виробника і споживача. Найбільшою довірою у міжнародній і вітчизняній практиці користується сертифікація, яка здійснюється третьою стороною.

В Україні розрізняють обов'язкову й добровільну сертифікації. Обов'язкова сертифікація здійснюється уповноваженими на те органами сертифікації, охоплює перевірку й випробування продукції з метою визначення її характеристик (показників) та подальший державний нагляд за сертифікованими виробами.

У відповідності зі статтею 15 Закону про туризм, готельні послуги та послуги харчування, які надаються суб'єктами туристичної діяльності, підлягають обов'язковій сертифікації на їх відповідність вимогам нормативних документів та відповідність вимогам міжнародних стандартів ІСО серії 9000.

Правила обов'язкової сертифікації готельних послуг та Правила обов'язкової сертифікації послуг по харчуванню затверджені наказом Держкомстандарту України від 27.01.99 р. № 37. Держстандарт України визначив термін введення обов'язкової сертифікації вказаних послуг - з 01.10.99 р.

Для проведення обов'язкової сертифікації готельних послуг суб'єкт туристичної діяльності подає заявку до будь-якого з акредитованих органів із сертифікації готельних послуг, а за відсутності інформації про такі органи - до Держстандарту України.

В разі позитивного вирішення питання щодо сертифікації суб'єкта туристичної діяльності йому у встановленому порядку видається сертифікат, що підтверджує рівень якості послуг.

Витрати на придбання ліцензії і сертифікацію готельних послуг згідно з підпунктом 5.4.7 Закону про прибуток включаються до складу валових витрат при їх придбанні.

Витрати на сертифікацію включаються до адміністративних витрат (П(С)БО 16).

Обов'язкова сертифікація готельних послуг у Системі здійснюється на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів, чинних в Україні, щодо безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їхнього майна та охорони навколишнього середовища. Добровільна сертифікація готельних послуг у Системі здійснюється на відповідність вимогам, що не віднесені актами законодавства та нормативними документами до обов'язкових вимог. При цьому сертифікація на відповідність усім обов'язковим вимогам виконується неодмінно.

Порядок проведення обов'язкової сертифікації передбачає:

- подання заявки на обов'язкову сертифікацію;

- розгляд та прийняття рішення за заявкою і визначення схеми сертифікації;

- проведення випробувань (перевірок) з метою обов'язкової сертифікації;

- аналіз одержаних результатів і прийняття рішення про можливість видачі сертифіката відповідності та укладення ліцензійної угоди;

- реєстрацію сертифіката відповідності у Реєстрі Системи, видачу сертифіката відповідності і підписання ліцензійної угоди;

- технічний нагляд за наданням обов'язкових сертифікованих послуг, сертифікованою системою якості надання послуг;

- інформування про результати обов'язкової сертифікації готельних послуг.

Під час обов'язкової сертифікації готельних послуг за всіма схемами сертифікації слід встановити наявність документів, що підтверджують здійснення нагляду органами санепіднагляду, пожежного нагляду, технічного нагляду, інших органів державного нагляду в межах їхньої компетенції в установленому порядку. Потрібно перевірити наявність договорів з цими органами, актів, висновків останньої перевірки, датованих терміном не пізніше ніж півроку до дня початку сертифікаційних випробувань (перевірок). За наявності цих документів (та усунення виявлених у них недоліків) комісія може приступати до робіт з обов'язкової сертифікації. У такому разі не потрібне додаткове обстеження вищезазначеними наглядовими організаціями підприємства, що надає готельні послуги. Під час проведення випробувань (перевірок) готельних послуг проводиться:

- повне або вибіркове обстеження членами комісії приміщень, у яких надаються готельні послуги. Обсяг вибірки встановлюється головою комісії і повинен:

- забезпечувати впевненість у фактичному стані;

- перевірка наявності скарг, претензій та заходів щодо них;

- перевірка відповідності кваліфікації персоналу вимогам посадових інструкцій, затверджених у встановленому порядку;

- оцінювання процесу надання послуг, атестація підприємства або сертифікація системи якості;

- проведення вибіркових випробувань результату послуги шляхом соціологічного (або експертного) оцінювання; аналізу результатів соціологічних досліджень за методиками соціологічного опитування із залученням, у разі потреби, акредитованої випробувальної (соціологічної) лабораторії або аналізу інформації органів захисту прав споживачів, претензій і скарг споживачів послуг.

Оцінювання процесу надання послуг передбачає перевірку:

- номенклатури заявлених послуг;

- наявності матеріально-технічної бази, потрібної для надання послуг, та її стану (відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів);

- відповідності санітарно-гігієнічного та санітарно-технічного стану приміщень обов'язковим вимогам нормативних документів;

- наявності нормативної документації;

- виконання умов нормативних та організаційно-методичних документів, що встановлюють вимоги до послуг та процесу їх надання;

- наявності кваліфікованого персоналу, знання ним інструкцій та правил обслуговування згідно зі сферою діяльності.

2.1 Сертифікація готельних послуг

Суб'єкти сертифікації - суб'єкти туристичної діяльності, які надають готельні послуги.

Об'єкти сертифікації - готельні послуги, які надаються суб'єктами туристичної діяльності (готелі, мотелі, туристичні бази, гірські притулки, кемпінги, оздоровчі заклади, будинки відпочинку, місця для короткочасного проживання в інших приміщеннях), процес надання послуг.

Перелік готельних послуг, які підлягають обов'язковій сертифікації:

- послуги готелів з ресторанами;

- послуги готелів без ресторанів;

- інші місця для короткочасного проживання, в тому числі:

- послуги молодіжних турбаз і гірських притулків;

- послуги кемпінгів, в т.ч. площадки для автофургонів;

- послуги дитячих і студентських літніх таборів;

- послуги центрів і будинків відпочинку;

- послуги курортних закладів оздоровчого характеру;

- послуги по наданню спальних місць у спальних вагонах та інших транспортних закладах.

Обов'язкову сертифікацію готельних послуг здійснюють органи сертифікації, акредитовані в Системі сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації передбачає:

- подачу заяви на сертифікацію готельних послуг;

- розгляд і прийняття рішення по заяві та визначення схеми сертифікації протягом місяця з дня отримання заяви;

- проведення перевірок з метою обов'язкової сертифікації;

- аналіз отриманих результатів і прийняття рішення про можливість видачі сертифіката відповідності і підписання ліцензійної угоди;

- реєстрацію сертифікату відповідності;

- технічний нагляд за наданням обов'язкових сертифікованих послуг сертифікованою системою якості надання послуг;

Термін дії сертифіката відповідності залежить від встановленої заявнику схеми сертифікації і може складати 1 рік, 3 роки, 5 років.

Не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії сертифіката заявник подає нову заявку для отримання сертифіката на наступний період.

Додаткові послуги, як і основні готельні послуги, підлягають сертифікації. Обов'язкову сертифікацію готельних послуг здійснюють органи з сертифікації, акредитовані в установленому порядку в Системі на проведення сертифікації готельних послуг. Об'єктами обов'язкової сертифікації є готельні послуги, що надаються суб'єктами туристичної діяльності (готелі, мотелі, туристичні бази, гірські притулки, кемпінги, оздоровчі заклади, заклади відпочинку, місця для короткотермінового проживання в інших приміщеннях), процес надання послуг.

2.2 Сертифікація послуг харчування

Крім готельних послуг сертифікації підлягають також послуги з харчування, що надаються суб'єктами туристичної діяльності.

Суб'єкти сертифікації - суб'єкти туристичної діяльності, які надають послуги харчування.

Об'єкти сертифікації - послуги харчування, результати послуг харчування, процес надання послуг харчування, системи якості.

Обов'язкову сертифікацію послуг харчування здійснюють органи сертифікації послуг харчування, акредитовані в Системі сертифікації УкрСЕПРО.

До послуг харчування, які підлягають обов'язковій сертифікації, віднесені послуги ресторанів, барів, кафе, їдалень та інших закладів харчування, які надають послуги туристам.

Порядок проведення сертифікації передбачає:

- подачу заяви на сертифікацію послуг харчування;

- розгляд і прийняття рішення по заяві та визначення схеми сертифікації протягом місяця з дня отримання заяви;

- відбір, ідентифікацію та випробування зразків кулінарної продукції (вибіркова перевірка);

- обстеження процесу надання послуг згідно з вказаною схемою сертифікації;

- атестацію виробництва згідно з вказаною схемою сертифікації;

- сертифікацію системи якості;

- аналіз отриманих результатів з метою прийняття рішення про можливість видачі сертифіката відповідності;

- оформлення сертифіката відповідності, його реєстрацію і видачу заявнику по позитивних результатах обов'язкової сертифікації послуг харчування;

- технічний нагляд за стабільністю надання сертифікованих послуг.

Термін дії сертифікату відповідності залежить від встановленої заявнику схеми сертифікації і може складати 1 рік, 3 роки, 5 років.

Не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії сертифіката заявник подає нову заявку для отримання сертифіката на наступний період.

3. Ліцензування готельних послуг

Згідно із законами [1, 2] туристичні послуги підлягають ліцензуванню. Тому готелі, які здійснюють туристичну діяльність, повинні отримати ліцензію.

Ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умов виконання ліцензійних умов.

Ліцензійні умови - установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Згідно з Постановою [6] термін дії ліцензії на здійснення більшості видів господарської діяльності становить 5 років, плата за її видачу - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади; 15 неоподатковуваних мінімумів, якщо ліцензію видав місцевий орган виконавчої влади.

На підставі ліцензії, виданої центральним органом виконавчої влади, господарська діяльність може здійснюватися на всій території України, а на підставі ліцензії, виданої місцевим органом виконавчої влади, - на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до ст. 11 Закону [2] рішення про видачу чи про відмову у видачі ліцензії приймається органом ліцензування в строк не пізніше 10 робочих днів з дати надходження відповідної заяви і прикладених до неї документів. Повідомлення про ухвалення рішення щодо видачі ліцензії чи про відмову в її видачі посилається (видається) заявнику в письмовій формі протягом 3-х робочих днів із дня ухвалення відповідного рішення. Не пізніше ніж за 3 робочих дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, орган ліцензування повинен оформити ліцензію. Плата за видачу ліцензії вноситься після ухвалення рішення про видачу ліцензії. Якщо протягом 30 календарних днів заявник не сплатив потрібну суму за видачу ліцензії або не звернувся для її одержання, орган ліцензування має право скасувати рішення про видачу ліцензії.

Приклад бухгалтерських проведень з обліку ліцензій та сертифікатів наведено в таблиці 1.

Табл. 1

Висновок

сертифікація готель харчування персонал

Бурне зростання туризму у світі викликало активне розширення готельної пропозиції у всіх країнах. Зріст життєвого рівня і конкуренція туристської пропозиції породжують все більш різноманітні послуги.

Формування ринкової економіки в Україні посилило інтерес до форм і методів туристичного обслуговування населення. Розвиток даної галузі прискореними темпами та зростання ролі конкуренції і ступеня комерціалізації туристської діяльності привели до розуміння необхідності державного регулювання туристського бізнесу. Протягом декількох поколінь значна частина населення України користувалася туристськими послугами, внаслідок чого потреба в них була масовою, тобто увійшла до норми життя, стала частиною національної культури.

На сучасному етапі якість обслуговування на підприємствах індустрії гостинності України є об'єктом вивчення й аналізу, планування та управління як на рівні підприємства, так і на державному та міжрегіональному рівнях. Одним з основних методів державного контролю якості послуг є їх сертифікація. Вона являє собою систему заходів, які засвідчують і документально підтверджують відповідність послуг встановленим стандартам. Досвід інших країн, зокрема Росії, свідчить про те, що цей метод державного контролю є досить ефективним, адже вже під час підготовки до сертифікації послуг керівництво й персонал підприємства докладають максимальних зусиль до вдосконалення показників якості обслуговування, ставлячи за мету отримання сертифікату вищого рівня.

Обов'язкову сертифікацію готельних послуг в Україні мають право проводити підприємства (організації, установи) державної форми власності, акредитовані як органи сертифікації готельних послуг в системі УкрСЕПРО. Ці органи детально поінформовані про порядок проведення сертифікації.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про туризм" від 15.09.95 р. № 324 у редакції Закону України від 18.11.2003 р. № 1282.

2. Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. № 1775.

3. Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20.05.93 р. № 56-93.

4. Правила обов'язкової сертифікації готельних послуг, затверджені наказом Держкомстандарту 27.01.99 р. № 37.

5. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", 9 "Запаси", 16 "Витрати".

6. Постанова Кабінету Міністрів України "Про термін дії ліцензії на здійснення певних видів діяльності, розмір і порядок зарахування плати за її видачу", від 29.11.2000 р. № 1775.

7. Туризм, готельний та ресторанний бізнес Л.Г. Агафонова О.Є. Агафонова - К.:"ЗНАННЯ УКРАЇНИ", 2002

8. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация. Байлик С.И. - Киев: ВИРА-Р, 2001. - 208 с.

Размещено на Allbest.ru

...