Туристичні ресурси Криму

Незадовільне становище пляжів Криму потребує державної підтримки щодо проведення заходів з улаштуванням та використанням пляжних зон, збільшенню пляжних смуг, будівництву насипних споруджень, підвищенню якості послуг і екологічної безпеки. При виборі територій для влаштування пляжів необхідно враховувати негативний вплив шуму від автомобільних, залізниць і промислових підприємств, холодних вітрів, зсувних явищ і хвильових впливів, хімічного і бактеріального забруднення води, грунту і повітря, визначити заходи щодо їх усунення. При розрахунку необхідної площі території пляжу слід виходити з норм не менше 5 кв. м на одну людину. Розміри територій спеціалізованих лікувальних пляжів для осіб з обмеженою рухливістю слід визначати з розрахунку 8 - 12 кв. м на одного відвідувача. При розрахунку площі дитячого сектора слід виходити з норм не менше 4 кв. м на одну дитину. Протяжність берегової смуги пляжу на одну людину повинна становити не менше 0,2 м. [9] Усього на території АР Крим офіційно значаться 500 пляжів, з них: 206 - загального користування, 159 - оздоровчих, 97 - лікувальних і 38 - дитячих пляжів. При цьому, облік реальної кількості пляжів не проводився протягом більше 10 років.

Неможливий розвиток туризму без системи зв'язку і комунікацій, функціонування різноманітних служб сервісу, розвитку громадського харчування і побутового обслуговування, організації культурно- розважального обслуговування. Актуальною для Криму залишається проблема водопостачання та каналізації населених пунктів і, в першу чергу,туристичних центріЗ погляду організації інфраструктурного забезпечення туризму, одне з ключових місць належить транспортній системі. Питання охоплює проблему транзитних перевезень, організацію залізничного сполучення, розвиток автомагістралей, повітряного, морського, річкового транспорту. Крим має розвинуту мережу автомобільних доріг і залізниць, аеропортів і морських портів. Також у сучасних умовах для збільшення туристичного потоку в Крим важливою проблемою залишається нерозвиненість дорожньої інфраструктури. Для якісного здійснення перевізного процесу туристів недостатньо тільки наявності автодоріг, необхідно постійний розвиток дорожньої інфраструктури за допомогою поліпшення транспортно- експлуатаційного стану автомобільних доріг, підвищення рівня безпеки дорожнього руху, розвитку мережі сільських автомобільних доріг та поліпшення інформаційного забезпечення учасників дорожнього руху [10]. За даними Міністерства курортів і туризму Криму у сезоні 2011 р. значно збільшився туристичний потік у Крим з російських регіонів за різними видами транспорту, у тому числі автомобільним транспортом. Протягом 2011 р. більше 630 млн. грн безпосередньо виділяються на реалізацію в Криму ряду проектів дорожньої інфраструктури, а ще 300 млн. грн надійдуть із засобів соціально-економічного розвитку. Перспективним напрямком розвитку дорожньої інфраструктури є будівництво платних трас, що ведуть у Крим, але у найближчі роки концесійні дороги на території України не з'являться, оскільки на даний момент середня зарплата громадян не дозволяє користуватися платними трасами. Отже, в умовах обмеженого фінансування будівництва й змісту автодоріг підвищення інвестиційної привабливості регіональної дорожньої інфраструктури буде сприяти забезпеченню цілісності транспортного простору й росту конкурентоспроможності туристичного продукту.

Висновки

Таким чином, ми можемо робити висновок, що кримський півострів багатий на рекреаційні ресурси. На ньому в різні періоди історії перебували різні народи з різними традиціями які залишили свій внесок для криму і україни взагалому. На даний момент потрібно зберегти і розвивати ці пам'ятки для майбутнього покоління. Так як це унікальні ресурси, які задовольняють пізнавальні потреби людини і лікують душу. Пам'яткою архітектури є будь-який твір архітектурно-будівельної діяльності людини, який становить для суспільства історичну, наукову, мистецьку або іншу культурну цінність.

Крим володіє також природними ресурсами які лікують, медично реабілітовують і забезпечують профілактику захворювань. Чим більш різноманітні рекреаційні ресурси, тим вище рекреаційний потенціал регіону та можливості його економічного розвитку і використання. Автономна республіка Крим займає перше місце по кількості оздоровчих установ, а також по ємкості санаторно-курортних підприємств в Україні. По інфраструктурі регіон не задовольняє міжнародних вимог. Потрібно розвивати в основному засоби розміщення, щоб туристи могли вкладати гроші які збільшували державний бюджет. Нерозвинутість інфраструктури полягає в недостатньому фінансуванню від держави.

Література

1. Щербак А. І. Все про Крим: Щорічне довідково-інформаційне видання/ Щербак А. І. - Харків: Каравела, 1998. - 480 с.

2. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. - К. : видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. - 395 с.

3. Мацола В. І. Рекреаційно-туристський комплекс України. - Л. : вид-во, 1997. -259 с.

4. Багрова Л. А. , Багров Н. В. , Преображенский В. С. Рекреационные ресурсы: (Подходы к анализу понятия) // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1977. №2. С. 34-45.

5. Фененко А. С. Способы поддержки эффективности природопользования в курортном регионе / А. С. Фененко. // Культура народов Причерноморья. - 2008. -№129. - С. 103. 107

6. Буйленко В. Ф. Туризм. М. : Феникс, Неоглори. 2008. - 416 с

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 27. 09. 2010 р. № 2068-р «Концепція державної цільової соціальної програми розвитку в Україні спортивної та туристичної інфраструктури у 2011-2022 роках»

8. Верховной Рады Автономной Республики Крым от 20. 04. 2011 г. № 329-6/11 «О плане реализации первого этапа (2011-2013 годы) стратегии экономи-ческого и социального развития Автономной Республики Крым на 2011 -2020 годы»

9. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг. -К. : Альтерпрес, 2002. - 436 с.

Додаток А

Рис. 1 Структура природно ресурсного потенціалу АР Крим

Додаток В

Таблиця 2 Гідромінеральна база АРК

Додаток С

Таблиця 3 Перелік водних об'єктів, що відносяться до категорії лікувальних

Додаток D

Рис. 2 Розподіл родовищ мінеральних вод питного призначення за курортними регіонами АР Крим

Додаток Е

Рис. 3 Розподіл лікувальних грязей по регіонах АРК

Додаток Н

Рис. 4 Розподіл пляжних ресурсів по курортних регіонах

Додаток М

Рис. 5 Структура санаторно-курортного комплексу Криму за типом установ

Додаток К

Рис. 6 Існуюча кількість санаторно-курортних установ у АР Крим

Додаток L

Рис. 7 Структура за формою власності

Додаток Р

Рис. 8 Сегментація за місцем розташування

Додаток Т

Рис. 9 Потужність санаторно-курортних підприємств Криму

Додаток V

Рис. 10 Річна та сезонна (період з червня по вересень) заповнювана санаторно-курортних підприємств Криму

Размещено на Allbest.ru