Сучасний стан готельної індустрії України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Контрольна робота

з курсу: Технологія готельної справи

на тему: Сучасний стан готельної індустрії України

Виконала:

Бойко Т.М.

Керівник:

Нездоймінов С.Г.

Одеса, 2012 рік



План

Вступ

1. Історія розвитку готельного господарства в Україні

2. Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності

3. Сучасний стан готельного господарства України

Висновки

Список використаної літератури

Додаток 1

Додаток 2



Вступ

Туризм - одне з важливих соціально-економічних явищ сучасності, що підпорядковане дії об'єктивних законів розвитку людського суспільства. Як вид людської діяльності й галузь економіки, туризм активно розвивається, і в майбутньому його значення безсумнівно зростатиме.

З економічного погляду туризм - це особливий вид споживання матеріальних та духовних благ, послуг і товарів, що виокремлюється в самостійну галузь господарства.

У деяких країнах туризм став вагомою статтею доходів держави і належить до найперспективніших галузей національної економіки. В Україні туризм визнано однією з галузей, що потребують пріоритетного розвитку.

Згідно з визначенням Всесвітньої туристичної організації (ВТО), туризм є похідним від французького tour (прогулянка, поїздка) і являє собою подорож у вільний час, один із видів активного відпочинку.

Слово tourism з'явилося в англійській мові на початку 19 ст. Його корінь tour викликає асоціацію скоріше з «турне» театральної групи, аніж з «індивідуальними поїздками для власного задоволення», що більш актуально в світі сучасного вживання цього слова.

Туризм належить до сфери послуг і являється однією із найбільших та динамічних галузей економіки. Високі темпи його розвитку, великі об'єми валютних надходжень активно впливають на різні сектори економіки, а це сприяє формуванню власної туристичної індустрії.

Індустрія туризму - це міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення в проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення.

Виробничо-технологічні, інформаційно-комунікативні, фінансово-економічні зв'язки, задіяні у створенні та реалізації турпродукту, здійснюються системою підприємств з надання послуг гостинності, транспорту та посередницьких послуг з організації туристичної подорожі, які утворюють індустрії туризму.

Гостинність - одне з основних понять цивілізації. Внаслідок науково-технічної революції перетворилося в міцну індустрію, в якій працюють мільйони професіоналів задля комфорту та блага людства.

Індустрія гостинності є збірним поняттям, що охоплює різні форми діяльності у сфері послуг, пов'язані з прийомом і обслуговуванням гостей з метою отримання прибутку. Вона охоплює всю сферу послуг, включаючи готельну та ресторанну справу, туристський і транспортний бізнес, рекреаційну індустрію, конгресний бізнес і комерційне шоу, ігровий бізнес.

Індустрія гостинності - це індустрія, що працює на благо людей. Це - потужний механізм, що активно функціонує та розвивається, вимагаючи при цьому максимальної підтримки з боку держави та більших інвестицій. Гостинність ототожнюється з атмосферою доброзичливості, якою оточується гість, що відповідає самій сутності туристичної діяльності. Гостинність є системою зі створення комфортного перебування подорожуючого поза місцем постійного проживання.

До цієї системи входять послуги розміщення, харчування та інші додаткові послуги (побутові, комунікативні тощо), необхідні подорожуючому для повноцінної життєдіяльності, послуги, пов'язані зі здійсненням мети подорожування (екскурсійні, культурно-просвітницькі, релігійні, ділові, лікувальні та інші) та послуги дозвілля, які урізноманітнюють подорож. Зазначений комплекс гостинності може бути забезпечений на основі засобів розміщення. Послуги розміщенні і харчування протягом століть формування галузі готельного господарства становили основу гостинності (разом із медичними, побутовими послугами та послугами, пов'язаними з обслуговуванням транспортних засобів).

Готельне господарство є однією з складових туристської індустрії. Матеріальна база, що призначена для розміщення туристів, посідає одне з перших місць при формуванні туристичної інфраструктури, бо якість проживання та відповідне обслуговування рішуче впливають на рівень туристичного сервісу. А отже, готельна індустрія стає швидко зростаючим бізнесом, що приносить значні грошові надходження, в тому числі валютні. Вітчизняна готельна галузь стає невід'ємною складовою світового готельного господарства. Комплекс послуг гостинності гарантованої якості надає готель. Згідно з Національним стандартом України ДСТУ 4269:2003 "Послуги туристичні. Класифікація готелів" під готелем розуміють підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що надає готельні послуги, не обмежені щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів.

Готель - підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, складається з номерів, надає готельні послуги, які не обмежуються щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів. Тема даної роботи присвячена сучасному стану індустрії гостинності України. Безпосередньо це питання можна проаналізувати, розглянувши діяльність готельного господарства, як основної складової індустрії гостинності.

Актуальність теми реферату полягає у потребі підвищення якості діяльності готельного господарства.

Метою курсової роботи є аналіз і розгляд стану готельної індустрії. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути сутність і значення готельного господарства;

- розглянути структуру та зміст готельної індустрії;

- проаналізувати діяльність готельного господарства.

Об'єктом вивчення курсової роботи є організація готельної індустрії України, предметом - готельне господарство - як складова індустрії.



1. Історія розвитку готельного господарства в Україні

Зважаючи на прадавню історію готельної справи у світі, на території сучасної України вона бере свій початок у 9-11 ст. Стародавня Русь завдяки своєму географічному положенню стала центром перехрещування торговельних шляхів між Заходом і Сходом, Північчю та Півднем.

Налагоджуються стійкі торговельні відносини, різнобічні культурні та релігійні зв'язки. Після прийняття християнства на Русі із Візантії до нашої країни потяглися священики, перекладачі, переписувачі книг, ремісники. І потреба у розміщені зростала, але тогочасне розміщення ще не можна назвати готелями. Саме як готельна справа на Русі вона зароджується в 12-13 ст. Це був час князівських міжусобиць і монголо-татарського загарбань.

Величезні володіння монголів потребували добре налагодженого зв'язку підкореними землями. Цей зв'язок здійснювали ханські гінці, які мали постійну потребу в ночівлі та відпочинку. Постоялі двори, притулки, корчми як компонент міського господарства відомі в Україні ще з часів Київської Русі. І не випадково, що центром готельного господарства на Русі був Київ. Так, на Подолі, неподалік від Торговища, приїжджі купці будували свої двори, де зупинялися на час перебування в місті.

На Русі аж до 16 ст. центральною фігурою у встановленні та зміцненні зв'язків з іншими країнами був «гість».

Гостинні двори складалися із рядів крамниць, торговельних приміщень і складів, об'єднаних укритими галереями.

У 17 ст. споруди гостинних дворів доповнювали прямокутні майдани, обнесені кам'яними стінами з вежами та проїзною брамою. Такі гостинні двори були побудовані в Москві, Архангельську, Києві та інших містах. У 16 ст. першій половині 17 ст. Київ був одним із головних торговельних центрів Східної Європи, де перехрещувалися торговельні шляхи зі сходу на захід, і навпаки. З Польщі, Кримського ханства, Туреччини, Молдови, Греції, Угорщини, країн Західної Європи через Київ рухалися товари до Московської держави і далі на схід. Для заїжджих купців у місті створювалися спеціальні гостинні двори.

Проте бурхливий розвиток готелебудівництва розпочався після приєднання України до Московської держави. Почалося будівництво поштового тракту від Москви до Києва через Калугу, Конотоп, Глухів, Путивль із поштовими дворами та станціями, що одночасно виконували функції готелів. (Перший поштовий двір був засновано у 1725 році. Там можна було відпочити, поїсти, змінити коней і пожити кілька днів).

Наприкінці 18 ст. на початку 19 ст. на Бессарабській площі існувала поштова станція. Біля неї для потреб подорожуючих було відкрито трактир із номерами. Пізніше там було збудовано готель «Національ».

У 80-90-х роках 19 ст. на Бессарабській площі також було збудовано готель «Палас Рояль» у стилі французького ренесансу. Найкращі готелі Києва того часу було засновано на Хрещатику, що формувався у 70-х роках 19 ст. як діловий центр міста з розкішними магазинами, банками та іншими установами. Не дивно, що саме тут розташувалися такі відомі готелі, як «Гранд Готель», «Французький», «Бельвю».

Найстарішим був готель «Європейський». Він знаходився на місці теперішнього культурного центру «Український дім». Цей готель збудований у 1851 році, мав вишуканий вигляд та мав найкращий у місті ресторан.

На розі Пушкінської та Бібіковського бульвару (тепер бульвар Тараса Шевченка) було зведено готель «Палас». Він діє і тепер під назвою «Прем'єр Палас». Неподалік знаходився готель «Марсель», який на той час вважався дуже вишуканим і добре обладнаним. У ньому було встановлено перший у місті ліфт. Готелів вистачало на всіх приїжджих, а умови проживання могли задовольнити смаки та примхи найвибагливіших клієнтів. Назви київських готелів кінця 19- початку 20 ст. відображали обширну географію Європи: «Європейський», «Малороссия», «Дрезден», «Россия», «Петербургская», «Английская», «Лувр», «Лондон», «Рим», «Неаполь». Друга світова війна завдала величезних збитків готельному господарству України, багато готелів були зруйновані. Тому в 50-60-х роках держава почала активно вкладати кошти в розбудову готельного господарства. Проте життя тих років не стимулювало розвитку готельної бази в Україні. Тільки у 70-х роках київські власті звернулися до будівництва готельної бази. Але при будівництві нових готелів на той час не приділялося належної уваги комфорту та рівню обслуговування, зважаючи на невибагливість радянських людей.

У 80-ті роки були побудовані нові готелі «Інтуристу»: у Києві «Либідь» і «Братислава», у Харкові «Інтурист» і «Мир», у Львові «Дністер», в Ужгороді «Закарпаття», в Одесі «Чорне море», у Запоріжжі «Запоріжжя», у Полтаві мотель «Інтурист», у Чернівцях «Черемош», у Херсоні «Фрегат». В Ялті спільно з югославськими фахівцями в мальовничому Масандрівському парку було введено в експлуатацію готель «Ялта Інтурист».

З 1970 по 1980 рік готельний фонд «Інтуристу» збільшився майже в 4 рази, перевищивши 50 тисяч місць, з них 10 тисяч готельних місць знаходиться в Україні. Сприяли розвитку інфраструктури туризму визначні міжнародні заходи, що проводилися в СРСР.

Після отримання незалежності Україна стала на нову сходинку у розвитку засобів розміщення, які є найважливішими елементами туризму: якщо немає розміщення - немає й туризму.

Це незаперечна й жорстка вимога економіки будь якого туристичного регіону або центру, який прагне твердих та великих доходів від прийому туристів і експлуатації своїх туристичних ресурсів. Прибутки від продажу розміщення становлять у сучасних готелях від 50 до 75% усіх доходів та дають 70-80% чистого прибутку.

Саме готельні підприємства виконують одну з важливих функцій в обслуговуванні: забезпечують туристів житлом та побутовими послугами. Витрати туристів на готельні послуги становлять від 30 до 70% всіх витрат туристів. Окрім того, комфорт - головний предмет вимог, які представляють туристи до готельного сервісу.



2. Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності

До тенденцій розвитку підприємств готельної індустрії, що отримали розвиток в останні десятиліття, відносять:

1) поглиблення спеціалізації готельних і ресторанних закладів;

2) утворення міжнародних готельних і ресторанних ланцюгів;

3) розвиток мережі малих підприємств;

4) впровадження в індустрію гостинності комп'ютерних технологій.

Останнім часом поряд із традиційними повно-сервісними готелями й ресторанами все більше стали з'являтися спеціалізовані підприємства зі скороченим набором пропонованих послуг.

Спеціалізація підприємств буває найрізноманітнішою. Готелі можуть орієнтуватися на обслуговування представників певного сегмента туристичного ринку: наприклад, на клієнтів, що присвячують свою відпустку грі в гольф, катанню на лижах, кінним турам, на туристів, що виїжджають на конгреси, виставки, ярмарки і т. д.

Поглиблення спеціалізації підприємств гостинності взаємозалежне з такою найважливішою тенденцією, як утворення міжнародних ланцюгів, що відіграють величезну роль у розробленні й просуванні високих стандартів обслуговування.

Готельний ланцюг припускає об'єднання декількох готельних підприємств у колективний бізнес, здійснюваний під єдиним управлінням, у рамках загальної концепції просування продукту і під єдиною торговою маркою. На початок XXI ст. під контролем найбільших готельних об'єднань і ланцюгів знаходилося понад 30% усього світового готельного фонду. У США ця цифра перевищила 75%. Статистика свідчить про те, що зараз обсяг операцій, вироблених готельними ланцюгами, в кілька разів перевищує обороти незалежних готелів.

Хоча першим готельним ланцюгом у світі вважається європейський ланцюг Cesar Ritz, бурхливого розвитку ця тенденція набула у США. Особливо широко процес розвитку ланцюгів проходив у 1950-1960-х роках. У цей період успішно почали свою діяльність найбільші готельні ланцюги світу. Нині готельні ланцюги представлені в багатьох країнах світу: США - Best Western International, Choice International, Holiday Hospitality, Marriott Hotels, ITT Sheraton, Франція - Accor, Club Mediterrance, Велика Британія - Forte Hotels, Hilton International, Іспанія - Sol-Melia, Гонконг - New World Renaissance, Shangri-La, Mandarin Oriental, Японія - Prince Hotels, Tokyo Hotel Group, HAP - Protra Hotels and Inns, Karos Hotels, Ефіопія - National Hotels Corporation, Мексика- Grupo Posadas de Mexico, Grapo Situr, Куба - Cubatur, Бразилія - Othon Hotels. Міжнародна готельна асоціація (МГА) поділяє готельні ланцюги на три категорії:

- корпоративні ланцюги - готельні корпорації, що володіють численними підприємствами;

- ланцюги незалежних підприємств, що поєднуються для використання загальної системи бронювання, концепції маркетингу, реклами й інших дорогих заходів для окремих підприємств;

- ланцюги, що надають управлінські послуги.

Існує багато точок зору на те, що стало причиною успіху ланцюгів. Однак безперечними факторами є якість продукту, ідентичність послуг на різних підприємствах, а також доступність цін.

Готельні ланцюги володіють такими перевагами:

- Можливість придбання великих партій товарів і послуг за гуртовими цінами;

- Економія витрат на підготовку персоналу;

- Ефективне просування готельних послуг на ринок і економія на рекламних заходах;

- Використання централізованої системи бронювання, що дозволяє підвищити завантаження фонду всіх підприємств - членів ланцюга;

- Використання централізованої системи бухгалтерського обліку, проведення загальних маркетингових досліджень, будівництво;

- Інвестування.

Питаннями координації функціонування готельних ланцюгів і асоціацій незалежних готелів і ресторанів у Європі займається Комітет готельної та ресторанної індустрії Європейського співтовариства (англ. Committee of the Hotel and Restaurant Industry in the European Community).

За останні десятиліття інформаційні технології стали домінуючими в готельній індустрії.

За допомогою інформаційних технологій вирішуються управлінські завдання, до яких відносяться:

- одержання достовірної управлінської інформації про роботу всього готельного комплексу в цілому і його кожного підрозділу окремо;

- оптимізація бізнесів-процесів;

- зниження паперового документообігу;

- підвищення ефективності контролю за діяльністю готельних служб і персоналу;

- оптимізація операційних витрат;

- виконання статистичних і аналітичних функцій.

У даний час існує велика кількість прогресивних професійних розробок, на яких можуть зупиняти свій вибір підприємства гостинності щодо автоматизованих систем управління.

У світі нараховується понад 30 тис. готелів різного рівня. Загальна кількість номерів у цих готелях перевищує 12 млн.

Для управління готельним підприємством, організації функціонального і технологічного процесів використовують ряд показників:

- Рівень завантаженості готельного підприємства;

- Кількість номерів, зайнятих більше ніж однією особою;

- Статистичний показник ефективності роботи персоналу готелю;

- Середня ціна готельного номера.



3. Сучасний стан готельного господарства України

Належний рівень розвитку готельного господарства необхідний кожній державі. Станом на перше січня 2007 року в Україні функціонували 1269 готелів та інших місць для тимчасового проживання, експлуатувалися майже 54 тисячі номерів на 111 тисяч місць. Більше як дві третини (69,2%) від усієї кількості підприємств готельного господарства є підприємствами приватної форми власності (в основному це великі підприємства з кількістю працівників до 50 осіб). Підприємства державної та комунальної форми власності мали приблизно одинакові частки (15,6% та 15,2%, відповідно) серед усіх підприємств готельного господарства.

Однією з передумов розроблення обґрунтованої маркетингової політики готельного господарства є виявлення тенденцій, що виявляються на ринку готельних послуг. Аналіз розвитку готельного господарства України за останні 15 років дозволяє виділити принаймні два періоди, у межах яких тенденції виявилися протилежними, У 1993-2005 роках показники потужності готельного господарства невпинно зменшувалися - кількість готелів зменшилася на 28%. Серед основних чинників попиту на готельне обслуговування та пропозиції готельних послуг на початку аналізованого періоду переважали: економічний спад, інфляційні процеси, погіршення добробуту населення, фінансова нестабільність підприємств.

Наприкінці цього періоду додалися чинники структуризації матеріально-технічної бази підприємств готельного господарства шляхом зменшення багатомісних, низькорентабельних номерів, скорочення кількості місць у номері для підвищення якості готельного обслуговування.

Починаючи з 2005 року спостерігається зростання техніко-економічних показників готельного господарства України. За останні два роки їхня кількість збільшилася майже на 80 одиниць, або на 6,5% завдяки створенню нових готелів. Найбільше зростання кількості підприємств готельного господарства відбулося у Луганській області - на 23 одиниці, у Львівській - на 10, умісті Києві - на 8, у Чернівецькій - на 5, в Івано-Франківській - на 4, у Автономній республіці Крим та Житомирській області - на 3 підприємства, відповідно. Зараз в Україні найбільше підприємств готельного господарства розміщено у Києві (9,2% від загальної кількості), Львівській (8,7%), Дніпропетровській (8,4%) областях, Автономній Республіці Крим (6,3%), Луганській (6,3%), Одеській (6,0%) та Донецькій (5,5%) областях.

Таким чином, ринок готельних послуг сконцентрований переважно у культурних, ділових, індустріальних та туристичних центрах, місцях відпочинку туристів, зонах транспортного руху міжнародного значення.

Про розвиток ринку готельних послуг свідчить кількість готельних місць на одну тисячу населення країни. Згідно з міжнародними стандартами цей показник має становити щонайменше 10. Враховуючи кількість населення України, кількість готельних місць тут повинна становити 460-470 тисяч. Функціонує ж значно менше - 111 тисяч, тобто обсяги пропозиції готельних місць нижчі від міжнародного нормативу в понад чотири рази.

Згідно з даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО) середня завантаженість у готелях світу становить 65-75%. В Україні цей показник коливається від 13% у Херсонській області до 63% у м. Києві.

Упродовж останнього року номерний фонд підприємств готельного господарства, крім столиці, найліпше використовувався у Чернігівській області та у м. Севастополі (завантаженість по 38%), у Вінницькій (37%), Миколаївській (35%), Запорізькій (33%), Рівненській та Черкаській областях (по 32%, відповідно). Водночас у 18 регіонах України показник рівня завантаженості підприємств готельного господарства був нижчим, ніж у середньому по країні. Згідно з функціональною структурою підприємств готельного господарства на території України послуги з тимчасового проживання надають 807 готелів, 15 мотелів, 8 готельно-офісних центрів, 4 кемпінги, 35 молодіжних турбаз та гірських притулків, 219 гуртожитків.

Як і раніше, найпоширенішими в Україні є готелі - 63,6% загальної кількості та гуртожитки - 17,3%. Аналізуючи функціональну структуру готельного господарства, можна зробити висновок, що в Україні щорічно неухильно зменшується кількість гуртожитків для приїжджих. В основному відбувається їх надання у комунальну власність під постійне житло.

Варто зазначити, що останнім часом поряд із традиційними підприємствами готельного господарства, що пропонують своїм клієнтам повний комплекс послуг із розміщенням, харчування та обслуговування, є інші місця для тимчасового проживання (літні будиночки, приватні садиби, котеджі, квартири, тощо). Частка цих підприємств становить 14,3% від загальної кількості підприємств готельного господарства. Ринок послуг таких доповню вальних засобів розміщення розвивається останнім часом швидше, ніж готельна сфера загалом.

Однією з най важливіших характеристик якості готельного господарства є рівень комфорту, який своєю чергою визначає категорію готелів. Рівень комфорту - це комплексний критерій, складниками якого є стан номерного фонду та приміщень загального користування, стан меблів, інвентарю, предметів санітарно-гігієнічного призначення, наявність і стан закладів харчування, інформаційне забезпечення і технічне оснащення, стан будівлі готелю, під'їзних шляхів, облаштованість прилеглої території, кількість і кваліфікація персоналу тощо.

Зараз в Україні функціонують чотири п'ятизіркові готелі: «Премєр- Палас» у м. Києві, «Донбас-Палас» у м. Донецьку, «Україна» у м. Дніпропетровську, «Ортодос» у м. Одесі. Гостей обслуговують близько 38 чотиризіркових готелів, 280 - тризіркових, двозіркових та однозіркових, решта - майже 490 готелів не мають категорії.

Незважаючи на те, що частка готелів без категорії за останній рік зменшилася на 16%, вона залишається невиправдано високою (60%), насамперед через невідповідність комплексові вимог до матеріально-технічного забезпечення.



Висновки

Особливістю готельного господарства України є те, що багато закладів побудовано 20-30 років тому.

Сьогодні їхній архітектурний вигляд, комунікації та дизайн безнадійно застаріли. Навіть за наявності коштів на модернізацію вона не завжди є економічно доцільною. Наприклад, середня площа одного готельного номера у цілому по Україні сьогодні становить 20,9 квадратних метрів, у Києві - 22,8 квадратних метрів, тоді як за кордоном таких номерів уже давно навіть не проектують. По-друге, в індустрії гостинності величезну роль відіграє якість обслуговування. Багато українських готелів дозволяють собі замислюватися про номенклатуру та якість готельних послуг у міру власного розуміння, а брак належної конкуренції (особливо у регіонах) дає змогу утримувати високі ціни за не нав'язливого рівня комфорту.

Інші причини функціонування великої кількості готелів без відповідних категорій пояснюються тим, що низка готелів проводить поточний або капітальний ремонт і реконструкцію, деякі готелі перебувають на стадії ліквідації, новозбудовані готелі ще не встигли одержати категорію, значна кількість готелів перейшла у власність фізичних осіб, які не мають потреби в отриманні сертифікату «зірковості», оскільки це вимагає значних фінансових витрат.

Вагомим джерелом отримання прибутків і дієвим способом підвищення конкурентоздатності готельного господарства є розширення кількості додаткових послуг. Дослідження засвідчило, що перелік додаткових послуг українських готелів та інших місць для тимчасового проживання є значно скромнішим, ніж у більшості готелів Європи, що пропонують своїм клієнтам понад 80 найменувань додаткових послуг. В Україні тільки незначна частка (52%) підприємств готельного господарства має у своєму складі такі об'єкти сервісу, як ресторани, кав'ярні та бари, 41% - сауни та пральні, лише 23% - автостоянки.

За підсумками 2006 року на будівництво нових та технічне переоснащення наявних готелів за рахунок усіх джерел фінансування використано 610,7 млн. грн.. інвестицій в основний капітал, що майже на третину (31,6) менше від обсягу 2005 року. Питома вага інвестицій, спрямованих у розвиток готельного господарства у 2006 році становила тільки 0,5% у загальному обсягу освоєних капіталовкладень у 2005 р. При цьому обсяг прямих іноземних інвестицій у розвиток діяльності готелів та інших місць для тимчасового проживання на перше січня 2007 року становив 183,0 млн. дол. США, що становить 0,9% від загального обсягу прямих інвестицій в економіку України.

Недостатній обсяг інвестицій та капіталовкладень у готельне господарство є наслідком того, що чинне законодавство та органи влади різних рівнів своїми діями і далі відлякують як вітчизняних. Так і закордонних інвесторів, які очікують зрозумілих і прозорих правил своєї діяльності на ринку готельних послуг України.

Нестача привабливого інвестиційного клімату (документи, зем6льні ділянки, пільги на завезення готельного обладнання, якого не виробляють в Україні, інші преференції) значною мірою зумовлює відсталість українських підприємств готельного господарства.

Підвищенню конкурентних позицій українського ринку готельних послуг сприятиме розвиток зовнішньоекономічної діяльності України, вдосконалення технологій, запровадження нових видів та форм обслуговування, проведення послідовної маркетингової політики.

Загалом Україна має значний потенціал для розвитку готельного бізнесу. За умови усунення основних його перешкод, українські готелі зможуть надавати послуги, що відповідатимуть світовим стандартам якості. Україна має можливість закласти основи розвитку справжнього європейського рівня готельних послуг. Це дасть можливість підвищити економічний розвиток, інвестиційну привабливість та статус нашої країни у світовому господарстві.

Та, робити такі оптимістичні прогнози поки зарано - для цього необхідно пройти тривалий шлях реформації та перебудов, збільшити обсяги їх надання, покращити імідж країни.



Список використаної літератури

1. Візерський С. Міжнародна ярмарка інвестиційних, інноваційних та гуманітарних проектів «Україна відкрита для інвестицій» 17-18 квітня 2008 року «Девелопмент готельної нерухомості проблеми та перспективи».

2. Винниченко І. Туристичний велосипед по українському бездоріжжі // Дзеркало тижня. №11, 25 березня 2006.

3. ДСТУ 4268 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги».

4. Державний комітет статистики України. Статистичний збірник «Туризм в Україні 2006».

5. Державний комітет статистики України. Готелі та інші місця для тимчасового проживання: Статистичний бюлетень, К.: 2007 - 170 с.

6. Круль Г.Я. Основи готельної справи. Навч. Посіб. - К.:Центр учбової літератури, 2011 - 368 с.

7. Пащук О.В. Маркетинг послуг: стратегічний підхід.2005. Навч. Посіб. - К.: Центр учбовой литературы, 2005. - 560 с.

8. Пуцентейло П.Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємництва Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 344 с.

9. Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту. Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 408 с.

10. Уокер Дж.Р. Введение в гостеприимство: Учебник / Пер. с англ.

11. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні К.: Вища школа, 2002. - 195 с.

12. Шаповалов О. В. Роль місцевих органів влади у створенні сприятливого інвестиційного клімату в Україні // Фінанси України. - 2004. - №7, С. 68-74.

13. Юрковская Є.М. Инвестиционные процессы при реструктуризации строительства Украины // Фондовый рынок. 2001 №42. - С. 21-23.



Додаток 1

гостинність туризм дозвілля

Табл. - Провідні готельні ланцюги світової готельної індустрії.

Hospitaliti Franchise System Blanstone Part.	США
Holiday Inn World wide	Англія
Best Western International	США
Accor	Франція
Choice Hotel International	США
Marriott International	США
ITT Sheraton Corp.	США
Promus Corp.	США
Hilton Hotel Corp.	США



Додаток 2

Табл. - Найбільші готелі світу:

Найменування готелю	Місце розташування	Кількість номерів
«Ambassador City Jomtien»	Таїланд	5100
«MGM Grand»	Лас-Вегас	5005
«Excalibur»	-	4032
«Flamingo Hilton»	-	3642
«Las Vegas Hilton»	-	3174
«The Mirage»	-	3049
«Monte Carlo»	-	3014
«Treasure Island»	-	2900
«Bally's»	-	2814
«Circus Circus»	-	2793
«Imperial Palace»	-	2636
«Luxor»	-	2523
«Hilton Hawaiian Village»	Гонолулу	2523
«Stardust»	Лас-Вегас	2335
«New Jork Hilton»	Нью-Йорк	2131
«Disney's Caribbean Beach Resort»	Орландо	2112
«Riviera»	Лас-Вегас	2109
«Disney Dixie Landing»	Орландо	2048
«Hyatt Regency»	Чикаго	2033
«Hotel Parque Ten-Bell»	Лас-Галлетас, Іспанія	2004

Размещено на Allbest.ru

...