Рекреаційні ресурси Волині
Характеристика кліматичних, лісових, водних та бальнеологічних ресурсів Волинської області. Географічне розташування, флора та фауна Шацького національного природного парку. Основні курортно-оздоровчі заклади. Аналіз історико-культурних пам'яток Волині.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 25.11.2014 |
Размер файла | 2,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Характеристика природних рекреаційних ресурсів Волинської області
1.1 Кліматичні ресурси
1.2 Лісові ресурси
1.3 Водні ресурси
1.4 Бальнеологічні ресурси
1.4.1 Мінеральні води
1.4.2 Лікувальні грязі
РОЗДІЛ 2. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду
РОЗДІЛ 3. Основні курортно-оздоровчі заклади
РОЗДІЛ 4. Історико-культурні ресурси як фактор розвитку рекреації
РОЗДІЛ 5. Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку рекреаційних ресурсів Волинської області
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Волинь - край унікальної природи, лікувального мікроклімату, самобутнього народного мистецтва і великої історико-культурної спадщини. За наявністю природних рекреаційних ресурсів, які зазнали відносно невеликого антропогенного впливу і добре зберегли рекреаційну здатність, область належить до перспективних регіонів України з розвитку туристично-рекреаційної галузі.
Багата історико-культурна спадщина, озера, річки, ліси з цілющими дикоростучими ягодами та грибами, лікувальні торф'яні грязі, джерельні мінеральні води чотирьох типів, мисливство, рибальство створюють всі необхідні передумови для організації і функціонування лікувально-оздоровчого, культурно-пізнавального, спортивного, мисливського та інших видів рекреаційної діяльності.
Об'єкт дослідження: Волинська область.
Предмет дослідження: рекреаційні ресурси Волинської області.
Мета курсової роботи: дослідити рекреаційні ресурси Волинської області, визначити їх сучасний стан та перспективи розвитку.
Завдання:
1) охарактеризувати природні та історико-культурні рекреаційні ресурси області;
2) ознайомитися з рекреаційними ресурсами природно-заповідного фонду;
3) розглянути основні курортно-санаторні заклади;
4) проаналізувати сучасний стан і перспективи розвитку рекреації області.
Під час написання курсової роботи опрацьовано близько 15 видань.
Найповніша інформація про рекреаційні ресурси області міститься в роботах таких авторів, як Луцишин П.В., Павлов B.I., Лазарук В.А., Колосок Б.В., Колосок Б.В., Якобюк A.M. та ін.
Значний масив інформації знайдено у виданнях туристично-екскурсійного характеру, а саме путівниках, проспектах, буклетах тощо.
В роботі були використані такі методи дослідження: аналіз, історичний опис, економіко-екологічне прогнозування, статистичний.
Мета і завдання зумовили формування такої структури курсової роботи: вступ, п'ять розділів, які розкривають проблематику теми, висновки, список використаних джерел та додатки.
РОЗДІЛ 1. Характеристика природних ресурсів Волинської області
Волинська область розташована на північному заході України. На півночі вона межує з Брестською областю республіки Білорусь, на сході - з Рівненською областю, на півдні - з Львівською областю, на заході - з Хелмським і Замостським воєводствами Республіки Польща. Територія Волині становить 20,2 тис. км2 (3,3% території України).
Більша частина області розташована в межах Поліської низовини, четверта частина - на Волино-Подільській височині в лісостеповій зоні. За природними умовами область поділяють на три зони: півнннополіську, південнополіську і лісостепову.
Північнополіська зона, яка займає 3/4 території, за рельєфом - плоска рівнина, яка в районі Ковеля і Любомля має невеликі підвищення і характеризується високою лісистістю, великими заболоченими площами, значною кількістю торфовищ.
Південнополіська зона лежить у межах Волинського пасма, що складається з багатьох ізольованих горбів різної форми. На сході зони лежить денудаційна рівнина, утворена воднольодовиковими відкладами.
Лісостепова зона розташована в межах Волинської височини, поверхня якої порізана балками і річковими долинами.
На території Волині чітко виділяються два види ландшафтів - поліський і лісостеповий. Для поліських ландшафтних районів характерні велика лісистість, заболоченість місцевостей, переважання малородючих ґрунтів, наявність значної кількості заплавних і карстових озер. Для лісостепових ландшафтних районів характерний долинно-грядовий рельєф, ускладнений яружно-балочними і карстовими формами з сірими опідзоленими ґрунтами в поєднанні з малогумусними чорноземами. Лісова рослинність становить 20% території зони.
1.1 Кліматичні ресурси
Клімат області помірно-континентальний: зима м'яка з нестійкими морозами; літо тепле, нежарке, весна і осінь - затяжні із значними опадами. Річні суми опадів складають 550-650 мм. Найбільше їх випадає в червні, липні і серпні (до 80-90 мм в місяць). 70% всієї кількості опадів припадає на теплий період року. Область отримує 92,7 ккал/см2 сумарної сонячної радіації на рік. Пряма сонячна радіація знижується в результаті високої хмарності і становить 40% від сумарної.
Важливе значення в оцінці рекреаційної цінності клімату має режим ультрафіолетової радіації (УФР), який справляє бактерицидну, вітаміноутворюючу дію на організм людини. Так, біодозу УФР (1/4 лікувальної дози) в липні опівдні при ясному небі можна отримати за 18 хвилин. Кількість годин сонячного сяйва залежить від тривалості дня. Режим сонячного сяйва в області сприяє довготривалим прогулянкам і походам.
Таблиця 1
Тривалість часу для отримання біодози УФР при різному стані неба о 10 і 12-й годинах дня, хв [2; 98]
Хмарність, бали |
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
|||||||
10 |
12 |
10 |
12 |
10 |
12 |
10 |
12 |
10 |
12 |
10 |
12 |
||
2-6 |
53 |
44 |
34 |
24 |
24 |
94 |
24 |
18 |
30 |
22 |
51 |
31 |
|
3-7 |
64 |
53 |
41 |
29 |
29 |
29 |
29 |
22 |
36 |
26 |
61 |
37 |
|
8-10 |
74 |
62 |
48 |
34 |
34 |
27 |
34 |
25 |
42 |
31 |
71 |
43 |
Для рекреації має значення оцінка міждобової зміни основних метеорологічних величин. Зміна температури повітря (більше 4°С) та атмосферного тиску (більше 8 гПа) від доби до доби значно впливає на стан людини. В середньому на території спостерігається 30-45 днів з різкими коливаннями температури і приблизно стільки ж днів із значним коливанням атмосферного тиску.
Сприятливі для рекреації комфортні, прохолодні субкомфортні і жаркі субкомфортні погоди. Найчастіше комфортна погода спостерігається в літні місяці (5-8 днів на декаду). При чому найбільше число комфортних днів (90-97) із сприятливими умовами спостерігаються в районі оз. Світязь.
Жарка погода буває дуже рідко. В липні-серпні умови на території області сприятливі для проведення широкого комплексу кліматолікування. В цей період приймання кліматичних процедур не обмежується, повітряні ванни можна приймати протягом усього літа [2;98].
Температура води в переважній більшості озер області стає придатною для відкриття купального сезону з другої декади червня і триває він в середньому 80 днів (до другої декади вересня). Температура води максимальна в першій-другій декаді серпня і становить близько 20°С.
Таблиця 2
Середня температура води в озерах Волинської області, градуси [2; 99]
Декади |
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
|
1 |
5,3 |
10,6 |
16,4 |
18,3 |
19,8 |
16,6 |
9,5 |
|
2 |
6,6 |
13,0 |
17,2 |
18,8 |
18,8 |
13,1 |
8,2 |
|
3 |
8,4 |
14,9 |
18,3 |
19,6 |
17,1 |
11,8 |
6,1 |
* Розраховано за матеріалами метеостанцій області
Погода на початку весни і пізньої осені не сприятлива для рекреаційної діяльності і не забезпечує можливості тривалого відпочинку на повітрі. Сприятливий період для організації всіх видів відпочинку в теплу пору року триває 150-155 днів. Найоптимальніші кліматичні умови для організації відпочинку і туризму в теплий період року - в північно-західних районах області.
В холодний період року (листопад-березень) середня температура - 1-3°С. Температура найхолоднішого місяця січня становить -6°С. Сонячна погода в зимовий період тримається 40-45 днів, решту днів - похмура погода чи з опадами. Утворення снігового покриву відмічається в другій-третій декаді грудня на всій території області. Кількість днів зі стійким сніговим покривом на території області різна: в північних районах цей період триває в середньому 80 днів, в центральних районах - 70 днів, а в південних - 50-60. Кількість днів з ожеледицями і заметілями становить 15-20. Середня висота снігового покриву коливається від 10 до 15 см. Сприятливий період для організації зимових видів туризму і відпочинку в холод-ний період триває в середньому 50 днів. Найкращими для розвитку рекреації в зимовий період є північні райони області[5;54].
Параметри кліматичних умов Волинської області входять в межі оптимальних для розвитку всіх основних видів рекреаційної діяльності і зимові, і літні місяці.
1.2 Лісові ресурси
Площа лісових угідь Волинської області становить 695 тис. га, з них ліси державного значення займають площу 447 тис. га, в тому числі 368,8 тис. га покриті лісом (88,2%), де функціонують 14 держлісгоспів та Шацький національний природний парк. Однак ліси поширені нерівномірно. Якщо в поліських районах лісистість становить близько 45%, то в лісостеповій зоні - тільки 5%, загальна лісистість території області - 35,5%.
За господарським призначенням державні ліси поділяються на дві групи. Ліси першої групи займають 97,7 тис. га. До них належать ліси зеленої зони (38,1 тис. га), в тому числі ліси Шацького національного природного парку (12 тис. га), особливі ліси і лісові масиви (25,7 тис. га), захисні смуги вздовж залізниць (6,3 тис. га), захисні смуги вздовж автодоріг (8,7 тис. га), заборонені смуги вздовж річок (18,9 тис. га). Це - основний вид лісів рекреаційного використання. Лісогосподарські заходи, які здійснюються в цій групі лісів, спрямовані на поліпшення якості і продуктивності насаджень. Проведення вирубок у лісах цієї групи обмежене.
Ліси другої групи займають 331,3 тис. га. До них належать експлуатаційні ліси (312,8 тис. га), а також лісові спецзони і спецсмуги (18,5 тис. га). Ліси другої групи є основним джерелом деревини області.
При оцінці лісів і лісових територій для потреб рекреації основними показниками є породний склад лісонасаджень і їх вікова структура. Від біологічних особливостей деревної породи або поєднання різних рослинних угруповань і кущових порід певною мірою залежить мікроклімат ділянки і рекреаційний комфорт.
Сприятливі грунтово-кліматичні умови Волинської області обумовили різноманітність породного складу лісів. У лісостанах переважають цінні хвойні (сосна, ялина), м'яколистяні та твердолистяні породи. Найбільш поширеними є хвойні породи, під якими зайнято 225,0 тис. га (60%), друге місце займають м'яколистяні - 87,3 тис. га (24%), а третє -твердолистяні - 57,7 тис. га (16%).
Для рекреаційних цілей велике значення має здатність лісу виділяти кисень і фітонциди, поглинати вуглекислий газ. В області росте дуб черешчатий і граб, які належать до першої групи фітонцидності; сосна звичайна, ліщина, береза, черемха, малина, відносяться до другої групи фітонцидності. Фітонцидні якості насаджень забезпечують зниження кількості бактерій і мікробів в лісовому повітрі, покращують санітарно-гігієнічні умови відпочинку.
Повнотність лісових насаджень - одна з важливих характеристик рекреаційних лісів. Насадження з повнотою 0,5-0,7 займають 74,9% покритої лісом площі, низькоповнотні (0,3-0,4) - 1,1%, високоповнотні (0,8-0,1) - 24% площі, покритої лісом. Найкращими умовами для відпочинку є ділянки насаджень із замкнутістю крон 0,3-0,6. В загальному всі біологічно стійкі ліси області, які володіють високою фітонцидністю, киснепродуктивністю та іншими властивостями, придатні для рекреаційного використання.
Волинські ліси багаті на гриби та ягоди, і їх збирання, особливо міськими жителями, розцінюється як один з найпривабливіших і корисних видів відпочинку. Ягідники та грибні місця в основному зосереджені в поліських районах області. Серед грибів, що ростуть у лісах області, переважають лисички, зелениці, маслюки, опеньки, сироїжки, білі гриби. Найбільш поширеними з ягід є чорниця, малина, ожина.
Оптимізація рекреаційного лісовикористання в регіоні повин-на здійснюватися шляхом рекреаційного районування лісового фонду, тобто розчленування території за природними та економічними умовами в залежності від особливостей і перспектив розвитку рекреаційного господарства.
Отже, лісові ресурси займають провідне місце в структурі природно-рекреаційного потенціалу області і можуть задовольняти різноманітні потреби рекреантів у короткотривалому, довготривалому відпочинку, лікуванні, оздоровленні.
1.3 Водні ресурси
Територія області дуже насичена поверхневими водами, які представлені 130 річками і 235 озерами. Більшість річок регіону беруть свій початок за межами Головного Європейського вододілу, і тільки деякі з них (Турія, Стохід, Вижівка та ін.) не виходять за межі області. З річок, що належать до басейну Дніпра, найбільшими на території області є Прип'ять, Стир, Турія, Стохід. Уздовж західного кордону області протікає Західний Буг, до його басейну в межах Волині належать 24 річки . Середня густота річкової мережі в басейні р. Прип'ять коливається в межах 0,25-0,47 км/км2, в басейні Західного Бугу - 0,22-0,35 км/км2. Річки використовуються для короткочасного відпочинку, водного туризму, купання, рибальства.
Площа озер області становить 150,9 км2 (27,5%). Об'єм водної маси озер становить 943,65 млн. м3. Значна частина об'єму належить озерам площею 1,01-5,0 км2 (18%) та 20,1-25 км (13%). Цікаво, що об'єм оз. Світязь становить майже половину об'єму всіх озер області (48,6%). За адміністративними районами озера розміщені досить нерівномірно, основна їх частина знаходиться в поліських районах області.
В межах області виділяються три озерні райони: Західного Бугу, межиріччя Західного Бугу і Прип'яті, басейн Прип'яті.
В басейні Західного Бугу нараховується понад 80 озер, які об'єднуються в Шацьку групу озер, з них 32 озера - заплавні, 48 - карстові. Вода в озерах карстового походження - прісна, насичена киснем, має нейтральну або слаболужну реакцію, чиста у мікробіологчному відношенні, часто має лікувальні властивості. Найбільше з них - оз. Світязь, довжина якого становить 9,3 км, а ширина досягає 4,8 км, середня глибина озера -7 м, максимальна - 58,4 м. З двадцяти двох озер цієї групи лише 9 придатні для використання в рекреаційних цілях.
На межиріччі Західного Бугу і Прип'яті розташована друга група озер. Найбільшими озерами цієї групи є Тур, Волянське, Синове. їх дно зазвичай піщане, вздовж берегів є пляжні лінії, неподалік розміщуються лісові масиви.
В басейні р. Прип'ять переважають заплавні озера, яких нараховується понад 20 площею понад 10 га кожне. Найбільшими озерами цієї групи є Любязь, Біле, Волянське, Дольське, Шипи, Сирче, Рогозне, Мале Любязьке. Ці озера сьогодні мало використовуються в плані рекреації тому, що більшість з них розташовані на забрудненій радіонуклідами території.
На території Волині є ще ряд озер, які мають великі можливості в плані розвитку на їх базі рекреації і туризму, наприклад, озера Сомин, Велимче, Добре, Святе, Озерце.
Така кількість озер та рік дозволяє розвивати у Волинській області більшість видів відпочинку і оздоровлення, пов'язаних з використанням водних рекреаційних ресурсів.
Аналізуючи якість вод в річках, варто відмітити, що до частково забруднених відносяться р. Стир нижче м. Луцька, р. Турія нижче м. Ковеля. Забруднене оз. Чорне (Шацький район). Це обмежує або повністю виключає їх використання для рекреаційних цілей. Обмежують рекреаційне використання деякі природні фактори озер заплавного походження. Це не надто знижує питому вагу водних рекреаційних ресурсів, навпаки, варто говорити про їх незавантаженість.
Отже, водні ресурси області мають значний нереалізований потенціал і можуть служити основою для будівництва на їх берегах будинків і баз відпочинку, пансіонатів, створення рекреаційних зон короткочасного відпочинку.
1.4 Бальнеологічні ресурси
1.4.1 Мінеральні води
У Волинській області є родовища мінеральних вод 4-х типів, що дає можливість розвивати санаторно-курортне лікування. Так, в районі смт. Ратне, біля с. Осниця, с. Тур, санаторію "Лісова пісня" поширені гідрокарбонатно-кальцієві, гідрокарбонатно-натрієві та хлоридно-кальцієві мінеральні води. З глибиною залягання горизонту зростає мінералізація вод. На глибинах 60-900 м води прісні і мінералізація їх коливається в межах 0,4-0,7 г/л. Але вже на глибинах 1000-1400 м мінералізація зростає до 124-127 г/л (свердловина в районі Ковеля). Ці води придатні для лікування захворювань серцево-судинної системи, системи кровообігу, гіпертонії, периферійної нервової системи та інших хвороб.
Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією -12-13 мг/л поширені поблизу с. Журавичі Ківерцівського району. Ці води мають домішки брому, йоду, радону і застосовуються для лікування серцево-судинної системи, атеросклерозу, дихальної і травної систем.
Поблизу м. Ковель є джерело, що не має аналогів в Україні. Це хлоридно-натрієво-йодо-бромні води. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад 1300 м. Просвердлено дві свердловини, експлуатаційні запаси яких оцінені в кількості 90 м3/добу на 25-річний термін.
Поблизу м. Луцьк є дві свердловини, вода з яких використовується як питна столова та мінеральна. Це йодо-бромні та хлоридно-натрієві води підвищеної мінералізації та слабомінералізовані залізисті води.
В області нараховується 43 водопункти лікувальних мінеральних вод. Навіть якщо врахувати запаси і якість мінеральних вод розвіданих родовищ, то можна говорити про досить високий санаторно-курортний потенціал Волинської області. Цінність Журавичівського та Ковельського джерел надзвичайна, їх лікувальні властивості забезпечують оздоровлювальний ефект на 98%.
1.4.2 Лікувальні грязі
З метою виявлення та використання для лікування в області обстежено 33 родовища лікувальних торфових грязей. В основному це гіпсові купоросні торфи з мінералізацією 2-3 г/л. Такі грязі масткі, мають високу теплоємність, бактерицидність, гігроскопічність, малу теплопровідність. У них є багато органічних сполук: бітуми, віск, смоли, оргкислоти, дубильні речовини, лігніни, цукор, крохмаль, ефірні масла, бальзами та ін. З неорганічних складників є окиси заліза, солі амонію, сполуки бору, барію, стронцію, титану, цирконію, ванадію, срібла, хрому, золота, йоду та ін.
На жаль, використання лікувальних грязей в області є незначним - в 4-х санаторіях, 6-й профілакторіях, деяких поліклініках і лікарнях. Запаси ж дозволяють значно збільшити їх використання для потреб населення області та для вивезення за її межі.
Цінні лікувальні властивості, які значно переважають торф, мають сапропелі (донний мул). На Волині проведені пошуково-оціночні роботи і детальна їх розвідка на 191 озері із загальною площею 6802,4 га. На цих озерах запасів сапропелю за категорією А+С2 виявлено 69987,2 тис. т, з яких балансові становлять 63621,9 тис. т. Запаси сапропелю за категорією Сг становлять 27876,8 тис. тонн, з яких 23508,8 тис т віднесені до балансових.
Загальні запаси сапропелю в області становлять понад 270 млн. т. Видобуток сапропелю зараз ведеться лише на мілководних озерах: Оріхове, Скорінь, Бурків, Маховець, Тур, Перемут, Синове, Луки.
Найбільш придатні для лікування сапропелі органічного і органічно-силікатного походження, які володіють високими тепловими і пластичними властивостями, гомогенною структурою, широким спектром мікро- і макроелементів, вітамінів, ферментів, біологічноактивних речовин. За допомогою сапропелю лікують захворювання серцево-судинної, нервової систем, опіки, хвороби суглобів, шкіри, ревматизм [12].
РОЗДІЛ 2. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду
Волинь здавна славиться своїми лісами, чудовими озерами, повноводними ріками і різноманітним тваринним світом. Соснові бори й розкішні діброви, загадкові вільшаники і білокорі березняки створюють неповторну красу цього краю.
Шацький національний природний парк створено у 1983 році з метою збереження одного з найцінніших в Україні природних ландшафтів Волинського Полісся. Сучасна площа Шацького парку сягає 49 тис. га, з яких 10 % є заповідними. Адміністрація парку знаходиться в селі Світязь.
Шацький національний природний парк лежить на головному Європейському вододілі, який відділяє водозбір Вісли і басейн Балтики від водозбору Прип'яті, яка бере тут свій початок, та від басейну Чорного моря. Охоплена охороною територія є рівниною, яка урізноманітнена наявністю невисоких пагорбів, які підносяться на 20-25 м, сягаючи 190 м висоти над рівнем моря.
Рис 1. Шацький національний природний парк
Найнижчі місцини зайняті торфовищами, комплексами ставів у долині річки Копаївки, а головне - озерами. Загальна їх поверхня сягає 6,6 тис. га, що становить 14 % території парку. Торфовища, переважно низинного та перехідного типів, займають 4 % його поверхні. Великий комплекс вони формують у східній частині парку, де знаходиться найбільше торфовище з екзотичною назвою „Князь-Багон". Частину торфовищ змеліоровано, їх замінено на луки, які займають 7 % площі парку.
Половина території парку вкрита лісами. Серед них переважають різного типу соснові бори, як наприклад, бір чорницевий, або більш світлий сухий бір лишайниковий, що трапляється на пісках та мокрий болотний бір, який трапляється у пониженнях території. Менші площі займають вільшини, а крім того березняки та мішані ліси - найчастіше дубово-соснові.
Поля, дороги та населені пункти займають 25 % території парку. Кілька поселень розташовані на берегах озер, наприклад селище міського типу Шацьк - центр району, а також села Світязь, Пулемець, Острів'я, Піща та Залісся. Інші села розташовані на між озерних перешийках (як Пульмо) чи знаходяться в оточенні кількох озер (як Мельники).
Багатство тутешньої флори пізнається швидко. Ботаніки підрахували, що у парку існують понад 800 видів судинних рослин, серед яких є багато рідкісних і які перебувають під охороною. До найцінніших представників рослин належать, перш за все, післяльодовикові і тундрові релікти: береза низька, три види росичок, турча болотна; журавлина дрібноквіткова, товстянка звичайна, меч-трава болотна і осока Девеллова. Серед водних рослин привертають увагу латаття біле та глечики жовті.
Досить часто тут можна знайти рідкісні в інших місцях орхідні - венерині черевички справжні, ліпарис Лезеля, булатку червону, коручки болотні, темночервоні та широколисті, зозулині сльози яйцелисті та гніздівку звичайну.
Не менш багатий і тваринний світ парку. З великих ссавців тут є: лось, дикий кабак, косуля, вовк, лисиця і єнотовидна собака, рідше борсук, видра і норка європейська. Найчисленнішим є крилаті приятелі людини - птахи; їх тут є понад 240 видів, з яких близько 200 - це види лучні. Живий атлас авіфауни.
До рідкісних представників птахів належать: орлан білохвіст, змієїд, шуліка рудий, пугач, лелека чорний, сірий журавель, кульон великий, деркач і сорокопуд сірий. Під час перельотів можна побачити в небі або відпочиваючими на воді чи на землі справжні орнітологічні рідкості - лебедя-кликуна, норця чорношийого, білу чаплю та підорлика великого.
В озерах, річках, канавах, ставах і болітцях живе близько 30 видів риб. С серед них хижаки - щука, судак, окунь, таємничі соми, а також і лагідні плотвиці, лящі, лини, карасі та вудкарська рідкість - вугрі. Про біологічну та хімічну чистоту води в озерах свідчить наявність раків.
Шацький національний природний парк виконує багато функцій: природоохоронну, туристично-краєзнавчу і науково-дослідницьку, будучи експериментальним полігоном для університетів та інститутів зі Львова й Луцька. Сюди часто приїжджають і науковці з інших країн.
Одним з важливіших напрямків досліджень є спостереження за впливом меліорації, яку тут раніше було проведено, на стан природного середовища Полісся, а також опрацювання методів рекультивації та ренатуралізації здеградованих територій і моніторингу за ними [17].
Регіональний ландшафтний парк "Прип'ять-Стохід" утворений 23 листопада 1995 року. Він знаходиться на півночі Волинської області у Любешівському районі. Площа парку 22.628 га. Його протяжність із заходу на схід : 11-18 км, а з півночі на південь: від 16 до 22 км. Північна межа парку проходить по кордоні із республікою Білорусь.
Територія парку представляє один з найунікальніших природних комплексів, як в Україні, так і у Східній Європі. Цей край лісів, боліт і озер уособлює в собі головні риси різноманітної та багатої природи Полісся у його західній частині. Чудесні краєвиди відкриваються поблизу озер: Люб'язь та Скорінь. Проте, найбільш унікальні та неповторні краєвиди спостерігаються вздовж річок Прип'ять і Стохід. Остання має дуже влучну назву, що характеризує її повністю "річка сто ходів". Характерною особливістю цих річок є наявність десятків рукавів, русел, затонів, стариць, серед яких безліч заболочених та піщаних островів. Частина території парку відноситься до водно-болотних угідь міжнародного значення.
Регіональний ландшафтний парк багатий також на історико-культурну спадщину. Згідно археологічних знахідок перші поселення людини появились тут 20 тисяч років тому - епоху пізнього кам'яного віку. Знаходили також поселення епохи мезоліту, мідно-кам'яного віку, бронзи, заліза. Багато експонатів археології зберігаються як у місцевих музеях так і в державних музеях України. Через цю територію в давні часи проходив водний торговий шлях "із варяг у греки". Найбільш вагомими історико-культурними спорудами, які збереглися до нашого часу, на території РЛП "Прип'ять-Стохід" є ворота садиби-замку (ХVIII), які були побудовані в стилі барокко, колегія піярів у якій навчалися багато видатних людей серед яких найвиразнішою постаттю є польський національний герой Тадеуш Костюшко, та кляштор і костел капуцинів.
На даний час територія парку інтенсивно використовується для таких рекреаційних занять, як спортивне мисливство і аматорська рибна ловля, популярним є також збирання грибів та ягід. Приваблива територія також для пляжно-культурного відпочинку [18].
Черемський природний заповідник - перший заповідник, створений у Волинській області з метою збереження типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся...
Загальна площа його становить 2975,7 га. Заповідник розташований у північній частині Маневицького р-ну Волинської області на межі з Рівненською областю, за 6 км на північ від с. Замостя. Територія представляє собою природно-територіальні комплекси, де збереглися малопорушені антропогенною діяльністю суцільні лісові масиви з унікальним еумезотрофним (перехідним дуже обводненим) осоково-сфагновим болотом Черемське (місцева назва "Чірмуське"), в межах якого знаходяться озера Черемське та Редичі.
Заповідник віддалений вiд населених пунктiв, на його території відсутні лінії електропередач, дороги з твердим покриттям, його територія знаходиться в безпосередній близькості з Рівненським природним заповідником (Білоозерський філіал) i межує iз 30-ти кілометровою зоною Рівненської АЕС (м. Кузнецовськ).
Рослинність заповідника характеризується ценотичним багатством і різноманіттям. Стан рослинності задовільний, що підтверджується добре збереженою структурою ценозів, домінуванням типових природних видів, наявністю раритетних угруповань.
З рідкісних видів рослин, що підлягають особливій охороні, тут відмічено один вид рослин із Червоного списку МСОП: зозулині черевички справжні, три види із Європейського Червоного списку: смілка литовська, глід український, козельці українські, чотири види занесені до Додатку №1 Бернської конвенції: альдрованда пухирчаста, зозулині черевички справжні, жировик Лезеля, сон широколистий та 33 види вищих рослин, занесених до Червоної книги України.
Незважаючи на досить малу площу заповідника, тут зосереджено близько 25% рідкісних та зникаючих видів рослин Українського Полісся, що говорить про репрезентативність та цінність цієї території у флористичному відношенні.
До Європейського червоного списку занесено 11 видів тварин: красотіл пахучий, вусач великий дубовий західний, мурашка руда лісова, п'явка медична, мурашиний лев звичайний, очеретянка прудка, деркач, шуліка рудий, вовк, видра річкова, рись, виявлено 41 вид тварин, занесених до Червоної книги України.
Територія заповідника входить до складу водно-болотного угіддя міжнародного значення "Заплава р.Стоходу", яке, згідно з критеріями Рамсарської конвенції, має велику цінність і міжнародне значення, головним чином як місце оселення водоплавних птахів.
На емблемі Черемського заповідника у центральній частині зображена шейхцерія болотна (реліктова рідкісна рослина), яка є його своєрідним символом. Саме завдяки наявності угруповань цього "червонокнижного" виду у 1978 році тут був створений заказник, а Черемське болото не було осушене [15].
Рис 2. Черемський заповідник
Рис 3. "Оконські джерела"
Гідрологічна памятка природи "Оконські джерела" : на межиріччі річок Стоходу і Стиру в сім'ї озер карстового походження поблизу села Оконськ (Маневицький район Волинської області) розташоване - оз.Окнище, потужне джерело карстових вод, які виливаються на поверхню.
На початку XIX ст. це джерело витікало на поверхню в іншому місці, за 2 км на захід від сучасного, де до цього часу збереглась улоговина. Пізніше біля села Оконськ утворилося нове джерело, яке і описав П. Тутковський у 1899 році. За цим описом глибина озера становила 15 м, і вода в ньому була прозора. Температура води цілий рік однакова -- 9°С, навіть у суворі зими озеро не замерзало. Витрата води дорівнювала 10,5 тис. м. куб. на добу. У 30-х роках XX ст. горловина цього потужного джерела обвалилась, і воно зникло, а на території с. Оконськ виникло кілька малих джерел. Було пробурено три свердловини, щоб знайти основне джерело.
Джерело утворило невелике озеро глибиною 3 м і площею 0,5 га. Воно оточене валом і обсаджене деревами. В самому центрі озера б'ють два потужних джерела, і кожне з них утворює на його дзеркальній поверхні чашоподібне заглиблення, з якого постійно витікають грудочки крейди.
Вода в криниці прозора і приємна на смак, як і колись. Особливістю оконської води є те, що вона не піддається газуванню. Хоч до складу її входять вапно, магній, кухонна сіль (1,6 міліграма на один літр), проте хімічні та фізичні властивості її досліджені ще недостатньо, і тому вода не використовується для лікувальних цілей.
Рівень води в озері постійний, воно ніколи не переповнюється бо сполучається з річкою Оконкою, а також з кількома ставками, де розводять цінну і вибагливу рибу форель [15].
РОЗДІЛ 3. Основні курортно-оздоровчі заклади
У прадавньому лісі Шацького національного природного парку, на березі озера пісочне розташований волинський обласний санаторій "Лісова пісня". Розміщення санаторію в екологічно чистій зоні (найближчі промислові центри розташовані на відстані 100 км) створює чудові умови для оздоровлення. Чисте лісове повітря та джерельна вода озера Пісочне з великим вмістом срібла та гліцерину приваблюють туристів з усіх куточків України.
Рис 4. Санаторій "Лісова пісня"
У санаторії проводиться реабілітація відпочиваючих із захворюваннями серцево-судинної системи. Лікують тут також захворювання: шлунково-кишкового тракту; органів дихання; опорно-рухового апарату; хребта (не туберкульозного характеру); нервової периферичної системи; ендокринної системи; шкіри; стоматологічні захворювання тощо.
Лікування в санаторії проводиться на основі природних нетрадиційних методів, тобто фітолікування, що підтверджено ліцензією Міністерства охорони здоров'я. Це дає підстави розширити перелік методів лікування, які можна використовувати в "Лісові пісні", що вигідно вирізняє санаторій з-поміж багатьох конкурентів.
Комплексна фітотерапія з використанням екологічно чистої місцевої фіто сировини та цілющого меду - це фітованни, фіточаї, фітоаплікацій, фітоінгаляції індивідуальні, чотирьохкамерні фітованни, фітогальванотерапія, кисневі фітококтейлі, кишкові та гінекологічні фітозрошення. Важливою є низка і таких лікувальних факторів: мінеральна вода "Моршинська", душі, масаж ручний та підводний, масаж апаратом "Релакс", комплекс фізіотерапевтичного лікування, озокерит, спелеотерапія, лазеротерапія, підводне скелетне витягнення, лікувально-фізкультурний комплекс, механотерапія, аромотерапія, сауна. У санаторії постійно проваджуються прогресивні лікувальні методи - гідроколонотерапія, сауно терапія. Є косметичний салон, кімната психологічного розвантаження.
Санаторій "Лісова пісня" має сучасну діагностичну та лікувальну апаратуру. Для уточнення діагнозу та оцінки ефективності лікувального процесу тут проводяться клінічні, біохімічні та імунологічні дослідження, працюють кабінети УЗД, функціональної діагностики, ректороскопії, радіоактивного обстеження. Консультативний прийом проводять такі лікарі: гінеколог, мануальний терапевт, рефлексотерапевт, гомеопат, фітотерапевт, психолог.
Санаторій розраховано на 420 місць. На відпочиваючих чекають майже 200 номерів (люксові дво- та тримісні (з євроремонтом), напівлюксові одно- та двомісні, двомісні та тримісні з усіма зручностями). Їдальня санаторію, яка надає чотирьохразове дієтичне харчування, розрахована на 480 посадочних місць. Кафе-бар санаторію, де пропонують харчування на замовлення, розраховане на 100 посадочних місць.
Гості санаторію можуть зайнятися спортом. До їхніх послуг впорядковані спортивні майданчики - волейбольні, футбольні, баскетбольні, а ще тенісний корт, настільний теніс, більярд та тренажерний зал.
Для любителів читання працює бібліотека, з книжковим фондом близько 7 тисяч, а для тих, хто любить дивитися фільми, щодня гостинно відчиняє двері кіновідеозал.
У танцювальному залі та на літньому танцмайданчику постійно проводиться дитячі дискотеки та вечори відпочинку для дорослих, а ще концерти з участю народного ансамблю "Лісова пісня".
Гості санаторію мають чудову можливість побувати на багатьох екскурсіях (піші-екскурсії) зокрема по території Шацького природного національного парку, до якого належать 32 озера, у тому числі найбільше з прісних озер - Світязь, відвідати музей-садибу Лесі Українки в селі Колодяжному Ковельського району, резиденцію волинських князів "Зимна вода" у силі Зимному Володимир-Волинького району, замок Любарта в Луцьку та краєзнавчий чи історичний музей (самостійно).
На межі двох областей - Рівненської та Волинської - розташовано санаторій матері та дитини під назвою "Пролісок". Знаходячись на території регіонального ландшафтного парку, в екологічно чистій зоні, санаторій приймає на лікування та відпочинок дітей та дорослих. В оточенні соснового бору, на березі великого водного плеса стоять три спальні корпуси та кілька сімейних котеджів. До послуг відпочиваючих у "Проліску" є комфортні просторі одно-, двомісні номери, кімнати підвищеної комфортності та номери "люкс" (зі всіма зручностями, гаряча,холодна вода цілодобово). "Пролісок" має унікальні діагностичну та лікувальну бази. Клінічні обстеження здійснює акредитована по вищий категорії лабораторія. А інструментальні дослідження проводяться на сучасному обладнанні. Застосовується діагностичний комплекс "Кардіо+", апарати ультразвукової діагностики, апарат сканування крові, апарат для визначення біологічного віку за методом Шахбазова та інше діагностичне обладнання. У лікувальному комплексі санаторію запроваджено більше сорока різноманітних процедур, адже показаннями для лікування є захворювання ендокринної системи, органів травлення, захворювання органів дихання, хвороби опорно-рухового апарату та нервової системи. Кваліфікований медичний персонал санаторію застосовує широкий спектр методів лікування. Це і апаратна фізіотерапія, зокрема, магнітно-резонансна, магнітотерапія, магнітно-вакуумний масаж, інгаляторій, електрофорез, солюкс, тубус-кварц, вітафон, дарсонваль, здійснюється парафіно-озокерито лікуваня, фітоаплікації та інші. Відпочиваючі у санаторії мають змогу отримати 7 видів масажу, та пройти заняття з лікувальної фізкультури. У співпраці з Інститутом лазерної біології та лазерної медицини Харківського національного університету ім. Каразіна впроваджено лазеротерапію та світлолікування. Широко використовуються апарати академіка Анатолія Коробова. Це і лазерні матриці, лазерний душ, ванна, басейн, лазерний солярій, масажери Коробова, лазерні зонди для лікування гінекологічних та проктологічних захворювань. У "Проліску" працює кімната штучного мікроклімату "соляна шахта", та фітокамера. Гордістю санаторію - є власне джерело цілющої мінеральної води. Хлоридно-натрієво-бромну воду застовують для внутрішнього та зовнішнього вживання. Активно використовують водолікування за допомогою кисневих, лазерних та хвойних і перлинних ванн, різноманітних видів душу (Шарко, циркулярний, висхідний), підводний душ-масаж, та кишкові зрошення. До послуг відпочиваючих сауна та світломузичний басейн. Лікування світлом та водою доповнює оксигенотерапія, синглентно-киснева терапія, а також вживання фіточаїв. Повітря, насичене пахощами цілющої сосни, надзвичайно позитивно позначається на одужанні пацієнтів. А лікувальні трави працівники санаторію збирають на екологічно чистій території "Проліску". До того ж самі вирощують трави для корисних фіто чаїв [19].
У 1968 році на березі озера спорудили комфортабельну туристичну базу "Світязь". З часом вона розширилася, забезпечуючи здійснення цілого комплексу природоохоронних робіт. Зараз це - пансіонат "Шацькі озера".
Розрахований на 600 місць, з них близько 500 можуть приймати відвідувачів цілий рік.
Житлові корпуси розміщені в оточенні розкішного соснового бору. У них номери готельного типу. Кожен розрахований на проживання 2-3 чоловік.
Лікують органи дихання.
Методи лікування: фітотерапія, інгаляція, спелеотерапія, бальнеологія, електро-світло-теплолікування, масаж, сауна, стоматологія, оздоровча фізкультура.
У свій сезон в лісовому масиві можна займатися "тихим полюванням" і збирати гриби. Охочі можуть поласувати смачними поліськими дикорослими ягодами - чорницею, ожиною, журавлиною, малиною [16].
В області також функціонують такі курортно-оздоровчі заклади: санаторій матері і дитини "Турія", дитячі оздоровчі табори "Чайка" і "Супутник", пансіонат " Сосновий берег", база відпочинку "Срібниця" та ін.
РОЗДІЛ 4. Історико-культурні ресурси як фактор розвитку рекреації
До культурно-історичних пам'яток Волині належать:
археологічні знахідки, що поділяються на дві групи: місця поселення стародавніх людей (стоянки, городища, поселення, селища, міста) і місця поховань (кургани, могильники, могили). Найбільше пам'яток археології виявлено в Луцькому та Володимир-Волинському районах;
пам'ятки архітектури: культові споруди, замки, палаци, громадські та житлові будівлі, сучасні архітектурні ансамблі. В області нараховується більше 150 пам'яток архітектури, 101 з них - державного значення; музеї, картинні галереї, меморіальні дошки, обеліски, меморіали і т.д. етнографічна різноманітність, що представлена народними ремеслами, фольклором, народним одягом, говірками [11; 50].
Найцікавішим туристичним об'єктом міста Луцька є архітектурно-історичний заповідник "Старе місто".
Рис 5. Заповідник "Старе місто"
На його території знаходяться найцікавіші архітектурні пам'ятки. Перш за все, це Луцький замок (замок Любарта), якій складається з 3 веж, фортечних стін, княжого палацу, решток церкви Іоанна Богослова. В'їздна вежа має чотирикутну в плані форму, всередині - дві спіральні сходові клітки, що виводять на оглядовий майданчик. Стирова вежа - п'ятиярусна, увінчена аттиком, прямокутна у плані цегляна споруда. Владича вежа - єдина в замку, якої не торкнулись перебудови. В ній відкрито першу в Україні концертну дзвіницю. Між В'їздною і Стировою вежами знаходиться Княжий палац. Після реставрації 1960-1963 років цей будинок пристосовано під художній відділ обласного краєзнавчого музею. В центрі замку розкопані рештки церкви Іоанна Богослова. На залишках стін споруди виявлено багато графіті давньоруського часу. Верхній замок відігравав значну роль в адміністративному і суспільному житті міста, особливо в часи, коли Луцьк був столицею окремого князівства, а пізніше адміністративним центром всієї Західної Волині. Нижній замок менш відомий і погано зберігся. Тепер можна побачити тільки залишки кладки стін, ознаки рову і одну з восьми башт - Чарторійських [7;14] .
Рис 6. Луцький замок (XIV-XV ст.)
На Замковій площі розміщується комплекс монастиря єзуїтів, який складається з колишніх будинку колегіуму, житлових і службових будівель монастиря, костелу Святого Петра і Павла (1606-1610р). Розкопані і реставруються підземні споруди костелу, які вже відкриті туристам. На стінах стелі, збереглися залишки розписів підземного костелу, численні поховання, камери для утримання в'язнів, колодязь. Навпроти знаходиться дзвіниця.
Костел і монастир тринітаріїв - пам'ятка архітектури початку 18 ст. До нього примикає будинок монастиря з внутрішнім двором.
Монастир ширіток (1829-1864 pp.) - двоповерховий будинок з двосхилим дахом, п'ятигранним ризалітом з північного боку та чотиригранним - з північно-західного боку. Північну стіну східної половини корпусу підпирають контрфорси. Стіни цієї частини оздоблені пілетрами. Будинок з'єднаний аркою з дзвіницею.
Домініканський монастир мав багату бібліотеку, цінні твори живопису. При ньому діяли школа, шпиталь, друкарня. Будинок монастиря, що зберігся, - триповерховий і прямокутний в плані. Фасади оздоблені спареними лопатками, портали мають обрамлення, які завершуються 8 волютами або лучковими синдикатами [6;47]
В монастирі бригідок - пам'ятці 17 ст., розташоване музичне училище. Зараз будинок позбавлений декору, головний фасад має вікна з пекулярним заушенням. На зображеннях 19 ст. споруда мала 2 поверхи, багатий барочний декор на головному фасаді - 3 прямокутних вікна, 2 ніші і вхід, поруч - двоярусна дзвіниця, муровану огорожу. Біля нинішньої огорожі монастиря знаходилась Дмитрівська церква, залишки її фундаментів розкопувались у 1961 році. З протилежного боку монастиря в тихому місці на березі річки 1985 року споруджено лаконічний, гармонуючий з оточенням пам'ятний напис. "На цьому місці розстріляні учасники луцького антифашистського підпілля".
Покровська церква привертає увагу стриманою урочистістю форм, гармонійним співвідношенням невеликих об'ємів - характерними ознаками давньоруської майстерності. Сучасний вигляд церква отримала теля "останньої перебудови у 1873 році. Тоді була змінена форма даху, попереду добудована дзвіниця. У Покровській церкві знаходилась відома ікона Волинської Божої матері. На площі, напроти Покровської церкви, знаходиться кілька старих будинків кінця XVIII - початку XIX століття.
Особливу культурно-історичну місію виконувала Христовоздвиженська церква (17 ст.) Біля церкви знаходиться комплекс Луцького братства, членами якого були видатні церковні та громадські діячі України: Петро Могила, Ісаак Борискевич, Єлизавета Гулевичівна, Данило Братковський. Тут була заснована перша в Луцьку друкарня. Христовоздвиженську церкву відзначають як перехідну від дерев'яного зодчества до кам'яного. В її архітектурі поєднані традиції трьох стилів: давньоруського, народного, ренесансного (оформлення фасадів) [11;53].
Євангелістська кірха, збудована в кінці минулого століття на руїнах костелу кармелітів, завершує композиційну вісь древнього міста і збудована в псевдоготичному стилі. Витонченості споруд, надають вишукані стрільчаті вікна.
В старому місті привертає увагу ще одна споруда 17 ст. - синагога з великим молитовним залом і чотириповерховою вежею у південно-західній частині. На протилежній від входу стіні знаходився вівтар у вигляді шафи, в якому зберігалися записані на пергаментних сувоях десять святих законів.
Дуже цінні пам'ятки збереглись у місті Володимирі-Волинському. Успенський собор - унікальний пам'ятник періоду Київської Русі - споруджений в 1152-1160 роках. За величиною він - одна з найбільших споруд ХІІ ст. За архітектурним стилем собор належить до південної групи пам'ятників Давньої Русі (візантійської) і має близьку аналогію з київськими храмами ХІ-ХІІ ст.
Рис 7. Володимир-Волинський Свято-Успенський собор (ХII ст.)
Храм своєрідний, не має критих галерей, окремих веж зі сходами, багатих мозаїчних картин. Велика увага звернена на простоту і якість внутрішнього і зовнішнього вигляду. В плані Успенський собор - прямокутна споруда без будь-яких добудов, з трьома напівкруглими виступами зі східного боку. Стіни оздоблені стрункими цегляними півколонами, акуратним фризом. Завершується храм шоломоподібним куполом простої лаконічної форми. Струнка і велична сувора будівля собору знаходиться на широкому пагорбі. Вона добре продивляється майже з усіх околиць міста. Як і більшість храмів, побудованих у столицях удільних князівств, Успенський собор став усипальницею Волинських князів. Тут похований Мстислав Ізяслович і один із видатних діячів об'єднаного Галицько-Волинського князівства Роман Мстиславович.
Біля Успенського собору знаходиться Єпископський палац. Феодальним власником його була Володимирська єпископська кафедра, яка володіла містами і селами.
Василівська церква-ротонда (кругла в плані будівля) - досить рідкісний тип храму, витончена творчість геніального майстра, яка не має собі аналогій у світовій архітектурі. У плані це майже кругла - 8-ми пелюсткова форма, що складається з поєднання відтінків дуг. Хоч церква невелика, за традицією стародавньої архітектури Галичини і Волині вона має два портали: один із них оздоблений кам'яним різбленням, другий - західний - простіший. Колись церква була увінчена шоломоподібною покрівлею[11;54].
В с. Піддубці Ківерцівського району стоїть 14-купольна культова споруда, побудована у 1745 році. В плані - це хрестовий храм з однією великою баштою. Легкість форм, органічний зв'язок з ландшафтом і урочистість - все це вирізняє церкву серед інших храмів Волині, робить її цікавою пам'яткою мистецтва стилю барокко.
В с. Забороль проживав поміщик Олізар, де до сьогоднішнього часу зберігся його будинок. В цьому будинку під час поїздки до Варшави з князем Меншиковим в 1707 році затримався Петро І, тому що Луцьк був знищений пожежею. В 1950 році на будинку, де він перебував, встановлена меморіальна дошка. Пізніше на його місці спорудили феодальний замок з кам'яними стінами та ровом, що заповнювався водою.
Святогорський монастир в селі Зимне Володимир-Волинського району є одним з небагатьох відносно добре збережених до ваших днів монастирських комплексів оборонного типу.
Рис 8. Зимненський Свято-Успенський жіночий монастир (ХI ст.)
Зимненський монастир - найдавніший з усіх монастирів Волині. За його древність говорить те, що в цьому селі збереглась помонастирська церква однакової кладки з стінами Володимирської кафедри - кафедрального собору, спорудженого самим князем Володимиром відразу після прийняття християнства. В 15-ти метрах на захід від головного храму розмістився із семи кімнат терем святого Володимира, в якому він жив, коли перебував в зимовий період року на молінні в монастирі. Від того, що в зимовий період князь Володимир перебував в монастирі, місцевість почали називати Зимно. В 1945 році князь Федір Чорторийський на місці ранньої культової споруди збудував високу Успенську церкву, яка після кількох пізніших перебудов збереглася до наших днів. Вся монастирська територія огороджена високим муром з бійницями, який увінчаний шістьма спостережними вежами. Одна з них відведена під дзвіницю.
Нижче Успенської церкви, на терасі, розмістилася ще одна церква - нижня старовинна Троїцька церква, побудована в XV ст. Від неї відкривається вхід у печери, які були сховищем під час ворожих набігів. Вони нагадують довгий і розгалужений лабіринт, стіни і стелі якого викладені цеглою. Перші дослідження дають підстави стверджувати, що ці твори відносяться до того періоду, коли тільки започаткувалось християнство на Волині. На їх стінах зустрічалися написи, хто похований в нішах. Основна святиня Свято-Троїцької церкви - древній чудотворний Зимненський образ Пресвятої Богоматері, якою Константинопольський патріарх благословив грецьку царівну Анну на брак з великим князем Володимиром Святославовичем, а той заповів її Свято-Троїцькій церкві. В даний час комплекс Святогорського монастиря реставрується і заселяється монахами [11;55].
Затурці подарували світові таку велику людину, як Вячеслав Липинський. Тут він похований, лише зараз могила В. Липинського впорядкована, а садиба, що була повністю зруйнована, реставрується.
На околиці Жидичина збереглися залишки поселення, городище 10-13 ст., Жидичинський монастир, куди їздив молитися галицько-волинський князь Данило (1227р.) і де жив син Богдана Хмельницького - Юрій.
В Берестечку зберігся монастирський комплекс тринітаріїв з дівочим монастирем і костелом (1765 р). Костел збудований в стилі барокко, поряд з ним - дзвіниця 13 століття. В костелі планується створити органний зал. В центрі міста височить Свято-Троїцька церква. В 90-х роках її реставрували. На околицях в 1901 році історик В. Антонович віднайшов групу давніх рукотворних курганів - до 40 насипів.
На місці Берестечківської битви споруджено храм-пам'ятник "Козацькі могили", в якому поховані рештки героїв, що полягли в бою. Над гробницею-саркофагом піднялась 40-а метрова Георгіївська церква. На цей пагорб перенесли з села Острів Михайлівську церкву, яку з'єднали з Георгіївською підземним переходом. До 340-річчя битви відкрили монументальну скульптурну композицію, що символізує велич та героїзм козацтва та України. лісовий бальнеологічний волинь оздоровчий
З 1991 року на місці Берестечківської битви засновано національний історико-меморіальний заповідник.
Рис 9. Історико-архітектурні пам'ятки міста Берестечка
Дзвіниця в с.Олика Ківерцівського району також є унікальною пам'яткою архітектури. У 30-х роках XVII століття, щоб збільшити оборонну здатність Олики, жителі обнесли містечко валом висотою 7 м, а для в'їзду в місто побудували ворота. Від фортифікаційних споруд лишились тільки стіни з баштами і Луцькими воротами, Петропавловський костьол. Архітектурні прикраси і техніка будівництва свідчать про те, що тут працювала та ж бригада луцьких майстрів, яка споруджувала Хресто-Воздвиженську Братську церкву і синагогу з баштою в Луцьку.
...Подобные документы
Загальна характеристика Литви з точки зору розвитку туризму. Характеристика кліматичних рекреаційних, водних та бальнеологічних ресурсів. Основні риси історико-культурних рекреаційних ресурсів. Огляд археологічних, історичних, архітектурних пам’яток.
курсовая работа [4,7 M], добавлен 02.05.2019Фізико-географічні умови розташування, географія та використання ресурсів області. Природні, кліматичні, бальнеологічні, водні, рельєфні, біотичні рекреаційні ресурси. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду та історико-культурні ресурси області.
курсовая работа [198,6 K], добавлен 21.04.2010Природно-рекреаційні ресурси та ресурси природно-заповідного фонду Херсонщини. Розгляд визначних пам’яток культури і містобудівництва. Перелік бальнеологічних курортів та оздоровчих закладів. Перспективи розвитку територіально-рекреаційної системи.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 12.04.2012Курортологія та суть класифікації курортів. Використання бальнеологічних та кліматичних ресурсів. Аналіз сучасного стану кліматичних та бальнеологічних курортів Київської області: Ворзель, Ірпінь, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Боярка, Миронівка, Біла-Церква.
курсовая работа [53,8 K], добавлен 30.01.2014Динаміка розвитку туристичного ринку Волині. Розвиток туристичної галузі Волинської області за участю інших держав. Туристські проекти, що реалізуються в єврорегіоні "Буг" за участю структур ЄС. Транснаціональне співробітництво з Республікою Польща.
курсовая работа [283,2 K], добавлен 22.02.2008Наукові підходи до вивчення туристично-рекреаційних ресурсів. Суспільно-географічна оцінка туристичних ресурсів Полтавської області. Видатні історико-культурні пам’ятки, природно-рекреаційні ресурси. Особливості розвитку рекреаційного комплексу.
курсовая работа [105,4 K], добавлен 29.12.2010Типи об'єктів, явищ і процесів природного та антропогенного походження, що використовуються або можуть бути використані для розвитку рекреації і туризму. Група соціально-економічних туристичних ресурсів. Особливості історико-культурних ресурсів.
презентация [4,6 M], добавлен 06.12.2014Загальна характеристика Миколаївської області, її географічне положення, особливості клімату, рослинний та тваринний світ. Природно-рекреаційні ресурси Миколаївської області. Аналіз сучасного стану та оцінка перспектив розвитку туризму в даному регіоні.
курсовая работа [41,3 K], добавлен 27.03.2011Туристичні та рекреаційні ресурси України та основні статистичні показники розвитку галузі. Проблема інфраструктурного облаштування території країни. Комплексна оцінка геотуристичної унікальності Криму, особливості його історико-культурних ресурсів.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 22.02.2011Поняття "рекреаційна система" та підходи до їх вивчення, рекреаційно-туристичні ресурси як основні передумови розвитку. Бальнеологічні ресурси та методи їх оцінки. Головні проблеми та перспективи розвитку бальнеологічних ресурсів Закарпатської області.
курсовая работа [121,7 K], добавлен 26.05.2014Загальна характеристика Київської області. Особливості природно-рекреаційних і кліматичних ресурсів Київщини. Історико-культурний та туристично-екскурсійний потенціал краю. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму на території досліджуваної області.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 10.02.2011Основні складові поняття "туризм" та "рекреація". Специфіка використання рекреаційних ресурсів з певною туристичною метою. Природні умови Криму як туристсько-рекреаційні ресурси, оцінка історико-культурного потенціалу даної території, їх розвиток.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 31.01.2014Географічне положення Греції. Природні рекреаційні ресурси. Природні і штучні озера, водоспади Греції. Міста і острови Греції. Руїни Елевсіна, монастир Дафні та храм Посейдона. Визначні пам'ятки (культурно-історичні ресурси) та кліматичні ресурси.
презентация [3,7 M], добавлен 30.05.2019Законодавче регулювання і динаміка розвитку туризму в Україні. Географічного положення, історико-культурні ресурси, архітектурні і сакральні пам’ятки Волині. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону.
курсовая работа [55,6 K], добавлен 13.10.2014Дослідження і аналіз туристичного потенціалу Харківської області. Характеристика історико-культурних об'єктів і пам'яток архітектури: музей І.Ю. Рєпіна, національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди, місця бойової слави і садиби Харківщини.
реферат [35,1 K], добавлен 30.04.2011Передумови розвитку туризму у Закарпатській області. Особливості природного середовища, історико-культурного і економічного розвитку, населення регіону; транспортна система, рекреаційні ресурси; туристична індустрія; готельно-ресторанна інфраструктура.
реферат [61,7 K], добавлен 25.10.2012Теоретико-методологічні основи дослідження рекреаційного господарства. Природні рекреаційні, історико-культурні та інфраструктурні ресурси Київської області. Основні види рекреаційної діяльності в області, проблеми і перспективи розвитку господарства.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 16.08.2011Аналіз туристичного ринку України в сучасних умовах розвитку економіки, основні проблеми та перспективи його розвитку. Чорнобильська зона відчуження як новий туристичний продукт. Рекреаційні ресурси, природні та історико-культурні пам’ятки України.
курсовая работа [61,0 K], добавлен 21.09.2012Курортно-рекреаційні райони. Одеський курортно-рекреаційний район. Білгород-Дністровський та Татарбунарський рекреаційні райони. Екотуристичні рекреаційні райони. Дельта Дунаю. Причорноморський район.
курсовая работа [630,5 K], добавлен 02.06.2006Характеристика і особливості використання природних туристських ресурсів Київської області. Огляд визначних історико-культурних ресурсів. Розробка туристсько-спортивного маршруту велосипедного походу в Київській області та пропозиції з його впровадження.
курсовая работа [3,8 M], добавлен 06.12.2021