Доломітові Альпи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Реферат

з напрямку: Туризм

ДОЛОМІТОВІ АЛЬПИ

Львів, 2013 рік

Зміст

Вступ

1. Геоморфологія Доломітових Альп

2. Флора і фауна

3. Національний парк Доломіти - Беллунезі

4. Міфи та легенди

5. Доломітові Альпи як музей під відкритим небом

6. Гірськолижна долина Val di Fiemme

Список використаної літератури

Вступ

Доломітові Альпи (італ. Dolomiti, нім. Dolomiten) - гірський масив в Східних Альпах, входить в систему Південних Вапнякових Альп. Масив розташовується в північно-східній частині Італії на території провінцій Беллуно, Больцано-Боцен - Південний Тіроль і Тренто. Масив обмежений долинами річок: Ізарко (північний захід), Пустерія (північ), П'яве (схід і південний схід), Брента (південний захід) і Адідже (захід). Протяжність системи складає близько 150 км., найвища точка - гора Мармолада (3342 м.) - одна з найбільш мальовничих гір. Вона складається з декількох вершин, які зменшують висоту з заходу на схід. З південного боку піки Мармолади обриваються вниз прямовисною скелею - здалеку обрив здається гладеньким, як дзеркало. Тим не менш, альпіністи проклали по південному схилу гори чимало маршрутів, один за іншого екстремальніший.

Поки альпіністи штурмують південний схил Мармолади, північний облюбували лижники. Льодовик Мармолади - найбільший в Доломітових Альпах. Він славиться цілорічним ідеальним снігом і мальовничими краєвидами, рівних яким мало. Всього в гірському масиві 40 льодовиків, їх сумарна площа складає близько 9 квадратних кілометрів.

Осьова зона складена переважно доломітом і вапняками, створюючими прямовисні схили і химерні вершини. Є льодовики. Гірські луки, на нижніх частинах схилів - соснові і листяні ліси.

1. Геоморфологія Доломітових Альп

Назва Доломітових Альп і характерною для них породи (доломіту) походить від прізвища французького геолога XVIII століття Деода де Долом'є, який провів перше наукове дослідження цього району. Гори складаються в основному з доломітів і вапняків,які відносяться до Альпійської складчастості. Масив покриває площу 15,9 тис. км? і включає в себе 18 піків заввишки більше 3 тис. м.. Процеси ерозії створили ландшафти з вертикальними обривами, голими кручами, а також вузькими і довгими долинами, що включають льодовикові і карстові форми рельєфу. Часто відбуваються зсуви, повені і схід лавин. Двічі (у 1963 і 1966 рр..), сильні бурі викликали зсуви, які призвели до прориву дамби Вайонт (на притоці річки П'яве) і затоплення села Лонгароне.

У центральній частині є снігові покриви і близько 40 льодовиків, найбільший з яких - Мармолада площею 3 км?. Сумарна площа льодового покриву сягає 9 км?.

2. Флора і фауна

На нижніх частинах схилів розташовані соснові і листяні ліси, але більша частина покрита гірськими лугами. На великій висоті виростає сосна гірська і сосна кедрова європейська, зустрічаються ялиця чудова, модрина, сосна звичайна і сосна чорна європейська. Листяні породи: бук, береза, верба і тверда вільха, клен, граб, ясен квітучий і дуб. Навесні розквітають більше 50 видів орхідеї.

Тваринний світ представлений бабаками, сарнами, гірськими козлами, зрідка зустрічається європейський бурий ведмідь. Також можна зустріти представників роду тхорів, куниць, зайців і білок. У небі можна спостерігати сірих куріпок, орлів і ворон. У лісах нижнього поясу мешкають дятли, глухарі і сови. На луках багато метеликів, в гірських річках живе форель.

На території Доломітових Альп розташований національний парк Доломіти - Беллунезі, а також кілька природних парків.

3. Національний парк Доломіти - Беллунезі

Національний парк Доломіти - Беллунезі (Parco Nazionale Dolomiti Bellunesi) був заснований на півночі області Венето для збереження унікальних ландшафтів північної частини країни. Вершини Ветте-ді-Фельтре (Vette di Feltre) і Серва (Mount Serva), а також навколишні плато і долини славляться своєю рідкісною флорою ще з XVIII століття. Причому для парку дуже характерна екологічна зональність.

У західній частині, навколо вершин Ветте (Vette - так італійці називають ці невисокі гори), тягнеться зелений килим гірського різнотрав'я й великі області льодовикових амфітеатрів і карстових басейнів. Хребет Чімонега (Cimonega) і його глибока долина Валле-ді-Канцоі виводять до східних гірських плато Ерера - Брендол (Erera - Brendol) і П'яні - етерніт (Piani Eterni), що нагадує за видовим складом фауну Доломіт. Важкодоступні схили Монті- дель- Соле (Monti del Sole) славляться глибокими ущелинами, десятками маленьких водоспадів і скелями, покритими густим лісом. Схили Беллуно (Belluno) привертають увагу величезними доломітовими стінами, серед яких виділяється обрив Бурелом-делла-Скьяра (Burel della Schiara), а також покритими травою схилами прилеглої гори Серва, що вважається своєрідним ботанічним оазисом цих місць.

Тут живуть сарни та олені, муфлони, зайці та лисиці, горностаї та куниці. У заболочених низинах і у водах річки П'яве (Piave) мешкають великі чорні саламандри, у лісових зарослях гніздяться глухарі, тетері та куріпки. Крім майже 1500 видів рослин, які ростуть на цих схилах, тут близько сотні ендемічних видів, у тому числі Rhizobotrya alpina - рідкісна квітка, знайдена на Ветте -ді- Фельтре в 1833 році.

4. Міфи та легенди

Своєрідність доломітових гір і їх кольорове преображення хвилювали фантазію людей, які мешкали поблизу них протягом довгих тисячоліть і завдяки яким сьогодні ми знаємо чимало легенд, які відкривають завісу над загадковим світом Доломітових Альп...

Дивовижні готичні форми цих гір утворилися не в результаті кліматичних умов і процесів ерозії - це колись побудовані замки і вежі, в них жили відважні принци і прекрасні принцеси з чарівних світів. Так, одного разу з'явилася на Землю принцеса з Місяця, яку всім серцем полюбив принц, і все було б добре, якби одного разу вона не захворіла, сумуючи за своїм рідним місячно-білим пейзажам. І принцу довелося звернутися за допомогою до гномів, які, використовуючи свої магічні здібності, покрили гори місячними нитками, - ось чому доломітові гори блідо-сірі днем, а назва «Бліді гори» (іт. Monti Pallidi) так міцно закріпилася за Доломітовими Альпами. Ці чудові «Бліді гори» дарують нам красиві заходи сонця, переливаючись соковитими теплими кольорами: жовтувато-оранжевим, червоним, кремово -рожевим. А все тому, що давним-давно тут існувало величезне королівство, покрите килимом прекрасних троянд, яким правив благородний король Лауріно. Це королівство незвичайної краси викликало заздрість деяких сусідів. Вони вирішили обманом і силою захопити його. Лауріно не захотів залишити недоброзичливцям свій чудовий сад і вирішив зачарувати його, після чого сад втратив свою пишність, ставши невидимим вдень і вночі. Поспішаючи, Лауріно не подумав про захід і схід сонця. Сьогодні в ці короткі миті ми милуємося яскраво-червоними трояндами. Рожевий сад... Так і донині називається доломітовий масив Розенгартен - Катіначчіо. Стрункі скельні виступи і вежі... Навряд чи гори можуть бути такими витонченими від природи, тим більше, що нам точно відомо, що одна з веж доломітового масиву Мармолада - це зачарована кам'яна статуя, в яку зла мачуха перетворила свою пасербицю Контуріну через ревнощі до її незвичайної краси. Не дивуйтеся, якщо, спілкуючись з місцевими жителями Альп, ви почуєте, що гора Монте Кристал зовсім не «Монте Кристал», а «Скала Бертольда». Все це імена казкових персонажів, які міцно закріпилися у свідомості альпійців. Багато гострих скель, гротів і печер носять також дивні назви. Адже в цих місцях жили гноми - Сальван, чаклунки і феї, чиї чари часто використовувалися в боротьбі Добра і Зла. Пройдіться по схилах Доломітових Альп - і ви переконаєтеся в тому, що це одне з тих дивовижних місць на Землі, де тісно переплелися вигадка і реальність.

5. Доломітові Альпи як музей під відкритим небом

Доломітові Альпи - це музей під відкритим небом, в якому дбайливо зберігається велика і водночас жорстока історія країни. У Першу світову війну в районі доломітових гір кристалів Ампеццо, Тофане, Лагацуой, Тре Чіме ді Лаваредо та ін. проходила лінія фронту двох воюючих між собою армій австрійців і італійців. Високі стрімкі скелі дозволяли контролювати долини і наносити удари противнику. У цих місцях будувалися форти, склади боєприпасів, тунелі, окопи та ін.

По різні сторони гори Лагацуой обома арміями була видовбана фортеця для зберігання боєприпасів. Згодом, аби знищити чужі боєприпаси противники стали прокладати довгий тунель, щоб підірвати склади.

І ось спрацювали міни, сліди від вибуху яких видно й донині, і злетіли на повітря скелі. Укріплений форт Тре Сассі, вибудуваний айстро-угорцями ще наприкінці 19 століття на випадок війни, був зруйнований під ударами італійців, які зайняли більш високу позицію біля групи важкодоступних вертикальних скель Чінкуе Торрі, а австро-угорці ніяк не могли врахувати цього при будівництві форту. Сьогодні всередині відреставрованого форту Тре Сассі знаходиться музей. У льодовику гори Мармолада на висоті 3 тисячі метрів австрійцями був побудований ціле військове місто, що тягнеться в глибину на 50 метрів. В даний час там розташований музей Першої світової війни. Щороку в льодовику знаходять останки солдатів та інші предмети, що нагадують нам про криваві бої в цих місцях. На згадку про битви в Доломітових Альпах прокладена мережа маршрутів, де жили і воювали по обидві сторони фронту австрійці й італійці: це гори Лагацуой (Lagazuoi), Контурінес (Conturines), Сеттсасс (Settsass), Сассонгер (Sassongher), Селла (Sella), Чіветта (Civetta), Пельмен (Pelmo), Тофане (Tofane), льодовик Мармолада (Marmolada), Чінкуе Торрі (Cinque Torri) і ін.

6. Гірськолижна долина Val di Fiemme

Долина Валь ді Фьемме - це свого роду туристичні ворота в Доломітові Альпи які включають п'ять зон для катання, і більше 100 км. трас з різною складністю.

По широкій, охопленій сонцем долині розкидані курортні містечка. Найбільші серед них - Кавалезе і Предаццо. У розпорядженні гірськолижників добре розвинена туристська інфраструктура, в тому числі криті спортивні центри з басейнами, катками, численні ресторани, бари, магазини та висококласні готелі з wellness - центрами. У Кавалезе є готелі, які розміщенні недалеко від підйомника, в інших містах, як правило, готелі розташовані на великій відстані (декілька кілометрів) від підйомників. Курорт Валь ді Фьемме ми рекомендуємо в першу чергу починаючим гірськолижникам, і тим хто ще не здобув достатнього досвіду у підкоренні гірських схилів. У долині можна виділити три райони катання: Альпе - Черміс (до нього добираються на фунікулері з міста Кавалезе, найбільшого містечка в долині), Белламонте (цей район пов'язаний системою трас з областю катання «Три долини» Тре Валлі) і найбільш цікавий і різноманітний район катання Скі-Центр Латемар, в який ведуть підйомники з містечка Пампеаго (у кількох км. від Тезеро) і з Предаццо (підйомник розташований за містом).

Області катання Валь ді Фіємме не є об'єднані один з одним, переміщатися між ними можна на лижних автобусах (ski-bus), тому з будь-якого курортного містечка можна легко дістатися до спусків.

Курорт Валь ді Фіємме входять в систему абонемента «Доломіти Супер Скі», що надає можливості катання ще на 11 курортах регіону.

Валь ді Фьемме, як ніякий інший регіон Доломітових Альп, надає багатющі можливості для занять не тільки гірськими лижами, але і всіма зимовими видами спорту.

Тут проходять змагання найвищого рівня: етапи Кубків світу та чемпіонати світу з таких дисциплін, як бігові лижі, стрибки з трампліну, лижне двоборство, фігурне катання.

Все це робить відпочинок в цьому регіоні не тільки приємним, але і різноманітним.

У мальовничих горах під привітним італійським сонцем знайдуть собі заняття як активні лижники і сноубордисти, так і ті, хто віддає перевагу спокійному та розслабленому відпочинку.

Список використаної літератури

парк туристичний курортний

1. Доломитовые Альпы - статья из Большой советской энциклопедии.

2. Колекція чудес світу і України "в Світі", стаття "Доломітові Альпи - дивовижної краси 150-кілометровий гірський масив в Східних Альпах. Скарб Італії".

Размещено на Allbest.ru