Розробка культурно-пізнавального туру до Італії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки

Запорізький національний технічний університет

Кафедра міжнародного туризму

Курсова робота

З дисципліни «організація туристської галузі»

На тему «Розробка культурно-пізнавального туру до Італії»

Виконала студентка гр. МТУ-147

Калашник Олеся Сергіївна

Керівник роботи Вертегел Р.С.

Запоріжжя 2010



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖУВАНОЇ КРАЇНИ

1.1 Загальна характеристика Італії

1.2 Передумови для розвитку туризму в Італії

1.3 Туристичні центри Італії

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА РОЗРОБКИ КУЛЬТУРНО-ПІЗНАВАЛЬНОГО ТУРУ

2.1 Характеристика траси маршруту

2.2 Вибір підприємств - засобів розміщення та організація харчування туристів

2.3 Створення пакету послуг

РОЗДІЛ 3. ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ТУРУ

ВИСНОВКИ

ПЕРЛІК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Туризм є однією з ведучих і найбільш динамічних галузей економіки, і за швидкі темпи розвитку він визнаний економічним феноменом сторіччя.

У багатьох країнах туризм відіграє значну роль у формуванні валового внутрішнього продукту, активізації зовнішньоторговельного балансу, створенні додаткових робочих місць і забезпеченні зайнятості населення. Туризм впливає на такі ключові галузі економіки, як транспорт і зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного

споживання та інше, тобто виступає своєрідним стабілізатором соціально-економічного розвитку.

У багатьох державах світу туризм розвивається як система, що надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними й релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток у скарбницю. Крім значної статті прибутку туризм є ще й одним з потужних факторів посилення престижу країни, зростання її значення в очах світового співтовариства й рядових громадян.

На сьогоднішній час велика кількість тур операторів працює із європейськими країнами. Однієї з таких країн є Італія. Найбільш актуальним напрямком туризму в Італії вважається екскурсійно-пізнавальний туризм.

Пізнавальний (екскурсійний) туризм - це подорожі з метою ознайомлення з історико-культурними визначними пам'ятками й унікальними природними об'єктами по визначеній програмі [8]. Це найбільш використовуваний вид туризму серед всіх вікових категорій. Пояснюється це наступними мотиваційними результатами:

- зняти стрес, накопичений за певний період часу;

- змінити обстановку й природно-кліматичні умови;

- витратити гроші, які незалежно від рівня прибутку турист завжди збирає на відпочинок;

- побачити визначні пам'ятки і явища природи, гарні види й пейзажі, національні парки й ін.;

- познайомитися з досягненнями іншої культури, науки й техніки (музеї, галереї, культові споруди, архітектурні ансамблі й т.п.);

- познайомитися зі способом життя інших людей, їхнім побутом;

- відвідати екологічно чисті або, навпаки, дуже брудні об'єкти;

- побачити екзотичний тваринний і рослинний світ;

- відвідати історичні місця й споруди;

- зробити унікальні фотографії, зняти відеофільм [6].

Метою курсової роботи є розробка пізнавального маршруту до Італії та оцінка його економічної ефективності. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішується кілька основних завдань:

1. Виявлення сучасних тенденцій розвитку й географічної структури розвитку туризму в Італії;

2. Характеристика туристського потенціалу Італії та

його використання;

3. Характеристика розвитку й розміщення туристської інфраструктури Італії;

4. Розробка туристського маршруту по країні;

5. Дослідження економічної ефективності розробленого туру та можливості його впровадження.

Об'єктом курсової роботи є особливості пізнавального туризму в Італії.

Предметом дослідження є розробка туристського маршруту «Італія-лайт» та вдосконалення обслуговування туристів в даному напрямку.

Наукове значення роботи полягає у визначенні туристичного потенціалу Італії та у розгляді перспективних типів закладів обслуговування туристів.

Практичне значення роботи в тому, що вона може бути використана працівниками туристичних фірм під час розробки нових туристських маршрутів до Італії.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури й додатків. Перший розділ присвячений вивченню туристського потенціалу Італії. У другому розділі йде розробка туристського маршруту з описом кожного дня маршруту й відвідуваних туристських об'єктів та визначних пам'яток даної країни. У третьому розділі проводиться дослідження економічної ефективності розробленого тура та можливість його впровадження. Загальний обсяг роботи - 36 сторінок друкованого тексту. Курсова робота містить 26 джерел інформації.



РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖУВАНОЇ КРАЇНИ

1.1 Загальна характеристика Італії

Італія ? держава, розташована на півдні Європи, в центральній частині Середземномор'я. Її територія включає Паданську низовину, схили Альпійської гірської дуги, Апеннінський півострів, великі острови Сицилія і Сардинія і численні дрібні острови (Егадські, Ліпарськіє, Понцианськіє, Тосканський архіпелаг і ін). на півночі, у материковій частині, Італія межує з Францією, Швейцарією, Австрією і Югославією. На півдні через Туніську протоку вона межує з Африкою. Апеннінський півострів глибоко вдається в Середземне море. Береги Італії омиваються морями: на заході ? Лигурийским і Турренським, на півдні ? Іонічним, на сході ? Адріатичним. Її площа складає 301 тис. кв. км. Населення ? 57,9 млн. чоловік (2009р.), в основному італійці. Міське населення ? 67,1% (2009р.). Офіційна мова ? італійська. Більшість віруючих ? католики. Адміністративно-територіальний розподіл: 20 адміністративних областей, що включають 94 провінції. Столиця ? Рим. Глава держави ? президент. Законодавчий орган ? двопалатний парламент (Палата депутатів і Сенат) [13].

Положення Італії в центрі Середземноморського басейну, на перехресті торгових шляхів між Заходом і Сходом, завжди відігравало важливу роль у житті країни. У ХХ ст. особливе значення набуло положення Італії на шляху від країн Близького Сходу з їх багатими нафтовими родовищами до індустріальних районів Європи, промисловість яких споживає близькосхідну нафту.

З бурхливим розвитком повітряного транспорту, особливо після Другої світової війни, країна виявилася на перехресті найважливіших світових повітряних шляхів, що з'єднують між собою країни Європи, Америки, Азії та Африки [7].

Географічне положення Італії надзвичайно важливо й у стратегічному відношенні. НАТО вважає Італію основою всієї своєї військової системи в Південній Європі і в усьому Середземномор'ї. На території країни розміщено кілька десятків військових баз і полігонів США й НАТО. Італія - активна учасниця цього військового блоку.

Італія має високорозвинену мережу залізничних і автомобільних доріг: протяжність залізничних ліній складає 35,5 тис. км, з яких 2/3 електрифіковані; протяжність автомобільних доріг складає 303 518 км. Автомобільним транспортом здійснюється 90% пасажирських та 80% вантажних перевезень [6].

У зв'язку з видовженістю країни з півночі на південь її мережа залізних і автомобільних доріг розвивалася переважно в меридіональному напрямку. Багато автомобільних та залізничних доріг Італії прокладено на крутих схилах гір і тому мають багато мостів, тунелів, що робить їх використання недешевим.

В Італії велика роль надається автомобільного транспорту: на нього припадає 3/4 всіх сухопутних перевезень вантажів. Більшість автомобільних доріг припадає на північ Італії, на півдні густота дорожньої мережі помітно менше.

Залізниці поступаються за значенням автомобільним дорогам, проте зараз в залізничне будівництво стало вкладатися більше капіталу, ніж в автотранспортне. Деякі головні лінії різко виділяються за технічним оснащенням. У результаті такої модернізації, наприклад, на лінії Рим-Флоренція поїзд може розвивати швидкість до 200 км/г [8].

Дуже важливе значення, як у внутрішніх, так і в зовнішніх перевезеннях країни має морський транспорт. Це обумовлене розташуванням Італії на середземноморському водному шляху, великою довжиною берегової лінії, наявністю островів у складі її територій. На берегах Італії розміщено 144 порти. У вантажообігу портів переважає нафта та інша мінеральна сировина. Найбільший італійський порт ? Генуя, ? один із важливих у Середземномор'ї. Генуя служить «воротами» в зовнішній світ для всього північного заходу Італії, а також для сусідньої з нею Швейцарії. Головний суперник і конкурент Генуї на Адріатиці ? Трієст, другий у Італії по вантажообігу і один з важливих нафтових портів Європи. Через Трієст північний схід Італії пов'язаний з іншими країнами Середземномор'я, Близького і Середнього Сходу, Східної Африки та Східної Азії.

Значно збільшився і продовжує зростати вантажообіг портів Південної Італії ? Аугусто і Таранто, що можна пояснити досить високим рівнем розвитку нафтопереробної і нафтохімічної промисловості в цьому регіоні [7].

Один з найбільших пасажирських портів країни ? Неаполь, який є центром зв'язків Апеннінського півострова з Сицилією, Сардинією та іншими островами.

Річковий транспорт в Італії розвинений слабко через відсутність великих річок. Досить швидко розвивається в Італії цивільна авіація. Авіаційні лінії підтримують зв'язок найбільших міст Італії з багатьма містами Європи, а також іншими континентами. Найбільші аеропорти країни ? Леонардо да Вінчі (Рим), Мальпенса і Лінате (Мілан), ? служать важливими центрами міжнародної мережі авіаліній.

Італія ? парламентська республіка. Глава держави, президент, призначає прем'єр-міністра, який керує більшістю в Палаті депутатів; прем'єр-міністра призначає Рада Міністрів, яка підзвітна палаті депутатів [13].

Зараз президентом є Карло Чампі, а прем'єр-міністром ? Сільвіо Берлусконі. Законодавча влада належить Парламенту, що складається з Палати депутатів і Сенату. Двопалатний парламент обирається на 5 років за змішаною виборчою системою. Сенат (Верхня палата) складається з 326 сенаторів, із яких 315 ? представляють області, а 11 - призначаються президентом довічно. Палата депутатів (Нижня палата) складається з 630 депутатів. 3/4 членів обох палат обираються за мажоритарною системою відносної більшості, інші ? за системою пропорційного представництва. Президент обирається строком на 7 років об'єднаної сесією парламенту і 58 регіональними представниками.

Населення Італії ? 57,9 млн осіб (209). Близько 98% населення Італії становлять італійці, останні 2% ? інші народи. Національні меншини Італії живуть протягом багатьох століть на одній території. На півночі країни в прикордонних районах живуть ретороманці (головним чином фріули) ? 350 тис. чоловік, французи ? близько 70 тис. осіб, словенці і хорвати ? близько 50 тис. чоловік. В Південній Італії і на острові Сицилія мешкають албанці ? близько 80 тис. чоловік, греки ? 30 тис. осіб, на острові Сардинія мешкають каталонці ? 10 тис. осіб [15].

Офіційна мова ? італійська. Вона належить до романської групи індоєвропейських мов. На ній говорять більше 94% жителів Італії. Інші мови: сардинська (2%), ретороманська (1%), а також німецька, французька, албанська, словенська та інші мало поширені мови. Все різноманіття італійських діалектів прийнято зводити в три великі групи: Діалекти Північної, Центральної і Південної Італії.

Переважна більшість італійців ? католики (близько 83%). Церква має великий вплив на багато сторін життя італійців. Важливим є той факт, що в самій середині італійської столиці знаходиться Ватикан, але 15% італійців дотримуються атеїстичних поглядів [18].

Більше 12% населення країни сконцентровано в 4 містах-мільйонниках: Римі, Мілані, Турині, Неаполі. Великі міста: Рим ? 3 млн чол. (міська агломерація; місто ? 2,8 млн чол., включаючи передмістя), Мілан ? 3,7 млн чол. (місто ? 1,4 млн чол.), Неаполь ? 2,9 млн чол. ( у місті 1,2 млн чол.), Турін ? 1,1 млн (у місті 992 тис. чол.), Генуя ? 786 тис. чол., Палермо ? 755 тис. чол., Флоренція ? 433 тис. чол., Болонья ? 412 тис. чол., Катанья ? 384 тис. чол., Барі ? 373 тис. чол., Венеція ? 321 тис. чол. (2009) Більше половини всіх великих міст знаходиться в Північній Італії. Для Італії, особливо для півночі і центру, характерна густа мережа малих міст (10-30 тис. жителів).

В Італії, як у високорозвиненій країні, високий розвиток отримала невиробнича сфера, головним чином туризм, тим більше, що в Італії є численні передумови для розвитку туризму [6].

1.2 Передумови для розвитку туризму в Італії

Майже 4/5 території Італії займають гори і височини, менш ј її площі припадає на Паданську рівнину і вузькі прибережні низовини. У материковій частині Італія відокремлена від решти континенту найвищої в Європі гірською системою Альп, яка тягнеться із заходу на схід на 1200 км. Найвищі вершини: Монблан (4807 м), Монте-Роза (4634 м), Червіно (4478 м). Вершини цих гір вкриті потужними льодовиками. Гірські ланцюги Альп перерізані численними долинами і перевалами, доступними протягом усього року або закриваються лише на короткий час взимку. По перевалах проходять автомобільні і залізничні дороги, в багатьох місцях гори пронизані тунелями.

На південно-заході Альпи переходять в Апенніни, які, облямовуючи Лігурійську затоку, тягнуться далі через весь Апеннінський півострів. Апенніни ? одні з наймолодших гір землі. По протяжності вони перевищують Альпи (1500 км), але набагато поступаються їм по висоті. Найвища вершина ? Корно (2914 м) [5].

У Альпах знаходиться одна з найглибших печер світу ? Антрио-дель-Коркья (805 м). Всього в Італії налічується близько 70 великих печер і декілька сотень гротів. Одним із таких є відомий Блакитний грот на березі острова Капрі. Здавна печери і гроти служили в Італії місцями поселень, храмів, поховань. У наш час вони приваблюють численних туристів. Деякі печери завдяки постійній вологості повітря, наявності мінеральних джерел, парів, грязей, мають лікувальне значення.

Єдина велика низовина Італії - Паданська рівнина, займає більшу частину басейну ріки По. Паданська рівнина ? головна житниця країни та найбільш розвинутий в промисловому відношенні район [3].

Рельєф Італії надає сприятливий вплив на розвиток туризму в країні. Його різноманітність дозволяє розвивати в Італії різні види туризму:

* гірськолижний туризм в Альпах (курорти, розташовані в італійських Альпах, знамениті на весь світ, найвища гора Європи ? Монблан частково знаходиться на території Італії);

* наявність протяжної берегової лінії, велика кількість пологих піщаних пляжів, красивих зручних бухт, чистота моря сприяють розвитку курортного відпочинку на узбережжі всіх морів, що омивають Італію;

* наявність морських портів допомагає організувати зручні туристичні морські маршрути;

* наявність унікальних природних об'єктів (вулкани Везувій, Етна, Стромболі), мальовничих гір і пагорбів, печер та озер додатково приваблює туристів.

Внаслідок того, що на території Італії знаходяться більше половини світової культурної спадщини, величезна кількість пам'ятників збереглася у чудовому стані, історичні центри багатьох міст повністю зберегли середньовічний вигляд, саме культурний чинник має першорядне значення для розвитку туризму в Італії. Італія є однією з найпривабливіших для туризму країною [10].

Величезне значення італійці надають охороні та реставрації пам'яток архітектури, мистецтва, живопису. Щоб побачити всі пам'ятники в Італії потрібні дуже багато часу. Безумовно, що навіть за кілька туристичних поїздок неможливо побачити все. Це обумовлене тим, що в Італії є невичерпний запас культурних пам'яток , що представляють різні епохи, різних майстрів, різні стилі. Культурний фактор відіграє одну з головних ролей у розвитку та становленні Італії як туристичної держави.

За даними ВТО (Всесвітня Туристична Організація) Італія займає 3 місце за кількістю прибуттів після Франції і США. У сучасному світі Італія є туристичною Меккою, куди приїжджають туристи із самих різних країн.

В Італії розвинені всі види туризму:

* екскурсійний;

* відпочинок на морі, озерах, у горах;

* гірськолижний туризм;

* лікувально-оздоровчий;

* дитячий;

* подієвий;

* діловий;

* агротуризм;

* гастрономічний;

* спортивний;

* релігійно-паломницький.

Сприятливий клімат протягом усього року, достаток визначних пам'яток, зручне сполучення між містами і невеликими населеними пунктами, підготовлені гіди-екскурсоводи, різноманітна готельна база (від недорогих хостес до розкішних готелів-палаців), dідмінні можливості смачно і різноманітно харчуватися ? все це призвело до того, що екскурсійні тури протягом десятків років користуються популярністю у туристів зі всього світу, причому протягом усього року. Найбільш популярні місяці («високий сезон») квітень-червень, вересень-жовтень [8].

Існує спеціальна назва для цих турів «класичні екскурсійні тури по містах мистецтв». Класичний екскурсійний тур включає відвідування Риму, Флоренції, Венеції. У залежності від маршруту можуть бути додані Неаполь (Помпеї), Мілан, Сієна, Піза, Верона, Падуя, Феррара, Ассізі.

Відпочинок на морі, на озерах і в горах розвинений з травня по вересень, на островах Іскія і Сицилії ? до кінця жовтня.

Гірськолижний сезон відкрито з грудня до кінця березня, на високогірних курортах Червини і на льодовиках до кінця травня.

В Італії дуже розвинений подієвий туризм, більш того, саме Італія є прикладом для наслідування в тому як можна використовувати події у різних сферах суспільного життя для залучення туристів [6].

В Італії присутні практично всі фактори, що сприяють розвитку туризму: сприятливий клімат, красива природа, достаток визначних пам'яток, безліч морських курортів, смачна кухня, добре розвинена готельна база, надійне транспортне сполучення (авіа, автомобільне, залізничне, морське), доброзичливе населення.

1.3 Туристичні центри Італії

П'ємонт ? північно-західний район, який межує з Францією і відомий своїми гірськими курортами. Центр і столиця області ? місто Турин. У Турині проходила зимова олімпіада 2008 року, також, це місто було столицею Італії з 1861 по 1865 рік. Турин поряд з Міланом є одним з важливих промислових міст країни. У П'ємонті розвинена машинобудівна, текстильна і електротехнічна промисловість. Тут розташований завод компанії «FIAT», де випускають знаменитий «Фіат», який колись послужив прообразом наших «Жигулів», і гордість італійської електроніки ? комп'ютери «Оліветті». Добре розвинене і сільське господарство. Найбільші міста області: Асті, Кунео, Новара, Варчеллі [11].

З точки зору туризму найбільший інтерес у П'ємонті представляють гірські курорти і Турин. У горах розвинений гірськолижний туризм (з грудня по квітень, на льодовиках можна кататися практично цілий рік), в літній час організуються тури для молоді та любителів активного відпочинку (піші прогулянки в горах, катання на конях, велосипедні прогулянки). Популярністю користуються поїздки на мальовниче озеро Орта. В цій області розташовані замки Сен-П'єр, Сарр, Феніл, Іссонь, Веррі. Для гурманів організуються гастрономічні тури і дегустації.

У Турині, крім історичних пам'яток Палаццо Мадама, Вілла делла Реджина, Порта Палатина, знаходиться християнська реліквія ? плащаниця з відбитком тіла Ісуса Христа. Зберігається плащаниця в Кафедральному соборі Дуомо, за попереднім записом відкритий доступ бажаючих. Тому всі паломницькі маршрути обов'язково включають відвідування Турина для того, щоб побачити плащаницю. Також у Туріні розташований Єгипетський музей ? другий за значимістю зібраної колекції музей у світі після Каїрського [13].

Валле д'Аоста ? ця область географічно є частиною П'ємонту, але з 1948 року користується деякими правами автономії. Межує з Францією та Швейцарією. Центр області ? Аоста. Область багата корисними копалинами: залізом, мідними рудами і мармуром. Численні і потужні гідроелектростанції, розташовані тут, забезпечують енергією всю Італію. Основна галузь сільського господарства ? розведення великої рогатої худоби. Область також славиться своїми сирами, одним з найвідоміших є сири «Фонтіна».

Туризм тут широко розвинений, як в зимовий, так і в літній час. Найбільшу популярність принесли популярні гірськолижні курорти: Червінія, Курмайор, Грессоней. Любителів природи привертають національний парк Гран-Парадізо та околиці Монблану, найвищої гори Європи.

У Аості туристів приваблюють пам'ятники римської епохи і середньовічні квартали, також популярні екскурсії у замки, розташовані в долинах.

Лігурія є одним з найважливіших приморських торгівельних центрів Середземномор'я. Столиця області ? місто Генуя. У період середньовіччя Генуя була однією з процвітаючих морських республік. Сприятливий клімат створює тут умови для таких сільськогосподарських галузей, як виробництво оливкової олії, вирощування цитрусових і квітів. Основним багатством області є металургійна та машинобудівна промисловість Особливо розвинене суднобудування, у зв'язку з історичним розвитком регіону. Найважливіші міста-порти: Сільвія, Імперія, Спеція.

В основному туризм у Лігурії пов'язаний з відпочинком на морі. М'який клімат, тепла зима, чисте повітря, мальовничі ландшафти, розвинена інфраструктура сприяли цілорічному сезону на курортах Лігурії. Близькість Лазурного берега Франції додатково приваблює туристів в Лігурію. Додаткову привабливість Лігурії принесли курорти світового рівня: Портофіно (колишнє рибацькє село, розташованє на березі затоки), Рапалло і Санта Маргеріта Лігуре, Сан-Ремо. Саме на цих модних курортах відпочивають мільйонери, члени королівських прізвищ, кінозірки, відомі політики, артисти. У Сан-Ремо знаходиться одне з 4-х італійських казино. У Лігурії багато інших відомих курортів: Леріче, Сестрі-Леві, Аренцано, Алассіо, Діана Марина, Бордігера [12].

Популярністю користуються екскурсійно-пізнавальні тури по мальовничих місцях узбережжя: відвідування Ботанічного саду в Вентімільї, Іль Муретті, стіни з автографами музикантів та письменників у Алассіо, берегової лінії в Портофіно і Рапалло, Сан-Ремо (казино, бульвар-набережна Корсо Імператріче, названий на честь російської імператриці Марії Олександрівни, російська церква Сан Базілео, вілла Нобеля) і по «внутрішнім землям» - територіям, розташованим в приморських Альпах далеко від моря. Красиві пейзажі, природні парки, куточки незайманої природи, маленькі середньовічні містечка (Дольче Акву, Сантуаріо) ? все це приваблює туристів в Лігурію круглий рік.

Генуя, столиця Лігурії, ? місто з багатою історією і добре збереженими пам'ятками різних епох: Палаццо Дукале, Кафедральний Собор Сан Лоренцо, старе місто-квартал, що повністю зберіг середньовічний вигляд, старовинне кладовище, будинок, де народився Христофор Колумб, один з найбільших акваріумів у Європі [10].

Важливу роль у залучення туристів грає подієвий туризм. Найважливіші події ? це щорічний пісенний фестиваль у Сан-Ремо і виставка квітів у Генуї, яка приваблює не лише фахівців, а й численних відвідувачів.

Центром області Ломбардії є місто Мілан. Це головний промисловий, торговельний і банківський центр Італії, найважливіший авто- і залізничний вузол Південної Європи. Два аеропорту обслуговують велику кількість італійських і міжнародних ліній. Місто також є великим культурним центром з музеями, галереями і знаменитим оперним театром «Ла Скала, з величним Кафедральним собором і фрескою Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря». У Мілані, Варезе, Комо, Бергамо і Брешії зосереджена більшість промислових підприємств Італії, що охоплюють металургійну, машинобудівну, текстильну, хімічну, харчову промисловість, а також виробництво будівельних матеріалів. Інші міста області: Кремона, Мантуя, Павія [11].

Найважливіші види туризму в Ломбардії:

* екскурсійний (відвідування Мілану ? унікальний готичний собор Дуомо, замок Сфорцеско, церква Санта Марія делле Граціє з фрескою Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря», картинна галерея Пінакотека Брера;

* відпочинок на природі в горах і на озерах (озеро Маджоре, Комо, Гарда;

* катання на гірських лижах (область Вальтелліна з курортами Борміо, Санта-Катерина, Лівіньо, де проходять багато міжнародних змаганнь з лижних гонок, з гірських лиж;

* тематичні парки;

* гастрономічні тури,

* подієвий туризм (оперні спектаклі в «Ла Скала», гонки в класі Формула-1 в Монці, міланські покази мод);

* діловий туризм (участь у численних виставках, що проводяться в Мілані);

* спеціальні шопінг-тури (покупка для себе одягу, взуття, аксесуарів).

Трентіно-Альто Адідже ? з 1948 року користується особливими автономними правами у зв'язку з тим, що там проживає значна кількість жителів, які говорять німецькою мовою. Цей гірський район межує з Австрією. Центри області Тренто та Больцано. Область відрізняється багатою рослинністю, високорозвиненим сільським господарством і тваринництвом. Тут вирощується величезна кількість яблук. Місцевє виноробство відомо за марками вин «Карбенів» і «Піно». В області виробляється значна кількість електроенергії, що дозволяє постачати нею й інші райони країни. Кращі курорти області: Пінцоло, Мерано, Бруніко [7].

Особливу привабливість для туристів має змішання італійських та австрійських традицій (по-німецьки дуже чисті і акуратні готелі, різноманітна італо-австрійська кухня, місцевий фольклор, німецькі традиції в архітектурі).

Фріулі-Венеція Джулія ? ця область є східною областю Італії. Розташована між Адріатичним морем і Альпами. Центр області ? місто Трієст. В області вирощують кукурудзу, цукровий буряк і тютюн. Виноробство представлено такими марками вин, як «Токай», «Піно», «Мерло», різними сортами граппи. Важливі міста: Удіне, Горіція, Пордеоне, місто-порт Трієст [6].

Основні види туризму в області Фріулі-Венеція-Джулія ? відпочинок на морі, літній та зимовий відпочинок у горах, дитячий відпочинок в горах і на морі, екскурсійні поїздки по містах області:

* відпочинок на морі (найвідомішими курортами області є Лін'яно, Бібіоне, Градо);

* катання на гірських лижах і літній відпочинок у горах;

* дитячий відпочинок в горах (молодіжний центр в Саппаді і дитячий міжнародний центр в Лін'яно);

* відвідування тематичних парків: Гуліверландія в Лін'яно, парки розваг (аквапарки, лунапарк, зоопарк);

* термальне лікування і відновлення організму (терми в Лін'яно);

* поле для гольфу на 18 лунок;

* морські прогулянки по лагунах Марано і Градо з гідами: відвідування пташиних заповідників, спеціально збережених старовинних рибальських селищ;

* екскурсійні поїздки в Трієст з відвіданням замку Мірамаре, Удіне, Тарвізіо, Градо, Аквілейі;

* подієвий туризм ? фестиваль оперети в Трієсті.

Тоскана відрізняється своїм кліматом та краєвидом. Центром області є Флоренція. Туристи також відвідують і інші міста області: Сієну, Пізу, Ареццо, Лукку. У цю область входять острова Ельба і Монтекрісто. Популярність Тоскани заснована головним чином на тому, що вона є колискою Епохи Відродження ? італійського мислення, культури, мистецтва і батьківщиною великих художників, письменників і скульпторів ? Данте, Мікеланджело, Макіавеллі і Галілея [12].

Основні види туризму пов'язані з багатим культурним спадком, який зберігся у містах Тоскани. Переважна більшість екскурсійно-пізнавальних маршрутів по Італії включають відвідини декількох міст Тоскани: Флоренцію, Пізи, Лукки, Вольтерри, а також Сієни, центр якої повністю зберіг середньовічний вигляд.

Морські курорти Тоскани вважаються більш елітними і престижними, ніж масові курорти на Адріатиці. Найпопулярніша курортна зона ? Версилія, розташована на узбережжі Тірренського і Лігурійського морів. Найвідоміші курорти ? Віареджо, Марина ді П'єтрасанта, Лідо ді Камайоре, Каррара. Популярністю користується також відпочинок на острові Ельба [14].

У Тоскані знаходяться декілька курортів з термальною питною водою, найвідоміші ? Монтекатіні-Терме, Кьянчано-Терме. Також у цьому регіоні розвинений подієвий туризм: карнавал у Віареджо (другий за значимістю та розмаху після венеціанського); свято Паліо ? стрибки на конях навколо площі Кампо в Сієні та Джіостра справ Саріціно ? лицарський турнір в костюмах епохи Відродження.

Острів Сицилія ? найбільший в Середземному морі. З континентом Сицилія пов'язана мережею залізничних, морських і повітряних шляхів сполучення. На цьому острові знаходиться і найбільший діючий вулкан в Європі ? Етна. Столиця Сицилії ? місто Палермо, засноване фінікійцями.

Сицилія ? національний виробник цитрусових і постачальник морепродуктів. Звідси свіжовиловлену рибу і устриць доставляють літаком до Мілану [11].

Туристичні можливості Сицилії різноманітні. Організуються окремі екскурсійні тури по Сицилії з відвідуванням Палермо і Монреалі, Седжеста, Еріче, Агрідженто, Чефалу, Катаньї, Таорміни, вулкана Етна, Сиракузи. Користуються популярністю багато місцевих свят та подій: цвітіння мигдалю в лютому, збір винограду в жовтні, карнавал у Ачіреале (январт-ферваль), свято Сантагата (лютий), свято Санта Лучія (грудень).

Сардинія ? це другий за величиною острів Італії. Центр області ? місто Кальярі, заснований фінікійцями. На острові у великій кількості розводять овець і кіз, з молока яких роблять чудові сири. Килими, кераміку та вироби з коралу виробляють місцеві ремісники. Важливі міста: Альгеро і Олбія, Арбатакс, Орістано, Нуоро, Сассарі [17].

Туризм - один з найважливіших джерел доходу області. Найбільшу популярність принесло Сардинії море і пляжі. Море біля берегів острова і пляжі по праву вважаються найкрасивішими в Європі (не поступаються за красою тропічним островам). Курорти півдня Санта Маргеріта ді Пула і півночі Сардинії Смарагдовий берег модні на даний час, і як наслідок ? дорогі. Тут відпочивають мільйонери, зірки кіно, знамениті спортсмени, відомі політики, бізнесмени і члени королівських сімей. Відпочинок на Сардинії перетворився на символ гарного смаку, правильного вибору. Тут багато невеликих (на 40 номерів) вишуканих готелів високого рівня, в яких номери бронюються за рік вперед. На Сардинії є всі можливості для підводного плавання, рибалки на озерах і гірських річках, натуралістичних прогулянок, морських прогулянок. З екскурсій найбільш популярні огляд нураги, руїн стародавнього міста Нора, заснованого ще фінікійцями, поїздка на острів Корсику (Франція) [3].

В Італії присутні всі сприятливі фактори: природні, культурні, соціальні, економічні, які сприятимуть розвитку туризму. Найбільшу роль грають культурні і природні передумови. Деякі чинники існують тільки в Італії, що посилює її туристичну привабливість. В даний час в Італії як на державному рівні та на рівні місцевих органів влади приділяється багато уваги розвитку і підтримки туризму. З боку населення виявляється також посильна підтримка всіх видів туризму, допомогу туристам, що також збільшує туристичну привабливість Італії. Завдяки туризму зростає авторитет Італії на світовій арені, Італію часто обирають місцем проведення міжнародних спортивних змагань (Зимова Олімпіада 2006 р, чемпіонат світу з гірських лиж 2005 р), міжнародних семінарів, виставок, симпозіумів, з'їздів, політичних самітів (зустріч глав держав «вісімки» в Генуї у 2001 р., Міжнародний симпозіум лікарів-пульмонологів у Флоренції і т.д.).



РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА РОЗРОБКИ КУЛЬТУРНО-ПІЗНАВАЛЬНОГО ТУРУ

2.1 Характеристика траси маршруту

Культурно-пізнавальний восьмидений тур «Італія-лайт» розрахований на групу з 7 чоловік, 1 водія та 1 гіда. Маршрут туру складається з відвідування таких міст: Рим ? Сієна ? Піза ? Монтекатині ? Венеція ? Болон'я ? Сан-Маріно ? Рим (див. дод. А). Під час подорожі використовується авіа- та автотранспорт. Розміщення туристів відбувається у готелях 3* в одномісних номерах. Туристи харчуюються в готелях за системою «повний пансіон». Послуги, що надаються по маршруту: трансфер та екскурсії.

Тур починається з прильоту туристів із Києва до Риму, зустріччю українськомовним гідом у аеропорті та трансфером до готелю. Увечері на туристів чекає факультативна екскурсія «Нічний Рим», де вони побачать: античний храм Пантеон, Колізей, Тріумфальну арку та відвідають Національний римський музей.

На другий день туристи виїжджають до Ватикану, де на них чекає екскурсія «Музеї Ватикану». Після цього вони мають змогу придбати сувеніри та зробити фото. Далі група уже вдень продовжує знайомитися з Римом. Туристи відвідають Римський та Імператорський Форуми, форт Кастель-Сант-Анжело, зведений як мавзолей імператора Адріона та базиліку Св. Петра (V ст.), усередині якої знаходиться мармурова скульптура Монсея роботи Мікеланджело. А увечері туристи мають змогу відвідати театр-ресторан, відомий своєю неординарністю.

У наступний день туристи відвідають екскурсію «Неаполь та Помпеї», де вони ознайомляться з музеями цих міст у Римі.

У четвертий день група відвідає Сієну, яка славиться Кафедральним собором XV ст., лікарнею Санта-Марія-делла Скала, площею Кампо, архітектурною спорудою Торре дель Манджа та палацом Публіко. Далі туристи їдуть до Пізи, де вони відвідають: Падаючу вежу (Пізанську) 1173 р., біломармуровий собор Дуомо XI століття та баптистерій. У цей же день на туристів чекає трансфер до Монтекатині та розміщення у готелі.

В п'ятий день туристи підуть на екскурсію в Галерею Пітті та Галерею Уффіци, де представлено багато експонатів італійського живопису.

У шостий день туристи їдуть до Венеції, де на них чекає оглядова екскурсія містом з відвідуванням «Мосту зітхань» ? одного з 400 мостів Венеції, собор Св. Марка, Палац венеціанських Дожів, мармурові колони, зведені в 1180 р. Потім група переїжджає до Болон'ї та розміщується у готелі. У цей же день туристи побачать місто та його пам'ятки: старий університет XI ст., Анатомічний театр, Арку Мелончелло, базиліку Сан Паоло Маджде та вежу Асинеллі.

Сьомий день починається зі сніданку у готелі та трансферу до Сан-Маріно, де туристи відвідають Палаццо Публіко (1884 р.), площу П'яца-делла-Ліберта, в центрі якої знаходиться Статуя Свободи, Музей старовинної зброї, Музей воскових фігур та Галерею сучасного мистецтва. У цей же день туристи переїжджають до Риму.

Культурно-пізнавальний тур закінчується сніданком у готелі та трансфером до аеропорту з послідовним вильотом до Києва.

2.2 Вибір підприємств ? засобів розміщення та організація харчування туристів

У розробленому мною культурно-пізнавальному турі туристи будуть зупинятись у готелях туристського класу ? це є масовим варіантом обслуговування, з розміщенням у готелях 3 зірки [1]. Аналіз підприємств-засобів розміщення відображено у таблиці Б.1, яка наведена у Додатку Б.

Організація харчування туристів буде проходити у готелях, в яких розміщуються туристи за системою «повний пансіон». Характеристика ресторанів, наявних у готелях:

Ресторан готелю «Condotti» пропонує страви міжнародної та національної кухні для туристів. Бар ресторану пропонує різноманітні алкогольні та безалкогольні напої.

Ресторан готелю «Montebello» відкритий 7 днів на тиждень і пропонує страви італійської кухні. Різноманітні напої пропонуються туристам в барі.

Ресторан «My one hotel», який знаходиться у внутрішньому дворі готелю, пропонує великий вибір страв національної кухні. Бар готелю пропонує туристам широкий вибір напоїв у вечірній час.

2.3 Створення пакету послуг

Формування маршрутів, турів, екскурсійних програм, надання основних, додаткових і супутніх послуг складають технологію туристського обслуговування, тобто це формування конкретного туристського продукту для задоволення потреб у туристській послузі. Маршрут - це заздалегідь спланована траса пересування туриста протягом визначеного часу з метою надання йому передбачених програмою послуг. Відповідно до мети програми поділяються за тематикою на програми, що забезпечують відпочинок, лікування, ознайомлення з історією, культурою, природою краю, задоволення професійно чи конфесійно орієнтованих інтересів тощо [2].

Програми маршрутно-стаціонарних турів, відповідно до мети, менш насичені, містять більше вільного часу та можливостей його урізноманітнення за рахунок вибору екскурсійних та дозвіллєвих програм. Програми маршрутно-гранспортних турів більш насичені та регламентовані.

Програма обслуговування туристів для 8-денного культурно-пізнавального туру «Італія-лайт» представлена у Таблиці 2.1.

У вартість туру входить:

* проживання 7 ночей в готелях 3* з харчуванням (повний пансіон);

* всі переїзди та екскурсії на сучасному комфортабельному автобусі;

* українськомовний супроводжуючий гід на весь маршрут;

* екскурсії по програмі у супроводі гіда, який говорить по-українські

* трансфер

* вхід в музеї.

Додатково оплачуються:

* обов'язковий збір від невиїзду, 25 євро (сума страхового покриття до 2500 євро);

* консульський збір і медична страховка ? 100 євро;

* авіапереліт 600 євро ( в один бік) .

Оплачується на місці:

* екскурсія «Неаполь та Помпеї».



РОЗДІЛ 3. ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ТУРУ

Розрахунок вартості туру є складною багатофакторною процедурою.

На ціноутворення впливає характер попиту, розвиненість ринку туристичних послуг, місце туристичної фірми на ньому та оцінка конкурентного середовища, обрана маркетингова стратегія тощо. Ціна туру відтворює економічний бік діяльності суб'єкта господарювання і відбиває його комерційну політику на ринку туристичних послуг. Ціна туру коливається в межах від собівартості до продажної ринкової ціни. Ці коливання відбивають попит на даний турпродукт. Коливання попиту мають часовий (літній, зимовий періоди, міжсезоння), видовий (на окремі види туризму) та територіальний (на певні регіони) зрізи. Диференціація цін на турпродукт є результатом диференціації тарифів на окремі види послуг, що входять до складу тура, відбиваючи зміни витрат праці на певні види послуг в різний період часу. Коливання тарифів є результатом ринкової політики продуцентів послуг і грунтуються на тому, що пропозиція орієнтована на задоволення потреб туристів в період максимального попиту, тому потрібно мати резервні потужності і можливість їх розгортання відповідно до зростаючих потреб. Ціноутворення ускладнюється також введенням до складу турпродукта туристичних ресурсів, тобто різноманітних пам'яток, що за економічною сутністю є результатами вкладеної колись праці, або туристичних благ, що взагалі не є продуктами праці (клімат, мальовничі ландшафти тощо) [5].

Ціна туру залежить від класу обслуговування, терміну та сезону подорожі, її виду та форми. На неї впливає кон'юнктура ринку та характер обраної маркетингової стратегії (реклама, канали реалізації тощо). Зокрема, на ціну тура впливає характер угод туроператора з турагенціями, оскільки ці угоди визначають умови реалізації і визначають комісійні винагороди турагента, що реалізуються через систему націнок та знижок. При цьому туроператор може виступати оптовим продавцем, який в подальшому не контролює цінову політику турагента з реалізації своїх турів (тобто турагент сплачує вартість турів, визначену туроператором, і встановлює свою власну ринкову ціну при їх реалізації), або залишити за собою право контроля цінової політики і надати турагенту відповідні знижки як оптовому покупцеві певного турпаке-та (тоді турагент повинен дотримуватись тієї роздрібної ціни, яка визначена туроператором, а його прибуток є різницею між оптовою [7]. італія туризм послуга культурний

Нижньою межею вартості тура є його собівартість, яка включає зафіксовану в угодах ціну основних послуг за обумовленими параметрами туру та поточні витрати на їх реалізацію та організацію споживання. Останній параметр залежить від обраної фірмою маркетингової стратегії: характеру реклами і рекламної кампанії, розгалуженості мережі та її географії, різноманітності каналів збуту турпродукта.

Собівартість тура є сумарною ціною складових (проживання, харчування, транспортування, екскурсійне обслуговування та ряд додаткових послуг, які, на думку туроператора, якісно підвищують конкурентоздатність пакета, медичне страхування та візова підтримка для зарубіжних турів) відповідно до сезону та регіону (сезонні націнки практично на всі види послуг, націнки на послуги в популярних туристсько-рекреаційних центрах), терміну (чим довший тур, тим він дорожчий), обраного виду подорожування (авіа-, автобусний тощо), його форми (індивідуальні тури дорожчі за групові в розрахунку на одного туриста і чим численіша група, тим менша ця вартість), складу учасників групи (багато послуг надається певним категоріям споживачів на пільгових умовах. До складу групи входять також особи, що організують споживання послуг (супроводжувач, гід-перекладач), отримуючи за це заробітню плату [10].

Визначення економічної ефективності туристського продукту проводиться за наступною схемою:

1. Визначити вартість мешкання (необхідно врахувати, що при організації групових турів, тур оператор може укладати прямі договори з готелями і при певних гарантіях заповнення одержувати максимальні знижки на мешкання туристів).

У даному випадку тур є груповим. Кількість чоловік у групі становить 7 та 1 гід. Кількість днів мандрування - 8. В ході маршруту туристи відвідали наступні міста Італії: Рим, Сієну, Пізу, Монтекатині, Венецію, Болон'ю та Сан-Марино.

Вартість мешкання на одного туриста складає в різних готелях по різному. У таблиці 3.1 представлено вартість мешкання в усіх готелях по даному маршруту, що також включає харчування [14].

2. Визначити вартість харчування.

Вартість харчування не розраховується, тому що вона входить до вартості проживання туристів.

3. Провести розрахунки витрат на проїзд (як до місця початку маршруту і назад, так і усередині маршруту).

Основними витратами на проїзд, що сплачуються додатково були:

- авіапереліт в обидва боки (600 euro Х 2 = 1200 EUR);

- віза (70 EUR);

- обов'язковий збір від невиїзду (25 EUR)

- трансфер (зустріч, проводи) (15 EUR);

- переїзд Рим ? Сієна автобусом (40 EUR);

- переїзд Сієна - Піза автобусом (30 EUR);

- переїзд Піза - Монтекатині автобусом (35 EUR);

- переїзд Монтекатині - Венеція (50 EUR);

- переїзд Венеція ? Болон'я (45 EUR) ;

- переїзд Болон'я ? Сан-Маріно (30 EUR);

- переїзд Сан-Маріно ? Рим (55 EUR).

Усі інші перевезення зараховуються до вартості екскурсій.

Усі розрахунки витрат на проїзд зведені в таблицю 3.3

4. Визначити витрати на додаткове обслуговування по маршруту (екскурсійне обслуговування, вхідні квитки в музеї, анімаційні програми, відвідування інших заходів і т.п.); визначити витрати на страхування туристів.

Екскурсійне обслуговування, вхідні квитки в музеї, анімаційні програми, відвідування інших заходів - це все відноситься до додаткових туристсько-екскурсійних послуг.

Для розрахунку вартості екскурсійного обслуговування складемо список усіх екскурсій по маршруту «Італія-лайт» та їх вартості:

- Нічна екскурсія м. Рим (20 EUR);

- Екскурсія «Музеї Ватикану» (15 EUR);

- Оглядова екскурсія м. Рим (20 EUR) ;

- Факультативне відвідування театру-ресторану (30 EUR);

- Екскурсія «Неаполь та Помпеї» (15 EUR);

- Оглядова екскурсія м. Сієна (20 EUR);

- Оглядова екскурсія м. Піза (20 EUR);

- Екскурсія в Галерею Пітті та Галерею Уффіци (30 EUR);

? Оглядова екскурсія м. Венеція з відвідуванням Палацу Дожей (30 EUR);

- Нічна екскурсія містом Болон'я (12 EUR);

- Оглядова екскурсія у містом Сан-Маріно (18 EUR).

Витрати на екскурсійне обслуговування зведені у таблицю 3.4.

При розрахунку собівартості слід враховувати загальну суму на мешкання, проїзд до початку маршруту і назад, а також вартість проїзду усередені маршруту, екскурсійне обслуговування та ціну вхідних квитків в музеї, а також, страхування. Загальна сума розподіляється на 15 чоловік (туристів) та одного супроводжуючого гіда. Загальна кількість людей ? шістнадцять чоловік.

Для спрощення розрахунків, облік податків не ведеться.

Ціна путівки визначається як приватне від розподілу загальної суми витрат на число туристів і становить:

49665/7 = 7095 EUR

ВИСНОВКИ

Роль туризму у сучасному світі велика. Він зачіпає усі сфери діяльності сучасного суспільства, але у більшості економіку, культуру та соціальне життя. Завдяки розвитку індустрії мандрувань та відпочинку багатьом країнам вдається вирішувати економічні та соціальні проблеми, однією з таких країн є Італія. Італія - це велика країна з високим рівнем економічного розвитку та з розвинутою туристичною інфраструктурою. Все це було досягнуто завдяки сприятливим історичним умовам, багатим ресурсам і високій виробничій культурі. Туризм приносить Італії щорічно величезний прибуток, вимірюваний десятками мільярдів євро, займаючи в національному обігу 3-4%. Необхідно також відзначити, що доходи Італії в сфері туризму зростають із кожним роком. По даним Всесвітньої туристської організації в середині 90-х років прибутки від туризму складали 2,9 млн. $, а вже в 2008 р. вони зросли до 7,4 млн. $. Країна наділена природними красами й визначними пам'ятками. Її багата історія та гарні міста дозволять ознайомитися із самобутньою культурою країни. Головною метою курсового проекту було розроблення екскурсійно-пізнавального маршруту до Італії на період 8 днів. Маршрут має назву «Італія-лайт» і розрахований на відвідання шести основних міст Італії, а саме Риму, Сієни, Пізи, Монтекатині, Венеції, Болон'ї та Сан-Маріно. Даний тип маршруту є тематичним, тому що тут переважає екскурсійне обслуговування та пізнавальна спрямованість. Він направлений на відвідання найвидатніших історико-культурних центрів Італії та на ознайомлення з культурою та традиціями цієї країни. Для визначення конкурентоспроможності та собівартості маршруту «Італія-лайт» було розраховано його економічну ефективність, що проводилася в такому порядку:

- Визначення вартості розміщення;

- Визначення вартості харчування;

- Визначення вартості на надання екскурсійних послуг;

- Визначення вартості на проїзд;

- Визначення собівартості подорожі.

Виконані розрахунки дозволять на стадії розробки туристського продукту оцінити можливу його економічну ефективність, визначити слабкі місця туристського продукту, вибрати заходи щодо підвищення економічної ефективності туристського продукту або відмовитися від його розробки. Судячи зі зроблених розрахунків можна зробити висновок, що даний туристський маршрут є дуже привабливим для туристів, а також вигідним для тур фірми. Розмаїтість екскурсій і розваг робить тур насиченим і привабливим. Конкурентоспроможність тура досягається за рахунок порівняно невеликої його вартості при максимальній насиченості екскурсіями і якісним сервісом. У ході результатів, автором була підрахована кінцева ціна путівки по даному маршруті. Вона склала 7095 EUR.



ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Александрова А.Ю. Международный туризм. - Москва, 2001

2. Бабак В.О. Украинский рынок авиаперевозок. Затяжной взлет//Гостиничный и ресторанный бизнес. - № 5. - 2002. - С. 48 - 53.

3. Бабарицька В.К., Любіцева О.О. Організація туризму: Навчальний посібник. - Ч. 1. - К.: Київський університет, 1998. - 82 с.

4. Балабанов И.Т., Балабанова А.И. Экономика туризма: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 176 с.

5. Виноградарська А. Розвиток управлінського туристичного бізнесу//Економіка. Фінанси. Право. - 2000 - вип. 5., с.13 - 18.

6. Годфри Х., Кеннет К. Стимулирование международного туризма в XXI веке: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 240 с.

7. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности: Учебное пособие. - М.: Нолидж - 1996. - 312 с.

8. Дурович А.П. Маркетинг в туризме. - Минск, 2001.

9. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма: справочник. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 368 с.

10. Ильина Е. Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 256 с.

11. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учеб. пособие. - Минск.: БГЭУ, 1999. - 644 с.

12. Квартальнов В.А. Теория и практика туризма: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 672 с.

13. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 320 с.

14. Котлер Ф.Л. Основы маркетинга. - М., 1991. - 736 с.

15. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. с англ. - 2-е европ. изд. - М.: Вильямс, 1999. - 1152 с.

16. Мироненко Н.С. Проблемы исследования пространственных структур мирового хозяйства, пространственные структуры мирового хозяйства. - М.: Пресс-Соло, 1999. - С. 6 - 30.

17. Сенин В.С. Организация международного туризма: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 400 с.

18. Федорченко В.К., Мініч І.М. Готельне гоподарство: основні показники, оцінка якості послуг. - К., 2000.

19. Федорченко В.К., Мініч І.М. Туристський словник-довідник: Навчальний посібник. - К.: Дніпро, 2000. - 160 с.

20. Хлопяк С.В. Управління туристичною галуззю: стан та перспективи//Регіональні перспективи. - 2000. - № 2-3. - с. 346.

21. Ходорков Л.Ф. Мировое гостиничное хозяйство. - М.: СКШ, 1991. - 45 с.

22. Чудновский А.Д. Гостинничный и туристский бизнес. - М.: Экмос, 2000.

23. Яценко Б.П. Мегатренди світового господарства//Укр. геогр.журн. - № 4. - 1998. - С. 3 - 7.

24. Европа: Каталог тур. оператора Tez Tour. - 2005-2006.

25. Международная торговля услугами, связанными с туризмом, проблемы и возможности для развивающихся стран/ООН. Конференция по торговле и развитию, 1998.

26. Страны и народы: Науч. - попул. геогр. - этногр. Издательство в 20-ти томах. Зарубежная Европа. Общий обзор. Северная Европа/Редкол.: В.П. Максаковский, С.А. Токарев (отв. Ред.) и др. - М.: Мысль, 1981. - 269 с.

Размещено на Allbest.ru

...