Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології у фізичному вихованні студентів: на практиці фітнес-програм, що базуються на видах оздоровчої гімнастики

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра фізичного виховання

Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології у фізичному вихованні студентів: на практиці фітнес-програм, що базуються на видах оздоровчої гімнастики

Виконала:

Студентка 1-Ж курсу

Волошин Інна

Перевірила: викладач

Усатова Ірина Анатоліївна

Черкаси-2014

Зміст

Вступ

Розділ 1. Класифікація фітнес - програм

Розділ 2. Структура і зміст фітнес - програм

Розділ 3. Фітнес - програми, які засновані на оздоровчих видах гімнастики

Висновок

Література

Вступ

Принцип оздоровчої спрямованості фізичного виховання конкретизується у фізкультурно-оздоровчих технологіях, які в наш час інтенсивно розвиваються. Поняття фізкультурно-оздоровча технологія об'єднує процес використання засобів фізичного виховання з оздоровчою метою та наукову дисципліну, яка розробляє та вдосконалює основи методики побудови фізкультурно-оздоровчого процесу.

Практичним проявом фізкультурно-оздоровчих технологій у фізичному вихованні є різні фітнес - програми, які складають основний зміст діяльності фізкультурно-оздоровчих груп (ФОГ), які створюються на базі фізкультурно-спортивних організацій, а також приватних фітнес - занять.

Фітнес-програми як форми рухової активності, спеціально організовані в рамках групових або індивідуальних (персональних) занять, можуть мати як оздоровчно-кондиційнуспрямованість (зниження ризику розвитку захворювань, досягнення і підтримка належного рівня фізичного стану), так і переслідувати мету, пов'язану з розвитком здібностей до вирішення рухових і спортивних завдань на достатньо високому рівні.

В першому випадку фітнес - програми зорієнтовані на оздоровчий фітнес, в другому - спортивно-орієнтованого або рухового.

Розділ 1. Класифікація фітнес - програм

оздоровчий фізкультурний фітнес

Класифікація фітнес - програм базується: а) на одному виді рухової активності (наприклад, аеробіка, оздоровчий біг, плавання і т.п.); б) на поєднанні декількох видів рухової активності (наприклад, аеробіка і бодібілдінг; аеробіка і стретчинг; оздоровче плавання і біг і т.п.); в) на поєднанні одного або декількох видів рухової активності й різних чинників здорового способу життя (наприклад, аеробіка і загартування; бодібілдінг і масаж; оздоровче плавання і комплекс водолікувальних відновлювальних процедур і т.п.).

У свою чергу, фітнес - програми, засновані на одному виді рухової активності, можуть бути розділені на програми, в основу яких покладені:

* види рухової активності аеробної спрямованості;

* оздоровчі види гімнастики;

* види рухової активності силової спрямованості;

* види рухової активності у воді;

* рекреативні види рухової активності;

* засоби психоемоційної регуляції.

Крім того, виділяють інтегративні, загальні фітнес - програми, зорієнтовані на спеціальні групи населення: для дітей; для похилих людей; для жінок в до- і післяпологового періоду; для осіб з високим ризиком захворювань або мають захворювання; програми корекції ваги тіла.

В останні роки інтенсивно розвиваються комп'ютерні фітнес - програми. Таке різноманіття фітнес - програми визначається прагненням задовольнити різні фізкультурно-спортивні та оздоровчі інтереси різних верств населення. Враховуючи, що в зміст поняття фітнес входять багатофакторні компоненти (планування життєвої кар'єри, гігієна тіла, фізична підготовленість, раціональне харчування, профілактика захворювань, соціальна активність, психоемоційна регуляція, у тому числі боротьба із стресами і інші фактори здорового способу життя), кількість створюваних фітнес - програми практично не обмежена.

Розділ 2. Структура і зміст фітнес - програм

Різноманіття фітнес - програми не означає довільність їх побудови - використовування різних видів рухової активності повинно відповідати основним принципам фізичного виховання.

Яка б оригінальна не була та чи інша фітнес - програма, в її структурі виділяють наступні частини (компоненти):

* розминка;

* аеробна частина;

* кардіореспіраторний компонент (частина програми, орієнтована на развиток аеробної продуктивності);

* силова частина;

* компонент розвитку гнучкості (стретчинг);

* заключна (відновна) частина.

Запропонована загальна структура фітнес - програми може корегуватися залежно від цільової спрямованості занять, рівня фізичного стану тих, хто займається. Наприклад, у фітнес - програмах, заснованих на оздоровчих видах гімнастики, розрізняють 8 цільових компонентів або блоків:

* підвідний (підготовка організму до заняття);

* аеробний (розвиток серцево-судинної та дихальної систем організму);

* танцювально-хореографічний (реалізація естетичних мотивів і установок, розвиток координаційних здібностей);

* коректуючий (корекція фігури тіла і вправи силового характеру);

* профілактичний (профілактика різних захворювань);

* додатковий (розвиток спритності, гнучкості, вестибулярної стійкості);

* вільний (розвиток музично-ритмічних здібностей);

* релаксаційний (відновлення після занять, зняття втоми і розслаблення).

Важливим компонентом сучасних фітнес - програм є стретчинг (англ. - розтягування) - система спеціально фіксованих положень певних частин тіла з метою покращення еластичності м'язів і розвитку рухливості у суглобах. Після основної розминки або після закінчення аеробної чи силової частини тренування, а також у вигляді самостійного заняття вправи стретчингом знижують надмірне нервово-психічне напруження, ліквідовують синдром відстроченого болю у м'язах після навантажень, служать профілактикою травматизму.

Фізіологічна основа стретчинга - міотонічний рефлекс, який викликає активне скорочення волокон в примусово розтягнутому м'язі та посилення в ньому обмінних процесів. В результаті систематичних занять значно збільшується еластичність м'язевої тканини, зв'язок, зростає амплітуда рухів в суглобовому комплексі.

Раціональний варіант стретчинга припускає використовування двох типів тренувальних комплексів. Перший тип (виборчою спрямованості) характеризується застосуванням низки вправ (як правило, 5 - 7) з участю одних і тих самих м'язевих груп, що викликає локальний, але значний по дії еффект. Другий тип комплексу формується з вправ, кожен з яких спрямований на певну м'язеву групу. Доцільно займатися стретчингом по 15 - 30 хв. щоденно, чергуючи різні по спрямованості варіанти.

Основні процедури тонічного стретчинга виконуються у положень стоячи, з випадами та нахилами тіла, сидячи і лежачи. Тривалість утримання позицій (від 5 до 30 с) залежить від рівня підготовленості людини.

Невід'ємний компонент фітнес - програм - оцінка фізичного стану людини. Оцінюються основні складові: антропометричні показники, функціональний стан серцево-судинної системи, сила і витривалість м'язів, гнучкість.

Розділ 3. Фітнес - програми, які засновані на оздоровчих видах гімнастики

В наш час з'явилося багато видів рухової активності, які складаються із відомих та традиційних вправ, але у власній комбінації та змінених умов виконання, вони викликають захоплення у різних вікових групах населення (спінбайк, фітбол, степ - , слайд - аеробіка, роуп - скіпінг та ін.).

За останні роки здобули популярність заняття в фітнес - групах спінбайк - аеробіки. Заняття проводяться з використанням спеціального велотренажера, який імітує основні елементи рухової діяльності спортсмена - велосипедиста. Спінбайк - аеробіка дозволяє одночасно з головним видом тренувальної роботи - педалюванням, виконувати різні вправи з участю м'язів плечового поясу та тулуба, що сприяє розвитку витривалості різного типу, динамічної і статичної сили, швидкісних якостей, здібності швидко переходити з одного режиму тренувальної роботи на інший.

Степ - аеробіка розроблена в 90 - х роках минулого століття відомим американським тренером Джином Мілером і являє собою тренування в атлетичному стилі на спеціальних платформах висотою 10 - 30 см. Завдяки своїй доступності, емоційності та високою оздоровчою ефективності, степ - аеробіка широко використовується на заняттях з людьми різного віку та рівня фізичної підготовленості. Вправи на степ - платформі покращують діяльність серцево - судинної системи та опорно - рухового апарату, сприяють розвитку важливих фізичних якостей та формуванню пропорційної будови тіла ( особливо ніг та нижньої частини тулуба ). Використання гантелей вагою до 2 кг, а також вільних енергійних рухів руками забезпечує оптимальне навантаження на м'язи плечового поясу.

Роуп - скіпінг являє собою комбінації різних стрибків, акробатичних і танцювальних елементів з однією або двома скакалками, які виконуються індивідуально та в групах.Роуп - скіпінг є одним із самих доступних та емоційних видів м'язевої активності, який дозволяє ефективно діяти на важливіші м'язеві групи, зміцнювати серцево - судинну та дихальну систему, коректувати вагу тіла, розвивати загальну та швидкісну витривалість, силові якості, спритність та координацію.

Слайд - аеробіка представляє собою програму різнобічної фізичної підготовки на основі латеральних (бокових) рухів ніг запозичених з ковзанярського спорту. Вправи слайд - аеробіки підвищують силу та координацію м'язів нижніх кінцівок, розвивають витривалість, служать ефективним засобом регуляції ваги тіла. Встановлено, що виконуючи базову програму низької інтенсивності слайд - аеробіки людина вагою 70 кг втрачає за 30 хв. в середньому до 250 ккал, що є одним з найбільш високих в порівняльному плані енергозатрат в аеробіці.

Тераробіка заснована в 1995 р. німецьким тренером Ю. Вайсхарзом, яка включає в себе танцювальні рухи, які виконуються в аеробному режимі, в поєднані з силовою гімнастикою та стречінгом. При цьому в якості амортизатора використовується спеціальна латексна стрічка, яка має різний опір та фіксується на кисті та гомілці людини.

Можливе використання також звичайної гумової стрічки. Ритмічний музичний супровід, нескладна хореографія, диференційоване навантаження стрічки роблять заняттятераробікою привабливим та дозволяють здійснювати індивідуальний підхід в процесі їх виконання.

Танцювальна аеробіка (хіп-хоп, латина, сіті-джем, рок-н-рол і ін.) заснована на однойменних музичних і танцювальних стилях, логічно і послідовно поєднаних з елементами сучасної хореографії та естради, а також з вправами спортивного характеру. Кроки в танцювальній аеробіці видозмінюються в залежності від вибраного стилю, який виражається засобами популярної музики. Використовування в заняттях поєднання танцювально-гімнастичних вправ та окремих технічних прийомів та елементів, які застосовують в боксі, кік-боксингу, карате, таеквондо, сприяє розвитку сили, швидкості, витривалості, спритності, координації, підвищує емоційний фон занять.

Хіп-хоп - комбінований варіант американських танцювальних стилів хіп-хоп і кантрі з чергуванням кроків, стрибків, бігу.

Фітбол - аеробіка являє собою комплекс різних рухів і статичних поз з опорою на спеціальному м'ячі із полівінілхлориду з провітрюваним наповненням тіла діаметром від 45 см ( дитячий варіант ) до 85 см ( призначені для людей ростом 190 см і вагою тіла понад 150 кг ).

Аквафітнес - система фізичних вправ, вибіркової спрямованості в умовах водного середовища, які виконуються завдяки своїм природним властивостям. Оздоровчі дії засоби аквафітнесу обумовлено активізацією важливіших систем організму, високою енергетичною вартістю роботи, феноменом гравітаційної розгрузки опорно - рухового апарату, наявністю стійкого загартовуючого ефекту. Систематичні заняття в воді показані без обмежень практично всім здоровим людям будь - якого віку та характеризується широкимспектором цільової спрямованості: лікувально - профілактичної, навчальної, рекреативної, кондиційної, спортивно - орієнтовної.

Оптимальній рівень розвитку сили та силової витривалості є важливим компонентом оздоровчого фітнесу. Разом із цим дуже популярні спеціальні силові вправи, які відносяться до окремого виду спорту під назвою бодібілдінг.

Бодібілдінг (культуризм, атлетична гімнастика) - система фізичних вправ з різними важелями, які виконують з метою розвитку силових здібностей і корекції форми тіла. Засновник бодібілдінга - Фредерік Мюллер, який розробив першу програму вправ з гантелями, гирями і гумовими амортизаторами, узагальнивши особистий досвід тренувань в підручнику «Будова тіла» (1904 р.).

Калланетіка - створена американською балериною Каллан Пінкні система фізичних вправ, альтернативна травмонебеспечним варіантам аеробіки, більш ефективна відносно термінів досягнення результатів. Мета занять калланетикою - покращення фігури за допомогою спеціально підібраних і організованих статодинамічних вправ на розтягування різних м'язевих груп. Рухи виконуються з невеликою амплітудою, часто в незручному положенні в повній статиці або напівстатиці. Акцент робиться на так званні «проблемні зони» (шию, живіт, сідниці, стегна, спину), задіяні також важкодоступні внутрішні м'язи.

Висновок

Систематичні заняття калланетикою сприяють ефективній зміні зовнішнього вигляду (зміцнення м'язів, формування гармонійної фігури) і практично не мають вікових обмежень.

Таким чином, було розглянуто сучасні фізкультурно - оздоровчі технології, які в наш час дуже бурхливо розвиваються і є основним напрямком роботи фітнес - центрів. Підводячи підсумок слід ще раз зазначити, що фізичне виховання -- педагогічний процес спрямований на фізичний розвиток, функціональне удосконалення організму, навчання основним життєво важливим руховим навичкам і яке реалізується через спеціальні фізкультурно - оздоровчі технології.

В Україні фізичне виховання шляхом проведення обов'язкових занять здійснюється в дошкільних виховних, середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних та вищих навчальних закладах відповідно до навчальних програм, затверджуваних у встановленому порядку.

Література

1. Теория и методика физического воспитания / За ред. Т.Ю. Круцевич. - К.: Олимпийская литература, 2003. - Т. 2. - С. 342 - 378.

2. Хоули Э.Т., Френкс Б.Д. Оздоровительный фитнесс: Пер. с англ. - К.: Олимпийская литература, 2000. - 368 с.

Размещено на Allbest.ru