Оздоровчо-рекреаційна діяльність в Україні

Важливою проблемою є забезпечення курортного комплексу розвиненою інфраструктурою, яка б відповідала світовим стандартам, сприяла підвищенню його конкурентоспроможності. Її розвиток потребує вирішення територіально-функціональних, соціально-економічних, екологічних проблем і завдань.

Наявність унікальних природних лікувальних ресурсів, відомостей що до їх сучасного стану, розвинутої інфраструктури, санаторно-лікувальних закладів становлять той базовий потенціал, на основі якого має формуватись державне ставлення до раціонального використання рекреаційних можливостей рекреаційних територій, що обумовить подальший розвиток курортно-оздоровчої галузі України.

ВИСНОВКИ

Сьогодні рекреація постає як глобальне явище, що має стабільні темпи зростання, тому її вважають одним із найперспективніших напрямів суспільно-економічного розвитку. Рекреація як біологічна функція виявляється на конкретній території шляхом дії об'єктивних умов та суб'єктивних чинників, які забезпечують переваги її розвитку на цих територіях.

Україна має великі рекреаційні ресурси, до яких належать географічні об'єкти, що використовуються чи можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення. Рекреаційні ресурси поділяють на природні та соціально-економічні. Природні рекреаційні ресурси - це природні умови, об'єкти, явища, які сприятливі для рекреації - відновлення духовних і фізичних сил, витрачених під час праці, навчання, творчості. Природні рекреаційні ресурси України різноманітні. Вся її територія знаходиться в смузі кліматичного комфорту. Україна має прекрасні умови для організації відпочинку на берегах і лиманах Чорного та Азовського морів, водойм і річок, у Кримських горах та Українських Карпатах.

Рекреаційні ресурси України (природні національні парки, приміські смуги, історико-архітектурні, історико-культурні заповідники і т.д.) охороняються. У межах рекреаційних територій заборонена діяльність, яка призводить до негативних змін у навколишньому середовищі.

За загальноприйнятою класифікацією в Україні є всі види курортів: бальнеологічні, кліматичні, бальнеокліматичні, кліматобальнеогрязьові, які можна використовувати для оздоровлення населення.

Найбільшу привабливість серед курортних територій мають АР Крим, Закарпатська та Івано-Франківська, Одеська, Харківська, Чернівецька, Львівська та Київська області. Існують традиційні і перспективні санаторно-курортні райони з унікальними природними ресурсами для відпочинку і лікування. Одним із критеріїв перспективного санаторно-курортного будівництва є наявність або відсутність у певній місцевості гідромінеральних ресурсів.

Повноцінна організація рекреаційної діяльності можлива тільки в тому випадку, коли вихідними даними є рекреаційні потреби. Складові різних рівнів рекреаційних потреб етносу такі: потреба пізнання та активних розваг, відновлення фізичних кондицій організму, духовна прив'язаність. Потреби суб'єкта рекреації фіксовані комплексом оздоровчих, лікувальних, культурно-пізнавальних чи інших занять та залежать від наявності необхідних для реалізації цього комплексу природних умов і ресурсів.

Оцінка потенціалу природно-лікувальних ресурсів дає підстави розраховувати, що Україна має перспективу пожвавлення санаторно-курортного лікування та оздоровлення. Це могутній потенціал розвитку міжнародного і вітчизняного оздоровлення і рекреаційної діяльності, які є прибутковими галузями в економіці багатьох країн.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андропов О.М. Стан рекреаційного комплексу України // Економіка і Екологія, 2013, № 24.

2. Бейдик О.О. Перспективи розвитку регіональної рекреації та туризму на період до 2017 р. / О.О. Бейдик, В.І. Новикова // Туристично-краєзнавчі дослідження. - К.: ІТ ФПУ, 2014. - Випуск 5. - С. 167-178. Особистий внесок автора: розраховані показники розвитку рекреації та туризму у регіонах.

3. Бережна О.О. «Стан і проблеми розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу України в період переходу до ринкових відносин» // Економіка України - №4, 2003.

4. Бобираєва О.В. «Рекреація в системі розширеного суспільного відтворення» // Вісник Київського Національного університету ім. Т.Г. Шевченка - Випуск 55, 2002.

5. Бобираєва О.В. «Становлення і розвиток сфери рекреаційних послуг як напрям інтеграції до світового господарства» // Вісник Київського Національного університету ім. Т.Г. Шевченка - Випуск 57, 2002.

6. Ґудзь П. «Економічна ефективність використання природних рекреаційних ресурсів» // Регіональна економіка - №4, 2000.

7. Дорогунцов С.И., Куценко В.И., Ольшевский В.И., Гаврилюк Л.Ф. Перспективы рационального использования рекреационных ресурсов Украины в целях массового оздоровления населения. // Проблемы развития рекреационного хозяйства в приморских районах: Матер. ІУ междунар. науч.-прак. семинара «Экономико-экологические проблемы приморских регионов» (г. Южный, 19-21 октября 1994 г.).- Одесса, 1994.- С. 9-11.

8. Живицький О., Тараканов М. «Проблеми і перспективи створення курортно-рекреаційних ВЕЗ в українському Причорномор'ї» // Економіка України - №1, 2004.

9. Жученко В. «Розвиток туристсько-рекреаційної діяльності на Україні: передумови та перспективи» // Регіональні перспективи - №1 (14), 2001.

10. Курортні ресурси України. / Під ред.проф. М.В. Лободи. - К.: Укрпрофоздоровниця, „Тамед”, 1999. - 334 с.

11. Любіцева О.О. Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля Міжнародна наук. - практ. конференція, КНУКІМ 4-6 червня 2004 р.

12. Мацола В.І. «Рекреаційно-туристичний комплекс України» - Львів, 1999.

13. Мельник П.В., Г.Г. Старостенко. Напрями удосконалення оподаткування туристично-рекреаційної діяльності http://tourlib.net/statti_ukr/melnyk2.htm

14. Москаленко В.Ф., Омецинський Б.Ф., Омельянець С.М., Бабаєв К.Д. Курортна галузь та перспективи її розвитку. // Укр.бальнеол.журнал. - 2001.-№4. - С.5-14.

15. Новикова В.І. Рекреаційні ресурси: місце в рекреаційній споживчій діяльності, класифікація, проблеми паспортизації та реєстрації / В.І. Новикова // Туристично-краєзнавчі дослідження: Збірник наукових статей. - К. : Інститут туризму ФПУ, 2007. - Випуск 7. - С. 130-136.

16. Новикова В.І. Типізація регіонів України за ступенем розвитку рекреаційної діяльності / Український географічний журнал. - 2007. - № 1 (57).

17. Нудельман М.С. Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования. - К.: Наукова думка, 1987. - 128 с.

18. Омецинский Б.Ф. Курортная отрасль Украины и перспективы её развития.// Укр. бальнеол. журнал.-2002.-№4. - С. 7-11.

19. Павлов В.І.. Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку. - Трускавець, 2000. - 275 с. - С.31-34.

20. Сажнєва Н. Значення рекреаційних передумов у формуванні територіальних рекреаційних систем // Сучасна географія та навколишнє природне середовище: Зб. наук. праць. - Вінниця: Рекламна Агенція "Старт Трек", 1999. - С. 83-84.

21. Степанов В.Н. О формировании государственной стратегии Украины по развитию рекреационного хозяйства и курортно-оздоровительного природопользования. // Проблемы развития рекреационного хозяйства в приморских регионах: Матер. ІУ междунар. науч. - прак. семинара «Экономико-экологические проблемы приморских регионов» (г. Южный, 19-21 октября 1994 г.).- Одесса, 1994.- С.11-13.

22. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні К.: Вища школа, 2002. - 195 с.

23. Харічков С.К. Реформування економічних та організаційних зв'язків у рекреаційно-туристичному комплексі регіону. // Проблеми розвитку курортної справи і туризму в Одеському регіоні: - матер. наук. конф. 29-30 березня 2000 р. - Одеса, 2000.-С.17-19.

24. Шестопалов В.М., Негода Г.М., Набока М.В., Овчиннікова Н.Б.. Проблемі класифікації мінеральніх вод України і перспективи виявлення їх різноманітності // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. - 458 с.

Размещено на Allbest.ru