Туристична характеристика Австрії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Соціально - економічні передумови розвитку туризму

1.1 Вплив географічного положення та демографічних факторів на розвиток туризму

1.2 Розвиток туристичної інфраструктури

Розділ 2. Туристичні рекреаційні ресурси країни

2.1 Природно - географічні туристичні ресурси

2.2 Природно - антропогені туристичні ресурси

2.3 Культурно - історичні туристичні ресурси

Розділ 3. Сучасний стан туристичної діяльності в країні

3.1 Рівень розвитку індустрії туризму

3.2 Структура туристичних потоків

3.3 Основні туристичні райони і центри

Висновки

Додаткова література

Додатки

Вступ

австрія туристичний природний географічний

На сьогодні Австрія є одним зі світових лідерів із надання туристичних послуг. Протягом сторіч Австрія є складовою частиною європейської культури і досягла тут значних успіхів. Проте в Австрії не обмежуються дотриманням традицій, а в значній мірі розвивають нове.

Важливим фактором розвитку туризму в Австрії є географічне положення країни. Перебуваючи в центрі перетину основних авіаційних, залізничних і шосейних магістралей, Австрія стала важливим транзитним центром Європи. Удале розміщення в центрі Європи вигідно вирізняє цю країну серед інших європейських держав і робить її доступною для транспорту та привабливою для численних закордонних туристів.

Актуальність теми: на сьогоднішній день туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети, тому дослідження туристичного потенціалу кожної країни є вкрай важливим й актуальним.

Характеристика степеню вивченості проблеми: відповідно до проведених опитувань, Австрія приваблює туристів своїми чудовими пейзажами, гарною природою, кліматом (чистим повітрям). Іншими критеріями, що впливають на вибір туристів, називають хороший імідж країни, попередній позитивний досвід, різноманітність можливостей відпочинку, співвідношення ціни та якості відпочинку, а також добре розвинена інфраструктура туризму в країні.

Об'єктом мого дослідження є Австрія.

Предметом дослідження є дослідження туристичного потенціалу Австрії та туристсько-рекреаційного потенціалу країни, вивчення пріоритетних напрямків політики Австрії щодо туризму.

Мета курсової: визначити основні проблеми й перспективи туристичної сфери Австрії на основі аналізу розвитку туризму країни.

Відповідно до мети поставлено такі завдання:

проаналізувати основні показники розвитку туризму Австрії;

виявити місце Австрії в системі міжнародного туризму та порівняти рівень розвитку туризму країни з іншими європейськими країнами;

визначити основні туристичні ареали Австрії;

виявити основні проблеми й перспективи розвитку туризму Австрії в умовах європейських інтеграційних процесів.

Методика дослідження: аналіз документів, порівняння, систематизація, класифікація, вивчення та аналіз статистичних даних.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчальний процес вищої школи. Результати дослідження можуть бути використані в підготовці нового покоління підручників та навчально-методичних посібників з країнознавства у ВНЗ України з метою модернізації системи підготовки висококваліфікованих спеціалістів в галузі туризму, а також у системі післядипломної освіти з метою вдосконалення її в контексті завдань міжкультурної комунікації.

Розділ 1. Соціально-економічні передумови розвитку туризму

1.1 Вплив географічного положення та демографічних факторів на розвиток туризму

Фізико-географічне положення країни [дод.1].

Австрія - континентальна, віддалена від моря країна. Вона розташована на півдні Центральної Європи, охоплюючи частину Східних Альп та Дунайського басейну, і межує з середземноморськими теренами. Тут, у самому серці Європи, чергуються різноманітні типи ландшафту, клімату і рослинності. Завдяки своєму розташуванню Австрія віддавна є перехрестям транспортних шляхів між великими європейськими економічними і культурними регіонами.

Австрія складається з дев'яти федеральних земель [дод. 2].

Герб Австрії -- один з офіційних символів Австрії. Вперше був прийнятий в XV столітті. Перше зображення одноголового орла на щиті, що збереглося до наших днів, міститься на срібній монеті Фрідріха Барбаросси. З XV століття до 1806 року двоголовий орел - стародавній імперський символ, супутник героїв, свідок великих історичних подій - був гербом, спільним для багатьох центрально - європейських держав Священної Римської імперії, керованою династією Габсбургів. Австрійська республіка затвердила новий герб, де зображений одноголовий орел, увінчаний баштовою короною, серп і молот, що тримає в лапах, і щиток, що несе на грудях, з австрійськими національними кольорами. Розірвані ланцюги з'явилися на гербі після звільнення країни від фашизму [дод. 3].

Державний прапор Австрії складається з двох червоних і центральної білої горизонтальних смуг. Червоний колір покликаний символізувати кров патріотів, пролиту в боротьбі за свободу і незалежність Австрійської Республіки. Білий колір - символ свободи, завойованої народом Австрії в результаті повалення в цій країні монархічного режиму. Крім того, згідно з офіційною версією затвердження символіки кольорів австрійського прапора, біла смуга означає Дунай, що перетинає територію Австрії з заходу [дод. 3.1.].

Гімн Австрії

Краю наш, потоки й гори (нім. Land der Berge, Land am Strome) -- державний гімн Австрії. Офіційно затверджений 22 жовтня 1946 року. Для гімну адаптована музика Моцарта (Масонська кантата К. 623) [дод. 3.2.].

Австрія має кордони із вісьмома державами, її населяють представники великих європейських етнічних сімейств: германського, романського і слов'янського, а також угорці (мадяри), що належать до уральсько-алтайської групи.

Вона межує з Німеччиною, Чеською Республікою, Словаччиною, Угорщиною, Словенією, Італією, Швейцарією і Ліхтенштейном.

Австрія має п'ять великих ландшафтних регіонів:

Східні Альпи.

Передгір'я Альп і Карпат.

Передгір'я на сході (частина Паннонської низовини).

Віденський басейн.

Гранітно-гнейсова височина (частина Богемського масиву).

Найвища гора Австрії - Ґросглекнер (3.797 м).

Політичний устрій Австрії [дод.1].

Австрія -- федеративна республіка. Глава держави -- федеральний президент (обирається прямим голосуванням виборців на 6 років). Глава федерального уряду -- бундесканцлер -- Вернер Файман (нім. Werner Faymann). Уряду підпорядковується поліція, армія та усі федеральні відомства.

Парламент

Парламент, Федеральні збори Австрії, складається з двох палат: Федеральної ради Бундесрат, і Національних зборів (Національрат). Закони приймаються Національратом, після чого затверджуються Бундесратом, проте цього не потребують закони з цілого ряду питань. Кожна з земель має свою власну конституцію та ландтаг (парламент) [дод.4].

Політична ситуація.

Внутрішньополітична ситуація в країні є стабільною. На зовнішньополітичній арені Австрія залишається нейтральною, демократичною та багатою державою впродовж правління соціалістичних і коаліційних урядів, які заступали один одного. З 1995 р. Австрія - член Європейського Союзу. 1998 р. країна відмовилася від членства у НАТО. Із 1 січня 1995 р. Австрія є членом Євросоюзу.

Рівень економічного розвитку.

Австрія - високорозвинена індустріально-аграрна країна. Характерною ознакою австрійської економіки є значна частка державного сектора, що склалася внаслідок конфіскації майна воєнних злочинців після Другої світової війни. Втілюється в життя програма приватизації, спрямована на зменшення державної заборгованості.

На межі ХХ-XXI ст. за рівнем прибутків на душу населення займає 9-е місце у світі.

Основні галузі економіки: машинобудування (транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне), металургійна, харчова, текстильна, хімічна, електрична, паперова, гірнича, виробництво алюмінію, туризм. Незважаючи на гористу місцевість, використання сучасних методів землеробства дає Австрії можливість забезпечувати продуктами 3/4 потреб внутрішнього ринку. У країні виробляють майже всі види сільськогосподарської продукції. Одна з найважливіших галузей -- тваринництво. Для виноробства вирощують виноград, ліси дають сировину для целюлозно-паперової промисловості.

Населення.

Населення Австрії -- австрійці. В прикордонних районах країни живуть хорвати, словенці, угорці. Державна і літературна мова -- німецька.

Більшість віруючих -- католики. Існують громади протестантів.

З самодіяльного населення більшість зайнято в сфері торгівлі та обслуговування, а також промисловості і будівництві, у сільському і лісовому господарстві. Найгустіше заселені північні та східні райони Австрії, долина Дунаю, рідше -- західні високогірні райони.

Столиця -- Відень (нім. Wien). Інші великі міста: Грац , Лінц, Зальцбург, Іннсбрук, Клагенфурт [дод. 5].

Населення країни майже повністю складається з австрійців, які в етнічному відношенні мають багато спільного з німцями і розмовляють німецькою мовою. За своєю релігією австрійці є католиками. Більше австрійців проживають в селах ніж в містах. Але треба мати на увазі, що в сільській місцевості країни переважають міські заняття і міський спосіб життя. Тільки вісім відсотків робочої сили працює в сільському і лісовому господарстві. Найбільшим містом є Відень. Через окраїнне географічне положення Відня в країні значною є роль провінційних міст Граца, Лінца, Зальцбурга.

Рівень урбанізації: нижче середнього.

Статевий склад населення Австрії [дод. 6].

Релігійний склад: римо-католики, протестанти, мусульмани.

Густота населення [дод. 7].

1.2 Розвиток туристичної інфраструктури

Готельне господарство.

Завдяки літнім екскурсіям і зимовим видам спорту Австрія сприймається як цікава країна у будь-яку пору року. У той же час Австрія - країна традиційного зимового туризму. Разом із Швейцарією ця країна є «гірськолижною Меккою» для європейців. Туризм для Австрії є основним джерелом прибутку, що покриває традиційно від'ємне торговельне сальдо.

У країні сформована та налагоджена ефективна система обслуговування туристів. Багато містечок і сіл (Кітцбюель, Санкт-Антон, Майрхофен та ін.) перетворились у великі європейські курорти, а колишні сільські мешканці зайняті у готельному бізнесі.

Країна має розвинену туристську інфраструктуру. На території Австрії діють такі відомі готельні ланцюги, як Редіссон, Хілтон, Холідей Інн, Савой, Марріот. Такі готелі розташовані переважно у великих містах Австрії.

Транспорт і зв'язок.

Транспортна система Австрії розвинена і ефективна.

Австрія є одним з найбільш "залізничних" держав Європи. Протяжність залізниць становить понад 6000 км. Австрійська федеральна залізниця по праву пишається бездоганною чіткістю і точністю руху поїздів.

Мережа «Postbus» (мережа державних "поштових" автобусів) також дуже добре розвинена і часто використовується для здійснення невеликих поїздок між населеними пунктами і виїздів на природу.

Компанії з оренди машин мають філії у всіх великих містах країни. Тутешні дороги знаходяться в прекрасному стані, але на гірських дорогах необхідно дотримуватися обережності. Рух в Австрії правосторонній. Для оформлення а/м в прокат необхідна кредитна карта. За користування автобанами в Австрії стягується податок (необхідно придбання т.зв. Vignette, вартість для легкових а/м євро 7,70 на 10 днів), на а/м, взятих напрокат в Австрії, Vignette вже наявна і включена у вартість.

Громадський транспорт: метро (у Відні), автобуси, тролейбуси (в Зальцбурзі), трамваї.

На 160 залізничних станціях можна взяти напрокат велосипед і повернути його в офіс прокату на іншій станції.

В Австрії багато велосипедних маршрутів, зокрема багато з них ведуть вздовж річки Дунай і з Шварцвальда в Німеччині до Відня.

Гірськими видами транспорту є: фунікулери, канатні дороги, крісельні підйомники, бугельні підйомники. На гірськолижних курортах в сезон діє система «скібусов».

Заклади харчування.

Для багатьох австрійців обід (Mittagessen), а не вечеря (Nachtmahl) вважається основною трапезою дня. У більшості місць є повне меню (Speisekarte), окреме меню ланчу (Mittagsmenu), денне меню (Tagesmenu), а також спеціальні обідні пропозиції з двох - трьох страв, часто просто записаних крейдою на спеціальній дошці зовні. Слід мати на увазі, що хліб при подачі ніде не записується - часто офіціант просто запитає, скільки його було з'їдено, і внесе в рахунок окремим пунктом.

Для австрійців денний і вечірній відпочинок традиційно зосереджується навколо кафе (Kaffeehaus), що мають давні традиції. Тут можна випити кави, почитати пресу, перекусити та й просто відпочити в приємній і спокійній обстановці.

Заклади, де до кави подаються пироги і печиво, часто позначаються Cafe - Konditorei, або Kaffee - Konditorei. Багато з них також пропонують сніданки та вечері, хоча вибір тут більш обмежений, ніж в ресторанах - холодне м'ясо, сир, копчена риба, хліб, вино або пиво.

У вечірній час відкрито безліч барів і нічних кафе, часто - з живою музикою або діджеями. Також популярні винні погреби (Heurigen), удосталь зустрічаються в передмістях Відня, на схилах Вінервальд (Wienerwald) та в інших виноробних областях Нижньої Австрії, Бургенланда і Штирії. В даний час більшість Heurigen пропонують молоде (зазвичай біле) вино, простий буфет з народною кухнею, традиційні інтер'єри і музику (Schrammelmusik). Винним льохів дозволено працювати лише 300 днів у році, і якщо заклад відкрито, традиція наказує вивішувати над входом в'язку хвойних гілок (Buschen). Атмосфера тут зазвичай панує досить невимушена, подаються страви традиційної кухні - гуляш, шніцелі всіх мастей, смажене м'ясо, відварну картоплю і капуста, супи, різні сорти місцевого сиру і копченостей.

Таверни (Buschenschenke) удосталь розкидані по всім маленьким містечкам і селам країни. Тут зазвичай подають всілякі ковбаси, окости, густі супи, овочеві страви, сільські пироги з різними начинками і так далі.

У великих австрійських містах широко поширені закусочні Wurstenstand (в буквальному перекладі - "ковбасний ларьок"), в яких пропонують кілька видів ковбасних виробів з булочкою чи багетом, салатом, квашеною капустою або картоплею на картонній тарілці. Всюди можна виявити і піцерії, які в більшості своїй мало відрізняються від подібних закладів швидкого харчування в будь-якій країні Європи.

Також недорого можна перекусити і в звичайному кафе - в багатьох з них на період ланчу пропонуються спеціальні комплексні меню на два блюда (Mittagsmenu). Можна скористатися одним з ресторанів самообслуговування (Selbstbedienung), які є в більшості головних міст - тут пропонують звичайний фастфуд. Ресторани в Австрії пропонують більш-менш наближену до європеїзованому варіанту кухню. Більшість закладів харчування мають щотижневий вихідний (Ruhetag), який обов'язково позначається на вивісці.

Торгуватися в ресторанах, кафе і магазинах не прийнято.

Безпека.

Австрія є одною з найбезпечніших країн світу. Це стосується як внутрішньої валюти (грошова одиниця - євро), так і економіки, низького рівня злочинності і правової системи - всі умови, необхідні для підприємництва. Поряд з економічною стабільністю Австрія гарантує й політичну стабільність.

Митні і візові формальності Австрії.

Обмеження для товарів, ввезених фізичними особами, у Австрію із багатьох країн Європейського союзу, зокрема, перевезених транзитом.

Тютюн і духи можна ввозити безмитно, оскільки вони призначені задля власного використання. Що стосується перевищення зазначеного кількості цих товарів, необхідно підтвердити і довести, що вони призначені саме з власних споживчих потреб:

сигарети: 800 штук;

сигари (макс. 3 грн. кожна) - 400 штук; сигари - 200 штук;

тютюн для куріння - 1 кг;

спирт - 10 л;

інші духи, пиво, шампанське чи вино до 22% - 20 л;

вино (їх макс. 60 л шампанського) - 90 л;

пиво - 110 л.

Основні умови ввезення в Австрію [дод. 8; 8.1.].

Оформлення візи в Республіку Австрію [дод. 8.3.].

Австрія входить до складу країн - членів Шенгенської угоди. Громадянам України, вихідцям в Республіку Австрію, незалежно від цілі поїздки, необхідно оформити візу.

Документи, необхідних оформлення візи в Республіку Австрія.

Оформлення візи до Австрії характеризується певними особливостями. Зокрема до документів супутнім візовій заяві [дод. 9], що заповнюється власноруч подавачем документів, пред'являються особливі вимоги. До кожного документа, складеного українською мовою має додаватися переклад англійською чи німецькою. Переклад мав бути здійснений в акредитованим бюро перекладів, інакше віза до Австрії може бути не видана. Оформлення візи до Австрії відбувається лише за відсутності інших діючих шенгенських віз в закордонного паспорта заявника. У цьому важливо знати, що шенгенська віза до Австрії може бути подовжена [дод. 8.2.].

Підготовка необхідних документів отримання візи - досить тривалий процес, тому готуватися для отримання візи треба заздалегідь. Генеральне Консульство залишає у себе право у випадках вимагати додаткові документи. Заяви планує подати щонайменше як 15 днів до запланованої поїздки.

Отже, можна сказати, що Австрія - це держава, що знаходиться в центрі перетину основних авіаційних, залізничних і шосейних магістралей і є важливим транзитним центром Європи. Удале розміщення в центрі Європи вигідно вирізняє цю країну серед інших європейських держав і робить її доступною для транспорту та привабливою для численних закордонних туристів. Вона переважно гірська країна, яка не має виходу до моря.

Австрія має високо розвинену інфраструктуру.

Розділ 2. Туристичні рекреаційні ресурси країни

2.1 Природно - географічні туристичні ресурси

Кліматичні ресурси

Клімат - помірно континентальний. Зима м'яка, із частими снігопадами, найхолодніший місяць - січень. Сніг лежить у горах 7-8 місяців. Літо тепле та сонячне, найжаркіші місяці - липень і серпень. Середня денна температура у липні - серпні +25 С, взимку температури знижуються до -10 С. Найбільше опадів випадає протягом літніх місяців, їхня середньорічна кількість - 868 мм. У горах кількість опадів зростає до 2000 мм. Вирізняють три кліматичні регіони: Альпи (часто сонячно взимку, проте хмарно влітку); долина Дунаю та регіон Відня (найсухіший клімат); Південний Схід (суворі зими, тепле літо). У столиці середні температури січня +2, липня +20°С. Середньорічна температура в країні +8°С. Грудень вважається найкращим місяцем для гірськолижного спорту.

Орографічні ресурси

Австрія на 70% гірська країна, середня висота над рівнем моря становить близько 900 м. Більша частина Австрії зайнята Східними Альпами, які у свою чергу поділяються на Альпи Північного Тіролю і Зальцбургські Альпи на півночі, Ціллертальскіх і Карнікскіе Альпи на півдні. Найвища точка - гора Гросглокнер (3797 метрів), на ній знаходиться і один з найбільших в Європі льодовиків - Пастерце. Нижча точка - озеро Нойзідлер - Зее (145 метрів над рівнем моря). Снігова межа в середньому знаходиться на висоті 2500-2800 м. Деякі вершини увінчані льодовиками (Пастерце, довжина 9 км).

Водні ресурси

Найбільша рекреаційно-туристська артерія країни - р. Дунай. Інші менш потужні річки - Мур, Драва, Зальцах, Інн, Енс, Морава. В країні багато озер, в основному льодовикового походження. На заході Австрії належить частина Боденського озера, а на сході - значна частина мілководного озера Нейзідлер-Зее. Численні озера розташовані у гірських і передгірських районах. Особливо популярні озера Каринтії (Вертер-Зее, Оссіахер-Зее, Мільштаттер-Зее) - найпівденніші та найтепліші (на цій землі знаходиться і найвища вершина австрійських Альп - пік Ґросглокнер). Кримльські водоспади входять до шести найвищих у світі. Підземне озеро Зеегротте (Нижня Австрія, м. Хінтербрюль) є найбільшим підземним озером Європи, яке щорічно відвідує понад 250 тис. туристів.

Рослинні і тваринні ресурси

Рослинні зони в рівнинних і горбистих місцевостях в основному збігаються з кліматичними. Для середньоєвропейської, поширеної в Австрії рослинності, характерні дубово-букові, а вище 500 м -буково-смерекові ліси. Понад 1,200 м переважає ялина, зустрічаються модрина і європейська кедрова сосна. Австрія - одна з найбагатших лісами країн Європи, вони покривають близько 46% її території. У багатьох районах альпійського передгір'я орні землі витіснили лісу. Особливо на північних альпійських схилах, на висоті приблизно 600 м переважають високогірні пасовища - "альми". Для паннонської рослинності типовий чагарник, змішаний листяний ліс і вересова степ. На схід від озера Нойзідлер в Бургенланде переважає специфічна флора солончакової степу.

Для Австрії характерна середньоєвропейська фауна: косуля, олень, заєць, фазан, куріпка, лисиця, Борсук, куниця, білка. Типові представники альпійської фауни - це сарна, бабак, гірська галка і знову завезений кам'яний козел. Для тваринного світу Паннонской низовини характерно достаток пернатих, зокрема, в прибережних очеретах єдиного в Центральній Європі степового озера Нойзідлер (пурпурна чапля, колонії колпиц і шилоклювки).

Ландшафтні ресурси

На відносно невеликій території поєднуються контрастні типи ландшафтів: гірські ліси, льодовики, альпійські луки і долини, лісисті передгір'я, виноградники, ущелини, рівнини і навіть напівпосушливі степи. Основні типи ландшафтів об'єднано в 5 ландшафтних зон: Східні Альпи, Альпійське та Карпатське передгір'я, рівнина на сході (частина Паннонської низовини), Віденська западина, Гранітно-гнейсова височина (частина Богемського масиву). Різноманіття ландшафтів і відносно високі середньорічні температури сприяють тому, що подорожі країною приваблюють у будь-яку пору року: взимку переважає гірськолижний спорт, влітку - гірський туризм.

Спелеоресурси

В країні існують печери Айсрізенвальт[дод. 10].

Айсрізенвельт -- це система печер в Тенненгебірзі в землі Зальцбург в Австрії, поряд з містечком Верфей.

Айсрізенвельт є найбільшою льодовою печерою у світі. Загальна довжина печери 42 км. Вона була відкрита в 1879 році зальцбурзьким натуралістом Антоном фон Поссельт-Кцоріхом. Найбільш повно печера була обстежена спелеологом із Зальцбурга на ім'я Олександр фон Мерк. Під час Першої Світової війни він загинув і його прах був поміщений в одній з ніш цієї печери. Сьогодні печера Айсрізенвельт -- популярне місце відпочинку.

Перші екскурсії до печери пройшли в 1920 році. Сьогодні канатна дорога доставляє до 2500 гостей у день аж до найближчого до входу в печеру гірського притулку Dr.-Friedrich-Oedl-Haus, в рік це приблизно 150000 відвідувачів. Відвідувачі отримують на час екскурсії карбідні лампи. 5 льодових фігур висвітлюються магнієвим світлом.

Айсрізенвельт відкритий для відвідувачів зазвичай з 1 травня по 26 жовтня. У зимові місяці вхід до печери закритий через лавинну небезпеку.

2.2 Природно - антропогенні ресурси

Заповідний фонд (заповідники і національні парки)

Австрія має широку мережу заповідників, головними з яких є: Арншпіц, Вільдальпенер-Зальцаталь, Ґросґлокнер-міт-Пастерце-унд-Ґамсґрубе, Ґрундльзее-Топліцзее-Камерзее, Іннерес-Боденталь-унд-Фертача, Іннерес-Пеллаталь, Іннерес-Фальсерталь, Кайзерґебірґе, Карвендельґебірґе, Лайнцер-Тірґартен, Ласзее, Мархауен-Мархеґґ, Наскер, Нейзідлерзее-Зеевінкель, Патчеркофель, Пенкен, Пфаффенкоґель-Ґзоллеркоґель, Рейнау, Ротвальд, Філлахер-Кочна, Філлахер-Альпе та ін.

Найбільш популярними національними парками, де проводяться екскурсії, є наступні [дод. 11]:

Нейзідлерзее-Зеевінкель (Бургенланд) - єдиний степовий національний парк у Центральній Європі. Степове озеро (довжина 33 км, ширина 12 км, глибина близько 2 м) із заростями очерету, солончаковими озерцями та болотами приваблює мігруючих навесні та восени птахів. На території парку - екскурсії на велосипедах, верхи на конях і у запрягах.

Високі гори (Каринтія) - похилі горби, що складаються з кристалічних порід, розташовані на висоті 1300-2440 м.

Донау-Ауен (Нижня Австрія) - один із найбільших у Центральній Європі (річково-озерні та болотні екосистеми Дунаю), місце проживання понад 5 тис. видів тварин і птахів.

Тайаталь (Нижня Австрія, спільно з Чехією) - унікальні ландшафти долини р. Тайа.

Калькальпен (Верхня Австрія) - охорона та збереження тваринного світу гірських альпійський районів (ізюбри, козулі, сарни, альпійські саламандри, тетеруки, глухарі).

Високий Тауерн (Каринтія, Зальцбург, Тіроль) - давній ланцюг Альп, льодовики, водоспади, високогірна альпійська фауна і флора.

Найвизначнішими місцями країни є об'єкти Всесвітнього спадщини ЮНЕСКО: історичний центр м. Зальцбург (1996); палац і парки Шенбрунн (Відень) (1996); культурний ландшафт Хальштатт-Дахштайн, район Зальцкаммергут (1997); Земмеринг - залізниця (1998); історичний центр м. Грац (1999); культурний ландшафт Вахау (2000); культурний ландшафт озера Фертьо - Нейзідлер-Зее (спільно з Угорщиною) (2001); історичний центр Відня (2001) [дод. 12].

2.3 Культурно - історичні туристичні ресурси

Історико-культурні ресурси.

Природним ландшафтам Австрії не поступається розкіш культурного надбання. Повсюди можна зустріти свідчення епохи могутніх Габсбургів, коли упродовж 7 століть Австрія домінувала в Європі.

Культура сучасної Австрії, країни з багатою історією та давніми традиціями, починається в епоху Священної Римської Імперії, саме з моменту утворення самостійного австрійського герцогства. Значною мірою на культуру Австрії вплинули її сусіди: Італія, Німеччина, Угорщина, Богемія.

Одне із найвизначніших місць країни - археологічний парк Карнунтум (колишня столиця римської провінції Верхня Паннонія), розташований на березі Дунаю між Віднем і Братиславою. На березі Дунаю, в 70 км на захід від Відня, лежать руїни фортеці Дюрнштейн (XII ст.), в'язнем якої був легендарний англійський король Ричард Левове Серце. В Туллні, у замку Атценбург, цілий рік проходять концерти, присвячені Шуберту. Неподалік знаходяться руїни фортеці Арабург - останнього оплоту протестантів в Австрії.

Австрія пишається своєю архітектурою - замками, палацами, цвинтарями. Більшість замків було побудовано в період панування Габсбургів. Австрійці дбайливо доглядають за цвинтарями та прикрашають їх (наприклад, у Відні 50 кладовищ, найвідоміше з них - Централь Фрідхоф, де в імперському склепі поховані члени найяснішого роду). Австрійські церкви побудовані переважно в готичному або у стилі бароко. Найстаріший собор Австрії - готична Міноритська церква (1224 р.). У Відні знаходиться одна із найвищих церков у світі - собор Святого Стефана (136 м). У країні - численні пам'ятки архітектури - собори, палаци, замки, монастирі. Головні художні скарби зібрані в музеях Відня: Шенбрунні - резиденції австрійських імператорів, Галереї Альбертина та Музеї історії мистецтв.

Романський стиль в Австрії зберегли тільки храми (наприклад, церква Рупрехтскірхе у Відні), серед шедеврів готики - собор святого Стефана у Відні. Ренесанс пов'язаний із діяльністю імператора Максиміліана I, покровителя художників, серед яких Альбрехт Дюрер, який створив ескізи бронзових фігур біля гробниці Максиміліана в Інсбруці. Світські будівлі епохи Відродження - будинки у Клагенфурті, фортеця Хохостервиць у Каринтії. У стилі класичного бароко побудовані багато палаців і храмів у Відні, Зальцбурзі, Граці. Найвідоміші представники бароко - монастирська церква в Дюрнштайні, монастир у Мельке, Національна бібліотека у Відні, замки Мірабель у Зальцбурзі та Бельведер у Відні.

Беззаперечну привабливість Австрії створюють її культурні цінності. У всіх великих містах країни є свої театри, а Віденська опера - найвідоміша у світі. Упродовж року у різних містах Австрії (в першу чергу у Відні та Зальцбурзі) проходять музичні фестивалі. Столиця Австрії була та залишається найбільшим музичним центром Європи, скарбницею світової архітектури і живопису.

У столиці Австрії - собор св. Стефана (1137-1454 pp.), готична церква Санкт-Марія-ам-Ґештаде (1330-1414 pp.), церква св. Карла Борромея (1716-1739 pp.), церква Рупрехта, усипальниця імператорів, палаци: Старий Гофбурґ (1552 p.), Новий Гофбурґ (1881-1913 pp.), Євгенія Савойського (1695-1698 pp.), Даун-Кінскі (1713-1716 pp.), Нижній Бельведер (1714-1716 pp.), Верхній Бельведер (1721-1722 pp.), Шварценберґ (1697-1704 pp.), Шенбрунн (1695-1700 pp.), Ферстель, Шенборн, Ауершперґ, Ліхтенштейн; музеї: Художньо-історичний, Альбертина, Скарбниця Габсбургів, Природничої історії, Релігійного мистецтва, Австрійського бароко, Старовинних музичних інструментів, Історичний м. Відня, Етнографічний, Військово-історичний, Єврейський, Тютюну, Театральний, Краєзнавчий, Годинників, Есперанто, З.Фрейда, історії медицини Йозефінум, Карного розшуку, Поховальних обрядів, Коней ліпіцанської породи, дитячий «Zoom», Прикладного мистецтва, Історичних карет, Техніки, XX століття, розкопок із Ефеса; Австрійська галерея, Зібрання Академії образотворчих мистецтв, Кунстгаус, Кунстфорум, будинок Гундертвассер; будинки-музеї: Л.Бетховена, Й.Гайдна, В.Моцарта, Ф.Шуберта; Пальмова оранжерея з будинком тропічних метеликів, зоопарк Шенбрунн (один із найперших у світі, 1752 p.).

Пишаючись своїм минулим, країна не забуває і про майбутнє. Сучасна Австрія захоплює новою архітектурою, вкладає кошти в наукові розробки та відкриття, лідирує в галузі ефективності соціальної структури, підтримує репутацію першої у розвитку музики, літератури та мистецтва. У 2004 р. Ельфред Єлинек отримав Нобелевську премію з літератури.

Грац. Середньовічний замок (XI ст.) із музеєм, єпископський палац (ХІІІ - XVIII ст.), Готичний собор (1438-1462 pp.), Ландгауз (1557-1565 pp.), монастир міноритів, францисканський монастир із церквою, церква Штіґенкірхе, євангелічна церква, мавзолей імператора Фердінанда ІІІ (XVII ст.), палац Аттемс (1702-1716 pp.), палац Герберштейн, палац Заурау, Музей народного мистецтва, Музей міста, музей провінції Штирія «Йоаннеум».

Зальцбург («соляний замок») розташований у долині р. Фальцах. Резиденція архієпископа. Фортеця Гоензальцбург (1077-1519 pp.), собор (1611-1628 pp.), абатство Ноннберґ, монастир бенедиктинців, монастир францисканців, монастир капуцинів, замок Монат, замок Гельбрунн, замок Клесгайм, замок Мірабель, резиденція архієпископа; музеї: Кароліни-Авґусти, Міський, Народного мистецтва, Будинок природи, Будинок-музей Й.Гайдна, Музей В.Моцарта (розташований у будинку, де 27 січня 1756 р. народився майбутній композитор). Місто щорічних музичних («Тиждень Моцарта») і театральних фестивалів. У місті жив видатний диригент ХХ століття Герберт фон Кароян.

Іннсбрук («міст через Інн») - центр землі Тіроль, найбільше місто Східних Альп, один із найбільших гірськолижних центрів Європи (1964, 1976 рр. - столиця зимових Олімпійських ігор). Початок розвитку міста - кінець ХІІ ст. При Максиміліані І - центр Габсбурзької імперії, будівництво (1502 р.) найбільшого в Європі арсеналу. 1553-1653 рр. - будівництво церкви Хофкірхе, де похований імператор Максиміліан І. Міська вежа (1358-1560 pp.), палац Гофбурґ (XIV - XVІІI ст.), церква Гофкірхе (1553-1563 pp.), єзуїтська церква (1627-1640 pp.), колона св. Анни (1706 p.), тріумфальна арка (1765 p.), імператорський палац (1766-1770 pp.); церква Якобскірхе (XVIII ст.), музеї: Краєзнавчий, Історичний, Етнографічний.

Етнографічні ресурси

Австрія увібрала у себе елементи різних культурних традицій: романської, німецької, слов'янської. Це визначило оригінальність і своєрідність австрійської етнокультури, а також традиції святкування.

Головними святами Австрії [дод. 13].

Австрія є батьківщиною вальсу. В Альпах виникла унікальна манера горлового співу - «йодль». Вважається, що йому передували звуки, які використовувались для подачі сигналу у горах.

Національна кухня Австрії - переплетіння кулінарних традицій Італії, Угорщини, Іспанії, Туреччини. Найвідоміша та найпопулярніша страва - віденський шніцель, який подають з овочевими салатами. Кулінарні книги стверджують, що у XV столітті кухня Відня вважалась найкращою в Європі. Широко відомі печиво, галушки, рулети, знаменитий штрудель - яблучний пиріг.

Австрійська національна кухня має регіональні відмінності: у західній частині країни домінує селянська кухня з галушками, темним хлібом і холодним пивом, на сході переважає угорсько-богемські традиції. Але в будь-якій австрійські кухні головне - відмінно вино, яким Австрія славиться ще з часів Марка Аврелія.

В країні кілька виноробних районів. Найстарішим виноробним селом є Маутерн. З 450 р. із цією назвою пов'язана історія виноградарства. Найбільше винних підвалів знаходиться в селі Хадрес, а найбільшим виноробним селом Штирії вважається Гамлітц (відоме щорічними фестивалями вин).

Біосоціальні або подієві ресурси

Австрія дала світовій літературі ряд знаменитих імен: Стефан Цвейг, Артур Шніцлер, Томас Бернхард, Райнер Марія Рільке. Відень XVIII - XIX ст. вважався столицею музики. Габсбурги опікувалися композиторами та музикантами. В австрійській столиці жили та творили композитори Моцарт, Бетховен, Штраус, Гайдн, Шуберт, художники Клімт і Шиле, поети Рільке та Шніцлер, психологи Фрейд і Ранк, філософи Гуссерль і Вітгенштейн.

Таким чином, можна побачити, що пріоритетним напрямом політики Австрії щодо туризму визначено розвиток екологічного, історико-культурного й гірськолижного туризму, тому що саме ці види туризму приносять найвагомішу частку доходів.

Інтенсивний розвиток туризму в Австрії (особливо масового туризму) у багатьох випадках має несприятливі соціальні та екологічні наслідки у зв'язку із надмірним навантаженням на екосистему й інфраструктуру.

Розділ 3. Сучасний стан туристичної діяльності в країні

3.1 Рівень розвитку індустрії туризму

Австрія - країна традиційного активного, культурного і «зеленого» туризму. Туризм є важливою частиною економіки Австрії, складаючи майже 9% австрійського валового внутрішнього продукту.

Відвідування Австрії головним чином включає в себе поїздку до Відня, відвідування пабів і насолоду музикою Віденського Вальсу. Також користуються популярністю батьківщина Моцарта - Зальцбург, Інсбрук, столиця Тіроля, оточеного Альпами. У західній частині країни область Форальберг межує з мальовничим Боденським озером.

Сьогодні для Австрії туризм є основним джерелом доходу , що покриває традиційно негативне торговельне сальдо. Динаміка розвитку туризму, витрат на нього і сальдо туристичний баланс і видатки на туризм ростуть випереджаючими темпами і збільшилися в 28 разів, доходи від туризму зросли в 11 разів, позитивне сальдо туристського балансу - в 6 разів.

Розвиток туризму в Австрії викликано наступними факторами:

наявність багатих рекреаційних ресурсів;

розвинена інфраструктура;

економічна і політична стабільність;

відсутність значних власних сировинних і паливних ресурсів;

дефіцит торгового балансу;

вдале географічне положення.

Кожен п'ятий працездатний громадянин працює у сфері туризму та гостинності (близько 330 000 чоловік). У 2013 році обсяг прямої доданої вартості цієї сфери економіки склав близько 5,8% ВВП (€ 18 млрд). За величиною туристичний ринок Австрії є шостим в Європі, одинадцятим у світі. По доходу з одного туриста Австрія на першому місці - 1750 євро.

Найбільшу увагу туристів приваблює австрійський лижний спорт і піший туризм. Для цікавляться мистецтвом в Австрії є безліч музеїв і театрів.

Австрія у Європі випереджає всі інші країни за рівнем розвитку зимових видів туризму. Внаслідок цього в гірській частині країни, іноді як автономні системи з повним комплексом послуг, діють понад 20 тис. готелів. Популярність зимових видів туризму призвела до очевидного перевантаження альпійських курортів Австрії, що у результаті створює надмірний тиск на екологічну систему. Водночас популярність літніх видів туризму постійно зменшується. Така ситуація на руку іншим країнам, які розвивають гірськолижний туризм, зокрема й Україні.

Своєрідність рекреаційно-туристичного ринку Австрії визначається не лише переважанням гірських ландшафтів, а й унікальністю географічного положення. Країна знаходиться на перетині магістралей і основних туристичних потоків, які пов'язують Скандинавію із Середземномор'ям і Західну Європу зі Східною, тому тут дуже поширений транзитний туризм. Високий рівень життя і розвиток найсучасніших галузей господарства приваблюють сюди шоп-туристів з Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі та ін.

Більшість іноземних туристів приїжджає до Австрії з Німеччини, Великої Британії і Нідерландів. В останні роки відбувається їх перерозподіл у бік Італії, США, Франції, Бельгії, Швеції та Норвегії. В Австрії спостерігається два яскраво виражених піки туристичного сезону - літній (серпень) і зимовий (лютий).

Види туризма в Австрії:

1. Екскурсійний туризм.

Дуже красива столиця Австрії - Відень. Це традиційний європейське місто, відомий своїми численними затишними кафе, де варять каву по різноманітним рецептам. У Відні налічується більше 80 музеїв і безліч парків, серед яких так звані "легкі Відня" - заповідний Віденський ліс.

На весь світ відомі міста Айзенштадт, де в другій половині 18 століття служив у княжого двору Естерхазі австрійський композитор Йозеф Гайдн і де щорічно у вересні проводиться міжнародний Фестиваль музики Гайдна; Зальцбург, де народився Вольфганг Амадей Моцарт і де щорічно з кінця липня по кінець серпня проводиться Зальцбургский музичний фестиваль, в програму якого обов'язково включаються твори Моцарта; Брегенц з його величезною Озерній сценою, де в липні-серпні проводиться Брегенцскій фестиваль, і Лінц - один з найважливіших культурних центрів Європи, де розташовані численні музеї, театри, концертні та виставкові зали.

Невід'ємною частиною екскурсійної програми Австрії є відвідування старовинних міст і середньовічних замків. Обов'язково відвідайте один з найкрасивіших палаців епохи Відродження Шаллабург в Санкт-Пельтені; "Землю замків" Бургенланд: замок Естерхазі в Айзенштадті і замки, розташовані на "дорозі замків" біля кордону з Угорщиною; замок Шлос-Егенберг в Граці, де розміщується Галерея Альті-Галері з картинами і скульптурами, починаючи з романського періоду і закінчуючи пізнім бароко, і розташовану неподалік від Граца найбільшу австрійську барокову фортеця Ригерсбург; замок Лінца, в якому з 15 століття розташовувалася резиденція імператора Фрідріха III; фортеця Хоензальцбург в Зальцбурзі; а також фортеці Карінтії - Петерсберг, Ландскрон і Гмюнд.

Цінителям європейських вин пропонуються поїздки в основні винні райони країни: долину Вахау, розташовану північніше Санкт-Пельтена, і південну частину Штирії, де південніше Граца проходить знаменита "Винна дорога".

2. Гірськолижний туризм.

В Австрії розташовано більше 800 центрів зимового спорту. Всі вони оснащені сніговими гарматами, тому катання гарантовано в будь-яку погоду. Відпочивати на місцевих курортах дуже комфортно - обладнані за останнім словом техніки траси і першокласні готелі відомі на весь світ. Лижний сезон триває з середини грудня по кінець березня.

На території Австрії в східній частині землі Зальцбург і в західній частині Штирії простягається найбільший гірськолижний регіон Європи - Скі-Амаде. Регіон об'єднує 28 гірськолижних курортів, у тому числі Флахау, Бад-Гаштайн і Шладмінг.

Крім того, на території землі Зальцбург знаходяться Європейський гірськолижний регіон, який об'єднує невеликі містечка Цель-ам-Зеє і Капрун (всього тут налічується 130 км гірськолижних і 250 км рівнинних трас і 60 підйомників), і регіон Заальбах-Хінтерглемм, де прокладено 200 км гірськолижних трас різного рівня складності, які обслуговуються 55 підйомниками.

У землі Тіроль, розташованої в самому серці Альп, також знаходиться маса гірськолижних регіонів, які вважаються одними з кращих в країні. Іннсбрук - один з найвідоміших гірськолижних курортів Австрії, він двічі ставав місцем проведення Зимових Олімпійських ігор. У 20 км на північний захід Іннсбрука знаходиться гірськолижний курорт Зеефельд, який вважається "Меккою" для занять біговими лижами в Європі.

У південно-західній частині землі Тіроль в мальовничій долині Отцталь знаходиться один з найбільш високогірних курортів Австрії - Зельден (максимальні висоти досягають 3300 м). В 9 км південніше Зельдена розташувалася гірськолижна зона Обергургль-Хохгургль. На захід на кордоні зі Швейцарією в долині Пацнаун знаходиться гірськолижна зона Сильвретта-Арена, куди входять два курортних міста: австрійський Ішгль і швейцарський Самнаун.

Гірськолижним спортом в Тіролі можна позайматися і в долині Арльберг, яка знаходиться на кордоні з землею Форарльберг. У Арльберг на стороні Форарльберг розташований гірськолижний курорт Лех, а на стороні Тіроль - Сан-Антон. Також популярна тірольская долина Циллерталь, розташована в 60 км на південний схід Іннсбрука. Центром долини є курорт Целль-ам-Циллер, навколо якого зосереджено 10 гірськолижних зон. На самому сході землі Тіроль знаходиться древнє місто Кіцбюель, який останнім часом більше відомий як центр одного з найбільших в Європі гірськолижних районів. Щорічно в Кіцбюелі проводиться етап кубка світу з гірськолижного спорту, тут на горі Ханенкамм знаходиться всесвітньо відома траса для швидкісного спуску - Штрайф, а на горі Кіцбюелер-Хорн - обширний сноуборд - парк "Райський сад".

Чимало гірськолижних курортів і в землі Каринтія. У північній частині землі на південних схилах найвищої хребта Австрії - Високий Тауерн - знаходяться 2 гірськолижних курорту: Флаттах і Хайлігенблут. Вони відрізняються від інших гірськолижних курортів Австрії меншою кількістю туристів і крутизною схилів. Хайлігенблут розташований біля підніжжя найвищої гори Австрії - Гроссглокнер, а Флаттах відомий тим, що в його околицях знаходиться льодовик Мелльталер-Глетчер, який дозволяє кататися тут цілий рік. У північній частині Каринтії також популярний гірськолижний курорт Бад-Кляйнкірххайм, який зарекомендував себе і як відмінний бальнеокліматичний курорт. У південній частині Каринтії на кордоні з Італією у міста Хермагор-Прессеггер-Зеє знаходиться найбільший сонячний гірськолижний курорт Австрії - Нассфельд-Хермагор.

Влітку гірськолижні курорти переорієнтуються на організацію різних видів відпочинку в горах і на природі - прогулянки, походи, сходження, скелелазіння і парапланеризм. Відкриваються поля для гольфу, тенісні корти та спортивні майданчики.

3. Лікувальний туризм.

В Австрії є ряд оздоровчих курортів. Лікування проходить за допомогою мінеральних, термальних джерел, лікувальних грязей, а також чистого повітря і мальовничої природи. Назви австрійських бальнеологічних курортів починаються зі слова "Бад", що по-німецьки означає "ванна".

Найпопулярнішим і престижним місцем лікування є Баден. В Бадені є сірчисті джерела, які використовують для профілактики хвороб опорно-рухового апарату, ревматичні хвороби, хронічну втому і підняття життєвого тонусу. Південніше Бадена також розташовані такі термальні курорти, як Бад-Вослау, Бад-Фіша, де працює спа-центр Кристал-Терм, і Лаа. Терми Лаа вважаються самим сучасними термами в Австрії.

У землі Зальцбург в 80 км від Зальцбурга на північних схилах гірського хребта Високий Тауерн знаходиться один з найвідоміших термальних курортів Європи - Бад-Гаштайн. Всього в Бад-Гаштайн налічується 18 термальних джерел, збагачених радоном і азотом, з температурою води +47 градусів. Дані води допомагають у лікуванні захворювань дихальних шляхів, опорно-рухового апарату і суглобів. У 8 км північніше знаходиться ще один курорт - Бад-Хофгашайн. Тут є ультрасучасний курортний центр з термальними басейнами, масажними кабінетами і саунами. Особливість цих двох курортів полягає в тому, що вони розташовуються в горах і пропонують необмежені можливості для занять гірськолижним спортом.

Поєднати лікування та гірськолижний спорт можна і на курорті Бад-Кляйнкірххайм, який розташувався в північній частині Каринтії. Тут на базі місцевих гарячих джерел облаштовано 2 термальних комплекси, які можна відвідати безкоштовно при наявності скі - пас (абонемент на підйомники і автобуси в гірськолижному регіоні). У термальних комплексах також пропонуються найрізноманітніші оздоровчі процедури, в тому числі грязьові обгортання, масажі, сауни і лазні.

На території землі Верхня Австрія в мальовничому озерному краї Зальцкаммергут розташований бальнеологічний курорт Бад-Ішль, який відомий, як "Королівський курорт", адже тут, починаючи з 19 століття, проходили курси лікування представники імперського роду Габсбургів. Та й у наші дні Бад-Ішль відноситься до курортів світового класу. Курорт Бад-Ішль спеціалізується на лікуванні захворювань органів дихання, травлення, опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, гінекологічний захворювань. Для цього використовуються хлоридні натрієві, сульфатні хлоридно-натрієві і сульфідні води, а також мулові сульфідні грязі.

Чимало цілющих джерел відкрито і в східній частині Штирії. Тут в 50 км на схід Граца в містечку Бад-Блюмау розташований термальний курорт "Рогнер Бад Блюмау". Він функціонує на базі трьох місцевих лікувальних гарячих джерел з температурою води від +47 до +110 градусів. Тутешні води - лужні гідрокарбонатні натрієво-магнієво-кальцієві. За їх допомогою лікують порушення обміну речовин, захворювання кишечника, печінки і жовчовивідних шляхів. Також на сході Штирії знаходяться такі невеликі термальні курорти, як Бад-Ґляйхенберґ, Бад-Радкерсбург, Бад-Вальтерсдорф, Кёфлах і Лойперсдорф.

4. Екологічний туризм і піший туризм.

Найпопулярнішими місцями для піших походів є гірські курорти, які в зимовий час стають центрами гірськолижного спорту Австрії, причому по пішим стежках, прокладених тут, можна подорожувати не тільки влітку, а й взимку. Можливості для занять пішим туризмом є і в заповідних зонах Австрії. До таких належать Національний парк Донау-Ауен, розташований у східних околиць Відня, і "Віденський Ліс", що тягнеться на 1250 кв. км на південний захід Відня, Національний парк Таятал північніше Санкт-Пельтена на кордоні з Чехією, і Національний парк Нойзідлер-Зеевінкель, що охороняє найбільше озеро країни Нойзідлер (15 км східніше Айзенштадта), його очеретяні зарості і їх мешканців. Але все ж найбільш захоплюючі маршрути проходять по Національним паркам Східних Альп: Національному парку Гезойзе і гірського ланцюга Дахштайн-Тауерн на півночі Штирії, Національному парку Калькальпен (південний схід Лінца), Національному парку Нокберг на півночі Каринтії, і самому великому національному парку Альп - Високий Тауерн.

3.2 Структура туристичних потоків

В Австрії також, як і в Швейцарії, не збирають статистичних даних про туристів на кордоні, і про стан туризму свідчать показники прибуття у різні місця розміщень та кількості проведених там туроднів. Так, на початку 90-х років (1992 р.) іноземні туристи в Австрії провели загалом 99,7 млн. туроднів, а внутрішні туристи (в основному, це жителі Відня, які надають перевагу відпочинку в східній частині країни) - 30,6 млн. туроднів.

Основними постачальниками туристів для Австрії є Німеччина, Нідерланди і Великобританія. Ці країни, взяті разом, забезпечують майже 80% туроднів, проведених іноземцями в країні, а половина всіх прибутків належить Німеччині. Далі йдуть Нідерланди, Великобританія, Італія, Швейцарія, Франція, США, Бельгія, Швеція, країни Східної Європи.

Туризм в Австрії, як і в Швейцарії, має два найбільш завантажені періоди, але сезони "пік" в Австрії більш точно визначені, а саме: влітку "пік" приходиться на серпень, а взимку - на лютий.

Зі зростанням популярності зимового туризму в Австрії перед нею, як і перед іншими альпійськими країнами (Швейцарією, Італією, Францією, Німеччиною і Словенією) виникає проблема регулювання зростаючого впливу зимових видів спорту на екологічну систему. Крім цього, в усіх перелічених країнах зменшується популярність літнього туризму. А тому відбуваються активні пошуки виходу з ситуації, що склалася.

Туристські зв'язки з Україною. Тури з України до Австрії формуються на базі щоденних регулярних рейсів до Відня (тривалість польоту 1,5-2 години). У високий сезон взимку - на гірськолижні курорти і влітку - на озера Каринтії.

Щороку у рамках програми «Діти Чорнобиля» Австрія (земля Нижня Австрія) вже шостий рік (з 2002 р.) приймає на оздоровлення десятки дітей-чорнобильців з України.

Одним із чинників пожвавлення австрійсько-українських туристських відносин і стимулювання потоку туристів із Австрії до нашої держави можуть бути об'єкти (місця, події), пов'язані з перебуванням видатних австрійців на території, яку зараз займає Україна.

Гомогенні біосоціальні ресурси адміністративно-територіальних одиниць України[дод. 14].

Серед цих імен віденські архітектори Г.Гельмер і Ф.Фельнер займають особливе місце, адже за їх проектами збудовані не тільки театри в Одесі та Чернівцях, які є візитівкою й окрасою цих міст, а й театри у Відні, Будапешті, Дрездені, Загребі (загалом за їх проектами побудовано 49 театрів).

Україна цікавить австрійську сторону з двох причин: частина України належала до Австро-Угорської імперії з центром у місті Львів. Саме кайзерські міста цікавлять австрійських туристів. По-друге, незвідані країни мають особливу притягальну силу. Та один з недоліків - недостатня кількість інформації про них.

Проведене дослідження рівня поінформованості про Україну, виявило переважно низький рівень інформованості про країну. Майже 64 % респондентів ніколи не цікавились нашою державою або пам'ятають лише окремі факти з новин про Україну, 22 % -- поверхово знайомі з Україною, і лише 14 % добре поінформовані про Україну, оскільки бували або регулярно бувають в Україні, цікавляться новинами з України[дод. 15].

Найвищий ступінь поінформованості про Україну -- у респондентів середнього віку.

Найбільший вплив на сприйняття України та українців мають: культурна/історична спадщина (44 %), природа/довкілля (35 %), помітність України на спортивній арені (31 %), рівень розвитку демократії та свобод (31 %).

Найменше впливають на імідж України: доступність товарів широкого вжитку (24 %) та простота ведення бізнесу (23 %)[дод. 15].

Серед найвагоміших причин, які спонукають відвідати Україну, іноземці називають: мальовничу природу (30 %), архітектуру та культурно-історичні пам'ятки (30 %), гостинність та щирість місцевого населення (10 %), національну кухню (7 %), красу українських жінок (6 %). Кожен десятий із тих, хто віддав перевагу українській природі, хотів би побувати в українському селі.

Близько 7 % респондентів приваблює доступність відпочинку в Україні, хоча іноземці загалом не асоціюють Україну із популярним туристичним напрямком. Євро-2012, як причину побувати в Україні, зазначили близько 3 % опитаних. Нічне клубне життя вабить 2 % іноземців.

...