Міжнародні рекреаційні центри

Размещено на http://allbest.ru

ЄВРОПА

Ряд важливих географічних, економічних, політичних і культурних передумов сприяє тому, що Європа була й залишається найбільш розвиненим рекреаційним регіоном світу:

1) високий рівень життя основної маси населення;

2) розвинена мережа транспортного сполучення і комунікацій;

3) географічна близькість європейських країн одна до одної;

4) значна порізаність берегової лінії й наявність бухт, заток і внутрішніх морів;

5) висока щільність міського населення;

6) велике зосередження історичних, культурних і природних пам'яток на порівняно невеликій території;

7) велика кількість різноманітних районів зі сприятливими умовами для відпочинку, лікування, організації екскурсій і подорожей;

8) значний досвід в організації туризму: саме в Європі в середині ХІХ ст. туризм стає зоною підприємництва, перетворюючись поступово з елітного на заняття для широких верств населення.

Чисельність населення Європи - понад 700 млн. людей, 75% населення проживають у міських агломераціях.

Високий рівень урбанізації та густоти населення, стрімкий і напружений ритм життя впливають на підвищення туристської активності населення.

Кліматичні природні рекреаційні ресурси регіону дуже різноманітні. Більша частина Європи розташована в помірному кліматичному поясі, лише північ Скандинавського півострову-- в арктичному поясі.

Південна частина регіону(Піренейський, Апеннінський, Балканський, Кримський півострови) -- у субтропічному кліматичному поясі. У цілому природно - кліматичні умови сприятливі для різноманітних видів як літніх так і зимових рекреаційних занять.

На території Європи перемежовуються низовинні, горбкуваті й гірські райони. Найбільш освоєними в рекреаційному відношенні є Альпи, Карпати, Судети, Піренеї, Скандинавські гори. Європа основний туристський регіон світу й збереже своє лідерство Серед 10 держав світу з найвищим доходом від міжнародного туризму 7 розташовані у Європі: Іспанія, Франція, Італія, Німеччина, Великобританія, Туреччина, Австрія.

Серед найбільш характерних особливостей рекреаційних потоків у європейському регіоні можна визначити, наступні:

* у Європі переважає внутрішньо регіональний туризм, тобто обмін рекреаційними потоками між європейськими країнами вище, ніж між Європою й іншими континентами;

* у європейських рекреаційних потоках простежується тенденція «антиподності», що виражається в подорожах рекреантів з північних країн на південь і навпаки, жителів рівнинних районів на гірські курорти, городян ? досільської місцевості.

* концентрація рекреантів навколо Середземноморського басейн

* значна кількість подорожей до сусідніх країн, що, як правило, пояснюється більш низькими витратами на поїздку, а також прагненням рекреантів ознайомитися з історією, культурою, традиціями й т. ін.

* особливістю туристських пізнавальних маршрутів у регіоні є те, щотуристи за одну поїздку відвідують декілька європейських країн.

Основними туристськими об'єктами в регіоні Західної Європи є: Альпи (зимові види спорту в Швейцарії та Франції); морські курорти узбережжя Франції; зони відпочинку в Арденнах(Бельгія, Люксембург) і Піренеях (Франція), долинах Рейну, Мозеля; озера в Німеччині; численні джерела цілющих вод(Німеччина, Франція, Швейцарія); культурні центри світового значення, в яких розташовані найвідоміші музеї (Британський, Національна галерея і Галерея Тейт у Великобританії), картинні галереї (Будинок Рембрандта в Амстердамі), концертні зали(Шекспірівський і Ковент-Гарден в Англії); королівські палаци, замки, історичні й архітектурні пам'ятки; реліквії. Реформації в Німеччині, бібліотеки й університети(Британська бібліотека, Оксфордський і Кембриджський університети у Великобританії); ландшафтні парки.

АМЕРИКА

Америка складається з двох субрегіонів: Північної й Латинської Америки. Америка лежить між трьох океанів: Атлантичним, Тихим і Північним Льодовитим. Цей великий регіон включає два материки - Північну й Південну Америку з пов'язаними з ними островами. Північно?Американський материк(24,3 млн км 2) має складний рельєф. У його західній частині простягнулася гірська система Кордильєри(найбільша вершина ? гора Мак-Кінлі, 6193 м).

Тут нерідко трапляються землетруси, є діючі вулкани. Східну частину займають великі рівнини й середньовисотні гори. Береги розрізані нерівномірно. Атлантичне узбережжя США має великі пляжі, лагуни з добре прогрітою водою. На його південній ділянці(Флорида) берега утворені віттям коралів і мангрових заростей.

Клімат Північної Америки від арктичного на крайній півночі до тропічного у Вест-Індії(острівний субрегіон у Карибському морі). Клімат приморських районів знаходиться під впливом океанів, у внутрішніх частинах материка наростає його континентальність. Найбільша кількість опадів випадає на Тихоокеанському узбережжі Аляски й Канади ? до3000 мм у рік, мінімальне(100?200 мм) ? у міжгірних долинах Кордильєр. У горах гірськолижні курорти зустрічаються аж до південного кордону США.

Північній Америці густа річкова мережа. Сама велика річкова система -- Міссісіпі-- Міссурі(довжина6420 км). Величезну територію материка займають ліси ? тайгові(у центральних районах Канади), змішані й широколистяні(у басейні Великих озер), тропічні вічнозелені(на південному сході).

У внутрішніх районах переважає степова й напівпустельна рослинність. Північна Америка ? багатонаселений і високо урбанізований субрегіон. Рельєф Південної Америки представлений поєднанням високих гір і великих рівнин. Гірський пояс Кордильєр, що простягнувся уздовж тихоокеанського узбережжя материка, називається в Південній Америці Андійськими або Андами. Найвища вершина західної півкулі - гора Аконкагуа (6960 м). Всю іншу площу материка займають плоскогір'я (Гвіанське, Бразильське, плато Патагонії) і рівнини, включаючи саму велику на земній кулі ? Амазонську низовину. Південноамериканський материк розкинувся переважно в низьких широтах, що забезпечує йому надходження величезної кількості сонячного тепла. Тому тут переважають тропічні ландшафти.

На материку панують вологі тропічні ліси, савани, з дивно своєрідним й багатим рослинним і тваринним світом. Лише крайній південь континенту заходить у помірний пояс. У цілому ж Південна Америка ? це царство тропічної природи. Своєрідними є культурно-історичні рекреаційні ресурси Америки, які формувалися в умовах етнокультурної розмаїтості корінних народів і європейської колонізації. Об'єктами туристського показу стають будь-які спорудження й установи, що дозволяють доторкнутися не тільки до минулого, але й такі, що демонструють сучасні досягнення і спосіб життя американської цивілізації (Голлівуд, Білий Будинок ? резиденція президента США). рекреаційний географічний туристський

В Америці проводиться чимало фестивальних заходів. Деякі з них стали традиційними й проводяться вже декілька сторіч. Найбільшою популярністю для відпочинку біля моря й для розваг, пов'язаних з водою (купально-пляжний, серфінг, яхтінг, дайвінг, круїзний туризм). Країни Центральної Америки роблять ставку на розвиток комбінованого туризму й пропонують різні маршрути для екологічного, пригодницького, пляжного туризму, а також для заняття такими видами спорту, як рибний лов, серфінг, гольф, і багато чого іншого. Лікувально-оздоровчий туризм найбільший розвиток одержав у США. У внутрішніх районах країни переважають бальнеологічні курорти(Маммот-Спрінгс, Хібер-Спрінгс, Хот-Спрінгс).

Потужність, географія, структура й динаміка рекреаційних потоків Після другої світової війни, з 20 країн світу, що лідирують за прибуттями туристів в2009 р., три ? американські: США(посідає друге місце у світі ?45,5 млн), Мексика (10 місце- 22,6 млн), Канада(15 місце- 17,14 млн). Більше65% міжнародних прибуттів у регіон доводиться на країни Північної Америки, які являють собою величезний внутрішній туристський ринок і високорозвинену інфраструктуру з великою готельною мережею й транспортною індустрією.

Карибські острови, що приймають майже 20 млн туристів на рік, з 2005 р. поступилися другим місцем за прибуттям в Південній Америці. Країни Південної Америки не володіють добре розвинутою туристською інфраструктурою, тому посідають третє місце в регіоні за надходженнями від міжнародного туризму після Північної Америки й Карибського субрегіону.

Центральна Америка є одним із двох туристських регіонів світу, що бурхливо розвиваються, поряд з Китаєм. Регіон стає улюбленим місцем відпочинку й дуже затребуваний туроператорами із усього світу.

Крупні рекреаційні центри. Головними центрами притягання туристів у Американському регіоні були й залишаються три країни Північної Америки: США, Мексика й Канада, при сильному домінуванні США. Найбільш розвинутою країною Північної Америки є СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ. США мають свої неповторні природні й історико-економічні особливості. Континентальна частина країни простягається від океану до океану по всій центральній частині північноамериканського континенту.

Аляска займає крайній північний захід Північної Америки й відділена Беринговою протокою від крайнього північного сходу Росії. Тут сусідять високі гори Кордильєри, Великі Рівнини й середньовисотні гори старої складчастості- Аппалачі. Гавайські острови(50-й штат) ? архіпелаг з24 островів, знаходиться в центральній частині Тихого океану й відділений від материкової частини США4 тисячами кілометрів Тихоокеанських вод. Усі найбільш великі острови: Гавайї, Кахулаві, Оаху, Майї, Кауаі- гористі й низькі. На північному заході атоли Гавайських островів вінчають підводний вулканічний хребет і є найвищими на землі діючими вулканами. У США є520 рекреаційних районів, у тому числі30 національних парків.

Густо заселений Північно-Східний макрорайон володіє як багатою культурно-історичною спадщиною, так і привабливими для туриста досягненнями сучасної американської культури.

Ядром макрорайону є мегалополіс Бос-Ваш, а столицею ? місто Нью-Йорк. Південний макрорайон залучає, у першу чергу, морськими пляжами й курортами, фестивалями й тематичними парками, і, уже в другу, культурно-історичними пам'ятками. Для іноземних рекреантів(та й для більшості американців) макрорайон не настільки привабливий, як Західний або Північно-Східний.

Однак є одне виключення ? Флорида ? апофеоз пляжно-розважального туризму. Район, що давно став світовою туристичною Меккою. Саме тут знаходиться столиця макрорайону- Майамі. Район«Хартленд» (від англ. Heart Land ? земля-серцевина) ? це внутрішні США, відокремлені від морських пляжів і густонаселених територій, культурно-історичних пам'яток тут не так багато, як на Півдні й Північному сході, а ландшафти не так драматичні, як на Заході. Тому макрорайон, у цілому, є туристичною периферією. Іноземні туристи розглядають його більше як транзитний регіон.

Єдине виключення ? ланцюжок великих агломерацій Клівленд - Чикаго ? Детройт із розвиненим діловим туризмом. Це ядро макрорайону- генератор турпотоку в навколишні території, насамперед, у район Приозер' я, знаменитого своєю природною красою. Столиця макрорайону ? Чикаго. Західний макрорайон всесвітньо відомий своїми природними пам'ятками, національними парками й незвичайною розмаїтістю ландшафтів. На перший план виходить екологічний і спортивний туризм. Виділяється ядро макрорайону ? штат Каліфорнія, де царюють Голівуд, Диснейленд і Лас- Вегас.

Екологічний туризм тут змінюється на розважальний, пляжний й діловий. Столицею макрорайону є Лос-Анджелес. Осібно стоять тропічні острови, у яких туризм є основним джерелом доходу економіки. Це насамперед Гавайї, а також Віргінські острови й острів Гуам.

Усього в США можна виділити 14 туристських районів. У складі Північно-Східного макрорайону це Мегалополіс і Янкіленд; у Південному макрорайоні виділяється Південно-Атлантичний район, Галф і Флорида; у Хартленді- Приозер'я, Центральні рівнини й Великі рівнини; і в Західному- Внутрішній Захід, Північний Захід, Каліфорнія й Аляска. Тропічні острови також ідуть окремим районом ? Гавайї.

Розглянемо особливості й спеціалізацію кожного з районів. Мегалополіс- це близько 100 тис. кв. км майже безперервної забудови, що тягнеться від Бостона до Вашингтона. Тут, менш чим на2% території суміжних штатів проживає біля п' ятої частини населення країни.

Район- один з туристських лідерів країни. Рідке відвідування США обходиться без відвідування Нью-Йорка -головних воріт країни, особливо для рекреантів з Європи. Нью-Йорк ? туристська столиця США, саме відвідуване місто. Тут знаходиться символ країни Статуя Свободи й знамениті на весь світ хмарочоси Манхеттену: Емпайр Стейт Білдінг, Крайслер Білдінг і ін. Тут розвинений туризм оглядово-екскурсійний і культурно-історичний.

Крім пам'яток архітектури всіх періодів американської історії від колоніального періоду до сучасності, у Нью-Йорку знаходяться самі знамениті музеї країни ? Метрополітен і Гуггенхайма. Інтерес у рекреантів викликають також етнічні квартали міста: Маленька Італія, Чайна- Таун і ін. Інші великі міста мегалополіса, Бостон і Філадельфія, знамениті своїми історичними пам'ятками.

У Бостоні це пам'ятки колоніального періоду(р-н Бікон Хілл) і місця, пов' язані з Американською Революцією(останні об'єднані в маршрут Фрідом Трейл ? Шлях Свободи). У Філадельфії це святиня Американської Революції ? Індепенденс- Хол, де була проголошена Декларація Незалежності, і інші будинки колоніальної епохи. Особняком стоїть Вашингтон, весь центр якого міста фактично є діючим музеєм американської державності.

Основна спеціалізація міста - культурно-історичний, патріотичний туризм. Тисячі екскурсантів щодня відвідують Білий Дім, Капітолій, меморіали Вашингтона, Джефферсона й Лінкольна.

Крім того, Вашингтон знаменитий своїми художніми галереями й музеєм Холокосту, що був донедавна найбільшим у світі. Мегалополіс витягнувся уздовж узбережжя Атлантичного океану, тому значну роль у районі грає пляжний і розважальний туризм. Галф (від англ. gulf ? затока) по рекреаційній спеціалізації схожий на Флориду ? пляжний і розважальний туризм, тільки тематичні парки отут заміняються фестивалями.

Привертає велику увагу рекреантів одне із чудес природи, знаменитий Ніагарський водоспад, що знаходиться в100 км від Торонто на південь, у місті Ніагара Фоллс. Канадські Кордильєри ? ідеальні для активного відпочинку й туризму. У країні безліч національних парків і заповідників, загальною площею 730 тис. кв. км. Ріки Юкону ? ідеальне місце для спортивної риболовлі.

МЕКСИКА володіє потужним природно-ресурсним потенціалом. Це держава, загальною площею 1,9 млн. кв. км, знаходиться в Північній Америці. На сході омивається Мексиканською затокою й Карибським морем, на заході ? Тихим океаном. Мексиці належить ряд островів у Тихому океані.

Чудова природа, прекрасні пляжі й сніжні вулкани, найбагатша історія з археологічними пам'ятками ацтеків, майя, колоніальними палацами, безліччю райських куточків, що залучають рекреантів.

Справжніми пам'ятками стародавності в Мексиці є піраміди майя. Їх у країні багато, але доступні для огляду лише деякі. Стара столиця - Антигуа Гватемала в долині Панчой ? головний туристсько-рекреаційний центр країни. Місто оточене вулканами Агуа, Фуего, Серро де ла Круз, і вньому налічується безліч церков і палаців, побудованих у стилі бароко. КУБА ? одна з соціалістичних країн світу.

Клімат на Кубі тропічний. У Гавані, столиці Куби, та на її околицях розташовуються чудові пляжі. На Кубі є історичні визначні пам'ятки часів панування іспанців: стара фортеця, замок трьох королів, монастир Сан-Франциско й ін. На острові багато печер, найцікавіша з яких біля міста Матан-Дас.

Найбільший міжнародний курорт Куби ? Варадейро. Туристи прагнуть відвідати будинок-музей письменника Ернеста Хемінгуея біля Гавани. Острів ЯМАЙКА розташований в самому центрі Карибського моря, на відстані 145 км до півдня від Куби. Клімат на острові тропічний, пасатний. Він є одним із найбільших Карибських островів.

Ямайка в минулому була знаменитим островом піратів, а в наші дні стала відомим місцем відпочинку. На острові безліч прекрасних пляжів, особливо популярна зона відпочинку біля Монтего-Бій. У цій курортній зоні величезний вибір готелів, ресторанів, магазинів. Підводний парк залучає аматорів глибоководного плавання. Є поля для гри в гольф. По сусідству з Монтего-Бій розташовані стародавні будинки плантаторів. До відомих курортів Ямайки відносяться також Негрил, Оно Ріос, Порт Антоніо.

АФРИКА

Африку відрізняє від інших континентів особливе географічне положення: екватор перетинає її майже посередині.

Завдяки своєму положенню у двох півкулях вона має широкі перспективи для розвитку туризму протягом усього року. Площа Африки - близько 30 млн кв.км. (1/5 суші земної кулі). Північні береги Африки звернені до Середземного моря. Берега Африки обмиваються водами Атлантичного й Індійського океанів.

Скелі чергуються з піщаними пляжами, зручними для розвитку морських курортів, устя річок перегороджені косами. Сильний прибій і великі глибини утрудняють підхід судів до берега. Уздовж узбережжя Індійського океану багато коралових рифів.

В Африці немає високих і протяжних гірських ланцюгів(найвища точка ?гора Кіліманджаро, 5895 м). У рельєфі переважають рівнини, плато й плоскогір'я, дуже мало низовин. Основні риси клімату Африки визначаються, насамперед, її положенням в екваторіальних і тропічних широтах, тому вона-- самий жаркий і сухий континент. Однак існують значні внутрішні кліматичні розходження. На екваторі цілий рік високі температури(+24°С), опади також випадають протягом цілого року (більше 2000 мм у рік).

Рівномірне надходження вологи забезпечує безперервну вегетацію рослин, і в центральній частині материка в басейні ріки Конго виростають вічнозелені ліси. До півночі й півдня від екваторіального кліматичного поясу простираються території із субекваторіальним кліматом. Для них також характерні високі температури протягом року, але опади випадають нерівномірно, є сухий сезон тривалістю від 2 до10 місяців. Тут розкинулися безкрайні простори спекотних саван.

Далі на південь і північ субекваторіальні пояси переходять у зони тропічного клімату. Тут цілий рік дуже спекотно й сухо (менше 100 мм опадів на рік, при цьому дощі трапляються не щороку).

В Африці протікають найповноводніша ріка східної півкулі ? Конго й найдовша ріка на Землі ? Ніл. На р. Замбезі знаходиться один із самих більших водоспадів світу ? Вікторія. Майже всі найбільші озера Африки ? на сході й лежать у тектонічних западинах(Танганьїка, Ньяса).

Витягнуті й вузькі, вони обрамлені крутими схилами й мають великі глибини. Озеро Танганьїка за глибиною друге у світі після Байкалу. Найбільше озеро в Африці ? Вікторія ? мілководне. Африка ? континент контрастних ландшафтів і має гарну природну основу для розвитку рекреації. Для збереження природи і її раціонального використання, у тому числі й для розвитку туризму, уряди деяких африканських держав(Кенія, Танзанія, Уганда, ПАР, Намібія, Ботсвана) створюють систему національних парків.

Значним туристським ресурсом є історичні й культурні пам'ятки, насамперед Північної Африки. Для європейців і американців традиційна культура місцевих народів настільки ж екзотична, як і африканська природа. Етнографічні особливості численних народів відкривають широкі перспективи для розвитку пізнавального туризму.

Найбільш представлені на ринку міжнародного туризму країни Північної (Туніс, Марокко), Східної(Кенія) і Південної(ПАР, Зімбабве) Африки. Туніс і Марокко спеціалізуються на купально-пляжному, лікувально-оздоровчому й пізнавальному туризмі.

У національних парках Східної Африки традиційно організують сафарі, на березі Індійського океану одержали розвиток кліматичні курорти. ПАР має диференційовану структуру туризму: купально-пляжний, лікувально-оздоровчий, діловий, пізнавальний, освітній, мисливський туризм. І все-таки Африка поступається багатьом районам світу за рівнем туристських прибуттів і розміром валютних надходжень від туризму.

До числа факторів, які утрудняють розвиток туризму в регіоні, відносяться: * низький економічний рівень більшості африканських країн;

* слабко розвинені туристська інфраструктура й сухопутна транспортна мережа;

* відсутність розвиненого внутрішнього туризму, що «прокладає дорогу» міжнародному;

* наявність безлічі «гарячих точок», територіальних домагань і проблем між країнами, що дестабілізує обстановку й знижує рівень безпеки в туризмі;

* такі природні особливості, як надмірна спека або вологість повітря в деяких районах Африки.

Потужність, географія, структура й динаміка рекреаційних потоків. Африка відноситься до молодих туристських регіонів і вирізняється в цей час більш високими темпами приросту туристських потоків, ніж у традиційних туристських регіонах. Однак Африканський регіон менш інших стійкий в економічному й політичному плані, і це негативно позначається на розвитку туризму.

Періоди його прискореного росту перемежовуються стагнацією й спадами.

Початок80-х і середина90-х ? період застою в туризмі Африки через скорочення поїздок у регіон через острах СНІДу. Африканські оператори змушені були для залучення туристів знижувати ціни. Тому темпи прибутковості туризму відставали від темпів прибуттів.

Незважаючи на те, що темпи росту міжнародного туризму в цьому регіоні останнім часом помітно виросли, Африка все ще залишається в числі його аутсайдерів. Число іноземних туристів, що відвідують Африку, і грошові надходження від них відносно невеликі й становлять близько 5 % загальносвітових.

Туристські потоки між африканськими країнами, а тим більше до інших регіонів світу, все ще залишаються дуже слабкими. Найбільшим ринком для країн регіону є самі африканські країни, що дають до 50 % всіх туристів. Головний регіон - постачальник туристів - Європа: Франція, Німеччина, Великобританія.

Це пояснюється тим, що не дуже давно ці країни були метрополіями африканських колоній. Більше половини загальної кількості гостей у регіоні приймають країни Північної Африки, такі, як Марокко й Туніс. У Східній Африці лідирують Кенія, Мавританія, Танзанія, Сейшельські острови й Зімбабве, які успішно використовують свої природні ресурси.

Деякі з них, наприклад Мавританія, Сейшельські острови, спеціалізуються на пляжному туризмі й розвивають висококласну готельну індустрію. На півдні Африки популярним туристським центром є ПАР, що очолює список перших країн континенту за прибуттями і надходженнями. ПАР має розвинену транспортну й готельну інфраструктуру, а також стає модною країною в міжнародному туризмі. У цьому регіоні середні доходи від одного туристського прибуття становлять 630 $, що на 35% нижче середньосвітового рівня.

Тут лідирують Мадагаскар, Сейшельські о-ви, Танзанія, де середні доходи від одного туриста перевищують 1500 $. В останні роки регіон переключився на недорогий масовий, переважно пляжний туризм, особливо на півночі континенту на узбережжі Середземного моря. Країни Північної Африки(Єгипет, Марокко, Туніс, Канарські острови) ? місця, у цілому, недорогого й масового туризму.

Туристська індустрія країн Африки південніше Сахари ? сектор світової економіки, що інтенсивно розвивається. Якщо обсяг міжнародного туризму у світі в 2009 р. знизився на 4,2%, то Африка ? це єдиний регіон, де відзначається приріст кількості туристських прибуттів.

Темпи приросту кількості міжнародних туристів в країнах регіону(10% і вище) ? абсолютний світовий рекорд, досягнутий будь-яким континентом за останні десять років.

Одна з основних причин такого стану справ - надзвичайно висока прибутковість африканських напрямків для західних туристських компаній. У цілому Африка, будучи надзвичайно привабливою і перспективною як рекреаційний регіон, поки ще мало освоєна.

Крупні рекреаційні центри. У Північній Африці найбільшим туристським попитом користуються Туніс і Марокко. Аматори екстремального туризму можуть зацікавитися також Алжиром. ТУНІС лежить на півночі Африки, на узбережжі Середземного моря.

Найбільш важливими елементами рекреаційного потенціалу країни є кораловий берег, столиця країни ? Туніс із розташованими неподалік руїнами Карфагена, другий після римського за величиною давньоримський Колізей в Ель-Джемі, відпочинок на морському узбережжі, оазиси, туніський південь. До природно-кліматичних ресурсів належить середземноморський тип клімату, що сприяє розвитку туризму.

МАДАГАСКАР-- держава в західній частині Індійського океану, у першу чергу залучає рекреантів своїм унікальним тваринним і рослинним світом. Більшість тварин і рослин, які є на Мадагаскарі, ендемічні.

До найбільш популярних національних парків і заповідників Мадагаскару відносяться Національний парк гори Амбр, Національний парк Раномафана, Національний парк Ісалу, Ліс Кірінді. Найвідомішими пляжними курортами є о. Нусі-Бе, Носі-Комба й Туліара. Мадагаскар має коралові рифи й багатий підводний живий світ. Завдяки цьому країна досить популярна серед аматорів дайвінгу.

Одним із найпопулярніших місць для дайверів є о. Нусі-Бе. У порівнянні з іншими державами Західної Африки міжнародна рекреаційна діяльність найбільше активно розвивається в СЕНЕГАЛІ.

У національних парках можна зустріти слонів, жирафів, буйволів і бегемотів. Сенегал відомий пляжами, що вважаються одними з кращих в Африці.

У декількох десятках кілометрів від столиці Сенегалу Дакара на Атлантичному узбережжі розташовані найкращі курортні райони: Ліз Альманді й Салі. Тут розвинена мережа готелів рівня від двох до п'яти зірок. У вигляді історичної визначної пам'ятки в Дакарі відновлений ринок рабів як нагадування про «невільничий берег».

Північний район острову є найбільш «туристським» ? цілий ряд шикарних готелів розташовані на прекрасних пляжах із дрібним піском на березі теплої прозорої лагуни.

Пропонується повний набір розваг і водних видів спорту: підводне плавання, водні лижі, купання, ловля великої риби. На захід від Гран Бе знаходиться пляж Мон Шуазі, що тягнеться уздовж узбережжя, захоплюючи косу Каноньє. Ліс Махабі Беломб ? найбільший природний заповідник на Маврикії, з багатою й надзвичайно різноманітною тропічною рослинністю. На узбережжі розкинулися пляжі Блю Бей, вкриті дрібним піском, пляж Морне ? найкращий пляж на всьому Маврикії.

АЗИЯ

Азія ? найбільша частина світу, частина континенту Євразія й острівні держави на сході від Європи, на півночі від Австралії й держав Океанії. Азія має унікальні рекреаційні ресурси, що позитивно впливає на розвиток міжнародного туризму. Азія омивається Північним Льодовитим, Індійським і Тихим океанами.

Озеро Байкал за обсягом прісної води, що втримується, більше за всі озера світу. Мертве море є найглибшою у світі тектонічною западиною(-405 м нижче рівня моря).

В Азії знаходяться найвищі гірські системи й найвища точка Землі ? гора Еверест(Джомолунгма, 8872 м).

На території Азії представлені майже всі типи клімату: від арктичного на крайній півночі до екваторіального на південному сході. Азія ? це дуже різноманітна область, у якій зосереджено багато чудових природних, історичних і культурних пам'яток. У цілому цей величезний регіон, маючи у своєму розпорядженні багаті й різноманітні рекреаційні ресурси, характеризується нерівномірним розвитком туризму по країнах.

Найбільш динамічно туризм розвивається в Китаї, Південної Кореї, Японії.

Цьому сприяють наступні фактори:

* різноманіття рекреаційних ресурсів у зазначених країнах;

* різноманіття культурних і історичних визначних пам'яток;

* розмаїтість природно-кліматичних умов;

* значні ділянки території названих країн омиваються морями й океанами; * увага з боку держави до розвитку туризму в зазначених країнах;

* політичні й економічні перетворення в Китаї; * швидкі темпи економічного росту Китаю, Південної Кореї, Японії й активізація тут ділового туризму;

* унікальне сполучення екзотичності й сучасних технічних досягнень як основа розвитку туристської інфраструктури зазначених країн.

Азіатський регіон залучає туристів своєю унікальною природою, а нові індустріальні країни ? бізнес-турами. Розважальний туризм розвинений у Японії, Південній Кореї й на Тайвані, причому японська індустрія розваг посідає друге місце у світі після США. Гонконг і Сінгапур пропонують шоппінг-туризм.

Однією з важливих туристських країн у регіоні став Таїланд, особливо після того, як почав освоювати нові пляжі на південному узбережжі країни й організовувати культурно-пізнавальні поїздки на північ країни. Добре розвинений туризм в Австралії й Новій Зеландії, у Меланезії й Мікронезії. Відпочинок на островах Тихого океану виграє від відносної близькості австралійського ринку й має гарний імідж у Європі.

Азіатсько-Тихоокеансько Азіатсько-Тихоокеанський регіон - це туристський макрорегіон, що найбільш швидко розвивається. Чисельність міжнародних туристів з 1970р. збільшилася тут більш ніж у30 разів, а доходи від цієї галузі виросли в140 разів. Масове відвідування туристами цього регіону почалося в80-х рр. XX ст., а вже на початку XXІ він «змістив» Американський регіон на третє місце й нині займає більше 20% туристського ринку світу.

Середні темпи росту туристських прибуттів тут також найвищі; вони зменшилися лише в1997 - 1998 рр. у зв'язку з азіатською фінансовою кризою, через яку, за деякими оцінками, Азіатсько-Тихоокеанський регіон втратив як мінімум 3 млн приїжджих. Провідними країнами в цьому регіоні є Китай, Гонконг, Корея, Тайвань і Сінгапур.

У цьому макрорегіоні також переважає внутрішньо регіональний туризм ( близько 4/5). У міжрегіональних поїздках найбільше туристів з Європи й Америки.

У регіоні АТР середній дохід від одного туристського прибуття перевищує середньосвітовий рівень в970 $ і становить 1120 $ За прибуттями(50,87 млн. в2009 р.) і доходами від туризму(39,68 млрд. $) він увійшов до першої п'ятірки країн-лідерів. За прогнозами, до 2020 р. по цьому показнику він буде лідирувати вже не тільки в АТР, але й у світі (196 млн прибуттів в2020 р.).

З окремих субрегіонів провідне місце належить Північно-Східній Азії- у першу чергу завдяки Японії, КНР, Республіці Кореї й Тайваню. На другому місці ? Південно-Східна Азія(особливо Малайзія, Сінгапур), тоді як роль Австралії й Океанії поки ще порівняно невелика.

В останні роки країни Північно-Східної Азії показують високу динаміку росту туристського попиту. Сьогодні на їхню частку доводиться 11,1% міжнародних туристських прибуттів. Останнім часом у регіоні підсилюються тенденції регіоналізації, прискорення інтеграційних процесів, розвитку нових форм співробітництва в туристській сфері.

Стримуючий вплив на розвиток туризму в ряді країн Північно-Східної Азії сьогодні здійснюють нерівномірний розвиток економік і, відповідно, туристської інфраструктури ряду країн, і низька забезпеченість інформацією про їх наявні туристські можливості. Незважаючи на те, що Близький Схід в останні роки продовжує залишатися однією з гарячих точок планети, з1990 р. кількість туристських прибуттів до регіону виросла в5,5 разів(з9,6 млн. до 52,9 млн.), причому темпи приросту є найвищими у світі.

Однак вважається, що регіон не реалізує своїх потенційних можливостей в області туризму. Тероризм, викликаний релігійним або політичним конфліктом, терористичні акти, спрямовані проти самих туристів і, зокрема, проти визначних пам'яток, які вони відвідують, щорічно втримують мільйони людей від поїздки на Близький Схід. На Близькому Сході деякого розвитку набули й міжрегіональний, і внутрішньо регіональний туризм. Головними приймаючими країнами стали Єгипет, Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн, Йорданія, Сирія й Кувейт.

Крупні рекреаційні центри. Країнами-лідерами міжнародного туристського попиту в регіоні є Китай(з Гонконгом і Макао), Малайзія, Саудівська Аравія, Таїланд, Єгипет. Порівняно недавно туризм став активно розвиватися в таких країнах, як Південна Корея, Лаос, Камбоджа, В'єтнам. Міжнародний туризм у КИТАЇ почав розвиватися порівняно недавно, але розвиток його йде швидкими темпами. В1978 р. Китай після довгої ізоляції почав проводити політику «відкритих дверей».

З початком модернізації китайської економіки до країни значно збільшився потік закордонних гостей (за 2 роки їх кількість збільшилася на500 тис. люд.). Більшість рекреантів цікавилося древньою культурою країни. У цей час Китай перетворився на провідний туристський центр Азії і стабільно займає 4-е місце у світі за кількістю туристів, що відвідали країну. Наявні ресурси дозволяють розвивати на території країни різні види рекреаційної діяльності.

Це пізнавальний, пляжний, подієвий, спортивний, оздоровчий, екскурсійний, пішохідний, лижний, гірський, водний, велосипедний, вітрильний і інші види туризму. МАЛЬДІВСЬКІ ОСТРОВИ- це архіпелаг в Індійському океані, розташований у північній частині Індійського океану приблизно в 640 км від Шрі-Ланки, по обидва боки від Екватора. Вони складаються з26 коралових атолів, які об'єднують 1190 островів, з яких заселені тільки 201. 88 островів використовуються як туристські курорти.

Вони мають найрізноманітніші розміри і розраховані на прийом різної кількості рекреантів. Кожний готель знаходиться на окремому острівку в оточенні безмежних вод Індійського океану. Мальдівські острови вражають величезними пальмами, яскравими барвами квітів, білосніжними пляжами і цілковитим єднанням з природою.

У другій половині двадцятого століття мандрівники-нирці відкрили для туризму підводний світ Мальдів. Зараз Мальдіви- це місце паломництва величезної кількості аквалангістів зі всіх кінців світу.

Мальдіви розташовані практично на екваторі, але завдяки мусону клімат тут сприятливий для туризму, короткочасні дощі йдуть ночами, а температура води і повітря практично не змінюється, коливаючись між 24 і 32 tемр О. Балі- один з найважливіших туристських центрів Індонезії. Тут розташовані древні індуїстські храми, а також численні готелі із чудовими пляжами. Кустарна промисловість представлена карбованими виробами зі срібла, керамічними й плетеними виробами, предметами художнього різьблення по кості, що користуються попитом у рекреантів. Індонезія становить інтерес для екологічного туризму. Тут розташований ряд національних парків і заповідників.

Широко відомий парк відпочинку Ганнінг на о. Суматра. Рекреантів залучають сюди можливість здійснення трекінга по гірських лісах, а також відвідування центра реабілітації орангутангів. Розвиток рекреаційної індустрії в країнах Близького Сходу в останні десятиліття характеризується не тільки швидкими темпами, але нерівномірністю по окремих країнах. Наприкінці XX ст. у регіоні досить чітко склалися центри й периферія міжнародного туризму.

Безсумнівним лідером тут виступає Єгипет, що з повною підставою може бути віднесений як до найбільш відвідуваних з туристськими цілями арабських країн і є, разом з тим, до одного зі світових центрів туризму. ЄГИПЕТ відбиває тенденції, характерні для країн, що тривалий час приділяють підвищену увагу розвитку індустрії туризму й що володіють широким спектром умів і передумов для її росту. Інтенсивно будуються й модернізуються курортні комплекси на морському узбережжі, у містах-курортах Шарм-Ель-Шейх, Хургада та ін.

У Єгипті є пам'ятки різних епох і цивілізацій: давньоєгипетської, християнської(коптської), середньовічної арабської. Найбільш відвідувані визначні пам'ятки:

* Давньоєгипетські некрополі(піраміди Гізи й інші, Доліна Царів і Цариць у Луксорі, гробниці знаті).

* Храми фараонів, особливо в Луксорі й Абу-Сімбелі. * Пам'ятки Середньовіччя: Ісламський і Старий Каїр. Клімат Єгипту ідеально підходить для відпочинку.

Тут тепло цілий рік: від 16-18 °С у лютому, до 35-38 °С улітку. Температура води ніколи не опускається нижче20°С. Гарні піщані пляжі тягнуться на багато кілометрів уздовж моря. Море чисте, уздовж берега тягнуться коралові рифи.

На Червоному й Середземному морях розташовані численні курорти для аматорів дайвінгу, серфінгу й тому подібних захоплень. ОБ'ЄДНАНІ АРАБСЬКІ ЕМІРАТИ(ОАЭ) - федерація із семи арабських держав, розташованих на Аравійському півострові. В ОАЕ іноземний туризм відносно молодий, тут немає широкого спектра культурно-історичних пам'яток і розмаїтості природно-кліматичних умов.

Однак, як і інші нафтові монархії Затоки, Емірати мають величезні фінансові ресурси для формування матеріальної основи для надання широкого спектра рекреаційних послуг.

Размещено на Allbest.ru