Розвиток туризму у Венесуелі
Соціально-економічні умови та ресурси Венесуели, туристичні центри та райони. Поліцейські, паспортні, візові, митні, валютні, медико-санітарні, страхові формальності в країні. Чинники ризику при поїздці до Венесуелі: хімічні впливи, травмування та ін.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 02.06.2015 |
Размер файла | 56,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
*гроші обмінювати тільки в банках
*завжди перераховувати решту, яку дають в магазині
*у разі користування таксі зазделегідь поцікавтеся тарифами
*не рекомедується брати в оренду автомобіль, оскільки правил дорожньго руку ніхто не дотримується і є ризик потрапити у аварію.
2.8 Страхові формальності в країні
Із зростанням туристського потоку у світі, вдосконаленням транспортних перевезень, розширенням географії турпоїздок питання особистої безпеки туристів набувають особливого значення. Однак безпека міжнародного туризму -- це гарантія не лише особистої безпеки, а й збереженості майна туристів, поваги до їхніх прав і свободи, надійності туристичних об'єктів і сприятливого навколишнього середовища, особливо в районах визначних туристичних пам'яток. Безпека міжнародного туризму повинна забезпечуватися з моменту перетину кордону при використанні транспорту, розміщенні в готелі, відвідуванні рекреаційних і туристичних об'єктів та ін. Міжнародний досвід розробки заходів безпеки і захисту туристів вивчає й узагальнює UNWTO.
Безпеку і захист туристів у міжнародних подорожах декларують різні міжнародні документи, зокрема такі:
-- Хартія туризму і Кодекс туриста, прийняті Генеральною асамблеєю UNWTO (Софія, 1986 p.);
-- документи Гаазької міжпарламентської конференції (Нідерланди, 1989 p.);
-- документи 9-ї Генеральної асамблеї UNWTO (Буенос-Айрес, 1991 p.);
-- Глобальний етичний кодекс туриста, прийнятий Генеральною асамблеєю UNWTO в Сантьяго (Чилі, 1999 p.).
За даними UNWTO, щорічно по всьому світі подорожує понад 800 млн туристів, очікується, що саме туризм стане найбільшою світовою індустрією. Незважаючи на те, що кількість країн, до яких вирушають туристи, з кожним роком зростає і більшість із них є безпечними для туризму, все ж деякі країни варто відвідувати з великою обережністю, а від відвідування інших варто тимчасово утриматися. Звичайний тур Центральною Америкою, наприклад, включає тільки дві чи три країни, такі, як Коста-Рика, Гватемала і Панама. Інші виключаються через політичну нестабільність чи нерозвиненість інфраструктури. До безпечних для туризму умов належать: спокійна політична ситуація в країні, відсутність надзвичайних ситуацій і стихійних явищ, низька криміногенвість чи її відсутність, чітка взаємодія державних органів і туристичних організацій з охорони туристичних об'єктів, дружелюбність і відкритість громадян. За таких умов не повинні порушуватися права і свобода як самих туристів, так і жителів країни перебування.
Розділ 3. Безпека туристичної подорожі
3.1 Чинники ризику при поїздці до Венесуели
Відправляючись у подорож, турист зіштовхується з низкою проблем, що при збігові обставин можуть призвести до несприятливих наслідків для його здоров'я і майна, зробити туристичну поїздку неможливою або негативно вплинути на туристичне враження.
Турист постійно перебуває під впливом обставин підвищеної небезпеки в незнайомому довкіллі, яке відмінне від звичайного довкілля його проживання. Він не знає досконало звичаїв, мови, традицій, типових побутових небезпек, не має імунітету до хвороб, поширених у цій місцевості тощо.
Шкідливі чинники (чинники ризику) у туризмі можна класифікувати так: небезпека травмування; вплив довкілля; пожежонебезпека; біологічні впливи; психофізіологічні навантаження; небезпека випромінювань; хімічні впливи; етап перевезення; підвищена запиленість і загазованість; специфічні чинники ризику; інші чинники.
3.1.1 Небезпека травмування в країні
Небезпека травмування може виникнути в результаті переміщення механізмів і предметів, тіл, складного рельєфу місцевості, переміщення гірських порід (каменепадів, селів, лавин), несприятливих ергономічних характеристик туристського спорядження й інвентарю, що спричиняють травми (незручне взуття -- потертості шкірних покривів у туристів тощо), небезпечних атмосферних та інших природних явищ.
Небезпеку травмування в Венесуелі можна знизити:
- захисними пристроями й огородженнями рухомих механізмів, предметів, небезпечних ділянок території (підйомників, канатних доріг, ділянок осипів у горах, біля водоймищ, гірськолижних трас тощо);
- використанням засобів індивідуального захисту (страхувальних мотузок, обов'язок при перетинанні складних ділянок туристського маршруту, головних шоломів, льодорубів, карабінів та іншого страхувального спорядження).
3.1.2 Вплив довкілля в країні
Вплив довкілля зумовлений підвищенням або зниженням температури, вологістю і рухом повітряних мас, опадами в зоні обслуговування туристів, різкими перепадами барометричного тиску.
Показники мікроклімату в приміщеннях обслуговування туристів, а також у транспортних засобах мусять відповідати встановленим санітарно-гігієнічним вимогам.
Шкідливим впливам цих чинників ризику можна запобігти:
* вибором сприятливої пори року, часу доби для проведення туристського заходу;
* раціональним проектуванням траси туристського маршруту;
* врахуванням погодних умов району;
* спорудженням на трасах туристських маршрутів укриттів від негоди;
* оснащенням приміщень і транспортних засобів кондиціонерами, засобами дезодорації повітря, опалення, автоматичного контролю і * сигналізації;
* забезпеченням відповідного екіпірування туристів, включаючи засоби індивідуального захисту;
* своєчасним інформуванням туристів про реальні й прогнозовані умови на маршруті (про кліматичні умови, перепади висот на маршрутах).
Особливо небезпечні чинники виявляються при переміщенні в інший часовий пояс та кліматичні умови, що різко відрізняються від звичних. Оскільки туристська подорож короткочасна, то організм туриста не завжди може швидко пристосуватися до зміни цих умов. Турист не висипається і погано почуває себе при невідповідності місцевого часу, погано сприймає інформацію на екскурсіях, і для нього навіть є визначення „червоне око". Потрапляючи у спекотний клімат, організм піддається підвищеному тепловому впливу і, якщо, наприклад, влітку не споживати достатню кількість води (до 5 літрів на день), то може настати зневоднення організму, яке матиме серйозні наслідки для здоров'я туриста. Тому програма туру завжди має бути старанно відпрацьована з урахуванням фізичного стану туриста, не бути зайво напруженою, давати туристам час на адаптацію до місцевих умов і відпочинку.
3.1.3 Пожежонебезпека в країні
Туристові слід точно дотримуватися вимог нормативних документів пожежної безпеки (Правил пожежної безпеки), засобів розміщення, щоби захистити туристів від впливу чинників ризику цієї групи.
3.1.4 Біологічні чинники в країні
Біологічні чинники (патогенні мікроорганізми і продукти їхньої життєдіяльності, мікроорганізми, а також отруйні рослини, плазуни, комахи і тварини, що є переносниками інфекційних захворювань, викликають опіки, алергійні та інші токсичні реакції).
Щоб запобігти впливу цих чинників ризику в Венесуелі, слід:
- дотримуватися установлених санітарних норм і правил обслуговування;
- застосовувати устаткування і препарати для дезінфекції, дезінсекції, стерилізації, дератизації, автоматизації виробничих процесів;
- використовувати знаки безпеки та маркування на предметах оснащення і спорудах, що використовуються в обслуговуванні туристів (посуду, кухонного інвентарю, у т.ч. для приготування їжі у поході, місць водозабору, колодязів та ін.);
- проводити попередні й періодичні медичні огляди персоналу обслуги;
- інформувати туристів про небезпечних тварин, плазунів, риб, рослин, ареали поширення яких збігаються з туристичним маршрутом, про те, як уникнути небажаних контактів, яких невідкладних заходів слід вжити, що зробити у випадку одержання травми (контакту).
3.1.5 Психофізіологічні навантаження в країні
Психофізіологічні чинники ризику: фізичні та нервово-психічні перенавантаження.
Вилучення або зниження впливу психофізіологічних чинників ризику досягається:
- раціональною побудовою програми обслуговування туристів, графіків переміщення за маршрутом, що передбачають належні умови для нормальної життєдіяльності людини (сну, приймання їжі, задоволення санітарних і побутових потреб);
- врахуванням психофізіологічних особливостей туристів під час формування туристської групи;
- дотриманням ергономічних вимог до туристського спорядження й інвентарю, що використовується, транспортних засобів, меблів.
На відпочинку організм піддається перенавантаженням (за умови, якщо це не оздоровлювальний тур під спостереженням лікарів і з дотриманням особливого режиму).
У проектуванні маршруту варто враховувати реальну спроможність людей сприймати інформаційні потоки, надавати їм вільний час для відпочинку і самостійного ознайомлення з туристичними ресурсами. Варто старанно до хвилин планувати програму, графік переміщення, проведення заходів, а також потрібні та достатні тимчасові проміжки для забезпечення нормальної життєдіяльності людини. Визначаючи складність екскурсійної програми, слід враховувати і підготовку туристів, їхній інтелектуальний рівень, психофізичні особливості групи туристів, а також їхні традиції, звичаї, релігію.
3.1.6 Небезпечні випромінювання в країні
ебезпечними випромінюваннями є: підвищений рівень ультрафіолетового та радіологічного випромінювання. Запобігти небезпеці ультрафіолетової радіації на туристських маршрутах можна, якщо:
* інформувати туристів про вплив ультрафіолетового випромінювання на людину (сонячний опік, тепловий удар);
* використовувати засоби індивідуального захисту (захисні маски, креми, одяг, що закриває тіло, руки, ноги туристів, сонцезахисні окуляри).
Слід враховувати дію цього чинника ризику у плануванні графіка руху за маршрутом (відкритими, незатіненими ділянками маршруту в гірських, водних, лижних та інших походах).
Туристські маршрути можна прокладати і експлуатувати тільки в місцевостях із сприятливими характеристиками радіологічного стану.
3.1.7 Хімічні чинники в країні
Хімічні чинники: токсичні, подразнювальні (дратівливі), сенсибілізуючі. Запобігати дії цих чинників ризику в обслуговуванні туристів можна, якщо:
* регулярно контролювати вміст шкідливих хімічних речовин у повітрі, воді, ґрунті, продуктах харчування й інших біологічних середовищ;
* будувати і розміщувати об'єкти для обслуговування туристів у середовищі, де відсутні ризики небезпечної дії хімічних чинників;
* застосовувати препарати для дезінфекції і дезінсекції згідно з інструкцією щодо використання, усунувши можливість контакту туристів з цими засобами.
3.1.8 Етап перевезення в країні
Транспортні засоби є джерелом підвищеної небезпеки незважаючи на те, що безпека - один із найважливіших моментів в усіх варіантах перевезення, значна частина несприятливих подій відбувається саме на етапі перевезення. Автобуси потрапляють у дорожні аварії, залізничні поїзди (навіть суперсучасних ліній) сходять із рейок, морські й річкові судна тонуть, а літаки всіх марок і конструкцій падають на землю й у море. Причини катастроф здебільшого мають технічний або природний характер, але нерідко це роблять і терористи. Щотижня світ здригається від жахливих повідомлень та демонстрації несамовитих сцен одночасної загибелі десятків, а то й сотень туристів. Проте в загальному обсязі перевезень це достатньо низький відсоток випадків, інакше ніхто б нікуди не їздив, а боячись, сидів би вдома. Крім того, кожен турист, зрозуміло, відправляючись у подорож, вважає, що саме з ним нічого такого не трапиться. На кожному виді транспорту діють свої правила перевезення пасажирів й інститут страхування пасажирів та їхнього багажу. Прийнято міжнародні Конвенції про повітряні, морські, автомобільні та залізничні перевезення, у котрих правила безпеки займають центральне місце.
3.1.9 Специфічні чинники ризику в країні
Специфічні чинники ризику в туризмі зумовлені:
* можливістю виникнення природних і техногенних катастроф у зоні розміщення туристського підприємства або маршруту, а також інших надзвичайних ситуацій (також пов'язаних зі станом громадського порядку в районі обслуговування туристів);
* технічним станом використовуваних об'єктів матеріально-технічної бази (туристських готелів, баз, кемпінгів, канатних доріг і бугельних підйомників, туристських трас, серед них гірсько-пішохідних, лижних, гірськолижних, водних, верхових і в'ючних тварин, різноманітних транспортних засобів, велосипедів, маломірних і гребних суден, архітектурних, природних пам'яток);
* складним рельєфом місцевості (річковими порогами, гірськими схилами, скельними, льодовими ділянками туристських трас тощо);
* рівнем професійної підготовленості персоналу (інструкторів, екскурсоводів тощо);
* підготовкою туристів до пересування за маршрутом певного виду і категорії складності (інструктаж, екіпірування тощо);
* інформаційним забезпеченням (гідрометеорологічні прогнози, маркування трас туристських маршрутів).
При виникненні надзвичайних ситуацій (виверження вулканів, шторми, урагани, зливи і повені, землетруси та інші стихійні лиха; спалахи небезпечних інфекційних захворювань) спеціальні національні та міжнародні органи і служби вживають негайних заходів з порятунку людей, зокрема туристів, і вивезення їх із небезпечних районів, спрямовують особливі рятувальні загони або бригади швидкого реагування. В Україні ці питання вирішує Міністерство з питань надзвичайних ситуацій (МНС).
В Україні діє Закон України „Про туризм", що передбачає систему гарантування безпеки туристів та порядок продажу туристичних послуг, включаючи розгляд усіляких ризиків, що можуть спричинити несприятливі наслідки і завдати шкоди здоров'ю туриста і його майну.
Висновок
Венесуела - Одна з найбільш колоритних країн Південної Америки. Тут сусідять сніжні піки Анд, амазонські джунглі і піщані пляжі, найвищий водоспад планети - Анхель і найдовша канатна дорога в світі. Держава входить до числа 17 країн з найбільшою біологічною різноманітністю на планеті. Вона поєднує в собі багату культурну та історичну спадщину, сприятливий клімат і безліч розваг. Рівень життя в цій країні не такий низький, як у більшості інших країнах Центральної і Південної Америки, що позначається на більш високому рівні транспортної інфраструктури та засобів розміщення у Венесуелі, ніж у сусідніх країнах-конкурентах. Велика протяжність берегової лінії близько 2000 км, її изрезанность роблять Венесуелу популярним місцем для любителів водного спорту, пляжного відпочинку, а також морських круїзів. Наявність чотирьох різних географічних регіонів у країні, які контрастно відрізняються один від одного, робить Венесуелу цікавою різним контингентам туристів. Особливе географічне положення Венесуели вплинуло на те, що флора і фауна в цій країні ендемічні, тому країна популярна серед любителів провінційного, екологічного та наукового туризму. Кожне місто Венесуели має свою неповторну історію, свої унікальні пам'ятки, надає туристам насичену екскурсійну програму. У силу розвинутої транспортної інфраструктури, засобів розміщення, служби громадського харчування та індустрії розваг підвищення рівня прийому іноземних туристів у Венесуелі дуже перспективно. Основними негативними факторами, що впливають на розвиток туристичної галузі країни, є: негативна кримінальна ситуація в країні і нерозвиненість залізничного сполучення. Беручи до уваги всі негативні фактори розвитку туризму, уряд Венесуели і місцеве населення докладають максимум зусиль до зменшення впливу цих факторів. Розуміючи важливість і вигоди подальшого розвитку туризму в країні, уряд залучає інвестиції для поліпшення туристської інфраструктури, створює програми по посиленій охороні навколишнього середовища, поліпшує правове регулювання у сфері туризму. Узагальнюючи усе вищевикладене, можна зробити висновок, що Венесуела - багатостороння перспективна країна в сфері туризму, що пропонує туристам величезне різноманіття видів відпочинку: екологічний, пляжний, спортивний, провінційний, науковий, активний, екстремальний, екскурсійно-пізнавальний туризм і багато інших видів.
Перелік літературних джерел
1.Кропив'яний А.С., Новікова А.Б. Путівник по Латинській Америці, Бразилія, Венесуела, Парагвай, Уругвай, Москва, 2009
2.Романов А.А., Саакянц Р.Г. Географія туризму: Навчальний посібник. - 3-е видання. - М.: Радянський спорт, 2004
3.Сапожникова Е.Н. Країнознавство. Теорія і методика вивчення країн, "Академія", Москва, 2004
4. Інтернет сайт - http://www.krugosvet.ru
5. Інтернет сайт - http://www.latin.ru
6. Інтернет сайт - http://www.travel.ru
7. Інтернет сайт - http://www.unwto. kz
8. Інтернет сайт - http://www.venezuela.ru
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальні відомості про країну, її соціально-економічні умови, природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси. Туристичні райони та центри країни. Формальності безпеки в туризмі, чинники ризику: психофізіологічні навантаження, біологічні впливи.
дипломная работа [714,3 K], добавлен 02.10.2014Загальні відомості про країну, її природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси. Етапи розвитку туризму в Нідерландах. Засоби розміщення (готелі). Туристичні центри країни. Поліцейські, паспортні, митні та візові формальності в Нідерландах.
курсовая работа [5,0 M], добавлен 01.03.2014Географічне і економіко-географічне положення Кіпру. Природні та історико-культурні ресурси, природоохоронні території, соціально-економічні умови країни. Розвиток рекреаційного господарства і туризму. Туристичні і курортні центри, їх характеристика.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 20.05.2014Географічне і внутрішньополітичне положення Греції, її природно-кліматичні, соціально-економічні та культурно-історичні ресурси. Структура туристських потоків та рівень розвитку туризму в даній державі, аналіз їх використання українськими туроператорами.
курсовая работа [68,5 K], добавлен 28.04.2014Туристичні ресурси: поняття, класифікація. Соціально-економічні передумови розвитку туризму в Німеччині. Характеристика природних та культурно-історичних ресурсів країни. Карта орієнтації виробництва регіонів. Гірськолижні курорти та біосоціальні ресурси.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 02.01.2014Розвиток міжнародного туризму на сучасному етапі. Загальні відомості про Португалію, її природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси. Соціально-економічні умови країни. Туристичне районування її території. Характеристика екскурсійних об’єктів.
курсовая работа [201,2 K], добавлен 12.01.2011Розвиток дитячо-юнацького туризму в Україні. Соціально-економічні рекреаційні ресурси. Специфіка діяльності Харківської обласної станції юних туристів на ринку дитячо-юнацького туризму. Проект програми української школи: навчання туризму й рекреації.
дипломная работа [232,3 K], добавлен 06.11.2011Аналіз природно-географічної, політичної, економічної, історичної характеристики Австралії з точки зору розвитку туризму. Функціонування туристської сфери, основні пам'ятки, визначні туристичні центри Австралії. Аналіз типів туризму, розвинених в країні.
курсовая работа [79,3 K], добавлен 19.07.2014Поняття туристичних ресурсів в географії туризму, підходи до їх класифікації. Історико-архітектурні, етнокультурні, природно-рекреаційні та природно-антропогенні ресурси, їх складові, напрями освоєння, їх безпосередній вплив на розвиток туризму Ірландії.
курсовая работа [148,2 K], добавлен 13.03.2017Парки розваг Уолта Діснея як туристичні центри, що сприяють розвитку туристичної галузі. Діяльність найбільш привабливих Діснеєвських парків світу. Стан туристичної індустрії на території парків. Роль Діснейленду для розвитку міжнародного туризму.
научная работа [33,1 K], добавлен 26.09.2009Поняття, завдання і місце оздоровчого туризму у рекреації, його суб’єкти і об’єкти, використовувані туристичні території та центри. Особливості надання основних та додаткових послуг, умови для успішного розвитку. Досвід організацій оздоровчого туризму.
курсовая работа [809,9 K], добавлен 09.04.2015Роль групового туризму в Карпатах у функціонуванні рекреаційно-туристичного комплексу України. Особливості природних та історико-культурних ресурсів Карпатського регіону. Соціально-економічні умови розвитку зимового відпочинку на гірськолижних курортах.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 11.05.2011Рекреаційні і туристичні ресурси. Поняття туристичного інтересу. Винятково сприятливі кліматичні умови Південного берега Криму для відпочинку і лікування. Пропускний потенціал півдня України. Організаційні форми та види туризму, поширені на Україні.
реферат [33,4 K], добавлен 02.05.2011Туризм та туристичні ресурси як об’єкт наукового дослідження. Вплив процесів глобалізації на розвиток міжнародного туризму. Ринок туристських послуг. Роль міжнародного туризму в політичних відносинах між країнами світу. Туроператори і турагенти.
дипломная работа [5,9 M], добавлен 18.01.2009Законодавче регулювання і динаміка розвитку туризму в Україні. Географічного положення, історико-культурні ресурси, архітектурні і сакральні пам’ятки Волині. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону.
курсовая работа [55,6 K], добавлен 13.10.2014Природні умови та ресурси для розвитку туризму в Закарпатті. Основні туристичні потоки. Забезпеченість області місцями проживання для туристів. Основні пам'ятки природи Закарпатської області та її історико-культурні ресурси, туристично-рекреаційна сфера.
реферат [6,4 M], добавлен 16.11.2013Опис географічного положення та загальна характеристика регіону, сучасний стан та перспективи розвитку туризму. Природні, інфраструктурні та історико-культурні туристичні ресурси, підприємства сфери дозвілля. Проблеми і перспективи розвитку туризму.
контрольная работа [30,5 K], добавлен 04.12.2014Характеристика туристських центрів. Загальна інформація про країни, по яких проходить маршрут. Організація розміщення туристів. Екскурсійне обслуговування. Визначення цільової аудиторії туристів. Митно-візові формальності, оформлення Шенгенської візи.
курсовая работа [726,8 K], добавлен 13.11.2014Особливості іноземного туризму в структурі господарства Італії. Природоохоронні території країни. Історія становлення туризму в Італії. Характеристика рекреаційно-туристичної галузі. Соціально–економічні умови. Значення туризму для господарства Італії.
курсовая работа [410,3 K], добавлен 07.10.2010Загальні відомості про Республіку Словенію. Природно-рекреаційні умови та ресурси країни. Природоохоронні території, історико-культурні рекреаційні ресурси, соціально-економічні умови. Опис рекреаційно-туристичної галузі, районування території країни.
курсовая работа [4,1 M], добавлен 11.03.2011